Постанова

від 08.08.2023 по справі 2-18/11

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

іменем України

08 серпня 2023 року м. Кропивницький

справа № 2-18/11

провадження № 22-ц/4809/853/23

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С.М., Карпенка О.Л.,

за участю секретаря судового засідання Антошиної А.В.,

учасники справи:

скаржник - ОСОБА_1 ,

особа, дії якої оскаржуються - начальник Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Горбатюк Д.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 квітня 2023 року у складі судді Гармаш Т.І.,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою про скасування постанови від 30 листопада 2020 року заступника начальника Південно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції - начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Горбатюка Д.Л.

Скарга обґрунтована тим, що 30 листопада 2020 року постановою передано матеріали зведеного виконавчого провадження АСВП НОМЕР_1 з Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) до Світловодського міжрегіонального відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). Вважала вказану постанову незаконною, оскільки зведеного виконавчого провадження АСВП під номером НОМЕР_2 на виконанні в Управлінні забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області ніколи не перебувало. Вважала, що зазначене є достатньою підставою для скасування постанови державного виконавця.

Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 квітня 2023 року скаргу залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила ухвалу суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

У судовому засіданні апеляційного суду представник скаржника ОСОБА_2 підтримав доводи поданої апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник особи, дії якої оскаржуються, ОСОБА_3 просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Одним із доводів апеляційної скарги було те, що судом першої інстанції було проігноровано заяву про відвід судді та без вирішення питання про відвід судом ухвалено рішення.

З урахуванням вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до протоколу судового засідання №1434748 та технічного запису від 13 квітня 2023 року апеляційним судом встановлено, що представником скаржника ОСОБА_2 було заявлено відвід судді на підставі п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, на який, як зазначено у протоколі, головуюча суддя Гармаш Т.І. усно повідомила, що заява про відвід судді вже була вирішена (т.1 а.с.229-230).

У частині першій статті 36 ЦПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), зокрема якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 ЦПК України, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи (частина друга статті 39 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 39 ЦПК України відвід повинен бути мотивований і заявлений протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

У разі порушення строків, встановлених в частині третій статті 39 ЦПК України, настають наслідки, передбачені в статті 126 ЦПК України. Так, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу визначений у статті 40 ЦПК України.

Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

При цьому за результатами розгляду такої заяви, поданої у строки, встановлені частиною третьою статті 39 ЦПК України, суд може постановити ухвалу або про її задоволення, або про відмову у задоволенні. У разі подання такої заяви з порушенням процесуальних строків, вона має бути залишена без розгляду.

Однак, у порушення вищезазначених вимог ЦПК України відвід судді, заявлений представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у судовому засіданні 13 квітня 2023 рокурозглянутий не був.

Разом з тим, аналіз вказаних норм дає підстави для висновку про те, що до вирішення суддею заяви про відвід цей суддя не може вчиняти будь-яких інших процесуальних дій, пов`язаних із подальшим процесуальним рухом скарги.

Вказані вимоги закону судом не дотримано.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЕСПЛ) безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має визначатися згідно з (i) суб`єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (i) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та серед інших аспектів його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland).

Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру» (Kyprianou v. Cyprus).

У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. the United Kingdom). У цьому сенсі навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється», адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium).

Враховуючи зазначене вище доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена ухвала підлягає скасуванню, оскільки судом не було забезпечено достатніх гарантій для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності, а суддя до вирішення заяви про відвід не відповідає вимогам «незалежного та неупередженого суду, встановленого законом» й, відповідно, не може вирішувати жодне процесуальне питання, оскільки є неповноважним складом суду.

Оскільки порушення судом першої інстанції норм процесуального права призвело до ухвалення незаконного судового рішення, оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про залишення без задоволення скарги ОСОБА_1 , виходячи з такого.

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що постановою заступника начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Горбатюка Д.Л. від 30 листопада 2020 року матеріали зведеного виконавчого провадження АСВП НОМЕР_1, до складу якого входили виконавчі провадження НОМЕР_5, НОМЕР_4, передано з Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) до Світловодського міжрегіонального відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). Підставою для передання матеріалів зведеного виконавчого провадження зазначено ухвалу Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 лютого 2020 року, залишену без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 10 листопада 2020 року, якою постанову заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Журавко В.М. від 11 березня 2019 про передачу виконавчого провадження АСВП НОМЕР_1 скасовано (т.1 а.с.11)

Судом встановлено, що на підставі даних Автоматизованої системи виконавчого провадження на примусове виконання до Світловодського міськрайонного відділу ДВС 25 листопада 2011 року стягувачем ПАТ «УкрСиббанк» пред`явлено виконавчий лист №2-18 від 12 жовтня 2021 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості у сумі 2385856,83 грн та у рівних частинах судових витрат у розмірі 1820 грн. 30 листопада 2011 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (АСВП НОМЕР_3). 09 квітня 2012 року на примусове виконання до вказаного відділу стягувачем ПАТ КБ «ПриватБанк» пред`явлено виконавчий лист від 17 жовтня 2011 року №2-254 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» боргу у розмірі 67328, 83 грн. 11 квітня 2012 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (АСВП НОМЕР_4). Відповідно до вимог ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем постановою від 19 травня 2015 року вищезазначені виконавчі провадження об`єднано в одне зведене виконавче провадження АСВП НОМЕР_1. Відповідно до постанови заступника начальника ГТУЮ з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Кіровоградській області Журавко В.М. від 11 березня 2019 року про передачу виконавчого провадження, матеріали зведеного виконавчого провадження НОМЕР_1 до складу якого входили виконавчі провадження НОМЕР_5, НОМЕР_4, передано з Світловодського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Кіровоградській області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Кіровоградській області. Оскільки на день передачі матеріалів виконавчого провадження в Автоматизованій системі виконавчого провадження була відсутня функція передачі зведеного виконавчого провадження, державним виконавцем виведено виконавчі провадження НОМЕР_5, НОМЕР_4 зі зведеного виконавчого провадження НОМЕР_1. Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Кіровоградській області 28 березня 2019 року прийнято до виконання матеріали виконавчих проваджень НОМЕР_5, НОМЕР_4, про що винесено відповідні постанови. Враховуючи вимоги ст.30 Закону «Про виконавче провадження» 29 березня 2019 року державним виконавцем об`єднано вказані виконавчі провадження у зведене виконавче провадження, номер якого присвоєно Автоматизованою системою виконавчого провадження, а саме АСВП №58755153. Ухвалою Світловодського міськрайонного суду від 21 лютого 2020 року, яка набрала законної сили 10 листопада 2020 року, постанову заступника начальника ГТУЮ з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Кіровоградській області Журавко В.М. від 11 березня 2019 про передачу зведеного виконавчого провадження НОМЕР_1 з Світловодського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Кіровоградській області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Кіровоградській області скасовано, у зв`язку з чим, відповідно до абзацу 3 пункту І Розділу V Інструкції з організації примусового виконання рішень заступником начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - начальником Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Горбатюком Д.Л. 30 листопада 2020 року винесено оскаржувану постанову про передачу зведеного виконавчого провадження НОМЕР_1, до складу якого входять виконавчі провадження НОМЕР_5, НОМЕР_4, до Світловодського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). Отже, ухвала Світловодського міськрайонного суду від 21 лютого 2020 року була виконана (т.1 а.с.39-41).

Відповідно до ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ч.1 ст.30 Закону України «Про виконавче провадження» виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.

Згідно з пунктами 1,14 Розділу ІІІ Інструкції про організацію примусового виконання рішень, затвердженої наказом МЮУ від 02 квітня 2012 року №512/5 (далі по тексту Інструкція) у разі, якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об`єднуються у зведене виконавче провадження та виконуються державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження. Про об`єднання виконавчих проваджень у зведене державний виконавець виносить постанову.

У разі відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється зведене виконавче провадження, воно приєднується до зведеного виконавчого провадження, про що державним виконавцем виноситься постанова.

Постанови про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження та про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження виносяться не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється виконавче провадження (зведене виконавче провадження).

У випадку, передбаченому абзацом першим пункту 7 розділу ІІІ Інструкції, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження заяви стягувача виносить постанову про передачу виконавчого документа відповідному органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю, зазначеному у заяві стягувача.

У випадку, передбаченому абзацом другим пункту 7 розділу ІІІ Інструкції, передача виконавчого документа від одного державного виконавця до іншого в межах одного органу державної виконавчої служби здійснюється на підставі письмового доручення начальника цього відділу.

Питання про передачу виконавчого документа іншому органу державної виконавчої служби вирішується начальником органу державної виконавчої служби вищого рівня (про передачу виконавчого документа з відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - директором цього Департаменту), про що виноситься відповідна постанова (крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 6 цього розділу).

Державний виконавець зобов`язаний не пізніше наступного робочого дня з дня надходження постанови, зазначеної у абзаці третьому цього пункту, винести постанову про передачу виконавчого документа та направити виконавчий документ до відповідного органу державної виконавчої служби.

У випадках, передбачених абзацами третім та четвертим пункту 7 цього розділу, особа, яка прийняла рішення про передачу матеріалів виконавчого провадження, виносить вмотивовану постанову, де обов`язково зазначаються обставини, що обумовили передачу виконавчого провадження, та строки передачі матеріалів виконавчого провадження, які не можуть перевищувати п`яти робочих днів. Постанова надсилається сторонам виконавчого провадження та до відповідних органів державної виконавчої служби.

Про передачу виконавчого провадження іншому органу державної виконавчої служби або до виконавчої групи державний виконавець виносить відповідну постанову, яку разом з матеріалами виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня її винесення надсилає до органу державної виконавчої служби, до якого передається виконавче провадження.

Враховуючи зазначене колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржувана постанова заступника начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Горбатюка Д.Л. від 30 листопада 2020 року про передачу зведеного виконавчого провадження до іншого відділу державної виконавчої служби відповідає нормам Закону України «Про виконавче провадження» та вимогам Інструкції.

Відповідно до ч.3 ст.451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено.

З урахуванням викладеного вище колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, що є підставою для скасування ухвали суду та ухваленням нового судового рішення про залишення скарги без задоволення.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 - 384 ЦПК України

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково

Ухвалу Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 квітня 2023 року скасувати.

Скаргу ОСОБА_1 на постанову заступника начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Горбатюка Д.Л. від 30 листопада 2020 року про передачу виконавчого провадження залишити без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 17 серпня 2023 року.

Головуючий суддя О.І. Чельник

Судді C.М. Єгорова

О.Л. Карпенко