Вирок

від 17.08.2023 по справі 362/3298/23

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 362/3298/23

провадження № 1-кп/362/558/23

ВИРОК

Іменем України

17.08.2023

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Василькові Київської області кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 лютого 2023 року за № 12023111140000112, щодо

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Василькові Київської області, українець, громадянин України, паспорт № НОМЕР_1 від 21 травня 2019 року (орган 3214), РНОКПП НОМЕР_2 , неодружений військовослужбовець ВЧ НОМЕР_3 , зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 307 КК України.

У судовому розгляді взяли участь:

прокурор ОСОБА_4 ;

обвинувачений ОСОБА_3 .

Суд установив:

ОСОБА_3 , будучи механіком групи регламенту та ремонту авіаційних двигунів технічно-експлуатаційної частини авіаційної техніки ВЧ НОМЕР_3 , у порушення статей 41, 92 Конституції України, статей 178, 328 ЦК України, статей 11, 12, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та статей 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, статей 6, 7, 13 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», за невстановлених обставин, але не пізніше 17 березня 2023 року, діючи умисно, з корисливих мотивів, незаконно придбав через Telegram-канал у мережі Інтернет з метою збуту психотропну речовину - амфетамін масою 0,467 г, після чого незаконно зберігав її з метою збуту та 17 березня 2023 року близько 18:20, перебуваючи поряд з будинком АДРЕСА_2 , незаконно збув вказану психотропну речовину вагою 0,467 г. ОСОБА_5 за грошову винагороду у розмірі 1500 грн.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений вину у вчиненні даного кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердив фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, та надав показання, відповідно до яких дійсно, незадовго до подій 17 березня 2023 року, точної дати не пам`ятає, він через Telegram-канал у мережі Інтернет придбав амфетамін, який зберігав за місцем свого проживання та згодом вирішив продати його знайомому за грошову винагороду у розмірі 1500 грн.

Враховуючи те, що обвинувачений й інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи, і суд установив, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення статті 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і провів судовий розгляд із застосуванням правил частини 3 зазначеної статті, обмеживши дослідження доказів допитом обвинуваченого та матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого.

Ухвалюючи вирок, суд вважає за необхідне відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та відповідну практику Європейського суду з прав людини.

Так, у рішеннях у справі «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року Європейський суд з прав людини зазначив, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

За наведених вище підстав суд вважає доведеним «поза розумним сумнівом» пред`явлене ОСОБА_3 обвинувачення та кваліфікує його діяння за частиною 1 статті 307 КК України як незаконне придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут психотропної речовини.

Вирішуючи питання щодо призначення покарання, суд, беручи до уваги приписи статті 65 КК України, виходить із того, що кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 307 КК України, є тяжким злочином.

Обвинувачений неодружений (розлучений), проходить військову службу за контрактом в лавах Збройних Сил України, за змістом характеристики від 24 квітня 2023 року, наданої ВЧ НОМЕР_3 , за місцем служби характеризується негативно та неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за самовільне залишення військової частини і перебування на службі в стані наркотичного сп`яніння, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку лікарів нарколога чи психіатра не перебуває, до кримінальної відповідальності притягується вперше.

Попри те, що органом досудового розслідування вказано в обвинувальному акті таку пом`якшуючу покарання обставину як щире каяття, суд зазначає таке.

За результатом судового розгляду суд, з урахуванням обставин кримінального провадження, поведінки обвинуваченого, керуючись законом, оцінив сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку та дійшов висновку про відсутність цієї пом`якшуючої покарання обставини, адже не вбачає з його боку каяття, пов`язаного з щирим осудом своєї протиправної поведінки.

Вказане узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 03 липня 2019 року (справа № 288/1158/16-к) про можливість виключення пом`якшуючих покарання обставин як таких, що не підтверджуються матеріалами провадження.

Отже, суд не встановив обставин, що пом`якшують покарання.

Обставин, що обтяжують покарання, суд також не встановив.

Підстави для застосування статей 69, 69-1 КК України відсутні.

Таким чином, враховуючи особу обвинуваченого, відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання, виходячи з загальних засад призначення покарання - законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції, передбаченої частиною 1 статті 307 КК України, у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

Суд вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень і таким чином сприятиме досягненню визначеної у статті 50 КК України мети загальної і спеціальної превенції.

При цьому, враховуючи позицію учасників судового провадження, ступінь тяжкості кримінального правопорушення, його наслідки, особу обвинуваченого, який є діючим військовослужбовцем, беручи до уваги введення на території України воєнного стану й інші обставини справи, суд вважає за можливе, застосувавши статтю 75 КК України, звільнити його від відбування покарання з випробуванням із встановленням йому обов`язків, передбачених статтею 76 КК України.

Цивільний позов не заявлявся.

Розподіл процесуальних витрат здійснюється в порядку статті 124 КПК України.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до статті 100 КПК України.

В порядку частини 4 статті 174 КПК України належить скасувати арешт майна, накладений у даному кримінальному провадженні.

Підстави для вирішення питання щодо запобіжного заходу відсутні.

Керуючись статтями 100, 124, 174, 369-371, 373, 374 КПК України, суд

ухвалив:

1. Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 307 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

2. На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановити йому іспитовий строк у два роки із покладенням на нього в порядку статті 76 КК України обов`язків:

2.1. періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2.2. повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

2.3. не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

2.4. виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

3. Обчислювати іспитовий строк з для проголошення вироку.

4. Стягнути з ОСОБА_3 на корить держави процесуальні витрати в сумі 3 020 (три тисячі двадцять) гривень 48 копійок.

5. Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 квітня 2023 року, на таке майно: мобільний телефон «Vivo» із сім-карткою НОМЕР_4 , IMEI 1: НОМЕР_5 , IMEI 2: НОМЕР_6 , який поміщено до спеціального пакету НПУ № PSP2201262; мобільний телефон «Xiaomi Redmi M1908C3XG», який поміщено до спеціального пакету НПУ № PSP2201263; банківську картку «ПриватБанк», банкноту номіналом 20 гривень; електронні ваги «Domotec», які поміщено до спеціального пакету НПУ № PSP2201264.

6. Речові докази, передані до кімнати зберіганні речових доказів Відділу поліції № 1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області:

6.1. мобільний телефон «Vivo» із сім-карткою НОМЕР_4 , IMEI 1: НОМЕР_5 , IMEI 2: НОМЕР_6 , мобільний телефон «Xiaomi Redmi M1908C3XG», банківську картку «ПриватБанк»; банкноту номіналом 20 гривень ЮЕ9322341; планшет «Asus» (неробочий); електронні ваги «Domotec» - повернути ОСОБА_3 ;

6.2. чотири предмети, ззовні схожі на патрони, які поміщено до спеціального пакету НПУ № PSP2201268; спеціальний пакет, в якому знаходяться залишки порошкоподібної речовини білого кольору, які містять у собі психотропну речовину, обіг якої обмежено, - амфетамін (висновок експерта № СЕ-19/111-23/14756-НЗПРАП) - знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасники судового провадження мають право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, обвинувачений і захисник - подати клопотання про помилування. Копію вироку негайно після його проголошення вручити присутнім учасникам кримінального провадження.

Відповідно до частини 4 статті 76 КК України нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого, а щодо засуджених військовослужбовців - командирами військових частин.

Згідно з частиною 2 статті 78 КК України якщо засуджений не виконує покладені на нього обов`язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.

Суддя ОСОБА_1