Ухвала

від 18.08.2023 по справі 755/7075/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/7075/23

Провадження №: 1-кс/755/2351/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" серпня 2023 р. м. Київ Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого 3 відділу СУ ГУ СБУ та АР Крим ОСОБА_3 про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023011000000069 від 31.03.2023 року щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Корнич Коломийського району Івано-Франківської області, Українця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, -

за участю: прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий 3 відділу СУ ГУ СБУ та АР Крим ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором прокуратури АР Крим та м. Севастополя ОСОБА_7 , звернувся до суду із клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023011000000069 від 31.03.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що СУ ГУ СБУ в АР Крим здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023011000000069 від 31.03.2023 року за підозрою ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до вимог ст. 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19, ст. 68 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Статтею 5, ч. 1 ст. 72, ст. 73 Конституції України передбачено, що Україна є республікою. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами. Питання про зміну території України вирішується виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їх повноважень, встановлених Конституцією України.

Крім того ч. 2 ст. 72 Конституції України передбачено, що всеукраїнський референдум проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш, як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш, як у двох третинах областей і не менш, як по сто тисяч підписів у кожній області.

Відповідно до ч. 1 ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Незважаючи на це, у приміщенні Верховної Ради АР Крим 06.03.2014 року у порушення ч. 3 ст. 2, ст. 72, ст. 73, п. 2 ч. 1 ст. 85, ст. 132 Конституції України та п. 2 ч. 3 ст. 3, ст. ст. 18, 27 Закону України «Про всеукраїнський референдум» депутатами Верховної Ради АР Крим прийнято незаконну постанову № 1702-6/14 «О проведении общекрымского референдума», в якій визначено дату такого волевиявлення - 16.03.2014 року, на яке виносилося питання про входження АР Крим до складу Російської Федерації на правах суб`єкта федерації.

Відповідно до зазначеної постанови 16.03.2014 року на території Автономної Республіки Крим проведено незаконний референдум, результатом якого стала тимчасова окупація території АР Крим і міста Севастополя, а також їх входження до складу Російської Федерації на правах суб`єкта федерації.

Результати «референдуму» не визнані жодною країною світу, крім Російської Федерації.

Відповідно до п. 5 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН 68/262 від 27.03.2014 «Територіальна цілісність України», проведений 16.03.2014 року в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі референдум не маючи законної сили не може бути основою для будь - якої зміни статусу Автономної Республіки Крим або м. Севастополя.

Також, в пункті 1 вказаної Резолюції зазначено, що Генеральна Асамблея ООН підтверджує свою прихильність суверенітету, політичної незалежності, єдності і територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах.

У подальшому, 17.03.2014 року депутатами Верховної Ради АР Крим прийнято постанову № 1745-6/14 «О независимости Крыма», згідно з якою на підставі, так званої, «Декларації про незалежність Республіки Крим», прийнятої на позачерговому пленарному засіданні Верховної Ради АР Крим 11.03.2014 року та позачерговому пленарному засіданні Севастопольської міської ради 11.03.2014 року, створено нелегітимне державне утворення «Республика Крым».

Крім того, Верховною Радою АР Крим ухвалено постанову № 1748-6/14 від 17.03.2014 року «О правоприемстве Республики Крым», пунктом 1 якої передбачено, що «с момента провозглашения Республики Крым как независимого суверенного государства высшим органом власти Республики Крым является Государственный Совет Республики Крым - парламент Республики Крым в депутатском составе шестого созыва Верховной Рады Автономной Республики Крым на срок полномочий до сентября 2015 года».

Надалі, 18.03.2014 року між Російською Федерацією та представниками нелегітимного державного утворення «Республика Крым» ОСОБА_8 , ОСОБА_9 і ОСОБА_10 підписано договір про входження території АР Крим та м. Севастополя до складу Російської Федерації.

Вищезазначене свідчить про проведення представниками Російської Федерації та її федеральних органів підривної діяльності проти України.

Статтями 1-3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року №1207-VII визначено, що сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій, внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України є тимчасово окупованою територією внаслідок збройної агресії Російської Федерації з 20 лютого 2014 року.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 року за № 565-ХІІ, який діяв до 07.11.2015 року (далі - Закон України «Про міліцію») міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров`я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Відповідно до ст. 4 вказаного закону правовою основою діяльності міліції є: Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України, постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти Міністерства внутрішніх справ України, Загальна декларація прав людини, міжнародні правові норми, ратифіковані у встановленому порядку. Крім того, згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про міліцію» визначено, що міліція є єдиною системою органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ України, виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінальну процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції.

У відповідності до ч. 6 вказаної статті у своїй діяльності міліція підпорядковується Міністерству внутрішніх справ України.

Частиною 8 цієї ж статті визначено, що в Автономній Республіці Крим, областях, містах, районах міліцією керують відповідно начальники головних управлінь, управлінь Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, начальники районних, районних у містах, міських, лінійних управлінь (відділів) головних управлінь, управлінь Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

У відповідності до присяги працівника органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1991 року № 382 (яка діяла до 30.03.2016 року) кожен громадянин України, вступаючи на службу до органів внутрішніх справ України, складає Присягу і урочисто клянеться завжди залишатися відданим народові України, суворо дотримуватися її Конституції та чинного законодавства, бути гуманним, чесним, сумлінним і дисциплінованим працівником, зберігати державну і службову таємницю. Мужньо і рішуче, не шкодуючи своїх сил і життя, боротися із злочинністю, захищати від протиправних посягань життя, здоров`я, права й свободи громадян, державний устрій і громадський порядок. У той же час, самопроголошеною владою так званої «Республіки Крим» за сприяння Російської Федерації були незаконно створені, у тому числі органи міліції.

Здійснюючи підривну діяльність проти України, представники органів державної влади іноземної держави утворили на окупованій території України федеральні органи державної влади, місцевого самоврядування, органи внутрішніх справ, прокуратури та інші правоохоронні органи Російської Федерації з метою зміцнення та посилення заходів тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим.

Разом з цим, 21.03.2014 року Державною Думою Російської Федерації прийнято Федеральний конституційний закон № 6-ФКЗ «О принятии в Российскую Федерацию Республики Крым и образовании в составе Российской Федерации новых субъектов - Республики Крым и города федерального значения Севастополя».

Відповідно до ст. 7 зазначеного закону співробітники органів безпеки, митниці та міліції Республіки Крим, співробітники інших державних органів, які заміщають посади у зазначених органах на день прийняття до Російської Федерації Республіки Крим та освіти у складі Російської Федерації нових суб`єктів, мають переважне право на вступ на службу до органів федеральної служби безпеки, митних органи Російської Федерації та органів внутрішніх справ Російської Федерації, інші державних органів, що створюються відповідно до законодавства Російської Федерації на територіях Республіки Крим та міста федерального значення Севастополя, за наявності у них громадянства Російської Федерації, а також за умови складання ними іспиту на знання законодавства Російської Федерації та їх відповідності вимогам, які пред`являються законодавством Російської Федерації до співробітників зазначених органів.

Незважаючи на наявність легітимного керівництва ГУ МВС України в АР Крим, колишнім працівником ОСОБА_11 у взаємодії з керівництвом Президії Верховної Ради Автономної Республіки Крим та представниками незаконних військових формувань здійснено самовільне протиправне присвоєння владних повноважень виконувача обов`язків міністра внутрішніх справ по Автономній Республіці Крим з подальшими незаконними діями, у тому числі проведенням кадрових призначень та звільненням працівників органів внутрішніх справ.

Встановлено, що ОСОБА_4 прийняв присягу працівника органів внутрішніх справ України, відповідно до змісту якої він урочисто присягнув залишатися відданим народові України, суворо дотримуватися її Конституції та чинного законодавства, бути гуманним, чесним, сумлінним, і дисциплінованим працівником, зберігати державну і службову таємницю. Мужньо і рішуче, не шкодуючи своїх сил і життя, боротися із злочинністю, захищати від протиправних посягань життя, здоров`я, права й свободи громадян, державний устрій і громадський порядок. Наказом МВС України №1081 о/с від 02.12.2013 року його було призначено на посаду начальника Совєтського РВ УМВС України в АР Крим.

У подальшому, в лютому - квітні 2014 року, більш точну дату встановити не виявилось за можливим, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, не встановленими слідством особами ОСОБА_4 запропоновано перейти до незаконно створеного «Министерства внутренних дел по Республике Крым», яке увійшло до складу «Министерства внутренних дел российской федерации», та стати керівником незаконно утвореного «Отдела МВД росии по Советскому району».

ОСОБА_4 будучи громадянином України, службовою особою, яка займає відповідальне становище, працівником правоохоронного органу, достовірно знаючи про незаконність створення окупаційною владою рф «Министерства внутренних дел по Республике Крым» та призначення ОСОБА_11 на посаду «временно исполняющим обязанности министра» незаконно створеного «Министерства внутренних дел по Республике Крым», а також проведення на території АР Крим та міста Севастополя референдуму, наслідком якого стало відокремлення вказаних адміністративно-територіальних одиниць та приєднання їх до складу російської федерації, маючи на меті сприяти представникам російської федерації у проведенні підривної діяльності на території України та подальшої окупації території АР Крим погодився на незаконну пропозицію продовжити роботу керівником незаконно утвореного «Отдела МВД росии по Советскому району», без підпорядкування Міністру внутрішніх справ України.

Допомога ОСОБА_4 іноземній державі та її представникам у створенні та функціонування органів внутрішніх справ російської федерації та придушення спротивів окупації півострова з боку громадян України на території АР Крим призвели до посилення заходів тимчасової окупації півострова Крим.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 111 КК України, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, а саме: надання іноземній державі та її представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України.

Так, 13.10.2022 року у кримінальному провадженні № 42017000000001114 від 11.04.2017 року складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, яке відповідно до вимог ст.ст. 111, 135, 136, 278 КПК України направлено підозрюваному, оскільки не встановлено місце перебування останнього, у зв`язку з чим, орган досудового розслідування позбавлений можливості особисто вручити їй зазначене повідомлення про підозру.

31.03.2023 року з матеріалів кримінального провадження № 42017000000001114 від 11.04.2017 року виділено матеріали стосовно підозрюваного ОСОБА_4 в окреме провадження за № 22023011000000069.

З метою недопущення порушення конституційних прав підозрюваного, органом досудового розслідування у загальнодержавному засобі масової інформації - газеті «Урядовий кур`єр» 11.08.2022 року (№174), 11.10.2022 року (№218), розміщено повідомлення про необхідність прибуття ОСОБА_4 15.-18.08.2022 року та 13.10.2022 року до прокурора у кримінальному провадженні для проведення за його участю необхідних слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні.

Аналогічно повістки про виклик ОСОБА_4 розміщено на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора від 13.10.2022 року про прибуття до прокурора у кримінальному провадженні для проведення за його участю необхідних слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні.

На виконання вимог КПК України, 04.07.2023 року письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 було направлено за останнім відомим місцем реєстрації його проживання, а саме - АДРЕСА_1 засобами поштового зв`язку.

Однак, вказане поштове відправлення адресатом отримано не було та повернулося за спливом строку зберігання у поштовому відділенні. Вказана обставина додатково підтверджує перебування ОСОБА_4 на ТОТ АР Крим.

Однак, підозрюваний до прокуратури не з`являвся, відповідно до вручених повісток та станом на теперішній час, безпідставно не з`явився та про причини неявки не повідомив. На даний час підозрюваного оголошено у державний розшук, проведення якого доручено оперативному підрозділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованому у м. Мелітополі.

Встановлено, що на даний час підозрюваний перебуває на території АР Крим, яка є тимчасово окупованою, та продовжує незаконну діяльність.

Зазначені обставини свідчать про умисне ухилення підозрюваним від виконання своїх процесуальних обов`язків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України, а також переховування від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Слідчий в клопотанні зазначив, що підставами підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення є наступні матеріали досудового розслідування: копія наказу МВС України; копія телефонного довідника працівників МВС по Республіці Крим; копія списку колишніх працівників ГУ МВС України в АР Крим; копія висновку службового розслідування стосовно ОСОБА_4 ; копія витягу з наказу МВС України від 23.06.2014 року № 1137 о/c.

Отже, вищевказані матеріали досудового розслідування дають достатні та безсумнівні підстави вважати, що підозрюваний, умисно переховується від слідства та суду на тимчасово окупованій території АР Крим з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений ним особливо тяжкий злочин.

Притягнути ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності у загальному порядку, передбаченому чинним кримінальним процесуальним законодавством, неможливо.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (частини 1 і 2 ст. 1 КПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 139 КПК України ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження. Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання, оскільки підозра необгрунтована, ОСОБА_4 не належним чинном повідомлений про підозру. У судове засідання підозрюваний ОСОБА_4 не з`явився, про день, час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомляв та жодних заяв чи клопотань про відкладення розгляду клопотання до суду не подавав.

Відповідно до ч. 8 ст. 135 КПК України повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Ураховуючи те, що про день, час та місце розгляду клопотання підозрюваний ОСОБА_4 повідомлений належним чином, його неявка у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку слідчого та захисника, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування (inabsentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.

Відповідно до ч. 2 ст. 297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 115, 116, 118, частиною другою статті 121, частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146-1, 147, частинами другою - п`ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 408, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.

Згідно з ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Відповідно до ч. 3 ст. 297-4 КПК України, повторне звернення з клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування до слідчого судді в одному кримінальному провадженні не допускається, крім випадків наявності нових обставин, які підтверджують, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук.

Водночас, положеннями ст. 297-5 КПК України передбачено, що повістки про виклик підозрюваного у разі здійснення спеціального досудового розслідування надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування та обов`язково публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора підозрюваний вважається належним чином ознайомленим з її змістом. Повістки про виклик підозрюваного у разі здійснення спеціального досудового розслідування у зв`язку з прийняттям уповноваженим органом рішення про передачу підозрюваного для обміну як військовополоненого публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора підозрюваний вважається належним чином ознайомленим з її змістом.

Судом було встановлено, що 11.04.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017000000001114 були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111КК України.

13.10.2022 року було винесено повідомлено про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111КК України.

З матеріалів клопотання вбачається, що повідомлення про підозру опубліковано на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та в газеті «Урядовий кур`єр».

На виконання вимог ст. 135 КПК України, повідомлення про підозру та повістки про виклик підозрюваного до слідчого органу на 15-18.08.2022 року та 13.10.2022 року розміщені на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора у розділі «Повістки про виклик», а також опубліковано у засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур`єр».

Постановою прокурора прокуратури АР Крим та м. Севастополя ОСОБА_12 від 13.10.2023 року ОСОБА_4 оголошено у розшук.

Постановою прокурора прокуратури АР Крим та м. Севастополя ОСОБА_12 від 31.03.2023 року з матеріалів кримінального провадження № 42017000000001114 від 11.04.2017 року виділено матеріали стосовно підозрюваного ОСОБА_4 в окреме провадження за № 22023011000000069.

04.07.2023 року письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 було направлено за останнім відомим місцем реєстрації його проживання, а саме - АДРЕСА_1 засобами поштового зв`язку. Однак, вказане поштове відправлення адресатом отримано не було та повернулося за спливом строку зберігання у поштовому відділенні.

Зібрані під час досудового розслідування докази дають достатні та безсумнівні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 умисно переховується від органів досудового розслідування, з метою уникнення кримінальної відповідальності за ймовірно вчинений ним злочин та притягнути його до кримінальної відповідальності у загальному порядку, передбаченому чинним кримінальним процесуальним законодавством неможливо, оскільки він переховується від органів досудового розслідування на тимчасово окупованій території АР Крим.

На даний час у кримінальному провадженні проведено слідчі дії, спрямовані на встановлення суттєвих обставин та доведення обґрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 297-4 КПК України слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, у відповідності до якої «обґрунтована підозра», про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, означає наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати об`єктивного спостерігача, що конкретна особа можливо вчинила злочин.

Не вирішуючи питання щодо доведеності обґрунтованості підозри та кваліфікації дій підозрюваного, а виходячи лише з фактичних даних, які містяться в матеріалах доданих до клопотання, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та переховується від органів слідства на тимчасово окупованій території України, з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав, визначених ст. 297-1, 297-2, 297-4 КПК України, для задоволення клопотання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22023011000000069 від 31.03.2023 року за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 297-1, 297-3, 297-4, 376 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22023011000000069 від 31.03.2023 року щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 Кримінального кодексу України.

Зобов`язати прокурора у кримінальному провадженні відомості про здійснення спеціального досудового розслідування внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1