Ухвала

від 15.08.2023 по справі 761/35475/18

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/35475/18

Провадження № 8/761/25/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2023 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Пономаренко Н.В.

за участю секретаря Бражніченко І.О.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві заяву ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення від 11.09.2019 у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Київська пересувна механізована колона-2» до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд», ОСОБА_2 про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння,-

в с т а н о в и в :

12.07.2022 р. ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 11.09.2019 р. у цивільній справі № 761/35475/18 за позовом ТОВ «Київська пересувна механізована колона-2» до ОСОБА_3 , ТОВ «Екобуд», ОСОБА_2 про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.

В обґрунтування заяви, заявник вказує, що 11.09.2019 р. Шевченківським районним судом м.Києва ухвалено рішення у цивільній справі № 761/35475/18 за позовом ПрАТ «Київська пересувна механізована колона-2», правонаступником якого є ТОВ «Київська пересувна механізована колона-2», до ОСОБА_3 , ТОВ «Екобуд», ОСОБА_2 про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння, яким даний позов задоволено, а саме: - визнано за ПрАТ «Київська пересувна механізована колона-2» право власності на нежилі приміщення з № 1 по № 8 (групи приміщень № 62), (в літ. А), загальною площею 119,6 кв.м., які знаходяться у будинку АДРЕСА_1 ; - витребувано у ОСОБА_2 на користь ПрАТ «Київська пересувна механізована колона-2» нежилі приміщення з № 1 по № 8 (групи приміщень № 62), (в літ. А), загальною площею 119,6 кв.м., які знаходяться у будинку АДРЕСА_1 . Вказане судове рішення було предметом апеляційного та касаційного оскарження. Посилаючись на те, що вимоги ТОВ «Київська пересувна механізована колона-2» до ТОВ «Екобуд» повинні були розглядатись у рамках справи № 910/23859/16 про банкрутство останнього, а провадження у цивільній справі № 761/35475/18 мало б бути закрито з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, заявник вважає, що рішення у цій справі необхідно скасувати, а провадження у справі закрити, тому звернувся до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

У зв`язку із викладеним та керуючись п. 1 ч. 2 ст. ст. 423 ЦПК України заявник в заяві просив скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11.09.2019 року по справі №761/35475/18 за нововиявленими обставинами та закрити провадження у справі.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 27 лютого 2023 року за наслідками розгляду заяви за нововиявленими обставинами, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 вересня 2019 року було скасовано, справу передано до Господарського суду м. Києва, на розгляді якого перебуває справа №910/23859/16 про банкрутство ТОВ «Екобуд».

Постановою Київського апеляційного суду від 29.06.2023 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська пересувна механізована колона-2» задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 27 лютого 2023 року скасовано. Заяву представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 вересня 2019 року направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва 24.07.2023 року у вказаній справі за заявою відкрито провадження та призначено судове засідання.

У судове засідання заявник не з`явився, свого представника не направив, про місце, дату та час судового засіданні повідомлявся належним чином, до суду надійшла заява про відкладення розгляду справи.

Представник заінтересованої особи ТОВ «Київська пересувна механізована колона-2» в судовому засіданні проти заявлених вимог заперечив, просив суд відмовити у їх задоволенні.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, своїх представників до суду не направили, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином у встановленому законом порядку, причин неявки не повідомили, а тому суд, з урахуванням думки присутніх представників сторін у справі, вважає за можливе розглянути заяву за відсутності вказаних осіб.

Вислухавши пояснення представника заінтересованої особи, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов до наступних висновків.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11 вересня 2019 року було задоволено позовні вимоги ТОВ «Київська пересувна механізована колона-2»: визнано за ПрАТ «Київська пересувна механізована колона-2» право власності на нежилі приміщення з № 1 по № 8 (групи приміщень № 62), (в літ. А), загальною площею 119,6 кв. м, які знаходяться у будинку АДРЕСА_1 . Витребувано у ОСОБА_2 на користь ПрАТ «Київська пересувна механізована колона-2» нежитлові приміщення з № 1 по № 8 (групи приміщень № 62), (в літ. А), загальною площею 119,6 кв. м, які знаходяться у будинку АДРЕСА_1 . Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Київського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 вересня 2019 року у частині визнання права власності скасовано та ухвалено у цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 вересня 2019 року у частині витребування майна з чужого незаконного володіння скасовано та закрито провадження у справі у цій частині на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України.

Постановою Верховного Суду від 27 травня 2020 року касаційну скаргу ТОВ «Київська пересувна механізована колона-2», яке є правонаступником ПрАТ «Київська пересувна механізована колона-2» задоволено частково. Постанову Київського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Київського апеляційного суду від 15 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 вересня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ПрАТ «Київська пересувна механізована колона-2». Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Верховного Суду від 08 грудня 2021 року постанову Київського апеляційного суду від 15 липня 2020 року в частині відмови у задоволенні вимог щодо витребування майна з чужого незаконного володіння скасовано і в цій частині позовних вимог залишено в силі рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 вересня 2019 року. В іншій частині позовних вимог постанову Київського апеляційного суду від 15 липня 2020 року залишено без змін.

Додатковою постановою Верховного Суду від 03 серня 2022 року було вирішено питання про судові витрати.

Заявник, як на підставу для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, посилається на існування істотних для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, тобто на пункт 1 частини другої статті 423 ЦПК України, а саме що вимоги ТОВ «Київська пересувна механізована колона-2» до ТОВ «Екобуд» повинні були розглядатись у рамках справи № 910/23859/16 про банкрутство останнього, а провадження у цивільній справі № 761/35475/18 мало б бути закрито з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України.

Статтею 423 ЦПК України передбачений вичерпний перелік підстав для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.

Так відповідно до п.1 ч.2 ст. 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

При цьому, частинами 4-5 вказаної норми Закону передбачено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Відповідно до частини першої ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише у межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 19/028-10/13 від 30 червня 2020 року (пункти 7.4-7.5)).

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 726/938/18).

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 127/10129/17 від 22 січня 2019 року (пункт 26)).

Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 ЦПК України, відсутні, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (зазначена постанова у справі № 127/10129/17 (пункти 27, 28)).

Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювали суди під час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 9901/819/18 від 14 квітня 2021 року (пункт 6.38)).

Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata- принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV V. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01).

Відповідно до чч. 1 та 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства (в редакції, яка була чинною на час ухвалення рішення судом першої інстанції) спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб`єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи.

У взаєморозумінні зі ст. 423 ЦПК України суд прийшов до висновку, що нові обставини які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, не можуть визнаватися нововиявленими.

Крім того, у постанові Великої Палити Верховного Суду від 23 березня 2023 по справі №154/3029/14-ц вказано, що процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

В даному випадку, слід окремо зазначити, що постановою Київського апеляційного суду від 29.06.2023 року у вказаній справі, якою апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська пересувна механізована колона-2» задоволено частково, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 27 лютого 2023 року скасовано, встановлено, що посилання суду першої інстанції на факт відкритого провадження по справі №910/23859/16 про банкрутство ТОВ «Екобуд», яка знаходиться в провадженні господарського суду м. Києва та положення Кодексу України з процедур банкрутства не може бути підставою для скасування рішення суду за нововиявленими обставинами.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, вказані обставини встановлені постановою Київського апеляційного суду від 29.06.2023 року у вказаній справі не потребують доказування.

У зв`язку із викладеним, враховуючи встановлені постановою Київського апеляційного суду від 29.06.2023 року обставини, із урахуванням положень ч. 4 ст. 82 ЦПК України, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення від 11.09.2019 у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Київська пересувна механізована колона-2» до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд», ОСОБА_2 про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння,- задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1-18, 33, 82, 423-427, 429 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в :

в задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11.09.2019 у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Київська пересувна механізована колона-2» до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд», ОСОБА_2 про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.261 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 17.08.2023.

Суддя: