Постанова

від 10.08.2023 по справі 638/13745/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

10 серпня 2023 року

м. Харків

справа № 638/13745/20

провадження № 22-ц/818/897/23

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого - Пилипчук Н.П.,

суддів - Маміної О.В., Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря Носової К.В.

учасники справи:

позивач : Керівник Харківської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Харківської міської ради,

відповідачі ОСОБА_1 , Приватне підприємство "Ващенківське",

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватний нотаріус Клопотов Станіслав Давидович, Приватний нотаріус Самощенко Олександра Ігорівна

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 , Приватного підприємства "Ващенківське", третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватний нотаріус Клопотов Станіслав Давидович, Приватний нотаріус Самощенко Олександра Ігорівна про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, за апеляційними скаргами заступника керівника Харківської обласної прокуратури та Приватного підприємства "Ващенківське", в особі Махоніна Олександра Сергійовича на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 березня 2023 року, ухвалено суддею Шаховою В.В.,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2020 року Керівник Харківськоїмісцевої прокуратури№1 в інтересахдержави вособі Харківськоїміської ради звернувся з позовом до ОСОБА_1 , Приватного підприємства "Ващенківське", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Клопотов Станіслав Давидович, Приватний нотаріус Самощенко Олександра Ігорівна про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги посилався на те, що прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020221090000221 від 25 серпня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першоюстатті 367 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, щоприватним нотаріусом ХМНО Клопотовим С.Д. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер:49529851 від 05.11.2019 та внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності ОСОБА_1 на нежитлову будівлю літ. «З-1» загальною площею 39,3 кв.м. по АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу б/н від 30.09.2019 та акту приймання-передачі б/н від 30.09.2019, укладеного між ТОВ Фірма «Комплекс» та ОСОБА_1 , довідки №323558874 та технічного паспорту від 10.10.2019, виданих ТОВ «Лімінгтон», дозволу на розміщення та відкриття об`єктів торгівлі серія та номер Б02-0003/3 виданого виконавчим комітетом Харківської міської ради.

В подальшому ОСОБА_1 , набувши майнові права на літ. «З-1» за договором купівлі-продажу від 30.09.2019 та довідки №323558874 та технічного паспорту від 10.10.2019, виданих ТОВ «Лімінгтон», передав останню до статутного капіталу ПП «Ващенківське».

Так, рішенням власників ПП «Ващенківське» від 28.11.2019 ОСОБА_1 прийнято до складу власників підприємства із майновим внеском, а саме: нежитловою будівлею літ. «З-1» загальною площею 39,3 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до акту приймання-передачі нерухомого майна як частки у статутному фонді ПП «Ващенківське» від 28.11.2019, ОСОБА_1 передав, а ПП «Ващенківське» прийняло до статутного фонду нежитлову будівлю літ. «З-1» по АДРЕСА_1 .

В подальшому, на підставі вказаного рішення власників ПП «Ващенківське» від 28.11.2019 та акту приймання-передачі від 28.11.2019, приватним нотаріусом ХМНО Самощенко О.І. здійснено державну реєстрацію права власності ПП «Ващенківське» на нежитлову будівлю літ. «З-1» по АДРЕСА_1 (індексний номер рішення 49920664 від 28.11.2019).

Прокурор зазначає, що рішенняприватного нотаріуса Клопотова С.Д. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер:49529851 від 05.11.2019, яким внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності ОСОБА_1 на нежитлову будівлю літ. «З-1» загальною площею 39,3 кв.м. по АДРЕСА_1 та рішенняприватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Самощенко Олександри Ігорівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 49920664 від 28.11.2019під реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1953913263101, про право власності приватного підприємства «Ващенківське» (код ЄДРПОУ: 38494967)на нежитлову будівлю літ. «З-1», загальною площею 39,3 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 прийняті з порушенням вимог ст.ст. 5, 18, 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 25.12.2015 за №1127.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 березня 2023 року в частині позовних вимог про визнання недійсним рішення власників приватного підприємства «Ващенківське» (код ЄДРПОУ 38494967) від 28.11.2019, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Самощенко О.І. та зареєстрованого в реєстрі за №№5737,5738, в частині прийняття до статутного капіталу приватного підприємства «Ващенківське» майнового внеску від ОСОБА_1 у вигляді нежитлової будівлі літ. «З-1», загальною площею 39,3 кв.м., розташованої по АДРЕСА_1 та акту приймання-передачі нерухомого майна як частки у статутному фонді приватного підприємства «Ващенківське» від 28.11.2019, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Самощенко О.І. та зареєстрованого в реєстрі за №№5759, 5760 провадження закрито.

В інші частині позовні вимоги керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 и в інтересах держави, в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 , Приватного підприємства "Ващенківське", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Клопотов Станіслав Давидович, Приватний нотаріус Самощенко Олександра Ігорівна про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - задоволено.

Визнано незаконним та скасовано рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Клопотова Станіслава Давидовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 49529851 від 05.11.2019 під реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1953913263101 про право власності ОСОБА_1 (податковий номер: НОМЕР_1 ) на нежитлову будівлю літ. «З-1», загальною площею 39,3 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнано незаконним та скасовано рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Самощенко Олександри Ігорівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 49920664 від 28.11.2019 під реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1953913263101, про право власності приватного підприємства «Ващенківське» (код ЄДРПОУ: 38494967) на нежитлову будівлю літ. «З-1», загальною площею 39,3 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Вирішено питання щодо судових витрат.

В апеляційнійскарзі представникПП «Ващенківське» зазначає про неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволення позовних вимог про: визнання незаконним та скасування рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Клопотова С.Д. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05 листопада 2019 року про право власності ОСОБА_1 на нежитлову будівлю літ. «3-1», розташовану по АДРЕСА_1 ; б) визнання незаконним та скасування рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Самощенко О.І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28 листопада 2019 року про право власності Приватного підприємства «Ващенківське» на нежитлову будівлю літ. «3-1», розташовану по АДРЕСА_1 . В цій частині прийняти нове рішення про відмову в позові.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд не надав належної правової кваліфікації та не сформував конкретний власний висновок щодо предмету договору купівлі-продажу - чи це було рухоме майно (тоді договір може укладатися в простій письмовій формі), чи це було нерухоме майно (тоді договір підлягав би нотаріальному посвідченню), чи все ж таки це був інший предмет, відмінний від перших двох. Вказує, що діюче законодавства чітко передбачає, що договір купівлі-продажу майнових прав є підставою для державної реєстрації права власності у сукупності з додатковими технічними документами, що визначають технічні параметри об`єкту нерухомості. Зазначає, що з наявних позовних матеріалів вбачається, що стосовно нежитлової будівлі літ. «3-1» загальною площею 39,2 кв.м. по АДРЕСА_1 складено технічний паспорт від 10 жовтня 2019 року, який у сукупності з Договором купівлі-продажу б/н від 30 вересня 2019 року стали підставою правомірної реєстрації права власності відповідно до ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку державної реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Наголошує, що суд першої інстанції не обґрунтував власні висновки щодо неправомірності рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Клопотова С.Д. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05 листопада 2019 року. Такі висновки суперечать дійсним обставинам справи, наявним документам та діючому законодавству, а отже рішення в цій частині підлягає скасуванню. Вважає, що єдиними достатніми та правомірними документами для реєстрації права власності за ПП «Ващенківське» стали рішення співзасновників про прийняття майнового вкладу до статутного фонду підприємства та акт про фактичне передання такого майна. Вказані документи є виключними правовстановлюючими документами щодо права власності ПП «Ващенківське» на нежитлову будівлю «3-1» по АДРЕСА_1 і лише скасування цих документів може тягнути за собою подальше скасування реєстрації права власності, проведеної на підставі рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Самощенко О.І. від 28 листопада 2019 року. Зазначає, що суд неправомірно вважає, що може скасувати рішення про реєстрацію права власності без розгляду та скасування правовстановлюючих документів. Така позиція суперечить діючому законодавству. Наголошує, що на час вступу до ПП «Ващенківське» ОСОБА_1 діяв в межах наявних у нього повноважень власника майна та у відповідності до чинного законодавства про приватні підприємства. Сторони склали належні та достатні документи щодо передання майна до статутного фонду Приватного підприємства «Ващенківське», які стали підставою для державної реєстрації права власності. Приватним нотаріусом Самощенко О.І. були виконані всі процедурні вимоги та проведено належну реєстрацію права власності за ПП «Ващенківське» на нежитлову будівлю «3-1» по АДРЕСА_1 . Отже, вважає, що судом першої інстанції було неправомірно скасовано рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Самощенко О.І. від 28 листопада 2019 року без жодної правової оцінки документів, що стали підставою такого рішення державного реєстратора. Суд в цій частині не навів жодних підстав для скасування рішення державного реєстратора (приватного нотаріуса), неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, а отже судове рішення підлягає скасуванню в цій частині. Зазначає, що заявником не визначено яким нормативним документом встановлено його право на представництво інтересів у наведеній категорії правовідносин (питання державної реєстрації прав та питання корпоративних відносин приватного підприємства). Прокурором не обґрунтовано наявність підстав для представництва, не визначено компетентний орган у відповідній сфері правовідносин, не здійснено звернення до уповноваженого суб`єкта владних повноважень в межах визначеного законом обов`язку, не встановлено неналежне виконання чи невиконання компетентним органом власних зобов`язань із захисту інтересів, взагалі не обґрунтовано наявність порушених прав та інтересів держави у зв`язку із рішенням про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та приватного суб`єкта щодо впорядкування власної діяльності.

Також з апеляційною скаргою звернувся заступник керівника Харківської обласної прокуратури, який просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині закриття провадження у справі, ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу посилався на те, що предметом позову у цій справі є визнання недійсним рішення власника Приватного підприємства, до предмета доказування у цій справі входить обставина щодо встановлення наявності чи відсутності порушення спірним рішенням прав та законних інтересів позивача як законного власника земельної ділянки, інтереси якого порушено. Вказує, що в даному випадку прийняття вказаного рішення не має розглядатися через призму корпоративних прав, адже, виходячи із норм законодавства та порушення порядку реєстрації, фактично вказане спірне рішення не тягне жодних вкладень з боку ОСОБА_2 до статутного капіталу ПП «Ващенківське», адже він і сам жодних прав на нежитлове приміщення не мав. Зазначає, що в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 569/2749/15-ц висловлено правову позицію про те, що критеріями розмежування справ цивільного та господарського судочинства є одночасно суб`єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин. Позовні вимоги до кількох відповідачів, серед яких є хоча б одна фізична особа, мають розглядатися в одному позовному провадженні, якщо такі вимоги однорідні, нерозривно пов`язані між собою та від вирішення однієї з них залежить вирішення інших вимог. Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до наступного висновку.

Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є, зокрема, справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що під час досудового розслідування Харківською місцевою прокуратурою №1 у кримінальному провадженні №42020221090000221 від 25.08.2020 за ч.1 ст. 367 КК України встановлено, щоприватним нотаріусом ХМНО Клопотовим С.Д. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер:49529851 від 05.11.2019, та внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності ОСОБА_1 на нежитлову будівлю літ. «З-1» загальною площею 39,3 кв.м. по АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу б/н від 30.09.2019 та акту приймання-передачі б/н від 30.09.2019, укладеного між ТОВ Фірма «Комплекс» та ОСОБА_1 , довідки №323558874 та технічного паспорту від 10.10.2019, виданих ТОВ «Лімінгтон», дозволу на розміщення та відкриття об`єктів торгівлі серія та номер Б02-0003/3 виданого виконавчим комітетом Харківської міської ради.

За договором купівлі-продажу б/н від 30.09.2019 до ОСОБА_1 перейшли всі майнові права на споруду та майно, яке перебуває на балансі ТОВ Фірма «Комплекс»за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п.1.2 Договору споруда має такі характеристики: довжина 7,0 кв.м., ширина 5,5 кв.м., загальна висота 3,2 м., орієнтовно загальною площею 38,0 кв.м., основні конструкції виконані по металевому каркасу, стіни споруди виконані по типу «Сендвіч» товщиною 100 мм з утеплювачем та обшивкою, покрівля по металевим прогонам і решетуванню з покриттям із профільного сталевого листа, з утеплювачем з мінеральних плит, гідроізоляцією та пароізоляцією, віконні та дверні отвори заповнені метало пластиковими блоками, несучі конструкції покриття металеві ферми (пункт 1.1, 1.2 договору).

Також, в п. 1.3. договору зазначено, що покупець ОСОБА_1 набуває право власності на майно, яке складається зі споруди, визначеної у п.1.2. договору, всіх речей, які нерозривно з нею пов`язані, а також покупець набуває всі майнові права на споруду, визначену у п.1.2 договору, в порядку сингулярного правонаступництва.

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 13.04.1994 за №156 «Про впорядкування дрібно-роздрібної торгівлі в м. Харкові» підприємству колективної власності фірмі «Комплекс» (код ЄДРПОУ 05591425) був виданий Дзержинським райвиконкомом м. Харкова ордер №215-В від 23.01.1995 та виданий 26.03.1996 Головним управлінням споживчого ринку виконавчого комітету Харківської міської ради дозвіл за реєстраційним номером Б02-0003/3 на розміщення та відкриття об`єктів торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування, а самедозвіл на розміщення кіоскудля прийому шин в наваркупо АДРЕСА_1 , які додані до позовної заяви.

При цьому в договорі купівлі-продажу б/н від 30.09.2019 не зазначено на підставі чого майно та споруда належать ТОВ Фірмі «Комплекс», вказано лише те, що майно та споруда перебувають на балансі фірми, проте без зазначення підстави, інвентарного номера, залишкової вартості майна.

В п.1.1 спірного договору зазначено, що продавець передає всі майнові права на споруду та майно, яке перебуває на балансі продавця за адресою АДРЕСА_1 , а покупець приймає у власність і сплачує визначену ціну за вказані всі майнові права на споруду та майно, яке перебуває на балансі продавця.

Відповідно до Інформації з Реєстру речових прав на нерухоме майно від 05.06.2020 №211507748 підставою для реєстрації права власності ОСОБА_1 на нежитлову будівлю літ. «З-1», крім вищевказаного договору купівлі-продажу б/н від 30.09.2019 та акту приймання-передачі б/н від 30.09.2019, укладеного між ТОВ Фірма «Комплекс» та ОСОБА_1 , стали довідка №323558874 та технічний паспорт від 10.10.2019, видані ТОВ «Лімінгтон» та дозвіл на розміщення та відкриття об`єктів торгівлі серія та номер Б02-0003/3 виданого виконавчим комітетом Харківської міської ради.

В подальшомурішенням власників ПП «Ващенківське» від 28.11.2019 ОСОБА_1 прийнято до складу власників підприємства із майновим внеском, а саме: нежитловою будівлею літ. «З-1» загальною площею 39,3 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ,тобто фактично споруду (кіоск), що є рухомим майном, як зазначалось вище.

Відповідно до акту приймання-передачі нерухомого майна як частки у статутному фонді ПП «Ващенківське» від 28.11.2019, ОСОБА_1 передав, а ПП «Ващенківське» прийняло до статутного фонду нежитлову будівлю літ. «З-1» по АДРЕСА_1 .

В подальшому, на підставі вказаного рішення власників ПП «Ващенківське» від 28.11.2019 та акту приймання-передачі від 28.11.2019, приватним нотаріусом ХМНО Самощенко О.І. здійснено державну реєстрацію права власності ПП «Ващенківське» на нежитлову будівлю літ. «З-1» по АДРЕСА_1 (індексний номер рішення 49920664 від 28.11.2019).

Пунктом 18 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 24.06.2020 за №2144/20 «Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів, припинення права користування земельними ділянками та надання згоди на прийняття земельних ділянок у власність територіальної громади м. Харкова», ПП «Ващенківське» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва торговельно-офісного комплексу по АДРЕСА_1 та надано в оренду земельну ділянку (кадастровий номер 6310136300:03:002:0003) площею 0,2129 га із земель територіальної громади АДРЕСА_1 для будівництва торговельно-офісного комплексу до 01.05.2025.Будівництво виконати з урахуванням знесення нежитлової будівлі літ. «З-1», яка належить на праві приватної власності ПП «Ващенківське».

П. 10 додатку до рішення Харківської міської ради від 24.06.2020 за №2153/20 «Про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок юридичним та фізичним особам» ПП «Ващенківське», як власнику нежитлової будівлі літ. «З-1», яка розташована на земельній ділянці площею 0,2129 га по АДРЕСА_1 , надано дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки комунальної власності із земель житлової та громадської забудови площею 0,2129 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6310136300:03:002:0003, для будівництва торговельно-офісного комплексу.

Прокурором заявлено вимогу про визнаннянедійним рішення власників приватного підприємства «Ващенківське» (код ЄДРПОУ 38494967) від 28.11.2019, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Самощенко О.І. та зареєстрованого в реєстрі за №№5737,5738, в частині прийняття до статутного капіталу приватного підприємства «Ващенківське» майнового внеску від ОСОБА_1 у вигляді нежитлової будівлі літ. «З-1», загальною площею 39,3 кв.м., розташованої по АДРЕСА_1 та акту приймання-передачі нерухомого майна як частки у статутному фонді приватного підприємства «Ващенківське» від 28.11.2019, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Самощенко О.І. та зареєстрованого в реєстрі за №№5759, 5760.

Закриваючи на підставі п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України провадження у цій частині позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що вимога про визнання недійним рішення власників приватного підприємства «Ващенківське» та акту приймання-передачі майна, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 19ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

Згідно з пунктів 1 та 3 частини першої статті 20Господарського процесуальногокодексу України господарські суди розглядають,зокрема, справи успорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особипідприємці. Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Вирішуючи питання про те, чи можна вважати правовідносини та відповідний спір господарськими, слід керуватися ознаками, наведеними у статті 3 ГК України. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 910/8729/18 (провадження № 12-294гс18) визначено ознаки спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду: наявність між сторонами господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, та спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Водночас у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 серпня 2019 року у справі № 646/6644/17 (провадження № 14-352цс19) зроблено висновок про те, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду подібних справ визначальним є характер правовідносин, з яких виник спір. Суб`єктний склад спірних правовідносин є формальним критерієм, який має бути оцінений належним судом.

Отже, прокурором заявлено вимогу про визнаннянедійним рішення власників приватного підприємства «Ващенківське» та акту приймання-передачі нерухомого майна як частки у статутному фонді приватного підприємства «Ващенківське» від 28.11.2019.

Позовні вимоги про визнання недійсним рішення власників ПП «Ващенківське» від 28.11.2019 року не є такими, що нерозривно пов`язані з іншими вимогами позивача. Від вирішення цієї вимоги не залежить вирішення решти вимог.

Оцінку законності та правомірності державної реєстрації прав на спірне нерухоме майно як за ОСОБА_1 так і за ПП «Ващенківське» суд може надати незалежно від вирішення позовних вимог, за якими закрито провадження у справі.

З урахуванням встановлених обставин, колегія суддів вважає, що правовідносини, які виникли між сторонами, є господарсько-правовими, оскільки спір виник між Харківською міською радою та ПП «Ващенківське», як суб`єктом господарювання, і цей спір пов`язаний із здійснення останнім підприємницької діяльності з використанням спірного об`єкту майна, а тому такий спір належить до спорів, які підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.

Стосовно доводів апеляційної скарги щодо права на представництво інтересів Харківської міської ради у наведеній категорії правовідносин, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 4 ЦПК України передбачено, що у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Передумовою участі органів та осіб в цивільному процесі є набуття ними цивільного процесуального статусу органів та осіб, яким законом надано право представляти інтереси інших суб`єктів, та наявність процесуальної правосуб`єктності, яка передбачає процесуальну правоздатність і процесуальну дієздатність.

Згідно з пунктом 3 частини першої та частиною другою статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

На прокуратуру покладаються функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III ЦПК України (стаття 2 Закону України «Про прокуратуру»; далі - Закон № 1697-VII). Прокуратура виконує функцію нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами виключно у формі представництва інтересів громадянина або держави в суді (пункт 1 Розділу ХІІІ Закону № 1697-VII).

ЄСПЛ звертав увагу на те, що підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або ж у тому разі, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі «Менчинська проти росії» (Menchinskaya v. russia, заява № 42454/02, § 35)).

Випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді визначені у Законі № 1697-VII, частина третя статті 23 якого визначає, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

З наведеного можна дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (пункт 37)).

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (пункт 69)).

У рішенні від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами органів державної влади, органів місцевого самоврядування.

Прокурор зазначає, що звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Харківської міської ради територіальної громади м. Харкова, оскільки незаконні рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно призвели до вибуття із власності держави земельної ділянки, на якій розташована будівля. Оскільки Харківська міська рада не вчинила дій для захисту прав територіальної громади, прокурор правомірно звернувся до суду в інтересах держави в особі Харківської міської ради.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав про порушені інтереси держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Отже, колегія суддів вважає, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та звернувся з вказаним позовом в інтересах Харківської міської ради як землевласника, права якого, на думку прокурора, порушені.

Між тим,колегія суддівне можепогодитись звисновком судупершої інстанціїпро наявністьпідстав для задоволенняпозовних вимог керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 и в інтересах держави, в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 , Приватного підприємства "Ващенківське", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Клопотов Станіслав Давидович, Приватний нотаріус Самощенко Олександра Ігорівна в частині скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Звертаючись досуду ізданим позовом,позивач зазначав,що спірнийоб`єкт,загальною площею39,3кв.м.по АДРЕСА_1 ,є тимчасовоюспорудою -кіоском. Отже вважає, що запис в Державний реєстр прав про проведену державну реєстрацію права власності на зазначений об`єкт внесено з порушенням вимог чинного законодаства.

Задовольняючи частково позов про визнання незаконним та скасувати рішення приватних нотаріусів Харківського міського нотаріального округу Клопотова Станіслава Давидовича та ОСОБА_3 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на об`єкт нерухомого майна, суд першої інстанції виходив з того, що рішення приватних нотаріусів як державних реєстраторів не відповідають фактичним обставинам справи, а отже є незаконними та такими, що були здійснені відносно об`єкта, який фактично не існував.

Колегія суддів вважає, що зазначені висновки не є достатніми для задоволення позовних вимог в частині скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша та друга статті 5 ЦПК України).

Тлумачення вказаних норм свідчить, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Частинами 2, 4 статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.

Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року № 244.

Згідно із пунктом 1.1 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності цей Порядок визначає механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності.

Відповідачі зазначають, що на час реєстрації будівлі, як об`єкта права власності, спірна споруда мала ознаки нерухомого майна, а не тимчасової споруди, була виконана на бетонному фундаменті не із полегшених конструкцій, а із цегли.

Зазначане відповідає даним технічного паспорту від 10 жовтня 2019 року.

Отже, на час державної реєстрації споруда мала ознаки самочинного будівництва.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 916/2791/13 вказала, що реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво, не змінює правовий режим такого будівництва як самочинного.

У разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил із визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням (частина першастатті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

У таких спорах метою звернення з позовом є не перехід речового права на об`єкт нерухомості, а приведення будівлі у відповідність до імперативних вимог публічно-правових норм, спрямованих на захист суспільних інтересів.

Таким чином, проведена державна реєстрація змін речового права та наступна його передача до статутного фонду підприємства не змінює правової природи самочинного будівництва та не позбавляє позивача його владних повноважень щодо усунення встановлених порушень у сфері містобудівної діяльності, а скасування зазначеної державної реєстрації саме по собі не забезпечить усунення цих порушень.

Між тим, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до рішення державного реєстратора Перебоєвої Т.І. (індексний номер 59618737) 30 липня 2021 року здійснено реєстрацію припинення права власності ПП «Ващенківське» на нежитлову будівлю літ. «З-1» загальною площею 39,2 кв.м. по АДРЕСА_1 у зв`язку із знищенням (демонтажем) самої будівлі.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18, від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Харківської міської ради від 24.06.2020 року рішення Харківської міської ради від 24.06.2020 за №2144/20 «Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів, припинення права користування земельними ділянками та надання згоди на прийняття земельних ділянок у власність територіальної громади м. Харкова», ПП «Ващенківське» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва торговельно-офісного комплексу по АДРЕСА_1 та надано в оренду земельну ділянку (кадастровий номер 6310136300:03:002:0003) площею 0,2129 га із земель територіальної громади АДРЕСА_1 для будівництва торговельно-офісного комплексу до 01.05.2025.Будівництво виконати з урахуванням знесення нежитлової будівлі літ. «З-1», яка належить на праві приватної власності ПП «Ващенківське».

Отже, скасування державної реєстрації не відновить права територіальної громади, як власника земельної ділянки, яка надана у зв`язку із розміщенням на ній нерухомого майна. Позивач буде вимушений звертатися до суду для вжиття додаткових заходів захисту.

За встановлених обставин, для захисту свого порушеного права позивач не позбавлений можливості звернутися до суду з позовом про повернення земельної ділянки, якщо вважає, що відповідач отримав її у користування без належної правової підстави.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст.374ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. 4 ч.1ст.376ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст. ст.371,374, п. 4 ч. 3 ст.376,381,382,383,384 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Ващенківське", в особі Махоніна Олександра Сергійовича задовольнити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 березня 2023 року в частині визнання незаконним та скасування рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Клопотова Станіслава Давидовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 49529851 від 05.11.2019 під реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1953913263101 про право власності ОСОБА_1 (податковий номер: НОМЕР_1 ) на нежитлову будівлю літ. «З-1», загальною площею 39,3 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та визнання незаконним та скасування рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Самощенко Олександри Ігорівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 49920664 від 28.11.2019 під реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1953913263101, про право власності приватного підприємства «Ващенківське» (код ЄДРПОУ: 38494967) на нежитлову будівлю літ. «З-1», загальною площею 39,3 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 скасувати, у задоволенні цих позовних вимог - відмовити.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України.

Головуючий - Н.П. Пилипчук

Судді - О.В. Маміна

О.Ю. Тичкова