Постанова

від 16.08.2023 по справі 924/1015/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2023 року Справа № 924/1015/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Мельника О.В.

судді Олексюк Г.Є.

секретар судового засідання Новосельська О.В.

за участю представників:

прокурора: Безпалов А.В.

позивача: не з"явився

відповідача: не з"явився

третіх осіб: не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фермерського господарства "ЕКО-ЗЕМЛЯ" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 25.04.2023 у справі №924/1015/22 (суддя Музика М.В., м. Хмельницький, повний текст рішення складено 27.04.2023 року)

за позовом Заступника керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах Жванецької сільської ради, с. Жванець Кам`янець-Подільського району Хмельницької області

до Фермерського господарства "Еко-Земля", м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, ОСОБА_2 , Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, с. Ходорівці, ОСОБА_3 , Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський

про витребування з незаконного володіння ФГ "Еко-Земля" у комунальну власність Жванецької сільської ради земельної ділянки площею 2 га кадастровий номер 6822487900:03:002:0021, яка розташована за адресою: с. Межигір Кам`янець-Подільського району Хмельницької області,

про витребування з незаконного володіння ФГ "Еко-Земля" у комунальну власність Жванецької сільської ради земельної ділянки площею 2 га кадастровий номер 6822487900:03:002:0020, яка розташована за адресою: с. Межигір Кам`янець-Подільського району Хмельницької області

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах, Жванецької сільської ради звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Фермерського господарства "Еко-Земля" про витребування з незаконного володіння ФГ "Еко-Земля" у комунальну власність Жванецької сільської ради земельні ділянки площею по 2 га з кадастровими номерами 6822487900:03:002:0021 та 6822487900:03:002:0020, які розташовані за адресою: с. Межигір Кам`янець-Подільського району Хмельницької області.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 25.04.2023 у справі №924/1015/22 позов задоволено. Витребувано з незаконного володіння фермерського господарства "ЕКО-ЗЕМЛЯ" у комунальну власність Жванецької сільської ради земельну ділянку площею 2 га кадастровий номер 6822487900:03:002:0021, яка розташована за адресою: с. Межигір Кам`янець-Подільського району Хмельницької області та земельну ділянку площею 2 га кадастровий номер 6822487900:03:002:0020, яка розташована за адресою: с. Межигір Кам`янець-Подільського району Хмельницької області. Стягнуто з фермерського господарства "ЕКО-ЗЕМЛЯ" на користь Хмельницької обласної прокуратури 4962,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням Фермерське господарство "Еко-Земля" звернулось до суду з апеляційною скаргою в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 25.04.2023 року по справі №924/1015/22 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що враховуючи системний аналіз наявних у матеріалах справи доказів про обставини справи, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, слід вважати не доведеною, оскільки у свою чергу, стороною відповідача та третіми особами надані більші вірогідні, достовірні та належні докази на спростування доводів позивача.

Зазначає, що в наданих суду першої інстанції копіях рішеннях №12 та №13 від 29.08.2014 року наявні усі необхідні реквізити (дата, підпис голови Сокільської сільської ради та печатка), що свідчить про правомірність та законність дій для прийняття таких рішень. Поряд з цим, звертає увагу суду на те, що на даний час відсутній вирок за вчинення кримінального правопорушення відомості про яке внесені до ЄРДР №42022242230000034 від 18.10.2022 року, а саме - службового підроблення рішень сесії Сокільської сільської ради №12 та №13 від 29.08.2014 року, що у свою чергу свідчить про законність рішень сесії Сокільської сільської ради №12 та №13 від 29.08.2014 року.

Скаржник також зазначає, що факт самостійного виявлення правопорушення прокурором 18.10.2022 року, жодним чином не скасовує презумпцію можливості та обов`язку Жванецької сільської ради знати про свої права та належно і ретельно виконувати власні обов`язки. Таким чином, вважає, що строк позовної давності по витребуванню земельної ділянки у комунальну власність - сплинув 29.08.2017, після закінчення три річного строку подання такого позову, оскільки саме 29.08.2014 Сокільською сільською радою були видані спірні рішення №12 та №13.

Ухвалою суду від 19.06.2023 року з урахуванням ухвали суду від 08.08.2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргоюФермерського господарства "ЕКО-ЗЕМЛЯ"на рішення Господарського суду Хмельницької області від 25.04.2023 у справі №924/1015/22 та розгляд апеляційної скарги призначено на 16 серпня 2023 року.

05 липня 2023 року Фермерське господарство "Еко-Земля" подало до суду письмові пояснення в яких вважає помилковими висновки суду першої інстанції, що питання про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства та передачу її у власність гр. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на відповідній сесії не розглядалось, а також, що рішення Сокільської сільської ради №12 від 29.08.2014 та №13 від 29.08.2014 року, які слугували підставою для реєстрації права власності вказаним особам на земельні ділянки з кадастровим номером 6822487900:03:002:0021 та кадастровий номер 6822487900:03:002:0020 сільською радою не приймалось, з огляду на що судом першої інстанції здійснено невірний висновок про задоволення позовних вимог прокурора про витребування земельних ділянок.

16 серпня 2023 року від керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури надійшли пояснення в яких просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 25.04.2023 у справі № 924/1015/22 залишити без змін.

Проте, судом апеляційної інстанції вказані пояснення розцінено, як поданий прокурором відзив на апеляційну скаргу, оскільки у даних поясненнях прокурором викладено свою позицію щодо спростувань доводів апеляційної скарги.

Згідно зістаттею 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до частини восьмоїстатті 165 ГПК Українивідзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такийстрок подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

За приписами ч. 4 ст. 262 ГПК України, в ухвалі про відкриття апеляційного провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу

Відповідно до ч.1 ст. 263 ГПК України, учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив наапеляційну скаргув письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Ухвалою суду від 19.06.2023 року про відкриття апеляційного провадження встановлено зокрема заступнику керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури строк до 04.08.2023 (включно) для подання відзиву на апеляційну скаргу відповідача разом з доказами його надсилання відповідачу в порядку ч. ч. 2, 4ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.

Однак, прокурор не скористався своїм правом для подання відзиву на апеляційну скаргу в строк встановлений судом

Таким чином, оскільки відзив на апеляційну скаргу у формі пояснень подано прокурором до суду апеляційної інстанції поза межами строку встановленого ухвалою суду від 19.06.2023 року, цей відзив не береться судом апеляційної інстанції до уваги.

Прокурор в судовому засідання 16.08.2023 року заперечив доводи апеляційної скарги та надав відповідні пояснення. Просив суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 25.04.2023 у справі №924/1015/22 залишити без змін.

У судове засідання 16.08.2023 року, позивач, відповідач та треті особи не забезпечили явку повноважних представників, хоча належним чином повідомлялись про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги (а.с.199-204, 211-212, 216-218 т.2).

Відповідно достатті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення прокурора в судовому засіданні 16.08.2023, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга Фермерського господарства "Еко-Земля" слід задовольнити, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 25.04.2023 у справі №924/1015/22 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Сокільської сільської ради №12 від 29.08.2014 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачу земельної ділянки у власність", згідно якого затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 6822487900:03:002:0021) гр. ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства за адресою: с. Межигір Кам`янець-Подільського району Хмельницької області. Надано гр. ОСОБА_2 у власність земельну ділянку площею 2 га за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення Сокільської сільської ради, що розташована у межах населеного пункту с. Межигір на території Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, для ведення особистого селянського господарства. Рішення підписано головою Сокільської сільської ради Бешлей І.В. (а.с. 10 т.1

Рішенням Сокільської сільської ради №13 від 29.08.2014 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачу земельної ділянки у власність", згідно якого затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 6822487900:03:002:0020) гр. ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства за адресою: с. Межигір Кам`янець-Подільського району Хмельницької області. Надано гр. ОСОБА_3 у власність земельну ділянку площею 2 га за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення Сокільської сільської ради, що розташована у межах населеного пункту с. Межигір на території Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, для ведення особистого селянського господарства. Рішення підписано головою Сокільської сільської ради Бешлей І.В. (а.с. 72 т.1).

Згідно договору дарування земельної ділянки від 23.06.2015 року ОСОБА_2 подарував ОСОБА_1 безоплатно у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 2 га, кадастровий номер 6822487900:03:002:0021, що розташована за адресою: с. Межигір Кам`янець-Подільського району Хмельницької області. Договір посвідчено приватним нотаріусом Кам`янець-Подільського міського нотаріального округу Хмельницької області та зареєстровано в реєстрі за №597 (а.с. 11-12 т.1).

За договором дарування земельної ділянки від 29.06.2015 року ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_1 безоплатно у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 2 га, кадастровий номер 6822487900:03:002:0020, що розташована за адресою: с. Межигір Кам`янець-Подільського району Хмельницької області. Договір посвідчено приватним нотаріусом Кам`янець-Подільського міського нотаріального округу Хмельницької області та зареєстровано в реєстрі за №631 (а.с. 73-74 т.1).

Рішенням першої організаційної сесії VII скликання Жванецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області №8 від 02.01.2018 розпочато процедуру реорганізації, в тому числі Сокільської сільської ради шляхом приєднання до Жванецької сільської ради. Жванецька сільська рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Сокільської сільської ради (а.с. 15-16, 77-78 т.1).

Відповідно до рішення №1 від 24.02.2020 р. засновника Фермерського господарства "Еко-Земля", ОСОБА_1 , останнім вирішено створити ФГ "Еко-Земля". За положеннями пункту 7 рішення землі фермерського господарства складаються, в тому числі з земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6822487900:03:002:0021, площею 2 га, та кадастровий номер 6822487900:03:002:0020 площею 2 га що розташовані за адресою: с. Межигір Кам`янець-Подільського району Хмельницької області (а.с. 14, 76 т.1).

За актом приймання-передачі земельних ділянок від 24.04.2020 року ОСОБА_1 передав в безоплатне користування Фермерському господарству "Еко-Земля" земельні ділянки, в тому числі з кадастровим номером 6822487900:03:002:0021, площею 2 га, та з кадастровим номером 6822487900:03:002:0020 площею 2,0 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: с. Межигір Кам`янець-Подільського району Хмельницької області (а.с. 13, 75 т.1).

Вказані обставини підтверджуються інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта щодо спірних ділянок (а.с.9, 71 т.1).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, 10.03.2015 року на підставі рішення Сокільської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області №12 від 29.08.2014 року здійснено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6822487900:03:002:0021, площею 2 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: с.Межигір, Кам`янець-Подільського району Хмельницької області за громадянином ОСОБА_2 . Надалі, на підставі договору дарування №597 від 23.06.2015 року, зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_1 та 19.08.2020 року зареєстровано право власності на земельну ділянку за ФГ "Еко-Земля" згідно акту приймання-передачі нерухомого майна від 24.04.2020 року та рішення №1 від 24.04.2020 року (а.с.9 т.1).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, 04.03.2015 року на підставі рішення Сокільської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області №13 від 29.08.2014, здійснено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6822487900:03:002:0020, площею 2 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: с. Межигір Кам`янець-Подільського району Хмельницької області за громадянкою ОСОБА_3 . В подальшому, на підставі договору дарування №631 від 29.06.2015 року, зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_1 та 19.08.2020 року зареєстровано право власності на земельну ділянку за ФГ "Еко-Земля" згідно акту приймання-передачі нерухомого майна від 24.04.2020 року та рішення №1 від 24.04.2020 року (а.с. 71 т.1).

Листом від 07.10.2022 року №52-8214вих-22 керівник Кам`янець-Подільської окружної прокуратури, з метою вирішення питання наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру в інтересах держави в суді, звернувся до начальника архівного відділу Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації в якому просив надати належним чином засвідчені копії протоколу сесії Сокільської сільської ради Кам`янець-Подільського району (з усіма наявними додатками) та усіх рішень відповідної сесії Сокільської сільської ради Кам`янець-Подільського району, яка відбулась 29.08.2014 року (а.с.20, 82 т.1).

У відповідь на вказаний лист Архівний відділ із супровідним листом №70/04-06 від 17.10.2022 року надав Кам`янець-Подільській окружній прокуратурі належним чином завірені копії протоколу 46 позачергової сесії VI скликання Сокільської сільської ради від 29.08.2014 з усіма рішеннями сесії, а саме: Протокол №1 46 позачергової сесії VI скликання Сокільської сільської ради від 29.08.2014; Рішення №1 46 позачергової сесії VI скликання Сокільської сільської ради від 29.08.2014 "Про внесення змін до сільського бюджету Сокільської сільської ради на 2014 рік"; Рішення №2 46 позачергової сесії VI скликання Сокільської сільської ради від 29.08.2014 "Про затвердження мережі клубних закладів культури на території Сокільської сільської ради"; Рішення №3 46 позачергової сесії VI скликання Сокільської сільської ради від 29.08.2014 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку" - гр. ОСОБА_4 ; Рішення №4 46 позачергової сесії VI скликання Сокільської сільської ради від 29.08.2014 "Про роботу закладів культури"; Рішення №5 46 позачергової сесії VI скликання Сокільської сільської ради від 29.08.2014 "Про скасування рішення 45 сесії сільської ради VI скликання №5 від 08.08.2014"; Рішення №6 46 позачергової сесії VI скликання Сокільської сільської ради від 29.08.2014 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність під гаражне будівництво гр. ОСОБА_5 "; Рішення №7 46 позачергової сесії VI скликання Сокільської сільської ради від 29.08.2014 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у власність гр. ОСОБА_5 "; Рішення №8 46 позачергової сесії VI скликання Сокільської сільської ради від 29.08.2014 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку" - гр. ОСОБА_6 "; Рішення №9 46 позачергової сесії VI скликання Сокільської сільської ради від 29.08.2014 "Про передачу надходжень на виконання заходів районної програми шкільний автобус на 2013 - 2015 роки"; Угода Про передачу іншої субвенції з сільського бюджету районному бюджету Кам`янець-Подільського району від 29.08.2014 (а.с. 21-28, 83-90 т.1).

Листом №52-8290-вих від 12.10.2022 керівник окружної прокуратури, з метою вирішення витання наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру в інтересах держави в суді звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з проханням надати інформацію: який правовий статус (форма власності, категорія земель, вид використання в межах категорій, склад угідь, площа, розташування в межах чи за межами населеного пункту) мали земельні ділянки, в тому числі з кадастровими номерами 6822487900:03:002:0021, 6822487900:03:002:0020 до моменту їх передачі у приватну власність згідно обліковими даними (а.с. 29, 91 т.1).

Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області листом №3050/281-22 від 18.10.2022 року повідомлено прокуратуру, що відповідно до відомостей Державного земельного кадастру земельні ділянки з кадастровим номером 6822487900:03:002:0021, площею 2 га та з кадастровим номером 6822487900:03:002:0020, площею 2 га станом на 29.08.2014 мали такий правовий статус: форма власності комунальна, категорія земель землі сільськогосподарського призначення, вид використання в межах категорії особисте селянське господарство, склад угідь рілля, місце розташування - в межах населеного пункту с. Межигір (а.с. 30, 92 т.1).

Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 19.10.2022 прокуратурою зареєстровано кримінальне провадження за №42022242230000034 за ч. 1 ст.366 КК України, по факту незаконного вибуття з комунальної власності Сокільської (Жванецької) сільської ради земельних ділянок загальною прощею 15,6 га без відповідного рішення сесії сільської ради (а.с. 35, 98 т.1).

Листом від 16.11.2022 р. №52-9285вих-22 прокуратура звернулася до Жванецької сільської ради з вимогою надати інформацію про те, чи вільні від забудови земельні ділянки зокрема за кадастровими номерами: 6822487900:03:002:0020; 6822487900:03:002:0021 (а.с. 31, 93 т.1).

У відповідь листом від 23.11.2022 Жванецька сільська рада повідомила прокуратуру, що земельні ділянки, зокрема 6822487900:03:002:0020; 6822487900:03:002:0021 вільні від забудови (а.с. 37, 94 т.1).

Листом від 18.11.2022 р. №52-9367вих-22 прокуратура звернулася до Жванецької сільської ради з вимогою надати інформацію, чи було відомо Жванецькій сільській раді про незаконне вибуття з комунальної власності земельних ділянок, в тому числі з кадастровими номерами 6822487900:03:002:0021, 6822487900:03:002:0020, чи вживалися Жванецькою сільською радою заходи щодо витребування вказаних земельних ділянок та чи має намір звертатися в майбутньому до суду для захисту порушеного права (а.с. 32-33, 95-96 т.1).

У відповідь листом від 02.12.2022 року Жванецька сільська рада повідомила прокуратуру, що нею не приймалися заходи щодо повернення земельних ділянок зокрема з кадастровими номерами 6822487900:03:002:0021, 6822487900:03:002:0020 у зв`язку з відсутністю інформації про їх незаконне вибуття з комунальної власності; не заперечує щодо здійснення Кам`янець-Подільською окружною прокуратурою заходів державного впливу щодо вирішення даного питання (а.с. 34, 97 т.1).

07 грудня 2022 року керівник Кам`янець-Подільської окружної прокуратури звернувся до Жванецької сільської ради з повідомленням про встановлення підстав та наміру здійснювати представництво інтересів держави в суді №52-9825Вих-22 в якому на підставі абз.3 ч.4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» повідомив про намір здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі Жванецької сілської ради шляхом пред`явлення до суду позовної заяви до Фермерського господарства «Еко-Земля» про витребування земельної ділянки кадастровий номер 6822487900:03:002:0020 з незаконного володіння у комунальну власність (а.с. 99 т.1).

08 грудня 2022 року керівник Кам`янець-Подільської окружної прокуратури звернувся до Жванецької сільської ради з повідомленням про встановлення підстав та наміру здійснювати представництво інтересів держави в суді №52-9842Вих-22 в якому на підставі абз.3 ч.4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» повідомив про намір здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі Жванецької сілської ради шляхом пред`явлення до суду позовної заяви до Фермерського господарства «Еко-Земля» про витребування земельної ділянки кадастровий номер 6822487900:03:002:0021 з незаконного володіння у комунальну власність (а.с. 36 т.1).

Враховуючи вищевикладене, Заступник керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах Жванецької сільської ради звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Фермерського господарства "Еко-Земля" про витребування з незаконного володіння ФГ "Еко-Земля" у комунальну власність Жванецької сільської ради земельні ділянки площею по 2 га з кадастровими номерами 6822487900:03:002:0021 та 6822487900:03:002:0020, які розташовані за адресою: с. Межигір Кам`янець-Подільського району Хмельницької області.

В матеріалах справи наявні проекти землеустрою розроблені ПП "Земля 2012" щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства в с.Межигір Сокільської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області площею 2 га. (а.с.143-182 т.1), заяви свідків ОСОБА_7 Голови Сокільської сільської ради з моменту обрання до 2015 року, ОСОБА_8 секретаря Сокільської сільської ради в період з 2010 по 2015 роки та ОСОБА_9 депутата Сокільської сільської ради в період з 2010 по 2015 роки, під час їхньої роботи в раді були прийняті ряд рішень, зокрема щодо: "Надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 " №24 від 27.12.2013; "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачу земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 " №12 від 29.08.2014р.; "Надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_3 " №15 від 27.12.2013; "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачу земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_3 " №13 від 29.08.2014р. Засвідчують, що наведені рішення приймалися шляхом голосування місцевими депутатами на 46 сесії Сокільської сільської ради (а.с. 5-10 т.2).

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи, правильність їх юридичної оцінки та що стосується наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в даній справі, судова колегія зазначає наступне.

Згідно з ч.3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч.4 ст. 53 ГПК України).

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020.

У даній справі заступник керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Жванецької сільської ради до Фермерського господарства "Еко-Земля" про витребування з незаконного володіння у комунальну власність Жванецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області земельних ділянок з кадастровим номером 6822487900:03:002:0021, загальною площею 2 га, та з кадастровим номером 6822487900:03:002:0020, загальною площею 2 га, що розташовані за адресою: с. Межигір, Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, позаяк Жванецька сільська рада не вживала заходів щодо усунення виявлених порушень самостійно.

Статтями 13, 14 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Правовідносини, пов`язані з наданням у власність земель із державної чи комунальної власності, становлять "суспільний", "публічний" інтерес.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 16 та ч. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Статтею 80 Земельного кодексу України встановлено, що самостійними суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Частиною 1 ст. 12 ЗК України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема розпорядження землями територіальних громад.

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (ч.1 ст.122 ЗК України).

З матеріалів справи вбачається, що рішенням першої організаційної сесії VII скликання Жванецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області №8 від 02.01.2018 розпочато процедуру реорганізації, в тому числі Сокільської сільської ради шляхом приєднання до Жванецької сільської ради. Жванецька сільська рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Сокільської сільської ради (а.с. 15-16, 77-78 т.1).

Жванецька сільська рада зареєстрована як юридична особа з організаційно-правовою формою - орган місцевого самоврядування, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та не перебуває в процесі припинення.

Отже, згідно з ч. 1 ст. 122 ЗК України до повноважень Жванецької сільської ради відноситься передача земельних ділянок у власність або у користування із земель комунальної власності відповідної територіальної громади для всіх потреб.

Статтею 181 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначено, що орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення, виконання функцій місцевого самоврядування.

Оскільки позовні вимоги у даній справі стосуються земельних ділянок, які вибули з володіння територіальної громади Сокільської сільської ради, правонаступником якої є Жванецька сільська рада, відтак остання є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Листом від 18.11.2022 р. №52-9367вих-22 прокуратура звернулася до Жванецької сільської ради з вимогою надати інформацію, чи було відомо Жванецькій сільській раді про незаконне вибуття з комунальної власності земельних ділянок, в тому числі з кадастровими номерами 6822487900:03:002:0021, 6822487900:03:002:0020, чи вживалися Жванецькою сільською радою заходи щодо витребування вказаних земельних ділянок та чи має намір звертатися в майбутньому до суду для захисту порушеного права (а.с. 32-33, 95-96 т.1).

У відповідь листом від 02.12.2022 року Жванецька сільська рада повідомила прокуратуру, що нею не приймалися заходи щодо повернення земельних ділянок зокрема з кадастровими номерами 6822487900:03:002:0021, 6822487900:03:002:0020 у зв`язку з відсутністю інформації про їх незаконне вибуття з комунальної власності. Також сілська рада зазначила, що не заперечує щодо здійснення Кам`янець-Подільською окружною прокуратурою заходів державного впливу щодо вирішення даного питання (а.с. 34, 97 т.1).

07 грудня 2022 року керівник Кам`янець-Подільської окружної прокуратури звернувся до Жванецької сільської ради з повідомленням про встановлення підстав та наміру здійснювати представництво інтересів держави в суді №52-9825Вих-22 в якому на підставі абз.3 ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» повідомив про намір здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі Жванецької сілської ради шляхом пред`явлення до суду позовної заяви до Фермерського господарства «Еко-Земля» про витребування земельної ділянки кадастровий номер 6822487900:03:002:0020 з незаконного володіння у комунальну власність (а.с. 99 т.1).

08 грудня 2022 року керівник Кам`янець-Подільської окружної прокуратури звернувся до Жванецької сільської ради з повідомленням про встановлення підстав та наміру здійснювати представництво інтересів держави в суді №52-9842Вих-22 в якому на підставі абз.3 ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» повідомив про намір здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі Жванецької сілської ради шляхом пред`явлення до суду позовної заяви до Фермерського господарства «Еко-Земля» про витребування земельної ділянки кадастровий номер 6822487900:03:002:0021 з незаконного володіння у комунальну власність (а.с. 36 т.1).

Враховуючи вищевикладене, надаючи оцінку наявності підстав представництва прокурором інтересів держави, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що прокурор, звертаючись з позовом, у встановленому законом порядку обґрунтував порушення інтересів держави та вказав у чому полягає нездійснення захисту законних інтересів держави відповідним суб`єктом владних повноважень.

Крім того, суд враховує також той факт, що прокурор звернувся з даним позовом до суду 26.12.2022 року, при цьому Жванецьку сільську раду повідомлено про наявні порушення вимог законодавства листом 18.11.2022, а тому у позивача був час і можливість самостійно звернутися до суду за захистом інтересів держави, однак останній цим правом не скористався, що свідчить про невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо про можливе порушення інтересів держави.

Позивач повідомив, що не заперечує щодо здійснення прокуратурою заходів державного впливу щодо вирішення даного питання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо дотримання прокурором порядку, передбаченого ст.23 Закону України "Про прокуратуру" для звернення до суду з відповідним позовом та наявності законних підстав для представництва прокурором інтересів держави, оскільки позивач належним чином не здійснив захист інтересів територіальної громади в спірних правовідносинах, у зв`язку з чим у прокурора були обґрунтовані правові підстави для звернення з даним позовом до суду.

Щодо позовних вимог про витребування з незаконного володіння ФГ "Еко-Земля" у комунальну власність Жванецької сільської ради земельних ділянок площею 2 га кадастрові номера 6822487900:03:002:0020, 6822487900:03:002:0021, які розташована за адресою: с.Межигір, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За змістом ч.1 ст.317, ч.1 ст.319, ч.1 ст.321 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

До позовів про права на нерухоме майно у контексті частини третьої статті 16 ГПК України, відносяться позови щодо захисту речових прав на нерухоме майно, зокрема, віндикаційний - про витребування власником свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст.387 ЦК України).

Зміст приписів ст.388 ЦК України свідчить, що предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном не власника про повернення індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння. Предметом доказування у справах за такими позовами становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як то факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та ін. Власник вправі витребувати своє майно від особи, у якої воно фактично знаходиться у незаконному володінні.

З вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння за правилами як статті 387 так і статті 388 Цивільного кодексу України, може звертатися лише особа, яка є власником майна, чи належним його володільцем.

При цьому, належним відповідачем за позовом про витребування від (стягнення з) особи земельної ділянки є особа, за якою зареєстроване право власності на таку ділянку. Якщо земельною ділянкою неправомірно (на думку позивача, який зважає себе власником) заволодів відповідач, то віндикаційний позов відповідає належному способу захисту прав позивача: власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст.387 ЦК України).

Вказаний правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц.

Крім того, колегія суддів відзначає, що власник з дотриманням вимог ст.388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Визнання недійсним державного акта також не є необхідним для вирішення питання про належність права власності на земельну ділянку та для її витребування з чужого володіння (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі №359/3373/16).

Враховуючи приписи ст. 387, 388 ЦК України, а також відомості з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта з яких вбачається, що спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 6822487900:03:002:0020, 6822487900:03:002:0021, як об`єкти нерухомого майна, на даний час перебувають у власності ФГ "Еко-Земля" (а.с.9, 71 т.1), колегія суддів дійшла висновку, що прокурором обрано належний та ефективний спосіб захисту інтересів держави та обґрунтовано заявлено вимогу про витребування спірної земельної ділянок саме від відповідача ФГ "Еко-Земля", як останнього набувача майна.

Щодо правомірності та законності прийняття рішень 46 сесії VI скликання Сокільської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області №12 від 29.08.2014 та №13 від 29.08.2014 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачу земельної ділянки у власність", а відтак законності набуття права власності на спірні земельні ділянки відповідачем, колегія суддів враховує наступне.

Суб`єктами права власності на землю (земельну ділянку) є, зокрема, держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади - на землі державної власності та територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування - на землі комунальної власності.

Відповідно до ч.2 ст.116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно приписів ч.6 ст.118 ЗК України (у редакції чинній на час розгляду заяв фізичних осіб), громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу (ч.7, 8 ст.118 ЗК України).

Частина 9 ст.118 ЗК України передбачала, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Із правового аналізу приписів ст.118 ЗК України вбачається, що порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянами передбачав послідовність етапів, а саме:

- звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування;

- розробка суб`єктами господарювання за замовленням громадян проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, передбаченому статтею 186-1 ЗК України;

- затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прийнято рішення 41 позачергової сесії Сокільської сільської ради №15 від 27.12.2013 (а.с.171 т.1), №24 від 27.12.2013 (а.с.151 т.1) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність із земель запасу сільської ради для ведення особистого селянського господарства площею 2 га вказаним особам в межах населеного пункту с.Межигір, достовірність яких жодною стороною, в тому числі і прокурором, під сумнів не ставиться.

За заявами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.149, 169 т.1) Приватним підприємством "Земля 2012" розроблено проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 (а.с.143-161 т.1), ОСОБА_3 (а.с.163-181 т.1).

Судова колегія також відзначає, що вказані проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджені відділом Держземагенства у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області в порядку, передбаченому ст.186-1 ЗК України (щодо ОСОБА_2 а.с.162 т.1; щодо ОСОБА_3 а.с.182 т.1).

Поряд з цим, в матеріалах справи наявні належним чином завірені копії рішень Сокільської сільської ради №12 від 29.08.2014 (а.с.10 т.1), №13 від 29.08.2014 (а.с.72 т.1) про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства та передачу земельних ділянок у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як завершального етапу процедури безоплатної приватизації земельних ділянок, визначеної ст.118 ЗК України.

Таким чином, аналіз норм законодавства, якими врегульовано процедуру отримання у власність земельної ділянки, свідчить про те, що всі дії відповідних суб`єктів земельно-правової процедури, а також фізичних осіб, які зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельних ділянок, є взаємопов`язаними, послідовними і спрямовані на досягнення результату у вигляді отримання земельних ділянок у власність, що і було реалізовано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Щодо доводів прокурора про наявність порушеного кримінального провадження №42022242230000034 за ч.1 ст. 366 КК України, колегія суддів зазначає, що відповідно ч.6 ст.75 ГПК України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Крім того, судова колегія відзначає, що прокурором не було надано в якості доказу будь-якого висновку судового експерта, отриманого в рамках кримінального провадження щодо підроблення підпису чи відбитку печатки на рішеннях 46 сесії VI скликання Сокільської сільської ради №12, 13 від 29.08.2014, які б давали підстави ставити під сумнів прийняті рішення на вказаній сесії.

Поряд з цим, апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що стверджуючи про відсутність рішень Сокільської сільської ради №12, 13 від 29.08.2014, прокурор повинен був пересвідчитися про відсутність кримінальної складової у діях осіб, підписи яких містяться у даному документі, на предмет його підроблення (фальсифікації). При цьому встановлений у кримінальному провадженні факт підробки офіційного документа виключав би необхідність визнання його незаконним чи скасування у господарському чи іншому провадженні, оскільки підроблений документ, по суті, є таким, що ніколи не видавався (не створювався), а суб`єкт його видачі не виражав волі, що закріплена в такому документі. Однак, прокурором не надано обвинувального вироку суду в кримінальному провадженні №42022242230000034 за ч.1 ст. 366 КК України . При цьому, на думку суду апеляційної інстанції, вказані в рішеннях Сокільської сільської ради №12, 13 від 29.08.2014 дані можуть свідчити як про описки, так і про вчинення кримінальних правопорушень, а сама відсутність вказаних рішень сільської ради в архіві не може однозначно свідчити про те, що такі рішення взагалі не видавалися, оскільки прокурором не досліджувалось питання передання таких рішень до архіву у встановлені строки та належне їх зберігання у архіві, що узгоджується з висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду викладеними в постанові від 01.11.2022 року у справі №138/794/18.

Отже, наявність порушеного кримінального провадження №42022242230000034 за ч.1 ст. 366 КК України (а.с.35, 98 т.1) як беззаперечного факту в підтвердження підроблення рішень Сокільської сільської ради №12, 13 від 29.08.2014, з огляду на ст.61 Конституції України щодо презумпції невинуватості та ст.75,76 ГПК України щодо підстав для звільнення від доказування та належності доказів, недостатньо для доведення обставин недостовірності інформації, зазначеної у таких рішеннях, оскільки відсутні докази судового розгляду кримінальної справи.

З клопотанням про призначення почеркознавчої експертизи в межах розгляду даної справи жодна зі сторін, в тому числі і прокурор, ані в суд першої інстанції, ані в суд апеляційної інстанції, також не звертались.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що прокурором не надано та матеріали справи не містять інших належних та допустимих доказів, в розумінні ст.76, 77 ГПК України, на підтвердження факту підтвердження підроблення рішень 46 сесії VI скликання Сокільської сільської ради №12, 13 від 29.08.2014.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що в матеріалах справи наявні копії нотаріально засвідчених заяв свідків ОСОБА_7 як голови Сокільської сільської ради (а.с.5-6 т.2), ОСОБА_8 як секретаря Сокільської сільської ради (а.с.7-8 т.2), ОСОБА_10 як депутата Сокільської сільської ради (а.с.9-10 т.2), згідно яких останні підтверджують прийняття шляхом голосування місцевими депутатами на 46 сесії Сокільської сільської ради шостого скликання рішень про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою, рішень про затвердження такої документації та передачу земельних ділянок у власність громадянам, в тому числі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

З огляду на встановлені вище обставини, а також приймаючи до уваги те, що рішення Сокільської сільської ради №12, 13 від 29.08.2014 в судовому порядку на час перегляду апеляційною інстанцією оскаржуваного рішення суду першої інстанції не скасовані, вказані рішення презюмуються законними, чинними та такими, що породжують відповідні правові наслідки, а відтак підтверджують факт затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства та відповідно передачу земельних ділянок у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

При цьому, доводи прокурора щодо відсутності розгляду в протоколі №1 46 позачергової сесії VI скликання Сокільської сільської ради (а.с.22-23 т.1) питання щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачу її у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а відтак і відсутність прийняття відповідних рішень ради, як на доказ незаконного вибуття з володіння територіальної громади поза її волею земельних ділянок, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції викладених вище, а відтак не приймаються до уваги судом.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч.2, 3 ст.86 ГПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічної правової позиції дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 27.01.2022 у справі №917/996/20).

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом". Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Аналогічний підхід до стандарту доказування "вірогідність доказів" висловлено Касаційним господарським судом у постановах від 29.01.2021 у справі №922/51/20, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Враховуючи приписи ст.79, 86 ГПК України щодо вірогідності та оцінки доказів, приймаючи до уваги дотримання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 процедури отримання у власність земельних ділянок згідно ст.118 ЗК України, яка передбачає певну етапність дій як фізичних осіб, так і відповідних суб`єктів земельно-правової процедури, зважаючи на факт відсутності в матеріалах справи будь-яких доказів у підтвердження підроблення рішень Сокільської сільської ради №12, 13 від 29.08.2014, в тому числі відсутність обвинувального вироку в межах кримінального провадження №42022242230000034 за ч.1 ст. 366 КК України та висновку ескпертизи щодо підроблення підпису чи відтиску печатки рішення сесії, а також враховуючи заяви свідків про прийняття спірних рішень, суд апеляційної інстанції вважає встановленим факт прийняття рішень Сокільської сільської ради №12, 13 від 29.08.2014.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що в протоколі №1 від 29.04.2014 питання №8 не єперсоналізованим,а враховуючи чинність рішень Сокільської сільської ради №12, 13 від 29.08.2014не зумовлює висновку непогодження та незатвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а відтак не може бути підставою для витребування спірної земельної ділянки.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що спірні земельні ділянки вибули з власності держави за наявності її волі, вираженої в діях уповноваженого органу, який в силу покладених на нього завдань розпоряджався землями на визначеній території та прийняв відповідні рішення №12, 13 від 29.08.2014 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачу земельної ділянки у власність, що унеможливлює застосування такого способу захисту як віндикаційний позов.

Однак, суд першої інстанції вищевказаного не врахував та як наслідок дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для витребування спірних земельних ділянок з незаконного володіння відповідача в порядку ст.388 ЦК України, з огляду на що судова колегія дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову позову про витребування земельних ділянок.

Щодо застосування строку позовної давності у даній справі заявленого відповідачем, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 256 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з ч.1 ст.261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Таким чином, враховуючи, що при розгляді даного спору судом апеляційної інстанції встановлено відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, заява про застосування строків позовної даності задоволенню не підлягає, а вказаний строк до спірних правовідносин не може бути застосований.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне відзначити, предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є втручання держави у право на мирне володіння майном, зокрема, й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування.

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (ст.1 Першого протоколу до Конвенції).

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три окремі норми: 1) виражається у першому реченні першого абзацу, закладає принцип мирного володіння майном і має загальний характер; 2) викладена у другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності й обумовлює його певними критеріями; 3) закріплена у другому абзаці та визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна у загальних інтересах. Другу та третю норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, треба тлумачити у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04), § 166-168).

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право:

втручання держави у право мирного володіння майном повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними;

якщо можливість втручання у право мирного володіння майном передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів або штрафів.

Втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення.

Порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції ЄСПЛ констатує, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий. І навпаки: встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.

Має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа - добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний та надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (див. рішення ЄСПЛ у справах "Рисовський проти України" від 20.10.2011, "Кривенький проти України" від 16.02.2017).

Водночас, оцінюючи можливість захисту права особи за статтею 1 Першого протоколу, ЄСПЛ загалом перевіряє доводи держави про те, що втручання в право власності відбулося у зв`язку з обґрунтованими сумнівами щодо законності набуття особою права власності на відповідне майно, зазначаючи, що існують відмінності між тією справою, в якій законне походження майна особи не оспорюється, і справами стосовно позбавлення особи власності на майно, яке набуте злочинним шляхом або стосовно якого припускається, що воно було придбане незаконно (рішення та ухвали ЄСПЛ у справах "Раймондо проти Італії" від 22.02.1994, "Філліпс проти Сполученого Королівства" від 05.07.2001, "Аркурі та інші проти Італії" від 05.07.2001, "Ісмаїлов проти Російської Федерації" від 06.11.2008).

Таким чином, стаття 1 Першого протоколу гарантує захист право на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання "справедливого балансу" в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність та поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

Отже, враховуючи встановлення факту законності прийняття Сокільської сільської ради №12, 13 від 29.08.2014 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства та передачу земельної ділянки у власність, а відтак вибуття спірних земельних ділянок з власності держави за наявності її волі, вираженої в діях уповноваженого органу, який в силу покладених на нього завдань розпоряджався землями, колегія суддів дійшла висновку про добросовісність набуття права власності на спірні земельні ділянки Фермерським господарством "Еко-Земля", а відтак суд апеляційної інстанції вважає, що задоволення позовних вимог у даній справі призведе до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції ЄСПЛ.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є не з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції, що питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства та передачу її у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на відповідній сесії не розглядалось, а також, що рішення Сокільської сільської ради №12, №13 від 29.08.2014, які були підставою для реєстрації права власності вказаним особам на земельні ділянки з кадастровими номерами 6822487900:03:002:0020, 6822487900:03:002:0021 сільською радою не приймалось, з огляду на що господарським судом здійснено невірний висновок про задоволення позовних вимог прокурора про витребування земельних ділянок.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача Фермерського господарства "Еко-Земля" підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 25.04.2023 у справі №924/1015/22 скасуванню з ухваленням нового рішення, яким у задоволенні позову Заступника керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах Жванецької сільської ради до Фермерського господарства "Еко-Земля", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про витребування з незаконного володіння ФГ "Еко-Земля" у комунальну власність Жванецької сільської ради земельної ділянки площею 2 га кадастровий номер 6822487900:03:002:0021, яка розташована за адресою: с. Межигір Кам`янець-Подільського району Хмельницької області; про витребування з незаконного володіння ФГ "Еко-Земля" у комунальну власність Жванецької сільської ради земельної ділянки площею 2 га кадастровий номер 6822487900:03:002:0020, яка розташована за адресою: с. Межигір Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, відмовити .

Враховуючи приписи ст.129 ГПК України, колегією суддів, з підстав скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги, здійснено перерозподіл судових витрат зі сплати судового збору.

При цьому, колегія суддів також враховує, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.10.2022 у справі №923/199/21 відступила від висновків стосовно застосування норм ГПК України щодо розподілу судових витрат у справах за позовами прокурора в інтересах держави та зазначила, що у вирішенні питання щодо розподілу судових витрат за наслідками розгляду справ, провадження в яких відкрито за позовом прокурора в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, позиція цього органу щодо заявленого прокурором позову не є вирішальним критерієм, оскільки прокурор бере участь у розподілі судових витрат нарівні з іншими учасниками справи.

З огляду на викладене, прокурор, звертаючись з позовом в інтересах держави, є самостійним суб`єктом щодо реалізації своїх прав та виконання обов`язків, пов`язаних із розподілом судових витрат, а відтак суд апеляційної інстанції дійшов висновку про покладення витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на Хмельницьку обласну прокуратуру.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Еко-Земля" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 25.04.2023 у справі №924/1015/22 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 25.04.2023 у справі №924/1015/22 скасувати та ухвалити нове рішення:

У задоволенні позову Заступника керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах Жванецької сільської ради до Фермерського господарства "Еко-Земля", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про витребування з незаконного володіння ФГ "Еко-Земля" у комунальну власність Жванецької сільської ради земельної ділянки площею 2 га кадастровий номер 6822487900:03:002:0021, яка розташована за адресою: с. Межигір Кам`янець-Подільського району Хмельницької області; про витребування з незаконного володіння ФГ "Еко-Земля" у комунальну власність Жванецької сільської ради земельної ділянки площею 2 га кадастровий номер 6822487900:03:002:0020, яка розташована за адресою: с. Межигір Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, відмовити.

3. Стягнути з Хмельницької обласної прокуратури (м.Хмельницький, провулок Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102) на користь Фермерського господарства "Еко-Земля" (32316, Хмельницька обл., м.Кам`янець-Подільський, вул.Пушкінська, буд.35, кв.47, код ЄДРПОУ 43532443) - 7443,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Доручити Господарському суду Хмельницької області видати судовий наказ.

5. Справу №924/1015/22 повернути Господарському суду Хмельницької області.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "17" серпня 2023 р.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Олексюк Г.Є.