Постанова

від 17.08.2023 по справі 908/794/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2023 року м. Дніпро Справа № 908/794/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:Кощеєва І.М. (доповідач)

суддів:Березкіної О.В., Дарміна М.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Приміські сполучення" на рішення Господарського суду Запорізької області від 15.05.2023р. (суддя Науменко А.О., повний текст рішення складено 15.05.2023р.) у справі

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування", ідентифікаційний код юридичної особи 36086124 (пр. Степана Бандери, 22, м. Київ, 04073)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Приміські сполучення", ідентифікаційний код юридичної особи 32786081 (вул. Колгоспна, 15-А, смт. Кушугум, Запорізький район, Запорізька область, 70450)

про стягнення 28 573 грн. 92 коп.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Приміські сполучення", про стягнення 28 573,92 грн. відшкодування.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на ст. ст. 993, 1166, 1188 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про страхування".

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.05.2023р. позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Приміські сполучення" на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" 28 573 грн. 92 коп. відшкодування та 2 684 грн. 00 коп. судового збору.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Приміські сполучення", в якій просить рішення суду від 15.05.2023р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не було повно та всебічно досліджено усіх обставин справи, оскаржуване рішення є незаконним та прийнятим із порушенням норм процесуального та матеріального права

Апелянт вважає, що ТДВ "Експрес Страхування" безпідставно перерахувало на користь філії "Автосалон Мерседес" ПрАТ "Дніпропетровськ-авто" виплату страхового відшкодування, у розмірі 85 673 грн. 92 коп., замість страхового відшкодування, у розмірі 50 000 грн., як передбачено Договором та п. 36.1 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", що виключає вимогу Позивача, про стягнення 28573 грн. із ТОВ "Приміські сполучення".

Скаржник посилається на недостовірність інформації про пошкодження, зафіксовані в акті (протоколі) огляду транспортного засобу від 29.07.2021р., складеного ОСОБА_1 , оскільки із фото наданих до протоколу огляду транспортного засобу вбачається, що під час ДТП були завдані лише подряпини правої сторони на задньому бампері автомобіля Mercedes-Benz/GLE 250 4М, державний номерний знак НОМЕР_1 , а також подряпини на декоративній накладці заднього бамперу.

Також скаржник вважає, що складений на підставі акту (протоколу) огляду транспортного засобу рахунок-фактура № СЧDЕ від 04.08.2021р., виданий ПрАТ "Дніпропетровськ-авто", який містить перелік робіт, заміну запчастин і витратних матеріалів, на загальну суму 85 973,92 грн., не відповідає дійсним пошкодженням автомобіля, що вбачається із фото доданих до акту огляду транспортного засобу від 29.07.2021р..

Скаржник зазначає, що акт (протокол) огляду транспортного засобу здійснював ОСОБА_1 .. Натомість у вищезазначеному протоколі відсутня будь-яка інформація чи є ОСОБА_1 співробітником ТДВ "Експресс Страхування", чи має він повноваження та обсяг необхідних знань для складання відповідних актів та хто наділив його цими повноваженнями, чи є він експертом в галузі оцінки пошкоджень транспортних засобів. Окрім того, у акті (протоколі) огляду транспортного засобу не зазначено номер страхового полісу, номер справи, у якій проводився огляд транспортного засобу й сам акт не скріплений печаткою, що також ставить під сумнів інформацію про характер пошкоджень транспортного засобу.

Крім того, Скаржник також вказує на те, що суд першої інстанції не звернув увагу, що Відповідача або його представника не було повідомлено про дату огляду транспортного засобу, через що останній був позбавлений можливості надати свої заперечення.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Від Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Товариство просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 15.05.2023 р. у справі №908/794/23 без змін.

В обґрунтування своїх заперечень Товариство вказує на те, що при визначенні розміру страхового відшкодування, керувався виключно умовами договору добровільного страхування транспортного засобу №777.20.2549247 від 13.08.2020р.

Позивач наголошує, що відсутність фіксації в "європротоколі" видимих пошкоджень не перешкоджає Позивачу визнати дану подію страховою, зафіксувати перелік пошкоджень в акті огляду та провести фотофіксацію пошкоджень. І "європротокол" і акт огляду були складені 29.07.2021р., що виключає можливість внесення будь-яких недостовірних даних у дані документи. Страховик Відповідача - ПрАТ СК "Країна" також надав оцінку цим документам, визнав подію страховою та сплатив свій ліміт відповідальності. Зауважень щодо переліку та обсягу пошкоджень ПрАТ СК "Країна" до Позивача не висувало. Відповідач має право на подання до суду доказів, зокрема висновку експерта, замовленого учасником судової справи в порядку ст. 101 ГПК України. Даним правом Відповідач не скористався, не заявляв клопотання про призначення судової експертизи ні в суді першої інстанції, ні в апеляційній інстанції.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2023р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Орєшкіна Е.В., Чус О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2023р. витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи/копії матеріалів справи №908/794/23. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Приміські сполучення" на рішення Господарського суду Запорізької області від 15.05.2023р. у справі №908/794/23 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.

13.06.2023р. матеріали справи № 908/794/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.06.2023р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Приміські сполучення" на рішення Господарського суду Запорізької області від 15.05.2023р. у справі 908/794/23 залишено без руху, надавши апелянту строк для усунення недоліків, а саме, для надання суду доказів доплати судового збору, у розмірі 304 грн. 50 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.

Ч. 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ч. 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Ч. 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

При розгляді цієї справи колегія суддів враховує, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.

Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою від 27.06.2023р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Приміські сполучення" на рішення Господарського суду Запорізької області від 15.05.2023р., для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 17.08.2023р., у зв`язку з перебуванням у відпустці суддів Орєшкіної Е.В., Чус О.В., відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду № 2 від 08.10.2018 р. зі змінами, призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів.

Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Березкіної О.В., Дарміна М.О..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.08.2023р., колегією суддів у складі: судді-доповідача Кощеєва І. М., суддів: Березкіної О.В., Дарміна М.О., прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Приміські сполучення" на рішення Господарського суду Запорізької області від 15.05.2023р.у справі № 908/794/23, для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

7. Встановлені судом обставини справи

29.07.20221р. о 12 год. 20 хв. у м. Запоріжжя, на з`їзді з греблі в напрямку пр-ту Соборного, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем "Mercedes-Benz" 313 CDI, д.н.з. НОМЕР_2 , не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з транспортним засобом "Mercedes-Benz/GLE" 250 d 4М, д/н НОМЕР_1 .

При ДТП, автомобілі отримали механічні пошкодження, з матеріальними збитками.

Учасники ДТП скористалися наданим правом та склали "Європротокол", відповідно до якого ОСОБА_2 вину у вчиненні ДТП визнав, про що прямо зазначив в п. 14 "мої зауваження".

Автомобіль "Mercedes-Benz/GLE" 250 d4М, д/н НОМЕР_1 , 2018 року випуску, застрахований ТДВ "Експрес Страхування" за договором добровільного страхування транспортного засобу № 777.20.2549247 від 13.08.2020р. (далі - Договір страхування) Страхувальник - ОСОБА_3 , строк дії з 04.09.2020 по 03.09.2021р., страхова сума 1 350 000,00 грн., франшиза по ДТП 0 %, тобто 0,00 грн. (п. 8 част. "А").

Відповідно до Рахунку-фактури № СЧDЕ-01998 від 04.08.2021р. ТОВ "Запоріжжя-Авто", вартість відновлювального ремонту ТЗ "Mercedes-Benz/GLE" 250 d4М, д/н НОМЕР_1 cтановить 85 973,92 грн..

ТДВ "Експрес Страхування" відповідно до умов Договору страхування було проведено виплату страхового відшкодування за пошкоджений ТЗ "Mercedes-Benz/GLE" 250 d4М, д/н НОМЕР_1 , в розмірі 85 973,92 грн., які відповідно було перераховано на СТО - ТОВ "Запоріжжя-Авто", що підтверджується платіжним дорученням від 10.08.2021р. № ЦО05144.

Відповідно до Довідки про ДТП, роздруківки з ЦБД МТСБУ, та копії поліса наданого на місці ДТП, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля MERCEDES-BENZ 313 CDI д.н.з. НОМЕР_2 була застрахована у ПрАТ СК "КРАЇНА" на підставі Полісу № АР / 1890674 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, яким передбачено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну - 130 000 грн., франшиза - 2 600,00 грн..

29.04.2022р. AT "СК "КРАЇНА" платіжним дорученням було сплачено 47 400,00 грн. з призначенням платежу: "Стр.відш. по стр/а №15/65252/3.2.29 від 24.04.22 (Отр: ТДВ "Експрес Страхування" ІПН 36086124) без ПДВ".

Як вважає позивач, відповідальною особою, за шкоду, що перевищує ліміти страховика при відшкодуванні шкоди у випадках, складання "європротоколу" є ТОВ "Приміські сполучення", оскільки ОСОБА_2 був прийнятий ТОВ" Приміські сполучення" на постійну роботу водієм і за ним було закріплено автомобіль MERCEDES-BENZ 313 CDI д.н.з. НОМЕР_2 , і відповідно до подорожнього листа за липень 2021 року, ОСОБА_2 29.07.2021р. виконував робочі поїздки.

Таким чином, на переконання позивача, відповідач зобов`язаний відшкодувати шкоду, в розмірі: 85 973,92 (страхове відшкодування) - 47 400,00 (ліміт по полісу) = 28 573,92 грн..

На підставі вищевикладених обставин, позивач звернувся до суду з даним позовом.

За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Причиною спору у цій справі стало питання про наявність чи відсутність підстав для стягнення невідшкодованої різниці між фактичним розміром шкоди (вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу) та отриманим страховим відшкодуванням.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив із того, що позивачем доведено обґрунтованість та правомірність заявлених позовних вимог, а Відповідачем, в свою чергу, не спростовано вищевикладених обставин.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, ЦК України, законами України "Про страхування", "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Згідно із ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику.

Згідно зі ст. 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком (ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування).

Як вбачається з матеріалів справи, 13.08.2020р., між Товариством з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" (страховик, позивач у справі) та ОСОБА_3 (власник автомобіля "Mercedes-Benz/GLE" 250 d 4М, д/н НОМЕР_1 ) (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземних транспортного засобу №777.20.2549247, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону та пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням застрахованим на умовах даного договору транспортним засобом.

Пунктом 8.4.2 договору встановлено, що за умовами цього договору страховик бере на себе зобов`язання при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування в межах страхової суми.

В п.п. 3.3.2 договору зазначено, що до страхових ризиків належить, зокрема, збитки внаслідок ДТП зіткнення транспортних засобів під час руху хоча б одного з них; зіткнення транспортного засобу під час руху з рухомими і нерухомими об`єктами; перекидання транспортного засобу під час руху.

Відповідно до п. 8 част. А договору, страхова сума становить 1 350 000,00 грн., франшиза по ДТП 0 %, тобто 0,00 грн..

Пунктом 8.4.3 договору встановлено, що страховик зобов`язаний протягом 2-х робочих днів, як тільки йому стане відомо про настання події, що в подальшому може бути визнана страховим випадком, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхового відшкодування.

Страхувальник, негайно, з місця події, але не пізніше двох годин з моменту коли Страхувальнику стало відомо про настання події повідомити Стаховика про настання такої події (п. 10.1.2 договору).

Строк його дії встановлено з 04.09.2020р. по 03.09.2021р..

Як встановлено Запорізьким районним судом Запорізької області при розгляді справи № 333/3153/22 (рішення від 15.03.2023р. набрало законної сили 15.04.2023р.) …29.07.2021р. о 12 год. 20 хв. у м. Запоріжжя на з`їзді з греблі в напрямку пр-ту Соборного Старовойтов Максим Миколайович, керуючи автомобілем Mercedes-Benz 313 CDI, д.н.з. НОМЕР_2 , не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з транспортним засобом Mercedes-Benz/GLE 250 d4М, д/н НОМЕР_1 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль "Mercedes-Benz/GLE" 250 d 4М, д/н НОМЕР_1 , застрахований позивачем - Товариством з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування", який належить ОСОБА_3 .

Відповідно до п. 33.2 ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

У такому разі, водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання.

Так, за взаємною згодою водії транспортних засобів 29.07.2021р. на місці події склали повідомлення про ДТП (Європротокол).

Назване повідомлення про ДТП (Європротокол) складене обома учасниками ДТП у частинах, що стосуються інформації про транспортний засіб А та транспортний засіб Б, не містить виправлень, у відповідних пунктах зазначено дату, час та місце дорожньо-транспортної пригоди, наявна схема ДТП, визначені обставини ДТП для пояснення цієї схеми, а також відсутні будь-які відмітки про наявність з боку сторін зауважень стосовно відомостей, які зазначені у даному Європротоколі.

Водій автомобіля "Mercedes-Benz" 313 CDI, д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , визнав свою вину у вчиненні ДТП, яке відбулось відбулось 29.07.2021р., про що міститься відмітка в п. 14 названого повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

Відповідно до ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники дорожньо-транспортної пригоди скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

У зв`язку з тим, що між учасниками ДТП спільно складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, водій, винний у вчиненні ДТП, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Отже, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, складене учасниками ДТП 29.07.2021р. відповідно до норм чинного законодавства, є належним доказом вини ОСОБА_2 у його спричиненні.

29.07.2021р. страхувальник ( ОСОБА_3 ) повідомив Товариство з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" про факт настання страхової події та подав заяву на виплату страхового відшкодування за договором.

За наслідками ДТП, 29.07.2021р. складено акт огляду транспортного засобу (автомобіля "Mercedes-Benz/GLE" 250 d 4М, д/н НОМЕР_1 ).

Відповідно до Рахунку-фактури № СЧDЕ-01998 від 04.08.2021р. ТОВ "Запоріжжя-Авто" вартість відновлювального ремонту ТЗ Mercedes-Benz/GLE 250 d4М, д/н НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_3 cтановить 85 973,92 грн., що підтверджується актом виконаних робіт від 27.11.2021р. № ЗНDЕ30620, складеного ТОВ "Запоріжжя-Авто".

Відповідно до 7.38. методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів затвердженої Міністерством юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003р. значення коефіцієнта фізичного зносу, приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію автомобіля Mercedes-Benz/GLE 250 d4М, д/н НОМЕР_1 2018 р. випуску, згідно з Протоколом огляду від 09.07.2021р. пробіг становить 527 687 км. (що не є подвійним нормативним), пошкоджень, що не відносяться до ДТП - не виявлено.

Обставини передбачені п. 7.39 Методики позивачем не встановлені, у зв`язку з чим, підстав для розрахунку коефіцієнта фізичного зносу не було.

Відповідно до умов п.п. 1 п. 8 частини А Договору страхування, п. 14 Частини А Договору страхування та розділу 9 частини Б Договору страхування, ТДВ Експрес Страхування було проведено виплату страхового відшкодування за пошкоджений ТЗ Mercedes-Benz/GLE 250 d4М, д/н НОМЕР_1 , в розмірі: 85 973,92 грн., які відповідно до заяви ОСОБА_4 було перераховано на СТО - ТОВ "Запоріжжя-Авто", що підтверджується платіжним дорученням від 10.08.2021р. № ЦО05144.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Відповідно до ст. 993 ЦК України, до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічна норма міститься і у ст. 27 Закону України Про страхування.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, якщо вона завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов 'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Як встановлено матеріалами справи, станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом Mercedes-Benz р.н. НОМЕР_2 , з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована в ПрАТ СК КРАЇНА згідно із Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР / 1890674.

Вказаним полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 130 000,00 грн.. та франшизу, у розмірі 2 600,00 грн..

Таким чином, ПрАТ СК КРАЇНА в межах ліміту відповідальності визначеного Полісом №АР/1890674 (130 000,00 грн), зобов`язаний відшкодувати позивачу завдану шкоду та виплатити страхове відшкодування, в сумі 47 400,00 грн.

14.09.2021р. ТДВ Експрес Страхування надіслало Відповідачу Заяву вих. № 6800/07-3.21.3378 про виплату страхового відшкодування.

29.04.2022 р. АТ СК "КРАЇНА платіжним дорученням було сплачено 47 400,00 грн. з призначенням платежу: Стр.відш. по стр/а№15/65252/3.2.29 від 24.04.22 (Отр: ТДВ Експрес Страхування, ІПН 36086124,) без ПДВ.

Як вже зазначалось вище та вбачається з Витягу з наказу № 71/07-К від 01.07.2020р., ОСОБА_2 прийнятий на постійну роботу водієм автотранспортних засобів кат. D з 01.07.2020р. до ТОВ Приміські сполучення, та за ним закріплено автомобіль Mercedes-Benz р.н. НОМЕР_2 .

Відповідно до Подорожнього листа за липень 2021р., ОСОБА_2 29.07.2021р. керував автомобілем Mercedes-Benz р.н. НОМЕР_2 в якості водія ТОВ Приміські сполучення, тобто виконував свої трудові обов`язки.

29.07.2021р. виконував робочі поїздки, про що свідчать відповідні відмітки у цьому листі.

За таких обставин, саме відповідач (як роботодавець винної особи) відшкодовує шкоду - різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), завдану її працівником під час виконання ним своїх трудових обов`язків.

Відтак, ТОВ Приміські сполучення зобов`язане відшкодувати шкоду, у розмірі 85 973,92 (страхове відшкодування) - 47 400,00 (ліміт по полісу) = 38 573,92 грн..

14.09.2021р. ТДВ Експрес Страхування надіслало Відповідачу заяву вих. № 6800/07-3.21.3378 про виплату страхового відшкодування. Позивачем заявлено до стягнення 28 573 грн 92 коп. відшкодування.

Тобто, у даному випадку позивачем, як страховиком потерпілої особи, пред`явлено вимогу до ТОВ Приміські сполучення, як особи, відповідальної за заподіяну шкоду у відповідності до ст.1187 ЦК України, про відшкодування непогашеної частини його страховиком повної вартості відновлювального ремонту транспортного засобу без урахування коефіцієнта фізичного зносу складників пошкодженого транспортного засобу.

Якщо позивачу недостатньо страхового відшкодування, він має право вимоги до винної у ДТП особи на різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 21.03.2018 у справі №333/1050/15-ц).

Крім того, у постанові Верховного Суду України від 02.12.2015р. у справі №6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати). Вказаний висновок підтверджений і Верховним Судом в постанові від 22.04.2021 у справі №759/7787/18.

Таким чином, різницю між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, повинна сплачувати особа, з вини якої настав страховий випадок.

Вказана позиція підтверджується постановою Верховного Суду від 25.11.2019р. у справі №761/41395/16-ц.

Висновки щодо того, що різниця між фактичним розміром понесених витрат та отриманим страховим відшкодуванням підлягає стягненню саме з винної особи викладені також у постановах Верховного Суду у справах №754/1114/15-ц від 14.02.2018р., №352/1384/18 від 03.12.2020р., №754/5129/15-ц від 11.03.2020р., №331/6395/18 від 04.03.2020р., №753/17977/18 від 21.02.2020р..

Відповідно до абзацу 3 ст. 33.2. ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те- працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.

Згідно з розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 07.12.2011 р. № 698 «Про затвердження максимальних розмірів страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без часті уповноважених на те працівників Державтоінспекції МВС України затвердженого зі змінами гідно з Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг N 3471 (z0112-16) від 29.12.2015р., Затверджено максимальні розміри страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України: з 01.02.2016 р. - 50 000 гривень потерпілому.

Умови п. 9.9 Договору страхування передбачають право Позивача: «При настанні події на території України, два рази протягом строку дії Договору Страховик здійснює виплат у страхового відшкодування без надання Страхувальником довідок поліції та інших державних органів у передбачених законодавством України випадках, при пошкодженнях ТЗ внаслідок настання страхового випадку, в межах 100 000,00 гривень вартості відновлювального ремонту.

При цьому, виплата страхового відшкодування здійснюється виключно шляхом перерахування коштів на рахунок СТО, що підтримує гарантійні зобов`язання виробника (імпорт ера/офіційного дилера) застрахованого ТЗ та яка письмово погоджена зі Страховиком, для здійснення відновлювального ремонт у ТЗ.

У випадку, якщо вартість відновлювального ремонту перевищить зазначений вище ліміт, страхове відшкодування сплачується у межах цього ліміту, з урахуванням інших умов Договору.»..

Умовами п. 9.9.2 передбачено право страхувальника скористатися складанням «Європротоколу» та в останньому абзаці п. 9.9.2 зазначено: «у випадку, якщо розмір збитку перевищить 50 000 грн., та Страхувальник не надасть довідку з поліції, страхове відшкодування сплачується у межах 50 000 грн., з урахуванням інших умов Договору».

Таким чином, Позивач при виплаті страхового відшкодування з урахуванням п, 9.9 та п. 9.9.2 Договору страхування має право без довідки компетентних органів здійснити виплату страхового відшкодування в межах 100 000,00 грн..

В даній справі, що розглядається, розмір виплаченого страхового відшкодування складає 85 973,92 грн., що повністю узгоджується з умовами Договору страхування, а тому доводи апелянта про порушення Позивачем під час виплати страхового відшкодування умов п. 9.9.2 Договору страхування відхиляються та не приймаються судом, оскільки п.9.9.2 передбачено обов`язок враховувати інші умови Договору страхування. В даній справі це п. 9.9 Договору страхування, який збільшує ліміт виплати без довідки компетентних органів до 100 000,00 грн..

Враховуючи викладене, встановивши, що вартість майнового збитку, завданого власнику пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини третьої особи ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом, власником якого є відповідач, перевищує виплачений на користь позивача розмір страхового відшкодування, колегія суддів дійшла висновку, що Товариство з додатковою відповідальністю Експрес Страхування має право вимагати стягнення з ТОВ Приміські сполучення, як особи, відповідальної за заподіяну шкоду (як власник джерела підвищеної небезпеки), різниці між фактичною вартістю відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим АТ СК "КРАЇНА, з огляду на що позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю Експрес Страхування в частині стягнення з ТОВ Приміські сполучення збитків в розмірі 28 573 грн. 92 коп. є законними, обгрунтованим та такими, що підлягають задоволенню.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Відповідача.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р.).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Звертаючись із апеляційною скаргою, Скаржник не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення місцевого господарського суду у даній справі має бути залишено без змін.

10. Судові витрати

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, на підставі ст. 129 ГПК України, покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Приміські сполучення" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 15.05.2023р. у справі №908/794/23 залишити без змін.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на Апелянта - Товариства з обмеженою відповідальністю "Приміські сполучення".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу.

ГоловуючийсуддяІ.М. Кощеєв

СуддяО.В. Березкіна

СуддяМ.О.Дармін