Постанова

від 16.08.2023 по справі 904/591/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.08.2023 року м. Дніпро Справа № 904/591/23

м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань 207

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач),

суддів Дарміна М.О., Кощеєва І.М.

при секретарі судового засідання Ковзикові В.Ю.

За участю (найменування сторін та інших осіб, що беруть участь у справі):

Представник позивача Пясецький Дмитро Васильович (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Факел" Дніпровської районної ради Дніпропетровської області

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2023 року у справі №904/591/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Комунального підприємства "Факел" Дніпровської районної ради Дніпропетровської області

про стягнення 2 707 020, 06 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернувся до Комунального підприємства "Факел" Дніпровської районної ради Дніпропетровської області із позовом про стягнення 2 707 020,06 грн., з яких: 2 107 148,79 грн. основний борг, 57 845,56 грн. 3% річних, 542 025,71 грн. інфляційні втрати.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2023 у справі №904/591/23 позов задоволено.

Суд стягнув з Комунального підприємства "Факел" Дніпровської районної ради Дніпропетровської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" 2 707 020,06 грн, з яких: 2 107 148, 79 грн - основний борг, 57 845, 56 грн - 3% річних, 542 025, 71 грн - інфляційні втрати, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 40 605, 30 грн.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Комунальне підприємство "Факел" Дніпровської районної ради Дніпропетровської області звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив частково скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області в справі №904/591/23 від 10.05.2023 року шляхом зміни у скасованій частині щодо надання відстрочки на виконання рішення стосовно стягнення основної суми боргу терміном на один календарний рік, але не пізніше закінчення форс-мажорної обставини - воєнного стану. В частині задоволення позовних вимог щодо 3% річних та інфляційних втрат змінити, шляхом стягнення з КП «Факел» ДРР 10 517,37 грн. - суми трьох процентів річних та 61 545,6 грн. - суми інфляційних втрат. В частині витрат по сплаті судового збору (40 605,30 грн.) - відмовити.

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що рішення суду частково є незаконним, необґрунтованим та таким, при винесенні якого не правильно установлено обставини, які мають значення для справи, внаслідок неправильності дослідження доказів по справі.

Зокрема, апелянт вважає, що об`єктивним підставами і причинами допущення відповідачем - КП «Факел» Дніпровської районної ради Дніпропетровської області прострочення сплати вказаних зобов`язань по договору за отримані послуги з газопостачання після 28.02.2022 року - є форс-мажорна обставина, яка сталася в Україні 24.02.2022 року і продовжує діяти на сьогоднішній час - воєнний стан. Тому, з урахуванням засад законності, розумності, добросовісності, справедливості та пропорційності дотримання балансу інтересів сторін, суд першої інстанції повинен був частково задовольнити суми 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих позивачем до стягнення з відповідача до 24.02.2022 року.

Крім того, апелянт вважає, що внаслідок введення в країні воєнного стану, що є надзвичайною та невідворотною обставиною, об`єктивно унеможливлено виконання зобов`язань, передбачених умовами договору, що є підставою для надання відстрочки виконання.

Однак, судом першої інстанції не було взято до уваги та не було застосовано вказані законодавчі норми при винесенні оскаржуваного рішення, що потягло за собою прийняття частково незаконного рішення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.05.2023 року у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Березкіна О.В. (доповідач), судді Антонік С.Г., Іванов О.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.06.2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Факел" Дніпровської районної ради Дніпропетровської області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2023 року у справі №904/591/23. Розгляд справи призначено в судовому засіданні на 16.08.2023 року об 09:00 год. в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду за адресою: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал судових засідань №207.

14.08.2023 року від відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання, яке обґрунтовано тим, що 14.08.2023 року між КП « Факел» та адвокатом Довженко О.В. укладено договір про надання правової допомоги, а тому виникла необхідність в ознайомленні з матеріалами справи адвоката.

Розглянувши дане клопотання, заслухавши заперечення представника позивача щодо відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною 2 передбачено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав, як перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ухвала Центрального апеляційного господарського суду про призначення справи до розгляду на 16.08.2023 року була отримана відповідачем 27 червня 2023 року, тобто, більше ніж за півтори місяці до судового засідання, що свідчить про достатність часу для відповідача на отримання правової допомоги у випадку необхідності.

Крім того, навіть за умов укладення лише 14.08.2023 року договору про надання правової допомоги, представник відповідача мав час для ознайомлення з матеріалами справи та формування правової позиції.

Доказів неможливості ознайомлення з матеріалами справи та поважності причин неприбуття в судове засідання, відповідач не надав, а тому з урахуванням передбаченого ст. 273 ГПК України строку розгляду справи, складності справи, обсягу оскарження, відсутні підстави та поважні причини для відкладення розгляду справи.

Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки рішення суду оскаржується лише відповідачем і лише в частині відмови суду у наданні відстрочки виконання рішення суду та розміру стягнутих 3% річних та інфляційних, колегія суддів саме в цій частині здійснює апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції.

16.08.2023 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 04.07.2017 № 880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р Визначити Товариство з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України постачальником останньої надії строком на три роки як переможця конкурсу.

Постачальник "останньої надії" - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу (п. 26 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу").

Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 1 Закону України Про ринок природного газу оператор газотранспортної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).

24.12.2019 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято Постанову № 3011 Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ Оператор ГТС України на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу Товариству з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України (03065, м. Київ, проспект Гузара Любомира, 44; код ЄДРПОУ 42795490).

Відповідно до п. 5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС) інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (п. 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).

Отже, суб`єкти ринку природного газу (в даному випадку позивач та відповідач, як продавець та покупець природного газу відповідно) користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГТС.

Інформаційна платформа має бути доступною всім суб`єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов`язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом. Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень (п. 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).

Таким чином, позивач, як суб`єкт ринку природного газу, має право доступу до Інформаційної платформи у межах прав на перегляд відображених відомостей.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про ринок природного газу", у разі якщо постачальника ліквідовано, визнано банкрутом, його ліцензію на провадження діяльності з постачання природного газу анульовано або її дію зупинено, а також в інших випадках, передбачених правилами для постачальника "останньої надії", постачання природного газу споживачу здійснюється у порядку, визначеному правилами для постачальника "останньої надії", та на умовах типового договору постачання постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором. Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з моменту початку фактичного постачання природного газу такому споживачу. Постачальник "останньої надії" визначається Кабінетом Міністрів України строком на три роки за результатами конкурсу, проведеного у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого відповідачем з 02.11.2021, автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", і відповідно спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

Відповідно до п. 5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС) інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (п. 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).

Отже, суб`єкти ринку природного газу (в даному випадку позивач та відповідач, як продавець та покупець природного газу відповідно) користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГТС.

Інформаційна платформа має бути доступною всім суб`єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов`язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом. Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень (п. 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).

Таким чином, позивач, як суб`єкт ринку природного газу, має право доступу до Інформаційної платформи у межах прав на перегляд відображених відомостей.

Факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника останньої надії та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля постачальника останньої надії з наведених вище підстав підтверджується:

- листом Оператора ГТС від 13.12.2022 № ТОВВИХ-22-13588 (а.с. 50-60);

- інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії від оператора ГРМ (Форма № 10) (а.с. 61-63).

Відповідно до п. 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 2496 від 30.09.2015, договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205,633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Договір постачання природного газу постачальником останньої надії не потребує двостороннього підписання. Договір постачання між постачальником останньої надії і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Типовий договір постачання природного газу постачальником останньої надії (далі - договір) затверджений постановою НКРЕКП № 2501 від 30.09.2015.

За цим договором постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором (п. 2.1. договору).

Постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи (п. 3.1. договору).

Період безперервного постачання природного газу постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору (п. 3.3. договору).

Постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов`язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті (п. 4.1. договору).

Об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу (п. 4.2. договору).

Постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено) (п. 4.3. договору).

Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3. цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (п. 4.4. договору).

У разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 4.5. договору).

Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього договору (пп. 1 п. 5.2. договору).

Постачальник має право отримувати від споживача плату за поставлений природний газ (пп. 1 п. 6.1. договору).

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством (п. 8.1. договору).

Цей договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником. Розірвання (припинення дії) цього договору не звільняє споживача від обов`язку сплатити заборгованість Постачальнику за цим договором (п. 11.1. договору).

Усі повідомлення за цим договором вважаються зробленими належним чином у разі, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані за зазначеними в цьому договорі адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв`язку одержувача (п. 11.5. договору).

Відповідно до п. 2 глави 7 розділу XII Кодексу ГТС у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної локації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).

Таким чином, об`єм (обсяг) спожитого споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.

Отже, позивач проводить нарахування вартості спожитого споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/спожитого споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.

Як вбачається з матеріалів справи і не оспорювалось сторонами, позивач у період з 02.11.2021 по 26.11.2021 поставив відповідачу природний газ в об`ємі 53,43774 тис.куб.м. на суму 2107944,97 грн. (з урахуванням вартості транспортування та коригування вартості такої послуги).

Відповідно до п. 4.3 договору Постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).

Відповідно до п. 4.4. договору споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3. цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Проте, відповідач в порушення умов договору за поставлений природний газ не сплатив, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 2 107 148,79 грн., що не оспорювалось відповідачем.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання, господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення на користь позивача 3 % річних за період з 01.01.2022 по 30.11.2022 у розмірі 57 845,56 грн. та інфляційні втрати за той же період у розмірі 542 025,71 грн.

При цьому, доводи апелянта про те, що з урахуванням факту введення 24.02.2022 воєнного стану та визнання 28.02.2022 цієї обставини форс-мажорною, сума трьох процентів річних та інфляційних втрат може бути стягнута лише за період з 01.01.2022 по 28.02.2022, є неспроможними, оскільки форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання.

Крім того, право сторони нараховувати та стягувати суми, передбачені ст. 625 ЦК України, є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, і не є видами господарсько-правової відповідальності, від сплати якої сторона може бути звільнена на підставі форс-мажорних обставин.

Доводи апелянта про наявність підстав для надання відстрочки виконання судового рішення, які не були враховані судом першої інстанції, є необґрунтованими з огляду на наступне.

Так, відмовляючи у наданні відстрочки виконання судового рішення, господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано жодного доказу винятковості випадку, з наявністю якого процесуальний закон пов`язує можливість надання відстрочки виконання рішення суду.

Колегія суддів вважає такі висновки суду правильними.

Відповідно до ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач просив відстрочити виконання рішення в частині стягнення суми основного боргу 2 107 148, 79 грн. на один календарний рік до моменту зникнення форс-мажорної обставини, з метою недопущення блокування роботи підприємства, оскільки КП «Факел» ДРР ДО відноситься до підприємств критичної інфраструктури та є одним з монополістів надання послуг з теплопостачання бюджетним установам Царичанської, Ляшківської та Китайгородської об`єднаних територіальних громад в осінньо-зимовий-весняний період.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

При цьому положення чинного господарського процесуального законодавства України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу України.

Як правильно встановлено судом, заявником не обґрунтовано підстав та обставин, які зміняться чи настануть через 1 рік та які відповідно дадуть можливість виконати рішення суду, не надано доказів існування виняткових обставин, які ускладнюють виконання рішення суду, не надано доказів тяжкого матеріального стану підприємства, а тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у наданні відстрочки виконання рішення суду.

Інші доводи апелянта є неспроможними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують.

Таким чином, господарський суд Дніпропетровської області всебічно, повно, об`єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, що у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст.275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Факел" Дніпровської районної ради Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2023 року у справі №904/591/23 - залишити без змін.

Судові витрати у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на апелянта.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту з підстав, встановлених пунктом 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 18.08.2023 року.

Головуючий суддя О.В.Березкіна

Суддя М.О.Дармін

Суддя І.М.Кощеєв