Ухвала

від 18.08.2023 по справі б26/16-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у визнанні наказу таким, що не підлягає виконанню

18.08.2023м. Дніпро№ Б26/16-10

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Владимиренко І.В., розглянувши заяву арбітражного керуючого Кійка Є.А. про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню у справі

за заявою Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Земельний Капітал", м. Дніпро

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Продис", м. Дніпропетровськ, вул. Верхня, 7 (код ЄДРПОУ 34410637)

про визнання банкрутом

Представники:

арбітражний керуючий Кійко Є.А. не з`явився

від Державної судової адміністрації України представник не з`явився

від учасників по справі представники не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Справа №Б26/16-10 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Продис" перебуває на стадії ліквідації.

10.02.2016 до суду від арбітражного керуючого Кійко Є.А. надходила заява про визнання грошових вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Продис" на суму 13 745, 21 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2016 відкладено вирішення питання щодо прийняття заяви арбітражного керуючого Кійко Є.А. у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Продис" до розгляду, до закінчення строку на усунення недоліків в заяві, зобов`язано арбітражного керуючого Кійко Є.А. у строк до 10.05.16р. усунути недоліки заяви про грошові вимоги у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Продис", а саме надати докази сплати судового збору.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2016 заяву арбітражного керуючого Кійко Є.А. про грошові вимоги на суму 13 745, 21 грн. по справі №Б26/16-10 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Продис", м. Дніпропетровськ, вул. Верхня, 7 (код ЄДРПОУ 34410637) повернуто заявнику.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.06.2016 апеляційну скаргу арбітражного керуючого Кійко Є.А. залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2016 по справі №Б26/16-10 - без змін.

Вказаною вище постановою стягнено з арбітражного керуючого Кійко Є.А. на користь державного бюджету України в особі Управління Державної казначейської служби України у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області 3 031,60 грн. судових витрат.

На виконання вказаної вище постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду, 08.07.2016 господарським судом Дніпропетровської області видано наказ про примусове виконання.

10.08.2023 до господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява арбітражного керуючого Кійко Є.А. про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, в якій арбітражний керуючий просив визнати наказ господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2016 по справі №Б26/16-10 про стягнення з Кійко Є.А. судових витрат у розмірі 3031,60 на користь держави таким, що не підлягає виконанню.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області №405 від 10.08.2023 призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів справи, у зв`язку з перерубуванням судді Камша Н.М. у відпустці.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.08.2023 заяву арбітражного керуючого Кійко Є.А. про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню передано до розгляду судді Владимиренко І.В.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2023 заяву арбітражного керуючого Кійко Є.А. про визнання виконавчого документу наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2016 у справі №Б26/16-10 таким, що не підлягає виконанню прийнято до розгляду. Призначено судове засідання для розгляду заяви арбітражного керуючого Кійко Є.А. про визнання виконавчого документу наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2016 у справі №Б26/16-10 таким, що не підлягає виконанню на 18.08.2023р. о 11:00 год. Роз`яснено учасникам справи, що згідно зі статтею 328 Господарського процесуального кодексу України, неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До засідання подати стягувачу - заперечення на заяву арбітражного керуючого Кійко Є.А. про визнання виконавчого документу наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2016 у справі №Б26/16-10 таким, що не підлягає виконанню.

В судове засідання 18.08.2023р. представники сторін не з`явились, про час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином.

В судовому засіданні прийнято ухвалу.

Розглянувши в судовому засіданні 18.08.2023р. заяву арбітражного керуючого Кійко Є.А. про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, господарський суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на таке.

Згідно зі статтею 328 Господарського процесуального кодексу України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

В обґрунтування заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, арбітражний керуючий Кійко Є.А. зазначає, що 8.07.2016 р. Господарським судом Дніпропетровської області по справі № Б26/16-10 було видано судовий наказ про стягнення з Заявника Кійко Є.А. судових витрат у розмірі 3031,60 грн.

Цей наказ був направлений до виконавчої служби і 15.09.2016 було відкрито виконавче провадження № 52199751. Внаслідок відсутності коштів і майна у Боржника, на підставі п.2 ч. 1 ст. 37 Закону «Про виконавче провадження» №1404-УШ від 02.06.2016р. виконавче провадження було закінчено та повернуто стягувачу виконавчий документ (наказ). В подальшому наказ суду не пред`являвся до виконання. Дублікат виконавчого документу (наказу суду) не видавався.

Враховуючи строк переривання наказу суду пред`явленням його до виконання, і поверненням наказу суду стягувачем 29.12.2017 р., відлік нового тримісячного строку пред`явлення до виконання необхідно вести від 30.12.2017 р. і це строк сплив 30.07.2018 р.

Тобто після 30.07.2018 р. судовий наказ не пред`являвся до виконання, про що свідчить витяг (роздруківка) з реєстру виконавчих проваджень щодо боржника Кійко Є.А.

Враховуючи вищенаведене, заявник вважає, що сплив строку пред`явлення наказу суду (з 30.03.2018 р. пройшло більше 5 років і 4 місяці), а тому на думку заявника існують підстави для визнання наказу суду таким, що не підлягає виконанню.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до пункту 4 статті 327 Господарського процесуального кодексу України протягом п`яти днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ, зазначений в частині третій цієї статті, вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого документа у Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, надсилається стягувачу на його офіційну електронну адресу, або, у разі її відсутності, рекомендованим чи цінним листом.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.06.2016 апеляційну скаргу арбітражного керуючого Кійко Є.А. залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2016 по справі №Б26/16-10 - без змін. Стягнуто з арбітражного керуючого Кійко Є.А. на користь державного бюджету України в особі Управління Державної казначейської служби України у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області 3 031,60 грн. судових витрат.

На виконання вказаної вище постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду, 08.07.2016 господарським судом Дніпропетровської області видано наказ про примусове виконання.

Так, відповідно до статті 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

У пункті 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України № 16-рп/2009 від 30.06.2009 (справа щодо конституційності окремих положень Кримінально-процесуального кодексу України) Конституційний Суд України зазначив, що відповідно до положень Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання; обов`язковість рішень суду є однією із основних засад судочинства, яка гарантує ефективне здійснення правосуддя; виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Крім того, у Рішенні № 5-рп/2013 від 26.06.2013 (справа щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 частини 2 статті 17, пункту 8 частини 1 статті 26, частини 1 статті 50 Закону України "Про виконавче провадження") Конституційний Суд України зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист (абзац 5 підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення № 5-рп/2013 від 26.06.2013); набрання судовим рішенням законної сили є юридичною подією, з настанням якої виникають, змінюються чи припиняються певні правовідносини, а таке рішення набуває нових властивостей; основною з цих властивостей є обов`язковість - сутнісна ознака судового рішення, як акта правосуддя (підпункт 2.4 мотивувальної частини Рішення № 10-р/2018 від 23.11.2018); невід`ємною складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення № 18-рп/2012 від 13.12.2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення № 11-рп/2012 від 25.04.2012).

Конституційний Суд України у Рішенні від 26.06.2013 взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Отже, як випливає з наведеного, держава повинна повною мірою забезпечити реалізацію гарантованого статтею 55 Конституції України права кожного на судовий захист.

Враховуючи імперативні приписи статті 129-1 Конституції України, статей 18, 326 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язковості виконання судового рішення, що набрало законної сили, положення статті 328 Господарського процесуального кодексу України визначає можливість визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню, лише за наявності для цього безумовних і безспірних підстав, тобто є процедурною нормою, що врегульовує правовідносини між боржником і стягувачем на стадії виконання рішення.

Частинами 1, 2 статті 328 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Законодавець чітко визначив підстави для визнання судом наказу таким, що не підлягає виконанню, а саме: помилкова видача наказу судом; відсутність у боржника обов`язку повністю або частково у зв`язку з добровільним виконанням обов`язку ним або іншою особою; інші причини.

Під помилковістю видання наказу розуміється видача виконавчого документу внаслідок помилки суду.

Під відсутністю обов`язку слід розуміти, що обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою.

Під іншими причинами слід розуміти відсутність правових підстав у стягувача на здійснення будь-яких дій відносно боржника (стягнення, зобов`язання вчинити ті чи інші дії або утриматися від вчинення тощо), наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково.

У той же час, враховуючи вищенаведені норми закону, Господарський процесуальний кодекс України не містить вичерпного переліку підстав за якими, суд може визнати наказ таким, що не підлягає виконанню.

Заявник, як на підставу для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, посилається на пропущений стягувачем строк пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2016, на підставі чого заявник і просить суд визнати його таким, що не підлягає виконанню.

Пред`явлення наказу до примусового виконання є правом позивача (стягувача), крім того, нормами статті 329 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач (стягувач) має право, у разі пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, поновити пропущений строк.

З аналізу положень статті 329 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що пропуск строку для пред`явлення наказу до виконання не може автоматично тягнути за собою, як наслідок - визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, оскільки, у вказаному випадку не досліджуються питання наявності або відсутності поважних причин пропуску строку його пред`явлення.

Суд додатково звертає увагу заявника, що останній може добровільно виконати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.06.2016 у справі №Б26/16-10, шляхом оплати заборгованості, що буде підставою для визнання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2016 таким, що не підлягає виконанню.

Враховуючи вказане, господарський суд не вбачає підстав для задоволення заяви арбітражного керуючого Кійко Є.А. про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 116, 326-328, 234-235, 241, 256, 262 Господарського процесуального кодексу України

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви арбітражного керуючого Кійко Є.А. про визнання виконавчого документу наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2016 у справі №Б26/16-10 таким, що не підлягає виконанню - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала підписана - 18.08.2023р.

Суддя І.В. Владимиренко