Рішення

від 08.08.2023 по справі 910/3209/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.08.2023Справа № 910/3209/23

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Олексюк О. В., розглянувши у загальному позовному провадженні господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонячна Енергія Захід»

до Державного підприємства «Гарантований покупець»

про стягнення 6 958 421,72 грн.

за участю представників:

від позивача: Литвинова А. С., Черненко Ю.С.

від відповідача: Корсун Ю.Ю.

В С Т А Н О В И В:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Сонячна Енергія Захід» (далі - ТОВ «Сонячна Енергія Захід», позивач) до Державного підприємства «Гарантований покупець» (далі - ДП «Гарантований покупець» , відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 6 958 421,72 грн. за договором № 15494/01 від 30.08.2018 про купівлю-продаж електричної енергії (в редакції додаткових угод № 113/01 від 30.06.2019 та № 434/01/20 від 12.03.2020).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за вказаним договором в частині своєчасної та повної сплати вартості поставленої позивачем електроенергії, у зв`язку з чим у відповідача виникала заборгованість.

У позові ТОВ «Сонячна Енергія Захід» просить стягнути з відповідача основний борг в сумі 5 146 683,78 грн., пеню у сумі 1 150 941,85 грн., штраф у сумі 360 267,86 грн., інфляційні втрати в сумі 245 567,22 грн. та 3 % річних у сумі 54 952,01 грн, що разом становить 6 958 421,72 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.03.2023 за вказаним позовом було відкрите провадження, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідач у визначений законом строк надав суду відзив на позов, в якому проти заявлених вимог заперечив, зазначив про відсутність заборгованості в останнього перед позивачем з урахуванням положень наказів Міністерства енергетики України № 140 від 28.03.2022 «Про розрахунки на ринку електричної енергії» та № 206 від 15.06.2022 «Про розрахунок з виробниками за «зеленим тарифом», а відтак, і про відсутність підстав для нарахування штрафних та фінансових санкцій. Щодо стягнення пені та штрафу відповідач також заперечив, посилаючись на прийняття НКРЕКП постанови № 332 від 25.02.2022, якою зупинено нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії, на період військового стану. Крім того зазначив, що у зв`язку з настанням у державі обставин непереборної сили, відповідач має бути звільнений від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України. Просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі та подав клопотання щодо зменшення розміру штрафних санкцій та матеріальних втрат.

У підготовчому засіданні представник відповідача заявив клопотання про залучення до участі у справі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" та Кабінету Міністрів України у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, за результатами розгляду яких ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 06.04.2023, судом було відмовлено в їх задоволенні, з огляду на таке.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

У той же час особи, яких просив залучити до розгляду справи відповідач, не є учасниками спірних відносин з виконання договору поставки, а тому суд вважав, що рішення у даній справі не вплине на права та обов`язки вказаних осіб. За таких обставин суд дійшов висновку, що заяви відповідача про залучення до участі у справі третіх осіб є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Також у підготовчому засіданні представник відповідача заявив клопотання про закриття провадження у справі в частині стягнення з ДП «Гарантований покупець» боргу за поставлену електричну енергію в розмірі 303 720,57 грн., яке суд вирішив розглянути під час розгляду справи.

Під час розгляду справи по суті представник позивача свої вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити, заперечив проти клопотання щодо зменшення штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3% річних.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав з підстав, зазначених у відзиві, просив зменшити розмір штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3% річних.

Суд, розглянувши заяви учасників справи по суті позову, заслухавши пояснення їх представників у судовому засіданні та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а в частині сплаченої заборгованості - провадження слід закрити.

Установлено, що 30.08.2018 між Державним підприємством «Енергоринок» (далі ДПЕ, покупець) та ТОВ «Сонячна Енергія Захід» (далі ВАД, продавець ) був укладений договір № 15494/01 (далі - договір), відповідно до умов якого ВАД зобов`язується продавати, а ДПЕ зобов`язується купувати електроенергію, вироблену ВАД, та здійснювати її оплату відповідно до умов договору.

30.06.2019 між Державним підприємством "Енергоринок", з однієї сторони, Державним підприємством "Гарантований покупець" (далі - гарантований покупець), з другої сторони, та ТОВ "Сонячна Енергія Захід" (далі - виробник за "зеленим" тарифом), з третьої сторони, була укладена додаткова угода № 113/01 до договору від 30.08.2018 № 15494/01. Дана додаткова угода укладена з метою реалізації Закону України «Про ринок електричної енергії» в частині правонаступництва відповідача за договором купівлі-продажу електричної енергії за зеленим тарифом № 15494/01 від 30.08.2018 між ДП «Енергоринок» та позивачем, тобто здійснено заміну сторони договору та приведення такого договору у відповідність до Типового договору про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом між відповідачем та позивачем, що виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641.

Також 12.03.2020 до вищевказаного договору була укладена додаткова угода № 434/01/20 (далі - додаткова угода № 434/01/20), у пункті 2 якої сторони дійшли згоди викласти статті 1-7 договору в новій редакції.

Відповідно до п. 1.1 договору (в редакції додаткової угоди № 434/01/20) продавець за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26 квітня 2019 року № 641 (далі - Порядок купівлі), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13 грудня 2019 року № 2804 (далі - Порядок продажу електричної енергії споживачами).

Відповідно до пункту 2.1 договору сторони визнають свої зобов`язання згідно з Законами України «Про ринок електричної енергії», «Про альтернативні джерела енергії», Порядком продажу електричної енергії споживачами, Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307, Правилами ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 308, керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконанні цього договору.

Зобов`язання гарантованого покупця визначено пунктом 4.5 договору (в редакції додаткової угоди № 434/01/20) відповідно до якого, гарантований покупець зобов`язаний: купувати у продавця за «зеленим» тарифом вироблену електричну енергію, за винятком обсягів електричної енергії необхідних для власних потреб та у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у продавця за «зеленим тарифом електричну енергію та нараховувати плату за відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії продавця за «зеленим» тарифом відповідно до положень глави 9 Порядку.

Згідно п. 3.2 договору (в редакції додаткової угоди № 434/01/20) розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховується на поточний рахунок продавця за «зеленим» тарифом, з урахуванням ПДВ.

Відповідно до абзацу 2 пункту 4.5 договору (в редакції додаткової угоди № 434/01/20), гарантований покупець зобов`язаний у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у продавця за «зеленим» тарифом електричну енергію.

Пунктом 7.4 договору (в редакції додаткової угоди № 434/01/20) визначено, що якщо продавець за «зеленим» тарифом є суб`єктом господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії та Регулятором уже встановлено йому «зелений» тариф і продавець за «зеленим» має укладений з оператором системи передачі договір про врегулювання небалансів, цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє на строк дії «зеленого тарифу» (до 01.01.2023).

Згідно з ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до ч. 2 ст. 714 ЦК України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Частиною 1 ст. 275 ГК України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

При цьому нормами спеціального законодавства, зокрема, ч. 2 ст. 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що гарантований покупець зобов`язаний купувати у суб`єктів господарювання, яким встановлено «зелений» тариф, або у суб`єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм «зеленим» тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування «зеленого» тарифу або строку дії підтримки, якщо такі суб`єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому у кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об`єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Гарантований покупець зобов`язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими споживачами.

Згідно з ч.ч. 4-5 ст. 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» гарантований покупець зобов`язаний купувати весь обсяг електричної енергії, відпущеної виробниками, які за результатами аукціону набули право на підтримку, за аукціонною ціною з урахуванням надбавки до неї протягом всього строку надання підтримки, якщо такі виробники входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. Обсяг відпущеної такими виробниками електричної енергії у кожному розрахунковому періоді (місяці) визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Купівля-продаж такої електричної енергії здійснюється на підставі договору купівлі-продажу електричної енергії між гарантованим покупцем та суб`єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку, що укладається відповідно до частини п`ятої статті 71 цього Закону. Гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.

Відповідно до ч. 6, 7 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Згідно з п. 10.1 Порядку купівлі до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Якщо надходження оперативних даних щодо обсягу товарної продукції за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця від АКО припадає на день здійснення авансового платежу та/або на вихідний день, то оплата платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати здійснюється впродовж двох робочих днів після отримання даних.

Відповідно до п. 10.2 Порядку купівлі з урахуванням положень глав 7 та 8 цього Порядку гарантований покупець протягом двох робочих днів з дня отримання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії від адміністратора комерційного обліку здійснює розрахунок вартості електричної енергії, за яку здійснюється оплата продавцю за розрахунковий місяць, та направляє йому акт купівлі-продажу в електронному вигляді, підписаний зі своєї сторони КЕП уповноваженої особи, на електронну адресу.

У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії гарантований покупець протягом двох робочих днів з дня отримання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії від адміністратора комерційного обліку здійснює розрахунок відповідної вартості електричної енергії та направляє продавцю акт купівлі-продажу в електронному вигляді, підписаний зі своєї сторони КЕП уповноваженої особи, на електронну адресу.

Згідно п. 10.3 Порядку купівлі після отримання від гарантованого покупця на електронну адресу акта купівлі-продажу продавець надає у триденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу гарантованому покупцю два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони.

Гарантований покупець у п`ятиденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу підписує їх зі своєї сторони та надсилає продавцю один примірник поштою. У разі наявності у продавця зауважень до акта купівлі-продажу, наданого гарантованим покупцем, продавець письмово повідомляє про це гарантованого покупця.

За наявності зауважень до акта купівлі-продажу та/або ненадання продавцем акта купівлі-продажу, підписаного зі своєї сторони, остаточний розрахунок за відпущену продавцем електричну енергію здійснюється в розмірі, визначеному в наданому гарантованим покупцем акті купівлі-продажу, з подальшим коригуванням сплачених коштів після врегулювання розбіжностей.

Відповідно до п. 10.4 Порядку купівлі після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного КЕП уповноваженої особи акта купівлі-продажу.

Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується сторонами, у період жовтня 2021 року та лютий - липень 2022 року позивач, на виконання своїх зобов`язань за договором, здійснив поставку електричної енергії відповідачу, яка була прийнята останнім без заперечень та зауважень, що підтверджується актами купівлі-продажу електроенергії, наявними в матеріалах справи:

- за жовтень 2021 від 31.10.2021 на суму 1 519 070, 96 грн;

- за лютий 2022 від 28.02.2022 на суму 736 393,58 грн;

- за березень 2022 від 31.03.2022 на суму 711 760,03 грн;

- за квітень 2022 від 30.04.2022 на суму 1 128 143,88 грн;

- за травень 2022 від 31.05.2022 на суму 1 356 165,73 грн;

- за червень 2022 від 30.06.2022 на суму 1 380 242,76 грн;

- за липень 2022 від 31.07.2022 на суму 1 899 212,15 грн.

За умовами укладеного сторонами договору оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку.

Відповідно до положень глави 10 Порядку гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

Судом взято до уваги те, що 09.09.2022 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг було прийнято постанову № 117 "Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у жовтні 2021 року та у лютому - червні 2022 року", та постанову № 1190 від 20.09.2022, якою затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у липні 2022 року

Отже, керуючись п. 10.4 Порядку купівлі, остаточними термінами оплати ДП «Гарантований покупець» електричної енергії, відпущеної ТОВ «Сонячна Енергія Захід» в місяцях, що виникла заборгованість є:

розмір вартості послуги наданої ДП «Гарантований покупець» за жовтень 2021 року, лютий 2022 року, березень 2022 року, квітень 2022 року, травень 2022 року, червень 2022 року - затверджений постановою НКРЕКП від 09.09.2022 № 1117.

Таким чином остаточним терміном оплати ДП «Гарантований покупець» електричної енергії, відпущеної ТОВ «Сонячна Енергія Захід» за жовтень 2021 року, лютий 2022 року, березень 2022 року, квітень 2022 року, травень 2022 року, червень 2022 року, є 15.09.2022.

розмір вартості послуги наданої ДП «Гарантований покупець» у липні 2022 року затверджений постановою НКРЕКП від 20.09.2022 №1190.

Таким чином остаточним терміном оплати ДП «Гарантований покупець» електричної енергії, відпущеної ТОВ «Сонячна Енергія Захід» у липні 2022 року, є 26.09.2022.

Відтак, приймаючи до уваги умови укладеного сторонами договору та п. 10.4. Порядку купівлі, строк виконання зобов`язання відповідача перед позивачем зі 100% оплати за поставлену електричну енергію за період жовтень 2021 року та лютий-липень 2022 року є таким, що настав.

Проте, судом встановлено, що у визначений строк відповідач взяті на себе зобов`язання за договором про купівлю-продаж електричної енергії виконав неналежним чином, сплатив вартість електроенергії частково, у зв`язку з чим на час подання цього позову до суду у нього виникла заборгованість за договором у сумі 5 146 683,78 грн, що підтверджується банківськими виписками по здійснених ДП "Гарантований Покупець" платежах.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Водночас із матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи по суті відповідач сплатив частину вказаного боргу на суму 303 720,57 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 298 910 від 06.06.2023 на суму 197 142,33 грн. та № 297 912 від 31.05.2023 на суму 106 578,24 грн, у зв`язку з чим представник відповідача заявив клопотання про закриття провадження у справі в цій частині позову.

Отже судом встановлено, що грошове зобов`язання відповідача в частині сплати коштів за електроенергію за квітень припинилось, а тому в цій частині (про стягнення основного боргу на суму 303 720,57 грн.) провадження необхідно закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, оскільки відсутній предмет спору.

Що стосується решти основного боргу відповідача, що складає 4 842 963,21 грн. (5 146 683,78 грн. - 303 720,57 грн), то доказів його оплати відповідач суду не надав, тому вимога позивача про стягнення вказаної суми заборгованості підлягає задоволенню.

Згідно з приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Доводи відповідача про відсутність у нього заборгованості, і як наслідок, відсутність права у позивача на нарахування штрафних та фінансових санкцій, з посиланням на накази Міністерства енергетики України № 140 від 28.03.2022 «Про розрахунки на ринку електричної енергії» та № 206 від 15.06.2022 «Про розрахунок з виробниками за «зеленим тарифом» суд до уваги не приймає, оскільки саме лише посилання на наявність таких нормативно-правових актів не може слугувати беззаперечним доказом відсутності у відповідача заборгованості за договором. Так, відповідачем на наведено відповідних розрахунків та не надано доказів щодо наявних грошових коштів на поточному рахунку Державного підприємства «Гарантований покупець», як це визначено у п. 2 наказу Міністерства енергетики України № 206 від 15.06.2022 «Про розрахунок з виробниками за «зеленим тарифом». Крім іншого, в матеріалах справи відсутні докази щодо внесення змін до договору в частині розрахунків за період 2021-2022 р.

За приписами ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Оскільки відповідачем зобов`язання за договором було виконано невчасно, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 1 150 941,85 грн. за період жовтень 2021 року, лютий-червень 2022 року (починаючи з 15 вересня 2022 року) та за липень (з 26.09.2022), а також штраф у сумі 360 267,86 грн.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У пункті 4.6 договору (в редакції додаткової угоди № 434/01/20) сторони передбачили, що гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати продавцю за "зеленим" тарифом, що визначений у главі 10 Порядку купівлі або главі 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами. Гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1 % від неоплаченої згідно з Порядком купівлі або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З Гарантованого покупця може стягуватися додатково штраф у розмірі 7 % від неоплаченої згідно з Порядком купівлі або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок продавця за "зеленим" тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки продавців за "зеленим" тарифом.

Разом з тим суд враховує, шо 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 було введено воєнний стан в України, а Указами Президента № 133/2022 від 14.03.2022 та № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, від 01.05.2023 № 254/2023 - продовжено строк його дії.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" НКРЕКП (регулятор) є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що утворений Кабінетом Міністрів України. Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно з п.1 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", регулятор має право приймати рішення з питань, що належать до його компетенції, які є обов`язковими до виконання.

Як встановлено судом, 25.02.2022 НКРЕКП прийняла постанову "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" № 332.

26.04.2022 вказану постанову НКРЕКП доповнено п. 16, яким передбачено зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії, на період військового стану.

Відповідно до п. 2.1 укладеного сторонами договору останні визнають свої зобов`язання згідно з Законом України "Про ринок електричної енергії", Порядком купівлі, Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 307, керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконанні цього договору.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач є виробником електричної енергії за «зеленим» тарифом, а відповідач здійснює функції гарантованого покупця на підставі ліцензії на провадження вказаної діяльності, тобто сторони є учасниками ринку електричної енергії.

За таких обставин господарські правовідносини, які склалися між позивачем та відповідачем, серед іншого, регулюються положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії", у зв`язку з чим вказана постанова НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Частиною 4 статті 236 ГПК України, яка кореспондується з положеннями ч. 6 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом взято до уваги правові позиції Верховного Суду, які викладені в постановах від 19.09.2022 у справі № 912/1941/21, від 25.01.2022 у справі № 911/782/21, де зазначено, зокрема, що положення постанови НКРЕКП є спеціальними щодо правового регулювання спірних правовідносин та підлягають обов`язковому виконанню учасниками ринку електричної енергії відповідно до статті 6 Закону України "Про ринок електричної енергії".

Отже, зважаючи на те, що позивачем здійснено нарахування пені та штрафу за період, що входить у період дії воєнного стану, та враховуючи приписи п. 16 постанови НКРЕКП № 332 від 25.02.2022, яка є чинною та обов`язковою для суб`єктів спірних правовідносин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для нарахування та стягнення з відповідача штрафних санкцій.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 150 941,85 грн. та штрафу у розмірі 360 267,86 грн. визнаються судом безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій, то воно також не підлягає задоволенню з огляду на відмову в позові у цій частині.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 54 952,01 грн. та інфляційних втрат в сумі 245 576,22 грн. суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже вимоги в цій частині позову заявлені правомірно. Перевіривши розрахунок позивача щодо заявлених матеріальних втрат, суд встановив, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційна складова боргу в сумі 245 576,22 грн. та 3 % річних у сумі 54 952,01 грн., тобто в сумах, заявлених позивачем.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру 3% річних та інфляційних втрат, заявлених позивачем, суд зазначає наступне.

Так, обґрунтовуючи свої доводи, відповідач послався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, в якій зазначено, що з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Проте слід зазначити, що викладена правова позиція у вказаній справі щодо права суду зменшувати розмір процентів річних, нарахованих відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, у даному випадку не може бути застосована, оскільки у зазначеній постанові судом була надана оцінка правовідносинам, в яких сторони в договорі збільшили розмір відсотків річних, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України. У той же час у даній справі розмір відсотків річних сторонами у договорі не збільшувався, порівняно з розміром, визначеним у ст. 625 Цивільного кодексу України, застосування позивачем відповідальності за порушення грошового зобов`язання відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України здійснено з урахуванням 3% річних, що відповідає чинному законодавству України та такий розмір не є надмірним.

Також слід зазначити, що 3% річних та інфляційні витрати за своєю правовою природою не є штрафними санкціями, в розумінні ст. 549 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, з огляду на що у суду відсутні підстави для зменшення розміру нарахованих позивачем 3% річних та інфляційних втрат, які підлягають стягненню з відповідача.

Отже, враховуючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності зі встановленими обставинами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонячна Енергія Захід» до Державного підприємства "Гарантований покупець", зважаючи на відмову в частині стягнення штрафних санкцій.

Усі інші доводи та заперечення сторін не спростовують зроблених судом висновків та не можуть впливати на законність судового рішення. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, заявлених позивачем у вигляді судового збору та витрат за надану правничу допомогу, суд виходить з такого.

Частиною 3 ст. 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У даному випадку на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу у сумі 33 000 грн. заявник надав:

- договір про надання правничої (правової) допомоги №01-23 від 01.02.2023;

- додаткову угоду № 1 від 21.06.2023 про внесення змін до договору про надання правничої (правової) допомоги № 01-23 від 01.02.2023;

- ордер на надання правничої (правової) допомоги серія ВН №1229331;

- свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю серії ОД № 004017;

- акт № 01 про приймання-передачу наданої правничої (правової) допомоги від 27.02.2023 на суму 12 000 грн;

- акт № 04 про приймання-передачу наданої правничої (правової) допомоги від 26.06.2023 на суму 21 000 грн;

- рахунок на оплату № 01 від 27.02.2023 на суму 12 000 грн;

- рахунок на оплату № 04 від 26.06.2023 на суму 21000 грн;

- платіжну інструкцію АБ «УКРГАЗБАНК» №76 від 28.02.2023 на суму 12 000 грн;

- платіжну інструкцію АБ «УКРГАЗБАНК» №242 від 29.06.2023 на суму 21 000 грн;

Наведені вище докази суд вважає достатніми для підтвердження факту понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

У той же час при визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критерію розумності розміру, враховуючи конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для встановлення розумного розміру наданих послуг адвоката слід надати належну правову оцінку договору у сукупності з іншими доказами, складністю справи та виконання адвокатом робіт (наданих послуг), витраченим часом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконання робіт, ціною позову та (або) значення справи. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Як зауважила Велика Палата Верховного Суду, нормами процесуального законодавства передбачено основні критерії визначення та розподілу судових витрат такі, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Така позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, Верховним Судом у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19.

У даному випадку суд враховує наступні критерії визначення розміру витрат на правову допомогу: середній ступінь складності справи; ціну позову, що перевищує 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб; розгляд справи у загальному позовному провадженні з викликом учасників справи; характер спірних відносин та значення справи для сторін; кількість наданих суду пояснень та доказів представником позивача; обсяг виконаної адвокатом роботи під час підготовки пояснень та інших заяв по суті позову; формування та викладення позиції представника позивача на всі доводи відповідача, кількість судових засідань та присутність у кожному з них адвоката позивача.

Також суд приймає до уваги заперечення відповідача, у яких останній просив зменшити суму правничої допомоги з огляду на її завищений розмір.

Отже, з метою дотримання критерію розумності, співмірності між обсягом роботи, проведеної адвокатом та заявленими витратами, здійсненими на оплату адвокатських послуг, суд вважає за доцільне встановити розмір судових витрат ТОВ "Сонячна Енергія Захід" на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір у сумі 104 376,34 грн. та витрати на правничу допомогу у сумі 20 000,00 грн. покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог у зв`язку із частковим задоволенням позову та становлять: судовий збір - 77 152, 37 грн., витрати на правничу допомогу - 14 783, 50 грн.

За таких обставин, керуючись ст. 73 - 79, 129, 236 - 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонячна енергія Захід» до Державного підприємства «Гарантований Покупець» про стягнення 6 958 421,72 грн. в частині позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 303 720,57 грн. - закрити.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонячна енергія Захід» до Державного підприємства «Гарантований Покупець» про стягнення 6 654 701,15 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Гарантований Покупець» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри 27, ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонячна енергія Захід» (31252, Хмельницька область, Волочанський район, село Кривачинці, вул. Центральна, буд. 53, ідентифікаційний код 41344170) заборгованість у сумі 4 842 963 (чотири мільйона вісімсот сорок дві тисячі дев`ятсот шістдесят три) грн. 21 коп., інфляційні втрати у сумі 245 576 (двісті сорок п`ять тисяч п`ятсот сімдесят шість) грн. 22 коп., 3 % річних у сумі 54 952 (п`ятдесят чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят дві) грн. 01 коп., витрати на правову допомогу в сумі 14 783 (чотирнадцять тисяч сімсот вісімдесят три) грн. 50 коп. та судовий збір в сумі 77 152 (сімдесят сім тисяч сто п`ятдесят дві) грн. 37 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення ухвалене в нарадчій кімнаті, його вступна та резолютивна частини оголошені в судовому засіданні 08 серпня 2023 року.

Повний текст рішення складений 18 серпня 2023 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К. І.