Рішення

від 08.08.2023 по справі 914/969/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.08.2023 Справа № 914/969/23

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАУЗЕН», м.Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНАМ-монтаж», с.Дрогомишль Яворівського р-ну Львівської обл,

про: стягнення заборгованості за договором про надання безвідсоткової фінансової допомоги.

Суддя І. КОЗАК

Секретар с/з Г.Гелеш

Представники сторін:

Від позивача: не з`явився,

Від відповідача: не з`явився.

На адресу Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАУЗЕН» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНАМ-монтаж» про стягнення заборгованості за договором про надання безвідсоткової фінансової допомоги.

Ухвалою суду від 27.03.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 02.05.2023. Ухвалою суду від 13.06.2023 закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 18.07.2023. Ухвалою суду від 20.07.2023 судом вжито заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать боржнику на розрахункових або будь-яких інших рахунках боржника у будь-яких банках чи інших фінансових установах, виявлених державним або приватним виконавцем при виконанні даного виконавчого документа, в межах суми позовних вимог у розмірі - 553 562, 46 грн.

У судових засіданнях 18.07.2023, 25.07.2023, 01.08.2023 оголошувалася перерва.

Правова позиція позивача.

У судове засідання 08.08.2023 представник позивача не з`явився. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач не повністю повернув позивачу суму одержаної безвідсоткової поворотної фінансової допомоги в розмірі 976000,00 грн і заборгував 226000,00 грн. Крім того, позивач нарахував відповідачу 214296,44 грн пені, 97486,84 грн інфляційних втрат, 15779,18 грн 3% річних.

Попередній розрахунок судових витрат:

-8303,45 грн сума сплаченого судового збору

- 30000,00 грн витрати на правову допомогу.

Правова позиція відповідача.

Відповідач у судове засідання 08.08.2023 не з`явився, у відзиві на позов (вх.№10821/23 від 02.05.2023) частково визнав позовні вимоги, а саме: визнав суму основного боргу -226000,00 грн, нараховані позивачем штрафні санкції просив зменшити на 76%.

Позивач подав відповідь на відзив (вх.№11676/23 від 10.05.2023), в якому заперечив проти зменшення штрафних санкцій на 76%.

Позивач подав розрахунок вартості наданої правової допомоги (вх.№18431/23 від 25.07.2023) на суму 44532,00 грн.

Відповідач подав клопотання (вх.№18859/23 від 01.08.2023) про зменшення розміру витрат на правову допомогу та відмову у їх стягненні з відповідача, оскільки розрахунок є явно завищеним.

Обставини справи.

17 серпня 2021 між ТОВ «ХАУЗЕН» та ТОВ «ЮНАМ-монтаж» укладено Договір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 1708/21 від 17 серпня 2021.

Відповідно до п.1.1. Договору позикодавець передав позичальнику безвідсоткову поворотну фінансову допомогу у формі грошових коштів у загальній сумі 976 000,00 грн, а позичальник зобов`язався повернути допомогу позикодавцеві у визначений Договором строк, а саме, враховуючи п.3.1., 4.3. Договору, до 02 червня 2022 року. 14 липня 2022 року позичальник повернув частину боргу у розмірі 750 000,00 грн.

Факт передання позикодавцем коштів та отримання позичальником підтверджується виписками за рахунком ТОВ «ХАУЗЕН».

9 серпня 2022 Товариством з обмеженою відповідальністю «Хаузен» було направлено ТОВ «ЮНАМ-монтаж» претензію про повернення заборгованості, однак відповіді на претензії не отримано.

Станом на дату винесення рішення відповідачем не подано доказів сплати спірної суми позивачу.

Оцінка суду.

Згідно з приписами ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Між сторонами у справі виникли права і обов`язки на підставі укладеного договору фінансової поворотної допомоги, що за своєю правовою природою є договором позики.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 1046 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч. 1 ст. 1047 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимогипроце,якщоіншене встановлено договором.

Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Матеріалами справи підтверджується одержаної фінансової поворотної допомоги на суму 976000,00 грн, часткове повернення відповідачем суми 750000,00 грн, тому позовна вимога про стягнення з відповідача 226000,00 грн основного боргу є правомірною та підлягає задоволенню повністю.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно п. 5.2. Договору, у випадку прострочення термінів повернення допомоги, сума боргу повертається Позичальником з урахуванням індексу інфляції.

Згідно п. 5.3. Договору, за прострочення термінів повернення допомоги, Позичальник сплачує Позикодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано відповідачу 214296,44 грн пені, 97486,84 грн інфляційних втрат, 15779,18 грн 3% річних. Здійснивши перерахунок цих сум, суд встановив правомірність та правильність до стягнення з відповідача 214296,44 грн пені, 97486,84 грн інфляційних втрат, 15779,18 грн 3% річних.

Відповідачем заявлено клопотання про зменшення суми нарахованих штрафних санкцій на 76%.

У пункті 8.38. постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18 зазначено, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Тобто, Великою Палатою зроблено висновок відносно можливості зменшення: 1) неустойки; 2) відсотків річних, що встановлені статтею 625 ЦК України. Таким чином, вказаний висновок не стосується інфляційних втрат, а отже не може бути застосовний до цієї справи. У зв`язку з чим відсутні правові підстави для зменшення суми інфляційних втрат.

Суд зазначає, що інфляційні втрати не є штрафними санкціями, нараховуються незалежно від вини боржника та входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання. Оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів. Враховуючи наведене, нараховані позивачем 97486,84 грн інфляційних втрат зменшенню не підлягають.

Зменшивши нараховані позивачем 214296,44 грн пені, 15779,18 грн 3% річних на 76%, суд встановив правомірність до стягнення з відповідача 3787,00 грн 3% річних (15779,18-76%) та 51431,14 грн пені (214296,44-76%).

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача шляхом стягнення з відповідача 226000,00 грн основного боргу, 3787,00 грн 3% річних, 51431,14 грн пені, 97486,84 грн інфляційних втрат.

Судові витрати.

Щодо стягнення судових витрат, то сплачений позивачем судовий збір покладається на відповідача.

Щодо витрат на правову допомогу, то у розрахунку вартості надання правової допомоги позивач визначив остаточний розмір понесених витрат на правову допомог на суму 44532,00 грн.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.126 ГПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.ч.4-6 ст.126 ГПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

·1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

·2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

·3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

·4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Таких доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до справи, відповідач не надав.

Суд звертає увагу на позицію Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, наведену в постанові від 03.10.19р. у справі № 922/445/19, про те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Натомість лише щодо розподілу витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.

На підтвердження виконання робіт (надання правових послуг) позивач надав:

- Договір про надання адвокатських послуг від 21.02.2023 та Додаток №1 до нього;

- Рахунок №01/15/05 від 15.05.2023 на суму 44532,00 грн;

- Платіжна інструкція №388 від 10.07.2023 на суму 44532,00грн.

Суд звертає увагу сторони позивача на дотримання принципу співмірності у понесенні судових витрат, тож використовуючи свої дискреційні повноваження, перевіривши опис виконаних адвокатом робіт, враховуючи клопотання відповідача про зменшення суми витрат на правову допомогу, керуючись ст.ст. 129, 219-221, 238-240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНАМ-монтаж» (81200, Львівська обл, Яворівський р-н. с.Дрогомишль, буд.581, ідентифікаційний код 37734855) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАУЗЕН» (79019, м.Львів, Липинського, 28, офіс 1303, ідентифікаційний код 43748766) 226 000,00 грн суму боргу, 3787,00 грн 3% річних, 51431,14 грн пені, 97486,84 грн інфляційних втрат, 8303,45 грн понесених витрат на сплату судового збору, 22266,00 грн витрат на правову допомогу.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Відповідно до ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5.Апеляційну скаргу на рішення суду можна подати в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

6.Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 18.08.2023.

Суддя Козак І.Б.