Ухвала

від 17.08.2023 по справі 916/3490/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

"17" серпня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/3490/23Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г., розглянувши заяву Українсько-американського спільного підприємства Трейс про забезпечення позову за вх.№2-1222/23 від 16.08.2023р. у справі №916/3490/23

За позовом: Українсько-американського спільного підприємства Трейс

До відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю ІП Термінал, Товариства з обмеженою відповідальністю Грейт Дрімс

Про стягнення заборгованості в сумі 4379564,00 грн. та визнання правочину недійсним

Встановив: Українсько-американське спільне підприємство Трейс звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ІП Термінал, Товариства з обмеженою відповідальністю Грейт Дрімс про:

-стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ІП Термінал заборгованості в розмірі 4379564,00 грн.;

-визнання недійсним акту приймання-передачі нерухомого майна №1 від 30.06.2023р., що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю ІП Термінал та Товариством з обмеженою відповідальністю Грейт Дрімс та застосування наслідків недійсності правочину щодо акту приймання-передачі нерухомого майна №1 від 30.06.2023 року у вигляді скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 68335236 від 06.07.2023 року, державний реєстратор Заболотний Олександр Олександрович, Сергіївська селищна рада Білгород Дністровського району Одеської області.

16.08.2023р. вх. № ГСОО 2-1222/23 до суду Українсько-американським спільним підприємством Трейс було подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просив суд:

-накласти арешт на нерухоме майно (реєстраційний номер 279425851108) Товариства з обмеженою відповідальністю Грейт Дрімс, а семе: будівлі для ремонтних робіт з адміністративними приміщеннями літ. "А" з прибудовами літ. "АГ та "а" загальною площею 155,7 кв.м, вбиральня літ. Г; споруди : № 1 - огорожа 318,8 пог.м, № 2 - пульпопровід 367,3 пог.м, № 3 - підпірна стінка 58,4 пог.м, № 4 - підпірна стінка 11,1 пог.м, № 5 -мачта освітлювальна 1 шт., № 6 - фундамент під пульпопровід 1 шт., № 7 - фундамент під пульпопровід 1 шт., І - покриття 44,1 кв.м, II -покриття 539,4 кв.м., розташованих за адресою: Одеська обл., м. Чорноморськ, с. Малодолинське, вулиця Заводська, будинок 80-Ж до набрання законної сили судовим рішенням господарського суду Одеської області;

-заборонити державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, в т.ч. нотаріусам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вчинення будь-яких реєстраційних дій, в тому числі реєстрацію прав та їх обтяжень з відкриттям розділу, щодо наступного об`єкту нерухомого майна: 279425851108, а саме: будівлі для ремонтних робіт з адміністративними приміщеннями літ. "А" з прибудовами літ. "АГ та "а" загальною площею 155,7 кв.м, вбиральня літ. Г; споруди : № 1 - огорожа 318,8 пог.м, № 2 - пульпопровід 367,3 пог.м, № 3 - підпірна стінка 58,4 пог.м, № 4 - підпірна стінка 11,1 пог.м, № 5 - мачта освітлювальна 1 шт., № 6 - фундамент під пульпопровід 1 шт., № 7 - фундамент під пульпопровід 1 шт., І - покриття 44,1 кв.м, II -покриття 539,4 кв.м., розташованих за адресою: Одеська обл., м. Чорноморськ, с. Малодолинське, вулиця Заводська, будинок 80-Ж до набрання законної сили судовим рішенням господарського суду Одеської області.

В обґрунтування поданої заяви, позивачем було зазначено суду, що підставою для звернення із позовною заявою стало невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю ІП Термінал своїх зобов`язань за Договором позики №10-12/2019-В від 10 грудня 2019 року щодо повернення коштів та укладання між відповідачами акту приймання-передачі майна до статутного капіталу, з метою ухилення від відповідальності перед кредитором.

Як вказує позивач, нерухоме майно, яке було передане Товариством з обмеженою відповідальністю ІП Термінал на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Грейт Дрімс на підставі оскаржуваного правочину, може бути відчужено на користь третіх осіб до моменту виконання рішення. Наявність таких ризиків обумовлюється поведінкою відповідачів, яка мала місце після пред`явлення позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю ІП Термінал вимоги про повернення позики, коли посадовими особами було здійснено відчуження нерухомого майна Товариством з обмеженою відповідальністю ІП Термінал на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Грейт Дрімс.

Позивач вважає, що невжиття таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

За посиланням позивача, наразі наявні достатні і підстави вважати, що у разі невжиття заходів забезпечення позову в рамках ініційованого позову є ризик настання негативних наслідків для позивача у вигляді подальшого відчуження об`єктів нерухомого майна на користь третіх осіб, які вже були відчужені Товариством з обмеженою відповідальністю ІП Термінал на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Грейт Дрімс.

На думку позивача, відчуження майна відбулось з метою недопущення звернення стягнення на нього у зв`язку з невиконанням зобов`язань Товариством з обмеженою відповідальністю ІП Термінал за договором позики, право вимоги за яким було набуто позивачем 10.05.2023 р.

В обґрунтування поданої заяви позивач зазначав, що на момент підписання Договору позики та перерахування суми позики на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю ІП Термінал, за останнім було зареєстровано майно у вигляді: будівлі для ремонтних робіт з адміністративними приміщеннями літ. "А" з прибудовами літ. "А1" та "а" загальною площею 155,7 кв.м., вбиральня літ. Г; споруди : № 1 - огорожа 318,8 пог.м, № 2 - пульпопровід 367,3 пог.м, № 3 - підпірна стінка 58,4 пог.м, № 4 - підпірна стінка 11,1 пог.м, № 5 -мачта освітлювальна 1 шт., № 6 - фундамент під пульпопровід 1 шт., № 7 - фундамент під пульпопровід 1 шт., І - покриття 44,1 кв.м, II -покриття 539,4 кв.м., розташованих за адресою : Одеська обл., м. Чорноморськ, с. Малодолинське, вулиця Заводська, будинок 80-Ж, реєстраційний номер об`єкту нерухомості 279425851108, дата реєстрації права власності 28.01.2014 року, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 330510315.

Після звернення позивача до Товариства з обмеженою відповідальністю ІП Термінал з вимогою від 01.05.2023 року повернути позику, Товариство з обмеженою відповідальністю ІП Термінал 03.07.2023 року передало вищевказане майно згідно акту прийому - передачі №1 від 30.06.2023 року в якості внеску в статутний капітал іншого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю Грейт Дрімс, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 340574029.

Позивач вказував, що засновниками зазначеного підприємства відповідно до інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є: Товариство з обмеженою відповідальністю ІП Термінал, адреса: Україна, 68090, Одеська обл., місто Іллічівськ(п), село Малодолинське(з), ВУЛИЦЯ ЗАВОДСЬКА, будинок 80 Ж, Статутний внесок: 1 050 000 (99.81%), ОСОБА_1 Адреса: АДРЕСА_1 , Статутний внесок: 2 000 (0.19%), Кінцевий бенефіціарний власник: Графова Тетяна Борисівна Адреса: АДРЕСА_2 .

Разом з тим, кінцевим бенефіціарним власником Товариства з обмеженою відповідальністю ІП Термінал відповідно до інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань також є ОСОБА_2 Адреса: АДРЕСА_2 .

Позивач зазначав, що на момент відчуження нерухомого майна, Товариство з обмеженою відповідальністю ІП Термінал входило до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Грейт Дрімс, й було пов`язано із Товариством з обмеженою відповідальністю Грейт Дрімс спільними кінцевими бенефіціарним власником, а саме: ОСОБА_2 .

Таким чином, як зазначає позивач, акт приймання-передачі №1 від 30.06.2023 року майна має ознаки фраудаторного правочину та вчинений після направлення вимоги щодо повернення боргу, з метою уникнути відповідальності по зобов`язанням кредитора.

Як вказував позивач, після відчуження нерухомого майна, у Товариства з обмеженою відповідальністю Грейт Дрімс не залишилось активів, за рахунок яких можливо було б задовольнити вимоги існуючих кредиторів, в тому числі позивача, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 341880174.

Також позивач вважає, що наразі відсутні підстави, за яких суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення.

Розглянувши заяву Українсько-американського спільного підприємства Трейс про забезпечення позову за вх.№2-1222/23 від 16.08.2023р. у справі № 916/3490/23, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною першою статті 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (наведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).

Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 ГПК України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.

Згідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 ГПК України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (наведену правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Суд зазначає, що обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань після пред`явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Здійснивши оцінку доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням вимог розумності, обґрунтованості і адекватності, приходить до висновку, що вказана заява задоволенню не підлягає, оскільки не містить обґрунтованих мотивів з посиланням на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку, що невжиття заходів забезпечення позову, які позивач просить суд застосувати, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. При цьому припущення позивача щодо потенційної можливості вчинення відповідачами дій, спрямованих на відчуження майна, без наведення відповідного обґрунтування, підтвердженого належними доказами, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

За таких обставин, оскільки, заявником не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення відповідачами будь-яких дій, спрямованих на уникнення виконання рішення у даній справі, а також не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження наявності обставин, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, в разі задоволення позову, або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

На думку суду, позивач звертаючись до суду з заявою та вказуючи про наявність підстав для забезпечення позову не обґрунтував, яким чином невжиття заявлених ним заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Заявником в заяві про забезпечення позову не наведено фактичних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, в розумінні статей 76,77 ГПК України, які б свідчили про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення або дій, які можуть призвести до знецінення належного позивачу майна на момент виконання рішення, в разі задоволення позовних вимог позивача.

Також, суд зазначає, що позивач звертаючись до суду з заявою та вказуючи про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав або інтересів позивача, не обґрунтував, яким чином невжиття заявлених ним заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, та яких конкретно прав та інтересів.

Позивачем в заяві не наведено фактичних обставин, які б свідчили про реальну ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у разі задоволення позову та обставин, які б підтверджували, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову ускладнить чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

У цій частині суд звертається до правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 25.01.2021 у справі № 902/775/20, від 27.01.2021 у справі № 910/3480/20, від 16.03.2021 у справі № 921/302/20, від 13.04.2021 у справі № 910/15607/19.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися наданими йому правами.

Наведена правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 911/2930/17.

Таким чином наведені позивачем у поданій заяві обґрунтування не підтверджують існування реальної загрози ефективному захисту порушених (оспорюваних) прав позивача в разі задоволення його позову.

За викладених обставин, господарський суд дійшов висновку про відмову Українсько-американському спільному підприємству Трейс у задоволенні заяви про забезпечення позову за вх.№ 2-1222/23 від 16.08.2021р. у справі № 916/3490/23.

Керуючись ст.ст.136-140, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити Українсько-американському спільному підприємству Трейс у задоволенні заяви про забезпечення позову за вх.№ 2-1222/21 від 16.08.2019р. у справі № 916/3490/23.

Ухвала набирає законної сили 17.08.2023р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повної ухвали.

Суддя Т.Г. Д`яченко