Рішення

від 07.08.2023 по справі 922/960/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.2023м. ХарківСправа № 922/960/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

при секретарі судового засідання Красовському В.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-снаб компані" (61183, м. Харків, вул. Дружби Народів, 267, кв. 304) до Товариства з додатковою відповідальністю "Росс" (61017, м. Харків, вул. Велика Панасівська, 129) простягнення 287839,59 грн,за участю представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер-снаб компані" (позивач) надало Господарському суду Харківської області позовну заяву до Товариства з додатковою відповідальністю "Росс" (відповідач), в якій просить стягнути з відповідача на свою користь суму основного боргу в розмірі 160616,56 грн за не отриманий товар згідно рахунків на оплату №90703 від 07.09.2021 та №83004 від 30.08.2021. Також позивач просить стягнути з відповідача на свою користь: пеню в розмірі 75498,58 грн; суму збитків від інфляції 45585,82 грн; штраф у вигляді процентної ставки 3% річних - 6138,63 грн та покласти на відповідача судові витрати.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем зобов`язань з поставки товару, вказаного у рахунках на оплату №83004 від 30.08.2021 та №90703 від 07.09.2021.

Ухвалою від 20.03.2023 Господарський суд Харківської області залишив без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-снаб компані". Надав позивачу строк 10 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків.

10.04.2023 позивач надав заяву про усунення недоліків, що стали підставою для залишення позовної заяви без руху, яка направлена до суду поштовим відправленням 04.04.2023.

Ухвалою від 17.04.2023 Господарський суд Харківської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Також вказаною ухвалою підготовче засідання призначено на 09.05.2023 о 14:00 год, про що повідомлено учасників справи.

Протокольною ухвалою від 09.05.2023 суд відклав підготовче засідання на 23.05.2023 о 17:00 год.

Ухвалою від 09.05.2023 Господарський суд Харківської області викликав сторін у вищевказане підготовче засідання.

22.05.2023 позивач надав клопотання про розгляд справи без участі учасника судового процесу, в якому просив справу розглядати за відсутності представника позивача за наявними в ній матеріалами.

22.05.2023 позивач надав заяву про уточнення до позовної заяви.

Протокольною ухвалою від 23.05.2023 суд: відхилив клопотання позивача про розгляд справи без участі учасника судового процесу; не прийняв до розгляду уточнення позовних вимог, оскільки в ній нічого не уточнюється, та відклав підготовче засідання на 12.06.2023 о 17:30 год.

Ухвалою від 23.05.2023 Господарський суд Харківської області викликав сторін у вищевказане підготовче засідання.

Протокольною ухвалою від 23.05.2023 підготовче засідання було відкладено на 12.06.2023 о 17:30 год.

Ухвалою від 23.05.2023 Господарський суд Харківської області викликав сторін у вищевказане підготовче засідання.

Підготовче засідання 12.06.2023 не відбулось через знаходження судді-доповідача на лікарняному.

14.06.2023 позивач надав заяву про уточнення позовних вимог.

Ухвалою від 19.06.2023 Господарський суд Харківської області продовжив строк проведення підготовчого провадження на 30 днів. Підготовче засідання призначив на 04.07.2023 о 16:30 год, про що повідомлено учасників справи.

Протокольними ухвалами від 04.07.2023 суд: залишив без розгляду заяву про уточнення позовних вимог, оскільки вона подана після закінчення строку на її подання без заяви про його поновлення; закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 24.07.2023 о 14:30 год.

Ухвалою від 04.07.2023 Господарський суд Харківської області викликав сторін у вищевказане судове засідання з розгляду справи по суті.

Протокольною ухвалою від 24.07.2023 суд оголосив перерву у судовому засіданні до 07.08.2023 о 15:00 год.

Ухвалою від 24.07.2023 Господарський суд Харківської області викликав сторін у вищевказане судове засідання з розгляду справи по суті.

07.08.2023 позивач надав на електронну адресу Господарського суду Харківської області клопотання про розгляд справи без участі учасника процесу, в якому просить судове засідання призначене на 23.05.2023 о 17:00 год проводити за відсутністю представника позивача за наявними у справі документами.

Протокольною ухвалою від 07.08.2023 суд відхилив клопотання позивача про розгляд справи без участі учасника процесу, оскільки воно стосується минулого судового засідання.

Представник позивача у жодне судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча позивач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи.

Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не надав.

Представник відповідача у жодне судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи.

З метою повідомлення, зокрема, відповідача про відкриття провадження у цій справі та надання останнім можливості реалізувати власні процесуальні права, суд засобами поштового зв`язку на їх юридичні адреси, зазначені у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань направив копію ухвали від 17.04.2023 про відкриття провадження у справі №922/960/23.

Однак, надіслана на адресу відповідача копія ухвали від 17.04.2023 повернулася на адресу суду 01.05.2023 з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Відомостей про наявність у відповідача іншої адреси матеріали справи не містять.

Згідно з ч. 1, 5 ст. 116 та ч. 6 ст. 242 ГПК України встановлений господарським судом в ухвалі від 17.04.2023 п`ятнадцятиденний строк з дня вручення відповідачу цієї ухвали для подачі, зокрема, відзиву на позов та доказів сплив 11.05.2023.

Водночас, суд зазначає, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин (названу правову позицію висловлено в численних постановах Верховного Суду, у тому числі від 28.01.2019 у справі №915/1015/16 та від 12.03.2019 у справі №923/1432/15).

Ухвала Господарського суду Харківської області від 17.04.2023 про відкриття провадження у цій справі була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Крім того, ухвала Господарського суду Харківської області від 17.04.2023 про відкриття провадження у справі №922/960/23, а також всі інші ухвали по цій справі, були опубліковані на офіційному веб-порталі судової влади України.

З урахуванням викладеного, суд виконав процесуальний обов`язок щодо повідомлення відповідача про відкриття провадження у цій справі, а останній в розумінні вимог ст. 120 ГПК України вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд судом справи.

Враховуючи те, що неявка представників позивача та відповідача не перешкоджає розгляду зазначеної справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 та ч. 1 ст. 202 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

30 серпня 2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Росс" виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтер-снаб компані" для оплати товару рахунок №83004 на суму 27489,00 грн.

Також 07.09.2021 відповідачем виставлено позивачу рахунок на оплату №90703 на суму 133127,56 грн.

Позивач здійснив оплату вказаних вище рахунків у повному обсязі, що підтверджується копіями платіжних інструкцій: №732 від 08.09.2021 на суму 27489,00 грн; №740 від 20.09.2021 на суму 133127,56 грн.

23.12.2021 відповідач надіслав позивачу лист-пояснення №258/12, в якому зазначив, що у визначений позивачем та відповідачем строк видачі приладів 2,5 місяці з моменту передоплати поставити товар не є можливим через недопоставку комплектуючих із за кордону і гарантував поставку в березні.

Проте, відповідач поставку товару згідно рахунків на оплату №90703 від 07.09.2021 на суму 27489,00 грн та №83004 від 30.08.2021 на суму 133127,56 грн не здійснив, у зв`язку з чим 31.10.2022 звернувся до відповідача із листом №134/10, в якому просив відправити товар згідно вищевказаних рахунків протягом 10 днів.

17.11.2022 позивач направив відповідачу досудову претензію №213/22 щодо не поставки товару, в якій просив оплатити заборгованість у сумі 160616,56 грн протягом 3-х робочих днів, посилаючись на те, що товару від відповідача отримано не було.

Втім, відповідач поставку товару не здійснив та сплачені позивачем кошти у сумі 160616,56 грн не повернув, що зумовило звернення позивача до суду із даним позовом про стягнення вказаної суми з відповідача в примусовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) за загальним правилом господарський договір викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Частиною 1 ст. 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст. 205 ЦК України).

Враховуючи наведені норми чинного законодавства та зважаючи на зміст спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли господарські правовідносини з поставки товару шляхом укладення договору купівлі-продажу товару в усній формі.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України, господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Як убачається з матеріалів справи, сторонами досягнуто згоди та встановлено обов`язок позивача повністю оплатити товар (попередня оплата) до його передання продавцем згідно рахунків на оплату: №90703 від 07.09.2021 на суму 27489,00 грн та №83004 від 30.08.2021 на суму 133127,00 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Оскільки відповідач не надав доказів, які б підтверджували поставку товару чи повернення попередньої оплати за непоставлений товар в сумі 160616,56 грн, доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення попередньої оплати в сумі 160616,56 грн є обґрунтованими та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Позивач нарахував та заявив до стягнення пеню у сумі 75498,58 грн.

Позовні вимоги про стягнення пені у сумі 75498,58 грн суд вважає безпідставними та не підлягаючими задоволенню в повному обсязі, оскільки пеня має бути встановлена договором або законом, а позивач не надав договору та не навів закону, яким би вона була встановлена. Наданий позивачем рахунок на оплату не передбачає нарахування пені.

Стаття 625 ЦК України передбачає відповідальність за порушення грошового зобов`язання.

Так частина 2 вказаної статті визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також позивач нарахував відповідачу збитки від інфляції у сумі 45585,82 грн; штраф у вигляді процентної ставки 3% річних у сумі 6138,63 грн.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних суд вважає безпідставними та не підлягаючими задоволенню в повному обсязі, оскільки статтею 625 ЦК України передбачена відповідальність за прострочення саме грошового зобов`язання, а за договором купівлі-продажу у відповідача відсутнє грошове зобов`язання, а наявне лише зобов`язання передати майно (товар).

Стягнення з відповідача суми попередньої оплати не є наслідком порушення ним грошового зобов`язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов`язань, а з інших підстав - повернення сплаченої попередньої оплати за непоставлений товар. Тому на суму попередньої оплати не нараховуються 3% річних та інфляційні втрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. А згідно з ч. 2 ст. 77 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач не надав доказів в обґрунтування позовних вимог.

За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат у сумі 45585,82 грн та 3% річних у сумі 6138,63 грн повністю.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір належить стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 181, 193 Господарського кодексу України, ст. 11, 202, 205, 530, 549, 611, 625, 655, 663, 693 Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 76 - 80, 86, 123, 129, 165, 178, 202, 233, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Росс" (61017, м. Харків, вул. Велика Панасівська, 129. Код ЄДРПОУ 00223237) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-снаб компані" (61183, м. Харків, вул. Дружби Народів, 267, кв. 304. Код ЄДРПОУ 42297724) попередню оплату у сумі 160616,56 грн та судовий збір у сумі 2409,26 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено "17" серпня 2023 р.

СуддяВ.І. Ольшанченко

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.