Постанова

від 16.08.2023 по справі 753/2535/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2023 року м. Київ

Справа №753/2535/22

Провадження № 22-ц/824/7483/2023

Резолютивна частина постанови оголошена 16 серпня 2023 року

Повний текст постанови складено 17 серпня 2023 року

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Стрижеуса А.М.,

суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.

секретаря: Карпенка В.Р.

сторони:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі Товариство з обмеженою відповідальністю «Карсервіс-24/7», Товариство з обмеженою відповідальністю «Аргамак», Товариство з обмеженою відповідальністю «Макс Трейдинг»,

треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Каргоніс Груп», Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛКО», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чайка Ірина Григорівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлія Володимирівна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Карсевіс-24/7» - Паніотова Олега Костянтиновича на рішення Дарницького районного суду м. Києва від

02 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства

з обмеженою відповідальністю «Карсервіс-24/7», Товариства з обмеженою відповідальністю «Аргамак», Товариства з обмеженою відповідальністю «Макс Трейдинг», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Каргоніс Груп», Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛКО», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чайка Ірина Григорівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлія Володимирівна, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та витребування майна з чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства

з обмеженою відповідальністю «Карсервіс-24/7», Товариства з обмеженою відповідальністю «Аргамак», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Каргоніс Груп», Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛКО», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чайка І. Г., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю. В., про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 є власником нежитлової будівлі-автомийки, про що видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 0015988 Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна 21 листопада 2009 року.

У 2014 році позивач дізнався, що невстановлені особи за підробленими документами незаконно заволоділи зазначеною нежитловою будівлею, у зв`язку з чим звернувся до суду із позовом про витребування майна від незаконного власника

ТОВ «Аргамак». Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 28 липня 2020 року у справі № 753/17546/17 витребувано у ТОВ «Аргамак» на користь власника

ОСОБА_1 нежитлову будівлю-автомийку (літ. «А») загальною площею 452,74 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 ; визнано за ОСОБА_1 право власності на нежитлову будівлю-автомийку (літ. «А») загальною площею

452,74 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 29126780000; припинено право власності ТОВ «Аргамак» на вказану нежитлову будівлю-автомийку. Вказане рішення набрало законної сили.

Під час розгляду справи № 753/17546/17 було накладено арешт на вказане нерухоме майно. Однак, 02 лютого 2017 року обтяження було знято за постановою Центрального ВДВС м. Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області. Згідно відповіді від

22 лютого 2017 року Центрального ВДВС м. Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області, невідомі особи втрутилися у роботу Державного реєстру, а запис про зняття арешту службовими особами ВДВС не вчинювався.

В подальшому Апеляційним судом м. Києва 18 травня 2018 року знову було накладено арешт на вказане нерухоме майно. Крім того, 28 липня 2017 року Шевченківським районним судом м. Києва в рамках кримінального провадження ухвалою суду у справі № 761/25379/17 також було накладено арешт на земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:90:009:0043, за адресою: АДРЕСА_1 .

Проте, 02 березня 2021 року, при наявності накладених арештів, приватним нотаріусом Кузьменко Ю.В. було здійснено нотаріальне посвідчення двох договорів купівлі-продажу, зареєстрованих в реєстрі за № 104 та № 105 1/2 частки нежитлової будівлі-автомийки (літ. «А»), загальною площею 452,74 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , що загалом становить 100% та здійснено державну реєстрацію права власності за ТОВ «Макс Трейдінг». Тобто ТОВ «Аргамак», достеменно знаючи про існування судового рішення у справі щодо визнання власником спірного нерухомого майна ОСОБА_1 , накладені арешти, здійснило відчуження нежитлової будівлі-автомийки (літ. «А»), загальною площею 452,74 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 на користь ТОВ «Макс Трейдінг».

12 березня 2020 року тим же приватним нотаріусом Кузьменко Ю.В. було здійснено нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу спірного майна та здійснено державну реєстрацію прав за ТОВ «Каргоніс груп».

Позивач зазначав, що реалізація зазначеної схеми щодо набуття права власності ТОВ «Каргоніс груп» стала можливою шляхом укладення ряду фіктивних договорів суб`єктами нереального сектору економіки, а саме укладення договорів між

ТОВ «Аргамак» та ТОВ «Макс Трейдінг», та в подальшому між ТОВ «Макс Тредінг» та ТОВ «Каргоніс груп».

31 січня 2022 року згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу стало відомо, що власником нежитлової будівлі-автомийки стало ТОВ «ЛКО», запис про що зроблено державним реєстратором - приватним нотаріусом Чайкою І.Г. А 01 лютого 2022 року тим же приватним нотаріусом Чайкою І.Г. посвідчено договір купівлі-продажу № 79, укладений між ТОВ «ЛКО» та ТОВ «Карсервіс-24/7» та прийнято рішення про державну реєстрацію прав і обтяжень щодо об`єкта нерухомого майна.

Позивач вважав, що оскільки він є власником спірного майно, яке вибуло з його володіння поза його волею, що встановлено рішення суду, він має право на витребування вказаного майна. Щодо укладених договорів вказував, що оскільки договори купівлі-продажу нежитлової будівлі укладалися без наміру отримання економічної вигоди від відчуження майна, без наміру використання його у господарській діяльності, та без здійснення розрахунків за нерухоме майно, а лише виключно з метою надання законності перереєстрації майна на підставних юридичних осіб, тому вказані договори є недійсними. У зв`язку із зазначеним наявні також підстави для припинення права власності на спірне майно ТОВ «Карсервіс-24/7».

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив:

- витребувати у ТОВ «Карсервіс-24/7» на свою користь нежитлову будівлю - автомийку (літ. «А»), загальною площею 452,74 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 ;

- припинити право власності ТОВ «Карсервіс-24/7» на нежитлову будівлю - автомийку (літ. «А»), загальною площею 452,74 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 29126780000;

- визнати за ОСОБА_1 право власності на нежитлову будівлю - автомийку

(літ. «А»), загальною площею 452,74 кв.м за адресою:

АДРЕСА_1 ;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу 1/2 частини нежитлової будівлі від

02 березня 2021 року, укладеного між ТОВ «Аграмак» та ТОВ «Макс Трейдинг» щодо купівлі-продажу частки нежитлової будівлі - автомийки (літ. «А»), загальною площею

452,74 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В., та зареєстрованого в реєстрі за № 105;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу частини нежитлової будівлі від 02 березня 2021 року, укладеного між ТОВ «Аграмак» та ТОВ «Макс Трейдинг» щодо купівлі-продажу 1/2 частки нежитлової будівлі - автомийки (літ. «А»), загальною площею

452,74 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В., та зареєстрованого в реєстрі за № 104.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 16 лютого 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 18 лютого 2022 року накладено арешт на нежитлову будівлю-автомийку (літ. «А»), загальною площею 452,74 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 29126780000.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 19 липня 2022 року витребувано у Державного підприємства «Національні інформаційні системи» розширені відомості щодо здійснення реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав щодо нежитлової будівлі-автомийки (літ. «А»), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 29126780000, загальною площею 452, 74 кв. м за адресою:

АДРЕСА_1 за період з 02 лютого 2017 року по дату надання відповіді.

Витребувано у Державного підприємства «Національні інформаційні системи» інформацію щодо пошукових запитів, що здійснювались в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під час вчинення реєстрації договорів купівлі-продажу від

02 березня 2021 року, посвідчених приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Кузьменко Ю. В., зареєстрованих в реєстрі за № 104 та за № 105 нежитлової будівлі-автомийки (літ. «А»), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 29126780000, загальною площею 452,74 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 04 жовтня 2022 року залучено до участі в справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Карсервіс-24/7», ТОВ «Аргамак», треті особи: ТОВ «Макс Трейд», ТОВ «Каргоніс Груп», ТОВ «ЛКО», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чайка І. Г., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю. В., про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та витребування майна з чужого незаконного володіння в якості співвідповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Макс Трейдинг» (далі -ТОВ «Макс Трейдинг»).

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 24 листопада 2022 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

18 листопада 2022 представником ТОВ «Макс Трейдинг» подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог

у повному обсязі.

Відзив мотивований тим, що ТОВ «Аргамак» та ТОВ «Макс Трейдинг» на час укладання 02 березня 2021 року договорів купівлі-продажу нежитлової будівлі-автомийки мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, їх волевиявлення було вільним

і спрямованим на реальне настання правових наслідків, обумовлених таким правочином. Правочини були вчинені з дотриманням письмової форми, що передбачено діючи законодавством України, зміст вчинених правочинів не суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Твердження позивача, що укладені договори є такими, що укладені без наміру отримання економічної вигоди від відчуження майна, без наміру використання його

у господарській діяльності, без здійснення розрахунків за нерухоме майно - є лише здогадками позивача і належними доказами жодним чином не підтверджені. Вважав, що ТОВ «Карсервіс-24/7», яке набуло право власності на спірне приміщення 01 лютого

2022 року на підставі договору купівлі-продажу, є добросовісним набувачем спірної житлової будівлі-автомийки, та не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Саме

в результаті процедури банкрутства ТОВ «Каргоніс Груп» спірне приміщення було реалізоване на аукціоні, переможцем якого стало ТОВ «ЛКО», яке в свою чергу продало його ТОВ «Карсервіс-24/7». Продаж майна на аукціоні в межах судової процедури банкрутства є продажем майна у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Результати аукціону, правочин щодо продажу нежитлової будівлі-автомийки у процедурі банкрутства ТОВ «Каргоніс Груп» ОСОБА_1 не оскаржувалися, судом недійсними не визнавалися.

01 грудня 2022 року представника ТОВ «Карсервіс-24/7» надав пояснення, в яких зазначав, що відповідач вважає себе законним власником спірної будівлі, оскільки право власності на нежитлову будівлю-автомийку набуло в результаті укладеного 01 лютого 2022 року з ТОВ «ЛКО» договору купівлі-продажу. До цього право власності на нежитлову будівлю-автомийку ТОВ «ЛКО» набуло в результаті продажу майна на аукціоні у процедурі банкрутства ТОВ «Каргоніс Груп». Таким чином, оскільки нежитлову будівлю-автомийку ТОВ «ЛКО» придбало на аукціоні у процедурі банкротства ТОВ «Каргоніс Груп», власником якої на даний час є ТОВ «Карсервіс-24/7», тому в розумінні частини другої статті 388 ЦК України, ТОВ «Карсевірс-24/7» є добросовісним набувачем зазначеної будівлі і вона не може бути в нього витребувана. Щодо позовних вимог про визнання договорів недійсними зазначив, що сторони на час укладення договорів купівлі-продажу мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення сторін було вільним і спрямованим на реальне настання правових наслідків, обумовлених правочином, правочини були вчинені з дотриманням письмової форми, їх зміст не суперечить ЦК України, іншим актами цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а тому вони не можуть бути визнані недійсними.

Також 02 грудня 2022 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якому повторно зазначені підстави позову.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 02лютого 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Карсервіс-24/7», ТОВ «Аргамак», ТОВ «Макс Трейдинг», треті особи: ТОВ «Каргоніс Груп», ТОВ «ЛКО», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чайка І. Г., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю. В., про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та витребування майна з чужого незаконного володіння задоволено частково.

Витребувано у ТОВ «Карсервіс-24/7» на користь ОСОБА_1 нежитлову будівлю-автомийку (літ. «А»), загальною площею 452,74 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 .

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнено з ТОВ «Карсервіс-24/7» на користь ОСОБА_1 судовий збір

у розмірі 12 405,00 грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що спірне нежиле приміщення вибуло з власності позивача поза його волею та у період наявності запису про обтяження спірного майно, а тому наявні підстави для застосування до спірних правовідносин статті 388 ЦК України та витребування спірного майна на користь позивача.

Що стосується позовних вимог про визнання договорів недійсним, суд зазначив, що для витребування майна з чужого незаконного володіння на підставі статті 388 ЦК України оспорювання правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання права власності, суд першої інстанції вказав, що задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна

з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

14 березня 2023 року представник ТОВ «Карсервіс-24/7» - Паніотов О. К. подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить скасувати рішення Дарницького районного суду м. Києва від 02 лютого 2023 року в частині задоволених позовних вимог про витребування у ТОВ «Карсервіс-24/7» на користь ОСОБА_1 нежитлової будівлі - автомийку (літ. «А»), загальною площею 452,74 кв. м і ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не було перевірено добросовісності заявника у набутті права власності на спірне майно. Заявник вказує, що спірне майно було відчужено ТОВ «ЛКО» на прилюдних торгах, які є чинними, а за правилами частини другої статті 388 ЦК України майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. ОСОБА_1 в межах справи про банкрутство ТОВ «Каргоніс Груп» не заявляв жодних вимог щодо спірного майна, жодних судових рішень у справі про банкрутство ним не оскаржувалось.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями

від 15 березня 2023 року апеляційну скаргу передано судді-доповідачу Кравець В. А.

Листом Київського апеляційного суду від 20 березня 2023 року витребувано з Дарницького районного суду м. Києва матеріали справи № 753/2535/22.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 20березня 2023 року апеляційну скаргу представника ТОВ «Карсервіс-24/7» - Паніотова О. К. на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 02 лютого 2023 року залишено без руху та надано заявнику строк до

20 квітня 2023 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали, для надіслання на адресу апеляційного суду доказів сплати судового збору.

03 квітня 2023 року на виконання вимог ухвали Київського апеляційного суду від 20 березня 2023 року представник ТОВ «Карсервіс-24/7» - Паніотова О. К. надав докази сплати судового збору.

04 квітня 2023 року матеріали справи № 753/2535/22 надійшли до Київського апеляційного суду.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 квітня 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Карсервіс-24/7» - Паніотова О. К. на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 02 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Карсервіс-24/7», ТОВ «Аргамак», ТОВ «Макс Трейдинг», треті особи: ТОВ «Каргоніс Груп», ТОВ «ЛКО», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чайка І. Г., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю. В., про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 травня 2023 року матеріали справи № 753/2535/22 разом з апеляційної скаргою передано судді-доповідачу Стрижеусу А. М.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 05 травня 2023 року прийнято до свого провадження справу за апеляційною скаргою представника ТОВ «Карсевіс-24/7» - Паніотова О. К. на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 02 лютого

2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Карсервіс-24/7», ТОВ «Аргамак», ТОВ «Макс Трейдинг», треті особи: ТОВ «Каргоніс Груп», ТОВ «ЛКО», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чайка І. Г., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю. В., про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та витребування майна з чужого незаконного володіння. Справу призначено до судового розгляду з викликом учасників справи.

21 квітня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Виграненко С. П. подала до Київського апеляційного суду відзив, у якому просить апеляційну скаргу ТОВ «Карсервіс-24/7» залишити без задоволення, а рішення Дарницького районного суд ум. Києва від 02 лютого 2023 року - без змін.

Відзив мотивований тим, що аргументи апеляційної скарги про недослідження судом першої інстанції фактичних обставин справи, а саме правомірності набуття відповідачем права власності на спірне майно є необґрунтованими та безпідставними.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 адвокат Виграненко С.П. проти доводів апеляційної скарги заперечувала, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду.

Представник ТОВ «Карсервіс-24/7» адвокат Паніотов О.К. на електронну пошту апеляційного суду в черговий раз подав клопотання про відкладення розгляду справи в зв`язку з його участю в іншому судовому засіданні.

Колегія суддів відхиляє заявлене клопотання, оскільки адвокатом Паніотовим О.К. не надано письмових доказів, які б підтверджували його участь в іншому судовому засіданні. Крім того, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що справа в провадженні Київського апеляційного суду перебуває тривалий час, адвокат Паніотов О.К. після оголошення перерви в судовому засіданні 21 червня 2023 року був завчасно повідомлений про розгляд справи 16 серпня 2023 року, будь-яких заперечень щодо розгляду справи 16 серпня 2023 року протягом майже двох місяців не висловлював.

ТОВ «Аргамак», ТОВ «Макс Трейдинг», треті особи: ТОВ «Каргоніс Груп», ТОВ «ЛКО», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чайка І. Г., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю. В. в судове засідання не з`явилися.

Колегія суддів враховує, що закон створює рівні умови для осіб, що володіють правом звернення до суду, зобов`язавши суд повідомляти цих осіб про час і місце розгляду справи.

Суд прийняв вичерпні заходи для повідомлення відповідачів ТОВ «Аргамак», ТОВ «Макс Трейдинг», третіх осіб: ТОВ «Каргоніс Груп», ТОВ «ЛКО», ПН Київського міського нотаріального округу Чайка І. Г., ПН Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю. В. про час та місце розгляду справи, забезпечивши можливість з`явитися до суду і захистити свої права.

За змістом ст.14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права особа сама визначає обсяг своїх прав і обов`язків у цивільному процесі. Тому особа, визначивши свої права, реалізує їх на свій розсуд. Розпорядження своїми правами на розсуд особи є одним з основоположних принципів судочинства.

Враховуючи завдання судочинства, принцип правової визначеності, поширення загального правила, закріпленого в ч.1 ст.372 ЦПК України, відкладення судового розгляду у випадку неявки в судове засідання будь-кого з осіб, що беруть участь у справі, за відсутності відомостей про причини неявки в судове засідання не відповідало б конституційним цілям цивільного судочинства, що, у свою чергу, не дозволить розглядати судову процедуру в якості ефективного засобу правового захисту в тому сенсі, який закладений в ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ст.ст. 7, 8 і 10 Загальної декларації прав людини і ст.14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права.

За таких обставин, обставин апеляційний суд в складі колегії суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідачів ТОВ «Карсервіс-24/7», ТОВ «Аргамак», ТОВ «Макс Трейдинг», третіх осіб: ТОВ «Каргоніс Груп», ТОВ «ЛКО», ПН Київського міського нотаріального округу Чайка І. Г., ПН Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В.

Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла таких висновків.

Встановлено, що 23 березня 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу в простій письмовій формі, за яким ОСОБА_1 , як покупець придбав, а - ОСОБА_3 продав нежитлове приміщення автомийки площею 452,74 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.10).

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 19 серпня 2009 року визнано дійсним договір купівлі-продажу автомийки площею 452,74 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 23 березня 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ; зобов`язано Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна» зареєструвати право власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення - автомийку площею 452,74 кв. м, розташовану на АДРЕСА_1 .

На підставі вказаного рішення КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна» зареєструвало право власності ОСОБА_1 на нежитлову будівлю - автомийку площею 452,74 кв. м, розташовану на АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно № 0015988 від 21 листопада 2009 року.

Дарницький районний суд рішенням від 28 липня 2020 року у справі

№ 753/17546/17 позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Аргамак» про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності та витребування майна з чужого незаконного володіння задовольнив частково.

Витребував у ТОВ «Аргамак» на користь власника ОСОБА_1 нежитлову будівлю - автомийку (літ. «А») загальною площею 452,74 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнав за ОСОБА_1 право власності на нежитлову будівлю - автомийку (літ. «А») загальною площею 452,74 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 29126780000.

Припинив право власності ТОВ «Аргамак» на нежитлову будівлю - автомийку

(літ. «А») загальною площею 452,74 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 29126780000.

Київський апеляційний суд постановою від 08 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишив без задоволення, а рішення Дарницького районного суду

м. Києва від 28 липня 2020 року без змін.

Місцевий суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції виходив

з того, що станом на момент оформлення права власності на спірну нежитлову будівлю за ОСОБА_5 та в подальшому за ТОВ «Аргамак», правом власності на неї володів ОСОБА_1 , який волю на відчуження належного йому майна не виявляв.

Спірна нежитлова будівля вибула з володіння власника неправомірно та поза його волею, а прилюдні торги, як і документи, складені на оформлення правового результату прилюдних торгів, в силу їх нікчемності не можуть породжувати правових наслідків

у вигляді переходу прав володіння, користування і розпорядження нежитловою будівлею до ОСОБА_5 .

В подальшому ОСОБА_5 за відплатним договором купівлі-продажу відчужив майно ОСОБА_6 , який, в свою чергу, продав його ТОВ «Інтеракс22», яке, в свою чергу, продало його ОСОБА_4 , який, будучи учасником ТОВ «Аргамак», передав його останньому, однак таке відчуження також не є законним, адже ОСОБА_5 не володів необхідним обсягом повноважень щодо такого майна і не мав прав на його відчуження.

Постановою Верховного Суду від 14 квітня 2022 року рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28 липня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 квітня 2021 року в частині задоволених позовних вимог про визнання за ОСОБА_1 права власності на нежитлову будівлю - автомийку (літ. «А») загальною площею 452,74 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 29126780000 та припинення права власності ТОВ «Аргамак» на нежитлову будівлю - автомийку (літ. «А») загальною площею 452,74 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 29126780000 скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову у їх задоволенні з наведених у мотивувальній частині постанови касаційного суду підстав.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28 липня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 квітня 2021 року в частині вирішення питання розподілу судових витрат скасовано.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28 липня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 квітня 2021 року в частині задоволених позовних вимог про витребування у ТОВ «Аргамак» на користь власника

ОСОБА_1 нежитлової будівлі - автомийки (літ. «А») загальною площею 452,74 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 залишено без змін.

Стягнено з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Аргамак» 2 395,27 грн

у відшкодування судових витрат.

Установлено, що під час розгляду справи № 753/17546/17 ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 19 лютого 2015 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт на нежитлову будівлю-автомийку

(літ. «А»), загальною площею 452,74 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

05 лютого 2018 року ОСОБА_1 повторно звернувся до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову.

Посилався на ті підстави, що ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 19 лютого 2015 року його заяву про забезпечення позову було задоволено частково, накладено арешт на нежитлову будівлю - автомийку (літера «А»), загальною площею 452,74 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний арешт судом скасовано не було.

Вказував, що згідно отриманої ним повної інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30 травня 2017 року йому стало відомо, що постановою Центрального відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області № 47786834 від 02 лютого 2017 року спірне нерухоме майно було звільнено з-під арешту.

У відповіді від 29 червня 2017 року на адвокатський запит від 12 червня 2017 року Центральний ВДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області повідомив, що постанова про звільнення майна з-під арешту № 47786834 не виносилася.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 06 лютого 2018 року у задоволенні вказаної заяви відмовлено.

Постановою Апеляційного суду м. Києва від 10 травня 2018 року ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 06 лютого 2018 року скасовано та постановлено нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Накладено арешт на нежитлову будівлю - автомийку (літера «А»), загальною площею 452,74 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Під час вирішення питання про накладення арешту, Апеляційним судом м. Києва встановлено, що згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 30 листопада 2016 року, державним реєстратором Пастуховською Н. В. 19 лютого 2015 року зареєстровано обтяження вказаного нерухомого майна у виді арешту на підставі ухвали Дарницького районного суду м. Києва від

19 лютого 2015 року.

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 30 травня 2017 року, вказане обтяження було припинено 02 лютого

2017 року о 08 год. 50 хв. 29 сек. Підстава: постанова про звільнення майна з арешту, серія та номер 47786834, видавник: Центральний ВДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області; відомості внесено до реєстру 22 лютого 2017 року о 17 год. 00 хв. 49 сек. ОСОБА_7 , Центральний відділ державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, індексний номер рішення 33671620.

Згідно відповіді заступника начальника головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби А. Г. Кашнікович від 29 червня 2017 року № 2-16/2-1-556, на виконання наказу Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області від 12 червня 2017 року за № 326/05 проведено службову перевірку з метою підтвердження або спростування інформації викладеної в адвокатському запиті ОСОБА_8 від 30 травня 2017 року щодо зняття арешту з нерухомого майна (будівлі-автомийки (літ. «А») загальною площею 452,74 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ) на підставі постанови Центрального відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про звільнення майна з арешту від 02 лютого 2017 року за № 47786834, що накладено для забезпечення позову на підставі ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 19 лютого 2015 року.

За результатами перевірки комісією встановлено, що заступником начальника Центрального відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Продун А.А. постанова про звільнення майна з арешту №47786834 не виносилася та підстав для здійснення реєстраційних дій, спрямованих на виключення запису про звільнення майна з арешту не встановлено.

Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

28 липня 2017 року Шевченківський районний суд м. Києва в рамках кримінального провадження у справі № 761/25379/17 наклав арешт на земельну ділянку площею 1 403,31 кв.м, кадастровий номер 8000000000:90:009:0043 за адресою: АДРЕСА_1 .

18 травня 2018 Апеляційний суд м. Києва також наклав арешт на нежитлову будівлю автомийку-споруду (літ. «А»), загальною площею 452,74 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

02 березня 2021 року приватним нотаріусом Кузьменко Ю.В. здійснено нотаріальне посвідчення двох договорів купівлі-продажу, зареєстрованих в реєстрі за

№ 104 та № 105 1/2 частки нежитлової будівлі- автомийки (літ. «А»), загальною площею 452,74 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що загалом становить 100% та здійснено державну реєстрацію права власності за ТОВ «Макс Трейдінг».

Згідно відомостей здійснених пошукових запитів у Державному реєстрі прав приватним нотаріусом Кузьменко Ю.В., відомість здійснення пошукових запитів

у Реєстрі щодо об`єкта нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 та електронного доказу - диску з файлами «Відомість сформованих документів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо об`єктів нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , ОНМ 29126780000, кадастровий номер 8000000000:90:009:0043 у період з 01 січня 2013 року до 29 квітня 2022 року», «Відомість здійснених пошукових запитів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо об`єктів нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , ОНМ 29126780000, кадастровий номер 8000000000:90:009:0043 у період з 01 січня 2013 року по 29 квітня 2022 року», «Відомість виконаних реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо об`єктів нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , ОНМ 29126780000, кадастровий номер 8000000000:90:009:0043 у період з 01 січня 2013 року по 29 квітня 2022 року» встановлено, що нотаріальне посвідчення приватним нотаріусом Кузьменко Ю.В. двох договорів купівлі-продажу від 02 березня 2021 року, зареєстрованих в реєстрі за № 104 та № 105 та здійснення державної реєстрації права власності за ТОВ «Макс Трейдинг», а також нотаріальне посвідчення двох договорів купівлі-продажу від 12 березня 2021 року, зареєстрованих в реєстрі за № 125 та № 123, в результаті яких право власності зареєстровано за ТОВ «Каргоніс Груп», відбулося при наявності накладених арештів, які скасовувались на період укладення цих договорів та накладались як помилково скасовані.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним

і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий

і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Щодо позовних вимог про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, припинення права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння

Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно зі статтею 387 ЦК України власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Цивільним законодавством передбачено такий спосіб захисту порушених прав, як віндикація.

Віндикація - це витребування своєї речі неволодіючим власником від володіючого не власника. Це передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульного володільця), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником (законним володільцем) і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, в який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.

Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.

Відповідно до частини 1 статті 388 ЦК України власник має право витребувати своє майно із чужого незаконно володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі.

Таким чином, особа, яка вважає, що договором купівлі-продажу рухомого або нерухомого майна порушуються її права як власника або законного користувача цього майна, має право на витребування цього майна від останнього набувача, що і є належним способом захисту її порушеного права.

Власник із дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 17 грудня 2014 року у справі № 6-140цс14, з яким погодилася Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18) та інших звернуто увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18) зроблено висновок, що якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Реєстру. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є потрібними для ефективного відновлення порушеного права.

Подібні висновки викладено також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (провадження № 12-158гс19), від 02 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 (провадження № 12-35гс21), від 09 листопада 2021 року у справі № 466/8649/16-ц (провадження № 14-93цс20), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21).

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Отже, у разі задоволення віндикаційного позову рішення суду про витребування майна забезпечуватиме ефективне відновлення порушених прав власника, оскільки таке судове рішення є підставою для державної реєстрації права власності, тому задоволення вимог щодо скасування записів про право власності не є потрібним для захисту порушених прав позивача.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20).

Оскільки спірне майно вибуло з володіння власника ОСОБА_1 поза його волею, Київський апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для витребування спірного майна із чужого незаконного володіння ТОВ «Карсервіс-24/7» на користь ОСОБА_1 .

При цьому правильним є висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову в частині вимог про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та припинення права власності, оскільки такі вимоги не є ефективним способом захисту порушеного права, так як у спірних правовідносинах ефективним способом захисту порушеного права є віндикаційний позов, який не вимагає визнання недійсним попередніх правочинів.

Щодо позовних вимог про визнання права власності

У пункті 64 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 червня

2021 року у справі № 334/3161/17 (провадження № 14-188цс20) зроблено висновок про те, що «за загальним правилом якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Задоволення віндикаційного позову, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; такий запис вноситься виключно у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними».

Близькі за змістом висновки наведені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження

№ 14-208цс18, пункти 115, 116), від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18, пункт 98), від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18 (провадження № 12-135гс19, пункт 80) та багатьох інших.

Отже, ураховуючи викладене, позовна вимога про визнання права власності на спірне майно не може бути задоволена, а відтак суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову в цій частині.

Аргументи апеляційної скарги вказаних висновків не спростовують.

Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має правозалишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частин першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального

і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу представника ТОВ «Карсевіс-24/7» - Паніотова О. К. без задоволення,

а рішення Дарницького районного суду м. Києва від 02 лютого 2023 року - без змін, оскільки підстав для скасування судового рішення немає.

Згідно з підпунктом б), в) пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок, що: «у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат».

Тому, з урахуванням висновку щодо суті апеляційної скарги, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Оскільки Київський апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги представника ТОВ «Карсевіс-24/7» - Паніотова О. К. без задоволення,

а рішення Дарницького районного суду м. Києва від 02 лютого 2023 року - без змін, розподіл судових витрат Київським апеляційним судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382, 383 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Карсервіс-24/7» - Паніотова Олега Костянтиновича залишити без задоволення.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 02 лютого 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена

в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус

Судді: Л.Д. Поливач

О.І. Шкоріна