Постанова

від 13.12.2023 по справі 753/2535/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 753/2535/22

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/15188/2023

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2023 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Рейнарт І.М.

суддів Кирилюк Г.М., Ящук Т.І.

при секретарі Близнюк А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аргамак» на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 2 лютого 2023 року (суддя Заставенко М.О.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карсервіс-24/7», Товариства з обмеженою відповідальністю «Аргамак», Товариства з обмеженою відповідальністю «Макс Трейдинг», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Каргоніс Груп», Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛКО», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чайка Ірина Григорівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлія Володимирівна про визнання недійсним договорів купівлі-продажу та витребування майна з чужого незаконного володіння,

встановив:

у лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив витребувати у ТОВ «Карсервіс-24/7» на його користь нежитлову будівлю - автомийку (літ. А), загальною площею 452,74 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; припинити право власності ТОВ «Карсервіс-24/7» на цю нежитлову будівлю, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 29126780000; визнати за ним право власності на цю нежитлову будівлю; визнати недійсним договір купівлі-продажу частини нежитлової будівлі від 2 березня 2021 року, укладений між ТОВ «Аграмак» та ТОВ «Макс Трейдинг» щодо купівлі-продажу частини нежитлової будівлі - автомийки (літ. А), загальною площею 452,74 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В., та зареєстрованого в реєстрі за № 105; визнати недійсним договір купівлі-продажу частини нежитлової будівлі від 2 березня 2021 року, укладеного між ТОВ «Аграмак» та ТОВ «Макс Трейдинг» щодо купівлі-продажу частки нежитлової будівлі - автомийки (літ. А), загальною площею 452,74 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В., та зареєстрованого в реєстрі за № 104.

Мотивуючу позовні вимоги, позивач зазначав, що є власником нежитлової будівлі - автомийки, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно № 0015988, виданим Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна 21 листопада 2009 року. У 2014 році він випадково дізнався, що невстановлені особи за підробленими документами незаконно заволоділи зазначеною нежитловою будівлею, у зв`язку з чим звернувся до суду з позовом про витребування майна від незаконного власника ТОВ «Аргамак». Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 28 листопада 2020 року у справі № 753/17546/17 визнано за ним право власності на нежитлову будівлю - автомийку (літ. «А») загальною площею 452,74 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 29126780000, витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Аргамак» на його користь цю нежитлову будівлю - автомийку та припинено право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Аргамак» на вказану нежитлову будівлю - автомийку.

Позивач посилався на те, що під час розгляду зазначеної справи у забезпечення позову був накладний арешт на вказане нерухоме майно. Однак, 2 лютого 2017 року обтяження було знято за постановою Центрального ВДВС м. Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області, однак згідно листа від 22 лютого 2017 року запис про зняття арешту службовими особами ВДВС не вчинювався. Після цього, Апеляційним судом м. Києва 18 травня 2018 року знову був накладений арешт на вказане нерухоме майно. Крім того, 28 липня 2017 року Шевченківським районним судом м. Києва в рамках кримінального провадження у справі № 761/25379/17 також було накладено арешт на земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:90:009:0043, за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач зазначав, що при наявності накладених арештів, приватним нотаріусом Кузьменко Ю.В. 2 березня 2021 року було здійснено нотаріальне посвідчення двох договорів купівлі-продажу 1/2 частки нежитлової будівлі - автомийки (літ. «А»), загальною площею 452,74 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що загалом становить 100%, та здійснено державну реєстрацію права власності за ТОВ «Макс Трейдінг». Тобто ТОВ «Аргамак», достеменно знаючи про існування судового рішення у справі щодо визнання його власником спірного нерухомого майна, накладених арештів на нерухоме майно та наявність судового провадження, відчужило на користь ТОВ «Макс Трейдінг» спірне майно. 12 березня 2021 року тим же приватним нотаріусом Кузьменко Ю.В. було здійснено нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу спірного майна та здійснено державну реєстрацію прав на нього за ТОВ «Каргоніс груп».

Позивач посилався на те, що 31 січня 2022 року згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стало відомо, що власником нежитлової будівлі - автомийки стало ТОВ «Л К О», запис про що зроблено державним реєстратором - приватним нотаріусом Чайкою І.Г., а 1 лютого 2022 року приватним нотаріусом Чайкою І.Г. було посвідчено договір купівлі-продажу № 79, укладений між ТОВ «Л К О» та ТОВ «Карсервіс-24/7».

Позивач стверджував, що оскільки він являється власником спірного майна, яке вибуло з його володіння поза його волею, що встановлено рішенням суду, він має право на витребування вказаного майна. Щодо укладених договорів позивач зазначав, що договори купівлі-продажу нежитлової будівлі укладалися без наміру отримання економічної вигоди від відчуження майна, без наміру використання його у господарській діяльності та без здійснення розрахунків за нерухоме майно, а лише виключно з метою надання законності перереєстрації майна на підставних юридичних осіб, тому вказані договори є недійсними. У зв`язку із зазначеним позивач вважав, що наявні підстави для припинення права власності на спірне майно ТОВ «Карсервіс-24/7».

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 2 лютого 2023 року позов задоволено частково, витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Карсервіс - 24/7» на користь ОСОБА_1 нежитлову будівлю - автомийку (літ. А), загальною площею 452,74 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Карсервіс - 24/7» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 12 405грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 16 серпня 2023 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Карсервіс-24/7» залишено без задоволення, рішення Дарницького районного суду м. Києва від 02 лютого 2023 року залишено без змін.

30 серпня 2023 року ТОВ «Аргамак» подало апеляційну скаргу на рішення суду, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Відповідач зазначає, що в момент укладення договору купівлі-продажу спірного нерухомого майна між ТОВ «Аргамак» та ТОВ «Макс Трейдинг» будь-які арешти чи заборони щодо вказаного майна були відсутні, а ТОВ «Карсервіс-24/7» набуло право власності на вказане майно на підставі договору купівлі-продажу від 1 лютого 2022 року, укладеного із ТОВ «Л К О» та посвідченого приватним нотаріусом КНМО Чайкою І.Г., що виключає незаконність та відсутність правових підстав володіння ним спірною будівлею, оскільки в розумінні ч. 2 ст. 388 ЦК України ТОВ «Карсервіс-24/7» є добросовісним набувачем.

Крім цього відповідач посилається на те, що ТОВ «Л К О» набуло право власності на спірне нерухоме майно у законний спосіб, а саме за результатами аукціону з продажу майна на підставі провадження про банкрутство ТОВ «Каргоніс Груп», яке, у свою чергу придбало зазначену автомийку у ТОВ «Макс Трейдинг» на підставі договору купівлі-продажу від 12 березня 2021 року.

Відповідач, посилаючись на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, висловлену 29 травня 2019 року у постанові № 367/2022/15-ц, стверджує, що спірне нерухоме майно не може бути витребуване, оскільки воно було примусово реалізоване в порядку, встановленому для примусового виконання судових рішень.

Також відповідач стверджує, що позивач ніколи не був власником спірного майна, заволодівши ним у шахрайський спосіб, шляхом підробки документів та введення в оману суд, за фактом чого наразі у провадженні Дарницького районного суду міста Києва перебуває кримінальна справа за звинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2, ч. 3 ст. 358 КК України.

У поданих письмових поясненнях представник ОСОБА_1 - адвокат Виграненко С.П. просить врахувати правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/19, згідно якої продаж майна боржника під час процедури банкрутства не є продажем у порядку, встановленому для виконання судових рішень, порядок виконання яких визначається Законом України «Про виконавче провадження», а для витребування майна від набувача не потрібно визнавати недійсним аукціон з продажу майна боржника у процедурі банкрутства.

Також представник позивача зазначає, що обставини кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 були досліджені судом першої та апеляційної інстанцій, та зроблено висновок про відсутність значення вказаних обставин для вирішення спору у даній цивільній справі, оскільки кримінальна справа № 753/8935/16-к порушена ще в 2010 році та не має жодного стосунку до правовідносин, що виникли між сторонами.

Представник позивача вважає помилковими доводи апелянта, що ОСОБА_1 ніколи не був власником спірної автомийки, оскільки судами було встановлено, що позивач набув право власності на спірну будівлю на підставі рішення Дарницького районного суду міста Києва від 19 серпня 2009 року, що підтверджується реєстраційним посвідченням № НОМЕР_1 .

Відповідачі ТОВ «Аргамак», ТОВ «Карсервіс-24/7», ТОВ «Макс Трейдинг», треті особи ТОВ «Каргоніс Груп», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чайка І.Г. та приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В. про день та час розгляду апеляційної скарги повідомлялись за наявними в матеріалах справи адресами, однак судові повістки-повідомлення повернулись до апеляційного суду без вручення з відміткою листоноші «адресат відсутній за вказаною адресою» (с.с.33-34, 37-46 т.3).

Згідно ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Виходячи з вищезазначених норм процесуального права, відповідачі ТОВ «Аргамак», ТОВ «Карсервіс-24/7», ТОВ «Макс Трейдинг», треті особи ТОВ «Каргоніс Груп», приватний нотаріус Чайка І.Г. та приватний нотаріус Кузьменко Ю.В. вважаються належним чином повідомленими про день, час та місце апеляційного розгляду.

Крім того, про день та час розгляду апеляційної скарги були повідомлені представники ТОВ «Карсервіс-24/7» - адвокат Паніотов О.К. та ТОВ «Макс Трейдинг» - адвокат Павлов К.Д. (с.с.57,59 т.3).

Однак зазначені учасники справи своїх представників у судове засідання не направили, клопотання про його перенесення не подали.

Третя особа ТОВ «ЛКО», будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду апеляційної скарги (с.с.36 т.3), свого представника у судове засідання не направило, клопотання про його перенесення не подало.

Виходячи з вищевикладеного та відповідно до положень ст. 372 ЦПК України колегія суддів провела судовий розгляд у їх відсутність.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Виграненко С.П., яка просила залишити рішення суду без змін, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Частина 1 статті 370 ЦПК України передбачає, якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави.

Відповідно до частини 4 статті 370 ЦПК України, суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, вказану в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.

Європейський суд з прав людини в рішенні по справі «Брумареску проти Румунії» від 28.11.1999 року зазначає, що одним з основним елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (пункт 52 рішення ЄСПЛ у справі «Рябих проти Росії» від 03.12.2003 року, пункт 46 рішення ЄСПЛ у справі «Устименко проти України» від 29.10.2015 року.

З матеріалів справи вбачається, що в провадженні Київського апеляційного суду перебувала апеляційна скарга представника ТОВ ««Карсервіс-24/7» - адвоката Паніотов О.К.на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 2 лютого 2023 року, яка постановою Київського апеляційного суду від 16 серпня 2023 року залишена без задоволення, а рішення Дарницького районного суду міста Києва від 2 лютого 2023 року залишено без змін.

З протоколу судового засідання вбачається, що представник ТОВ «Аргамак» не був присутнім під час апеляційного розгляду, тому апеляційна скарга товариства розглядається у межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду апеляційної скарги представника ТОВ ««Карсервіс-24/7» - адвоката Паніотов О.К., а саме, що позивач ніколи не був власником спірного майна, заволодівши ним у шахрайський спосіб, шляхом підробки документів та введення в оману суд, за фактом чого наразі у провадженні Дарницького районного суду міста Києва перебуває кримінальна справа за звинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2, ч. 3 ст. 358 КК України.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 19 серпня 2009 року визнано дійсним договір купівлі-продажу автомийки, площею 452,74кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 23 березня 2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; зобов`язано Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна» зареєструвати право власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення - автомийку, площею 452,74кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі зазначеного рішення суду Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна 24 листопада 2009 року видало ОСОБА_1 реєстраційне посвідчення № НОМЕР_1 , яке посвідчує реєстрацію за ОСОБА_1 на праві приватної власності вищезазначеного нежитлового приміщення.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 28 липня 2020 року (справа № 753/17546/17) витребувано у ТОВ «Аргамак» на користь ОСОБА_1 нежитлову будівлю - автомийку (літ. «А»), загальною площею 452,74 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

18 травня 2018 року Апеляційним судом міста Києва у забезпечення позову ОСОБА_1 накладено арешт на спірну нежитлову будівлю - автомийку (літ. «А»), загальною площею 452,74 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

2 березня 2021 року між ТОВ «Аргамак» та ТОВ Макс Трейдінг» укладені два договори купівлі-продажу частки нежитлової будівлі - автомийки (літ. «А»), загальною площею 452,74 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , які посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко В.В.

12 березня 2021 року між ТОВ Макс Трейдінг» та ТОВ «Каргоніс груп» укладений договір купівлі-продажу нежитлової будівлі - автомийки (літ. «А»), загальною площею 452,74 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко В.В.

31 січня 2022 року власником спірного нежитлового приміщення було зареєстровано ТОВ «Л К О», яке 1 лютого 2022 року уклало договір купівлі-продажу нежитлового приміщення з ТОВ «Карсервіс-24/7».

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірне майно вибуло з володіння ОСОБА_1 поза його волею, а відтак наявні підстави для витребування цього майна на його користь.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

Згідно частини 1 статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Отже, заявити вимоги про витребування майна на підставі частини 1 статті 388 ЦК України може його власник.

ОСОБА_1 суду першої інстанції були надані документи, які підтверджують його право власності на нежитлову будівлю - автомийку (літ. «А»), загальною площею 452,74 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яке було зареєстровано у визначеному законом порядку 24 листопада 2009 року Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна.

Крім того, право власності ОСОБА_1 на спірну нежитлову будівлю було підтверджено рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 28 липня 2020 року (справа № 753/17546/17), яким спірну нежитлову будівлю - автомийку витребувано у ТОВ «Аргамак» на користь ОСОБА_1 . Вказане рішення суду було залишено без змін постановою Верховного Суду від 14 квітня 2022 року.

Доводи апеляційної скарги, що позивач заволодів спірним майном у шахрайський спосіб, шляхом підробки документів та введення в оману суд, за фактом чого у провадженні Дарницького районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження за звинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2, ч. 3 ст. 358 КК України, належними доказами не підтверджені.

Ні під час розгляду справи судом першої інстанції, ні до апеляційної скарги ТОВ «Аргамак» не додано докази, які підтверджують зазначені доводи апеляційної скарги.

Частиною 1 статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Вищезазначені судові рішення встановили право власності ОСОБА_1 на нежитлову будівлю - автомийку (літ. «А»), загальною площею 452,74 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , зазначені рішення суду набрали законної сили і на час апеляційного перегляду даної справи не скасовані, а відтак є обов`язковими для всіх.

Інші доводи апеляційної скарги вже були предметом апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставин справи, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому правових підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не встановлено.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аргамак» залишити без задоволення, рішення Дарницького районного суду міста Києва від 2 лютого 2023 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя-доповідач І.М. Рейнарт

Судді Г.М. Кирилюк

Т.І. Ящук