Рішення

від 03.08.2023 по справі 160/9129/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2023 року Справа № 160/9129/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В., при секретарі судового засідання Сергієнко В.Ю., за участю: представника позивача Жмарьової О.М., представника відповідача Пономаренко О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шевелл»

до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

01.05.2023 року через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Шевелл» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 22.12.2022 року №00124130705.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ШЕВЕЛЛ» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2022 року від`ємного значення з ПДВ, яке становить більше 100 тис.грн, та яке вплинуло на формування та декларування бюджетного відшкодування ПДВ по декларації з ПДВ за серпень 2022 року, з урахуванням періодів формування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків, за результатами якої складено акт перевірки №2379/04-36-07-05/43224273 від 21.11.2022 року, на підставі висновків акту було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 22.12.2022 року №00124130705, з податку на додану вартість на суму де зменшено бюджетне відшкодування ПДВ на суму 1065182,00 та застосована фінансова санкція на суму 266295,50 грн. Позивач вважає, що вказане податкове повідомлення-рішення є неправомірним та підлягає скасуванню, оскільки не відповідають чинному законодавству та прийняте на підставі хибних висновків, до яких дійшов відповідач в ході проведення перевірки. З огляду на вищевикладене, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити.

03.05.2023 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

17.05.2023 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що відповідачем була проведена перевірка позивача в ході якої встановлені порушення вимог діючого законодавства. За наслідками встановлених порушень відповідачем складено акт перевірки та винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Відповідач вважає податкове повідомлення-рішення правомірним, та таким, що винесено відповідно до вимог діючого законодавства, у зв`язку з чим, підстави для його скасування відсутні.

23.05.2023 року у підготовчому судовому засіданні відкладено розгляд клопотання відповідача про виклик свідка до наступного судового засідання, клопотання позивача про відкладення підготовчого судового засідання задоволено та відкладено підготовче судове засідання.

20.06.2023 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «Шевелл» надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої вказано, що позивач заперечує всі доводи відповідача наведені у відзиві на позовну заяву, оскільки обґрунтування відзиву зводяться до заперечення фактів господарський операцій, які підтверджені документально, а саме сплати ПДВ за придбані транспортні засоби. Відповідач не враховує, що без сплати ПДВ в`їзд придбаних транспортних засобів на територію України був би неможливим.

21.06.2023 року у підготовчому судовому засіданні закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

29.06.2023 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшли заперечення, відповідно до яких вказано, що позивач мав можливість дотримуватись норм чинного законодавства, зокрема, здійснити господарську операцію, яка передбачає отримання економічного ефекту, однак не вжив достатніх заходів для цього через то, що з метою зменшення бази оподаткування, він діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

12.07.2023 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду задоволено клопотання позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

19.07.2023 року у судовому засіданні під час розгляду справи по суті відкладено судове засідання для надання часу для ознайомлення із запереченнями відповідача.

03.08.2023 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «Шевелл» надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких вказано, що висновки відповідача в запереченнях обґрунтовується загальними фразами, незважаючи на те, що наявність ліцензії та внесення відомостей про спірні транспортні засоби до ліцензії позивачем доведено належними доказами.

03.08.2023 року у судовому засіданні представник позивача просила задовольнити позовні вимоги, при цьому посилаючись на доводи наведені у позовній заяві, відповіді на відзив та додаткових поясненнях.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог, при цьому посилаючись на доводи наведені у відзиві на позовну заяву та запереченнях.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ШЕВЕЛЛ» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2022 року від`ємного значення з ПДВ, яке становить більше 100 тис.грн, та яке вплинуло на формування та декларування бюджетного відшкодування ПДВ по декларації з ПДВ за серпень 2022 року, з урахуванням періодів формування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків, за результатами якої складено акт перевірки №2379/04-36-07-05/43224273 від 21.11.2022 року (далі акт).

За результатами перевірки, відповідно до висновків акту перевіркою встановлено, що ТОВ «ШЕВЕЛЛ» у податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2022 №9188166862 від 20.09.2022 року:

1) порушення п. 44.1 ст. 44, п. 188.1 ст. 188, п. 189.1 ст. 189, п. 198.1, п.п «г» п. 198.5 ст. 198, п. 200.4. «б» ст. 200 Кодексу, платником податків завищено суму ПДВ, яка заявлена до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, відображеного у рядку 20.2.1 декларації з ПДВ за жовтень 2021 року на 1 065 182 грн., занижено податкові зобов`язання з ПДВ до сплати на загальну суму 1 065 182 грн. та завищено суму від`ємного значення (показника рядка 19) на суму ПДВ 1 065 182,00 грн.;

2) порушення пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 Кодексу не здійснено реєстрацію податкових накладних за серпень 2022 року в ЄРПН, на суму ПДВ 1 065 182грн. Штрафні санкції передбачені п. 120-1.2 ст.120-1 Кодексу.

На підставі висновків акту №2379/04-36-07-05/43224273 від 21.11.2022 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 22.12.2022 року №00124130705, з податку на додану вартість на суму де зменшено бюджетне відшкодування ПДВ на суму 1065182,00 та застосована фінансова санкція на суму 266295,50 грн.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивачем було подано скаргу від 23.01.2023 року.

Державною податковою службою України прийнято рішення №7124/6/99-00-06-01-01-06 від 22.03.2023 року про результати розгляду скарги податкове повідомлення-рішення без змін а скаргу без задоволення.

Позивач вважає, що вищевказане податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що і стало підставою для звернення із цим адміністративним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

У відповідності до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок, відповідно до вимог цього Кодексу, а також, перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого, покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 ст.75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до ст.75.1.2. статті 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів.

Як зазначено в акті перевірки, головними державними інспекторами відділу позапланових перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС у Дніпропетровській області, було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Шевелл» щодо дотримання податкового законодавства при декларування за серпень 2022 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 20 вересня 2022 року № 9188166862 від`ємного значення з податку на додану вартість у сумі 1089440 грн., у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування у розмірі 1065182 грн. з урахуванням періодів формування від`ємного значення та уточнюючих розрахунків.

Відповідно до п.п. 78.1.8 статті 78 ПК документальна позапланова перевірка здійснюється якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

У розділі Акту «Висновок» зазначено, що сума 1065182 грн. відображена Товариством в рядку 20.2.1 декларації з ПДВ за жовтень 2021 року, та занижено податкові зобов`язання з ПДВ на суму 1065182 грн. та завищено суму від`ємного значення на 1065182 грн.

Щодо порушень встановлених під час перевірки, суд зазначає наступне.

Так, в акті перевірки зазначено, що ТОВ «ШЕВЕЛЛ» подало податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2022 року (вх. від 20.09.2022 року №9188166862), в якій задекларовано від`ємне значення з податку на додану вартість у сумі 1089440 грн, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету у сумі 1 065 182 грн.

Причиною виникнення від`ємного значення з ПДВ в декларації за серпень 2022 року по періодах формування від`ємного значення липень 2022 року серпень 2022 року є: ввезення на митну територію України:

- тягач сідельний, що був у користуванні, призначений для буксирування напівпричепів, к-ть-1шт. Марка МАN, тип TGX, модель TGX 18.440, номер кузова/шасі НОМЕР_1 , номер двигуна - невизначений, тип двигуна дизельний, ЄВРО 6, робочий;

- напівпричіп для перевезення вантажів, тентовий, трьохвісний, що був у використанні, к-ть-1шт. Марка SCHMITZ, тип SCB*S3T, модель SCS, номер кузова/шасі НОМЕР_2 , календарний рік виготовлення-2016. Виробник: Schmiz Cargobull AG;

- тягач сідельний, що був у користуванні, призначений для буксирування напівпричепів, к-ть-1шт. Марка МАN, тип TGX, модель TGX 18.460, номер кузова/шасі НОМЕР_3 , номер двигуна невизначений, тип двигуна дизельний, ЄВРО 6, робочий;

- напівпричіп для перевезення вантажів, тентовий, трьохвісний, що був у використанні, к-ть-1шт. Марка KRONE, тип/модель SD, номер кузова/шасі НОМЕР_4 , календарний рік виготовлення-2014. Виробник: «Fahrzeugwerk Bernard Krone GmbH».К;

- тягач сідельний, що був у користуванні, призначений для буксирування напівпричепів, к-ть-1 шт. Марка - KRONE, тип/модель R450, номер кузова НОМЕР_5 , номер двигуна невизначений, тип двигуна дизельний, ЄВРО 6, робочий об`єм цил.

Відповідачем в акті перевірки зазначено, що позивачем не надано документів, які підтверджують використання транспортних засобів, що є предметом перевірки, у власній фінансово-господарській діяльності перевіряємого СГ, на момент перевірки та на момент обстеження у перевіряємого підприємства відсутні, будь-які дозвільні документи на зазначені ТЗ (ліцензії) відсутні.

Щодо вказаних висновків, відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 198.1 статті 198 ПК до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Джерелом формування податкового кредиту (від`ємного значення ПДВ у декларації) Товариства було ввезення вантажних транспортних засобів на територію України. Вантажні транспортні засоби придбані Товариством за власні кошти, тобто є його майном і зареєстровані належним чином на території України.

Транспортні засоби, які були об`єктом перевірки, а саме: три сідельні тягачі (MAN WMA06XZZ3HP084426, MAN НОМЕР_3 та SCANIA YS2R4X20005436754) і два причепа (KRONE НОМЕР_4 і SCHMITZ WSM00000003234980), містять відомості про реєстрацію права власності на вказані транспортні засоби та внесення інформації про них до ліцензії.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 ПК вказано, що для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно п. 187.8 статті 187 ПК датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Пунктами 200.1, 200.2 статті 200 ПК визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до п. 200.4 при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Згідно статті першої Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, а активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Так, судом встановлено, що податковий кредит, відображений в Декларації, розрахований позивачем на підставі первинних документів, які засвідчують придбання та ввезення на територію України транспортних засобів для перевезення вантажів, при цьому перевезення вантажів автомобільним транспортом є основним видом діяльності Товариства.

Тобто, надані позивачем первинні документи відображають зміст та обсяг укладених договорів, містять всі необхідні реквізити, та обов`язкові посвідчення, що вказує на безпідставність висновків податкового органу про заниження позивачем ПДВ.

Пунктом 198.3 статті 198 передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Щодо висновків відповідача, що позивачем не вжито заходів для отримання ліцензії для використання придбаних транспортних засобів для перевезення вантажів, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 27 «Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 р. № 1001 (далі Умови), до використання під час провадження господарської діяльності допускаються транспортні засоби, які:

1) зареєстровані відповідно до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. № 1388 (Офіційний вісник України, 1998 р., № 36, ст. 1327; 2009 р., № 101, ст. 3521);

2) є власністю ліцензіата та мають свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу або надані ліцензіату в оренду, кредит, лізинг і мають свідоцтво про реєстрацію та тимчасовий реєстраційний талон, якщо передбачено їх оформлення;

3) пройшли обов`язковий технічний контроль та щодо яких складено протокол перевірки технічного стану транспортного засобу згідно з Порядком проведення обов`язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 р. № 137 (Офіційний вісник України, 2012 р., № 16, ст. 581), і технічний стан яких відповідає вимогам експлуатаційної безпечності;

4) внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців як засоби провадження господарської діяльності ліцензіата, що відповідають цим Ліцензійним умовам.

За вимогами п. 33 Умов до міжнародних перевезень вантажів (крім небезпечних вантажів та небезпечних відходів) допускаються вантажні транспортні засоби, які відповідають вимогам пункту 27 цих Ліцензійних умов, а також: обладнані контрольними приладами (тахографами) реєстрації режимів праці та відпочинку; мають сертифікат відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватиметься перевезення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

За наявності у підприємства ліцензії на перевезення вантажів у міжнародному сполученні отримувати нові ліцензії на придбані транспортні засоби не потрібно.

Згідно відомостей, розміщених в державному сервісі «Електронний кабінет перевізника», який є офіційним джерелом інформації про автомобільних перевізників, Товариство має ліцензію на вантажні автомобільні перевезення, рішення про видачу якої затверджено Наказом №499 від 10.12.19 і яка діє з 11.12.19.

Так, в «Електронному кабінеті перевізника» містяться відомості про такі транспортні засоби Товариства, що використовуються останнім згідно ліцензії: Реєстраційний номер: - AE8252MA (сідловий тягач МАN); - AE8251MA (сідловий тягач МАN); - AE3242OB (сідловий тягач МАN); - AE9542ME (сідловий тягач МАN); - AE7329OE (сідловий тягач МАN); - AI7460OB (сідловий тягач МАN); - AE5911TE; - AE1940TB; - AE6833TO (сідловий тягач МАN); - AE2810TO (сідловий тягач МАN); AE6048PP (сідловий тягач SCANIA).

Тобто, з вказаного вбачається, що до зазначеного переліку входять транспортні засоби, які є предметом перевірки, при цьому внесення інформації про транспортні засоби суб`єкта підприємницької діяльності, що має ліцензію на виконання вантажних перевезень, здійснюється в електронному кабінету перевізника з використанням власного електронного цифрового підпису у за стосунку, що розташований на сайті Укртрансбезпеки.

Такими чином, вищевказані транспортні засоби були зареєстровані позивачем та внесено відповідні відомості до ліцензії, при цьому відомості про причепи до ліцензії законодавством не передбачено, що спростовує висновки відповідача про те, що дозвільні документи на використання імпортованих транспортних засобів, які були предметом перевірки, у позивача нібито відсутні.

Крім того, позивачем зазначено, що товаристо здійснювало ремонт та технічне обслуговування придбаних транспортних засобів, оскільки вони вже були в ужитку та потребували обслуговування.

Так, послуги з автомобільних міжнародних перевезень вантажів, які є основним видом діяльності Товариства, оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ (п. 195.1.3 ПК). Для цілей цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.

Податковий кредит було обчислено за рахунок ПДВ, сплаченого при ввезенні на територію України транспортних засобів на підставі таких контрактів.

17 травня 2022 року між Товариством (покупець) та резидентом Нідерландів фірмою «BAS World B.V.» (продавець) у м. Вегель (Нідерланди) було укладено контракт №VHO618423M, відповідно до якого Товариство придбало бувший у вжитку сідельний тягач MAN TGX 18.440, VIN № НОМЕР_1 , код УКТЗЕД - 87011209000, рік випуску 2016. Місце поставки Вегель, Нідерланди. Вартість тягача 34150 євро.

17 травня 2022 року продавець оформив проформу-інвойс № 70170995. 31 травня Товариство сплатило 5000 євро, 17 червня Товариство сплатило 17000 євро, 05 липня Товариство сплатило 12150 євро.

12 липня 2022 року через систему електронного декларування на Львівській митниці було оформлено митну декларацію (МД) на ввезення автомобіля на територію України. Ціна в гривні (графа 45) 1016620,47 грн. Відповідно до графи 47 МД мито складало 101662,05 грн., ПДВ 20% складав 223656,50 грн., усього 325318,55 грн.

До бюджету було сплачено 09 червня 2022 року 332337,24 грн. (платіжне доручення № 658). В митну декларацію внесено відомості про сплату митних платежів у повному обсязі (графи 47, 48). Після погашення зобов`язань за ввезення тягача залишок перерахованих до бюджету коштів складав 7018,69 грн.

Таким чином, Товариство повністю розрахувалося з бюджетом за ввезення цього транспортного засобу.

Крім того, 04 липня 2022 року з тим самим постачальником було укладено контракт №VHO618423SH, відповідно до якого Товариство придбало бувший у вжитку напівпричіп Schmitz, VIN № НОМЕР_6 , код УКТЗЕД 8716398000, рік випуску 2016. Місце поставки Вегель, Нідерланди. Вартість напівпричепа 13500 євро. 04 липня продавець оформив проформу-інвойс № 70160439. 05 липня Товариство сплатило 13500 євро.

12 липня 2022 року через систему електронного декларування на Львівській митниці було оформлено МД на ввезення напівпричепа на територію України. Ціна в гривні (графа 45) 406028,15 грн. Відповідно до графи 47 МД мито складало 40602,82 грн., ПДВ 20% складав 89326,19 грн.

До бюджету було сплачено 12 липня 2022 року 455247,56 грн. (платіжне доручення № 716). В митну декларацію внесено відомості про сплату митних платежів у повному обсязі (графи 47, 48).

Після погашення зобов`язань за ввезення напівпричепа залишок перерахованих до бюджету коштів складав 332337,24 грн.

Також, 20 липня 2022 року з тим самим постачальником було укладено контракт №VHO620964, відповідно до якого Товариство придбало бувший у вжитку сідельний тягач MAN TGX 18.460, VIN № НОМЕР_7 , код УКТЗЕД - 87011209000, рік випуску 2017. Місце поставки Вегель, Нідерланди. Вартість тягача 42425 євро. 20 липня 2022 року продавець оформив проформу-інвойс № 70176000. 28 липня 2022 року Товариство сплатило 22425 євро, 21 липня 2022 року Товариство сплатило 20000 євро.

04 серпня 2022 року через систему електронного декларування на Львівській митниці було оформлено МД на ввезення сідельного тягача на територію України. Ціна в гривні (графа 45) 1591104,17 грн. Відповідно до графи 47 МД мито складало 159110,42 грн., ПДВ 20% складав 318220,83 грн.

04 серпня 2022 року платіжним дорученням № 733 до бюджету було сплачено 432758 грн. В митну декларацію внесено відомості про сплату митних платежів у повному обсязі (графи 47, 48).

Після погашення зобов`язань за ввезення тягача залишок перерахованих до бюджету коштів складав 287763,99 грн.

Також, 20 липня 2022 року з тим самим постачальником було укладено контракт №VHO621009, відповідно до якого Товариство придбало бувший у вжитку сідельний тягач Scania R450, VIN № НОМЕР_5 , код УКТЗЕД - 8701209000, рік випуску 2016. Місце поставки Вегель, Нідерланди. Вартість тягача 48425 євро. 20 липня 2022 року продавець оформив проформу-інвойс № 70175000.

21 липня 2022 року Товариство сплатило 5000 євро, 28 липня 2022 року 6500 євро, 23 серпня 2022 року Товариство сплатило 36925 євро.

27 серпня 2022 року через систему електронного декларування на Львівській митниці було оформлено МД на ввезення сідельного тягача на територію України. Ціна в гривні (графа 45) 1776167,77 грн. Відповідно до графи 47 МД мито складало 177616,78 грн., ПДВ 20% складав 355233,55 грн.

26 серпня 2022 року платіжним дорученням № 751 було сплачено 355500 грн. В митну декларацію внесено відомості про сплату митних платежів у повному обсязі (графи 47, 48).

Після погашення зобов`язань за ввезення тягача залишок перерахованих до бюджету коштів складав 110413,66 грн.

Також, 29 липня 2022 року з тим самим постачальником було укладено контракт №VHO621335, відповідно до якого Товариство придбало бувший у вжитку напівпричіп Krone, VIN № НОМЕР_4 , код УКТЗЕД 8716398000, рік випуску - 2014. Місце поставки Вегель, Нідерланди. Вартість напівпричепа 9415 євро. Продавець оформив проформу-інвойс № 70174367. 29 липня 2022 року Товариство сплатило 9415 євро.

04 серпня 2022 року через систему електронного декларування на Львівській митниці було оформлено МД на ввезення напівпричепу на територію України. Ціна в гривні (графа 45) 357928,65 грн. Відповідно до графи 47 МД мито складало 35792,87 грн., ПДВ 20% складав 78744,30 грн., усього 114537,17 грн.

В митну декларацію внесено відомості про сплату митних платежів у повному обсязі (графи 47, 48).

Так, з вищевикладеного вбачається, що за ввезення п`яти транспортних засобів на територію України було нараховано та сплачено ПДВ у сумі 1065181,37 грн.

Відповідно до частини п`ятої статті 255 Митного кодексу митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Митне забезпечення це в тому числі печатки, штампи, голографічні мітки та інші засоби ідентифікації, що використовуються митними органами для відображення та закріплення результатів митного контролю та митного оформлення. На митних деклараціях про ввезення транспортних засобів митне забезпечення наявне.

Згідно з п. 201.12 статті 201 ПК у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Відповідно до п. п. 15, 16 Постанови КМУ від 21 травня 2012 р. № 450 «Питання, пов`язані із застосуванням митних декларацій» зазначено, що під час здійснення митного оформлення товарів із застосуванням митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа факт виконання окремих митних формальностей підтверджується шляхом внесення посадовою особою митного органу, яка виконала таку формальність, за допомогою автоматизованої системи митного оформлення відповідної відмітки до електронної митної декларації або електронної копії митної декларації, поданої на паперовому носії.

Електронна митна декларація вважається оформленою за наявності внесеної до неї посадовою особою митного органу, яка завершила митне оформлення, за допомогою автоматизованої системи митного оформлення відмітки про завершення митного оформлення та засвідчення такої декларації електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення. Оформлена електронна митна декларація за допомогою автоматизованої системи митного оформлення перетворюється у вiзуальну форму, придатну для сприйняття її змісту людиною, у форматi, що унеможливлює у подальшому внесення змін до неї, засвідчується електронним цифровим пiдписом посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення, та надсилається декларанту або уповноваженій ним особі.

Таким чином, висновок ГУ ДПС у Дніпропетровській області про несплату ПДВ при ввезенні транспортних засобів на територію України є необгрунтованими та такими, що не відповідають вищевказаним вимогам.

За умовами контрактів придбані транспортні засоби були передані Товариству на території Нідерландів у м. Вегель. Переїзд транспортних засобів на територію України здійснювався коштом покупця, відстань перевищує 1500 км. Витрати пального складають 25 літрів на 100 км, тобто було витрачено 375 л на переїзд кожного сідельного тягача, або 1125 л на переїзд трьох тягачів. Отже, висновки Акту про невиправдані витрати пального в період, що перевірявся, та про його нібито нецільове використання є безпідставними.

Крім того, такі висновки відповідача недоцільні, оскільки декларування бюджетного відшкодування ПДВ або податкового кредиту щодо придбання палива або інших послуг не було предметом перевірки.

Придбані транспортні засоби відносяться до групи 5.1.5 «Транспортні засоби» згідно П(с)БО 7 «Основні засоби).

За визначенням П(с)БО 7 основні засоби матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Строк корисного використання (експлуатації) очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи будуть використовуватися підприємством або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг).

Об`єкт основних засобів визнається активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена (п. 6 П(с)БО 7).

За змістом статті першої Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому, економічна вигода - потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів.

З аналізу вказаних норм слідує, що придбання основних засобів довготривалого використання необов`язково негайно має наслідком економічну вигоду.

Формулювання «в майбутньому» не вказує, з якого саме часу після придбання активів, а саме основних засобів - підприємство зобов`язане чи має очікувати отримати економічний ефект від їхнього використання у господарській діяльності.

Основні засоби з тривалим строком використання можуть давати дохід на певному етапі діяльності підприємства в залежності також від придатності цих засобів до використання (приведення в робочий стан, модернізація, технічне обслуговування тощо). Зазначене в повній мірі стосується транспортних засобів, що вже були у вжитку.

Вищевказані положення законодавства не були враховані під час перевірки, складання Акту та постановленні оскаржуваного ППР.

Відповідно до п. 8 П(с)БО 7 первісна вартість об`єкта основних засобів складається з таких витрат: суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків); реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються в зв`язку з придбанням (отриманням) прав на об`єкт основних засобів; суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв`язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству); витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів; витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів; інші витрати, безпосередньо пов`язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Витрати, що здійснюються для підтримання об`єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигід від його використання, включаються до складу витрат (п. 15 П(с)БО 7).

Відповідно до п. п. 138.3.3 статті 138 ПК мінімально допустимі строки амортизації транспортних засобів складає 5 років.

Одночасно за визначенням п. 14.1.3 статті 14 ПК амортизація систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

З вказаного випливає, що придбаваючи транспортні засоби для власного використання, підприємство має розраховувати використовувати їх не менше як 5 років, щоб отримати економічну вигоду від їх придбання. Отже, висновок в Акті про те, що якщо транспортні засоби не використовувалися для отримання доходу негайно чи протягом місяця після придбання, то була відсутня ділова мета придбання, є несумісним з нормою п. п. 138.3.3 статті 138 ПК.

Зокрема згідно статті 9 Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Митні декларації, подані через систему електронного декларування, які визначають податкові зобов`язання із сплати ПДВ та містять відомості про сплату ПДВ Товариством, є належним підтвердженням виникнення податкового кредиту та відповідно виникнення права на відшкодування ПДВ з бюджету.

За приписами п. 190.1 статті 190 ПК базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.

Жодних зауважень щодо правильності визначення бази оподаткування транспортних засобів, що перевірялися, Акт перевірки не містить, а всі інші підстави для ухвалення ППР, наведені в Акті, є необґрунтованими і не відповідають вимогам чинного законодавства.

Крім того, відповідно до п. 44.1 статті 44 ПК для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Позивачем було надано перевіряючим документи, на підставі яких було придбано спірні транспортні засоби та сплачено належні митні платежі, при цьому, жодних зауважень до цих документів в Акті немає.

За приписами п. 188.1 статті 188 ПК база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Одночасно відповідно до п. 191.1 статті 190 ПК базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Так, в акті перевірки відсутні будь-які зауваження щодо ціни придбання позивачем вживаних транспортних засобів, при цьому ПДВ, нарахований в зв`язку з ввезенням транспортних засобів, сплачений позивачем у повному обсязі, а отже, порушення п. 198.1 статті 198 ПК відсутні.

Щодо застосування приписів статті п.п. «г» п.198.5 статті 198 ПК до податкових зобов`язань позивача суд зазначає наступне.

Як вже зазначалося вище, послуги з автомобільних міжнародних перевезень вантажів, які є основним видом діяльності Товариства, оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ (п. 195.1.3 ПК). Для цілей цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.

Пунктом 198.5 статті 198 ПК передбачено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

При цьому, враховуючи, що підставою для нарахування є використання транспортних засобів не за призначенням, нічим не підтверджені та спростовано вищевказаним, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 19973,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1001 від 24.04.2023 року.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в розмірі 19973,00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Шевелл» (49000, м.Дніпро, вул.Мечнікова, буд.10Б, офіс 805/2, код ЄДРПОУ 43224273) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, буд.17А, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 22.12.2022 року №00124130705 з податку на додану вартість на суму де зменшено бюджетне відшкодування ПДВ на суму 1065182,00 та застосована фінансова санкція на суму 266295,50 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шевелл» (код ЄДРПОУ 43224273) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 19973,00 грн. (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят три гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 14.08.2023 року.

Суддя М.В. Дєєв