Рішення

від 10.08.2023 по справі 160/14665/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2023 року Справа № 160/14665/22 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЄфанової О.В. за участі секретаря судового засіданняПівоварові В.С. за участі: представника позивача представника відповідача Войтенко К.В. Бісерова А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпропетровської міської ради про визнання протиправними та скасування приписів та постанов

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпропетровської міської ради в якій позивачка просить:

визнати протиправними та скасувати припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпропетровської міської ради про зупинення підготовчих та будівельних робот від 19.11.2021 року;

визнати протиправними та скасувати припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпропетровської міської ради про зупинення підготовчих та будівельних робот від 20.12.2021 року;

визнати протиправними та скасувати постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпропетровської міської ради про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №52А/071221 від 07.12.2021 року;

визнати протиправними та скасувати постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпропетровської міської ради про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 1А/060122 від 06.01.2022 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем проведено перевірки без належного повідомлення та без присутності суб`єкта містобудування, у зв`язку з чим, всі прийняті за результатами перевірки рішення підлягають скасуванню.

Відповідач пред`явлений адміністративний позов не визнав, подав на нього відзив, в якому зазначено, що архітектурно-будівельний контроль проведено у відповідності до вимог чинного законодавства.

Представник позивачки у судовому засіданні позовну заяву підтримав та просив задовольнити його.

Представник відповідача заперечував щодо задоволення позовної заяви, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 12 листопада 2021 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради була призначена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці кадастровий номер 1210100000:08:642:0011.

19.11.2021 року головним спеціалістом-інспектором управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради проведено позапланову перевірку дотримання гр. ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил по об`єкту будівництва, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці кадастровий номер 1210100000:08:642:0011.

Позапланову перевірку проведено 19.11.2021 року та складено акт №0000000099. Також, в акті перевірки зазначено, що вищевказаний акт перевірки було направлено засобами поштового зв`язку.

За результатами перевірки відповідачем складені наступні документи:

протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності віл 19.11.2021, в якому зазначено, що відповідальність за встановлені правопорушення передбачена ч. 1 ст. 36 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»;

припис про зупинення підготовчих та будівельних робот від 19.11.2021 року, яким з метою усунення виявлених порушень з 19.11.2021 року зупинено виконання будь-яких будівельних робіт на вищезазначеному об`єкті та зобов`язано усунути допущені порушення на об`єкті будівництва у строк до 19.12.2021.

07.12.2021 Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №52А/071221, за якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 96 КУпАП, та накладено штраф у сумі 25500, 00 грн.

20.12.2021 року головним спеціалістом-інспектором управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради з метою перевірки виконання припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 19.11.2021 року проведено позапланову перевірку дотримання суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті містобудування за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці кадастровий номер 1210100000:08:642:0011, за результатами якої було складено акт перевірки №0000000110 від 20.12.2021 року.

За результатом вказаної позапланової перевірки відповідачем прийнято протокол про адміністративне правопорушення від 20.12.2021 та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних стандартів, норм і правил від 20.12.2021 року.

06.01.2022 Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №1А/060122, за якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП, та накладено штрафу сумі 6800,00 грн.

Статтею 41 Закону №3038-VI визначено державний архітектурно-будівельний контроль як сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

При цьому статтею 3 Закону України від 05.04.2007 №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877-V) визначено основні принципи державного нагляду, одним з яких є гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання.

З огляду на вказані норми права відповідач має право, за наявності встановлених підстав, призначати і проводити позапланові перевірки, проте при цьому має гарантувати дотримання прав та законних інтересів суб`єктів містобудування, діяльність яких перевіряється.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва, та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначено Порядком №553. При цьому його пунктом 1 визначено, що під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо суб`єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) на об`єктах будівництва органи державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, пункту 3 статті 22 "Прикінцеві положення" Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Згідно пункту 7 Порядку №553 під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Пунктом 9 цього Порядку встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Відповідно до пункту 12 Порядку №553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані, зокрема, ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.

В свою чергу, відповідно до пункту 13 цього Порядку, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право:

вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства;

перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень;

бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю;

подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Пунктами 16, 18, 21 Порядку №553 також визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

Крім того, згідно статті 10 Закону №877-V суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо: державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону; суб`єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим Законом; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не внесла запис про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу в суб`єкта господарювання); тривалість планового заходу державного нагляду (контролю) або сумарна тривалість таких заходів протягом року перевищує граничну тривалість, встановлену частиною п`ятою статті 5 цього Закону, або тривалість позапланового заходу державного нагляду (контролю) перевищує граничну тривалість, встановлену частиною четвертою статті 6 цього Закону; орган державного нагляду (контролю) здійснює повторний позаплановий захід державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю); органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику; у передбачених законом випадках посадові особи не надали копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю).

Отже, зі змісту наведених положень законодавства вбачається, що захід архітектурно-будівельного контролю повинен здійснюватися у присутності суб`єкта містобудівної діяльності або уповноваженої ним особи. Для цього такому суб`єкту або уповноваженій особі до початку проведення перевірки вручається копія направлення, отримання якої засвідчується розпискою. Проведення позапланової перевірки суб`єкта містобудівної діяльності за відсутності його або уповноваженої ним особи не допускається.

Щодо застосування норм статей 4, 7 та 10 Закону №887-V Верховним Судом у постанові від 04.10.2022 (справа №420/1842/21 зроблено такий висновок: «Водночас, колегія суддів зазначає, що положення частини одинадцятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) про те, що плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або уповноваженої особи суб`єкта господарювання слід розуміти так, що посадові особи контролюючого органу повинні вжити усі можливі заходи для встановлення особи керівника суб`єкта господарювання або його уповноваженої особи, повідомлення його про проведення перевірки будь-яким доступним способам, зокрема, письмово, телефонограмою, через електронну пошту тощо, та вжити інших заходів, необхідних для забезпечення присутності керівника або іншої уповноваженої особи суб`єкта господарювання під час проведення перевірки та їх поінформованості про час та місце проведення перевірки, коло питань, що виносяться на перевірку.

При цьому, посадові особи контролюючого органу можуть у межах, визначених законодавством, здійснювати фіксацію вчинених власних дій, що спрямовані на забезпечення безумовного виконання, зокрема, положень статей 4, 7 та 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо вручення направлення на проведення перевірки, службового посвідчення суб`єкта перевірки, вчинення інших дій, спрямованих на забезпечення присутності керівника або уповноваженої особи суб`єкта господарювання під час проведення перевірки, а перешкоджання з боку посадових осіб суб`єкта господарювання у реалізації цих обов`язків, які унеможливлюють проведення планового або позапланового заходу із дотриманням встановленого порядку, можуть кваліфікуватися як недопуск до проведення перевірки.

У будь-якому випадку рішення, що приймаються суб`єктом владних повноважень, або дії, які вживаються у процесі реалізації своєї компетенції, можуть вважатися правомірним лише за умови, що вони відповідають всім критеріям, які визначені частиною другою статті 2 КАС України. Це, зокрема, означає, що контролюючий суб`єкт може довести в адміністративному суді те, що його рішення (дії) прийнято (вчинено) добросовісно та розсудливо, а також обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

У свою чергу, суди не повинні допускати надмірного формалізму при наданні правової оцінки правомірності прийнятих рішень або вчинених дій (бездіяльності) суб`єктів владних повноважень під час проведення планових чи позапланових заходів, та враховувати явно недобросовісну поведінки суб`єкта господарювання, яка унеможливила дотримання встановленого порядку здійснення перевірки.»

Суд зазначає про те, що у спірних правовідносинах відповідачем було вчинено протиправні дії, які виразились у проведенні позапланової перевірки позивача без його участі чи участі його представника і про проведення такої перевірки позивачеві не було відомо.

Суд наголошує, що проведення перевірки без участі суб`єкта містобудівної діяльності, якому про її проведення не було відомо, є суттєвим порушенням прав такої особи, встановлених зазначеними вище нормами Законів №3038-VI, №887-V та Порядку №553. А за висновками Верховного Суду, які містяться у постановах від 25.01., 13.03.2019, 08.07.2021 (справи №№826/382/18, 826/11708/17, 160/674/19, відповідно) правова процедура встановлює межі вчинення повноважень органами публічної влади і, в разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження до суду таких дій особою, чиї інтереси вони зачіпають. Встановлена правова процедура є важливою гарантією недопущення зловживань з боку суб`єктів владних повноважень під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати, в першу чергу, справедливе ставлення до особи, а також дотримання загального принципу юридичної визначеності, складовою якого є принцип легітимних очікувань.

Так, суд зазначає, що в матеріалах справи наявна інформація з сайту Укрпошта про відправлення № 4900093956694 про вручення 19.11.2021 року листа від 15.11.2021 року №9/1-867 про необхідність бути присутнім позивачці або її уповноваженому представнику під час перевірки.

При цьому, суд звертає увагу, що вказана роздруківка зроблена 11.01.2022 року та вказує на те, що відповідальні особи відповідача не пересвідчились станом на дату перевірки про повідомлення позивачки.

Верховний Суд України у постанові від 27.01.2015 (справа №21-425а14) і Верховний Суд у постановах від 05.02.2019, 27.10.2021 (справи №№821/1157/16, 2а-10138/12/2670, 826/14423/17, відповідно) неодноразово висловлював правову позицію, відповідно до якої лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. У свою чергу, порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої. Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Аналогічний підхід до застосування норм матеріального права висловив Верховний Суд у постанові від 23.01.2018 (справа №804/12558/1), де зазначив, що у випадку незаконності перевірки прийнятий за результатами її проведення акт індивідуальної дії автоматично підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Верховний Суд вже розглядав справу з подібними правовідносинами й у постанові від 27.02.2019 у справі № 210/3059/17(2-а/210/148/17) сформулював правову позицію, відповідно до якої акт, складений за відсутності суб`єкта містобудування, не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу, що порушило права позивача, а саме право бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу нібито встановлених порушень.

Також, суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 26.02.2020 у справі №826/7847/17 зазначив, що нормами Закону №3038-VI та Порядку №553, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю. Лише їх дотримання може бути належною підставою для проведення позапланової перевірки та оформлення її результатів, які створюють для суб`єкта містобудування юридичні наслідки. Невиконання органами державного архітектурно-будівельного контролю вимог законодавця щодо порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю призводить до визнання перевірки незаконної та відсутності правових наслідків такої.

Аналізуючи наведені правові норми та правові висновки Верховного Суду, а також встановлені у справі обставини, суд зазначає про недотримання відповідачем вимог Порядку №553 в частині проведення позапланової перевірки без забезпечення прийняття в ній участі представника позивача, можливості подання ним документів, пояснень, зауважень та заперечень до акта перевірки, перевірки повноважень на здійснення позапланової перевірки посадової особи Управління ДАБК, а відтак, й про відсутність правових наслідків такої.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст.139 КАС України на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2977,20 грн.

Керуючись ст. ст.243-246, 250 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис Управління державного архітектурно- будівельного контролю Дніпропетровської міської ради про зупинення підготовчих та будівельних робот від 19.11.2021 року.

Визнати протиправним та скасувати припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпропетровської міської ради про зупинення підготовчих та будівельних робот від 20.12.2021 року.

Визнати протиправним та скасувати постанову Управління державного архітектурне- будівельногоконтролю Дніпропетровської міської ради про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №52А/071221 від 07.12.2021 року.

Визнати протиправними та скасувати постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпропетровської міської ради про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 1А/060122 від 06.01.2022 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління державного архітектурно- будівельного контролю Дніпропетровської міської ради судові витрати в розмірі 2977,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 18 серпня 2023 року.

Суддя О.В. Єфанова