Рішення

від 14.08.2023 по справі 580/3434/23

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2023 року справа № 580/3434/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючого судді АНЖЕЛІКИ БАБИЧ, за участю:

секретаря судового засідання Д.Міщенко,

представника позивача С.Рябка (згідно з ордером),

представника відповідача А.Некоз (у порядку самопредставництва),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ КОЛЛ-ТРЕЙД до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним і скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

У Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов адвоката Риженка О.С. (16560, Чернігівська обл., Бахмацький р-н., с.Тиниця, вул.Гагаріна, буд.39) від імені Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ КОЛЛ-ТРЕЙД (19114, Черкаська обл., Уманський р-н., смт.Цибулів, вул.Гагаріна, буд.30-Е; код ЄДРПОУ 44667421) (далі позивач) до Головного управління ДПС у Черкаській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 44131663) (далі відповідач) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення (далі ППР) від 05.04.2023 № 2931/23-00-07-04-01.

Додатково просив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір та витрати на правову та правничу допомогу адвоката.

Обґрунтовуючи зазначено, що акт перевірки є не обґрунтованим та містить у собі висновки, які не відповідають дійсним обставинам та суперечать вимогам чинного законодавства. Позивач надав відповідачу достатній обсяг документів, які підтверджують товарність операцій і законне право на податковий кредит. Предмет договору з контрагентом відповідає зареєстрованим видам діяльності. Товар оплачений у повному обсязі. Податкові накладні (далі ПН) виписані з дотриманням правила першої події та подані на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних (далі - ЄРПН). Для розблокування готується пакет документів на розгляд відповідної комісії. Для поставки виписані видаткові накладні (далі ВН). Для перевезення - товарно-транспортні накладні (далі ТТН) та наявні акти виконаних послуг. Товари придбані на умовах імпорту, про що свідчать контракт та інвойси до них, фітосанітарні сертифікати якості, платіжні документи. Щодо керівника позивача ухвалене рішення місцевого суду про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення. Договір не поставки не передбачав умови оформлення заявок на доставку товару. Листуванням учасників перевезення товару підтверджується реальність поставок. Всі документи оформлені без дефектів. Водночас відповідач не проводив звірок з іншими суб`єктами господарювання для з`ясування реальності операцій. Факт рішення про ризиковість контрагента, як і наявність лише 1 працівника не є достатніми підставами для висновку про безтоварність операцій, про що неодноразово акцентує в судових рішеннях Верховний Суд. Щодо судових витрат у позовній заяві зазначив про право протягом 5-ти днів після ухвалення рішення суду надати такі докази.

15 травня 2023 року суд постановив ухвалу щодо прийняття позовної заяви до розгляду та вирішив спір розглянути правилами загального позовного провадження. 06.06.2023 суд задовольнив клопотання позивача про участь його адвоката в судовому розгляді справи в режимі відео-конференції.

05.06.2023 на адресу суду надійшов відзив відповідача з проханням у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Стверджує, що порушень закону не допустив та спірним ППР зменшив суму бюджетного відшкодування ПДВ із-за виявлення безтоварних операцій. Описані в акті перевірки порушення позивачем не заперечувалися. Позивач занизив податкове зобов`язання з ПДВ не нарахувавши його за січень 2023 року на вартість придбаного товару, що не використаний у господарській діяльності, не облікований на його балансі станом на 31.01.2023 та відсутній на дату інвентаризації 06.03.2023. Придбання відповідного товару зафіксовано щодо контрагента, який має ознаки ризикового, в документах, оформлених з недоліками. Змінювалися призначення платежів. Зупинена реєстрація ПН та не розблокована. У документах щодо перевезення вказані учасниками фізичні особи, які не обліковані працівниками чи особами, які отримували дохід у відповідному періоді, а відповідно до інформаційної бази даних «НАІС ДДАІ» МВС України встановлено власниками вказаних автомобілів інших осіб. Повідомлення про об`єкти оподаткування форми 20-ОПП подані 27.01.2023, пізніше дати підписання ПН та ТТН 3,6,13 січня 2023року. Заявки з адресою доставки товару отримані датою ВН. Для податкової перевірки та на запит надані акти виконаних робіт про вантажне перевезення з різними маршрутами, що є підміною документів. У контрагента позивача відсутні трудові ресурси, а його директор одночасно є фізичною особою-підприємцем та засновником і керівником одночасно двох товариств, не отримував саме від цього підприємства доходи. Контрагент не декларував господарську діяльність. Натомість в один день 27.01.2023 подав декларації за січень-грудень 2022 року з нульовими значеннями. За січень 2023 року декларацію з ПДВ не подав, ПН не реєстрував, у т.ч не реєстрував податкові зобов`язання. Податковою перевіркою встановлено, що реальний рух товару непідтверджений, списані позивачем товари не використані у господарській діяльності. Оскільки ПН не зареєстровані, формувати податковий кредит позивач не мав права.

22.06.2023 на адресу суду надійшла відповідь позивача на відзив з проханням позов задовольнити повністю. Стверджує, що відповідач не спростовує викладені в позовній заяві доводи. Зміна призначення платежів лише уточнювала зміст. Твердження про неподання документів для розблокування реєстрації ПН не вказане в акті податкової перевірки.

У відкритих засіданнях представники сторін підтримали правові позиції, вказані в письмових заявах по суті, та просили їх задовольнити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази, оцінивши заявлені доводи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.

01.03.2023 відповідач видав наказ №394-а про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з 06.03.2023 тривалістю 5робочих днів з метою перевірки законності декларування від`ємного значення ПДВ за січень 2023 року, яке становить більше 100тис.грн, з урахуванням від`ємного значення ПДВ, задекларованого у попередніх звітних періодах. Наказом від 10.03.20023 №472-п продовжено строки її проведення на 2 робочі дні з 13.03.2023.

21.03.2023 посадові особи відповідача склали акт №2612/2300-07-04-01/44667421 про результати вказаної податкової перевірки (далі Акт). В його Описовій частині зазначили про декларування позивачем податкових зобов`язань з ПДВ за січень 2023 року у сумі 312271грн, його заниження на 812234,26грн (за основною ставкою) щодо оформлених правочинів з ТОВ «ЛД ІНТЕР КОМП» (код ЄДРПОУ 44338002) (далі контрагент позивача), задекларовано від`ємне значення меж сумою податкового зобов`язання та та податкового кредиту поточного податкового періоду в сумі 1181537грн, завищення якої становить 862226грн. Підставою став аналіз отриманих від позивача копії договору поставки, ВН, ТТН, заявки на перевезення, платіжних доручень, листів на відміну призначень платежів, договорів та актів на надання послуг перевезення, карток рахунків, оборотно-сальдових відомостей. Зокрема, враховано, що заяви на перевезення оформлення датами ВН, взяті податкові зобов`язання на авансові платежі як першу подію, зупинену реєстрацію ПН без фактів подання документів для такої реєстрації, інших власників автомобілів, зазначених у ТТН за умов відсутності розрахунків з ними або офіційних трудових відносин. Станом на 01.01.2023 на рахунку 6811 «Розрахунки за авансами, одержаними в національній валюті» обліковується кредиторська заборгованість у сумі 550895,60грн. Контрагент позивача задекларував наявність складу в Київській області після дати оформлення спірних операцій та не декларував послуг оренди основних засобів, а кількість працівників 1 особа не дозволяє фактично виконати відповідні правочини. Крім того його керівник не отримував за цю роботу дохід протягом 2022 року та є засновником і керівником ще двох юридичних осіб, в яких дохід отримував і не знятий з обліку як фізична особа-підприємець. Контрагент позивача віднесений у встановленому законом порядку до ризикових 26.01.2022. Водночас в один день 27.01.2023 подав помісячні декларації з ПДВ за 2022 рік і з прибутку - з нульовими значеннями без жодних ознак господарської діяльності, а податкову декларацію з ПДВ за січень 2023 року не подано.

Тому у Висновку Акту зазначено про виявлене порушення позивачем вимог п.189.1 ст.189, абз. «Г» п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 105-го року №88, зареєстрованого Міністерством юстиції, ст.ст.1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 99-го року (далі - ЗУ №996-XIV), в результаті чого завищена на суму 862226грн задекларована за січень 2023року сума від`ємного значення між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту поточного податкового періоду (показник рядка 19 декларації).

Тому відповідач виніс ППР від 5 квітня 2023року № 2931/23-00-07-04-01, яким зменшив суму від`ємного значення що зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду згідно з декларацією від 20 лютого 2023року №9028692916 за січень 2023року у розмірі 862226грн.

Для вирішення спору суд урахував вимоги статті 19 Конституції України про те, що орган державної влади, його посадові та службові особи зобов`язані діяти в порядку, межах та спосіб, визначених законом.

Згідно з пунктом 200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з цим пунктом, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п.2001.3 ст.2001 Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/ послуг або до Державного бюджету України, в частині, то не перевищує суму, обчислену відповідно до п.2001.3 ст.2001 Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.4 ст.200 Кодексу).

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає згідно з п.200.7 вказаної статті відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Для вірної звітності платники повинні урахувати також наступне.

Відповідно до підп.«а» п.185.1 ст.185 ПК України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Підпунктом 14.1.191 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Згідно з підп.14.1.202 п.14.1 ст.14 ПК України продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Пункт 187.1 ст.187 ПК України приписує, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до абз.1 п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти ПН в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

ПН складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (абз.1 п.201.7 ст.201 ПК України).

Згідно з підп. «а» п.198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.2 ст.198 ПК України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до абзаців 2 та 3 п.201.10 ст.201 ПК України ПН, складена та зареєстрована в ЄРПН, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

ПН та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Згідно з абз.4 п.198.6 ст.198 ПК України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих ПН/розрахунків коригування до таких ПН, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення ПН/розрахунку коригування.

Усі платники ПДВ згідно з п.4 розділу І Порядку подають податкову декларацію, у якій відображаються розрахунки з бюджетом.

Податкова звітність відповідно до п.7 розділу І Порядку подається до контролюючого органу особою, яка зареєстрована платником ПДВ згідно з вимогами розділу V Кодексу, за винятком:

розрахунку податкових зобов`язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України, який подається особою, не зареєстрованою платником ПДВ, і тільки за той звітний (податковий) період (календарний місяць), у якому такі послуги отримано;

декларації за останній звітний (податковий) період у разі анулювання реєстрації платником податку.

Згідно з п.6 розділу ІІ Порядку платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов`язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника. У рядках податкової звітності, що не заповнюються, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються.

Відповідно до п.9 розділу ІІ Порядку декларація подається платником за звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу.

У складі декларації подаються передбачені цим Порядком додатки.

Додатками до декларації згідно з п.10 розділу ІІ Порядку є:

1) відомості про суми ПДВ, зазначені у ПН / розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в ЄРПН, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1) (додаток 1);

2) довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) (додаток 2);

3) розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) (додаток 3);

4) заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) (додаток 4);

5) розрахунок сум ПДВ, не сплачених суб`єктом господарювання до бюджету у зв`язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю (Д5) (додаток 5);

6) розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д6) (додаток 6);

7) заява про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів ПН та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН ПН та/або розрахунку коригування (Д7) (додаток 7);

8) розрахунок податкових зобов`язань за операціями, визначеними в статті 161 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", та питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг (ДС8) (додаток 8).

Відповідно до п.11 розділу ІІ Порядку додатки додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках.

Дотримання вказаних норм для звітування не означає, що формування податкової звітності відбувається формально.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до п.4 Порядку ведення ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №341) (далі Порядок №1246), до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.

Відповідно до п.44.3 вказаної статті ПК України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39-2 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).

Відповідно до ч.1 ст.3 ЗУ №996-XIV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Бухгалтерський облік та фінансова звітність згідно зі ст.4 ЗУ №996-XIV ґрунтуються на таких принципах:

повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

автономність - кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв`язку з чим особисте майно та зобов`язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства;

послідовність - постійне (з року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, міжнародними стандартами фінансової звітності та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку у державному секторі, і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності;

безперервність - оцінка активів та зобов`язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати й надалі;

нарахування - доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів;

превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

єдиний грошовий вимірник - вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюються в єдиній грошовій одиниці;

інших принципах, визначених міжнародними стандартами або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі залежно від того, які з наведених стандартів застосовуються підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій згідно з ч.1 ст.9 ЗУ №996-XIV є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи відповідно до ч.2 ст.9 ЗУ №996-XIV можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Аналіз вказаних норм свідчить, що податкова звітність повинна формуватися платником відповідно до даних бухгалтерського обліку виключно щодо господарських операцій, які мають реальних характер. Формування формальної звітності, у т.ч. первинних документів не допускається.

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства (ст.1 ЗУ №996-XIV).

Зобов`язання - заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Економічна вигода - потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів.

Витрати - зменшення економічних вигод у вигляді зменшення активів або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Доходи - збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов`язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Отже, для правильного ведення податкової звітності документи бухгалтерського обліку повинні відображати дійсну господарську операцію, внаслідок якої суб`єкти господарювання отримують зміни в майновому стані. Складання первинних документів та формування податкової звітності щодо правочинів, які реально не відбувалися, є податковим порушенням.

Встановлені обставини з поданих позивачем відповідачу для податкової перевірки свідчать про таке.

Вказаний контрагент позивача згідно з відомостями ЄДРПОУ зареєстрований: 65045, Одеська область, місто Одеса, вулиця Велика Арнаутська, будинок 76, офіс 8. В реєстрі платників ПДВ з 01.07.2021. Зареєстровані види господарської діяльності: основний «46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення»; інші:

46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин;

46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами;

46.41 Оптова торгівля текстильними товарами;

46.42 Оптова торгівля одягом і взуттям;

46.43 Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення;

46.44 Оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення;

46.47 Оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям;

46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткованням;

46.63 Оптова торгівля машинами й устаткованням для добувної промисловості та будівництва;

46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням;

46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього;

47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами;

47.43 Роздрібна торгівля в спеціалізованих магазинах електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення;

47.51 Роздрібна торгівля текстильними товарами в спеціалізованих магазинах;

47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах;

47.54 Роздрібна торгівля побутовими електротоварами в спеціалізованих магазинах;

47.59 Роздрібна торгівля меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому в спеціалізованих магазинах;

47.71 Роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах;

47.72 Роздрібна торгівля взуттям і шкіряними виробами в спеціалізованих магазинах;

47.78 Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах.

Отже, торгівля горіхами не входить до зареєстрованих видів його господарської діяльності (мала би бути «46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами» - КВЕД-2010 або «51.38.0 Оптова торгівля іншими продуктами харчування» КВЕД-2005).

Єдиним засновником та директором вказано ОСОБА_1 , що одночасно вказаний єдиним засновником та уповноваженою особо ТОВ "ЛАЙТ ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 44458130), зареєстрованого з 29.09.2021, та ТОВ "ТРЕЛ ЛД" (код ЄДРПОУ 44332304), зареєстрованого з 20.04.2021, з однаковою адресою в м.Одеса (https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/).

Позивач саме як продавець уклав договір поставки №091222 від 9 грудня 2022-го року смт.Цибулів з ТОВ «ЛД ІНТЕР КОМП», як покупцем, щодо продажу товару.

Для оцінки доказів транспортування суд урахував Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 №363 (далі Правила №363).

Відповідно до п.11.1 Правил №363 основним документом на перевезення вантажів є ТТН, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Її суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Договір перевезення від 30.11.2022 №30/11 укладений позивачем як замовником у ФОП ОСОБА_2 . Заявки 02.01.2023, 05.01.2023, 12.01.2023, Акти наданих послуг датами ТТН. Оплата платіжними дорученнями у березні 2023 року. ТТН 03.01.2023 №4, 06.01.2023 №5, 13.01.2023 №6 з пунктами розвантаження: АДРЕСА_1 ,- з використанням автомобіля VOLVO AC7780EK з причепом АС1579ХF. ТТН не містять обліку стану навантаження та розвантаження товару.

Відповідно до інформаційної бази даних «НАІС ДДАІ» МВС України встановлено, що власником вказаного автомобілю є ОСОБА_3 , а причепа НОМЕР_1 ОСОБА_4 , право користування до 11.04.2027 у ОСОБА_5 (Волинська обл.)

На запити податкового органу ФОП ОСОБА_5 надав договір з ФОП ОСОБА_4 як експедитором про експедирування вантажів в міжнародному та внутрішньому сполученні, а ФОП ОСОБА_2 лист про залучення ним ФОП ОСОБА_5 згідно договором від 02.01.2023 №02/01 (водій ОСОБА_6 його працівник).

Отже, обґрунтованих сумнівів ТТН самі по собі не викликають.

Оплату товару позивач підтверджує рахунками на оплату та платіжними інструкціями від 09.12.2022, 14.12.2022, 28.12.2022 з призначенням щодо продажу горіхів волоських. Листами за грудень позивач повідомив вказаному контрагенту про зміну цих призначень на продаж за товар згідно з рахунками №№59, 76, 95.

ПН виписані позивачем щодо вказаного продажу: від 14.12.2022 №33 на горіхи кеш`ю (ПДВ - 243000грн), від 28.12.2022 №57 на горіхи кеш`ю несмажені (ПДВ - 250410,88грн), мигдалю сирого несмаженого (ПДВ - 69088,634грн), арахіс сирий несмажений (ПДВ - 50483,086 грн), 09.12.2022 №22 на арахіс сирий несмажений (ПДВ - 804000,00грн). Подані позивачем на реєстрацію в ЄРПН відповідно 30.12.2022, 13.01.2023, 30.12.2022. До них ВН 03.01.2023 №1 щодо арахісу на суму ПДВ 304000грн, 06.01.2023 №19 на горіх кеш`ю на ПДВ 243000грн, 13.01.2023 №21 на горіхи кеш`ю, мигдалю та арахіс (загальне ПДВ - 369982,60грн). Контрагент ПН подав на реєстрацію 13.01.2023 датовані 28.12.2022. Проте реєстрація ПН зупинена та на дату судового розгляду справи не розблокована.

Придбання вказаного виду товару позивачем підтверджується Контрактом №260822 від 26.08.2022 з постачальником - МНl Trade Management B.V., в якому позивач є покупцем харчових продуктів, до нього інвойси від 07.10.2022, 23.11.2022. 31.10.2022 щодо поставки вказаних видів горіхів. Надані суду копії митних декларацій до них підтверджують імпорт горіхів для позивача в листопаді-грудні 2022 року. Платіжні інструкції про їх оплату позивачем у грудні 2022 року та фіто-санітарні сертифікати про якість. Наявність у позивача потужностей для зберігання товару підтверджується повідомленнями форми 20-ОПП, які подані після 04 січня 2023 року, тобто, після дат вказаних поставок грудня 2022 року.

Посилання відповідача про те, що контрагент позивача не подавав протягом 2022 року податкову звітність та подав з ПДВ та прибуток з нульовими показниками в один день 27.01.2023 підтверджується їх копіями. За січень 2023 року не подані. Водночас наявне рішення про визнання його ризиковим до дати укладення з позивачем правочину від 26.01.2022 №10530.

Сталою є практика правозастосування Верховним Судом, яка полягає в тому, що правові наслідки у вигляді виникнення у платника податків права на формування в податковому обліку сум податкового кредиту та витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника податків, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту та витрат. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою для отримання платником податків податкової вигоди, як то податковий кредит та/або зменшення оподатковуваного доходу на суму витрат.

Як неодноразово зазначає Верховний Суд (наприклад: у постанові від 05.05.2023 у справі № 1340/5998/18, в постановах від 24.01.2018 (справа №2а-19379/11/2670), від 28.10.2019 (справа №280/5058/18), від 26.02.2020 (справа №826/1308/18), від 06.05.2020 (справа №640/4687/19), а також в постановах від 28.05.2020 у справі №826/15364/17, від 28.05.2020 у справі №820/379/16, від 15.06.2020 у справі №1440/2276/18) про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи контролюючого органу, зокрема про наявність таких обставин, як: неможливість реального здійснення операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, не здійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності у зв`язку з відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність документів обліку. Для підтвердження фактичного здійснення господарських операцій платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податків даних податкового обліку.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 підтвердила такі висновки зазначивши, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої ст.77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Верховний Суд підтримує правову оцінку судів нижчих інстанцій щодо врахування обставин відсутності у контрагентів позивача: необхідних для здійснення господарських операцій умов та ресурсів; не відповідності номенклатури товарів, які зазначені в наданих позивачем документах як поставлені цими контрагентами (відходи деревообробки), номенклатурі товарів, щодо яких вони були покупцями відповідно до інформації з Єдиного реєстру податкових накладних, та відсутність у зв`язку з цим джерела походження товару (відходів деревопереробного виробництва), кінцевим споживачем якого був позивач;- надання позивачем видаткових і ТТН, що оформленні без додержання законодавчо встановлених вимог: у видаткових накладних не зазначено посадову особу, відповідальну за здійснення господарських операцій і правильність оформлення первинних документів, у ТТН відсутня конкретна адреса пунктів навантаження та розвантаження, що не дає можливості встановити приналежність пункту (об`єкта) навантаження до конкретної юридичної особи та дослідити рух ТМЦ та сам факт перевезення, відсутні номери посвідчень водіїв, відсутні довіреності на отримання матеріалів, не вказано, з якого місця (складу) і як здійснюється навантажування товару, оскільки зазначено лише назву міста і селища, а місцезнаходження товару невідоме; - встановлення фактів відсутності державної реєстрації транспортних засобів, які зазначені в ТТН; не надання паспортів якості, сертифікатів відповідності чи інших документів щодо перевірки якості товару, тоді як наявність таких документів передбачена договорами поставки. На користь висновку про фіктивний характер господарських операцій Підприємства також свідчитиме, якщо керівник одночасно є засновником, директором та бухгалтером багатьох суб`єктів господарювання, які розташовані в різних регіонах країни (міста Київ, Львів, Миколаїв), а інший керівник в процедурі досудового розслідування кримінального провадження заперечу\ свою причетність до фінансово-господарської діяльності вказаного товариства.

Наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та для відмови платнику ПДВ у формуванні податкового кредиту за рахунок сум цього податку у ціні придбаних товарів (послуг), якщо інші об`єктивні дані свідчать про зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю. Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема у постанові від 12.06.2018 у справі №825/3419/14.

Сукупністю вказаних доказів не підтверджено факт безтоварності операцій позивача чи використання не в господарській діяльності товару. Поряд з цим суд врахував, що для спірних правовідносин позивач є продавцем товару, а не покупцем. Дані звітності про облік працівників доводять можливість виконання спірних операцій. Продаж горіхів входить до його зареєстрованих видів господарської діяльності. Відповідно, мова йде не про податковий кредит щодо придбаного товару та необхідність з`ясування факту використання його в господарській діяльності, а про виконання позивачем, як продавця, передбаченого вказаними вище нормами ПК України податкового обов`язку задекларувати податкові зобов`язання з ПДВ щодо такого продажу, враховуючи, що платіжними документами підтверджується зарахування на його рахунок коштів від вказаного вище контрагента та складені первинні бухгалтерські документи на продаж. Оскільки не надано доказів включення цих правочинів у відповідну звітність, доводи відповідача обґрунтовані.

Постанова Монастирищенського районного суду Черкаської області від 02.05.2023 у справі №702/342/23 закрито адміністративне провадження за відсутності події щодо ОСОБА_7 не має преюдиційного для цієї справи значення, оскільки не стосується обставин і фактів, які підлягають доведенню в адміністративному судочинстві в цій справі.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Сукупністю встановлених з досліджених доказів фактів та обставин підтверджено обґрунтованість висновків Акту, доводів відзиву про заниження позивачем податкового зобов`язання з ПДВ у вказаних правочинах, та, як наслідок, доведена правомірність спірного ППР. Отже, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст.139 КАС України судові витрати, понесені позивачем зі сплати судового збору, зважаючи на результат вирішеного спору стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ КОЛЛ-ТРЕЙД (19114, Черкаська обл., Уманський р-н., смт.Цибулів, вул.Гагаріна, буд.30-Е; код ЄДРПОУ 44667421) до Головного управління ДПС у Черкаській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 44131663) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 05.04.2023 № 2931/23-00-07-04-01 форми В4.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Анжеліка БАБИЧ

Повний текст рішення виготовлений і підписаний 18.08.2023.