Постанова

від 17.08.2023 по справі 140/8331/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2023 року Справа № 140/8331/23 пров. № А/857/9160/23 А/857/11380/23Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Качмара В.Я.,

суддів Довгополова О.М., Курильця А.Р.,

при секретарі судового засідання Юрченко М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м.Львові справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РІО ТРЕЙД ГРУП» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито за апеляційними скаргами Головного управління ДПС у Волинській області на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 8 травня 2023 року та ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 6 червня 2023 року (суддя Волдінер Ф.А., м.Луцьк),

ВСТАНОВИВ:

У травні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «РІО ТРЕЙД ГРУП» (далі ТОВ) звернулося до суду із позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі Головне управління) в якому просило:

визнати протиправними та скасувати рішення відповідача про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку від 26.12.2022 №81715, 02.02.2023 №6552, 21.02.2023 №11452, 03.04.2023 №21031 (далі Рішення №№715, 552, 452, 031, оскаржувані Рішення відповідно);

зобов`язати Головне управління виключити ТОВ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Також позивачем подано заяву про забезпечення позову в якій ТОВ просило застосувати заходи забезпечення позову у вигляді зупинення дії індивідуальних актів: Рішення №№715, 552, 452, 031 відповідно до моменту вирішення справи по суті та набрання законної сили рішенням суду по ній (далі Заява-1).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 8 травня 2023 року Заяву-1 задоволено (далі Ухвала суду).

26.05.2023 в суді першої інстанції зареєстровано заяву Головного управління про роз`яснення судового рішення в якій відповідач просив: надати роз`яснення Ухвали суду, а саме в якій послідовності підлягає зупинення дії рішень, оскільки кожне наступне рішення контролюючого органу про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку прийняте з урахуванням пояснень до винесеного попереднього рішення про віднесення платника до категорії ризиковості (далі Заява-2).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 6 червня 2023 року у задоволенні Заяви-2 відмовлено (далі Ухвала суду-1).

Не погодившись із постановленими ухвалами такі оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати, у задоволені Заяви-1 відмовити, Заяву-2 задовольнити.

В доводах апеляційних скарг вказує, що судом першої інстанції не враховано тої обставини, що позивачем не наведено достатніх доказів в обґрунтування поданої заяви та належних доказів наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, а також неможливості захисту прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову. Окрім того, внесення контролюючим органом платника податку до переліку ризикових платників податків є лише діяльністю контролюючого органу з виконання своїх повноважень по збиранню та формуванню податкової інформації, яка сама по собі не створює для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжує для нього обов`язкових юридичних наслідків. Включення суб`єктом владних повноважень до бази даних певної інформації не створює жодних перешкод для діяльності платника податку. Зазначає, що скаржнику є незрозумілим порядок виконання Ухвали суду, так як в ній не визначено послідовність виконання зупинення оскаржуваних Рішень.

Відповідач у відзивах на апеляційні скарги заперечує вимоги таких, вважає судові рішення законними та обґрунтованими, просить залишити їх без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішень суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи оскаржувані ухвали, суд першої інстанції виходив із того, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваних Рішень істотно ускладнює ефективний захист прав та інтересів позивача від порушень з боку суб`єкта владних повноважень у сфері господарської діяльності, а саме: право здійснювати самостійно без обмежень господарську діяльність, а резолютивна частина Ухвали суду викладена чітко, зрозуміло та однозначно, а, відтак, не викликає труднощів для розуміння її змісту та тлумачення.

Такі висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з не правильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права, з таких міркувань.

Апеляційним судом, з урахуванням встановленого судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що ТОВ з 21.12.2010 перебуває на обліку в контролюючому органі, як платник податків, основний вид діяльності 45.31 оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів.

ТОВ отримало в електронному сервісі ДПС «Електронний кабінет платника податків» Рішення №715, відповідно до якого зазначено, що позивач відповідає критеріям ризиковості платника податку, підстава пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку (далі Критерії) - у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/ розрахунку коригування. Згідно даних ТОВ здійснено виписку податкових накладних в адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «АМВ Плюс» на реалізацію товару «автозапчастини», Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтернатива 2018» на реалізацію товару «автозапчастини», подальша реалізація по ланцюгу постачання відсутня. Крім того, здійснено виписку податкових накладних на реалізацію товару «автозапчастини» в адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Оіл», по якому наявне діюче рішення про відповідність пукнту 8 Критеріїв (рішення від 21.12.2021).

У зв`язку із цим заявником 24.01.2023 на підставі пункту 6 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165) надало відповідні пояснення від 20.01.2023 № 1/20 та їх документальне підтвердження, зокрема, для огляду та аналізу господарської діяльності контролюючому органу були надані видаткові та товарно-транспортні накладні, вантажно-митні декларації, договори, а також банківські виписки про оплату поставленого товару та ряд інших документів на підтвердження реальності господарських операцій.

Отримання вказаних пояснень та документів відповідачем підтверджується Квитанцією з електронного кабінету платника податків №2 від 24.01.2023.

02.02.2023, з урахуванням отриманої від ТОВ інформації та копій відповідних документів, Головне управління прийняло Рішення № 6552, підстава пункт 8 Критеріїв - 05 - постачання товарів платнику(ам) податку, який(і) здійснює(ють) постачання товарів, відмінних від придбаних; 12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, а саме первинні документи щодо транспортування, первинні документи щодо постачання/ придбання товарів/послуг; видаткові накладні та товарно-транспортні накладні оформлені належним чином (відсутні обов`язкові реквізити - підписи) відсутні регістри бухгалтерського обліку (картки рахунків 361,631, 281).

Позивач 10.02.2023 на підставі пункту 6 Порядку №1165 надав пояснення від 10.02.2023 № 1/10 та їх документальне підтвердження, зокрема, для огляду та аналізу господарської діяльності контролюючому органу були надані ОСВ 361 по контрагентах №1 від 08.02.2023, ОСВ 631 по контрагентах №2 від 08.02.2023,ОСВ 632 по контрагентах №3 від 08.02.2023, а також відповідні CMR, митні декларації, договори та рахунки фактури.

21.02.2023, з урахуванням отриманої від ТОВ інформації та копій відповідних документів, Головне управління прийняло Рішення №452, підстава пункт 8 Критеріїв - 05 - постачання товарів платнику(ам) податку, який(і) здійснює(ють) постачання товарів, відмінних від придбаних; 12- постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, а саме відсутні рахунки на оплату, картка рах. 361/акт звірки взаєморозрахунків з контрагентами Товариством з обмеженою відповідальністю «Альтернатива 2018», «Захід-Оіл».

Позивач 23.03.2023 на підставі пункту 6 Порядку №1165 надало відповідні пояснення № 1/23 від 23.03.2023 та їх документальне підтвердження, зокрема, для огляду та аналізу господарської діяльності контролюючому органу були надані договір оренди нерухомого майна від 01.10.2022 1/10/2022; ОСВ по рах 10 за 2022 рік; ОСВ по рах 10 за 2023 рік; Штатний розпис на 01.01.2023; договори на постачання товарів, платіжні доручення в іноземній валюті та заявки на купівлю валюти, акти звірки між ТОВ та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альтернатива 2018», видаткові та товарно-транспортні накладні, реєстри оплат, а також ряд інших документів.

З урахуванням отриманої від ТОВ інформації та копій відповідних документів, було прийняте Рішення №031, підстава пункт 8 Критеріїв - 05 - постачання товарів платнику(ам) податку, який(і) здійснює(ють) постачання товарів, відмінних від придбаних; 12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, а саме довіреність, акт керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; відсутні додатки, наявність яких передбачена умовами договору, зокрема належним чином оформлене письмове доручення на отримання товару.

Частинами першою та другою статті 150 КАС встановлено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Перелік заходів забезпечення позову, наведений у частині першій статті 151 КАС, є вичерпний. При цьому заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами і адміністративний суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову, але з урахуванням в обов`язковому порядку співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (положення частини другої статті 151 КАС).

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 КАС).

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Таким чином, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані заявником для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, а також у очевидності ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, у чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

Так само суд повинен вказати підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.

Отже, для забезпечення позову суд повинен на підставі доказів та з огляду на обставини справи, поведінку учасників переконатися, що загроза ускладнення виконання рішення суду чи ефективного захисту такого права дійсно існує. Загроза повинна бути прямо пов`язана з об`єктом спору, а також мають бути обґрунтовані підстави вважати, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову настануть обставини, зазначені в пункті 1 частини другої статті 150 КАС.

При цьому під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Як видно з матеріалів справи, Рішення Головного управління №№715, 552, 452, 031 про віднесення платника до переліку ризикових, стосовно дії яких суд першої інстанції застосував заходи забезпечення позову, прийнято на підставі Порядку №1165.

Своєю чергою відповідно до положень Порядку №1165 єдиним негативним наслідком для позивача від рішення про його відповідність Критеріям може бути лише зупинення реєстрації податкової накладної, проте, указаний Порядок передбачає чіткий механізм реєстрації зупинених податкових накладних у разі надання платником податків, за його бажанням, відповідних пояснень та документів до них.

Таким чином, відсутні законодавчі підстави вважати, що зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування унеможливлює подальшу реєстрацію цих документів податкової звітності.

Також, зважаючи на положення пункту 5 Порядку №1165 перевірка відповідності платника податків критеріям ризиковості здійснюється щоразу за наслідками подання для реєстрації податкової накладної незалежно від факту віднесення платника податків до переліку ризикових, оскільки такий захід моніторингу і платника податку, і податкової накладної передбачений законом.

Висновки суду першої інстанції, що невжиття таких заходів, як зупинення дії оскаржуваних позивачем Рішень, зумовить настання негативних і незворотних наслідків для господарської діяльності ТОВ та інших добросовісних платників податків не підтверджені оцінкою судом будь-яких доказів. Так само в Ухвалі суду не зазначено на підставі яких саме доказів були визнані підтвердженими доводи позивача, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективність захисту й унеможливити поновлення порушених прав позивача. Вказані висновки суду засновані лише на письмових доводах позивача, що наведені ним в обґрунтування позову та Заяви-1

Вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб фактично вирішило спір без розгляду справи по суті, що всупереч цілям та меті застосування норми статті 150 КАС.

Суд фактично обмежив автоматизований моніторинг відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, впроваджений з метою забезпечення превентивного реагування та запобігання потенційному виникненню порушень платниками податкового законодавства та прискорення урегулювання питань з розгляду спорів без звернення до суду для досягнення цілей державної політики, визначених Програмою діяльності Кабінету Міністрів України.

З приводу негативних наслідків для господарської діяльності позивача, на які послався суд в оскаржуваній ухвалі апеляційний суд зазначає, що безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до статті 150 КАС зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є безумовними підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

При цьому апеляційний суд також зазначає, що віднесення певних платників податків до ризикових є по суті формою здійснення контролюючим органом податкового контролю, який, в тому числі, спрямований і на забезпечення прав та інтересів інших суб`єктів господарювання в частині правильності відображення ними результатів господарської діяльності з метою оподаткування. Водночас, за позивачем залишається право належними документами довести реальність здійснення фінансово-господарських операцій у межах своєї господарської діяльності, та у разі повноти документів по даних операціях, подальшого прийняття позитивного рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування. Та обставина, що надання додаткових документів та пояснень у кожному конкретному випадку вимагає значного часу та зусиль, не може сприйматися як визначена законом підстава для забезпечення позову.

В обсязі встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням положень частини другої статті 150 та частини другої статті 151 КАС, суд апеляційної інстанції визнає висновок суду першої інстанції про забезпечення позову помилковим.

До того ж слід зазначити, що Верховний Суд притримується сталої позиції щодо застосування положень статей 150, 151 КАС, що підтверджується також постановами Верховного Суду від 17 травня 2022 року у справі 240/16158/21, 25 лютого 2021 року у справі №380/5012/20, 8 жовтня 2020 року у справі №280/2284/20, але не виключно.

У зазначених постановах Верховний Суд, застосувавши норми статей 150, 151 КАС, дійшов висновку, що вжиття заходів забезпечення позову щодо зупинення рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості та внесення до журналу ризикових платників фактично вирішує спір по суті, що суперечить меті застосування норми статті 150 КАС.

Відтак, висновок суду першої інстанції про існування визначених у статті 150 КАС обставин для вжиття заходів забезпечення позову є хибними з огляду на викладене вище.

Частинами першою та другою статті 254 КАС встановлено, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

З матеріалів справи видно, що підставою для звернення Головним управлінням із Заявою-2 було постановлення Ухвали суду, яка за твердженнями заявника була незрозуміла в частині послідовності зупинення оскаржуваних Рішень.

Водночас, зважаючи на те, що в процесі апеляційного перегляду Ухвали суду, апеляційний суд дійшов висновку, що така ухвала підлягає скасуванню, відповідно і в заявника-апелянта відпадають підстави для необхідності роз`яснення судового рішення, яке фактично є скасованим.

З огляду на викладене, скасуванню підлягає також і Ухвала суду-1.

Відповідно до статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на зазначене, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права (неправильне тлумачення) та порушення норм процесуального права, що призвело до безпідставного задоволення заяви про забезпечення позову, та відповідно безпідставного звернення про роз`яснення Ухвали суду, а тому апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 308, 310, 312, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Головного управління ДПС у Волинській області задовольнити частково.

Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 8 травня 2023 року скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «РІО ТРЕЙД ГРУП» про забезпечення позову відмовити.

Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 6 червня 2023 року скасувати .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді О. М. Довгополов А. Р. Курилець Повне судове рішення складено 17 серпня 2023 року.