Постанова

від 18.08.2023 по справі 826/11658/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 826/11658/18

касаційне провадження № К/9901/48538/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві

на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 грудня 2018 року (головуючий суддя - Каракашьян С.К.)

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Костюк Л.О., судді - Бужак Н.П., Василенко Я.М.)

у справі № 826/11658/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімерізол»

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Полімерізол» (далі - ТОВ «Полімерізол»; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12 квітня 2018 року № 1842615147, від 12 квітня 2018 року № 1852615147, від 12 квітня 2018 року № 1862615147, від 12 квітня 2018 року № 1872615147.

Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 17 грудня 2018 року позов задовольнив повністю.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 16 вересня 2021 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

ГУ ДПС у м. Києві звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 грудня 2018 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на тому, що при вирішенні спору судами попередніх інстанцій безпідставно не досліджувався сам факт виявлених порушень, а лише зазначено про незаконність наказу, на підставі якого здійснено контрольний захід щодо ТОВ «Полімерізол».

Верховний Суд ухвалою від 04 лютого 2022 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві.

Відзиву на касаційну скаргу від позивача не надійшло, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій з`ясовано, що відповідачем на підставі наказу від 01 березня 2018 року № 3208 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Полімерізол» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків до державного бюджету в ході фінансово-господарської діяльності, у тому числі по ланцюгу взаємовідносин із Товариством з обмеженою відповідальністю «Дервік капітал», Товариством з обмеженою відповідальністю «НВР «Укрінтех», Товариством з обмеженою відповідальністю «Техпромсервіс ЛТД», Публічним акціонерним товариством «Ужгородський турбогаз», Товариством з обмеженою відповідальністю «Робікон-Н», Товариством з обмеженою відповідальністю «Tapгет глобал», Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфаінжиніринг», Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро-Сталь», Товариством з обмеженою відповідальністю «Білден Хісторі», Товариством з обмеженою відповідальністю «Терра Еко Продукт» та підприємств, які використовувалися для штучного підвищення цін, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю «Груп Гудз», Товариство з обмеженою відповідальністю «Сімдистрибюшн», Товариство з обмеженою відповідальністю «Бебі фудз», Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвір ком», Товариство з обмеженою відповідальністю «Укренергохолдінг», Товариство з обмеженою відповідальністю «Реал-Консалт Плюс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Котрис», Товариство з обмеженою відповідальністю «Гіалайн-Україна», Товариство з обмеженою відповідальністю «Тріга компані», Товариство з обмеженою відповідальністю «Флорінг торг», Товариство з обмеженою відповідальністю «Київ Опт Інвест», Товариство з обмеженою відповідальністю «Таргет глобал», Товариство з обмеженою відповідальністю «Файлен мілд», Товариство з обмеженою відповідальністю «Наутилтрейд», Товариство з обмеженою відповідальністю «Шелбрук інвестінг», Товариство з обмеженою відповідальністю «Джуна дютрібьюшн», Товариство з обмеженою відповідальністю «Донагроторг преміум» за період 2016 - 2017 роки, за результатами якої складено акт від 21 березня 2018 року № 66/26-15-14-07-02-10/38465255.

На підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом з огляду на порушення позивачем вимог пунктів 44.1, 44.2 статті 44, пункту 85.2 статті 85, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) 12 квітня 2018 року прийнято податкові повідомлення-рішення: № 1852615147, згідно з яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 182508,00 грн; № 1842615147, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 27471216,00 грн за основним платежем та 6867804,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; № 1862615147, згідно з яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штраф) у розмірі 30833,33 грн; № 1872615147, згідно з яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штраф) у розмірі 510,00 грн.

Надаючи оцінку правомірності прийняття ГУ ДПС у м. Києві названих актів індивідуальної дії, попередні судові інстанції виходили з того, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 липня 2018 року у справі № 826/5915/18, яке набрало законної сили 19 квітня 2019 року, визнано протиправним та скасовано наказ від 01 березня 2018 року № 3208 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Полімерізол» з питань дотримання податкового законодавства за період 2016 - 2017 років; визнано протиправними дії ГУ ДПС у м. Києві щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання податкового законодавства за період 2016 - 2017 років.

Відповідно до частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Як зазначив Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18, незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатися на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо призначення/проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Тобто, здійснення перевірки є необхідною передумовою для прийняття податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового або іншого законодавства, тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту, в тому числі в силу протиправності наказу про її призначення, в контролюючого органу відсутня компетенція на прийняття податкових повідомлень-рішень.

Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення. Для збільшення контролюючим органом грошового зобов`язання або зменшення розміру від`ємного значення, застосування штрафних санкцій (штрафу) шляхом прийняття податкових повідомлень-рішень у зв`язку з допущеними таким платником порушеннями необхідно дотриматися певних умов, а саме - спочатку провести податкову перевірку.

Отже, нормами ПК України з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів встановлені умови та порядок проведення перевірок. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Наведене правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 27 січня 2015 року у справі № 21-425а14, який має враховуватися при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України та, в подальшому, підтриманий Верховним Судом.

Відтак, враховуючи визнання протиправним та скасування наказу від 01 березня 2018 року № 3208 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Полімерізол» з питань дотримання податкового законодавства за період 2016 - 2017 років рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 липня 2018 року у справі № 826/5915/18, яке набрало законної сили, прийняті за результатами такої перевірки акти індивідуальної дії підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ГУ ДПС у м. Києві без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді С. С. Пасічник

Р. Ф. Ханова