Ухвала

від 15.08.2023 по справі 497/1720/23

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15.08.2023

Справа № 497/1720/23

Провадження № 2-з/497/4/23

УХВАЛА

про роз`яснення судового рішення

15.08.2023 року Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Кравцової А.В.,

секретар судового засідання Ільєва Д.Д.,

розглянувши заяву адвоката Яковлєвої-Ангеловської Ольги Анатоліївни - представника заінтересованої особи - про неможливість виконання ухвали суду за заявою ОСОБА_1 про забезпечення доказів до пред`явлення позову, заінтересовані особи: Болградське міжрайоннеуправління водного господарства та Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк",

ВСТАНОВИВ:

08.08.2023року ухвалою Болградського районного суду Одеської області було задоволено заяву гр. ОСОБА_1 про забезпечення доказів до пред`явлення позову, заінтересовані особи: Болградське міжрайонне управління водного господарства та Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк". Вказаним судоим рішенням суд зобов`язав АТ КБ"Приватбанк" надати суду докази: роздруківки по рахунках ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме, - про рух коштів а період з січня 2018 року до січня 2023р.

15.08.2023р. до суду надійшла заява адвоката Яковлєвлї-Ангеловської О.А. - представника заінтересованої особи, - якою представник стверджує, що не зрозуміло як виконувати вказане судове рішення - ухвалу олградського районного суду Одеської області від 08.08.2023р. про забезпечення доказів, оскільки судом не зазначено номеру рахунку, по якому необхідно надати виписку за період з січня 2018 року до січня 2023р., - що є, фактично заявою про роз`яснення судового рішення, оскільки його виконання утруднене неконкретною інформацією в його резолютивній частині - відсутність номеру банківського рахунку.

Відповідно до положень частини першої статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

Згідно з п.1ч.1 ст.258 ЦПК України - ухвала є видом судового рішення, а, відтак, вона може бути роз`яснена у порядку ст.271 ЦПК України.

Частиною 2 ст.271 ЦПК України передбачено, що подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Відповідно до ч.3 ст.271 ЦПК України суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.

Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено (ч.4 ст.271 ЦПК України).

Проаналізувавши вищевказану заяву про неможливість виконання ухвали суду, суд дійшов висновку наявність підстави для надання роз`яснень щодо виконання ухвали Болградського районного суду Одеської області від 08.08.2023 про забезпечення доказів, а саме: роз`яснити, що Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" зобов`язаний надати суду на підставі вказаної ухвали від 08.08.2023р. наступні докази: роздруківки по всіх рахунках (депозитні вклади, банківські вклади з підвищеним відсотком, вклади відкриття кредитної лінії, вклади зі зниженими відсотками для пенсіонерів, та ін.), що були відкриті в АТ КБ "Приватбанк" на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - за період з січня 2018 року до січня 2023р.

Крім того, слід зазначити, що для оформлення своїх спадкових прав спадкоємець вкладника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - заявниця ОСОБА_1 - своєчасно звернулася до нотаріуса зі отримала свідоцтво про право на спадщину.

Банк, відповідно до ст.62 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» надає довідки по рахунках (вкладах) в разі смерті їх власників особам, зазначеним власником рахунку (вкладу) в заповідальному розпорядженні банку, державним нотаріальнимконторам абоприватним нотаріусам, іноземним консульським установам по справах спадщини за рахунками (вкладами) померлих власників рахунків (вкладів) за запитом цих осіб. А, відповідно до пункту 2 частини першої статті 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками за рішенням суду.

Особливості, щодо спадкування права на вклад у банку (фінансовій установі): об`єктом правонаступництва виступатиме в правовідносинах не сам вклад, а право вимагати від банку його видачі; нотаріус за певних обставин може видати спадкоємцеві дозвіл на одержання частини вкладу до закінчення строку на прийняття спадщини. Правова природа розпорядження правом на вклад залежить від форми його закріплення. У тому випадку, коли таке розпорядження міститься в окремій заяві, воно є одностороннім правочином. Якщо ж розпорядження вкладника міститься в договорі банківського вкладу, розпорядження є умовою цього договору, що наближає договір банківського вкладу до договору на користь третьої особи; якщо особа, при житті, яка відкривала вклад у банку (фінансовій установі), не зробила розпорядження банку щодо своїх коштів на випадок смерті, то підставою звернення в банк є нотаріально оформлений документ про право на спадщину, де вказується спадкоємець, частка в загальній сумі спадщини та реквізити рахунку.

Чинне законодавство не зобов`язує банки повідомляти будь-яких інших осіб про наявність вкладу, тим більше, що банк не володіє ситуацією щодо факту життя або смерті спадкодавця. Ці факти реєструється в органах громадського стану, це органи Міністерства юстиції України. Таким чином, банк не має права повідомляти інших осіб про наявність вкладу спадкодавця. Однак, вклад або депозит перебуває на зберіганні в банку або в іншій фінансовій установі до моменту запиту спадкоємця. Спадкоємець може звернутися по кошти у будь-який час після смерті спадкодавця, незалежно від часу звернення. Це безстрокове право. Отже, законодавство України дає такі гарантії спадкоємцям якщо вкладником виступає фізична особа, то банк зобов`язаний зберігати депозит без строку, до моменту звернення спадкоємця.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Згідно зі ст.13 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами; невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Суд враховує, що розглядаючи справу N 5-рп/2013, Конституційний Суд України у рішенні від 26.06.2013 зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Сформовані та вже усталені позиції Європейського суду з прав людини стосовно виконання судових рішень полягають у наступному: право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) ("Шмалько проти України", заява N 60750/00, пункт 43). Суд також виходить з того, що важко уявити, щоб пункт 1 статті 6 Конвенції детально описував процедурні гарантії, які надано сторонам, - справедливість, відкритість і оперативність проваджень, - і не передбачав би гарантій виконання судових рішень протоколу ("Бурдов проти Росії", заява N 589498/00, пункт 34).

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах "Hornsby v. Greece" (заява N 18357/91, пункт 40), "Деркач та Палек проти України" (заяви N 34297/02 та N 39574/02, пункт 18): право на суд, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін; ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок; право на звернення до суду також передбачає практичне виконання остаточних, обов`язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні; виконання судового рішення, яке набрало законної сили підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок ("Immobiliare Saffi v. Italy", заява N 22774/93, пункт 74).

Відповідно до пункту 34 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бурдов проти Росії" (заява N589498/00), пункту 52 рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" (заява N 40450/04) відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено пунктом 1 статті 1 Першого протоколу.

У пункті 33 рішення Європейського суду з прав людини "Сокур проти України" (N 29439/02) зазначено про те, що держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.

Керуючись ст.ст.129-1 Конституції України, 271, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Роз`яснити ухвалу Болградського районного суду Одеської області від 08.08.2023 про забезпечення доказів, а саме:

- зобов`язати Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (місцезнаходження: м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги,30, код ЄДРПОУ 14360570) - надати суду докази: відомості про наявність всіх рахунків наім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,та,-роздруківки прорух коштівпо цихвсіх рахунках - за період з січня 2018 року до січня 2023р. в розрізі контрагентів із зазначенням дати проведення операцій, суми платежів, призначення платежів, найменування, кодів ЄДРПОУ.

Копію ухвали для виконання надіслати Акціонерному товариству Комерційного банку "Приватбанк" (місцезнаходження: м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги,30код ЄДРПОУ 14360570) та до відому - заявнику ОСОБА_1 .

Роз`яснити особі, в якої судом витребувані докази, що:

- відповідно до ст.146 ЦПК України, "в разі неподання письмових, речових чи електронних доказів, що витребувані судом, - без поважних причин або без повідомлення причин їх неподання - суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів державним виконавцем для дослідження судом. 2. В ухвалі про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом зазначаються: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) особи, в якої знаходиться доказ, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, за наявності; 2) назва або опис письмового, речового чи електронного доказу; 3) підстави проведення його тимчасового вилучення; 4) кому доручається вилучення. 3. Ухвала про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом;

- відповідно до ст.84ч.ч.6-9 ЦПК України, "6. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. 7. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. 8. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. 9. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази";

- а, згідно ч.ч.1-7ст.85 ЦПК України, "1. Письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням. 2. Про дату, час і місце огляду доказів за їх місцезнаходженням повідомляються учасники справи. Неявка цих осіб не є перешкодою для проведення огляду. 3. У разі необхідності, в тому числі за клопотанням учасника справи для участі в огляді доказів за їх місцезнаходженням, можуть бути залучені свідки, перекладачі, експерти, спеціалісти, а також здійснено фотографування, звуко- і відеозапис. 4. Про огляд доказів за їх місцезнаходженням складається протокол, що підписується всіма особами, які беруть участь в огляді. До протоколу додаються разом з описом усі складені або звірені під час огляду на місці плани, креслення, копії документів, а також зроблені під час огляду фотознімки, електронні копії доказів, відеозаписи тощо. 5. Якщо огляд здійснюється за відсутності хоча б однієї зі сторін, а також в інших випадках, коли суд визнає це за необхідне, суд забезпечує відеофіксацію огляду технічними засобами. 6. Особи, які беруть участь в огляді доказів за їх місцезнаходженням, мають право звертати увагу суду на ту чи іншу обставину, яка, на їхній погляд, має значення для повноцінного проведення огляду, встановлення обставин, які мають значення для розгляду справи, робити свої зауваження щодо протоколу огляду. 7. У порядку, передбаченому цією статтею, суд за заявою учасника справи чи з власної ініціативи може оглянути веб-сайт (сторінку), інші місця збереження даних в мережі Інтернет з метою встановлення та фіксування їх змісту. У разі необхідності для проведення такого огляду суд може залучити спеціаліста".

Згідно ст.382 КК України, умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню - карається штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років. Ті самі дії, вчинені службовою особою, - караються штрафом від семисот п`ятдесяти до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до п`яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб...".

Ухвала набирає законноїсили змоменту їїпідписання суддею та підлягає негайному виконанню в частині надання суду доказів.

Суддя А.В. Кравцова