Рішення

від 16.08.2023 по справі 340/2395/23

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/2395/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. НАУМЕНКА, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовом: Державної служби геології та надр України (вул. Антона Цедіка, б. 16, м. Київ, 03057, ЄДРПОУ 37536031)

до відповідача: Акціонерного товариства «Кіровоградське рудоуправління» (проспект Гагаріна, б. 8, с. Катеринівка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27631, ЄДРПОУ 00191891)

третя особа: Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (просп. Шевченко, б. 4, м. Одеса, Одеська область, 65032, ЄДРПОУ 42644465)

про анулювання дозволу на користування надрами

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №459 від 28.02.1996 року, наданого Акціонерному товариству «Кіровоградське рудоуправління» (ЄДРПОУ 00191891).

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до частини 3 статті 13 Кодексу України про надра, користувачами надр не можуть бути, серед іншого, юридичні особи, у яких істотну участь мають або є кінцевими бенефіціарними власниками фізичні особи громадяни та (або) резиденти держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.

Водночас, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) АТ «Кіровоградське рудоуправління» є громадянин російської федерації ОСОБА_1 .

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про необхідність припинення права відповідача на користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу.

Ухвалою від 05 травня 2023 року позовну заяву залишено без руху (а.с. 26-27).

16.05.2023 позивачем на виконання ухвали суду направлено заяву про усунення недоліків та уточнену позовну заяву (а.с. 29-38).

Ухвалою суду від 18.05.2023 р. відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (а.с.58).

29 травня 2023 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого відповідач позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову (а.с. 61-63).

Свою позицію мотивував тим, що порядок позбавлення юридичної особи права користування надрами передбачено іншою нормою закону частиною 7 статті 13 Кодексу України про надра, а не частиною 3 зазначеної статті, на яку посилається позивач. Зазначає, що частина 7 статті 13 Кодексу України про надра передбачає позбавлення юридичної особи права користування надрами у разі застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у вигляді анулювання або зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами відповідно до Закону України «Про санкції» до кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, яка є користувачем надр. В даному випадку таких санкцій відносно бенефіціарного власника відповідача не застосовано, а отже відсутні підстави для позбавлення юридичної особи права користування надрами.

Також зазначає, що на даний час корпоративні права, майно та усі активи відповідача передані Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), для здійснення заходів з управління ним. Отже, позбавлення спеціального дозволу на користування надрами безпосередньо вплине на права зазначеного державного органу.

Крім цього, наголошує, що АТ «Кіровоградське рудоуправління» розпорядженням начальника Кіровоградської обласної військової адміністрації визначено підприємством, критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а анулювання спеціального дозволу припинить його господарську діяльність.

17.07.2023 до суду надійшла заява Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору та стороні відповідача, оскільки результати розгляду справи безпосередньо впливають на права та обов`язки АРМА (а.с. 83-86).

Ухвалою суду від 17.07.2023 суд задовольнив клопотання Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, залучив Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, встановив відповідні строки для вчинення процесуальних дій для третьої особи (а.с. 117).

Ухвалою суду від 17.07.2023 судом продовжено процесуальний строк розгляду справи на 30 днів (а.с. 121).

14.08.2023 до суду від третьої особи надійшли пояснення у справі, відповідно до яких третя особа зазначає, що за ухвалою слідчого судді корпоративні права, рухоме та нерухоме майно АТ «Кіровоградське рудоуправління» передано АРМА для здійснення заходів з управління з метою забезпечення збереження майна та збереження його економічної вартості. Зазначає, що на даний час бенефіціарний власник громадянин російської федерації, є власником лише номінально, оскільки він позбавлений будь-якої можливості користуватись такими правами, у тому числі правом користування надрами. Зазначає, що анулювання спірного спеціального дозволу на користування надрами призведе до припинення діяльності підприємства, що значно знецінить такий актив, переданий до АРМА, що в своє чергу суперечить меті вилучення та передачі його до Національного агентства та призведе до недоотримання коштів до Державного бюджету (а.с. 132-138).

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Дослідивши надані сторонами матеріали та з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Акціонерне товариство «Кіровоградське рудоуправління» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 30.01.1994, перебуває на обліку як платник податку. Основним видом економічної діяльності є: 08.12 Добування піску, гравію, глин та каоліну (а.с. 21).

З метою здійснення основного виду економічної діяльності АТ «Кіровоградське рудоуправління» отримано спеціальний дозвіл на користування надрами №459 від 28.02.1996 (а.с. 5-6), умови користування надрами з метою видобування корисних копалин визначені Угодою №459 від 28.07.2017 (а.с. 9-19).

Позивач зазначає, що із набранням чинності 28.03.2023 Закону України від 01.12.2022 №2805-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами», цим Законом статтю 13 Кодексу України про надра доповнено частиною третьою, відповідно до якої користувачами надр не можуть бути, серед іншого, юридичні особи, у яких істотну участь мають або є кінцевими бенефіціарними власниками фізичні особи громадяни та (або) резиденти держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.

Позивачем зазначається, що рішенням Верховної Ради України російська федерація визнана державою-агресором.

Водночас, відповідно до інформації про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, отриманої з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, таким власником (контролером) є громадянин російської федерації ОСОБА_1 , зареєстрований по АДРЕСА_1 (а.с. 21).

За таких підстав, позивач вказує на необхідність припинення права відповідача на користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу, у зв`язку з чим позивачем ініційовано розгляд даної справи у Кіровоградському окружному адміністративному суді.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 3 статті 4 Кодексу України про надра, надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження надрами законодавством України можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 р. № 1174 (далі Положення №1174), Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, є уповноваженим органом з питань реалізації угод про розподіл продукції.

Відповідно до підпунктів 9-11 пункту 4 Положення №1174, Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами); зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), поновлює їх дію у разі зупинення; здійснює переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), внесення до них змін та видачу дублікатів, продовжує строк дії спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами).

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Кодексу України про надра, право користування надрами надається шляхом надання спеціального дозволу на користування надрами.

Статтею 13 Кодексу України про надра визначено коло осіб, які можуть бути користувачами надр.

Так, частинами 1 та 2 зазначеної статті визначено, що користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Користувачами надр на умовах угод про розподіл продукції можуть бути громадяни України, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи України або інших держав, об`єднання юридичних осіб, створені в Україні чи за межами України (інвестори), що відповідають вимогам законодавства України. Об`єднання юридичних осіб, що не є юридичною особою, може бути користувачем надр відповідно до угоди про розподіл продукції за умови, що учасники такого об`єднання несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями, передбаченими угодою про розподіл продукції.

Водночас, частинами 3-5 статті 13 Кодексу України про надра визначено осіб, які не можуть бути користувачами надр:

1) юридичні особи, зареєстровані у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором;

2) юридичні особи, у яких:

істотну участь має держава, визнана Верховною Радою України державою-агресором;

істотну участь мають юридичні особи, зареєстровані у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором;

істотну участь мають або є кінцевими бенефіціарними власниками фізичні особи - громадяни та (або) резиденти держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.

Положення цього пункту не застосовуються до юридичних осіб, акції яких допущені до торгів на іноземних фондових біржах згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України (крім юридичних осіб, які є резидентами держави-агресора);

3) фізичні особи - громадяни та (або) резиденти держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.

Користувачами надр на умовах угод про розподіл продукції також не можуть бути об`єднання юридичних осіб, зазначених у частині третій цієї статті.

Право на користування надрами, у тому числі право на користування надрами на умовах угод про розподіл продукції, також не надається, а строк дії спеціальних дозволів на користування надрами не продовжується:

юридичній особі, фізичній особі - підприємцю, об`єднанню юридичних осіб, що не є юридичною особою, до яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України "Про санкції" у вигляді анулювання або зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами (під час дії таких санкцій);

юридичній особі, до кінцевих бенефіціарних власників якої застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України "Про санкції" у вигляді анулювання або зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами з урахуванням положень цієї статті (під час дії таких санкцій).

Аналізуючи зміст частин 3-5 статті 13 Кодексу України про надра, суд приходить до висновку про те, що вказаними нормами закону визначаються суб`єкти, якими спеціальний дозвіл на користування надрами не може бути наданий та/або продовжено дію вже наданого дозволу.

У той же час вказані норми закону не регулюють порядок та не визначають підстав анулювання вже виданих спеціальних дозволів на користування надрами.

Таким чином, суд приходить до переконання, що посилання відповідача на частину 3 статті 13 Кодексу України про надра, як на підставу анулювання спеціального дозволу на користування надрами, є помилковим, оскільки такі норми Закону не регулюють спірні правовідносини.

Натомість підстави та порядок припинення права користування надрами визначені статтею 26 Кодексу України про надра.

Так, право користування надрами припиняється у разі закінчення встановленого строку користування надрами, внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами у зв`язку з відчуженням прав на користування надрами шляхом укладення договору купівлі-продажу чи внесення таких прав як вклад до статутного капіталу суб`єктів господарювання, анулювання спеціального дозволу на користування надрами.

В свою чергу, анулювання спеціального дозволу на користування надрами здійснюється у разі:

1) звернення користувача надр із заявою про анулювання спеціального дозволу на користування надрами, в тому числі якщо відпала потреба у користуванні надрами;

2) виявлення факту вичерпання запасів, визначених спеціальним дозволом на користування надрами, на основі звітності, поданої надрокористувачем, - якщо надрокористувач не звернувся у встановленому цим Кодексом порядку із заявою про внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами на підставі пункту 5 частини першої статті 16-5 цього Кодексу;

3) наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення юридичної особи, яка є надрокористувачем, шляхом ліквідації або відомостей про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, яка є надрокористувачем, а також у разі неподання надрокористувачем заяви про внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами у зв`язку з перетворенням юридичної особи - власника спеціального дозволу на користування надрами у строк, встановлений пунктом 14 частини першої статті 16-5 цього Кодексу;

4) заподіяння внаслідок проведення робіт, пов`язаних з користуванням ділянкою надр, безпосередньої шкоди життю чи здоров`ю людей або виникнення істотного забруднення навколишнього природного середовища;

5) невиконання, за винятком наявності обставин, не залежних від надрокористувача, затвердженої програми робіт з порушенням строків на більш як один рік з дати закінчення виконання відповідного етапу програми робіт;

6) встановлення факту подання в заяві про видачу спеціального дозволу на користування надрами та документах, що додаються до неї, недостовірних відомостей щодо заявника;

7) невжиття надрокористувачем заходів для усунення причин зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами у зв`язку з порушенням вимог законодавства - після зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами у зв`язку з таким порушенням із наданням достатнього часу для їх усунення;

8) застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до Закону України "Про санкції" у вигляді анулювання спеціального дозволу на користування надрами;

9) наявності підстави, передбаченої частиною четвертою статті 16-1 цього Кодексу;

10) виявлення підстав для анулювання спеціального дозволу на користування надрами, передбачених Законом України "Про газ (метан) вугільних родовищ" - для спеціальних дозволів на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, та видобування газу (метану) вугільних родовищ.

Аналіз частини 2 статті 26 Кодексу України про надра свідчить про те, що вказана норма Закону передбачає вичерпний перелік підстав анулювання спеціального дозволу на користування надрами.

В свою чергу, позивачем не наведено жодних доказів щодо наявності підстав для застосування вимог частини 2 статті 26 Кодексу України про надра до спірних правовідносин.

Надаючи оцінку обставинами справи у сукупності з доводами позивача про виникнення підстав для анулювання спірного спеціального дозволу з моменту доповнення статті 13 Кодексу України про надра частинами третьою-сьомою, суд зауважує, що дійсно частина 7 зазначеної статті, у сукупності з пунктом 8 частини 2, частиною 4 статті 26 Кодексу визначає особливий порядок анулювання спеціального дозволу на користування надрами.

Так, частина 4 статті 26 Кодексу України про надра визначає, що анулювання спеціального дозволу на користування надрами з підстави, визначеної пунктом 8 частини другої цієї статті, здійснюється з урахуванням вимог, передбачених частинами п`ятою - сьомою статті 13 цього Кодексу.

Частина 7 статті 13 Кодексу передбачає, що у разі застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у вигляді анулювання або зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами відповідно до Закону України "Про санкції" до кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, яка є користувачем надр, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, відповідно анулює або зупиняє дію спеціального дозволу на користування надрами такого користувача через 30 днів з дня застосування таких санкцій, якщо через 30 днів з дня видання указу Президента України про застосування відповідної санкції особа, до якої її застосовано, залишається кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи, що є власником відповідного спеціального дозволу на користування надрами.

Отже умовами застосування наслідків у вигляді анулювання або зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами у відповідності до ч. 7 ст. 13, п. 8 ч. 2, ч. 4 ст. 26 Кодексу України про надра є застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у вигляді анулювання або зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами відповідно до Закону України "Про санкції" до кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, яка є користувачем надр.

У матеріалах справи відсутні будь-які дані про застосування до кінцевого бенефіціарного власника АТ «Кіровоградське рудоуправління» спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до Закону України "Про санкції".

За таких підстав суд не вбачає можливості застосувати до спірних правовідносин положення ч. 7 ст. 13, п. 8 ч. 2, ч. 4 ст. 26 Кодексу України про надра у вигляді анулювання спеціального дозволу на користування надрами АТ «Кіровоградське рудоуправління».

Суд також встановив, що ухвалами слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 08.09.2022 та від 01.12.2022 у справі 405/4535/22 корпоративні права АТ «Кіровоградське рудоуправління», а також його рухоме та нерухоме майно передано для здійснення заходів з управління з метою забезпечення збереження майна та збереження його економічної вартості у порядку та на умовах, визначених статтями 19-24 Закону №772-VIII, Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) (а.с. 90-104, 105-114).

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» від 10 листопада 2015 року № 772-VIII (далі Закон №772-VIII), Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Національне агентство), є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, та/або з управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковано у кримінальному провадженні чи стягнено за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 1 Закону №772-VIII, активи - кошти, майно, майнові та інші права, на які може бути накладено або накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковані за рішенням суду у кримінальному провадженні чи стягнені за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.

Управління активами - діяльність із володіння, користування та розпорядження активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави і вирішено питання про їх передачу Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, тобто забезпечення збереження активів, збереження (за можливості - збільшення) їх економічної вартості, передача їх в управління або реалізація активів у випадках та порядку, передбачених цим Законом, а також реалізація активів, конфіскованих у кримінальному провадженні чи стягнених за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими (пункт 4 частини 1 статті 1 Закону №772-VIII).

Арешт активів, які є речовими доказами та об`єктами ймовірної конфіскації, а також їх передача в управління АРМА на підставі ухвали слідчого судді (суду) є діями, які здійснюються з метою досягнення завдань кримінального провадження.

Суд зауважує, що саме ухвала про арешт активів є тим самим рішенням органу судової влади, яке тимчасово позбавляє власника відповідних прав.

З моменту арешту активів їх власник тимчасово позбавлений права визначати їхню долю, самостійно ними користуватися, в тому числі передавати їх в тимчасове володіння чи користування третім особам.

Ухвала про передачу активів в управління АРМА є визначеним слідчим суддею спеціальним порядком зберігання речових доказів, яким забезпечується виконання ухвали про арешт цих активів.

Таким чином, з постановленням слідчим суддею ухвали про арешт активів та ухвали про їх передачу в управління АРМА, виключно останнє уповноважується здійснювати права володіння, розпорядження та користування щодо цього майна.

Тобто, лише АРМА має юридично забезпечену можливість бути в безпосередньому фактичному зв`язку з відповідними речовими доказами, вилучати корисні властивості з цього майна, визначати долю цих активів шляхом, зокрема, їх передачі в управління.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 04.12.2019, справа №910/15262/18.

Отже, на час розгляду даної справи саме АРМА належить право користування майном АТ «Кіровоградське рудоуправління», а отже анулювання спеціального дозволу на користування надрами буде суперечити встановленій законом меті передачі активів в управління Національному агентству, оскільки значно знецінить вартість таких активів через неможливість здійснювати господарську діяльність за основним видом економічної діяльності.

Суд також вважає слушними доводи відповідача щодо того, що згідно розпорядження начальника Кіровоградської обласної військової адміністрації №553-р від 23.05.2023, АТ «Кіровоградське рудоуправління» визнано критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період на території Кіровоградської області (а.с. 75).

За таких підстав, припинення господарської діяльності зазначеного підприємства через анулювання спеціального дозволу на користування надрами з великою вірогідністю може мати своїм наслідком завдання шкоди економічним та оборонним інтересам територіальної громади та держави вцілому.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У разі надання відповідачем доводів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про правомірність його рішень, дій чи бездіяльності, позивач має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України.

З огляду на викладене, позивач, всупереч вимогам статті 77 КАС України, не навів належного правового обґрунтування своїх вимог, не довів належними та допустимими доказами необхідності анулювання спеціального дозволу на користування надрами АТ «Кіровоградське рудоуправління», враховуючи факт передачі в управління АРМА усіх корпоративних прав, рухомого та нерухомого майна зазначеного підприємства, а також враховуючи, що відповідач визнаний критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період на території Кіровоградської області.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог, у задоволенні позову слід відмовити.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Судові витрати залишити фактично понесеними.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО