Рішення
від 20.07.2023 по справі 916/924/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" липня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/924/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Комунального некомерційного підприємства Чорноморська лікарня Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області (68004, Одеська обл., Одеський р-н, м. Чорноморськ, вул. Шума Віталія, буд. 4, код ЄДРПОУ 01982212)

до відповідачів:

1.Фізичної особи-підприємця Лісковського Сергія Вікторовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

2.Приватного підприємства АКС (65069, Одеська обл., м. Одеса, пр-т Добровольського, буд. 73, код 23875758)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю АПТЕКА ГАЄВСЬКОГО (65023, м. Одеса, вул. Ніжинська, буд. 65, код ЄДРПОУ 21032062)

про витребування майна, -

за участю учасників справи:

від позивача: Бочкарев Д.О., в порядку положень про самопредставництво

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: Бобик Р.В., керівник

від третьої особи: Боднарук М.М., керівник

Суть спору: Комунальне некомерційне підприємство Чорноморська лікарня Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Лісковського Сергія Вікторовича та Приватного підприємства АКС, в якому просить суд зобов`язати Фізичну особу-підприємця Лісковського Сергія Вікторовича та Приватне підприємство АКС звільнити та повернути орендоване майно, а саме: частину нежитлового приміщення будівлі Комунального некомерційного підприємства Чорноморська лікарня Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області площею 18 кв.м., за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. В. Шума, 4 до Комунального некомерційного підприємства Чорноморська лікарня Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує на обставину припинення договору оренди нерухомого майна №209840910489 від 01.11.2011 та необхідність повернення орендованого приміщення.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 04.04.2023 о 16:30.

24.03.2023 за вх.№9641/23 до суду від позивача надійшли оригінали поданих до суду в додатку до позовної заяви письмових доказів, які судом оглянуто в підготовчому засіданні 04.04.2023.

04.04.2023 за вх.№10865/23 до суду від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, який прийнято судом до розгляду. У поданому відзиві відповідач-2 просить суд відмовити у задоволенні позову з огляду на наступне:

- відповідач-2 не заперечує обставини, що Фізична особа-підприємець Лісковський Сергій Вікторович є орендатором приміщення площею 18,0 кв.м, розташованого в будівлі за адресою: Одеська обл., Одеський р-н., м. Чорноморськ, вул. В. Шума, 4, про що відповідно складено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності №209840910489; відповідно до додаткової угоди до договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 01.11.2011 термін дії договору було продовжено до 07.07.2022; 24.10.2019 між ПП АКС та ФО-П Лісковським С.В. було укладено договір суборенди, відповідно до якого ФО-П Лісковський С.В. здав, а ПП АКС прийняло в платне користування частину нежитлового приміщення в будівлі Комунального некомерційного підприємства Чорноморська лікарня Чорноморської міської ради Одеської області за адресою м. Чорноморськ, вул. В. Шума, 4, загальною площею 18 кв.м, термін суборенди встановлюється з дати підписання акту приймання-передачі до 01.07.2022;

- щодо тверджень позивача, що відповідачі не звернулись до позивача з заявою про продовження договору та термін дії договору закінчився 01.07.2022, відповідач-2 вважає їх безпідставними, оскільки відповідно до абзацу 6 пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 2022 року №634 Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану - у разі коли граничний строк для подання заяви про продовження договору оренди припадає на період воєнного стану, цей строк продовжується на строк воєнного стану та три місяці з дати його припинення чи скасування;

- щодо тверджень позивача, що відповідачами не визначено наміру про продовження дії договору оренди зі звітом про оцінку об`єкту оренди у визначений законом строк, тобто за три місяці до закінчення терміну дії договору, а саме станом на 01.04.2022, відповідач-2 зауважує, що зазначене твердження позивача є помилковим, оскільки з огляду на ч.8 ст. 18 закону - орендар, який звертається із заявою про продовження договору оренди відповідно до абзацу четвертого частини сьомій цієї статті, зобов`язаний разом із такою заявою надати орендодавцю звіт про оцінку майна та рецензію на цей звіт; з огляду на частину сьому ст. 18 в ній зазначено в абзаці першому - договори, що продовжуються відповідно до частини другій цієї статті, продовжуються на тих самих умовах, на яких були укладені договори оренди, що продовжуються, з урахуванням вимог цього Закону та Порядку передачі майна в оренду, тобто мова в частині сьомої ст. 18 йде про продовження договорів визначених у частині другої ст. 18 Закону; в частині другої ст. 18 Закону зазначено, що - без проведення аукціону можуть бути продовжені договори, які: укладені та продовжуються вперше, за умови, якщо строк оренди за такими договорами становить п`ять років або менше; укладені без проведення аукціону з установами, організаціями, передбаченими частиною першою статті 15 цього Закону; укладені без проведення аукціону з підприємствами, установами, організаціями, передбаченими частиною другою статті 15 цього Закону відповідно до вимог статті 15 цього Закону, крім випадків, передбачених абзацами одинадцятим та дванадцятим частини другої статті 15 цього Закону; укладені з підприємствами, установами, організаціями, що надають соціально важливі послуги населенню, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, додатковий перелік яких може бути визначений представницькими органами місцевого самоврядування згідно із законодавством; відповідач-2 стверджує, що ані ФОП Лісковський С.В., ані ПП АКС не підпадають під вимоги визначені ч.2 ст. 18, та на них не поширюється можливість продовження договору без проведення аукціону, також на відповідачів не поширюються права на отримання в оренду державного та комунального майна без проведення аукціону, визначених частиною першою та частиною другою ст. 15 Закону, визначених частиною другою ст. 18 Закону;

- на думку відповідача-2 у відповідності до п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 2022 року №634 позивач за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди не повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону, з огляду на вищевикладене жодних законних підстав для відмови у продовженні договору оренди в розумінні ст. 19 Закону з позовної заяви не вбачається, а наведені позивачем обставини не мають свого підтвердження.

У підготовчому засіданні 04.04.2023 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 177 ГПК України про продовження строків підготовчого провадження на 30 днів та у порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 11.05.2023 о 12:00.

09.05.2023 за вх.№15296/23 до суду від ТОВ АПТЕКА ГАЄВСЬКОГО надійшла заява про вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача.

У підготовчому засіданні 19.04.2023 судом у протокольній формі задоволено клопотання ТОВ АПТЕКА ГАЄВСЬКОГО за вх.№15296/23 від 09.05.2023 та винесено ухвалу в порядку ст. 50 ГПК України, якою залучено Товариство з обмеженою відповідальністю АПТЕКА ГАЄВСЬКОГО (65023, м. Одеса, вул. Ніжинська, буд. 65, код ЄДРПОУ 21032062) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, оскільки рішення у справі може вплинути на його права або обов`язки; зобов`язано сторін завчасно надіслати залученій третій особі процесуальні заяви по суті спору; докази надсилання надати до суду; запропоновано залученій третій особі надати до суду пояснення по суті спору.

У підготовчому засіданні 11.05.2023 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 01.06.2023 о 12:00.

31.05.2023 за вх.№17984/23 до суду від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, який прийнято судом до розгляду. У поданому відзиві відповідач-1 наводить аналогічні доводи, які викладені у відзиві відповідача-2, та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Підготовче засідання 01.06.2023 о 12:00 не відбулось у зв`язку з проведенням ГУДСНС України в Одеській області спільно з ГУНП в Одеській області оперативно-розшукових заходів з приводу анонімного повідомлення про закладення вибухового приладу в адміністративній будівлі суду та зміщенням графіку проведення судових засідань. Ухвалою суду від 07.06.2023 підготовче засідання призначено на 20.06.2023 о 14:00.

20.06.2023 за вх.№20202/23 до суду від третьої особи надійшли пояснення, які залучено судом до матеріалів справи. У поданих поясненнях третя особа просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та вказує:

- третя особа зазначає, що за договором оренди від 01.01.2011 (обліковий номер договору №209840910489), строк дії якого спливав 01.07.2022, обов`язок орендаря - ФОП Лісковського С.В. повідомити орендодавця - КНП Чорноморська лікарня Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області про наміри продовжити дію договору оренди відповідно до ч.3 ст. 18 ЗУ Про оренду державного та комунального майна, виникла 01.04.2022 та враховуючи принцип незворотності дії закону в часі, закріплений статтею 58 Конституції України, третя особа вважає, що до спірних правовідносин, які виникли 01.04.2022, неприпустимо застосовувати норми постанови КМУ від 27.05.2022 №634, яка набула чинності 01.06.2022, а тому обов`язок орендаря щодо належного повідомлення орендодавця у тримісячний строк до дати припинення дії договору оренди про намір продовжити його дію вважає невиконаним;

- третя особа звертає увагу суду, що положення пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 регулюють правовідносини, що виникають при продовженні саме договорів оренди, однак, відповідач-2 використовує оспорюваний об`єкт нерухомості на підставі договору суборенди;

- третя особа вказує, що з урахуванням того, що: договір оренди та договір суборенди, як цивільно-правові категорії, мають різну правову природу, законодавцем, при конструюванні положень пункту 5 Постанови КМУ від 27.05.2022 №634, не було встановлено можливості для автоматичного продовження договорів суборенди державного та комунального майна, договір суборенди від 24.10.2019 завершується 01.07.2022 та не пов`язує момент свого завершення з моментом завершення договору оренди від 01.11.2011, ТОВ АПТЕКА ГАЄВСЬКОГО вважає, що ПП АКС, як суборендар за договором від 01.11.2019, втратив своє право на користування оспорюваним нерухомим майном на підставі договору суборенди від 24.10.2019, а тому утримує таке нерухоме майно протизаконно;

- третя особа зазначає, що синтаксичний аналіз пункту 10.4 договору оренди від 01.01.2011 (обліковий номер договору №209840910489) дає підстави для висновку, що договір вважається продовжений на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором та чинним законодавством, у разі відсутності заяви від однієї із сторін про припинення дії цього договору; як вбачається з матеріалів справи, 07.07.2022 позивач вернувся з листом вих.№01/15-794 до відповідача-1, як орендаря, та відповідача-2, як суборендаря, про припинення дії договору оренди від 01.01.2011 (обліковий номер договору №209840910489) з 18.07.2022, натомість 18.07.2022 відповідач-1 надіслав до позивача лист з запереченнями проти припинення договору оренди від 01.01.2011 з 18.07.2022, посилаючись на положення пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №654, таким чином, на думку третьої особи позивачем було повністю дотримано вимог ч.1 ст. 764 ЦК України та п.10.4 договору оренди від 01.01.2011, проте, на переконання третьої особи, відповідачі утримують у своєму користування оспорюваний об`єкт нерухомого майна без достатньої правової підстави;

- третя особа вказує, що з аналізу положень постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634, яка набула чинності 01.06.2022, дійшла висновку, що згадана постанова не містить жодної норми, яка закріплює: пряму вказівку про неможливість відступу сторін від положень вказаної постанови; обов`язковість його положень, яка може мати вигляд вказівки в акті цивільного законодавства на нікчемний характер відступу від його положень;

- на переконання третьої особи, положення пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану, яка набула чинності 01.06.2022, в частині автоматичного продовження дії договору оренди, суперечать положенням частини 1 статті 763 Цивільного кодексу України, отже, на виконання положень абзацу 2 частини 4 статті 4 Цивільного кодексу України, який, в свою чергу, має вищу правову силу ніж постанова Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634, до спірних правовідносин повинні застосовуватись положення Цивільного кодексу України та договору оренди від 01.01.2011 (обліковий номер договору №209840910489).

У підготовчому засіданні 20.06.2023 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 185 ГПК України про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 13.07.2023 о 09:40. Ухвалою суду від 04.07.2023 судове засідання призначено на 20.07.2023 о 09:40.

У підготовчому засіданні 20.07.2023 представники позивача та третьої особи просять суд задовольнити позовні вимоги.

У підготовчому засіданні 20.07.2023 представник відповідача-2 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У підготовче засідання 20.07.2023 відповідач-1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду скарги належним чином повідомлений.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Водночас, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 01 травня 2023 року №254/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

Справа №916/924/23 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України та оголошеного загальнодержавного карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом та оголошеним загальнодержавним карантином, про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.

У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

В судовому засіданні 20.07.2023 господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 20.07.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача, відповідача-2 та третьої особи, господарський суд встановив:

01.11.2011 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Лісковським Сергієм Вікторовичем (орендар) укладений договір оренди №18 (обліковий номер 209840910489) нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно: частину холу, яка розташована в будівлі Іллічівської басейнової лікарні на водному транспорті, площею 18,00 кв.м, за адресою: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. К. Маркса, 6-б, що перебуває на балансі Іллічівської басейнової лікарні на водному транспорті (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку, що була проведена ТОВ КБДомінанта на 14.06.2011 і становить 129600 грн.

Відповідно до п.5.1 договору орендар зобов`язується використовувати орендоване майно відповідно до його мети використання та умов цього договору.

Згідно з п.п. 7.1, 7.2 договору орендодавець та балансоутримувач зобов`язується за участю балансоутримувача передати орендарю в оренду майно згідно з цим договором за актом приймання-передавання майна, який підписується одночасно з дим договором; не вчиняти дій, які б перешкоджали орендарю користуватися орендованим майном на умовах цього договору.

За п.10.1 договору цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з моменту підписання його сторонами.

У відповідності до п.10.4 договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця та у разі належного виконання орендарем умов цього договору, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором та чинним законодавством за умови відсутності заперечень органу уповноваженому управляти об`єктом оренди, наданих орендодавцю у встановлений законодавством термін.

Згідно з п.10.6 договору чинність цього договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; загибелі орендованого майна; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду; у разі смерті орендаря; банкрутства орендаря; в інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством України.

01.11.2011 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Лісковським Сергієм Вікторовичем (орендар) був підписаний акт приймання-передавання державного нерухомого майна, що перебуває на балансі Іллічівської басейнової лікарні на водному транспорті (балансоутримувач) до договору оренди від 01.11.2011, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно: частину холу, яка розташована в будівлі Іллічівської басейнової лікарні на водному транспорті, площею 18,00 кв.м, за адресою: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. К. Маркса, 6-б, що перебуває на балансі Іллічівської басейнової лікарні на водному транспорті (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку, що була проведена ТОВ КБДомінанта на 14.06.2011 і становить 129600 грн.

08.10.2014 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Лісковським Сергієм Вікторовичем (орендар) був укладений договір про внесення змін до договору оренди від 01.11.2011 (обліковий номер 209840910489) нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до якого, зокрема, продовжено термін дії договору до 01.09.2017 включно при умові виконання орендарем п.5.15 цього договору.

24.04.2015 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Лісковським Сергієм Вікторовичем (орендар) був укладений договір про внесення змін до договору оренди від 01.11.2011 (обліковий номер 209840910489) нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до якого, зокрема, сторони виклали п.1.1, п.3.1 та розділ 12 договору у новій редакції.

24.04.2015 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Лісковським Сергієм Вікторовичем (орендар) був підписаний акт приймання-передавання державного нерухомого майна, що перебуває на балансі Державного закладу Іллічівська басейнова лікарня на водному транспорті МОЗ України (балансоутримувач).

08.08.2017 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Лісковським Сергієм Вікторовичем (орендар) був укладений договір про внесення змін до договору оренди від 01.11.2011 (обліковий номер 209840910489) нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до якого, зокрема, продовжено термін дії договору до 01.08.2020 включно.

12.04.2019 між Комунальним некомерційним підприємством Чорноморська лікарня Чорноморської міської ради Одеської області (орендодавець, балансоутримувач) та Фізичною особою-підприємцем Лісковським Сергієм Вікторовичем (орендар) була укладена додаткова угода до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.11.2011 (обліковий номер 209840910489), відповідно до якої, зокрема, внесено зміни до п.п 3.5, 3.12, 7.4, 9.4 договору та у зв`язку із реорганізацією шляхом перетворення Державного закладу Іллічівська басейнова лікарня на водному транспорті Міністерства охорони здоров`я України та передачею майна з державної у комунальну власність, в преамбулі та у тексті договору оренди від 01.11.2011 найменування Орендодавця замінено на Комунальне некомерційне підприємство Чорноморська лікарня Чорноморської міської ради Одеської області.

12.08.2019 між Комунальним некомерційним підприємством Чорноморська лікарня Чорноморської міської ради Одеської області (орендодавець, балансоутримувач) та Фізичною особою-підприємцем Лісковським Сергієм Вікторовичем (орендар) була укладена додаткова угода до договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 01.11.2011 (обліковий номер 209840910489), відповідно до якої, зокрема, продовжено термін дії договору до 01.07.2022.

12.08.2019 між Комунальним некомерційним підприємством Чорноморська лікарня Чорноморської міської ради Одеської області (орендодавець, балансоутримувач) та Фізичною особою-підприємцем Лісковським Сергієм Вікторовичем (орендар) була укладена додаткова угода до договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 01.11.2011 (обліковий номер 209840910489), відповідно до якої зокрема, викладено п.5.14 договору в наступній редакції: орендар має право передавати об`єкт оренди в суборенду за погодженням з орендодавцем.

24.10.2019 між Фізичною особою-підприємцем Лісковським Сергієм Вікторовичем (суборендодавець) та Приватним підприємством АКС (суборендар) укладений договір суборенди, який погоджено з орендодавцем, відповідно до якого, суборендодавець здає, а суборендар приймає в платне користування частину нежитлового приміщення в будівлі Комунального некомерційного підприємства Чорноморська лікарня Чорноморської міської ради Одеської області за адресою: м. Чорноморськ, вул. В. Шума, 4, загальною площею 18 кв.м (вул. К. Маркса м. Чорноморська перейменована на вул. Віталія Шума відповідно до розпорядження голови Одеської обласної державної адміністрації від 21.05.2016 №303/А-2016); балансоутримувач майна Комунальне некомерційне підприємство Чорноморська лікарня Чорноморської міської ради Одеської області; майно надано в суборенду з цільовим призначенням - розміщення аптечного закладу, який реалізує готові лікарські засоби; передача приміщення в суборенду здійснюється шляхом підписання акту прийому-передачі, у якому зазначається технічний стан приміщень, наявність орендованого майна, інженерних мереж та інше; акт прийому-передачі додається до цього договору і є його невід`ємною частиною; термін суборенди встановлюється з дати підписання акту прийому-передачі до 01.07.2022; даний договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками та діє по закінченню строку суборенди.

В матеріалах справи наявний підписаний з обох сторін акт приймання-передачі за договором суборенди від 24.10.2019, відповідно до якого суборендодавець передав суборендарю частину нежитлового приміщення в будівлі Комунального некомерційного підприємства Чорноморська лікарня Чорноморської міської ради Одеської області за адресою: м. Чорноморськ, вул. В. Шума, 4, загальною площею 18 кв.м.

У листі від 30.06.2022 №27 Приватне підприємство АКС просило Комунальне некомерційне підприємство Чорноморська лікарня Чорноморської міської ради Одеської області надати можливість в подальшому використовувати приміщення площею 18,0 кв.м, розташоване в будівлі за адресою: Одеська обл., Одеський р-н, м. Чорноморськ, вул. В. Шума, 4, до 01.08.2022.

У листі від 07.07.2022 №01/15-794 Комунальне некомерційне підприємство Чорноморська лікарня Чорноморської міської ради Одеської області повідомило Фізичну особу-підприємця Лісковського Сергія Вікторовича та Приватне підприємство АКС про те, що:

- 01.11.2011 укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності №209840910489 (з додатками), з терміном дії до 01.07.2022;

- у зв`язку зі спливом терміну дії даного договору оренди та виникненням виробничої необхідності в використанні даного приміщення для власних потреб КНП Чорноморська лікарня Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області, просило: до 18.07.2022 здійснити розрахунки за фактичне використання орендованого приміщення; 18.07.2022 спрямувати представника для складання і підписання акта прийому-передачі (повернення) нерухомого майна; з 18.07.2022 договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 01.11.2011 №209840910489 вважати припиненим.

В матеріалах справи наявний протокол електронного аукціону №LLE001-UA-20221220-78538 від 27.12.2022 стосовно майна (лота) - Нежитлове приміщення, а саме: відокремлена частина холу, 1-го поверху 3-х поверхової будівлі головного корпусу лікарні, прим. 227, площею 18,0 кв.м, яке розташоване за адресою: Одеський район, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. В. Шума, 4, міститься в переліку першого типу; переможцем електронного аукціону стало Товариство з обмеженою відповідальністю АПТЕКА ГАЄВСЬКОГО.

У листі від 05.01.2023 №01/15-24 про повернення орендованого майна Комунальне некомерційне підприємство Чорноморська лікарня Чорноморської міської ради Одеської області повідомило Фізичну особу-підприємця Лісковського Сергія Вікторовича та Приватне підприємство АКС про те, що за результатами проведення аукціону, який відбувся 27.12.2022, необхідно повернути орендоване майно балансоутримувачу; станом на 05.01.2023 приміщення не повернуто.

Неповернення спірного орендованого майна стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003).

В Україні основоположним принципом судочинства згідно Конституції України та Закону України Про судоустрій і статус суддів є принцип верховенства права.

Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004, верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч.1 ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Згідно з п.п. 5,6 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Реалізовуючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Статтею 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ч.1 ст. 620 ЦК України у разі невиконання боржником обов`язку передати кредиторові у власність або у користування річ, визначену індивідуальними ознаками, кредитор має право витребувати цю річ у боржника та вимагати її передання відповідно до умов зобов`язання.

Згідно з ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

За ст. 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Згідно з ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк. Законом можуть бути встановлені максимальні (граничні) строки договору найму окремих видів майна. Якщо до спливу встановленого законом максимального строку найму жодна із сторін не відмовилася від договору, укладеного на невизначений строк, він припиняється зі спливом максимального строку договору. Договір найму, строк якого перевищує встановлений законом максимальний строк, вважається укладеним на строк, що відповідає максимальному строку.

У відповідності до ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує володіти та/або користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. За договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або єдиний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). Об`єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як єдині майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання. Оренда структурних підрозділів державних та комунальних підприємств не повинна порушувати виробничо-господарську цілісність, технологічну єдність даного підприємства. Законом може бути встановлено перелік державних та комунальних підприємств, єдині майнові комплекси яких не можуть бути об`єктом оренди. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 284 ГК України істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу. Оцінка об`єкта оренди здійснюється за відновною вартістю, крім об`єктів оренди державної та комунальної власності, оцінка яких здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Умови договору оренди зберігають свою силу на весь строк дії договору, а також у разі якщо після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря. Реорганізація орендодавця не є підставою для зміни умов або розірвання договору оренди. Строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно з ст. 287 ГК України орендодавцями щодо державного та комунального майна є: 1) Фонд державного майна України, його регіональні відділення - щодо єдиних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна у випадках, передбачених законом; 2) органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим або місцевими радами управляти майном, - відповідно щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим або є у комунальній власності; 3) державні (комунальні) підприємства, установи та організації - щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу, організацію, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, якщо інше не передбачено законом; 4) державне підприємство із забезпечення функціонування дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних міжурядових організацій в Україні Державного управління справами - щодо нерухомого майна та іншого окремого індивідуально визначеного майна цього підприємства. Організаційні та майнові відносини, пов`язані з передачею в оренду єдиних майнових комплексів державного сектора економіки, а також єдиних майнових комплексів, що є комунальною власністю, регулюються законодавством відповідно до цього Кодексу. Мета і предмет господарської діяльності, визначені в установчих документах суб`єкта господарювання, який здійснює господарську діяльність на базі орендованого майна, не можуть суперечити умовам договору оренди.

Відповідно до ст. 774 ЦК України передання наймачем речі у володіння та користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Згідно з ч.1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Закон України Про оренду державного та комунального майна (закон 157-IX від 03.10.2019) визначає правові, економічні та організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим.

За п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про оренду державного та комунального майна договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п`ятим частини другої статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року. Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом. Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України Про оренду державного та комунального майна суб`єктами орендних відносин є: орендар; орендодавець; балансоутримувач; уповноважений орган управління; представницький орган місцевого самоврядування або визначені ним органи такого представницького органу; Кабінет Міністрів України або орган державної влади, визначений Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до ст. 7 Закону України Про оренду державного та комунального майна підставами для відмови у включенні майна до одного з Переліків або виключення майна із одного з Переліків є: 1) неможливість передачі відповідного майна в оренду згідно із частиною другою статті 3 цього Закону; 2) обґрунтовані власні потреби уповноваженого органу управління та/або балансоутримувача, або потреби іншої бюджетної установи, що розміщена в будівлі, споруді, їх окремій частині; 3) неможливість використання об`єкта за цільовим призначенням, яке заявлено потенційним орендарем, у разі якщо орендар не має права використовувати майно за будь-яким цільовим призначенням згідно з випадками і з урахуванням обмежень, встановлених Порядком передачі майна в оренду; 4) встановлена рішенням орендодавця невідповідність заявника вимогам, передбаченим статтею 15 цього Закону, або подання недостовірної чи неповної інформації щодо діяльності заявника, який звернувся із заявою про оренду об`єкта без проведення аукціону, або недоцільність включення майна до Переліку другого типу, визначена орендодавцем згідно з Порядком передачі майна в оренду; 5) скасування рішення про включення об`єкта до відповідного Переліку згідно з вимогами цього Закону; 6) встановлена рішенням уповноваженого органу управління недоцільність передачі в оренду єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства; 7) наявність об`єкта в переліку об`єктів, що підлягають приватизації; 8) подання заяви лише щодо частини об`єкта, якщо відповідно до рішення балансоутримувача або орендодавця передача в оренду частини об`єкта видається недоцільною; 9) рішення щодо об`єкта про доцільність здійснення державно-приватного партнерства, у тому числі концесії. У разі відмови у включенні майна до Переліку з причин, зазначених у пунктах 3 і 8 частини першої цієї статті, балансоутримувач повідомляє ініціатора оренди щодо підстав та причин такої відмови, та у випадку усунення ініціатором оренди таких підстав, подає клопотання про внесення об`єкта до Переліку відповідно до Порядку передачі майна в оренду. Рішення про виключення майна з Переліків може бути прийнято не пізніше: дня, що передує дню проведення аукціону, якщо майно включено до Переліку першого типу; дня, що передує дню укладення договору оренди, якщо майно включено до Переліку другого типу.

За ч.ч. 1, 2 ст. 15 Закону України Про оренду державного та комунального майна право на отримання в оренду державного та комунального майна без проведення аукціону мають: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, інші установи і організації, діяльність яких фінансується за рахунок державного або місцевих бюджетів; релігійні організації для забезпечення проведення релігійних обрядів та церемоній; Пенсійний фонд України та його органи; дипломатичні представництва, консульські установи іноземних держав, представництва міжнародних міжурядових організацій в Україні для виконання функцій дипломатичного представництва, консульських і статутних функцій міжнародних міжурядових організацій. Право на отримання в оренду державного та комунального майна, що не міститься в Переліку першого типу, без проведення аукціону також мають: музеї; державні та комунальні підприємства, установи, організації у сфері культури і мистецтв чи громадські організації у сфері культури і мистецтв (у тому числі національні творчі спілки або їх члени під творчі майстерні); заклади освіти всіх форм власності, що мають ліцензію на провадження освітньої діяльності; громадські організації ветеранів для розміщення реабілітаційних установ для ветеранів; реабілітаційні установи для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю для розміщення таких реабілітаційних установ; державні та комунальні спеціалізовані підприємства, установи та заклади соціального обслуговування, що надають соціальні послуги відповідно до Закону України "Про соціальні послуги"; державні видавництва і підприємства книгорозповсюдження; вітчизняні видавництва та підприємства книгорозповсюдження, що забезпечують підготовку, випуск та (чи) розповсюдження не менш як 50 відсотків книжкової продукції державною мовою (за винятком видань рекламного та еротичного характеру); народні депутати України і депутати місцевих рад для розміщення громадської приймальні; потенційні орендарі для організації та проведення науково-практичних, культурних, мистецьких, громадських, суспільних та політичних заходів на строк, що не перевищує п`яти календарних днів протягом шести місяців, а також щодо майна, яке передається суб`єктам виборчого процесу з метою проведення публічних заходів (зборів, дебатів, дискусій) під час та на період виборчої кампанії; потенційні орендарі для організації та проведення науково-практичних, культурних, мистецьких, громадських, суспільних та політичних заходів на строк, що не перевищує 30 календарних днів протягом одного року щодо кожного орендаря, якщо балансоутримувачем є державне або комунальне підприємство, установа, організація, що здійснює діяльність з організації конгресів і торговельних виставок; державні та комунальні спортивні клуби, дитячо-юнацькі спортивні школи, школи вищої спортивної майстерності, центри олімпійської підготовки, центри студентського спорту закладів вищої освіти, фізкультурно-оздоровчі заклади, центри фізичного здоров`я населення, центри фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, а також бази олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки; громадські об`єднання фізкультурно-спортивної спрямованості, що є неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій, утворені ними спортивні клуби (крім спортивних клубів, що займаються професійним спортом), дитячо-юнацькі спортивні школи, школи вищої спортивної майстерності, центри олімпійської підготовки, центри студентського спорту закладів вищої освіти, центри фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, що є неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій, - виключно для проведення спортивних заходів або надання фізкультурно-спортивних послуг; потенційні орендарі для організації та надання послуг з метою боротьби та протидії поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) на період дії карантину, зумовленого протидією поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19); молодіжні та дитячі громадські об`єднання, які протягом останніх двох років, що передують року звернення, співпрацюють з органами державної влади та/або органами місцевого самоврядування щодо виконання державних цільових, регіональних, місцевих та інших програм у сфері молодіжної політики; молодіжні центри, що є неприбутковими установами державної та комунальної форм власності; переможці аукціону з розподілу квоти підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газу, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малі гідроелектростанції), проведеного згідно із статтею 9-3 Закону України "Про альтернативні джерела енергії", за умовами якого в оренду для будівництва (монтажу) об`єктів електроенергетики, що виробляють електричну енергію з енергії сонячного випромінювання, надаються дахи та/або фасади будівель та інших капітальних споруд.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Без проведення аукціону можуть бути продовжені договори, які: укладені та продовжуються вперше, за умови, якщо строк оренди за такими договорами становить п`ять років або менше; укладені без проведення аукціону з установами, організаціями, передбаченими частиною першою статті 15 цього Закону; укладені без проведення аукціону з підприємствами, установами, організаціями, передбаченими частиною другою статті 15 цього Закону відповідно до вимог статті 15 цього Закону, крім випадків, передбачених абзацами одинадцятим та дванадцятим частини другої статті 15 цього Закону; укладені з підприємствами, установами, організаціями, що надають соціально важливі послуги населенню, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, додатковий перелік яких може бути визначений представницькими органами місцевого самоврядування згідно із законодавством.

За ч.ч. 3-5 ст. 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди. Рішення про продовження договору оренди державного майна, передбаченого частиною другою цієї статті, і рішення про відмову у продовженні договору оренди державного майна приймаються орендодавцем. Рішення про продовження договору оренди комунального майна, передбаченого частиною другою цієї статті, та рішення про відмову у продовженні договору оренди комунального майна приймаються орендодавцем або представницьким органом місцевого самоврядування чи визначеними ним органами у випадках, встановлених рішенням представницького органу місцевого самоврядування. Граничний строк прийняття рішень, передбачених частиною четвертою цієї статті, за умови їх прийняття орендодавцем, становить 30 календарних днів з дати отримання заяви і документів від орендаря. Граничний строк прийняття рішень, передбачених частиною четвертою цієї статті, за умови їх прийняття або погодження представницьким органом самоврядування чи визначеними ним органами, становить 60 календарних днів з дати отримання заяви і документів від орендаря.

У відповідності до ч.ч. 6-7 ст. 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна будь-яке рішення, передбачене частиною четвертою цієї статті, приймається з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, на підставі довідки балансоутримувача, в якій зазначається інформація про: наявність або відсутність заборгованості зі сплати орендної плати чи страхових платежів за договором, що продовжується, станом на дату подання довідки; факти суттєвого (більше ніж на три місяці) прострочення сплати орендної плати чи інших обов`язкових за договором платежів; результати перевірок, які балансоутримувач та/або орендодавець здійснювали протягом строку оренди, а також інформація про цільове призначення, за яким об`єкт оренди фактично використовувався протягом строку оренди. У разі якщо перевірками виявлено порушення умов договору оренди, зазначається інформація про вжиті орендарем заходи для припинення порушення або про те, що порушення тривало і після строку, визначеного орендодавцем або балансоутримувачем для усунення порушення. Строк на усунення виявлених порушень не може перевищувати 30 календарних днів з дати отримання орендарем відповідного припису. Порядком передачі майна в оренду можуть бути встановлені додаткові вимоги до довідки балансоутримувача та порядку її подання. Договори, що продовжуються відповідно до частини другої цієї статті, продовжуються на тих самих умовах, на яких були укладені договори оренди, що продовжуються, з урахуванням вимог цього Закону та Порядку передачі майна в оренду. Орендна плата за договором, який може бути продовжений відповідно до частини другої цієї статті, встановлюється одним із таких способів: на рівні останньої місячної орендної плати, встановленої договором, що продовжується, якщо такий договір було укладено на аукціоні або конкурсі; на підставі застосування чинної на момент продовження договору орендної ставки до ринкової вартості об`єкта оренди, оцінка якого має бути здійснена на замовлення орендаря в порядку, визначеному цим Законом та Методикою розрахунку орендної плати, крім випадків, коли розмір такої орендної плати є нижчим за розмір орендної плати договору, що продовжується. У такому разі орендна плата встановлюється на рівні останньої місячної орендної плати, встановленої договором, що продовжується.

За ч.ч. 8-11 ст. 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендар, який звертається із заявою про продовження договору оренди відповідно до абзацу четвертого частини сьомої цієї статті, зобов`язаний разом із такою заявою надати орендодавцю звіт про оцінку майна та рецензію на цей звіт. Порядком передачі майна в оренду (для державного майна) або рішенням представницького органу місцевого самоврядування (для комунального майна) на орендаря може бути покладений обов`язок подачі додаткових документів разом із заявою про продовження договору оренди, що продовжується відповідно до частини другої цієї статті. Після отримання заяви орендаря про продовження договору, який підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, орендодавець (або представницький орган місцевого самоврядування чи визначені ним органи) згідно з Порядком передачі майна в оренду приймає одне з таких рішень: про оголошення аукціону, за результатами якого чинний договір оренди може бути продовжений з існуючим орендарем або укладений з новим орендарем; про відмову у продовженні договору з підстав, передбачених статтею 19 цього Закону. Зміст оголошення, особливості проведення аукціону на продовження договору оренди, порядок компенсації вартості невід`ємних поліпшень та застосування переважного права чинного орендаря на продовження договору оренди в ході аукціону визначаються Порядком передачі майна в оренду. У разі якщо об`єкт не було передано в оренду за результатами аукціону, проведеного згідно з частиною десятою цього Закону, протягом п`яти робочих днів з дати формування протоколу про визнання аукціону таким, що не відбувся, публікується оголошення про проведення аукціону та здійснюється проведення аукціону відповідно до статті 13 цього Закону.

Згідно з ст. 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна рішення про відмову у продовженні договору оренди може бути прийнято: у випадках, передбачених статтею 7 цього Закону; якщо орендоване приміщення необхідне для власних потреб балансоутримувача, які обґрунтовані у письмовому зверненні балансоутримувача, поданому ним орендарю; якщо орендар, який бажає продовжити договір оренди майна в порядку, встановленому частиною другою статті 18 цього Закону, не надав звіт про оцінку об`єкта оренди у визначений цим Законом строк; якщо орендар порушував умови договору оренди та не усунув порушення, виявлені балансоутримувачем або орендодавцем у строк, визначений у приписі балансоутримувача та/або орендодавця; якщо орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців; якщо орендар станом на дату довідки балансоутримувача, передбаченої частиною шостою статті 18 цього Закону, має заборгованість зі сплати орендної плати або не здійснив страхування об`єкта оренди, чи має заборгованість зі сплати страхових платежів.

За ст. 22 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендар має право за письмовою згодою орендодавця з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, передати в суборенду державне та комунальне майно, за виключенням майна, отриманого таким орендарем без проведення аукціону (конкурсу), та якщо інше не передбачено договорами оренди, укладеними до моменту набрання чинності цим Законом. Строк надання майна в суборенду не може перевищувати строку дії договору оренди. Забороняється передача єдиних майнових комплексів у суборенду. До договору суборенди застосовуються положення договору оренди, встановлені цим Законом, крім випадків, визначених частиною шостою цієї статті. Майно не може бути передане в суборенду особам, які не відповідають вимогам до орендарів, встановлених частиною четвертою статті 4 цього Закону. Особливості передачі майна в суборенду, в тому числі такі, що стосуються передачі в суборенду пам`яток архітектури та містобудування, які перебувають в орендному користуванні переможця аукціону на право довгострокової пільгової оренди занедбаних пам`яток архітектури і містобудування, порядок розподілу плати за суборенду, випадки, коли плата за суборенду може залишатися у розпорядженні орендаря, визначаються Порядком передачі майна в оренду щодо державного майна і рішенням представницького органу місцевого самоврядування щодо комунального майна. Договори суборенди, укладені відповідно до цієї статті, оприлюднюються протягом п`яти робочих днів з дати їх укладення згідно з Порядком передачі майна в оренду.

Згідно з ст. 24 Закону України Про оренду державного та комунального майна договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його укладено; укладення з орендарем договору концесії такого майна; приватизації об`єкта оренди орендарем (за участю орендаря); припинення юридичної особи - орендаря або юридичної особи - орендодавця (за відсутності правонаступника); смерті фізичної особи - орендаря; визнання орендаря банкрутом; знищення об`єкта оренди або значне пошкодження об`єкта оренди. Договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором. У разі банкрутства орендар відповідає за свої борги майном, яке належить йому на праві власності, відповідно до законодавства України. Договір оренди вважається припиненим в односторонньому порядку за умови встановлення факту надання орендарем недостовірної інформації про право бути орендарем відповідно до положень частин третьої і четвертої статті 4 цього Закону.

Відповідно до ст. 26 Закону України Про оренду державного та комунального майна контроль за виконанням умов договорів оренди єдиних майнових комплексів покладається на орендодавців із залученням уповноважених органів управління. Контроль за виконанням умов договорів оренди нерухомого та рухомого майна покладається на орендодавців майна. Контроль за використанням нерухомого та рухомого майна покладається на балансоутримувачів. Орендар на вимогу орендодавця зобов`язаний забезпечити доступ на об`єкт оренди. Порядок виконання контрольних функцій у сфері оренди державного майна затверджується Фондом державного майна України, а у сфері комунального майна - представницькими органами місцевого самоврядування. Якщо представницьким органом місцевого самоврядування не було затверджено відповідний порядок, застосовується порядок виконання контрольних функцій у сфері оренди державного майна.

Порядок передачі в оренду державного та комунального майна, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №483, визначає механізм передачі в оренду державного та комунального майна, включаючи особливості передачі його в оренду відповідно до положень Закону України Про оренду державного та комунального майна.

Відповідно до п.п. 134-137 Порядку №438 продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону або без проведення аукціону в передбачених Законом випадках. Орендар, що має право продовжити договір оренди без проведення аукціону, звертається до орендодавця із заявою про продовження договору оренди не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди. Якщо орендар не подав заяву про продовження договору оренди у зазначений строк, то орендодавець не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору оренди повідомляє орендаря про те, що договір оренди підлягає припиненню на підставі закінчення строку, на який його було укладено, у зв`язку з тим, що орендар не подав відповідну заяву у визначений Законом строк, та про необхідність звільнення орендованого приміщення і підписання акта приймання-передачі (повернення з оренди) орендованого майна. Якщо чинний орендар має заборгованість із сплати орендної плати, він не може звертатися із заявою про продовження договору оренду до моменту погашення ним такої заборгованості. Заява подається шляхом заповнення електронної форми через особистий кабінет в електронній торговій системі. Орендар додає до заяви документи, передбачені пунктом 113 цього Порядку та звіт про оцінку майна. Рецензування звіту про оцінку майна здійснюється відповідно до Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні.

Згідно з п.п. 139-141 Порядку №438 після отримання заяви і документів від орендаря орендодавець протягом десяти робочих днів отримує у балансоутримувача довідку, в якій зазначається інформація, передбачена частиною шостою статті 18 Закону, а також інформація про суму орендної плати, яка підлягає сплаті орендарем за місяць оренди, який передує даті складення довідки балансоутримувача. Якщо заяву про продовження договору оренди без проведення аукціону подано щодо єдиного майнового комплексу у випадку, встановленому абзацом другим частини другої статті 18 Закону, то відповідна довідка формується орендодавцем. Орендодавець не отримує довідку, передбачену пунктом 139 цього Порядку, у випадках, коли вона була надана балансоутримувачем орендарю і була подана орендарем орендодавцю разом із заявою про продовження договору оренди. Рішення про продовження договору оренди без проведення аукціону або про відмову у продовженні договору оренди приймається відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 18 Закону. У межах строків, установлених частиною п`ятою статті 18 Закону, орендодавець може переглянути додаткові умови передачі майна в оренду згідно з пунктом 54 цього Порядку з урахуванням особливостей, передбачених пунктом 138 цього Порядку. Рішення про відмову в продовженні договору оренди може бути прийнято у випадках, передбачених статтею 19 Закону, а також приймається у разі невідповідності орендаря вимогам, установленим статтею 4 Закону. Таке рішення оприлюднюється орендодавцем в електронній торговій системі протягом трьох робочих днів з дати прийняття такого рішення. У разі коли орендодавцем протягом строку, встановленого частиною п`ятою статті 18 Закону, не отримано погодження уповноваженого органу управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач такого майна (якщо погодження передбачене відповідно до законодавства, статуту або положення балансоутримувача), рішення про продовження договору оренди вважається погодженим. Якщо рішенням представницького органу місцевого самоврядування встановлено, що рішення про продовження договору оренди комунального майна без проведення аукціону або рішення про відмову у продовженні договору оренди комунального майна приймається представницьким органом місцевого самоврядування чи визначеним ним органом, орендодавець протягом десяти робочих днів після отримання довідки балансоутримувача подає заяву, документи орендаря, довідку балансоутримувача та відповідний проект рішення представницькому органу місцевого самоврядування чи визначеному ним органу для прийняття відповідного рішення. Рішення, передбачені цим пунктом, оприлюднюються орендодавцем в електронній торговій системі протягом трьох робочих днів з дати їх прийняття або з дати отримання копії відповідного рішення від представницького органу місцевого самоврядування або визначеного ним органу.

За п.142 Порядку №438 якщо рішення про відмову у продовженні договору оренди приймається на підставі необхідності майна для власних потреб балансоутримувача, які обґрунтовані у письмовому зверненні балансоутримувача, поданому ним орендарю, то в такому рішенні повинно бути зазначено найменування та реквізити такого балансоутримувача. Якщо необхідність балансоутримувача в такому майні для задоволення власних потреб припинилася, балансоутримувач повідомляє про це орендаря, якому було відмовлено у продовженні договору оренди на такій підставі, не пізніше ніж протягом десяти робочих днів з дня припинення такої необхідності. Якщо такий орендар бажає продовжити використання майна, він повідомляє про це орендодавця протягом десяти робочих днів з дня отримання повідомлення балансоутримувача. Якщо такий орендар у разі відмови йому у продовженні договору оренди мав право на продовження зазначеного договору без аукціону, то договір оренди відповідного майна переукладається з таким орендарем на умовах, що були визначені в договорі, у продовженні якого було відмовлено, згідно з вимогами цього Порядку. Якщо договір оренди, в продовженні якого було відмовлено, підлягав продовженню за результатами аукціону, то орендар, якому було відмовлено в продовженні договору, має переважне право на укладення договору оренди за результатами аукціону, за умови, що він бере участь в такому аукціоні. Реалізація переважного права здійснюється відповідно до положень цього Порядку. У такому разі статус об`єкта в Переліку першого типу зазначається як вільний.

Згідно з п.143 Порядку №438 орендар, що має намір продовжити договір оренди, що підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, звертається до орендодавця із заявою про продовження договору оренди не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди. Якщо орендар не подав заяву про продовження договору оренди у зазначений строк, то орендодавець не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору оренди повідомляє орендаря про те, що договір оренди підлягає припиненню на підставі закінчення строку, на який його було укладено, у зв`язку з тим, що орендар не подав відповідну заяву у визначений Законом строк, та повідомляє про необхідність звільнення орендованого приміщення і підписання акта приймання-передачі (повернення з оренди) орендованого майна. Заява подається шляхом заповнення електронної форми через особистий кабінет в електронній торговій системі. Орендар, який бажає отримати компенсацію вартості здійснених ним невід`ємних поліпшень, також подає документи, передбачені пунктом 165 цього Порядку. Якщо чинний орендар має заборгованість із сплати орендної плати, він не може звертатися із заявою про продовження договору оренду до моменту погашення ним такої заборгованості.

Відповідно до п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону. Норма щодо продовження договору, встановлена цим пунктом, не застосовується до договорів, щодо яких рішення про їх продовження прийнято на аукціоні і аукціон оголошено до дати набрання чинності цією постановою. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються. Договори оренди державного та комунального майна в період воєнного стану можуть бути достроково припинені за заявою орендаря, поданою ним орендодавцю на адресу електронної пошти, зазначену в договорі оренди. Заява вважається належно поданою, якщо вона підписана уповноваженою особою орендаря, а її PDF-копія надіслана з електронної адреси орендаря, зазначеної в договорі оренди. Якщо договір не містить інформації про адресу електронної пошти сторін і при цьому майно перебуває на визначеній території, заява про припинення договору подається відповідній обласній військовій адміністрації за місцезнаходженням орендованого майна засобами поштового зв`язку, електронного документообігу або на офіційну електронну адресу. Заява вважається належно поданою, якщо вона підписана уповноваженою особою орендаря та надіслана на адресу обласної військової адміністрації зазначеними в цьому пункті засобами зв`язку. Обласна військова адміністрація вживає заходів для подання заяви орендаря (у тому числі оригінальних примірників документів у разі їх наявності) орендодавцю відразу після появи можливості її подання. Якщо сторони договору позбавлені можливості підписати акт повернення майна з оренди, майно вважається повернутим з моменту настання однієї з таких подій: отримання орендодавцем заяви орендаря про дострокове припинення договору; отримання обласною військовою адміністрацією за місцезнаходженням орендованого майна заяви орендаря про дострокове припинення договору, якщо майно перебуває на визначеній території і за умови, що договір оренди не містить інформації про електронну пошту сторін, а за місцезнаходженням орендодавця відсутня можливість вручення листа. Якщо орендодавцем майна є Фонд державного майна, його регіональні відділення або представництва і при цьому орендоване майно розташоване на визначеній території і договір оренди не містить інформації про електронні адреси сторін, заява про дострокове припинення договору оренди надсилається Фонду державного майна або регіональному відділенню, визначеному Фондом державного майна, про що Фонд державного майна повідомляє на власному офіційному веб-сайті або в інший визначений Фондом державного майна спосіб. У разі коли граничний строк для подання заяви про продовження договору оренди припадає на період воєнного стану, цей строк продовжується на строк воєнного стану та три місяці з дати його припинення чи скасування.

Згідно з п.16 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану орендодавцям державного та комунального майна забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови, а також продовження та припинення договорів оренди відповідно до пункту 5 цієї постанови починаючи з 24 лютого 2022 року.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст.ст. 76-78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно з ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У рішенні Європейського суду з прав людини Серявін та інші проти України (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п.30, від 27 вересня 2001 року).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України у рішенні від 18.07.2006 та у справі Трофимчук проти України у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Господарський суд зазначає, що правовідносини сторін у даній справі виникли на підставі договору оренди нерухомого майна №209840910489 від 01.11.2011 та договору суборенди від 24.10.2019. Судом встановлено, що строки оренди нерухомого майна №209840910489 від 01.11.2011 неодноразово продовжувались сторонами внаслідок укладання відповідних додаткових угод та, як вбачається з наявної в матеріалах справи додаткової угоди від 12.08.2019, термін дії договору оренди нерухомого майна №209840910489 від 01.11.2011 був продовжений до 01.07.2022. Окрім того, термін дії суборенди за договором суборенди від 24.10.2019 встановлювався сторонами теж до 01.07.2022.

Разом з тим, як вже було зазначено судом, Закон України Про оренду державного та комунального майна визначає порядок продовження договору оренди в загальному порядку, натомість, враховуючи те, що строк дії договору оренди нерухомого майна №209840910489 від 01.11.2011 закінчувався в період введеного в Україні воєнного стану, то до спірних правовідносин слід застосовувати також положення постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану.

Господарський суд зазначає, що відповідно до п.5 постанови №634 договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується в період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців із дати припинення чи скасування воєнного стану. Отже, пролонгація договорів відбувається автоматично та для цього не потрібні ані заява орендаря, ані окреме рішення орендодавця. Разом з тим, у п.5 постанови №634 містяться винятки щодо пролонгації договорів, а саме: коли балансоутримувач за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавця та орендаря про непродовження договору оренди; підставою для цього може бути один із таких випадків: 1) орендоване приміщення необхідне для власних потреб балансоутримувача, обґрунтованих у письмовому зверненні балансоутримувача, поданому ним орендарю; 2) орендар, який бажає продовжити договір оренди майна в порядку, встановленому ч.2 ст. 18 Закону №157, не надав звіт про оцінку об`єкта оренди у встановлений строк; 3) орендар порушував умови договору оренди та не усунув порушення, виявлені балансоутримувачем або орендодавцем у строк, визначений у приписі балансоутримувача та/або орендодавця; 4) орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців; 5) орендар станом на дату довідки балансоутримувача, передбаченої ч.6 ст. 18 Закону №157, має заборгованість зі сплати орендної плати або не здійснив страхування об`єкта оренди чи має заборгованість зі сплати страхових платежів; 6) сталися випадки, передбачені ст. 7 Закону №157.

Господарський суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази повідомлення орендаря/суборендаря за договором оренди нерухомого майна №209840910489 від 01.11.2011 за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди про непродовження договору оренди. В матеріалах справи наявний лист позивача - КНП Чорноморська лікарня Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області (орендодавця, балансоутримувача) від 07.07.2022 №01/15-794 до відповідачів, в якому повідомлено про припинення договору оренди нерухомого майна №209840910489 від 01.11.2011 з 18.07.2022 з підстав виробничої необхідності в використанні приміщення для власних потреб. Разом з тим, господарський суд дійшов висновку, що позивачем не було дотримано вимог щодо повідомлення про непродовження договору оренди за 30 календарних днів до дати закінчення строку. Окрім того, господарський суд вказує, що рішення про відмову у продовженні договору оренди з підстав визначених ст. 19 Про оренду державного та комунального майна не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, а саме:

- щодо не надання орендарем звіту про оцінку об`єкта оренди у визначений Законом строк, то господарський суд вказує, що вказана норма передбачає умови продовження договору оренди за правилами ч.2 ст. 18 Закону, проте до спірних правовідносин ч.2 ст. 18 Закону не може бути застосована, оскільки договір оренди продовжується не вперше та договір укладений не з підприємствами, установами, організаціями, передбаченими ст. 15 Закону, або з підприємствами, які надають соціально важливі послуги населенню, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;

- в матеріалах справи відсутні відомості та докази того, що орендар порушував умови договору оренди та не усунув порушення, виявлені балансоутримувачем або орендодавцем у строк, визначений у приписі балансоутримувача та/або орендодавця; орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців; орендар станом на дату довідки балансоутримувача, передбаченої частиною шостою статті 18 цього Закону, має заборгованість зі сплати орендної плати або не здійснив страхування об`єкта оренди, чи має заборгованість зі сплати страхових платежів.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що договір оренди нерухомого майна №209840910489 від 01.11.2011 є продовженим відповідно до п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану.

Досліджуючи питання зворотної дії в часі постанови Кабінету Міністрів України №634, суд враховує, що відповідно до ч.1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

У рішенні від 09.02.1999 №1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що у регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

У Рішенні Конституційного Суду України від 12.07.2019 року №5-р(I)/2019 Конституційний Суд України висловив думку, що за змістом частини першої статті 58 Основного Закону України новий акт законодавства застосовується до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення акта законодавства та продовжують існувати після його ухвалення, то нове нормативне регулювання застосовується з дня набрання ним чинності або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування (абзац четвертий пункту 5 мотивувальної частини).

У теорії права допускається можливість застосування до триваючих відносин до їх завершення нормативно-правового регулювання, яке діяло на час їх виникнення, за окремим рішенням і розглядається з позицій встановлення спеціального регулювання перехідного періоду - переживаючої (ультраактивної) дії нормативно-правових актів. Водночас, таке застосування повинно бути чітко обумовлено при прийнятті відповідних нормативно-правових актів. Відсутність такого застереження не надає суб`єкту владних повноважень права на самовільне застосування нечинних правових норм.

Правова визначеність як елемент верховенства права не передбачає заборони на зміну нормативно-правового регулювання. На думку Конституційного Суду України, особи розраховують на стабільність та усталеність юридичного регулювання, тому часті та непередбачувані зміни законодавства перешкоджають ефективній реалізації ними прав і свобод, а також підривають довіру до органів державної влади, їх посадових і службових осіб. Однак очікування осіб не можуть впливати на внесення змін до законів та інших нормативно-правових актів (абзац 4 пункту 4.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №5-р/2018 від 22.05.2018).

Поряд з цим суд звертає увагу на позицію Комітету міністрів РЄ, висловлену у Рекомендаціях/Rec (2007) 7 державам-членам щодо належного адміністрування. Так, у статті 6 вказаних Рекомендацій зазначено, що державні органи діють відповідно до принципу правової визначеності. Вони не можуть вживати жодних заходів із зворотною силою, за винятком юридично обґрунтованих обставин.

Крім того, суд також враховує, що ЄСПЛ навіть допускає ретроактивну дію закону, коли це забезпечує захист суспільних інтересів, у тому числі уточнює початкові наміри законодавця (P. Plaisier B.V. v. the Netherlands, заява № 46184/16).

Так, у постанові від 31.03.2021 у справі №803/1541/16 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що у разі безпосередньо (прямої) дії закону в часі новий нормативний акт поширюється на правовідносини, що виникли після набрання ним чинності, або до набрання ним чинності і тривали на момент набрання актом чинності (п.50 вказаної постанови).

Враховуючи вищенаведене, чітку вказівку у п.16 постанови Кабінету Міністрів України №634 про продовження та припинення договорів оренди відповідно до п.5 цієї постанови починаючи з 24.02.2022, має місце зворотна сила такого нормативно-правового акту в часі (ретроактивна дія). Така ретроактивна дія постанови Кабінету Міністрів України №634 уточнює початкові наміри законодавця забезпечити правову визначеність орендаря в умовах воєнного стану.

Зазначена правова позиція щодо умов застосування та зворотньої дії в часі постанови Кабінету Міністрів України №634 узгоджується з правовою позицію Верховного Суду, викладеною в постанові від 12.10.2021 у справі № 922/3735/20.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, приймаючи до уваги встановлені судом обставини продовження дії орендних правовідносин, зокрема, за договором оренди нерухомого майна №209840910489 від 01.11.2011, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про звільнення та повернення спірного орендованого майна є безпідставними та необґрунтованими, а тому господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Комунального некомерційного підприємства Чорноморська лікарня Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області в повному обсязі.

Іншого позивачем не доведено.

Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Комунального некомерційного підприємства Чорноморська лікарня Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 18 серпня 2023 р.

Суддя Ю.С. Бездоля

СудГосподарський суд Одеської області
Дата ухвалення рішення20.07.2023
Оприлюднено21.08.2023
Номер документу112908525
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі) про комунальну власність щодо усунення перешкод у користуванні майном

Судовий реєстр по справі —916/924/23

Постанова від 23.01.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Поліщук Л.В.

Ухвала від 12.12.2023

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Поліщук Л.В.

Ухвала від 16.10.2023

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Поліщук Л.В.

Ухвала від 18.09.2023

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Поліщук Л.В.

Ухвала від 06.09.2023

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Поліщук Л.В.

Рішення від 20.07.2023

Господарське

Господарський суд Одеської області

Бездоля Ю.С.

Ухвала від 04.07.2023

Господарське

Господарський суд Одеської області

Бездоля Ю.С.

Ухвала від 29.06.2023

Господарське

Господарський суд Одеської області

Бездоля Ю.С.

Ухвала від 07.06.2023

Господарське

Господарський суд Одеської області

Бездоля Ю.С.

Ухвала від 17.05.2023

Господарське

Господарський суд Одеської області

Бездоля Ю.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні