Ухвала

від 11.08.2023 по справі 127/21774/23

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/21774/23

Провадження №11-сс/801/460/2023

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2023 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

адвоката ОСОБА_7

власника майна ОСОБА_8 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах ТОВ «Інвестагро- 2000» на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 02 серпня 2023 року,

якою задоволено клопотання прокурора, накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 0522255500:02:000:3076, площею 12 га, цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, яка розміщена за адресою: Вінницька область, Липовецький район, Турбівська сщ/рада та на праві приватної власності належить ТОВ «Інвестагро 2000», шляхом заборони вчинення суб`єктами державної реєстрації, у тому числі державним чи приватним нотаріусам, будь-яких реєстраційних дій щодо зазначеної земельної ділянки, однак без позбавлення власника - ТОВ «Інвестагро 2000» права користування вказаним майном,

Зміст судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини

Прокурор Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_9 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, в якому просив накласти арештна земельну ділянку з кадастровим номером 0522255500:02:000:3076, площею 12 га, цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, яка розміщена за адресою: Вінницька область, Липовецький район, Турбівська сщ/рада та на праві приватної власності належить ТОВ «Інвестагро 2000», шляхом заборони вчинення суб`єктами державної реєстрації, у тому числі державним чи приватним нотаріусам, будь-яких реєстраційних дій щодо зазначеної земельної ділянки.

Клопотання мотивоване тим, що слідчим управлінням ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021022240000059 від 19.07.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України та в ході проведення якого виникла необхідність у накладені арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 0522255500:02:000:3076, площею 12 га, цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, яка розміщена за адресою: Вінницька область, Липовецький район, Турбівська сщ/рада та на праві приватної власності належить ТОВ «Інвестагро 2000». На думку прокурора, вказана земельна ділянка використовувалася в протиправній діяльності, на ній здійснювався незаконний видобуток корисних копалин, а відтак земельна ділянка являється речовим доказом у кримінальному провадженні.

Прокурор ОСОБА_6 в судовому засіданні клопотання підтримав, за викладених в ньому обставин, просив клопотання задовольнити та накласти арешт на земельну ділянку з метою забезпечення збереження речового доказу. В той же час, прокурор в судовому засіданні просив не брати до уваги обґрунтування клопотання, в частині заявленого цивільного позову та необхідності накладення арешту на земельну ділянку саме для забезпечення відшкодування шкоди.

Власник майна директор ТОВ "Інвестагро 2000" ОСОБА_8 , його захисники - адвокати ОСОБА_7 та ОСОБА_10 в письмових запереченнях та в судовому засіданні просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора, посилаючись на відсутність підстав для обмеження права власності підприємства, яке не має жодного відношення до кримінального правопорушення.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 02 серпня 2023 року - клопотання прокурора задоволено, накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 0522255500:02:000:3076, площею 12 га, цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, яка розміщена за адресою: Вінницька область, Липовецький район, Турбівська сщ/рада та на праві приватної власності належить ТОВ «Інвестагро 2000», шляхом заборони вчинення суб`єктами державної реєстрації, у тому числі державним чи приватним нотаріусам, будь-яких реєстраційних дій щодо зазначеної земельної ділянки, однак без позбавлення власника - ТОВ «Інвестагро 2000» права користування вказаним майном.

Прийняте рішення мотивовано тим, що земельна ділянка була об`єктом кримінально протиправних дій, оскільки на ній здійснювався незаконний видобуток корисних копалин, а відтак, відповідно до статті 98 КПК України, земельна ділянка має значення речового доказу у кримінальному провадженні, оскільки містить відомості, які можуть бути використані, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Таким чином, враховуючи правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наявність об`єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, слідчий суддя вважає, що арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 0522255500:02:000:3076, площею 12 га, цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, яка розміщена за адресою: Вінницька область, Липовецький район, Турбівська сщ/рада та на праві приватної власності належить ТОВ «Інвестагро 2000», необхідно накласти шляхом заборони вчинення суб`єктами державної реєстрації, у тому числі державним чи приватним нотаріусам, будь-яких реєстраційних дій щодо зазначеної земельної ділянки, однак без позбавлення власника - ТОВ «Інвестагро 2000» права користування вказаним майном.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційній скарзі адвокат просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що ухвала слідчого судді прийнята з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Зокрема, слідчим суддею задоволено клопотання про арешт майна всупереч вимогам ч. 3 ст. 132 і ч.1 ст.173 КПК України. Прокурором не доведено необхідність накладення такого арешту на земельну ділянку, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України. Прокурор у клопотанні про арешт майна лише посилається на можливий ризик переоформлення земельної ділянки на іншу особу, але жодним чином не доводить наявність такого ризику, нічим його не підтверджує, навіть не вказує з огляду на що ним зроблено припущення про наявність такого ризику чи інших ризиків, передбачених абз. 2 ч.1 ст. 170 цього Кодексу.

Звертає увагу колегії суддів, що у клопотанні в якості мети арешту майна зазначено - «з метою відшкодування завданих збитків злочинними діями ОСОБА_11 , який являється директором ТОВ «Вінкор СВ» виникла необхідність у накладенні арешту на майно, яке є знаряддям вчинення кримінального правопорушення». Зазначена мета відповідає пункту 4 ч.2 статті 170 КПК України - відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. При цьому, власник земельної ділянки ТОВ «Інвестагро 2000» не має жодного відношення до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.240 КК України.

У той же час, якщо мова йде про збереження речових доказів у вигляді нерухомого майна третьої особи, то заборона вчиняти реєстраційні дії (оренда, поділ, об`єднання, відчуження тощо) щодо цього майна не спрямована на реальне збереження речових доказів, відчуження земельної ділянки іншій особі, її поділ чи об`єднання з іншими ділянками, саме по собі не призведе до втрати, знищення чи приховування речового доказу, оскільки земельна ділянка є нерухомим майном, і навіть у разі зміни власника чи кадастрового номера однаково збереже на собі ознаки кримінального правопорушення (якщо такі наявні).

Апелянт зазначає також зазначає, що слідчий суддя не врахував розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна, оскільки накладений арешт на земельну ділянку позбавляє власника можливості використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням, тощо.

Позиції учасників судового розгляду

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_7 та власник майна ОСОБА_8 підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити та скасувати ухвалу слідчого судді.

Прокурор ОСОБА_6 заперечував щодо задоволення апеляційної скарги адвоката, просив залишити її без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін.

Мотиви і висновки суду

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

За правилами ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Положеннями ст. 131 КПК передбачено, що арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження. Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

На переконанняколегії суддів,приймаючи рішенняпро арештмайна зметою збереженняречових доказів,слідчим суддеюзазначених вимогзакону дотримано.Зокрема, слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, перевірив співрозмірність втручання у права власника майна з потребами кримінального провадження.

Так, задовольняючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження №42021022240000059 від 19.07.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України, про накладення арешту на належну ТОВ «Інвестагро 2000» земельну ділянку з кадастровим номером 0522255500:02:000:3076, площею 12 га, цільове призначення, якої для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, яка розміщена за адресою: Вінницька область, Липовецький район, Турбівська сщ/рада, шляхом заборони вчинення суб`єктами державної реєстрації, у тому числі державним чи приватним нотаріусам, будь-яких реєстраційних дій щодо зазначеної земельної ділянки, однак без позбавлення власника права користування вказаним майном, слідчий суддя дослідив матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку, що з метою збереження вказаного майна, яке відповідає ознакам речових доказів згідно ст. 98 КПК України, наявні достатні підстави для його арешту.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про необхідність накладення арешту на вказане майно, з метою збереження речових доказів, оскільки прокурором доведено обставини, які підтверджують, що незастосування такого обмеження може призвести до наслідків, які можуть перешкодити досудовому розслідуванню.

Як убачається з матеріалів судового провадження, слідчим управлінням ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021022240000059 від 19.07.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України.

21 червня 2023 року ОСОБА_11 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України, тобто у порушенні встановлених правил використання надр, які створили небезпеку для довкілля, а також у незаконному видобуванні корисних копалин місцевого значення у великому розмірі службовою особою з використанням службового становища.

Відповідно до протоколу №1 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінкор СВ» (далі Товариство) від 01.12.2016 ОСОБА_11 призначено директором Товариства. Відповідно до посадової інструкції директора, ОСОБА_11 наділений організаційно-розпорядчими обов`язками, тобто являючись службовою особою, зокрема визначає та формулює політику розвитку та управління виробничо-господарською і фінансово-економічною діяльністю Товариства, погоджує її із загальними зборами учасників Товариства, спрямовує діяльність Товариства на отримання максимального прибутку, забезпечує підвищення продуктивності праці, раціональне використання усіх ресурсів, запровадження ефективних методів організації управління, удосконалення господарського механізму, забезпечує планову рентабельність і фінансову стійкість господарської діяльності Товариства, управляє розподілом матеріальних, людських і фінансових ресурсів за напрямами діяльності забезпечує безпосередній процес виробництва та реалізації продукції/товарів/послуг відповідно до планових показників, коригує витрати на розширення й оновлення виробництва, організовує службу охорони праці в Товаристві, організовує ведення бухгалтерського обліку тощо.

Товариство утворено відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України «Про господарські товариства» та діє на підставі статуту, затвердженого загальними зборами учасників ТОВ «Вінкор СВ», протоколом № 1 від 01.12.2016. Предметом діяльності товариства є зокрема, добування піску, гравію, глин і каоліну.

Під час досудового розслідування встановлено, що Товариство, на підставі договору оренди землі, укладеного 14.06.2021 з Товариством з обмеженою відповідальність «Інвестагро 2000» має в оренді земельну ділянку з кадастровим номером 0522255500:02:000:3076, площею 12 га, з цільовим призначенням для розміщення і експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, яка розташована на території Турбівської територіальної громади Вінницької області, терміном на два роки. Дозвіл на користування надрами Товариством на вказану ділянку не отримувався.

У свою чергу, Товариство має спеціальний дозвіл на користування надрами № 4909, виданий 09.07.2018 на геологічне вивчення пісків в якості будівельної сировини, затвердження запасів ДКЗ України за промисловими категоріями, назва родовища ділянка Журавська 3 (0,5 км на південний захід від с. Журава), строком дії 3 роки (тобто до 09.07.2021).

Також, під час досудового розслідування встановлено, що Товариство подавало податкову звітність до ГУ ДПС у Вінницькій області у період 2021-2022 років, а саме здійснювало розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, зазначаючи підставу сплати рентної плати спеціальний дозвіл на користування надрами № 4909, виданий 05.07.2018, терміном на 3 роки (в той час, як зазначений дозвіл виданий на геологічне вивчення піску на ділянці Журавська 3, терміном на 3 роки (до 07.2021).

За версією органу досудового розслідування директор ТОВ «Вінкор СВ» ОСОБА_11 , будучи службовою особою, використовуючи своє службове становище, тобто діючи умисно, в супереч вимог статті 19 Кодексу України про надра та статті 24 Гірничого закону України, достовірно знаючи про те, що у Товариства відсутній спеціальний дозвіл на користування надрами на земельну ділянку з кадастровим номером 0522255500:02:000:3076, як керівник підприємства, використовуючи службове становище здійснив незаконне видобування корисних копалин на зазначеній земельній ділянці.

Відповідно до висновку експерта від 04.10.2022 №CE-19-22/34818-ФХД на земельній ділянці з кадастровим номером 0522255500:02:000:3076, площею 12 га виявлено наявність не карбонатного, незасміченого рослинними залишками, супіску світлого жовто-коричневого кольору, основу якого складає кварц з незначною кількістю польових шпатів та оксидів заліза; основу елементного складу становить кремній, крім цього до елементного складу входять алюміній, залізо марганець, титан, калій, кальцій, цирконій, стронцій; в якості другорядних елементів виявлено хром, цинк, натрій та магній».

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 року № 827 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» супісок є корисною копалиною місцевого значення.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне видобування корисних копалин місцевого значення, ОСОБА_11 , у період часу з 22.10.2021 по 29.06.2022, перебуваючи на посаді директора ТОВ «Вінкор СВ», будучи службовою особою організував самовільне користування надрами, а саме незаконне видобування корисних копалин (супіску) на території земельної ділянки з кадастровим номером 0522255500:02:000:3076, яка розташована на території Турбівської територіальної громади Вінницької області без наявності спеціального дозволу на користування надрами, залучивши, шляхом надання усних вказівок, до здійснення незаконної діяльності водія екскаватора ТОВ «Вінкор СВ» ОСОБА_12 , який здійснював навантаження піску на вантажні автомобілі за допомогою екскаватора та не був обізнаний щодо незаконності таких дій. Зазначене видобування корисних копалин здійснювалося за відсутності гірничого відводу з використанням екскаватора колісного VOLVO EW 160 B (двигун НОМЕР_1 , 2005 р.в.) та екскаватора колісного JCB JS175W (двигун 6 НОМЕР_2 , 2006 р.в.), які відповідно до листа Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області відносяться до спеціальних машин, з подальшою реалізацією незаконно видобутого супіску невстановленим особам.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_11 будучи службовою особою, використовуючи своє службове становище, на території земельної ділянки з кадастровим номером 0522255500:02:000:3076 Турбівської селищної ради Вінницької області, у період часу з 22.10.2021 по 29.06.2022, вчинив незаконне видобування супіску, які є корисною копалиною місцевого значення у великих розмірах.

Відповідно до висновку експерта від 11.05.2023 № 8026/22-21/2934/2935/2936/23-21 за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи загальний розмір збитків, станом на 2021 та 2022 роки, заподіяних державі, внаслідок самовільного користування надрами, а саме видобування корисних копалин супіску в межах земельної ділянки з кадастровим номером 0522255500:02:000:3076 на території Турбівської селищної ради Вінницької області, в загальному становить 42 171 698, 50 грн. (сорок дві мільйони сто сімдесят одна тисяча шістсот дев`яносто вісім гривень п`ятдесят копійок), що в 36 095 раз перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян станом на 2021 та 2022 роки та є великими розмірами.

Відповідно до висновку експерта від 11.05.2023 № 8026/22-21/2934/2935/2936/23-21 за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи - територія земельної ділянки з кадастровим номером 0522255500:02:000:3076 Турбівської селищної ради Вінницької області зазнала ознак негативного антропогенного впливу на довкілля, пов`язаного з проведенням діяльності незаконного видобутку корисних копалин без спеціального на те дозволу її екосистема набула незворотних порушень і не може бути відновлена до початкового стану.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №337721407 від 03.07.2023 слідує, що право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0522255500:02:000:3076, площею 12 га, цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, яка розміщена за адресою: Вінницька область, Липовецький район, Турбівська сщ/рада зареєстровано за ТОВ «Інвестагро 2000».

Постановою слідчого від 23.06.2023 земельна ділянка з кадастровим номером 0522255500:02:000:3076, площею 12 га, цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, яка розміщена за адресою: Вінницька область, Липовецький район, Турбівська сщ/рада визнана речовим доказом у кримінальному провадженні №42021022240000059 від 19.07.2021.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Зі змісту матеріалів, долучених до клопотання вбачається, що дійсно є обґрунтовані підстави вважати, що земельна ділянка була об`єктом кримінально протиправних дій, оскільки на даній стадії кримінального провадження наразі наявні підстави стверджувати про те, що на земельній ділянці здійснювався незаконний видобуток корисних копалин місцевого значення. Відтак, відповідно до статті 98 КПК України, земельна ділянка має значення речового доказу у кримінальному провадженні, оскільки містить відомості, які можуть бути використані, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

При цьому, з матеріалів судового провадження вбачається, що за версією органу досудового розслідування директор ТОВ «Вінкор СВ» ОСОБА_11 , будучи службовою особою, використовуючи своє службове становище, тобто діючи умисно, в супереч вимог статті 19 Кодексу України про надра та статті 24 Гірничого закону України, достовірно знаючи про те, що у Товариства відсутній спеціальний дозвіл на користування надрами на земельну ділянку з кадастровим номером 0522255500:02:000:3076, як керівник підприємства, використовуючи службове становище здійснив незаконне видобування корисних копалин на зазначеній земельній ділянці.

Таким чином, матеріали судового провадження свідчать про те, що земельна ділянка використовувалась орендарем для видобування корисних копалин місцевого значення за відсутності спеціальних дозволів на користування надрами, про що власник земельної ділянки, на переконання колегії суддів, не міг не знати.

Відповідно арешт майна з підстав, передбачених ч. 3 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

До того ж, під час судового розгляду як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції прокурор ОСОБА_6 пояснював, що у разі відмови в задоволенні клопотання про накладення арешту на земельну ділянку із кадастровим номером 0522255500:02:000:3076, площею 12, шляхом заборони вчинення суб`єктами державної реєстрації, у тому числі державним чи приватним нотаріусам будь-яких реєстраційних дій щодо зазначеної земельної ділянки існує ризик її поділу, об`єднання з іншими земельними ділянками, внаслідок чого можуть утворитися нові земельні ділянки, а земельна ділянки із кадастровим номером 0522255500:02:000:3076, площею 12 га перестане існувати.

При цьому, під час апеляційного розгляду прокурор ОСОБА_6 також пояснював, що наявність вказаних ризиків фактично була підтверджена позицією самого власника майна в суді першої інстанції, який повідомляв, що планує здійснювати зміну цільового призначення земельної ділянки, оскільки вважає, що нічим не обмежено його право на здійснення інших реєстраційних дій відносно земельної ділянки із кадастровим номером 0522255500:02:000:3076, площею 12.

Таким чином, колегія суддів вважає, що прокурором доведено існування, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України, ризиків щодо майна, на яке слідчий суддя наклав арешт, та достатність підстав вважати, що такі ризики мають місце.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що слідчим суддею задоволено клопотання про арешт майна всупереч вимогам ч. 3 ст. 132 і ч.1 ст.173 КПК України, а також про те, що прокурором не доведено необхідність накладення такого арешту на земельну ділянку та наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

Окрім того, колегія суддів не вбачає порушення кримінального процесуального закону в тому, що у клопотанні прокурора в якості мети арешту майна зазначено - «з метою відшкодування завданих збитків злочинними діями ОСОБА_11 , який являється директором ТОВ «Вінкор СВ» виникла необхідність у накладенні арешту на майно, яке є знаряддям вчинення кримінального правопорушення», як про те зазначає апелянт.

З матеріалів судового провадження, а саме з витягу з ЄРДР убачається, що процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42021022240000059 від 19.07.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України, здійснюють прокурори: ОСОБА_6 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , ОСОБА_14 .

Колегією суддів встановлено, що клопотання про арешт майна до суду подав прокурор ОСОБА_9 . Натомість у судовому засіданні під час розгляду клопотання брав участь прокурор ОСОБА_6 , який клопотання про арешт майна підтримав, за викладених в ньому обставин, просив його задовольнити та накласти арешт на земельну ділянку з метою забезпечення збереження речового доказу, однак просив не брати до уваги обґрунтування клопотання, в частині заявленого цивільного позову, та необхідності накладення арешту на земельну ділянку саме для забезпечення відшкодування шкоди.

Відповідно до положень ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Відмова прокурора від підтримання державного обвинувачення тягне за собою закриття кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Таким чином, зміна прокурором ОСОБА_6 під час судового розгляду мотивувальної частини клопотання, яке обґрунтовувало мету накладення арешту на земельну ділянку не є істотним порушенням кримінального процесуального закону. При цьому, колегія суддів вважає, що слідчим суддею ретельно перевірено майно, на яке прокурор просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження та встановлено, що в кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що незастосування арешту даного майна може призвести до втрати речових доказів.

Доводи апеляційної скарги про те, що слідчий суддя не врахував розумність та співмірність обмеження права власності, завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна, оскільки накладений арешт на земельну ділянку позбавляє власника можливості використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням, тощо не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції, оскільки при накладенні такого арешту враховано «справедливий баланс» між інтересом суспільства та вимогами щодо захисту фундаментальних прав власника майна.

Відповідно накладення арешту на майно, шляхом заборони вчинення суб`єктами державної реєстрації, у тому числі державним чи приватним нотаріусам, будь-яких реєстраційних дій щодо зазначеної земельної ділянки не є припиненням або позбавленням права власності на земельну ділянку, такий захід є лише тимчасовим обмеженням права власності, тобто не забороняє користування, не припиняє права власності на земельну ділянку.

Колегія суддівтакож враховує,що зазначенийзахід забезпеченнякримінального провадженняє тимчасовим,його межіу часіокреслені строкамидосудового розслідування,які,в своючергу,чітко регламентуютьсянормами ст.219КПК України.Поряд зцим,власник майна,відповідно довимог ст.174КПК України,має правозвернутися ізклопотанням проскасування накладеногоарешту. Зрештою доводи, які зазначені в апеляційній скарзі не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею були дотримані вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання та прийнятті рішення про задоволення клопотання прокурора про накладення арешту на майно. Ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, такою, що постановлена з метою забезпечення якісного проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні та запобіганню неправомірним негативним наслідкам при розслідуванні кримінального правопорушення, тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 407, 419, 422 КПК України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах ТОВ «Інвестагро- 2000» - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 02 серпня 2023 року - залишити без змін.

Відповідно до ч.4 ст.532 КПК України ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4