Постанова

від 10.08.2023 по справі 521/5184/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 33/813/1289/23

Номер справи місцевого суду: 521/5184/23

Головуючий у першій інстанції Федоренко Т. І.

Доповідач Котелевський Р. І.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючий суддя Котелевський Р.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Стоянової Л.І.,

представника Одеської митниці Держмитслужби України Кептене Д.А.,

захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності громадянина Румунії ОСОБА_1 адвоката Главацького Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Одеської митниці Держмитслужби України Бєлошицької Л.Ф. на постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 06.06.2023 року, якою щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Румунії, який проживає за адресою (згідно даних зазначених у протоколі): АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_1 ),

закрито провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальностіна підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України.

встановив:

оскарженою постановоюсуду першоїінстанції провадженняу справіпро адміністративнеправопорушення відносногромадянина Румунії ОСОБА_1 за ст.472 МК закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Згідно з оскарженою постановою, місцевим судом встановлено, що відповідно до протоколу №1158/50000/22 від 24.09.2022 рокувстановлено, що23.09.2022 року, о 11 год. 42 хв., в зону митного контролю в напрямку руху «В`їзд» п/п «Орлівка-Ісакча» митного поста «Орлівка» Одеської митниці заїхав автомобіль марки «FOFD», моделі «TRANSIT CUSTOM», реєстраційний номерний знак Румунії НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_2 , де в якості водія слідував громадянина Румунії ОСОБА_1 , який прямував з одним пасажиром.

Формою проходження митного контролю гр. Румунії ОСОБА_1 обрав порядок проходження митного контролю по каналу «червоний коридор».

Водій ASOCIATIA «ALEGE VIATA» громадянин Румунії ОСОБА_1 заповнив митну декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою №01.08.2022 року №UA500420/2022/3493 від 23.09.2022, згідно відомостей якої від ASOCIATIA «ALEGE VIATA» на адресу РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ЄВАНГЕЛЬСЬКИХ ХРИСТИЯН СВЯТОЇ ТРІЙЦІ М.ОДЕСА (ЄДРПОУ 26506145, 65029, м. Одеса, вул. Градоначальницька, буд. 4) в транспортному засобі марки «FOFD», моделі «TRANSIT CUSTOM», реєстраційний номерний знак Румунії НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_2 , задекларовано до переміщення наступний товар:

1)Одяг/взуття у кількості 120 місць, вагою 90 кг;

2)Паливо, у кількості 1 місце, 23 кг;

3)Інше (упаковочні коробки) 300 місць, 30 кг.

Загальна кількість задекларованого товару складає 421 місць, 143 кг.

Відповідно ч.1 ст.318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Згідно з ч.2 Типової технологічної схеми здійснення митного контролю автомобільних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 451, митний контроль автомобільних транспортних засобів і товарів здійснюється виключно митними органами відповідно до законодавства, вибірково, у формах та обсязі, що визначені на підставі результатів системи управління ризиками.

На підставі вищевикладеного, митним органом проведено повний митний огляд товарів переміщуваних в транспортному засобі марки «FOFD», моделі «TRANSIT CUSTOM», реєстраційний номерний знак Румунії НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_2 в результаті проведення якого встановлено, що окрім задекларованих товарів, вказаних в митній декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою 23.09.2022 №UA500420/2022/3493 в автомобілі реєстраційний номер НОМЕР_1 було ідентифіковано зазначені в митній декларації товари. Крім задекларованих товарів, було виявлено наступні не задекларовані товари загальною вагою 240 кг, що знаходились серед задекларованого товару без ознак приховування, а саме: куртки - 30 шт, чоботи - 140 пар.

Вищезазначений незадекларований товар знаходився в багажному відсіку автомобіля без ознак приховування.

Відповідно до декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою №UA500420/2022/3493 від 23.09.2022 декларування переміщеного товару здійснював водій (посадова особа) ASOCIATIA «ALEGE VIATA», громадянин Румунії ОСОБА_2 , що засвідчено його особистим підписом та печаткою ASOCIATIA «ALEGE VIATA».

Таким чином, на думку митного органу, водій громадянин Румунії ОСОБА_1 , що прямував автомобілем марки «FOFD», моделі «TRANSIT CUSTOM», реєстраційний номерний знак Румунії НОМЕР_1 вчинив дії, що мають ознаки недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Суд мотивував своє рішення тим, що виявлений товар, який не був задекларований, не приховувався під час його ввезення, за своїм найменуванням був зазначений в декларації у розділі категорія товару як взуття та одяг та є лише різниця у його кількості - вазі, яка була зазначена, як орієнтовна.

Судом також надана оцінка тому, що будь-яких негативних наслідків від зазначення меншої кількості - ваги товару не привело, оскільки декларування товару не передбачає сплату мита, інших платежів, тощо, як вже зазначено товар не було приховано, сам по собі товар не є забороненим або з обмеженим обігом. При цьому суд врахував, що орієнтовна вага у декларації зазначається декларантом, а отже є суб`єктивною оцінкою, яка у кожної особи є індивідуальною з врахуванням її досвіду, обізнаності, фаховості, тощо. Тому доводи ОСОБА_1 , що він не мав наміру щось приховувати та зазначив вагу на свій вимір заслуговують на увагу.

Не погоджуючись з постановою, представник Одеської митниці Держмитслужби Бєлошицька Л.Ф. подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та постановити нову, якою визнати громадянина Румунії ОСОБА_1 винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.472 МК України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків від вартості товарів-безпосередніх предметів порушення митних правил, з конфіскацією цих товарів. Апелянт посилається на те, що митним органом встановлено та підтверджено наявність в діях громадянина Румунії ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України. Апелянт посилається на те, що згідно з п.1 ч.2 ст.191 МК України перевізники зобов`язані під час прийняття товарів до перевезення перевіряти точність відомостей щодо кількості вантажних місць, їх маркування, номери, зовнішній стан товарів та їх пакування. Крім того, відповідно до абз. 1 п.1 Постанови КМУ «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану » від 1 березня 2022 р. № 174 на період воєнного стану пропуск через митний кордон України гуманітарної допомоги здійснюється за місцем перетину митного кордону України шляхом подання в паперовій або електронній формі декларації, заповненої особою, що перевозить відповідний товар, за формою згідно здодатком 1без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та без оформлення гарантійних листів, зазначених уабзаці п`ятомуцього пункту. Тобто, товари, які не заявлені в такій декларації не вважаються такими, що є гуманітарною допомогою. Сам ОСОБА_1 згідно з ч.2 ст.266 МК України мав право з дозволу митного органу здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису, однак цього не зробив. Також, представник митниці зазначив, що саме Socea-Falca Iulian-Marius є особою, яка несе відповідальність за ст.472 МК України, оскільки така відповідальність встановлена ч.4 ст.266 МК України.

Представник апелянта також зазначив, що аналогічним чином, разом з Socea-Falca Iulian-Marius через пункт пропуску «Орлівка-Ісакча» митного поста «Орлівка» Одеської митниці на інших транспортних засобах прямували також ще два водії цієї ж фірми, які переміщували вантаж «гуманітарна допомога» з порушення митних правил, та щодо одного з них постановлено рішення місцевого суду про визнання його винним за ст.472 МК України.

До початку судового розгляду представником Одеської митниці держмитслужби України надіслані до суду апеляційної інстанції клопотання про долучення та дослідження додаткових доказів, однак у долучені вказаних доказів судом відмовлено з огляду на положення ч.7 ст. 294 КУпАП, оскільки представником митниці не обґрунтовано ненадання таких додаткових доказів до місцевого суду, а також причини, що перешкодили представнику митниці їх долучити до справи.

В судовому засіданні апеляційного суду представник Держмитслужби Кептене Д.А. підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити, натомість захисник громадянина Румунії ОСОБА_1 адвокат Главацький Ю.А. просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши думки учасників судового розгляду; вивчивши матеріали адміністративної справи та доводи апеляційної скарги; вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Згідно з положеннями ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показами свідків, а також іншими документами.

Положеннями ст. 489 МК України передбачено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або необережні) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Диспозиція ст.472 МК України передбачає адміністративну відповідальність за недекларування товарів (крім тих, що переміщуються через митний кордон України громадянами), транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Наявність об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкту та суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення є обов`язковим для кваліфікації конкретного діяння, як адміністративного проступку. Якщо хоча б один з них відсутній або не відповідає вимогам, що передбачені відповідною статтею Глави 68 МК України, вказане діяння не є порушенням митних правил.

Декларування, відповідно до вимог ч. 1 ст. 257 МК України, здійснюється шляхом заявленя за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частина 1ст.495МК Українивстановлює,що доказамиу справіпро порушеннямитних правилє будь-якіфактичні дані,на основіяких увизначеному закономпорядку встановлюютьсянаявність абовідсутність порушеннямитних правил,винність особиу йоговчиненні таінші обставини,що маютьзначення дляправильного вирішеннясправи.Такі данівстановлюються: 1)протоколом пропорушення митнихправил,протоколами процесуальнихдій,додатками дозазначених протоколів; 2)поясненнями свідків; 3)поясненнями особи,яка притягуєтьсядо відповідальності; 4)висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Як вбачається з матеріалів справи про порушення митних правил та протоколу про порушеннямитних правил№ 1158/50000/22 від 24.09.2022 року 23.09.2022 року о 11 год. 42 хв. в зону митного контролю в напрямку руху «В`їзд» п/п «Орлівка-Ісакча» митного поста «Орлівка» Одеської митниці заїхав автомобіль марки «FOFD», моделі «TRANSIT CUSTOM», реєстраційний номерний знак Румунії НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_2 , де в якості водія слідував громадянина Румунії ОСОБА_1 , та який заповнив митну декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою № 01.08.2022 року №UA500420/2022/3493 від 23.09.2022, згідно відомостей якої від ASOCIATIA «ALEGE VIATA» на адресу РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ЄВАНГЕЛЬСЬКИХ ХРИСТИЯН СВЯТОЇ ТРІЙЦІ М.ОДЕСА (ЄДРПОУ 26506145, 65029, м. Одеса, вул. Градоначальницька, буд. 4) в транспортному засобі марки «FOFD», моделі «TRANSIT CUSTOM», реєстраційний номерний знак Румунії НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_2 .

Однак, під час проведення повного митного огляду товарів переміщуваних у вказаному транспортному засобі встановлено, що окрім задекларованих товарів, вказаних в митній декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою 23.09.2022 № UA500420/2022/3493 в автомобілі реєстраційний номер НОМЕР_1 , крім задекларованих товарів, було виявлено не задекларовані товари загальною вагою 240 кг, що знаходились серед задекларованого товару без ознак приховування, а саме: куртки - 30 шт, чоботи - 140 пар.

Порядок пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану визначено Постановою Кабінету міністрів України від 1 березня 2022 р. № 174 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану» (далі Постанова), відповідно до якої пропуск через митний кордон України гуманітарної допомогиздійснюється за місцем перетину митного кордону України шляхом подання в паперовій або електронній формі декларації, заповненої особою, що перевозить відповідний товар, за формою згідно здодатком 1без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Товари, пропуск яких здійснюється відповідно до абзацу першого цього пункту, визнаються гуманітарною допомогою за декларативним принципом без прийняття відповідного рішення спеціально уповноважених державних органів з питань гуманітарної допомоги.

Тобто, для пропуску товарів як гуманітарна допомога обов`язковим є заповнення декларації за формою згідно додатку 1 до вище вказаної Постанови.

Натомість, на інші товари поширюється положення ч.1 ст.318 МК України, відповідно до якої митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Статтею 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відтак, товари, які не були заявлені в додатку 1 до Постанови як гуманітарна допомога, вважаються такими, що нею не є та підлягають декларуванню на загальних підставах.

Як вбачається з матеріалів справи про порушення митних правил водій ASOCIATIA «ALEGE VIATA» громадянин Румунії ОСОБА_1 заповнив митну декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою 01.08.2022 року №UA500420/2022/3493 від 23.09.2022 року та подав зазначену митну декларацію митним органом, тобто підтвердив дійсність вказаних в неї відомостей щодо кількості, найменування та ваги товарів, що перевозились ним як гуманітарна допомога (а.с. 13).

Проте, окрім зазначених товарів орієнтованою вагою 143 кг, митним органом виявлено й інші товари, не внесені до митної декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою 01.08.2022 року №UA500420/2022/3493 від 23.09.2022 року. Загальною вагою 240 кг.

При цьому, суд першої інстанції зазначивши в постанові встановлені митним органом факти, дійшов до висновку що виявлений незадекларований товар, не приховувався під час його ввезення, за своїм найменуванням був зазначений в декларації у розділі категорія товару як взуття та одяг та є лише різниця у його кількості - вазі, яка була зазначена, як орієнтовна, тобто неточна та взяв до уваги пояснення ОСОБА_1 , що він не мав наміру щось приховувати та зазначив вагу на свій вимір.

Посилаючись на зазначені доводи, суд першої інстанції дійшов до висновку, що в діях водія ОСОБА_1 відсутні умисні дії, направлені на порушення митних правил, а навпаки мали на меті благодійність та шляхетність, як допомога від християнської організації громадянам на території України, які постраждали у наслідок війни

Проте, апеляційний суд не погоджується з такими висновками, оскільки відповідно до п.8 ч.1 ст. 4 МК України декларант це особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування.

Тобто, громадянин Румунії,водій ОСОБА_3 «ALEGEVIATA»Socea-FalcaIulian-Mariusздійснював декларування товарів, які були зазначені ним як гуманітарна допомога, а тому саме він є суб`єктом адміністративного правопорушення.

Крім того, відповідно до п.1 ч.2 ст.191 МК України громадянин Румунії ОСОБА_1 ,який бувперевізником товарів,зобов`язанийпід час прийняття товарів до перевезення перевіряти точність відомостей щодо кількості вантажних місць, їх маркування, номери, зовнішній стан товарів та їх пакування. У разі неможливості такої перевірки вносити відповідний запис до міжнародної автомобільної накладної (CMR).

Доводи громадянин Румунії ОСОБА_1 стосовно того, що він не встиг перевірити всю кількість вантажу через брак часу, апеляційний суд оцінює критично та звертає увагу, що кількість товару, який не був задекларований становив вагу 240 кг, а вага задекларованого товару складала 143 кг, що на переконання суду не можливо не помітити під час здійснення декларування.

Апеляційний суд звертає увагу, що згідно ч.ч. 2, 4 ст. 266 МК України перед подачею митної декларації декларант має право з дозволу митного органу здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах, брати проби та зразки товарів, та у разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.

Проте, громадянин Румунії ОСОБА_1 не скористався таким правом, хоча з його пояснень розумів, що не перевірив точну вагу та кількість товару, тобто умисно задекларував неточну вагу товару.

Відповідно до ч.8 ст.264 МК України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Подаючи декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, громадянин Румунії ОСОБА_1 підтвердив дійсність зазначених в ній відомостей.

Водночас, апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.5 ст.11 ЗУ «Про гуманітарну допомогу» від 22 жовтня 1999 року № 1192-XIV, отримувач гуманітарної допомоги і набувач гуманітарної допомоги (юридична особа) щомісячно в установленому порядку подають до відповідного спеціально уповноваженого державного органу з питань гуманітарної допомоги звіти про наявність та розподіл гуманітарної допомоги до повного використання всього обсягу отриманої гуманітарної допомоги.

Тобто, товари, які не підпадають під поняття гуманітарна допомога є такими, що випускаються у вільний обіг та можуть бути реалізованими без необхідності у звіті такої реалізації та до таких товарів застосовується положення ч.1 ст.318 МК України, але вони підлягають обов`язковому митному контролю із здійсненням декларування за встановленою формою та сплати митних платежів.

Отже, посилання суду першої інстанції на відсутність в діях громадянин Румунії ОСОБА_1 ознак адміністративногоправопорушення,передбаченого ст.472МК Українита відсутністьнаслідків,передбачених ч.1ст.268МК України,а самедопущення умитній деклараціїпомилок,які непризвели донеправомірного звільненнявід сплатимитних платежівабо зменшенняїх розміру,до незабезпеченнядотримання заходівтарифного та/абонетарифного регулюваннязовнішньоекономічної діяльності,є необґрунтованими,оскільки товари,що буливиявлені митнимиорганами,як такіщо небули задекларованіяк гуманітарна допомога, підлягали митному оформленню та нарахуванню митних платежів.

Таким чином, в діях водій ASOCIATIA «ALEGE VIATA» громадянин Румунії ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, а саме недекларування товарів (крім тих, що переміщуються через митний кордон України громадянами), транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про призначення виду стягнення за порушення митних правил, суд приймає до уваги, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Санкція ст. 472 МК України передбачає накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості цих товарів, транспортних засобів з конфіскацією зазначених товарів, транспортних засобів.

Апеляційний суд вважає, що у даному випадку слід враховувати практику ЄСПЛ щодо співмірності покарання, застосованого до особи,що передбачаєобов`язкове застосуванняштрафу таконфіскація товару,як санкціїза порушеннямитних правил,встановлених ст.483Митного кодексу («Краєва проти України» (заява №72858/13)).

Так, ЄСПЛ у вказаній справі зазначив, що у питанні встановлення критерію справедливого балансу між інтересами суспільства та правами людини, високі судді не сприйняли аргументів представника України. Вони зазначили, що національний суд лише формально послався на характер правопорушення, дав інформацію про заявницю та її фінансове становище. Проте у тексті рішення не було дано оцінку обставинам поведінки особи, зв`язку між поведінкою та правопорушенням. І оскільки обсяг перевірки був надмірно вузьким, критерій справедливого балансу не дотримано. Крім того, згідно зі ст.483 Митного кодексу штраф у розмірі вартості товару та конфіскація товару були обов`язковими санкціями. Відсутність дискреції для судів не залишала можливості враховувати індивідуальні обставини. Це позбавляє сенсу будь-яку оцінку. ЄСПЛ раніше зазначав, що подібна жорстка система не здатна забезпечити необхідний справедливий баланс між спільним інтересом та захистом права власності окремо взятої особи. З огляду на це суд у Страсбурзі дійшов висновку, що в даній справі мало місце неспіврозмірне втручання у майнові права заявника. Тому ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції була порушена.

Означену позицію і висловив у своєму Рішенні Конституційний Суд України від 05.07.2023 року № 5-р(II)/2023.

Окрім того, у рішенні ЄСПЛ, від 06.11.2008 року по справі «Ісмаїлов проти Росії», встановлено, що згідно з принципом верховенства права, який закріплений в усіх статтях Конвенції, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, стягнення повинне бути пропорційним, відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам. У випадку, якщо суд дійде висновку, що стягнення у вигляді конфіскації майна не забезпечить балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту права власності конкретної особи, то він має право не накладати таке стягнення навіть у випадку, коли воно передбачене положеннями МК України як обов`язкове.

Відповідно до ч.1 ст.465 МК України конфіскація як адміністративне стягнення за порушення митних правил полягає у примусовому вилученні товарів, транспортних засобів, зазначених упункті 3 статті 461цього Кодексу, і безоплатній передачі їх у власність держави.

Проте, в даному випадку, апеляційний суд вважає, що саме конфіскація товарів, безпосередніх предметів вчинення адміністративного правопорушення, забезпечить той справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, який буде і достатнім для покарання особи за вчинене порушення, так і для забезпечення компенсації порушених прав, з огляду на те, що такі товари підлягають безоплатній передачі їх у власність держави.

Крім того, на переконання апеляційного суду саме такий вид стягнення здатний забезпечити виконання мети ввезення цих товарів гуманітарна допомога, на чому наголошує сторона захисту, оскільки подальше використання конфіскованих товарів на потреби держави в умовах воєнного стану, вочевидь є аналогічним розпорядженням цим товаром.

Відповідно до Акту проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, складеного митними органами щодо автомобілю B111YJV, було виявлено крім задекларованих, незадекларовані товари, які вилучені відповідно до протоколу про порушення митних правил, а тому саме ці товари підлягають конфіскації в дохів державі (а.с. 8, 14-16).

Відповідно до приписів п.3 ч.8 ст.294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд має право скасувати постанову та прийняти нову постанову.

За наведених обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга представника Одеської митниці Держмитслужби підлягає частковому задоволенню, постанова місцевого суду підлягає скасуванню, з постановленням апеляційним судом нової постанови, якою громадянина Румунії ОСОБА_1 слід визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України з накладенням на нього стягнення у виді конфіскації товарів, безпосередніх предметів правопорушення.

Керуючись ст.ст. 253, 284, 294 КУпАП України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу представника Одеської митниці Держмитслужби України Бєлошицької Л.Ф. задовольнити частково.

Постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 06.06.2023 року, якою провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина Румунії ОСОБА_1 закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України скасувати.

Прийняти нову постанову, якою громадянина Румунії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, та накласти на нього стягнення у виді конфіскації товарів, безпосередніх предметів правопорушення, вилучених відповідно до протоколу про порушення митних правил №1158/50000/22 від 24.09.2022 року.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення й оскарженню не підлягає.

Суддя

Одеського апеляційного суду Р.І. Котелевський