Постанова

від 17.08.2023 по справі 392/1790/21

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 серпня 2023 року м. Кропивницький

справа № 392/1790/21

провадження № 22-ц/4809/938/23

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Голованя А.М. (головуючий, суддя-доповідач), Дуковського О.Л., Мурашка С.І.,

за участю секретаря судового засідання Напрюшкіної О.І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Смолінська селищна рада Новоукраїнського району Кіровоградської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Селянське (фермерське) господарство «КОЗУБ-Л»

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 23 травня 2023 року у складі судді Кавун Т.В.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Смолінської селищної ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Селянське (фермерське) господарство «ОСОБА_1» про визнання незаконним та скасування рішення ради.

В обґрунтування позову зазначав, що йому на підставі рішення сесії Маловисківської районної Ради народних депутатів Маловисківського району Кіровоградської області від 01.02.1995 за №46 надано право постійного користування земельною ділянкою площею 48,7 га в межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована на території Новогригорівської сільської ради, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею серія КРМВ16 від 24.02.1995 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №126.

24.02.1995 було створено СФГ « ОСОБА_1 » та внесено відповідні відомості до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців.

Згідно договору купівлі-продажу частки статутного капіталу СФГ « ОСОБА_1 » від 25.02.2014 року, продавець ОСОБА_1 зобов`язується передати 99% частки статутного капіталу СФГ « ОСОБА_1 » у власність покупця ОСОБА_2 , а покупець зобов`язується прийняти у власність 100% статутного капіталу СФГ « ОСОБА_1 » і сплатити обговорену грошову суму, встановлену за домовленістю сторін.

25.03.2016 між ним як орендодавцем та СФГ « ОСОБА_3 », як орендарем, укладено договір оренди майна, відповідно до якого передано у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 11.11.2021 між сторонами даного договору, укладено угоду про його розірвання, а державним реєстратором 15.11.2021 внесено відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, індексний номер рішення 61588393.

Зазначав, що наразі ним створено Фермерське господарство «Новогригорівське ОСОБА_4», яке у своїй діяльності використовує земельну ділянку сільськогосподарського призначення, загальною площею 47,9 га, з кадастровим номером: 3523183800:02:000:0951. Однак, рішенням 10 сесії 8 скликання Смолінської селищної ради Новоукраїнського району Кіровоградської області «Про надання згоди на зміну право користувача земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні для ведення фермерського господарства на СФГ « ОСОБА_1 » №233 від 08.10.2021, надано СФГ «ОСОБА_1» в особі голови господарства ОСОБА_2 згоду на зміну право користувача земельної ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 47,9 га, з кадастровим номером: 3523183800:02:000:0951, яка була надана йому - ОСОБА_1 в постійне користування згідно Державного акту на право постійного користування землею серії КРМВ16, виданого Маловисківською районною радою від 24.02.1995, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №125, з ОСОБА_1 на СФГ « ОСОБА_1 ».

Вважає, що дане рішення є протиправним та таким, що порушує його речове право - право постійного користування земельною ділянкою.

Посилаючись на зазначені обставини позивач просив визнати незаконним та скасувати рішення десятої сесії восьмого скликання Смолінської селищної ради Новоукраїнського району Кіровоградської області «Про надання згоди на зміну право користувача земельної ділянки», яка перебуває у постійному користуванні для ведення фермерського господарства на СФГ «ОСОБА_1» № 233 від 08.10.2021 та стягнути з відповідача понесені судові витрати.

01.12.2022 представник СФГ «ОСОБА_1» подав до Маловисківського районного суду клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України, посилаючись на те, що на день розгляду справи відсутній предмет спору, оскільки рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 26.05.2022 у справі №912/173/22, яке набрало законної сили 28.09.2022 визначено належного користувача земельної ділянки з кадастровим номером 3523183800:02:000:0951. Оскільки позивач - ОСОБА_1 не є користувачем та титульним володільцем вказаної земельної ділянки, тому спірне рішення Смолінської селищної ради, яке він оскаржує, жодним чином не порушує його права.

Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 23 травня 2023 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Смолінської селищної ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Селянське (фермерське) господарство «ОСОБА_1» про визнання незаконним та скасування рішення, у зв`язку із відсутністю предмета спору - закрито.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач, в інтересах якого діє адвокат Яшан Ю.Б. подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що суд першої інстанції постановив її з порушенням норм процесуального права.

Посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 13/51-04 від 26 червня 2019 року, зауважив, що прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовані спірні питання.

При цьому суду слід мати на увазі, що оскільки відповідний орган не має права скасовувати та вносити зміни до раніше прийнятих ним індивідуальних правових рішень, тобто ненормативних правових актів, що є актами одноразового застосування і вичерпують свою дію фактом їх виконання (стосовно відповідних актів органів місцевого самоврядування про це зазначено також у Рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 №7-рп/2009 у справі № 1-9/2009), то такі дії не свідчать про припинення існування предмета спору.

Зазначає, що зі змісту фактичних обставин справи № 392/1790/21 вбачається, що позивачем оскаржується рішення органу місцевого самоврядування № 233 від 08.10.2021, тому прийняття рішення Господарського суду Кіровоградської області від 26.05.2022 у справі № 912/173/22, автоматично не означає правомірність рішення Смолінської селищної ради Новоукраїнського району Кіровоградської області.

Вважає, що оскільки між позивачем та відповідачем залишилися неврегульовані питання, суд помилково вирішив питання про закриття провадження у справі за відсутністю предмету спору.

Крім того, представник позивача зазначав, що предмет позову стосується процедури та правомірності винесення рішення органом місцевого самоврядування і зазначенні питання відповідно до статті 264 ЦПК України мають вирішуватися при ухваленні саме рішення суду, тобто, вирішення справи по суті спору. Однак, судом першої інстанції постановлено ухвалу про закриття провадження.

Просив ухвалу Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 23 травня 2023 року про закриття провадження у справі скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У відзиві на апеляційну скаргу представник С(Ф)Г «ОСОБА_1» - Ляшенко-Гаркуша О.В., зазначає, що предметом позову є визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування реєстрації іншого речового права. Однак як вбачається із наявних доказів, спір на час розгляду справи в суді першої інстанції був відсутній, так як оспорюваний договір оренди землі та наявний запис про реєстрацію іншого речового права скасовано в добровільному порядку, що підтверджується доказами, а тому на час розгляду справи спір був відсутній між сторонами, що виключало подальший розгляд справи судом першої інстанції, що відповідало вимогам ЦПК України.

Вважає, що відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Зауважив, що в підготовчому судовому засіданні суд у силу п.2 ч.2 ст. 200 ЦПК України має право закрити провадження у справі.

В судовому засіданні апеляційного суду представник третьої особи заперечив проти доводів апеляційної скарги.

Сторони в судове засідання апеляційного суду не з?явилися, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Селянське (фермерське) господарство «ОСОБА_1» змінило назву на Селянське (фермерське) господарство «КОЗУБ-Л».

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Закриваючи провадження у справі, суд керувався п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, відповідно до якого суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Згідно матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом про визнання незаконним та скасування рішення Смолінської селищної ради Новоукраїнського району, посилаючись на те, що він на підставі рішення сесії Маловисківської районної Ради народних депутатів Маловисківського району Кіровоградської області від 01.02.1995 року № 46, отримав право постійного користування земельною ділянкою площею 48,7 га в межах згідно з планом, на території Новогригорівської сільської ради. Право постійного користування підтверджується Державним актом на право постійного користування землею серії КРМВ 16 від 24.02.1995, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №126. Позивач зауважив, що ним наразі створено ФГ «Новогригорівське ОСОБА_4», яке у своїй діяльності використовує земельну ділянку сільськогосподарського призначення, загальною площею 478,9 га, з кадастровим номером 3523183800:02:000:0951, з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства. Відповідно до статуту СФГ «ОСОБА_1» засновниками господарства є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . А тому рішення Смолінської селищної ради Новоукраїнського району Кіровоградської області №233 від 08.10.2021 порушує його речове право, а саме: право постійного користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За статтею 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, послався на те, що на день розгляду справи відсутній предмет спору, оскільки рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 26.05.2022 року, у справі № 912/173/22, яке набрало законної сили, визнано право постійного користування саме за СФГ « ОСОБА_1 » на спірну земельну ділянку та припинено право постійного користування ФГ «Новогригорівське ОСОБА_4» на земельну ділянку з кадастровим номером 3523183800:02:000:0951, скасовано державну реєстрацію іншого речового права-право постійного користування на земельну ділянку з кадастровим номером 3523183800:02:000:0951.

Оскільки у правовідносинах постійного користування земельною ділянкою, наданою позивачу як засновнику селянського фермерського господарства, відбувається фактична заміна користувача і обов`язки землекористувача переходять до фермерського господарства з дня його державної реєстрації, позивач не є власником чи то користувачем, як фізична особа, спірної земельної ділянки, тому враховуючи дані обставини, то суд дійшов висновку, що на даний час відсутній предмет спору між сторонами, а провадження в справі підлягає закриттю.

Апеляційний суд погоджується з такими міркуваннями лише частково, виходячи із наступного.

Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Як предмет позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і після відкриття провадження у справі, коли на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення між сторонами у зв`язку із цим не залишилося неврегульованих питань.

З урахуванням викладеного, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Обов`язком суду під час розгляду справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

У даній справі суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, не взявши до уваги правовий висновок, висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04, провадження № 12-67гс19, згідно якого прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

З огляду на підхід, який Велика Палата Верховного Суду застосувала у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04, провадження № 12-67гс19, Верховний Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 вересня 2021 року в справі № 638/3792/20 відступив від висновку, сформульованого у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів: Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18, провадження № 61-2018св19; Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19, провадження № 61-1807св20; Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 750/1658/20, провадження № 61-9658св20, конкретизувавши цей висновок так, що закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що 08.12.2021 ОСОБА_1 звернувся з позовом про визнання незаконним та скасування рішення Смолінської селищної ради Новоукраїнського району Кіровоградської області №233 від 08.10.2021 «Про надання згоди на зміну право користувача земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні для ведення фермерського господарства на СФГ «ОСОБА_1»». Рішення Господарського суду Кіровоградської області у справі № 912/173/22, яким визнано права постійного користування за СФГ «ОСОБА_1» на спірну земельну ділянку ухвалене 26.05.2022. Тобто на час пред`явлення позову предмет спору не був відсутній.

За таких обставин ухвала суду підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 23 травня 2023 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 17 серпня 2023 року.

Головуючий суддя А.М. Головань

Судді О.Л. Дуковський

С.І. Мурашко