Ухвала

від 15.08.2023 по справі 953/3006/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 953/3006/23 Номер провадження 11-кп/814/2318/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2023 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого - ОСОБА_2

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

із секретарем - ОСОБА_5 ,

обвинуваченого- ОСОБА_6 ,

захисника - ОСОБА_7 ,

захисника- ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 19 червня 2023 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора та продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 17.08.2023 включно обвинуваченому:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженцю с.Новоосинове Куп`янського району Харківської області, освіта вища, одруженому, пенсіонеру, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому,

обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.111-1, ч.1 ст.111-2 КК України.

Проаналізувавши можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, суд першої інстанції мотивував своє рішення про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою наявністю обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 12 років з позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років та з конфіскацією майна або без такої, наявністю ризиків, передбачених п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Також суд врахував особу обвинуваченого, який є депутатом місцевої ради, а також одним з найбільших підприємців в регіоні, що свідчить про наявні в нього ресурси та засоби, які можна використати для впливу на свідків.

На ухвалу суду захисник-адвокат ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою частково задовольнити клопотання прокурора, визначивши заставу, як альтернативний запобіжний захід з покладенням на обвинуваченого обов`язків, передбачених ст.194 КПК України.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що клопотання про продовження строку тримання відносно обвинуваченого ОСОБА_6 не містить посилання на докази та не містить відомостей, що заявлені ризики не зменшились, або з`явились нові.

Зазначає, що повноваження Курилівської сільської ради, де ОСОБА_6 є депутатом призупинено, оскільки утворено Курилівську сільську військову адміністрацію.

Прокурор, будучи належним чином повідомленим, в засідання не з`явився, попередньо надіславши клопотання про проведення судового розгляду за його відсутності.

Ст.405 КПК України передбачено, що неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.

Заслухавши доповідача, пояснення захисників та обвинуваченого в підтримку апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , будучи депутатом Курилівської сільської ради Куп`янського району Харківської області та будучи фактичним власником СТОВ "Мрія" (код ЄДРПОУ 30739270) та СФГ "Вікторія" (код ЄДРПОУ 20165269) та уповноваженою особою юридичних осіб відповідно до установчих документів юридичної особи має право діяти від імені вказаних юридичних осіб, використовуючи вказані підприємства та наявне майно підприємств, перебуваючи на території тимчасово окупованого з 24.02.2022 Куп`янського району Харківської області, у невстановлений досудовим слідством час виник злочинний умисел, направлений на передачу матеріальних ресурсів незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, та/або збройним чи воєнізованим формуванням держави-агресора, та провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора.

У період з травня по серпень 2022 року, ОСОБА_6 реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно та свідомо, перебуваючи на території Куп`янського району Харківської області, ОСОБА_6 на постійній основі добровільно надавав представникам збройних формувань держави-агресора РФ м`ясо худоби, яка вирощувалась на території належному йому СТОВ «Мрія», а також автомобілі для переміщення на них військових РФ та взведення фортифікаційних споруд, а саме автомобілі ВАЗ 2121 та УАЗ, чим здійснив передачу їм матеріальних ресурсів взамін на отримання дозволу на проведення очолюваними ним сільськогосподарськими підприємствами посівної кампанії та в подальшому збору урожаю.

У період березня-травня 2022 року, ОСОБА_6 , перебуваючи на території с. Кругляківка Куп`янського району Харківської області, на підставі отриманого напередодні усного дозволу від представників збройних формувань держави-агресора РФ та окупаційної адміністрації Куп`янського району, де в період окупації постійно відвідував наради з представниками окупаційної влади, надав вказівку працівникам своїх підприємств здійснити засів земель сільськогосподарського призначення сільськогосподарськими культурами.

У період липень-вересень 2022 року, ОСОБА_6 , перебуваючи на території с. Кругляківка Куп`янського району Харківської області, діючи свідомо, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, з метою завдання шкоди Україні шляхом добровільного збору та передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора, її збройним формуванням та окупаційній адміністрації держави-агресора надав вказівку працівникам очолюваних ним підприємств здійснити збір сільськогосподарських культур з полів задля їх часткової подальшої передачі представникам РФ, а іншої частини для продажу на території РФ, з подальшим наданням окупаційній адміністрації частини грошових коштів, отриманих від продажу пшениці.

З метою реалізації вказаного протягом липня-вересня 2022 року, ОСОБА_6 , який фактично є власником СФГ «Вікторія» (ЄДРПОУ 20165269), ФГ «Земське» (ЄДРПОУ 39065835), ФГ «Голдман» (ЄДРПОУ 37346789) та зареєстровані на членів його родини, з полів вказаних підприємств збирав врожай та звозив його у склади СТОВ «Мрія», в якості перевалочного пункту, на який працівники СТОВ «Мрія», за вказівкою ОСОБА_6 завозили на тимчасове зберігання зібране зерно, звідки здійснювалось його подальше транспортування на територію РФ вантажними автомобілями з російськими номерними знаками та у супроводі військових РФ.

У період з березня по вересень 2022 року, ОСОБА_6 , перебуваючи на території Куп`янського району Харківської області, діючи на реалізацію свого злочинного умислу, налагодивши стійкі робочі та ідеологічні зв`язки з представниками місцевої окупаційної адміністрації та збройними формуваннями держави-агресора, заручившись їх довірою та підтримкою, отримував від т.зв. «Военной гражданской администрации Харьковской области» дизельне паливо для заправки сільськогосподарської техніки з метою посіву та збору врожаю.

22.08.2022 року ОСОБА_6 поїхав до місця дислокації податкового органу окупаційної адміністрації - т.зв. «Налоговой службы Харьковской области», де останній продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, подав заяву про взяття на податковий облік юридичної особи та здійснення перереєстрації СТОВ «Мрія» у відповідності до вимог російського законодавства, в результаті чого вказане підприємство отримало зобов`язання щодо сплати податку на прибуток у казну держави-агресора РФ та створених нею окупаційних органів, а також можливість продовжувати провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території.

У період часу з травня по вересень 2022 року, ОСОБА_6 , перебуваючи на території тимчасово окупованого Куп`янського району Харківської області, з метою підтримки військовослужбовців РФ у веденні підривної діяльності проти України надавав належні СТОВ "Мрія" у с. Кругляківка Куп`янського району Харківської області, власником якого ОСОБА_6 , приміщення для ремонту військової техніки та паливо для її заправки.

Також, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, в період часу серпня- вересня 2022 року розмістив у приміщенні СТОВ "Мрія" у с. Кругляківка Куп`янського району Харківської області танк держави-агресора, який вів активні бойові дії по позиціях військовослужбовців ЗС України.

На підставі викладеного, ОСОБА_6 , обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Апеляційним судом встановлено, що на розгляді суду першої інстанції перебуває кримінальне провадження № 22022220000002310 від 10.07.2022 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2 КК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Нормами ч. 2 цієї статті визначено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Розглядаючи питання про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення суд повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним стороною обвинувачення.

За змістом ст. 199 КПК України, при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою суд досліджує матеріали провадження на предмет законності й обґрунтованості застосування даного запобіжного заходу, з`ясовує конкретні причини тривалого строку розгляду справи і тримання особи під вартою, інші обставини, необхідні для вирішення справи, чи не з`явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та обрати інший запобіжний захід, тощо.

Суд першої інстанції, оцінивши в сукупності всі обставини, що враховуються при розгляді питання про продовження строку тримання під вартою, постановив ухвалу з дотриманням приписів статей 177, 183, 197, 199 та 331 КПК України.

Ухвалюючи рішення, суд, проаналізувавши можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, врахував положення наведених вище норм процесуального закону та дійшов правильного висновку про доведеність наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, обґрунтовано пославшись на те, що ризики, передбачені п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені під час застосування обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не перестали існувати.

Суд належним чином врахував, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, обґрунтовано звернувши увагу на можливе покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим в інкримінованому кримінальному правопорушенні, так як відповідно до висновків Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків.

Доводи захисника, викладені в апеляційній скаргі, не свідчать про зменшення ризиків, на які посилається суд першої інстанції.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2. 258-258-5. 260. 261, 437-442 Кримінального кодексу України.

Вказані вище обставини дають достатні підстави вважати про наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.

Отже, доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості ухвали є неспроможними, оскільки судом було належним чином перевірено наявні матеріали, а наведені захисником доводи, не можуть бути безумовними підставами для застосування іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою.

З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду є законною та обґрунтованою і підстави для її скасування відсутні, а тому у задоволенні апеляційної скарги захисника необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 405, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу захисника - ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 19 червня 2023 року щодо ОСОБА_6 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4