Рішення

від 18.08.2023 по справі 459/1754/23

ЧЕРВОНОГРАДСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 459/1754/23

Провадження № 2/459/308/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

18 серпня 2023 року Червоноградський міський суд Львівської області в складі: головуючого-судді Мельникович М. В., з участю секретаря судових засідань Горощук А. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Червонограді за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Роман Васильович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

У С Т А Н О В И В :

26.05.2023 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому просить визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчук Володимиром Володимировичем та зареєстрований у реєстрі за №10634 від 28.04.2023 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ Фінансова компанія «Довіра та гарантія» заборгованості у сумі 10 240 гривень таким, що не підлягає виконанню та стягнути судові витрати у розмірі 7 573, 60 грн, які складаються із судового збору у розмірі 1 073,60 грн та витрат на правову допомогу у розмірі 6 500 грн.

В обґрунтування позову послалася на те, що 28.04.2020 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем вчинено виконавчий напис № 10634, яким звернено стягнення з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» заборгованості на суму 10 240,00 (десять тисяч двісті сорок) гривень. 01.06.2020 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Клименком Романом Васильовичем було відкрито виконавче провадження ВП № 62208641 по примусовому виконанню вищевказаного виконавчого напису № 10634 від 28.04.2020. Позивач вважає, що виконавчий напис було вчинено з порушенням вимог ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а тому просить визнати його таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою від 29.05.2023 у справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено судовий розгляд на 23.06.2023 з викликом сторін.

21.06.2023 на адресу суду надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу від представника відповідача, у якому він просив зменшити розмір правової допомоги до 3 377 грн. В обґрунтування клопотання зазначив, що у тексті позовної заяви наведений попередній розрахунок суми судових витрат, зокрема вказано, що витрати на професійну правничу допомогу становлять 6 500,00 гривень (сума визначена як фіксована). Однак, не надано розрахунковий алгоритм компенсації витрат на професійну правничу допомогу адвоката по договору №16/05-23 від 16.05.2023 про надання правничої допомоги, де також зазначена фіксована сума договору - 6 500,00 грн. У доданій квитанції від 17.05.2023 на оплату суми 4 450,00 грн вказано призначення платежу «поповнення рахунку за надання правничої допомоги по договору №16/05-23». При цьому, у тексті позовної заяви зазначено, що ця сума 4 450,00 грн складається з судового збору, який належить сплатити за подання позовної заяви та частини витрат на правничу допомогу. Отже, представник вважає, що сума 3 377,00 грн належить до гонорару адвоката.

Ухвалою від 23.06.2023 витребувано у приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчика Володимира Вікторовича копію нотаріальної справи і копії всіх матеріалів, що стали підставою для вчинення вищевказаного виконавчого напису та від приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича - копії виконавчого напису № 10634 від 28.04.2020, вчиненого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В. В. і всіх інших матеріалів, що слугували підставою відкриття виконавчого провадження ВП № 62208641, а розгляд справи було відкладено на 14.08.2023.

14.08.2023 сторони та треті особи в судове засідання не з`явилися.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи у відсутності сторони позивача, у якій зазначив, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача у судові засідання, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, не з`явився, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності не подавав, про причини неявки суд не повідомив. Відзиву на позовну заяву представником відповідача подано не було.

Третя особа приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович також у судові засідання не з`явився, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності не подавав, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали від 23.06.2023 про витребування документів не виконав. Із рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень (судових повісток на 23.06.2023 та 14.08.2023), які містяться в матеріалах справи вбачається, що останні повернулися із відміткою, що адресат відсутній за вказаною адресою.

Третя особа приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Романа Васильовича у судові засідання також не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про розгляд даної справи, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності не подавав, про причини неявки суд не повідомив.

Як передбачено ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе здійснити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на зазначені обставини, суд, у відповідності до ст. 247 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснив на підставі наявних матеріалів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Частиною 4 ст. 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки усіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його оголошення.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Оскільки повне рішення виготовлено 18 серпня 2023 року, то незважаючи на те, що судове засідання відбулося 14 серпня 2023 року, датою ухвалення рішення є саме 18 серпня 2023 року в силу ч. 5 ст. 268 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

23.11.2018 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено Індивідуальну частину договору про надання фінансового кредиту №435508 від 23.11.2018, відповідно до якого товариство надавало клієнту грошові кошти в розмірі 6000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним. Даний договір укладено в простій письмовій формі без нотаріального посвідчення.

28.04.2020 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем було вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за № 10634, яким було стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», яке є правонаступником усіх прав та обов`язків ТОВ ««Авенсус Україна» на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами №1 від 12.04.2018, заборгованості за кредитним №435508 від 23.11.2018 на загальну суму 10240,00 гривень.

01.06.2020 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Клименко Романом Васильовичем на підставі зазначеного виконавчого напису була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 62208641 про стягнення з позивача в користь ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» заборгованості у розмірі 10 240 грн.

01.06.2020, 16.07.2023 приватним виконавцем були винесені постанови про стягнення з боржника основної винагороди, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про арешт коштів боржника, про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Позивач вважає, що вищевказаний виконавчий напис було вчинено з порушенням вимог ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а тому просить визнати його таким, що не підлягає виконанню.

При ухваленні рішення суд керується наступними правовими нормами.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 39 Закону України «Про нотаріат» (далі - Закон) порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до статті 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в ЗУ «Про нотаріат» та в Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно п. 2 Переліку (із змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»), для одержання виконавчого напису по кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями подається: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Проте, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.

При прийнятті постанови 22.02.2017 року колегією суддів застосовано вимоги положення п. 10.2 постанови Пленуму ВАС України від 20.05.2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», згідно з яким визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року набрала законної сили, тим самим встановивши обов`язок для стягувача для одержання виконавчого напису надавати нотаріусу документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Судом встановлено, що оскаржений виконавчий напис, вчинений нотаріусом 28 квітня 2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Відповідно до даного виконавчого напису ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором №435508 від 23.11.2018, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «Авенсус Україна», правонаступником усіх прав та обов`язків якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія». Сума заборгованості зазначена - 10 240 грн.

Кредитний договір (договір про надання фінансового кредиту), який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання такого виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису.

Таким чином, нотаріус в день вчинення виконавчого напису 28.04.2020 керувався пунктом Переліку, який був незаконним та нечинним. Отже нотаріус повинен був відмовити стягувачу у вчиненні виконавчого напису у відповідності до норм ЗУ «Про нотаріат».

Зазначена позиція узгоджується з правовою позицією, яка міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» не надав суду будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростували вищевказані обставини, які були встановлені судом.

Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, а тому суд вважає, що немає необхідності давати оцінку іншим доводам позивача, що узгоджується з правовою позицією, яка міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17.

Відповідно до ст. 50 ЗУ «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду , право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

З огляду на викладені факти й міркування, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо стягнення судових витрат, суд дійшов до наступних висновків.

У позовній заяві представник позивача просив стягнути з відповідача у користь позивача понесені витрати на правову допомогу у розмірі 6 500,00 грн. та сплачений судовий збір в сумі 1073,60 гривень.

Відповідно до ч.4-6 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивач надав наступні документи: 1) договір про надання правничої (правової) допомоги № 16/05-23 від 16.05.2023; 2) ордер на надання правничої (правової) допомоги від 16.05.2023; 3) копію квитанцій від 17.05.2023 № 48700661-1 в сумі 4 500 грн та від 01.06.2023 №49075985-1 в сумі 3 250 грн за поповнення рахунку за надання правничої (правової) допомоги по дог. 16/05-23 від 16.05.2023; 4) копію акту до договору про надання правничої (правової) допомоги від 16/05-23 від 16.05.2023.

Суд вважає, що надані документи є належними та допустимими доказами, які підтверджують факт понесення позивачем витрат, що пов`язані з наданою правничою допомогою адвокатом.

Разом з тим, відповідач просив зменшити розмір витрат на правничу допомогу до розміру 3377,00 гривень, посилаючись на мотиви, викладені вище.

Враховуючи вищезазначене, а також клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих послуг, значенням справи для сторони, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на корить позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 гривень.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

Таким чином, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 1 073,60 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 141, 259, 263-265, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» (ЄДРПОУ 38750239, 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович (07400, м. Бровари вул. Грушевського, 15, під`їзд 5, приміщення 6), приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Роман Васильович (02094, м. Київ, вул. Поправки Юрія, буд. 6, офіс 31) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 28 квітня 2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем та зареєстрований в реєстрі за №10634 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» заборгованості за кредитним договором №435508 від 23.11.2018 в сумі 10 240 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» (ЄДРПОУ 38750239, 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) 5 000 (п`ять тисяч) гривень витрат на правову допомогу та 1 073 (одну тисячусімдесят три) гривні 60 копійок сплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач та третя особа може оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 18.08.2023.

Суддя: М. В. Мельникович