Постанова

від 16.08.2023 по справі 910/13888/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2023 р. Справа№ 910/13888/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Владимиренко С.В.

Демидової А.М.

за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Корсун Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державного підприємства "Гарантований покупець"

на рішення господарського суду міста Києва від 22.03.2023

у справі № 910/13888/22 (суддя Ващенко Т.М.)

за позовом Командитного товариства "Приватне підприємство "В.А.Т. Компанія "Дніпро" і компанія"

до Державного підприємства "Гарантований покупець"

про стягнення 284 857,09 грн

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог.

В грудні 2022 року Командитне товариство "Приватне підприємство "В.А.Т. Компанія "Дніпро" і компанія" (далі за текстом - КТ "ПП "В.А.Т. КОМПАНІЯ "ДНІПРО" І КОМПАНІЯ"; позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі за текстом - ДП "Гарантований покупець"; відповідач) про стягнення 284 857,09 грн інфляційних втрат, нарахованих за загальний період з 05.05.2020 по 11.11.2021.

Позовні вимоги обґрунтовані суттєвим простроченням відповідачем виконання обов`язків з оплати поставленої йому електричної енергії протягом березня-липня 2020 року за договором купівлі-продажу електричної енергії №347/01/20 від 03.03.2020. Рішенням господарського суду міста Києва від 24.03.2021 у справі №910/17394/20, яке набрало законної сили, з відповідача на користь позивача було присуджено до стягнення 2 404 133, 34 грн основного боргу за договором №347/01/20 від 03.03.2020, 95 546, 84 грн. пені, 173 469, 79 грн штрафу, 23 488, 68 грн 3 % річних та 40 449, 59 грн судового збору.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.03.2023 у справі №910/13888/22 позов задоволено та стягнуто з ДП "Гарантований покупець" на користь КТ "ПП "В.А.Т. КОМПАНІЯ "ДНІПРО" І КОМПАНІЯ" 284 857 грн 09 коп. інфляційних втрат та 4 272 грн 86 коп. судового збору.

Рішення суду мотивовано тим, що рішенням господарського суду міста Києва від 24.03.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2021 у справі № 910/17394/20 стягнуто з ДП "Гарантований покупець" на користь КТ "ПП "В.А.Т. КОМПАНІЯ "ДНІПРО" І КОМПАНІЯ" 2 404 133, 34 грн основного боргу, 95 546,84 грн пені, 173 469, 79 грн штрафу, 23 488,68 грн 3 % річних. Заборгованість відповідача за договором № 347/01/20 від 03.03.2020 у сумі 2 404 133, 34 грн, стягнута рішенням суду у справі № 910/17394/20, сплачена відповідачем 28.09.2021 та 12.11.2021.

Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 22.03.2023 у справі № 910/13888/22, ДП «Гарантований покупець» звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Підставами для скасування судового рішення скаржник вважає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права (зокрема, ст.ст. 525, 526, 614 ЦК України, ст.ст. 174, 193, 196 ГК України, ст.ст. 33, 62, 65 Закону України «Про ринок електричної енергії», ч. 1 ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії», ст.ст. 19, 92, 129, 129-1 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини та процесуального права - ст.ст. 2,7,13,73,74,86, 202, 236, пар. 2-4 Глави 6 Розгляду справи по суті ГПК України).

Апеляційна скарга обґрунтована посиланням на неврахування судом першої інстанції строків виникнення зобов`язання у Гарантованого покупця. Обсяг виконання зобов`язання Гарантованого покупця з оплати відпущеної електроенергії за «зеленим» тарифом Законом України «Про ринок електричної енергії» ставиться в залежність від виконання спеціальних обов`язків НЕК «Укренерго».

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті та явка представників сторін.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2023 апеляційну скаргу ДП "Гарантований покупець" у справі №910/13888/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Владимиренко С.В., Демидова А.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2023 витребувано з господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/13888/22 та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ДП "Гарантований покупець" на рішення господарського суду міста Києва від 22.03.2023 у справі № 910/13888/22 до надходження матеріалів із суду першої інстанції.

Після надходження до суду матеріалів справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2023 відмовлено в задоволенні клопотання ДП "Гарантований покупець" про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 22.03.2023 по справі № 910/13888/22; апеляційну скаргу ДП "Гарантований покупець" на рішення господарського суду міста Києва від 22.03.2023 по справі № 910/13888/22 залишено без руху та встановлено скаржнику строк для усунення її недоліків.

Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДП "Гарантований покупець" на рішення господарського суду міста Києва від 22.03.2023 по справі № 910/13888/22 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 16.08 2023.

У судовому засіданні 16.08.2023 взяв участь представник відповідача, який підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, оскаржене рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити.

У судове засідання 16.08.2023 позивач явку свого представника не забезпечив. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч. 12 ст. 270 ГПК України).

Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин.

Як встановлено судом першої та перевірено судом апеляційної інстанції, відповідно до умов договору купівлі-продажу електричної енергії від 03.03.2020 №347/01/20 між та ДП "Гарантований покупець" та КТ "ПП "В.А.Т. КОМПАНІЯ "ДНІПРО" І КОМПАНІЯ" укладено договір останнє взяло на себе зобов`язання продавати, а гарантований покупець - купувати всю відпущену електричну енергію, зароблену продавцем за "зеленим" тарифом, а відповідач - здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26 квітня 2019 року № 641 (далі - порядок), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13 грудня 2019 року № 2804 (далі - Порядок продажу електричної енергії споживачами).

Згідно з п. 2.1 договору сторони визнають свої зобов`язання згідно із Законом України "Про ринок електричної енергії", Порядком, Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП №307 від 14.03.2018 та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконання цього договору.

Пунктом 2.3 договору передбачено, що продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію виробника в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць виробника за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.

За положеннями п.п. 2.4, 2.5 договору виробник за "зеленим" тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у національній валюті України.

Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.

Відповідно до п. 3.1 договору обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Пунктами 3.2, 3.3 договору визначено, що розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ. Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюється відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Згідно з п. 4.5 договору гарантований покупець зобов`язаний купувати у виробника за "зеленим" тарифом вироблену електричну енергію за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб, а також у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у виробника за "зеленим" тарифом електричну енергію.

На виконання умов даного договору, позивачем було відпущено відповідачу електричну енергію за період з березня 2020 року по липень 2020 року на суму 2 595 953,61 грн, з яких було оплачено лише 190 179,55 грн.

Відповідач у встановлені строки оплату відпущеної йому електричної енергії за "зеленим" тарифом належним чином не здійснив, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 2 404 133, 34 грн заборгованості, а також 95 546, 84 грн пені, 173 469, 79 грн штрафу та 3% річних у сумі 23 488, 68 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.03.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2021, у справі №910/17394/20 з ДП "Гарантований покупець" на користь КТ "ПП "В.А.Т. КОМПАНІЯ "ДНІПРО" І КОМПАНІЯ" стягнуто 2 404 133, 34 грн основного боргу, 95 546, 84 грн пені, 173 469, 79 грн штрафу, 23 488, 68 грн 3 % річних за загальний період з 05.05.2020 по 30.09.2020.

Заборгованість відповідача за договором № 347/01/20 від 03.03.2020 у сумі 2 404 133, 34 грн, стягнута за рішенням господарського суду у справі №910/17394/20, сплачена відповідачем 28.09.2021 та 12.11.2021, що і стало підставою для звернення КТ "Приватне підприємство "В.А.Т. Компанія "Дніпро" з позовом у даній справі про стягнення з відповідача інфляційних втрат за періоди прострочення (з 05.05.2020 по 27.09.2021, з 30.05.2020 по 27.09.2021, з 30.05.2020 по 11.11.2021, з 27.06.2020 по 11.11.2021, з 25.07.2020 по 11.11.2021, з 22.08.2020 по 11.11.2021).

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.

За правилами статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною першою статті 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частиною першою статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Приписами частини шостої статті 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як передбачено частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями статті 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З огляду на зазначене вище, рішення місцевого господарського суду про задоволення позову є правомірним та обґрунтованим.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач в порушення умов укладеного з позивачем договору оплату відпущеної йому електричної енергії за "зеленим" тарифом належним чином не здійснив, що стало підставою для звернення Командитне товариство "Приватне підприємство "В.А.Т. Компанія "Дніпро" і компанія" до господарського суду з позовом про стягнення суми заборгованості, а також нарахованих на неї пені, штрафу та 3% річних.

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.03.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2021, у справі №910/17394/20 зазначений позов задоволено та стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Командитного товариства "Приватне підприємство "В.А.Т. Компанія "Дніпро" 2.404.133,34 грн основного боргу, 95.546,84 грн пені, 173.469,79 грн штрафу, 23.488,68 грн 3% річних.

На виконання вказаного вище рішення відповідачем сплачено заборгованість за договором № 347/01/20 від 03.03.2020 у сумі 2 404 133, 34 грн - 28.09.2021 та 12.11.2021.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.04.2020 у справі №910/4590/19, аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положень ст. 625 ЦК України, зробила висновок, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (п. 43 постанови), а поєднання цих вимог в одній справі не є обов`язковим.

Відповідна правова позиція також викладена у постановах Верховного Суду від 13.01.2022 у справі № 921/27/21 та від 14.12.2021 у справі № 911/3150/20. Також у цих постановах зазначено, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2010 у справі № 916/190/18 викладено правову позицію, що чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу.

З урахуванням зазначеного вище, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про правомірність вимог позивача щодо стягнення з відповідача 284 857,09 грн інфляційних втрат (нарахованих за періоди з 05.05.2020 по 27.09.2021, з 30.05.2020 по 27.09.2021, з 30.05.2020 по 11.11.2021, з 27.06.2020 по 11.11.2021, з 25.07.2020 по 11.11.2021, з 22.08.2020 по 11.11.2021) у зв`язку з простроченням оплати електричної енергії за договором № 347/01/20 від 03.03.2020.

Заявлене в судовому засіданні 16.08.2023 представником відповідача усне клопотання щодо зменшення суми інфляційних втрат не може бути задоволено, оскільки інфляційні втрати за своєю правовою природою не є штрафними санкціями (ст.ст. 230, 233 ГК України, ст.ст. 549, 551 ЦК України), а входять до складу грошового зобов`язання.

При цьому апеляційний господарський суд враховує, що питання щодо розміру заборгованості відповідача, обставини щодо його вини у виникненні останньої, тощо не є предметом дослідження у даній справі, вони були встановлені господарським судом міста Києва при розгляді справи №910/17394/20 та відповідно до ст. 75 ГПК України не підлягають доказуванню.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за результатами розгляду апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 22.03.2023 у справі №910/13888/22 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 21.08.2023.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді С.В. Владимиренко

А.М. Демидова