Рішення

від 16.08.2023 по справі 903/616/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 серпня 2023 року Справа № 903/616/23

Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І. О., за участі секретаря судового засідання Малашевської І.Ю.,

за участі представників:

від відповідача -1: н/з,

від відповідача-2: н/з,

від відповідача-3: н/з,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу №903/616/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія Дніпрофінансгруп, м. Дніпро,

до відповідача-1: Селянського фермерського господарства Літвіна Анатолія Павловича, с. Лемешів, Горохівський район, Волинська область.,

відповідача-2: ОСОБА_1 , с. Лемешів, Горохівський район, Волинська область.,

відповідача-3: ОСОБА_2 , с. Лемешів, Горохівський район, Волинська область.,

про стягнення 60105,31 грн.,

в с т а н о в и в:

13.06.2023 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія Дніпрофінансгруп №0608/5/Б від 08.05.2023 до відповідача 1: Селянського фермерського господарства Літвіна Анатолія Павловича, відповідача-2: ОСОБА_1 , відповідача-3: ОСОБА_2 про стягнення 60105,31 грн., з них: 50666,19 грн. збитків, завданих інфляцією, 9439,12 грн. процентів річних, нарахованих за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Ухвалою від 19.06.2023 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження та відкрити провадження у справі; розгляд справи призначити на 26.07.2023.

06.07.2023 відповідач на адресу суду надіслав відзив на позов, у якому просить у задоволенні позову відмовити повністю; зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 3000 грн.; застосувати строки позовної давності до пред`явлених вимог; розгляд справи проводити без участі представника відповідача.

18.07.2023 позивач надіслав на адресу суду відповідь на відзив, у якому не погоджується з доводами відповідача, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В судовому засіданні з 26.07.2023 до 16.08.2023 було оголошено перерву.

15.08.2023 представник позивача надіслав до суду клопотання/заяву від 15.08.2023, у якій просить вважати правильною прохальну частину позову у наступній редакції: «Стягнути солідарно з Селянського фермерського господарства Літвіна Анатолія Павловича в особі голови Літвіна Анатолія Павловича, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія Дніпрофінансгруп 60105,31 грн. інфляційних втрат та процентів річних за прострочення виконання грошового зобов`язання». На обгрунтування клопотання/заяви представник позивача посилається на те, що у мотивувальній частині позовної заяви зазначено про солідарну відповідальність відповідачів, проте помилково не зазначено у прохальній.

Як випливає із змісту позовної заяви, у мотивувальній частині позовної заяви позивач обгрунтовує відповідальність відповідачів як солідарну, проте не зазначив про солідарне стягнення з відповідачів у прохальній частині.

За таких обставин, ту обставину, що позивач не зазначив у прохальній частині позовної заяви про солідарне стягнення з відповідачів, суд розцінює як допущену ним при підготовці позовної заяви помилку. А відтак, суд прийняв до розгляду клопотання/заяву представника позивача від 15.08.2023 та продовжує розгляд справи, враховуючи наведене представником позивача уточнення позовних вимог.

В судовому засіданні 16.08.2023 було оголошено перерву до 15:00 год.

16.08.2023 справу розглянуто за відсутності представників сторін з огляду на їх належне повідомлення.

У процесі судового розгляду встановлено, що між Селянським фермерським господарством «Літвіна Анатолія Павловича» в особі голови Літвіна Анатолія Павловича та ПАТ КБ «Надра» 01.08.2008 було укладено кредитний договір №бА/2008/980-МКА/2 (надалі кредитний договір), на підставі якого ПАТ КБ «Надра» надав відповідачу- 1 кредитні кошти на суму 100 000 грн. з цільовим використанням - на придбання комбайну.

Того ж дня 01.08.2008 з метою забезпечення виконання умов кредитного договору між ОСОБА_3 (надалі відповідач-2) та ПАТ КБ «Надра» було укладено договір поруки №6А/2008/980-МКА/2/1 (надалі - договір поруки 2/1), відповідно до якого відповідач-2 у разі невиконання відповідачем- 1 умов кредитного договору стає солідарним боржником та відповідає перед банком всім своїм майном, яке йому належить на праві власності та особистими коштами (п.1 договору поруки).

10.06.2008 з метою забезпечення виконання умов кредитного договору між ОСОБА_2 (надалі - відповідач 3) та ПАТ КБ «Надра» було укладено договір поруки №6А/2008/980-МКА/2/2 (надалі - договір поруки 2/2), відповідно до якого відповідач- 3 у разі невиконання відповідачем- 1 умов кредитного договору стає солідарним боржником та відповідає перед банком всім своїм майном, яке йому належить па праві власності та особистими коштами (п.1 договору поруки).

У зв`язку з невиконанням основного зобов`язання за кредитним договором ПАТ КБ «Надра» звернулось до Горохівського районного суду Волинської області з позовною заявою про солідарне стягнення заборгованості з відповідачів- 1, 2, 3.

Рішенням Горохівського районного суду Волинської області від 29.09.2014 у справі №155/1490/14-ц позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до відповідачів- 1, 2 та 3 задоволено у повному обсязі та стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором в сумі 104 584,92 грн. та судові витрати у розмірі 348 грн.

На підставі договору №GL48N718070_Ur_4 про відступлення прав вимоги від 13.08.2020 року (надалі договір відступлення прав вимоги), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С., зареєстрованого в реєстрі за №1170, право вимоги за кредитним договором №6А/2008/980- МКА/2 від 01.08.2008, укладеним ПАТ КБ «Надра», перейшло до ТзОВ «ФК «Дніпрофінансгруп».

Згідно з п.1 договору відступлення прав вимоги новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників, іпотекодавців, заставодавців та поручителів.

Ухвалою Горохівського районного суду Волинської області від 08.12.2021 у справі №155/1490/14-ц замінено стягувача у виконавчому провадження з ПАТ КБ «Надра» на його правонаступника - ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп».

Як зазначає позивач у позовній заяві, рішення суду у справі №155/1490/14-ц про стягнення заборгованості фактично було виконано лише 06.06.2023, тобто майже через 9 років.

Згідно із частиною першою, другою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У випадку порушення боржником обов`язку за основним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п. 1.2 договору поруки).

Згідно з п. 2.1 договору поруки під основним договором у цьому договорі розуміється договір поставки № 69/21-ВЛ від 17.03.2021, укладений між кредитором (в основному договорі іменується "постачальник") та боржником (в основному договорі іменується "покупець").

Передбачений цим договором обов`язок поручителя перед кредитором поширюється на суму усіх, без винятку, грошових зобов`язань боржника за основним договором (п. 3.1 договору поруки).

Пунктом 3.2 договору поруки передбачено, що підписанням цього договору поручитель, без додаткового повідомлення поручителя та без укладення окремої угоди, надає безумовну згоду на те, що у випадку збільшення обсягу обов`язку боржника перед кредитором за основним договором, відповідно збільшується обсяг обов`язку поручителя перед кредитором. Кредитор не зобов`язаний повідомляти поручителя про зміну обсягу обов`язку боржника перед кредитором.

Поручитель несе відповідальність за сплату боржником основного боргу, курсової різниці, процентів за користування товарним кредитом, за відшкодування збитків, за сплату неустойки (штрафу, пені), відсотків річних, інфляційних втрат, судових витрат та інших витрат кредитора, пов`язаних з одержанням виконання грошового зобов`язання за основним договором (п. 3.3. договору поруки).

Відповідно до п. 4.1 договору поруки поручитель зобов`язаний у разі порушення боржником обов`язку за основним договором самостійно виконати зазначений обов`язок боржника перед кредитором у строк 3-х банківських днів після настання строку оплати за основним договором, шляхом оплати грошових коштів на поточний рахунок кредитора, вказаний у даному договорі.

Отже, оскільки відповідач-1 зобов`язання, забезпеченого порукою, не виконав, відповідач-2, відповідач-3 відповідають разом з відповідачем-1 як солідарні боржники перед позивачем.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 01 жовтня 2014 року № 6-113цс14, з якою погодилась Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц, провадження № 14-16цс18.

Виходячи із положень ст. 625 ЦК України, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. При цьому зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов`язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.

Отже, у розумінні наведених приписів, позивач, як кредитор, вправі вимагати стягнення в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

Як встановлено судом, відповідач-1 повністю виконав грошове зобов`язання лише 06.06.2023.

З огляду на викладене, позивач правомірно на підставі ст.625 Цивільного кодексу України заявив до стягнення з відповідача проценти річних та збитки, завдані інфляцією, нараховані за період прострочення виконання грошового зобов`язання.

У відзиві на позов представник відповідача заявив клопотання про застосування строку позовної давності до вимог позивача. Однак, у відзиві не викладено обставин, на підставі яких відповідач вважає, що позивач, звертаючись з позовом до суду, пропустив строк позовної давності.

Відповідно до ст.ст.256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Дослідженням розрахунку позивача встановлено, що проценти річних нараховані за період з 07.06.2020 по 06.06.2023, збитки, завдані інфляцією, за період червень 2020 року квітень 2023 року, тобто нарахування проведено за три останніх роки до звернення з позовом до суду, коли тривало прострочення, та заявлено до стягнення у межах строку позовної давності, встановленої ст.257 Цивільного кодексу України: позовна заява надіслана до суду 08.06.2023.

Таким чином, клопотання представника позивача про застосування строку позовної давності до вимог позивача, яке міститься у відзиві на позов, є не обгрунтоване та не підлягає до задоволення.

У постанові від 12.03.2018 у справі №914/712/16 Верховний Суд дійшов правового висновку про те, що базою (основою) для нарахування 3% річних та інфляційних втрат, згідно з вимогами наведеної норми, є сума основного боргу, необтяжена іншими нарахуваннями.

Як роз`яснив Пленум Вищого господарського суду України в п. 7.1. постанови № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» за відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання.

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач виконав рішення суду лише 06.06.2023. Невиконання відповідачем зобов`язання щодо оплати до 06.06.2023 надає право позивачу на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно з розрахунком позивача, проценти річних в розмірі 9439,12 грн. нараховані за період з 07.06.2020 по 06.06.2023, збитки, завдані інфляцією, в розмірі 50666,19 грн. - за період червень 2020 року квітень 2023 року. Проценти річних та інфляційні нараховані від простроченої суми у розмірі 104933,53 грн. (а.с. 13).

Рішенням Горохівського районного суду від 29.09.2014 у справі №155/1490/14-ц встановлено, що заборгованість селянського (фермерського) господарства «Літвіна Анатолія Павловича» перед ПАТ «Комерційний банк «Надра» станом на 01.01.2013 становила: 45426,17 грн. заборгованості за кредитом, 27871,11 грн. заборгованості за відсотками, 6542 грн. пеня, 10255,36 грн. індекс інфляції, 4389,38 грн. штраф за порушення вимог кредитного договору, що в загальному розмірі становить 108974,30 грн.

Лише у задоволенні позову про стягнення штрафу у розмірі 4389,38 грн. суд відмовив, а решту сум у розмірі 104584,92 грн. стягнув з відповідачів солідарно. Тобто, до суми стягнення включено заборгованість за кредитом, за відсотками, пеню, інфляційні.

Дослідженням розрахунку позивача, приєднаного до позовної заяви у справі №903/616/23, встановлено, що проценти річних та інфляційні нараховані позивачем від простроченої суми у розмірі 104933,53 грн. (а.с. 13).

Тобто, позивач нарахував проценти річні та інфляційні не від основної суми заборгованості, стягнутої судом, а й від суми, до якої включено й пеню, й інфляційні.

У зв`язку з цим слід обчислювати проценти річних та інфляційні лише від сум заборгованості, які були стягнуті рішенням Горохівського районного суду від 29.09.2014 у справі №155/1490/14-ц, а саме: від 45426,17 грн. заборгованості за кредитом, від 27871,11 грн. заборгованості за відсотками (разом 73297,28 грн.).

Розрахунок процентів річних:

-за період з 07.06.2020 по 31.12.2020, виходячи з розрахунку: 73297,28 грн. х 3% : 366 х 208 днів = 1249,66 грн.;

-за період з 01.01.2021 по 06.06.2023, виходячи з розрахунку: 73297,28 грн. х 3% : 365 х 887 днів = 5343,67 грн.

Таким чином, проценти річних за вказаний період становлять 6593,33 грн.

Розрахунок збитків, завданих інфляцією: 73297,28 грн. х 1.48284076 - 73 297,28 грн. = 35390,91 грн., де 1,48284076 - сукупний індекс інфляції за період червень 2020 року квітень 2023 року.

Разом з цим, вирішуючи спір про стягнення з відповідачів процентів річних та інфляційних, суд врахував, що розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України було доповнено пунктом 18.

Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 01.05.2023 № 254/2023, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

Відповідно до пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 Цивільного кодексу України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Прострочення відповідачами грошового зобов`язання щодо повернення кредиту з 24.02.2022 по 06.06.2023 мало місце в період дії в Україні воєнного стану.

Частиною першою ст. 598 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

З огляду на викладене, враховуючи приписи пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, з відповідачів слід стягнути проценти річних у розмірі 3773,90 грн., виходячи з розрахунку:

-за період з 07.06.2020 по 31.12.2020: 73297,28 грн. х 3% : 365 х 208 днів = 1249,66 грн.;

-за період з 01.01.2021 по 23.02.2022: 73297,28 грн. х 3% : 365 Х 419 днів = 2524,24 грн.

Враховуючи приписи пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, з відповідачів слід стягнути 12291,52 грн. збитків, завданих інфляцією, за період червень 2020 року лютий 2022 року ( у лютому 2022 року прострочення тривало більше, ніж півмісяця - 24 дні), виходячи з розрахунку: 73297,28 грн. х 1,16769405 73297,28 грн.

Враховуючи те, що проценти річних за період з 24.02.2022 по 06.06.2023 та збитки, завдані інфляцією, за період березень 2022 квітень 2023 нараховані на підставі ст. 625 ЦК України у період дії воєнного стану, який на час прийняття рішення не скасований, у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 5665,22 грн. процентів річних (9439,12 3773,90), 38374,67 грн. збитків, завданих інфляцією, (50666,19 12291,52) слід відмовити.

В цій частині вимоги позивача безпідставні, оскільки відповідач звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України, в силу прямої норми закону, викладеною в п. 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із частковим задоволенням позову на підставі ст. 129 ГПК України судові витрати по справі, понесені позивачем у формі сплати судового збору у розмірі 2684 грн., покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 73-79, 86, 129, 185, 232, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Селянського фермерського господарства Літвіна Анатолія Павловича( с. Лемешів, Горохівський район, Волинська область, 45731, код ЄДРПОУ 20126789), ОСОБА_1 ( с. Лемешів, Горохівський район, Волинська область, 45731, РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( с. Лемешів, Горохівський район, Волинська область,45731, РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія Дніпрофінансгруп (49044, м. Дніпро, вул. Автотранспортна, 2, оф. 205, код ЄДРПОУ 40696815)

- 3773 грн. 90 коп. процентів річних,

- 12291 грн. 52 коп. збитків, завданих інфляцією,

- 717 грн. 43 коп. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

3. У задоволенні позову про стягнення з відповідачів 5665 грн. 22 коп. процентів річних, 38374 грн. 67 коп. збитків, завданих інфляцією, відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду впродовж 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 21.08.2023.

Суддя І. О. Якушева