Рішення

від 10.08.2023 по справі 904/2570/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2023м. ДніпроСправа № 904/2570/23

Господарський суд Дніпропетровської області

у складі судді Дупляка С.А.,

за участю секретаря судового засідання Євтушенка Д.Є.,

представників учасників справи:

від позивача: Братухін О.Ю. /взяв участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС/;

від відповідача: Клочков С.О.,

дослідивши матеріали справи №904/2570/23

за позовом Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області)

до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг"

про стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и в:

1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (далі - позивач) звернулася до господарського суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (далі - відповідач) про стягнення 299.376,00 грн збитків внаслідок забруднення земельної ділянки.

Судові витрати позивач просить суд стягнути з відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/2570/23 визначено суддю ЮЗІКОВА Станіслава Георгійовича, що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2023.

Розпорядженням керівника апарату від 22.05.2023 №218 у зв`язку із перебуванням судді ЮЗІКОВА Станіслава Георгійовича на лікарняному, відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №904/2570/23 за вх. №4-2479/23.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/2570/23 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2023.

Ухвалою від 29.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження).

Через відділ документального забезпечення 01.06.2023 від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, у якому відповідач просить суд справу №904/2570/23 призначити до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 02.06.2023 вирішено перейти від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи почати спочатку, замінити засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням, учасників справи повідомити, що підготовче засідання відбудеться 27.06.2023.

Через відділ документального забезпечення 16.06.2023 від відповідача надійшов відзив, у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою від 27.06.2023 підготовче засідання відкладено до 11.07.2023.

Через відділ документального забезпечення 11.07.2023 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у якому позивач просить суд відкласти розгляд справи №904/2570/23, призначений на 11.07.2023 на іншу дату.

Через відділ документального забезпечення 11.07.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач просить суд позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою від 11.07.2023 підготовче засідання відкладено до 26.07.2023.

Через відділ документального забезпечення 26.07.2023 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у якому позивач просить суд відкласти розгляд справи №904/2570/23, призначений на 26.07.2023 на іншу дату, у зв`язку із відсутністю у представника позивача можливості з`явитися до суду і необхідністю розгляду судом клопотання про участь представника позивача в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Через відділ документального забезпечення 26.07.2023 від позивача надійшло клопотання про участь представника позивача в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Через відділ документального забезпечення 26.07.2023 від відповідача надійшли заперечення, у яких відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Через відділ документального забезпечення 26.07.2023 від позивача надійшло клопотання, сформоване в системі "Електронний суд" 26.07.2023, про відкладення (перенесення) розгляду справи, у зв`язку із виниклою необхідністю ознайомитися із запереченнями відповідача.

Ухвалою від 26.07.2023 підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті на 10.08.2023. Крім цього, вирішено, що для представника позивача (Олександра Братухіна), судове засідання відбудеться в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в підсистемі відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

В судовому засіданні 10.08.2023 представник позивача взяв участь в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС, відповів на запитання суду, надав пояснення у справі та наполягав на задоволенні позовних вимог. Представник відповідача в судове засідання з`явився особисто та заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки вважає їх необґрунтованими та недоведеними належними доказами.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Стислий виклад позиції позивача

На підставі акта, складеного позивачем, виявлено забруднення відповідачем земельної ділянки і здійснено розрахунок збитків. Оскільки відповідач у добровільному порядку не відшкодував позивачу збитки, останній звернувся до суду з даною позовною заявою.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач наголосив, що оскаржив результати перевірки та припис позивача, що підтверджується постановою Третього апеляційного адміністративного суду у справі №160/11579/22 від 30.03.2023.

Відповідач вказав на порушення предметності перевірки, суб`єктної складової та строків її здійснення.

Також відповідач вказав на порушення процедури відбору проб ґрунтів та відсутності власної вини як складової цивільного правопорушення.

Доводи позивача щодо відзиву відповідача на позовну заяву

Позивач зазначив, що скасування припису не спростовує факт забруднення.

Позивач стверджує, що саме відповідач несе відповідальність за факт забруднення земельної ділянки.

Позивач не погоджується з позицією відповідача про порушення позивачем процедури відбору проб.

Доводи відповідача щодо відповіді на відзив

Відповідач вважає, що інформація зазначена у відповіді на відзив не відповідає висновкам акта перевірки.

Відповідач наголошує, що відбір проб здійснювався на земельній ділянці, яка не є власністю відповідача та не перебуває у його користуванні, що, на думку відповідача, підтверджує відсутність належних дій позивача щодо встановлення особи, яка завдала (заподіяла) шкоду.

Відповідач вказав, що сам допуск до перевірки не може легітимізувати вчинення подальших протиправних заходів органом контролю, а тому посилання позивача на правовий висновок Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №826/17123/18 є недоречним.

Отже, відповідач не погоджується з позовними вимогами позивача та просить суд відмовити у їх задоволенні.

2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У даному випадку до предмета доказування входять обставини наявності/відсутності складу цивільного правопорушення.

Суд встановив, що Державна екологічна інспекція звернулася до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України з листом від 12.08.2021 за вих. №8910/23/4-21 (арк. 7-9, том 1), у якому повідомила, що на виконання Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23.03.2021 «Про виклики і загрози національній безпеці України в екологічній сфері та першочергові заходи щодо їх нейтралізації», протоколу наради з питань безпеки водних ресурсів держави, водозабезпечення секторів економіки, а також забезпечення населення якісною питною водою в населених пунктах України виникає нагальна потреба у наданні доручення Прем`єр-міністром про проведення перевірки 507 підприємств-забруднювачів, які скидали забруднені зворотні (стічні) води у поверхневі водні об`єкти у 2020 році і мають негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

Так, з метою попередження негативного впливу на життя, здоров`я населення та довкілля Державна екологічна інспекція України просить Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України звернутися до Кабінету Міністрів України з проханням надати доручення Прем`єр-міністру України стосовно здійснення позапланових заходів з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства підприємств-забруднювачів водних об`єктів.

Дорученням Прем`єр-міністра України від 07.09.2021 за вих.№39200/1/1-21 (до листа Міндовкілля від 17.08.2021 за №25/1-21/17626-21) (арк. 10, том 1), адресованому голові Державної екологічної інспекції Мальованому А.М., Прем`єр-міністр України Денис Шмигаль просив здійснити позапланові заходи державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства підприємствами-забруднювачами водних об`єктів і про результати проінформувати Кабінет Міністрів України.

Дорученням Державної екологічної інспекції України від 14.09.2021 за вих.№4283/62-20-21 (арк. 13-14, том 1) Андрій Мальований доручив керівникам територіальних та міжрегіональних територіальних органів Державної екологічної інспекції України забезпечити:

1.1 організацію та здійснення позапланових заходів державного нагляду

(контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства підприємствами-забруднювачами водних ресурсів (згідно з переліком, що додається) з урахуванням вимог статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо проведення позапланового заходу лише з тих питань, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим їх зазначенням у направленні на проведення заходу державного нагляду (контролю). Термін виконання до 31.12.2021.

1.2 організацію та проведення під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) відбору проб та інструментально-лабораторних вимірювань показників складу і властивостей вод та ґрунтів (у разі скиду стічних вод на рельєф місцевості). Термін виконання до 31.12.2021.

Наказом позивача від 10.12.2021 за вих. №1991 Про проведення позапланового заходу на підприємстві відповідача вирішено у період з 13.12.2021 до 24.12.2021 провести позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України відповідачем. Предмет перевірки: дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів.

Позивач адресував відповідачу направлення від 13.12.2021 за вих. №4-1581-22 на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів відповідача, яке отримано відповідачем, що підтверджується відміткою канцелярії відповідача з вх. №4-1581-22/16, у якому позивач повідомив відповідача, що у період з 13.12.2021 до 24.12 2021 на підприємстві відповідача буде здійснена позапланова перевірка вимог природоохоронного законодавства України.

За результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів складено Акт від 24.12.2021 за №523/4.3(Ц)-7/21 (арк. 17-28, том 1).

Згідно з Актом від 24.12.2021 за №523/4.3(Ц)-7/21 порушення вимог законодавства полягає у тому, що на території цеху шламового господарства рудозбагачувальної фабрики гірничого департаменту внаслідок аварійної ситуації 20.12.2021 виявлено руйнування східної частини дамби хвостосховища «Центральне».

Відповідно до інформації, наданої відповідачем, в результаті руйнування дамби відбувся витік технічної води в обсязі приблизно 80 тис. куб. м.

В подальшому відбулося потрапляння в регулюючу ємність №1, призначену для збирання дощових та талих вод з прилеглої території, з подальшим потраплянням через трубопровід діаметром 1.200 мм до регулюючої ємності №2.

Позивач зазначив, що відповідачем порушено правила експлуатації хвостосховища, незабезпечено здійснення достатнього контролю за стійкістю дамби, в результаті чого відбувся неконтрольований виток забрудненої технічної води на прилеглу територію (територію земель сільськогосподарського призначення).

Порушення відповідача полягає в тому, що останній не виконав вимог ст. 44 ВК України і не проінформував центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, про виникнення аварійних забруднень.

З метою встановлення можливого забруднення ґрунту в присутності представників відповідача здійснено відбір проб ґрунтів на земельній ділянці в районі хвостосховища Миролюбвське та шлакових відвалів, територія закинутого дачного кооперативу. Відбір проб підтверджується актом відбору проб від 22.12.2021 №12-21-2 (арк. 32-34, том 1).

Акт від 24.12.2021 за №523/4.3(Ц)-7/21 з боку відповідача підписаний директором департаменту з охорони праці, промислової безпеки та екології відповідача з приміткою, що із викладеним у акті не погоджується, заперечення до акта будуть надані протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту підписання акта.

Супровідним листом від 29.12.2021 за вих. №7-579 відповідач надав позивачу заперечення до Акта від 24.12.2021 за №523/4.3(Ц)-7/21, складеного за результатами проведення позивачем позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів у період з 13 до 24.12.2021 (арк. 67-80, том 1).

Оцінивши Акт відбору проб від 22.12.2021 №12-21-2, суд встановив, що відбір проб відбувся з чотирьох земельних ділянок території закинутого дачного кооперативу з північної сторони від хвостосховища «Миролюбівське» зі східної сторони від шлакових відвалів відповідача.

Позивач видав відповідачу припис від 04.01.2022 за №523/4.3(Ц)-7/21 (арк. 29-31, том 1), згідно із яким відповідачу приписано усунути аварійний стан хвостосховища «Центральне», вжити заходів щодо недопущення потрапляння у довкілля забруднюючих речовин та подальшої міграції забруднень у масиви вод, а саме відновити цілісність хвостосховища та забезпечити технічні можливості облаштування об`єкта аварійними ємностями достатнього обсягу для уловлювання забруднень технічної води.

Окрім іншого, відповідачу приписано усунути правила експлуатації водогосподарських споруд: усунути порив пульповоду нагнітання №33 діаметром 1.000 мм в районі ПК 0 І підйому цеху шламового господарства рудозбагачувальної фабрики гірничого департаменту; забезпечити герметичність клапану насосу №22 на трубопроводі діаметром 1.000 мм на території ПНС №2 ІІ підйому шламового господарства рудозбагачувальної фабрики гірничого департаменту; забезпечити усунення негерметичності або заміну пошкодженої ділянки на мережах водопостачання та водовідведення, а також здійснення контролю за відсутністю пошкодження металу і обладнання з метою попередження передчасного виходу із ладу, в тому числі за рахунок використання зносостійких матеріалів; ліквідувати замуленість та зашламованість території в районі контрольно-пропускного пункту та території гірничого департаменту після проведення робіт із заміни труб шламоводів. Термін виконання 31.01.2022.

Відповідач не погодився з приписом позивача від 04.01.2022 за №523/4.3(Ц)-7/21 та оскаржив його до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2022 задоволено адміністративний позов відповідача та визнано неправомірним і скасовано Припис Державної екологічної інспекції Придніпровського округу від 04.01.2022 №523/4.3(Ц)-7/21, а також визнано неправомірними дії Державної екологічної інспекції Придніпровського округу щодо встановлення термінів усунення порушень вимог законодавства, зазначених у Приписі №523/4.3(Ц)-7/21 від 04.01.2022, без погодження з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», та стягнуто на користь відповідача за рахунок бюджетних асигнувань позивача судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2.481,00 грн.

Зазначене рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку позивачем у справі №904/2570/23 з підстав порушення норм матеріального права та проявом надмірного формалізму, у зв`язку з чим позивач у справі №904/2570/23 просить скасувати рішення суду першої інстанції, а у задоволені вимог позивача /відповідача у справі №904/2570/23/ відмовити.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.03.2023 у справі №160/11579/22 апеляційну скаргу позивача у справі №904/2570/23 задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2022 скасовано. Адміністративний позов відповідача у справі №904/2570/23 до позивача у справі №904/2570/23 про визнання протиправними дії та скасування пунктів припису задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано пункти 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 11, 12, 13, 14 Припису від 04.01.2022 №523/4.3(Ц)-7/21, виданого Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) за результатами позапланової перевірки ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Відмовлено у задоволені адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» в частині визнання неправомірними дій Державної екологічної інспекції Придніпровського округу щодо встановлення термінів усунення порушень вимог законодавства, зазначених у Приписі №523/4.3(Ц)-7/21 від 04.01.2022 без погодження з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Відповідно до Акта відбору проб ґрунтів від 22.12.2021 №12-21-2 відділом інструментально-лабораторного контролю Дніпропетровської області інспекції позивача проведено вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів, відібраних на території земельної ділянки закинутого дачного кооперативу в районі хвостосховища «Миролюбівське» та шлакових відвалів відповідача та встановлено підвищення вмісту таких забруднюючих речовин як сульфати та хлориди, що підтверджується протоколом №1-22-2 від 12.01.2022 вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів.

Позивач звернувся до Управління у Криворізькому районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області із листом від 29.12.2021 за вих. №14980/4.3-6/21 Про надання інформації і просив надати нормативну грошову оцінку за 1 кв.м (проіндексовану) земельної ділянки та категорію земель з кадастровим номером 1211000000:02:242:0001.

У відповідь на лист позивача Управління у Криворізькому районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області листом від 11.01.2022 за вих.№113/299-22 повідомило, що станом на 01.01.2022 нормативна грошова оцінка земельної ділянки сільськогосподарського призначення (склад угідь багаторічні насадження) площею 29,0100 га з кадастровим номером 1211000000:02:242:0001 складає 1.530.468,10 грн. Також повідомлено, що нормативна грошова оцінка станом на 01.01.2022 підлягає індексації на коефіцієнт індексації, який відповідно до п. 289.2 ст. 289 ПК України буде розрахована виходячи з індексу споживчих цін за 2021 рік. Категорія земель землі сільськогосподарського призначення.

Позивач здійснив розрахунок розмірів шкоди, зумовленої забрудненням земельних ділянок через порушення природоохоронного законодавства внаслідок витоку технічної води у січні 2022 року та встановив, що розмір шкоди, зумовленої забрудненням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» внаслідок витоку технічної води складає 299.376,00 грн (арк. 39-40, том 1).

З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з претензією від 17.01.2022 за вих. №7/11-ПР про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу на суму 299.3776,00 грн (в порядку ст. 19 ГПК України).

Оскільки претензію позивача про добровільну сплату визначеного позивачем розміру збитків відповідач залишив без відповіді та задоволення, позивач, враховуючи наведені вище обставини, звернувся до суду з даним позовом.

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Предметом позову позивач визначив 299.376,00 грн збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок забруднення земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:02:242:0001.

Відповідно до приписів частини 1 статті 13 Конституції України, зокрема, земля, її надра та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави (стаття 16 Конституції України).

Згідно статей 66, 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 №275, Державна екологічна Інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно пункту 1 Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 №230, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.04.2020 за №350/34633 (надалі Положення) Державна екологічна інспекція відповідної області (далі - Інспекція) є територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується.

На підставі пункту 2 розділу ІІ Положення Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства в тому числі про охорону, раціональне використання вод та відновлення водних ресурсів зокрема щодо: ведення водокористувачами обліку забору та використання вод, здійснення контролю за якістю і кількістю скинутих у водні об`єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об`єктів у контрольних створах, а також подання відповідним органам звітів.

Згідно статті 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до компетенції Інспекції належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та господарювання, громадянами України, законодавства про використання та охорону земель.

Таким чином, позивачу надано право згідно з чинним законодавством здійснювати (проводити) заходи державного нагляду (контролю), у тому числі, юридичних осіб, щодо дотримання законодавства про використання та охорону земель.

Відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища України регулюються Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до статті 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Згідно з приписами статті 35 Закону України «Про охорону земель» власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані зокрема:

дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України;

забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку та забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям.

Частиною 1 статті 45 Закону України «Про охорону земель» передбачено, що господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад установлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.

Відповідно до статті 56 цього Закону «Про охорону земель» юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом.

Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Згідно статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

З огляду на фактичні обставини справи та наявні у ній докази господарський суд доходить висновку, що під час проведення позапланового заходу державного нагляду щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства в діях відповідача не встановлено наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, з огляду на таке:

(1) не встановлено протиправної поведінки відповідача щодо забруднення земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:02:242:0001.

Відповідно до імперативних положень частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У контексті спірних правовідносин, суд зазначає, що преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Аналогічна правова позиція про правило приюдиції висвітлена у постановах Верховного Суду від 20.04.2023 у cправі №904/9376/21 (п. 7.17) та від 14.04.2020 у справі №924/136/18.

Варто взяти до уваги, що у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 30.03.2023 у справі №160/11579/22 за позовом відповідача у справі №904/2570/23 до позивача у справі №904/2570/23 про визнання протиправними дії та скасування пунктів припису, Акт перевірки №4-11810-7 від 24.12.2021, оформлений Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу за результатами проведеної у період з 13.12.2021 по 24.12.2021 позапланової перевірки ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» хоча і не був предметом спору, але виходячи з того, що саме вказаний Акт перевірки слугував підставою для винесення контролюючим органом оспорюваного у цій справі Припису 523/4.3(Ц)-7/21т Третій апеляційний адміністративний суд надав йому /Акту перевірки №4-11810-7 від 24.12.2021/ оцінку.

Так, Третій апеляційний адміністративний суд у постанові від 30.03.2023 у справі №160/11579/22 надав оцінку змісту Актп перевірки №4-11810-7 від 24.12.2021 і вказав, що у 12-ти (дванадцяти) пунктах розділу «Опис виявлених порушень вимог законодавства» (арк. 21 зворот 24, том 1) висвітлено перелік: вимог законодавства, які було порушено; фактичних обставин та відповідних доказів (письмових, речових, електронних або інших), що підтверджують наявність порушення вимог законодавства; негативних наслідків, що настали в результаті порушення вимог законодавства (за наявності); та ризиків настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності, зокрема:

- у пункті 1 Акту перевірки №4-11810-7 від 24.12.2021 викладено опис обставин: руйнування східної частини дамби хвостосховища «Центральне» на території цеху шламового господарства рудозбагачувальної фабрики гірничого департаменту внаслідок аварійної ситуації 20.12.2021, що є порушенням вимог ст. 44, ст. 105 Водного кодексу України та ст. 51 Закону України «Про охорону навколишнього середовища». Вказані обставини підтверджуються отриманою від підприємства /тобто від відповідача у справі №904/2570/23/ інформацію про те, що «в результаті руйнування дамби відбувся витік технічної води в обсязі приблизно 80 тисяч кубічних метрів. В подальшому відбулось потрапляння в регулюючу ємність №1, призначену для збирання дощових та талих вод з прилеглої території, з подальшим потраплянням через трубопровід діаметром 1.200 мм до регулюючої ємності №2». Також в цьому пункті зазначено, що зважаючи на викладене «підприємством порушено правила експлуатації хвостосховища, не забезпечено здійснення достатнього контролю за стійкістю дамби, в результаті чого відбувся неконтрольований витік забрудненої технічної води на прилеглу територію (категорія земель-землі сільськогосподарського призначення)….». При цьому, на підтвердження обставин в цьому пункті 1 Акту наведено лише отримані від ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» докази стосовно хвостосховища «Центральне» (введення в експлуатацію, місцерозміщення тощо), та викладено висновки про те, що «підприємством не забезпечено в процесі експлуатації хвостосховища екологічна безпека людей раціонального використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовища», що є невиконанням «вимог ст. 44 Водного кодексу України» внаслідок не інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів про виникнення аварійних забруднень.

Аналізуючи пункт 1 Опису виявлених порушень вимог законодавства Акту перевірки №4-11810-7 від 24.12.2021 Третій апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що фіксуючи фактичні обставини та відповідні докази, що підтверджують наявність порушень вимог законодавства, відповідач /у справі №904/2570/23 позивач/ обмежився тільки наданою позивачем /у справі №904/2570/23 відповідачем/ інформацією.

Разом з тим, Третій апеляційний адміністративний суд звернув увагу, що у зазначеному пункті 1 Акту відповідачем /у справі №904/2570/23 позивачем/ не тільки взагалі не описано про негативні наслідки та ризики настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності, а також не наведено самостійно виявлених контролюючим органом під час перевірки та доказово підтверджених фактів порушень ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» вимог ст. 44, ст. 105 Водного кодексу України та ст. 51 Закону України «Про охорону навколишнього середовища», не визначено чітко та зрозуміло норму закону (частину, пункт, абзац, тощо), яку нібито було порушено позивачем /у справі №904/2570/23 відповідачем/, а загальне посилання відповідача /у справі №904/2570/23 позивача/ на ст. 44, ст. 105 Водного кодексу України та ст. 51 Закону України «Про охорону навколишнього середовища», які містять в собі значну кількість частин, пунктів, підпунктів, абзаців, лише підкреслює формальність підходу контролюючого органу до виконання покладених на нього обов`язків і про неконкретність цього акту публічного адміністрування.

Також Третій апеляційний адміністративний суд наголосив на тому, що контролюючий орган /у справі №904/2570/23 позивач/ взагалі не надав оцінки тому, що на час проведення перевірки, складення Акту та Припису факт порушення позивачем /у справі №904/2570/23 відповідачем/ правил експлуатації хвостосховища не встановлено, а висновки створеної згідно з розпорядженням по Гірничому департаменту №298 від 20.12.2021, якою перевірялися, досліджувалися причин руйнування східної частини дамби хвостосховища не були на той час ще складені, затверджені та оприлюднені, а тому в цій частині викладені відповідачем в пункті 1 Акту перевірки висновки про порушення позивачем положень ст. 44, ст. 105 Водного кодексу України та ст. 51 Закону України «Про охорону навколишнього середовища» є передчасними та бездоказовими;

- стосовно інших, викладених у пунктах 2-12 Акту перевірки фактичних обставин, відповідних доказів порушення вимог законодавства, негативних наслідків та ризиків настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності, Третій апеляційний адміністративний суд звернув увагу на формальність та бездоказовість викладення їх змісту як в частині фактичних обставин та негативних наслідків (погіршення якісного стану земель, забруднення земель, порушення умов складання зворотних вод у водні об`єкти, перевищення лімітів забору та використання води), так і в частині визначених відповідачем порушень ст. ст. 35, 45 Закону України «Про охорону земель», п. п. «б», «г» ч. 1 ст. 91, п. п. «б», «г» ч. 1 ст. 167 Земельного кодексу України, ст. ст. 42, 44, 49, 72, 105 Водного кодексу України, і умов Дозволу на спеціальне водокористування від 28.01.2020 №13/ДП/49д-20.

Так, у пункті 2 Акту на підтвердження порушення позивачем

/у справі №904/2570/23 відповідачем/ положень ст. ст. 35, 45 Закону України «Про охорону земель», п. п. «б», «г» ч. 1 ст. 91, п. п. «б», «г» ч. 1 ст. 167 Земельного кодексу України, відповідач /у справі №904/2570/23 позивач/ вказуючи про «погіршення якісного стану земель» і про «забруднення земель» зазначає про здійснений відбір проб ґрунтів на земельній ділянці в районі хвостосховища Миролюбівське та шлакових відвалів, території закинутого дачного кооперативу, про що складено Акт відбору проб від 22.12.2021 №12-21-2. Проте, як встановлено Третім апеляційним адміністративним судом і не спростовано суду у справі №904/2570/23, відбір проб здійснювався відповідачем /у справі №904/2570/23 позивачем/ на земельній ділянці закинутого дачного кооперативу, а не земельних ділянках ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», хоча для встановлення можливого забруднення ґрунтів саме від виробничої діяльності позивача /у справі №904/2570/23 відповідача/ мали бути відібрані в різні проміжки часу проби безпосередньо на території ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» і прилеглих територіях до закинутого дачного кооперативу, що надало б можливість порівняння складу та властивостей ґрунтів безпосередньо в зоні хвостосховища і прилеглій території як до, так і після аварійної події. При цьому, звертає на себе увагу той факт, що сам відповідач /у справі №904/2570/23 позивач/ зазначає про відсутність на час завершення перевірки та складення Акту №4-11810-7 від 24.12.2021 результатів проведених аналізів, обробки та узагальнення отриманих результатів, а Третій апеляційний адміністративний суд наголошує, що вказані результати були відсутні також як на час винесення оскаржуваного у справі №160/11579/22 Припису від 04.01.2022 №523/4.3(Ц)-7/21, так і на період судового вирішення спору у справі №160/11579/22.

Більш того, такі результати відсутні як на час пред`явлення позову у справі №904/2570/23, так і на час прийняття судового рішення по суті позовних вимог у справі №904/2570/23;

- наведені у пункті 3 Акту №4-11810-7 від 24.12.2021 обставини недостовірного відображення відповідачем /у справі №904/2570/23 позивачем/ фактичних даних про використання води у статистичній звітності в частині напрямків поводження з шахтними водами та про невідповідність наведеній у Дозволі на спеціальне водокористування №13/ДП/49д-20 інформації фактичному стану в частині поводження з шахтними водами ґрунтуються лише на цитуванні відокремлених частин (тексту) Звіту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» про використання води за формою №» 2ТП-водгосп (річна) за 2020 рік, і власному помилковому трактування змісту Дозволу №13/ДП/49д-20. При цьому, відповідач /у справі №904/2570/23 позивач/ взагалі у будь-яких спосіб не конкретизував в чому саме полягає порушення позивачем /у справі №904/2570/23 відповідачем/ вимог ст. ст. 42, 44, 49 Водного кодексу України, і в які саме частині вказаних норм позивачем /у справі №904/2570/23 відповідачем/ допущено порушення, також як і не враховано сам Зміст Дозволу №13/ДП/49д-20 і Звіту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» про використання води за формою №» 2ТП-водгосп (річна) за 2020 рік, які вже раніше були предметом неодноразових перевірок цим же контролюючим органом, що оформлювалися відповідними Актами, в яких не відображалися подібні порушення;

- у пункті 4 Акту перевірки №4-11810-7 від 24.12.2021, містить лише загальне посилання відповідача /у справі №904/2570/23 позивача/ на порушення позивачем /у справі №94/2570/23 відповідачем/ ст. 72 Водного кодексу України, що визначено відповідачем /у справі №904/2570/23 позивачем/ як порушення умов скидання зворотних вод у водні об`єкти, хоча у той же час при описі фактичних обставин, відповідач /у справі №904/2570/23 позивач/ знову ж таки посилається тільки на Звіт ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» про використання води за формою №» 2ТП-водгосп (річна) за 2020 рік, хоча до вказаного Звіту, поданого позивачем /у справі №904/2570/23 відповідачем/ в установлені законом терміни на розгляд та узгодження до Регіонального офісу водних ресурсів у Дніпропетровській області (далі РОВР), і відповідно до п. 34 Положення про РОВР був перевірений на предмет його достовірності та прийнятий без зауважень до його заповнення і без будь-яких пропозицій, в тому числі і стосовно впровадження додаткових ефективних технологій задля забезпечення зниження рівня мінералізації вод перед скидання у водний об`єкт та/або зменшення обсягів водовідведення, які прописані у Дозволі на спеціальне водокористування №13/ДП/49д-20. Не було у відповідача /у справі №904/2570/23 позивача/ також зауважень до заповнення Звіту і за результатами перевірки, про що зазначено у п. 8 додатку 2 до Акту перевірки.

Аналогічно необґрунтованими та бездоказовими колегія суддів Третього апеляційного адміністративного суду у справі №160/11579/22 вважає наведені відповідачем /у справі №904/2570/23 позивачем/ обґрунтування порушення позивачем /у справі №904/2570/23 відповідачем/: правил експлуатації водогосподарських споруд і пристроїв (пункт 5 Акту перевірки); режиму експлуатації на території цеху водопостачання та невідповідності параметрів експлуатації гідротехнічного комплексу ставка-освітлювача №2 (пункт 6 Акту перевірки); проведення ремонтних робіт системи гідротранспорту шламів (пункт 7 Акту перевірки); а також шляхом не зазначення у п. 10 Дозволу №13/ДП/49д-20 назви наявного водокористувача ТОВ «Терра-Консалтінг» (пункт 8 Акту перевірки); внаслідок не надання договору щодо приймання та транспортування зворотних вод через ТОВ «Терра-Консалтінг» (пункт 9 Акту перевірки); невідповідності вимогам чинного законодавства нормативів ГДС-забруднюючих речовинами зі зворотними водами (пункт 10 Акту перевірки); систематичного перевищення підприємством лімітів збору води з обвідного каналу (пункт 11 Акту перевірки); та не відповідності інформації у Дозволі №13/ДП/49д-20 фактичного стану місця здійснення діяльності по водовідведенню (пункт 12 Акту перевірки).

Таким чином у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 30.03.2023 у справі №904/11579/22 зроблено висновок, що саме допущений відповідачем /у справі №904/2570/23 позивачем/ при складенні Акту перевірки узагальнений та формальний підхід до опису виявлених порушень законодавства у всіх 12 пунктах (щодо: вимог законодавства, фактичних обставин, відповідних доказів, негативних наслідків, та ризиків настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності), який у даному випадку не містить детального опису виявлених порушень та з посиланням на відповідні положення та вимоги законодавства, свідчить про неналежне виконання відповідачем /у справі №904/2570/23 позивачем/ законодавчо встановленого для нього обов`язку ґрунтовно мотивувати як свої висновки стосовно виявлених порушень, так і вивчати фактичні обставини здійсненої позивачем /у справі №904/2570/23 відповідачем/ діяльності, співставляючи дії позивача /у справі №904/2570/23 відповідача/ з відповідними положеннями (стаття, частина, пункт, підпункт, абзац, тощо) чинного законодавства у сфері охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів, що неможливо сприймати лише як технічні недоліки контролюючого органу.

Аналіз викладеного контролюючим органом /у справі №904/2570/23 позивачем/ змісту «Опису виявлених порушень вимог законодавства» Акту перевірки, на думку колегії суддів Третього апеляційного адміністративного суду, є беззаперечним доказом того, що суб`єктом владних повноважень (у справі №904/2570/23 позивачем) у даному спірному випадку було грубо порушено принцип юридичної визначеності (чіткості та зрозумілості формулювання змісту виявлених порушень, їх істотних ознак та однозначності розуміння застосування норм права).

Господарський суд у справі №904/2570/23 акцентує увагу, що постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 30.03.2023 у справі №160/11579/22, як вказано у абз. 6 її резолютивної частини, набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Здійснивши перевірку у автоматизованій системі збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень - Єдиному державному реєстрі судових рішень судом встановлено, що постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 30.03.2023 у справі №160/11579/22 станом на 10.08.2023 в касаційному порядку не оскаржувалася і набрала законної сили 30.03.2023, а тому суд у справі №904/2570/23 визнає обставини, встановлені у справі №160/11579/22 такими, що не підлягають ані сумнівам, ані доказуванню, оскільки з ними погодилися сторони, стосовно яких вони встановлені, тобто позивач та відповідач, зокрема, у справі №904/2570/23.

З огляду на викладене та з урахуванням положень ч. 4 ст. 75 ГПК України, господарський суд робить висновок, що протиправна поведінка відповідача не є доведеною належними доказами, що виключає у діях відповідача повний склад цивільного правопорушення, який визначений предметом доказування у справі №904/2570/23.

(2) Що стосується такої складової цивільного правопорушення як шкода, то суд зазначає, що позивач не довів, що саме відповідач завдав шкоди навколишньому природному середовищу, оскільки позивач не довів забруднення земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:02:242:0001 саме відповідачем.

(3) Оскільки позивач не довів суду протиправність поведінки відповідача, то відсутній і безпосередній причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою.

(4) Зрештою недоведеність протиправності поведінки відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу шляхом забруднення ґрунту, відсутність причинного зв`язку між шкодою і протиправною поведінкою свідчить і про відсутність вини відповідача у невжитті заходів, спрямованих на уникнення шкідливого результату.

З огляду на фактичні обставини справи та наявні у ній докази суд доходить висновку про відсутність в діях відповідача складу цивільного правопорушення, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Належних доказів на підтвердження своїх доводів, викладених у позовній заяві, позивач суду не надав.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Беручи до уваги наведене, всі інші аргументи учасників справи суд з урахуванням п. 5 ч. 4 ст. 238 ГПК України відхиляє як такі, що не стосуються предмета спору, є явно необґрунтованими та неприйнятними з огляду на законодавство та усталену судову практику.

У справі, що розглядається, суд дійшов висновку, що позовні вимоги із зазначених позивачем підстав задоволенню не підлягають.

Судові витрати

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому частиною першою цієї статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Водночас, частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено понижуючий коефіцієнт у розмірі 0,8 для сплати судового збору у разі подання до суду документів у електронній формі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №916/228/22 наголосила, що при поданні позову через Електронний суд судовий збір розраховується з понижуючим коефіцієнтом.

Позовна заява у справі №904/2570/23 була сформована в системі «Електронний суд», а тому правомірним є застосування ставки судового збору з понижуючим коефіцієнтом.

Таким чином, згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на позивача у розмірі 3.592,51 грн.

Між тим, господарський суд вважає за доцільне надати роз`яснення щодо повернення сплаченої суми судового збору за подання позовної заяви, у зв`язку із внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Стаття 7 Закону України "Про судовий збір" містить вичерпний перелік пунктів, за якими повертається сплачена сума судового збору.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 цього Закону сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду зокрема внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відтак, у позивача наявна можливість повернути судовий збір у розмірі 898,13 грн.

Керуючись ст.ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судовго збору покласти на позивача.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 21.08.2023.

Суддя С.А. Дупляк