Постанова

від 10.01.2024 по справі 904/2570/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.2024 року м. Дніпро Справа № 904/2570/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач )

суддів: Чус О.В., Верхогляд Т.А.

секретар судового засідання: Манець О.В.

представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Клочков С.О., посвідчення №026 від 01.11.2013 р., адвокат

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державної екологічної інспекції Придніпровського округу

( Дніпропетровська та Кіровоградська області )

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2023 р.

( суддя Дупляк С.А., м. Дніпро, повний текст складено 21.08.2023 р.)

у справі

за позовом:

Державної екологічної інспекції Придніпровського округу

( Дніпропетровська та Кіровоградська області )

до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг"

про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Державна екологічна інспекція Придніпровського округу ( Дніпропетровська та Кіровоградська області ) звернулася до господарського суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", про стягнення 299 376,00 грн збитків внаслідок забруднення земельної ділянки.

Відповідач наголосив, що оскаржив результати перевірки та припис Позивача, що підтверджується постановою Третього апеляційного адміністративного суду у справі № 160/11579/22 від 30.03.2023 р.. Відповідач вказав на порушення предметності перевірки, суб`єктної складової та строків її здійснення. Також, Відповідач послався на порушення процедури відбору проб ґрунтів та відсутності власної вини як складової цивільного правопорушення.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2023 р. у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Державна екологічна інспекція Придніпровського округу ( Дніпропетровська та Кіровоградська області ) звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Державна екологічна інспекція Придніпровського округу ( Дніпропетровська та Кіровоградська області ) з рішенням суду першої інстанції не погоджується та вважає, що рішення суду необхідно скасувати, оскільки судом не з`ясовано обставин, що мають значення для справи; висновки суду невідповідають обставинам справи.

Водночас, на думку Скаржника, із висновком суду про не встановлення протиправної поведінки Відповідача неможливого погодитися, оскільки заподіяння шкоди державі стало наслідком протиправних дій Відповідача, які полягають у забрудненні земельної ділянки.

При цьому, Скаржник зазначає, що скасування припису не спростовує факт забруднення земельної ділянки, який підтверджується актом перевірки, актом відбору проб та протоколом вимірювання складу та властивостей ґрунтів. Крім цього, адміністративний суд визнав протиправним лише припис, а Інспекція звернулася до господарського суду та підставі акту перевірки, який не визнано протиправним та не скасований. Наведені обставини свідчать, що судом невірно надано оцінку обставинам справи, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

Скаржник наголошує на тому, що господарський суд визнав преюдиційними не лише обставини, встановлені адміністративним судом, а й правову оцінку, яка надана адміністративним судом.

Інспекція вважає, що господарський суд з метою повного та всебічного з`ясування обставин справи повинен надати власну правову оцінку акту перевірки та іншим документам, а не обмежуватися лише правовим висновком адміністративного суду, який не досліджував спірне питання стосовно факту забруднення земельної ділянки.

На переконання Скаржника при проведенні перевірки посадовими особами Інспекції було вірно застосовано положення чинного законодавства та достовірно встановлено факт забруднення підприємством земельної ділянки. Однак суд, за наявності встановлених порушень, звільнив підприємство від відповідальності та обов`язку відшкодувати завдані державі збитки, що є недопустимо.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Від Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Товариство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.

Зокрема, Товариство посилається на те, що в Акті перевірки не встановлено ( не зазначено ), що в наслідок аварійної ситуації відбувся витік технічної води за територію Підприємства, і тим більше на територію закинутого дачного кооперативу.

Товариство також вказує на те, що саме у справі № 160/11579/22 Підприємство оскаржувало Припис, який видано Скаржником на підставі Акту перевірки № 523/4.3(Ц)-7/21 від 24.12.2021 р.. Не погодившись з результатами перевірки та складеним Приписом, Відповідач оскаржив даний Припис в судовому порядку. 30.03.2023 р. Третій апеляційний адміністративний суд у справі № 160/11579/22 прийняв постанову, якою за результатами апеляційного розгляду задовольнив позовні вимоги ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», щодо скасування 1-8, 11-14 пунктів Припису.

Крім того, Товариство зазначає про те, що Позивач не довів протиправність поведінки Відповідача, то відсутній і безпосередній причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою. Недоведеність протиправності поведінки Відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу шляхом забруднення ґрунту, відсутність причинного зв`язку між шкодою і протиправною поведінкою свідчить і про відсутність вини Відповідача у невжитті заходів, спрямованих на уникнення шкідливого результату.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.2023 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. (доповідач), судді Чус О.В., Верхогляд Т.А..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.09.2023 р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи № 904/2570/23. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2023р. у справі № 904/2570/23 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.

25.09.2023 р. матеріали справи № 904/1716/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.09.2023 р. апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Придніпровського округу ( Дніпропетровська та Кіровоградська області ) на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2023 р. у справі № 904/2570/23 залишено без руху, надано Апелянту строк для усунення недоліків.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.10.2023 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 10.01.2024 р..

Позивач не скористався своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечив явку уповноваженого представника, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Беручи до уваги, що неявка вказаного учасника провадження у справі, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника Позивача.

У судовому засіданні 10.01.2024 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи.

Наказом Державної екологічної інспекції Придніпровського округу ( Дніпропетровська та Кіровоградська області ) від 10.12.2021 р. за вих. № 1991 «Про проведення позапланового заходу на ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг"» вирішено у період з 13.12.2021 Р. до 24.12.2021 р. провести позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України Відповідачем. Предмет перевірки: дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів.

Позивач адресував Відповідачу направлення від 13.12.2021 р. за вих. № 4-1581-22 на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Відповідача, яке отримано останнім, що підтверджується відміткою канцелярії Відповідача з вх. № 4-1581-22/16, у якому Позивач повідомив, що у період з 13.12.2021 р. до 24.12 2021 р. на підприємстві Відповідача буде здійснена позапланова перевірка вимог природоохоронного законодавства України.

За результатами проведення планового ( позапланового ) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів складено Акт від 24.12.2021 р. за № 523/4.3(Ц)-7/21.

Згідно з Актом від 24.12.2021 р. за № 523/4.3(Ц)-7/21 порушення вимог законодавства полягає у тому, що на території цеху шламового господарства рудозбагачувальної фабрики гірничого департаменту внаслідок аварійної ситуації 20.12.2021 р. виявлено руйнування східної частини дамби хвостосховища «Центральне».

Позивач зазначив, що Відповідачем порушено правила експлуатації хвостосховища, незабезпечено здійснення достатнього контролю за стійкістю дамби, в результаті чого відбувся неконтрольований виток забрудненої технічної води на прилеглу територію ( територію земель сільськогосподарського призначення ). Порушення Відповідача полягає в тому, що останній не виконав вимог ст. 44 ВК України і не проінформував центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, про виникнення аварійних забруднень. З метою встановлення можливого забруднення ґрунту в присутності представників Відповідача здійснено відбір проб ґрунтів на земельній ділянці в районі хвостосховища Миролюбвське та шлакових відвалів, територія закинутого дачного кооперативу. Відбір проб підтверджується актом відбору проб від 22.12.2021 р. № 12-21-2.

Акт від 24.12.2021 р. за № 523/4.3(Ц)-7/21 з боку Відповідача підписаний директором департаменту з охорони праці, промислової безпеки та екології відповідача з приміткою, що із викладеним у акті не погоджується, заперечення до акта будуть надані протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту підписання акта.

Супровідним листом від 29.12.2021 р. за вих. № 7-579 Відповідач надав Позивачу заперечення до Акта від 24.12.2021 р. за № 523/4.3(Ц)-7/21, складеного за результатами проведення Позивачем позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання Відповідачем вимог законодавства у сфері охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів у період з 13 до 24.12.2021 р..

Позивач видав Відповідачу припис від 04.01.2022 р. за № 523/4.3(Ц)-7/21, згідно із яким приписано усунути аварійний стан хвостосховища «Центральне», вжити заходів щодо недопущення потрапляння у довкілля забруднюючих речовин та подальшої міграції забруднень у масиви вод, а саме відновити цілісність хвостосховища та забезпечити технічні можливості облаштування об`єкта аварійними ємностями достатнього обсягу для уловлювання забруднень технічної води. Окрім іншого, Відповідачу приписано усунути правила експлуатації водогосподарських споруд: усунути порив пульповоду нагнітання № 33 діаметром 1000 мм в районі ПК 0 І підйому цеху шламового господарства рудозбагачувальної фабрики гірничого департаменту; забезпечити герметичність клапану насосу № 22 на трубопроводі діаметром 1000 мм на території ПНС № 2 ІІ підйому шламового господарства рудозбагачувальної фабрики гірничого департаменту; забезпечити усунення негерметичності або заміну пошкодженої ділянки на мережах водопостачання та водовідведення, а також здійснення контролю за відсутністю пошкодження металу і обладнання з метою попередження передчасного виходу із ладу, в тому числі за рахунок використання зносостійких матеріалів; ліквідувати замуленість та зашламованість території в районі контрольно-пропускного пункту та території гірничого департаменту після проведення робіт із заміни труб шламоводів. Термін виконання 31.01.2022 р..

Відповідач не погодився з приписом Позивача від 04.01.2022 р. за № 523/4.3(Ц)-7/21 та оскаржив його до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2022 р. задоволено адміністративний позов ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг"» та визнано неправомірним і скасовано Припис Державної екологічної інспекції Придніпровського округу від 04.01.2022 р. № 523/4.3(Ц)-7/21, а також визнано неправомірними дії Державної екологічної інспекції Придніпровського округу щодо встановлення термінів усунення порушень вимог законодавства, зазначених у Приписі № 523/4.3(Ц)-7/21 від 04.01.2022 р., без погодження з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.03.2023 р. у справі № 160/11579/22 апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Придніпровського округу задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2022 р. скасовано. Адміністративний позов ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» про визнання протиправними дії та скасування пунктів припису задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано пункти 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 11, 12, 13, 14 Припису від 04.01.2022 р. № 523/4.3(Ц)-7/21, виданого Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) за результатами позапланової перевірки ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Відмовлено у задоволені адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» в частині визнання неправомірними дій Державної екологічної інспекції Придніпровського округу щодо встановлення термінів усунення порушень вимог законодавства, зазначених у Приписі № 523/4.3(Ц)-7/21 від 04.01.2022 р. без погодження з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Відповідно до Акта відбору проб ґрунтів від 22.12.2021 р. №12-21-2 відділом інструментально-лабораторного контролю Дніпропетровської області інспекції позивача проведено вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів, відібраних на території земельної ділянки закинутого дачного кооперативу в районі хвостосховища «Миролюбівське» та шлакових відвалів відповідача та встановлено підвищення вмісту таких забруднюючих речовин як сульфати та хлориди, що підтверджується протоколом №1-22-2 від 12.01.2022 р. вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів.

Позивач звернувся до Управління у Криворізькому районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області із листом від 29.12.2021 р. за вих. №14980/4.3-6/21 Про надання інформації і просив надати нормативну грошову оцінку за 1 кв.м (проіндексовану) земельної ділянки та категорію земель з кадастровим номером 1211000000:02:242:0001.

У відповідь на лист Позивача, Управління у Криворізькому районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області листом від 11.01.2022 р. за вих. № 113/299-22 повідомило, що станом на 01.01.2022 р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки сільськогосподарського призначення ( склад угідь багаторічні насадження) площею 29,0100 га з кадастровим номером 1211000000:02:242:0001 складає 1 530 468,10 грн. Також повідомлено, що нормативна грошова оцінка станом на 01.01.2022 р. підлягає індексації на коефіцієнт індексації, який відповідно до п. 289.2 ст. 289 ПК України буде розрахована виходячи з індексу споживчих цін за 2021 рік. Категорія земель землі сільськогосподарського призначення.

Позивач здійснив розрахунок розмірів шкоди, зумовленої забрудненням земельних ділянок через порушення природоохоронного законодавства внаслідок витоку технічної води у січні 2022 року та встановив, що розмір шкоди, зумовленої забрудненням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» внаслідок витоку технічної води складає 299 376,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору Позивач звернувся до Відповідача з претензією від 17.01.2022 р. за вих. № 7/11-ПР про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу на суму 299 3776,00 грн ( в порядку ст. 19 ГПК України ).

Оскільки претензію Позивача про добровільну сплату визначеного розміру збитків Відповідач залишив без відповіді та задоволення, Позивач, враховуючи наведені вище обставини, звернувся до суду з даним позовом.

За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Відповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.

Відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища України регулюються Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до статті 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Згідно з приписами статті 35 Закону України «Про охорону земель» власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані зокрема: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку та забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям.

Частиною 1 статті 45 Закону України «Про охорону земель» передбачено, що господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад установлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.

Відповідно до статті 56 цього Закону «Про охорону земель» юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 №275, Державна екологічна Інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно пункту 1 Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 р. № 230, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.04.2020 р. за № 350/34633 (надалі Положення) Державна екологічна інспекція відповідної області (далі - Інспекція) є територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується.

На підставі пункту 2 розділу ІІ Положення Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства в тому числі про охорону, раціональне використання вод та відновлення водних ресурсів зокрема щодо: ведення водокористувачами обліку забору та використання вод, здійснення контролю за якістю і кількістю скинутих у водні об`єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об`єктів у контрольних створах, а також подання відповідним органам звітів.

Згідно статті 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до компетенції Інспекції належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та господарювання, громадянами України, законодавства про використання та охорону земель.

Таким чином, Позивачу надано право згідно з чинним законодавством здійснювати (проводити) заходи державного нагляду (контролю), у тому числі, юридичних осіб, щодо дотримання законодавства про використання та охорону земель.

Предметом позову у цій справі, Позивач визначив 299 376,00 грн збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок забруднення земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:02:242:0001.

Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Згідно статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У деліктних правовідносинах саме на Позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

В обгунтування своїх доводів, Позивач посилається на Акт від 24.12.2021 р. за № 523/4.3(Ц)-7/21, на підставі якого Позивач видав Відповідачу припис від 04.01.2022 р. за № 523/4.3(Ц)-7/21, згідно із яким приписано усунути аварійний стан хвостосховища «Центральне», вжити заходів щодо недопущення потрапляння у довкілля забруднюючих речовин та подальшої міграції забруднень у масиви вод.

Як зазначалося раніше, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.03.2023 р. у справі № 160/11579/22 адміністративний позов ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» про визнання протиправними дії та скасування пунктів припису задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано пункти 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 11, 12, 13, 14 Припису від 04.01.2022 р. № 523/4.3(Ц)-7/21, виданого Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) за результатами позапланової перевірки ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Відмовлено у задоволені адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» в частині визнання неправомірними дій Державної екологічної інспекції Придніпровського округу щодо встановлення термінів усунення порушень вимог законодавства, зазначених у Приписі № 523/4.3(Ц)-7/21 від 04.01.2022 р. без погодження з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Третій апеляційний адміністративний суд у постанові від 30.03.2023 р. у справі № 160/11579/22 оцінюючи зміст Акту перевірки № 4-11810-7 від 24.12.2021 р., зазначив, що у 12-ти (дванадцяти) пунктах розділу «Опис виявлених порушень вимог законодавства» висвітлено перелік: вимог законодавства, які було порушено; фактичних обставин та відповідних доказів (письмових, речових, електронних або інших), що підтверджують наявність порушення вимог законодавства; негативних наслідків, що настали в результаті порушення вимог законодавства (за наявності); та ризиків настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності, зокрема: у пункті 1 Акту перевірки № 4-11810-7 від 24.12.2021 р. викладено опис обставин: руйнування східної частини дамби хвостосховища «Центральне» на території цеху шламового господарства рудозбагачувальної фабрики гірничого департаменту внаслідок аварійної ситуації 20.12.2021 р., що є порушенням вимог ст. 44, ст. 105 Водного кодексу України та ст. 51 Закону України «Про охорону навколишнього середовища». Вказані обставини підтверджуються отриманою від ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» інформацію про те, що «в результаті руйнування дамби відбувся витік технічної води в обсязі приблизно 80 тисяч кубічних метрів. В подальшому відбулось потрапляння в регулюючу ємність №1, призначену для збирання дощових та талих вод з прилеглої території, з подальшим потраплянням через трубопровід діаметром 1.200 мм до регулюючої ємності №2». Також в цьому пункті зазначено, що зважаючи на викладене «підприємством порушено правила експлуатації хвостосховища, не забезпечено здійснення достатнього контролю за стійкістю дамби, в результаті чого відбувся неконтрольований витік забрудненої технічної води на прилеглу територію (категорія земель-землі сільськогосподарського призначення)….». При цьому, на підтвердження обставин в цьому пункті 1 Акту наведено лише отримані від ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» докази стосовно хвостосховища «Центральне» (введення в експлуатацію, місцерозміщення тощо), та викладено висновки про те, що «підприємством не забезпечено в процесі експлуатації хвостосховища екологічна безпека людей раціонального використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовища», що є невиконанням «вимог ст. 44 Водного кодексу України» внаслідок не інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів про виникнення аварійних забруднень.

Аналізуючи пункт 1 Опису виявлених порушень вимог законодавства Акту перевірки №4-11810-7 від 24.12.2021 р. Третій апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що фіксуючи фактичні обставини та відповідні докази, що підтверджують наявність порушень вимог законодавства, Державна екологічна інспекція Придніпровського округу обмежилася тільки наданою ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» інформацією.

Разом з тим, Третій апеляційний адміністративний суд звернув увагу, що у зазначеному пункті 1 Акту Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу не тільки взагалі не описано про негативні наслідки та ризики настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності, а також не наведено самостійно виявлених контролюючим органом під час перевірки та доказово підтверджених фактів порушень ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» вимог ст. 44, ст. 105 Водного кодексу України та ст. 51 Закону України «Про охорону навколишнього середовища», не визначено чітко та зрозуміло норму закону (частину, пункт, абзац, тощо), яку нібито було порушено ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», а загальне посилання Державної екологічної інспекції Придніпровського округу на ст. 44, ст. 105 Водного кодексу України та ст. 51 Закону України «Про охорону навколишнього середовища», які містять в собі значну кількість частин, пунктів, підпунктів, абзаців, лише підкреслює формальність підходу контролюючого органу до виконання покладених на нього обов`язків і про неконкретність цього акту публічного адміністрування.

Також Третій апеляційний адміністративний суд наголосив на тому, що контролюючий орган взагалі не надав оцінки тому, що на час проведення перевірки, складення Акту та Припису факт порушення ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» правил експлуатації хвостосховища не встановлено, а висновки створеної згідно з розпорядженням по Гірничому департаменту №298 від 20.12.2021 р., якою перевірялися, досліджувалися причин руйнування східної частини дамби хвостосховища не були на той час ще складені, затверджені та оприлюднені, а тому в цій частині викладені в пункті 1 Акту перевірки висновки про порушення ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» положень ст. 44, ст. 105 Водного кодексу України та ст. 51 Закону України «Про охорону навколишнього середовища» є передчасними та бездоказовими.

Стосовно інших, викладених у пунктах 2-12 Акту перевірки фактичних обставин, відповідних доказів порушення вимог законодавства, негативних наслідків та ризиків настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності, Третій апеляційний адміністративний суд звернув увагу на формальність та бездоказовість викладення їх змісту як в частині фактичних обставин та негативних наслідків (погіршення якісного стану земель, забруднення земель, порушення умов складання зворотних вод у водні об`єкти, перевищення лімітів забору та використання води), так і в частині визначених відповідачем порушень ст. ст. 35, 45 Закону України «Про охорону земель», п. п. «б», «г» ч. 1 ст. 91, п. п. «б», «г» ч. 1 ст. 167 Земельного кодексу України, ст. ст. 42, 44, 49, 72, 105 Водного кодексу України, і умов Дозволу на спеціальне водокористування від 28.01.2020 №13/ДП/49д-20.

Так, у пункті 2 Акту на підтвердження порушення позивачем /у справі №904/2570/23 відповідачем/ положень ст. ст. 35, 45 Закону України «Про охорону земель», п. п. «б», «г» ч. 1 ст. 91, п. п. «б», «г» ч. 1 ст. 167 Земельного кодексу України, відповідач /у справі №904/2570/23 позивач/ вказуючи про «погіршення якісного стану земель» і про «забруднення земель» зазначає про здійснений відбір проб ґрунтів на земельній ділянці в районі хвостосховища Миролюбівське та шлакових відвалів, території закинутого дачного кооперативу, про що складено Акт відбору проб від 22.12.2021 р. № 12-21-2. Проте, як встановлено Третім апеляційним адміністративним судом і не спростовано суду у справі № 904/2570/23, відбір проб здійснювався відповідачем/у справі № 904/2570/23 позивачем/ на земельній ділянці закинутого дачного кооперативу, а не земельних ділянках ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», хоча для встановлення можливого забруднення ґрунтів саме від виробничої діяльності позивача /у справі №904/2570/23 відповідача/ мали бути відібрані в різні проміжки часу проби безпосередньо на території ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» і прилеглих територіях до закинутого дачного кооперативу, що надало б можливість порівняння складу та властивостей ґрунтів безпосередньо в зоні хвостосховища і прилеглій території як до, так і після аварійної події. При цьому, звертає на себе увагу той факт, що сам відповідач /у справі № 904/2570/23 позивач/ зазначає про відсутність на час завершення перевірки та складення Акту № 4-11810-7 від 24.12.2021 р. результатів проведених аналізів, обробки та узагальнення отриманих результатів, а Третій апеляційний адміністративний суд наголошує, що вказані результати були відсутні також як на час винесення оскаржуваного у справі №160/11579/22 Припису від 04.01.2022 р. № 523/4.3(Ц)-7/21, так і на період судового вирішення спору у справі № 160/11579/22.

Більш того, такі результати відсутні як на час пред`явлення позову у справі № 904/2570/23, так і на час прийняття судового рішення по суті позовних вимог у справі № 904/2570/23; наведені у пункті 3 Акту № 4-11810-7 від 24.12.2021 р. обставини недостовірного відображення відповідачем /у справі № 904/2570/23 позивачем/ фактичних даних про використання води у статистичній звітності в частині напрямків поводження з шахтними водами та про невідповідність наведеній у Дозволі на спеціальне водокористування № 13/ДП/49д-20 інформації фактичному стану в частині поводження з шахтними водами ґрунтуються лише на цитуванні відокремлених частин (тексту) Звіту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» про використання води за формою №» 2ТП-водгосп (річна) за 2020 рік, і власному помилковому трактування змісту Дозволу №13/ДП/49д-20. При цьому, відповідач /у справі № 904/2570/23 позивач/ взагалі у будь-яких спосіб не конкретизував в чому саме полягає порушення позивачем /у справі № 904/2570/23 відповідачем/ вимог ст. ст. 42, 44, 49 Водного кодексу України, і в які саме частині вказаних норм позивачем /у справі № 904/2570/23 відповідачем/ допущено порушення, також як і не враховано сам Зміст Дозволу № 13/ДП/49д-20 і Звіту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» про використання води за формою №» 2ТП-водгосп (річна) за 2020 рік, які вже раніше були предметом неодноразових перевірок цим же контролюючим органом, що оформлювалися відповідними Актами, в яких не відображалися подібні порушення; у пункті 4 Акту перевірки № 4-11810-7 від 24.12.2021, містить лише загальне посилання відповідача /у справі № 904/2570/23 позивача/ на порушення позивачем /у справі № 904/2570/23 відповідачем/ ст. 72 Водного кодексу України, що визначено відповідачем /у справі № 904/2570/23 позивачем/ як порушення умов скидання зворотних вод у водні об`єкти, хоча у той же час при описі фактичних обставин, відповідач /у справі № 904/2570/23 позивач/ знову ж таки посилається тільки на Звіт ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» про використання води за формою №» 2ТП-водгосп (річна) за 2020 рік, хоча до вказаного Звіту, поданого позивачем /у справі № 904/2570/23 відповідачем/ в установлені законом терміни на розгляд та узгодження до Регіонального офісу водних ресурсів у Дніпропетровській області (далі РОВР), і відповідно до п. 34 Положення про РОВР був перевірений на предмет його достовірності та прийнятий без зауважень до його заповнення і без будь-яких пропозицій, в тому числі і стосовно впровадження додаткових ефективних технологій задля забезпечення зниження рівня мінералізації вод перед скидання у водний об`єкт та/або зменшення обсягів водовідведення, які прописані у Дозволі на спеціальне водокористування № 13/ДП/49д-20. Не було у відповідача /у справі № 904/2570/23 позивача/ також зауважень до заповнення Звіту і за результатами перевірки, про що зазначено у п. 8 додатку 2 до Акту перевірки.

Аналогічно необґрунтованими та бездоказовими колегія суддів Третього апеляційного адміністративного суду у справі № 160/11579/22 вважає наведені відповідачем /у справі № 904/2570/23 позивачем/ обґрунтування порушення позивачем /у справі № 904/2570/23 відповідачем/: правил експлуатації водогосподарських споруд і пристроїв (пункт 5 Акту перевірки); режиму експлуатації на території цеху водопостачання та невідповідності параметрів експлуатації гідротехнічного комплексу ставка-освітлювача №2 (пункт 6 Акту перевірки); проведення ремонтних робіт системи гідротранспорту шламів (пункт 7 Акту перевірки); а також шляхом не зазначення у п. 10 Дозволу № 13/ДП/49д-20 назви наявного водокористувача ТОВ «Терра-Консалтінг» (пункт 8 Акту перевірки); внаслідок не надання договору щодо приймання та транспортування зворотних вод через ТОВ «Терра-Консалтінг» (пункт 9 Акту перевірки); невідповідності вимогам чинного законодавства нормативів ГДС-забруднюючих речовинами зі зворотними водами (пункт 10 Акту перевірки); систематичного перевищення підприємством лімітів збору води з обвідного каналу ( пункт 11 Акту перевірки); та не відповідності інформації у Дозволі № 13/ДП/49д-20 фактичного стану місця здійснення діяльності по водовідведенню (пункт 12 Акту перевірки).

Отже, як слушно зауважив суд першої інстанції - у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 30.03.2023 р. у справі № 160/11579/22 встановлено, що саме допущений відповідачем /у справі №904/2570/23 позивачем/ при складенні Акту перевірки узагальнений та формальний підхід до опису виявлених порушень законодавства у всіх 12 пунктах (щодо: вимог законодавства, фактичних обставин, відповідних доказів, негативних наслідків, та ризиків настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності), який у даному випадку не містить детального опису виявлених порушень та з посиланням на відповідні положення та вимоги законодавства, свідчить про неналежне виконання відповідачем /у справі № 904/2570/23 позивачем/ законодавчо встановленого для нього обов`язку ґрунтовно мотивувати як свої висновки стосовно виявлених порушень, так і вивчати фактичні обставини здійсненої позивачем /у справі № 904/2570/23 відповідачем/ діяльності, співставляючи дії позивача /у справі № 904/2570/23 відповідача/ з відповідними положеннями (стаття, частина, пункт, підпункт, абзац, тощо) чинного законодавства у сфері охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів, що неможливо сприймати лише як технічні недоліки контролюючого органу.

Аналіз викладеного контролюючим органом /у справі № 904/2570/23 позивачем/ змісту «Опису виявлених порушень вимог законодавства» Акту перевірки, на думку колегії суддів Третього апеляційного адміністративного суду, є беззаперечним доказом того, що суб`єктом владних повноважень (у справі № 904/2570/23 позивачем ) у даному спірному випадку було грубо порушено принцип юридичної визначеності ( чіткості та зрозумілості формулювання змісту виявлених порушень, їх істотних ознак та однозначності розуміння застосування норм права ).

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Норми статті 129-1 Конституції України визначають, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 р. у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдінг» проти України», а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 р. у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Частиною 4 ст. 75 ГПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи те, що сторонами у справі № 160/11579/22 є ті ж самі юридичні особи, що і у даній справі, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про доведеність та обґрунтованість встановлених у зазначеному судовому рішенні обставин, що протиправна поведінка Відповідача не є доведеною належними доказами.

З огляду на викладене та з урахуванням положень ч. 4 ст. 75 ГПК України, апеляційний суд погоджується з висновком господарського суду, що протиправна поведінка Відповідача не є доведеною належними доказами, що виключає у діях останього повний склад цивільного правопорушення, який визначений предметом доказування у справі № 904/2570/23.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відсутність в діях Відповідача складу цивільного правопорушення, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області ).

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

10. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 75, 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2023 р. у справі № 904/2570/23 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 11.01.2024 р.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус

Суддя Т.А. Верхогляд