Рішення

від 25.07.2023 по справі 908/1899/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/163/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2023 справа № 908/1899/22

м.Запоріжжя Запорізької області

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Будівельне підприємство Монтажсталь (юридична адреса: проспект Перемоги, буд. 131, приміщення 3, м. Київ, 03179; адреса для листування: вул. Донецьке шосе, буд. 7, до запитання, м. Дніпро, 49080)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Метінвест-Промсервіс (вул. Південне шосе, буд. 72, м. Запоріжжя, 69008)

про стягнення 303743,23 грн.

Господарський суд Запорізької області у складі судді Левкут В.В.

при секретарі судового засідання Непомнящій Н.П.

учасники справи:

від позивача: Базюкевич Є.В., ордер АЕ № 1147808 від 10.10.2022 в режимі відеоконференції;

від відповідача: Чайкіна К.О., довіреність № Д/100/52 від 01.01.2023 в режимі відеоконференції

Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельне підприємство Монтажсталь звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Метінвест-Промсервіс 303743,23 грн., з яких: 242604,54 грн. основного боргу за договором субпідряду № 3159 від 08.05.2020, 9340,59 грн. пені, 7677,00 грн. 3% річних та 44120,90 грн. інфляційних витрат (з урахуванням зменшення розміру позовних вимог).

Ухвалою суду від 18.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1899/22, присвоєно справі номер провадження 18/163/22, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження; про дату, час та місце проведення підготовчого засідання учасників судового процесу буде повідомлено Господарським судом Запорізької області відповідною ухвалою додатково.

Ухвалою суду від 09.02.2023 поновлено процесуальні строки розгляду справи, призначено підготовче засідання на 22.03.2023.

У зв`язку з перебуванням судді Левкут В.В. з 13.03.2023 по 27.03.2023 на лікарняному, судове засідання, призначене на 22.03.2023 не відбулося. Сторони телефонограмами повідомлені про неможливість проведення судового засідання 22.03.2023, про дату наступного судового засідання буде повідомлено додатково відповідною ухвалою.

Ухвалою від 28.03.2023 підготовче засідання призначено на 25.04.2023. Ухвалою від 25.04.2023 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 31.05.2023; у підготовчому засідання оголошувалась протокольна ухвала про перерву у підготовчому засіданні до 28.06.2023. Ухвалою від 28.06.2023 підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті на 25.07.2023.

В судовому засіданні 25.07.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача, який приймав участь у судовому засіданні 25.07.2023 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв`язку EasyCon, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та зазначив, що докази витрат на правову допомогу будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором субпідряду № 3159 від 08.05.2020 щодо оплати вартості виконаних робіт. Позивачем 24.05.2023 подано суду клопотання/заяву про надання нової редакції позовної заяви у зв`язку із зменшенням ціни позову. З урахуванням прийнятого судом зменшення розміру позовних вимог позивач обґрунтовує позовні вимоги несплатою вартості виконаних робіт за актом від 31.12.2021 №1 на суму 25280,82 грн. та актами від 31.01.2022 - № 290 на суму 23158,08 грн., № 291 на суму 7120,80 грн., № 294 на суму 8916,48 грн., № 295 на суму 92570,40 грн., № 296 на суму 85557,96 грн., всього на суму 242604,54 грн. За доводами позивача, невиконання відповідачем зобов`язання щодо оплати виконаних робіт за цими актами є підставою для стягнення заборгованості у судовому порядку з урахуванням передбачених договором та законом нарахувань. Посилаючись на приписи ст.ст. 525, 526, 530, 610, 625, 837 ЦК України та ст. 193 ГК України, позивач просив позов задовольнити. До попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат позивачем віднесено 45000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Від відповідача 27.06.2023 через систему Електронний суд надійшов відзив на позовну заяву з клопотанням про поновлення строку для його подання. Суд визнав поважними причини неподання відзиву у визначений судом строк, клопотання відповідача задовольнив. Відзив судом прийнятий. В обґрунтування заперечень щодо заявлених позовних вимог відповідач зазначив, що саме позивач звертаючись до суду з позовною заявою із викладеними у ній вимогами до відповідача мав у відповідності до положень чинного господарського процесуального законодавства при підготовці позовної заяви, обґрунтувати її належним чином і на підтвердження своїх доводів і вимог надати суду у передбаченому законом порядку усі належні і допустимі докази. Ухвалою від 09.02.2023 зобов`язано відповідача надати суду та позивачу підписані обома сторонами за договором субпідряду №3159 від 08.05.2020 акти. Відповідач зазначив, що враховуючи знаходження значної кількості працівників підприємства на тимчасово окупованій території та труднощами щодо відновлення документів вдалося встановити лише факт підписання 17.03.2023 Тороповим А. С. наступних актів: №1 на суму 25280,82 грн., № 294 на 8916,48 грн., № 291 на 7120,80 грн., № 295 на 92570,40 грн., № 296 на 85557,96 грн., загальна сума зобов`язань за якими складає 219446,46 грн. Акт № 290 на 23158,08 грн. не підписаний, оскільки 01.02.2022 на електронну пошту позивача направлений лист про не прийняття зазначених робіт. Крім того, при перевірці документів виявлено, що 15.06.2021, 25.11.2021, 30.06.2021, 29.09.2021, 19.08.2021 відповідачем на адресу позивача направлені листи про утримання в односторонньому порядку штрафів у загальній сумі 52000,00 грн. За доводами відповідача, з урахуванням умов п. 5 специфікації №3 до Договору щодо умови платежу з відстрочкою на протязі 45 календарних днів з дати підписання актів приймання-передачі виконаних робіт, оформлені у відповідності до умов договору акти підтверджують виконання зобов`язань на суму 167446,46 грн., однак строк оплати по ним настане лише 01.05.2023, тому вимоги позивача в цій частині є передчасними. Також відповідач вказав на отримання 07.04.2023 від АТ «ПУМБ» вимоги про погашення заборгованості за договором субпідряду №3159 від 08.05.2020. Зі змісту вимоги АТ «ПУМБ» вбачається, що АТ «ПУМБ» та товариством з обмеженою відповідальністю Будівельне підприємство Монтажсталь укладений Договір факторингу з регресом № МБ-Ф-DNI-3277 від 17.04.2020, за умовами якого внаслідок відступлення Права вимоги Фактор замінює Клієнта як кредитора Боржника, у зв`язку з чим до Фактора переходять відповідні права кредитора за Контрактом, включаючи права на отримання вартості майна (продукції)/виконаних робіт/ наданих послуг, суми будь-яких штрафних санкцій (неустойок, штрафів, пені) та суми інших платежів за Контрактом. Також із доданих до вимоги документів вбачається, що 15.12.2021 року між АТ «ПУМБ» та ТОВ «БП «МОНТАЖСТАЛЬ» підписано Реєстр № 12, згідно умов якого Клієнт відступив Фактору Права вимоги за вищевказаним Договором субпідряду № 3159 від 08.05.2020 року за актами виконаних робіт №№ 252 268 на загальну суму 952654,68 грн., а також 09.02.2022 підписано Реєстр № 13, згідно умов якого Клієнт відступив Фактору Права вимоги за Договором субпідряду № 3159 від 08.05.2020 року за актами виконаних робіт №№269 289, 292 293 на загальну суму 1143215,83 грн. Наведене, за твердженням відповідача, свідчить про відсутність у позивача права вимоги до ТОВ Метінвест-Промсервіс у сумі 2095870,51 грн. за наведеними актами. Відносно заявлених до стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат відповідач вказав на необхідність виключення із наданих позивачем розрахунків штрафних санкцій сум ПДВ, а також просив на підставі ст. 233 ЦК України зменшити розмір пені до 1% від її обґрунтованого розміру. Розмір заявлених позивачем витрат на правову допомогу відповідач визнав завищеним та непідтвердженим наданими доказами.

У наданих 08.06.2023 через систему Електронний суд додаткових поясненнях відповідач, не погоджуючись із доводами позивача, викладеними у новій редакції позовної заяви, зазначив наступне. Відносно заборгованості за актом № 290 на суму 23158,08 грн. відповідач вказав, що відповідачем цей акт не підписаний, оскільки 01.02.2022 на електронну пошту позивача направлений лист про не прийняття зазначених робі, в свою чергу, позивачем не спростовано факт неотримання цього листа та не підтверджено повторне направлення спірного акту для подальшого оформлення. Неправомірним відповідач також визнав посилання позивача, що акт № 290 зазначено у Додатковій угоді № 6, вказує на його відсутність у додатковій угоді. Стосовно заборгованості по актам № 1, 291, 294, 295, 296 відповідач також не визнав правомірними посилання позивача з приводу цих актів на додаткову угоду № 6. Вважає, що позивачем не підтверджено жодними належними доказами факт підписання актів у визначені ним строки, а саме 31.12.2021 акту №1 та 31.01.2022 акту № 296. Щодо доводів позивача про реєстрацію за цими актами податкових накладних відповідач вказав на те, що сама по собі реєстрація податкового зобов`язання без підтвердження розміру заборгованості первинними, у розумінні статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», документами не свідчить про обґрунтованість позовних вимог позивача. За твердженням відповідача, з огляду на встановлення в п. 5 специфікації № 3 до Договору умови відстрочення платежу на 45 календарних днів з дати підписання Актів приймання-передачі виконаних робіт, на момент звернення позивача до суду у відповідача відсутні невиконані грошові зобов`язання перед позивачем. Застосування до позивача штрафів відповідач вважає обґрунтованим. Листом від 10.12.2021 вих. № ИП/2001/1/10.12.2021 позивача повідомлено про утримання в односторонньому порядку штрафів у сумі 52000,00 грн., утримання яких відбулося на підставі актів, де містяться підписи представників позивача. Щодо заявлених вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат відповідач зазначив, що позивач не підтвердив факт прострочення зобов`язань за договором у заявленій сумі, тому відсутні підстави для стягнення штрафних санкцій. Крім того відповідач вказав на неналежність наданих позивачем розрахунків та на неспростування доводів відповідача, що викладені у відзиві на позовну заяву від 21.04.2023, щодо необхідності виключення з наданого позивачем розрахунку штрафних санкцій сум ПДВ. Також відповідач просив, у разі прийняття судом рішення про часткове задоволення позову, на підставі ст. 233 ГК України зменшити суму пені до 1% від її обґрунтованого розміру.

Від позивача 14.06.2023 через систему Електронний суд надійшло клопотання/заява щодо надання пояснень на додаткові пояснення відповідача. Щодо акту № 290 позивач вказав, що відповідачем підтверджений факт прийняття робіт за цим актом шляхом підписання додаткової угоди № 6 та у направленому 01.02.2022 електронною поштою повідомленні, за текстом якого зазначено, що акт №290 «не пройшов» в січні 2022 року, а буде проведений в наступному звітному періоді. Щодо заперечення відповідача актів № 1, 291, 294, 295, 296 позивач зазначив, що із заявою від 11.10.2022 суду надано додаткову угоду №6, де акти №291, 294, 295 наявні серед переліку підписаних сторонами актів. За поясненнями позивача, сторонами на вимогу банку для оформлення правовідносин факторингу дійсно підписані дві редакції додаткової угоди №6, що пояснюється розширенням переліку включених до таких угод актів (додані акти №№290, 291, 293, 294, 295). При цьому наявний в розширеній редакції акт №293 відступлений за договором факторингу на користь банку, що визнав у відзиві і сам відповідач. Позивач відзначив, що додаткова угода № 6 оформлялась саме з метою подовження строку оплати виконаних за певними актами робіт, а не для підтвердження самого факту виконання роботи. Щодо тверджень відносно недоведеності позивачем дати підписання актів і фактичне їх підписання лише 17.03.2023 позивач вказав, що дата актів №№290, 291, 294, 295 31.01.2022 підтверджена додатковою угодою № 6. З огляду на доводи відповідача, додатковою угодою №6, яка датована 03.02.2022, змінювались строки оплати за актами, яких ще не існувало. Крім того, дата актів №№1 (31.12.2021), 290, 291, 294, 295, 296 (31.01.2022) підтверджена фактом реєстрації податкових накладних. Позивач також відзначив, що заявлені в цьому позові роботи за договором на об`єктах в м. Маріуполі виконані до січня 2022 року включно, всі акти за договором підписувались останнім днем місяця. Загальновідомо, що 24.02.2022 почалась повномасштабна збройна агресія держави-окупанта проти України, тому після 24.02.2022 жодні роботи в м. Маріуполі не виконувались і актами не закривались. Застосування відповідачем штрафів на підставі п. 13.13 договору на суму 52000,00 грн. позивач вважає не доведеним. Відповідач не надав доказів направлення позивачу доданих до відзиву листів, підписи на актах про порушення не вчинені жодним повноважним представником позивача. Щодо штрафних санкцій, за доводами позивача, їх розмір відповідає умовам договору і не є завищеними чи необґрунтованими, тому клопотання відповідача зменшити розмір пені з 9340,59 грн. до 1% 93,41 грн. позивач вважає безпідставним.

Відповідачем 19.06.2023 через систему Електронний суд надано додаткові пояснення, в яких відповідач підтримав раніше висловлені доводи.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю Метінвест-Промсервіс (Генпідрядник, відповідач у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю Будівельне підприємство Монтажсталь (Субпідрядник, позивач у справі) 08.05.2020 укладений договір субпідряду № 3159 технічне обслуговування і ремонти обладнання (надалі Договір).

Відповідно до п. п. 2.1 Договору Генпідрядник доручає, а Субпідрядник зобов`язується на свій ризик виконувати в порядку і на умовах даного договору технічне обслуговування и ремонт об`єктів, а також інші види ремонтних робіт (далі роботи), а Генпідрядник зобов`язується прийняти завершені роботи на об`єктах та оплатити їх ціну.

Генпідрядник зобов`язується надати Підряднику об`єкти Замовника для виконання робіт, прийняти і оплатити виконані роботи в порядку і строки, передбачені даним договором (п. 2.2 Договору).

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що строк виконання робіт за цим договором, а також їх окремих обсягів (об`єктів, етапів, видів) зазначаються у Специфікаціях до цього договору. У разі потреби сторони можуть оформити Графік виконання робіт за договором. Строк виконання робіт за цим договором починає обчислюватися з моменту фактичного прийняття Об`єкта(ів) відповідно до п. 6.4 договору. У разі невчасного прийняття об`єкта робіт термін початку виконання робіт починає обчислюватися з останнього дня строку, визначеного п. 6.4 даного договору.

За визначенням п.п. 3.4, 3.5 Договору, фактичний строк закінчення робіт за окремими об`єктами (обсягів, етапів, видів робіт) визначається датою підписання Генпідрядником Акта(ів) приймання-передачі виконаних робіт. Оформлення Акт(ів) прийому-передачі виконаних робіт, а також його погодження службами Генпідрядника здійснює Субпідрядник.

Ціна договору визначена сторонами у розділі 4 договору.

Відповідно до п. 4.2 Договору ціна робіт за цим договором зазначається у Специфікаціях, які є невід`ємними частинами цього Договору та визначається на підставі узгоджених сторонами: калькуляцій; норм часу та вартості 1 (одного) нормо-години виконання робіт; кошторисів.

Ціна робіт може бути змінена Сторонами, виключно шляхом укладання додаткової угоди до цього Договору, яким затверджуються зміни до п. 4.1, п. 4.2. цього Договору, Специфікації, нова редакція Специфікації або додаткова Специфікація (п. 4.4 Договору).

Відповідно до п. 5.1 Договору оплата Генпідрядником виконаних робіт проводиться на умовах, обумовлених у специфікаціях.

Акти приймання-передачі виконаних робіт формує Субпідрядник, беручи до уваги встановлену цим договором ціну та фактично виконаний обсяг робіт. Всі помилки/недоліки в розрахунках об`ємів робіт та/або їх цін, відносяться на рахунок субпідрядника і не є підставою для змін ціни за договором (п. 5.2 Договору).

Згідно із п. 5.8 Договору, якщо при прийманні робіт будуть виявлені недоліки, що виникли з вини Субпідрядника (в т.ч. у частині кількості, якості та норми витрат матеріалів), сторонами оформляється дефектний акт. Дефектний акт складається Генпідрядником/Замовником, який вказує перелік недоліків у виконаних роботах та строки їх усунення. Субпідрядник зобов`язаний протягом 3 (трьох) днів, з моменту отримання дефектного акта підписати його та направити Генпідряднику/Замовнику. Сторони визначили, що не підписання, не надсилання чи несвоєчасне направлення Субпідрядником дефектного акта прирівнюється до безумовної згоди Субпідрядника зі змістом дефектного акта, складеним Генпідрядником/Замовником. Генпідрядник не підписує Акт приймання-передачі виконаних робіт, затримує оплату неякісно виконаних робіт Субпідряднику до усунення дефектів, а також має право вимагати повернення раніше сплачених Субпідряднику сум, компенсації вартості використаних Субпідрядником матеріалів Генпідрядника, які Субпідрядник зобов`язаний повернути/компенсувати протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання вимоги Генпідрядника. Усунення неякісно виконаних робіт проводиться Субпідрядником за власний рахунок, у строки та на умовах, обумовлених сторонами у дефектному акті.

Генпідрядник має право відмовитися від приймання робіт у разі виявлення недоліків, які не можуть бути збережені. У цьому випадку Генпідрядник здійснює розрахунок збитків, сума яких компенсується за рахунок субпідрядника, в тому числі шляхом її утримання, на підставі сум, що підлягають сплаті Субпідряднику за виконані Роботи (п. 5.10 Договору).

Пунктами 9.3, 9.4 Договору узгоджено, що Генпідрядник протягом 5 (п`яти) робочих днів із моменту отримання всіх документів, зазначених у п. 10.1 договору, здійснює їх перевірку та за умови відсутності зауважень до обсягу та якості виконаних робіт, а також до переліку та змісту наданих документів - підписує Акт приймання-передачі виконаних робіт та повертає один примірник Акту приймання-передачі виконаних робіт Субпідряднику у строк, що не перевищує 10 (Десяти) робочих днів від дати його підписання. Якщо в процесі приймання робіт виявлено недоліки, Генпідрядник не підписує Акт приймання-передачі виконаних робіт і надає Субпідряднику мотивовану відмову, в якій вказує перелік недоліків та/або порушених зобов`язань та строк їх усунення. Субпідрядник не має права включати такі роботи до Акту приймання-передачі виконаних робіт за звітний період. Роботи, за якими були виявлені недоліки при їх прийманні у звітному періоді, після усунення виявлених недоліків, підлягають включенню до Акту приймання-передачі виконаних робіт приймань майбутніх періодів. Усунення недоліків/виконання порушених зобов`язань провадиться Субпідрядником власним коштом, у строки та на умовах, обумовлених сторонами у мотивованій відмові, але в обов`язковому порядку без продовження загальних строків виконання робіт.

Відповідно до п. 9.5 Договору Субпідрядник має право отримувати оплату за виконані роботи у розмірах та у строки, обумовлені в цьому Договорі;

Генпідрядник зобов`язаний прийняти роботи, виконані Субпідрядником, провести огляд їх результатів; при виявленні відступлень від умов цього Договору або інших недоліків заявити про них Субпідряднику (п. 9.6 Договору).

Здача-приймання робіт обумовлена сторонами у розділі 10 Договору.

Відповідно до п. 10.1 Договору здача-приймання Робот здійснюється сторонами у такій послідовності. Для підтвердження обсягів фактично виконаних робіт Субпідрядник надає Куратору для перевірки на предмет повноти та правильності оформлення проекти Актів приймання-передачі виконаних робіт, розроблені на підставі змінних завдань, чек-листів, табелів обліку фактично відпрацьованого часу. За відсутності зауважень, Куратор попередньо підтверджує зазначені в Акті обсяги та види виконаних робіт шляхом візування документації (п. 10.2 Договору).

Після виконання п. 10.2 Договору, на підставі фактично виконаних обсягів робіт, підтверджених Куратором, Субпідрядник формує у 4 (чотирьох) примірниках Акти приймання-передачі виконаних робіт, але не більше узгоджених Сторонами у Специфікаціях (п. 10.3 Договору).

Субпідрядник пред`являє в ОСР ПУ Генпідрядника Акт(и) приймання-передачі виконаних робіт. Інженер ОСР ПУ здійснює відповідну перевірку наданих документів (п.10.4 Договору).

Субпідрядник вчиняє дії, передбачені п.10.2.-10.4. Договору у строк до 20 (двадцятого) числа звітного місяця. У разі вчинення зазначених дій після 20 (двадцятого) числа звітного місяця фактично виконані Роботи підлягають прийманню та оплаті в наступному звітному періоді (п. 10.5 Договору).

У разі якщо у представників Генпідрядника, виникають зауваження до документів, що надаються, та/або до пред`явлених для приймання робіт (до обсягу, якості виконаних робіт, до переліку, змісту та оформлення наданих документів), Генпідрядник має право відмовитися від візування/підписання Акта(ів) приймання-передачі виконаних робіт, надавши письмову мотивовану відмову з переліком виявлених порушень та/або Недоліків. До усунення виявлених порушень та/або Недоліків Субпідрядником, Субпідрядник не має права включати такі роботи до Акту здачі-приймання виконаних робіт за звітний період та дані роботи підлягають прийманню в періоді, коли Недоліки/порушення були усунені. У будь-якому із зазначених у цьому пункті випадків вся відповідальність за можливе порушення строків виконання робіт, несвоєчасну їх оплату та інші негативні наслідки, пов`язані з подальшим порушенням Сторонами своїх зобов`язань та обов`язків за Договором, покладається на Субпідрядника (п. 10.6 Договору).

Відповідно до п. 10.7 Договору Субпідрядник передає Генпідряднику Акт приймання-передачі виконаних робіт, оформлений та підписаний у строки, згідно з п.10.5. цього договору; чек-лист або змінне завдання (при виконанні робіт по нормо-годинам); рахунок-фактуру на суму виконаних робіт у звітному періоді; Акт на матеріали, деталі, вузли, конструкції, обладнання та інші товарно-матеріальні цінності Генпідрядника, витрачені під час проведення робіт.

Згідно із пунктами 13.1., 13.2 Договору за невиконання або неналежне виконання умов цього Договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України. Сплата неустойки не звільняє сторони від виконання прийнятих він зобов`язань у натурі. У разі порушення строку оплати виконаних робіт Генпідрядник сплачує Підряднику пеню у розмірі 0,01% від несплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня. Пеня нараховується за період прострочення.

Відповідно до п. 18.4 Договору цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами, діє до 30 квітня 2022 року та поширює свою дію на взаємовідносини сторін, що виникли з 01 травня 2020 року. Закінчення терміну дії Договору не звільняє сторони від виконання прострочених на дату закінчення дії Договору зобов`язань, у тому числі гарантійних, а також не зупиняє нарахування штрафних санкцій до моменту фактичного виконання зобов`язань.

Специфікацією № 1 до договору сторони узгодили виконання робіт на території промислових майданчиків Замовника підприємств Групи ТОВ «Метінвест Холдинг, види робіт та найменування об`єкту: Технічне обслуговування, виконання поточних та капітальних ремонтів механічного обладнання ПАТ «ММК імені Ілліча».

Додатковими угодами від 05.04.2021 № 1, від 28.10.2021 №3 сторонами збільшено загальну суму договору з укладанням відповідних Специфікації № 2 та № 3.

Згідно із Специфікацією № 2 від 05.04.2021 загальна вартість робіт становила 20561310,00 грн. з ПДВ. Пунктом п. 5 цієї Специфікації визначень умови оплати - відстрочка платежу протягом 60 календарних днів з дати підписання актів приймання-передання виконаних робіт.

Додатковою угодою від 08.12.2021 № 4 сторони дійшли згоди, що оплата Генпідрядником заборгованості перед Субпідрядником за Актами прийому передачі виконаних робіт на загальну суму 952654,68 грн. проводиться протягом 119 календарних днів від дати підписання цієї додаткової угоди, в безготівковій формі.

Додатковою угодою від 01.02.2022 № 5 сторони визначили, що оплата Генпідрядником заборгованості перед Субпідрядником за Актами прийому передачі виконаних робіт на загальну суму 685518,67 грн. проводиться протягом 119 календарних днів від дати підписання цієї додаткової угоди, в безготівковій формі.

Додатковою угодою від 03.02.2022 № 6 сторони дійшли згоди, що оплата Генпідрядником заборгованості перед Субпідрядником за Актами прийому передачі виконаних робіт на загальну суму 457697,16 грн. проводиться протягом 119 календарних днів від дати підписання цієї додаткової угоди, в безготівковій формі.

З жовтня 2021 року по лютий 2022 року за дорученням відповідача позивач виконував роботи відповідно до умов договору.

Роботи виконувались на підставі змінного завдання з переліком виконуваних робіт, табеля обліку робочого часу до кожного змінного завдання.

За результатами виконання робіт сторонами оформлювались чек-листи з переліком виконаних робіт, а також табелі обліку робочого часу, на підставі яких позивач складав і передавав відповідачу акти виконаних робіт КБ-2в.

За поясненнями позивача, всі роботи виконані відповідно до умов договору належної якості та в необхідному обсязі, що підтверджується двосторонніми документами: чек-листи на всі обсяги виконаних робіт, а також табелі обліку робочого часу, якими зафіксовані відповідні показники за результатами виконаних всіх обсягів робіт. Жодних претензій до якості чи обсягу виконаних робіт відповідачем не заявлено.

Як зазначає позивач, з початком 24.02.2022 військової агресії Росії проти України значно ускладнився документообіг між сторонами, у зв`язку з чим частина вже підписаних сторонами актів виконаних робіт, виконаних по Специфікації № 2 відповідачем на адресу позивача не повернута.

На запит позивача листом № 256 від 25.08.2022 про повернення актів виконаних робіт разом із вимогою про сплату заборгованості, який отриманий відповідачем 31.08.2022, відповіді не отримано.

За твердженням позивача, акти виконаних робіт, крім актів №1 від 31.12.2021 на суму 25280,82 грн. та №296 від 31.01.2022 на суму 85557,96 грн., перелічені в додаткових угодах про оплату заборгованості Генпідрядника перед Субпідрядником №4 від 08.12.2021, №5 від 01.02.2022 та №6 від 03.02.2022, тому наявність заборгованості є безспірною.

Не повернуті відповідачем підписані сторонами акти виконаних робіт на загальну суму 699581,80 грн.:

- від 31.12.2021 № 1 на суму 25280,82 грн.;

- від 31.01.2022 на загальну суму 674300,98 грн. за наступним переліком (зазначається номер акту і сума): №277 на 12089,98 грн., №276 на 8157,96 грн., №289 на 16439,76 грн., №288 на 16393,32 грн., №280 на 8901,00 грн., №278 на 8901,00 грн., №279 на 7136,28 грн., №281 на 8901,00 грн., №283 на 48080,88 грн., №282 на 7 120,80 грн., №284 на 16 021,80 грн., №285 на 26 703,00 грн., №286 на 21 362,40 грн., №287 на 90883,08 грн., №275 на 128561,40 грн., №294 на 8196,48 грн., №292 на 21362,40 грн., №290 на 23158,08 грн., №291 на 7120,80 грн., №293 на 10681,20 грн., №295 на 92570,40 грн., №296 на 85557,96 грн.

Водночас у позивача наявні акти виконаних робіт (зазначається номер акту, дата, вартість виконаних за актом робіт):

- від 30.11.2021: №252, на 9705,96 грн., №253 на 17817,48 грн., №254 на 5123,88 грн., №255 на 7120,80 грн., №256 на 73096,56 грн., №257 на 6037,20 грн., №258 на 21408,84 грн., №259 на 8916,48 грн., №260 на 8916,48 грн., №261 на 17817,48 грн., №262 на 8916,48 грн., №263 на 32074,56 грн., №264 на 10681,20 грн., №265 на 33916,68 грн., №266 на 373842,00грн., №267 на 179428,68 грн., №268 на 137833,92 грн.;

- від 30.12.2021: №270 на 9538,62 грн., №271 на 9504,13 грн.;

- від 31.12.2021: №269 на 291952,80 грн., №272 на 139691,52 грн., №273 на 47910,60грн., №274 на 186921,00 грн.

Всього наявні у позивача акти виконаних робіт на суму 1638173,35 грн.

Загальна вартість прийнятих Генпідрядником робіт згідно підписаних сторонами актів виконаних робіт 2337755,15 грн. (699581,80 + 1638173,35).

Як повідомив суду відповідач, ним 07.04.2023 від АТ «ПУМБ» отримано вимогу про погашення заборгованості за договором субпідряду №3159 від 08.05.2020 (далі вимога АТ «ПУМБ»). Зі змісту вимоги АТ «ПУМБ» вбачається, що АТ «ПУМБ» (надалі Банк, Фактор) та ТОВ Будівельне підприємство Монтажсталь (надалі Клієнт) укладений Договір факторингу з регресом № МБ-Ф-DNI-3277 від 17.04.2020 зі змінами та доповненнями до нього згідно Додаткових угод № 1 від 19.08.2020, № 2 від 30.09.2020, № 3 від 01.06.2021 (надалі Договір факторингу). Статтею 1 Договору факторингу встановлено, що внаслідок відступлення Права вимоги Фактор замінює Клієнта як кредитора Боржника, у зв`язку з чим до Фактора переходять відповідні права кредитора за Контрактом, включаючи права на отримання вартості майна (продукції)/виконаних робіт/ наданих послуг, суми будь-яких штрафних санкцій (неустойок, штрафів, пені) та суми інших платежів за Контрактом. Разом із відступленням Права вимоги на користь Фактора відступаються всі інші права вимог Клієнта до Боржника, що випливають із Контракту з ним, зокрема, але не виключно, право вигодонабувача за договорами страхування, права на забезпечення, що передане Боржником за таким Контрактом тощо (у разі їх наявності та можливості відступлення).

Із доданих до вимоги документів вбачається, що 15.12.2021 АТ «ПУМБ» та ТОВ Будівельне підприємство Монтажсталь підписано Реєстр № 12, згідно з яким Клієнт відступив Фактору Права вимоги за Договором субпідряду № 3159 від 08.05.2020 за актами виконаних робіт №№ 252 268 на загальну суму 952654,68 гривень, а Фактором було перераховано Клієнту авансовий платіж в сумі 905021,95 грн. Також АТ «ПУМБ» та ТОВ Будівельне підприємство Монтажсталь 09.02.2022 підписано Реєстр № 13, згідно умов якого Клієнт відступив Фактору Права вимоги за вищевказаним Договором субпідряду №3159 від 08.05.2020 року за актами виконаних робіт №№ 269 289, 292 293 на загальну суму 1143215,83 гривень, а Фактором було перераховано Клієнту авансовий платіж в сумі 1086055,04 гривень. Таким чином, до АТ «ПУМБ» перейшли права кредитора за Договором субпідряду № 3159 від 08.05.2020 за актами виконаних робіт №№ 252 268, 269 289, 292 293), включаючи права на отримання вартості виконаних робіт/ наданих послуг, суми будь-яких штрафних санкцій (неустойок, штрафів, пені) та суми інших платежів за Договором субпідряду.

Зважаючи на наведені обставини позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, з урахуванням прийняття якої в рамках даної справи стягується заборгованість за Договором субпідряду № 3159 від 08.05.2020 за актами виконаних робіт від 31.12.2021 №1 на суму 25280,82 грн. та за актами виконаних робіт від 31.01.2022: № 290 на суму 23158,08 грн., № 291 на суму 7120,80 грн., № 294 на суму 8916,48 грн., № 295 на суму 92570,40 грн., № 296 на суму 85557,96 грн.; всього на суму 242604,54 грн.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язання щодо оплати вартості виконаних робіт за наведеними актами у визначений договором строк стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно положень ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішень суду.

Нормами статті 509 цього ж Кодексу встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За правилами ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов`язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов`язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред`являти один одному вимоги, пов`язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 854 ЦК України передбачено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно зі ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Обставини справи свідчать, що позивачем виконані передбачені Договором роботи, а позивачем факт виконання відповідачем робіт за спірними актами (крім акта № 290) визнано на загальну суму 219446,46 грн. До матеріалів справи відповідачем надано підписані з боку Генпідрядника (відповідача) акти виконаних робіт №№ 1, 291, 294, 295, 296, дата підписання 17.03.2023.

Заперечуючи прийняття робіт за актом № 290 на 23158,08 грн. відповідач вказав на направлення 01.02.2022 на електронну пошту позивача листа про неприйняття зазначених в акті робіт.

Однак, зі змісту наведеного відповідачем електронного листа вбачається, що відповідач вказав на неприйняття акту № 290 у січні 2022 року та зазначив, що акт буде прийнятий до обліку в наступному звітному періоді. Отже, цей лист не є свідченням неприйняття робіт, а навпроти вказує на прийняття робіт із зарахуванням у наступному місяці.

Зважаючи на вищенаведене, суд визнав доведеним факт виконання позивачем робіт за спірними актами, в тому числі за актом № 290 на суму 23158,08 грн.

Відповідно до приписів ст. 853 ЦК України та умов укладеного сторонами Договору обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника/Генпідрядника. Відповідачем в порушення ст.ст. 73, 74, 77 ГПК України не доведено таких обставин.

З огляду на викладені вище норми чинного законодавства, непідписання Генпідрядником Акту № 290 приймання виконаних робіт на суму 23158,08 грн. з ПДВ не звільняє замовника від обов`язку щодо його оплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п. 5.1 Договору оплата Генпідрядником виконаних робіт здійснюється на умовах, визначених в Специфікаціях. Згідно із п. 5 специфікації № від 05.04.2021 умови оплати - відстрочка платежу протягом 60 календарних днів з дати підписання актів приймання-передання виконаних робіт.

Отже, зважаючи на дату акта № 1 31.12.2021 та дати актів №№ 290, 291, 294, 295, 296 31.01.2022 та умови відстрочення платежу на 60 календарних днів з дати підписання акта, зобов`язання по оплаті вартості виконаних робіт за спірними актами настало 01.03.2022 та 01.04.2022 відповідно.

Додатковою угодою № 6 від 03.02.2022 сторони погодили інші строки оплати заборгованості за актами виконаних робіт згідно переліку, до якого увійшли в тому числі акти №№ 290, 291, 294, 295 протягом 119 календарних днів від дати підписання цієї додаткової угоди, що становить 03.06.2022 (останній день виконання зобов`язання).

Доводи відповідача про підписання спірних актів (крім акта № 290) лише 17.03.2023 та, відповідно, на ненастання строку виконання зобов`язання по оплаті суд визнав безпідставними. Дата підписання актів №№290, 291, 294, 295 31.01.2022 підтверджена додатковою угодою №6, яка датована 03.02.2022

Крім того дата актів №№1 (31.12.2021), 290, 291, 294, 295, 296 (31.01.2022) підтверджена фактом реєстрації позивачем податкових накладних за цими актами.

Відповідно до п. 187.1 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 28.08.2020 у справі № 922/2081/19 та від 03.06.2022 у справі № 922/2115/19, зареєстровані податкові накладні можуть вважатись доказами поставки товару.

Отже, складення і реєстрація позивачем податкових накладних за спірними актами та відповідне прийняття відповідачем цих податкових накладних свідчить про виконання позивачем робіт, оформлених цими актами.

Відповідач у відповідні періоди 2021 та 2022 років використав суми ПДВ у власній господарській діяльності як податковий кредит, за весь час з січня 2022 від податкового кредиту не відмовився, доказів зворотного не надав. Вказане свідчить, що відповідач погодився із фактом виконання робіт за відповідними актами як першою подією, яка обумовила виникнення зобов`язань з ПДВ у позивача і податкового кредиту у відповідача.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу приписів ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Під належним виконанням зобов`язання розуміють виконання належній особі, в належному місці, в належний строк (термін), з додержанням усіх інших вимог і принципів виконання зобов`язань. Якщо учасники зобов`язання порушують хоч би одну з умов його належного виконання, зобов`язання не припиняється, а трансформується (змінюється), оскільки в такому разі на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов`язки у вигляді відшкодування збитків, сплати неустойки тощо. Виконання таких додаткових обов`язків, як правило, не звільняє боржника від виконання зобов`язання в натурі. Лише після того, як сторони здійснять усі дії, що випливають із зобов`язання, воно вважатиметься припиненим. Виконання, яке припиняє зобов`язання, має бути належним чином оформлене (підтверджене).

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов`язання, та факт несплати відповідачем у визначений зобов`язанням термін виконаних позивачем робіт суд визнає доведеним. Доказів погашення суми боргу відповідачем суду не надано.

Доводи відповідача про застосування до позивача штрафів на суму 52000,00 грн. суд відхиляє як необґрунтовані.

Так, пунктом 13.13 договору субпідряду № 3159 від 08.05.2020 передбачено, що Генпідрядник має право в односторонньому безумовному порядку застосовувати до Субпідрядника оперативно-господарську санкцію у вигляді удержання суми пред`явленої Субпідряднику неустойки та розрахованих збитків з належних до сплати сум, в тому числі за виконані роботи і поставлені матеріали, шляхом відправлення Субпідряднику відповідного повідомлення із зазначенням утримуваної суми неустойки та розрахованих збитків.

Відповідач в обґрунтування застосування до позивача неустойки посилається на надані до матеріалів справи повідомлення про утримання штрафу від 15.06.2021, від 30.06.2021, від 19.08.2021, від 29.09.2021, від 25.11.2021 з актами про виявлені порушення правил та інструкцій по охороні праці, допущених підрядною організацією при виконанні робіт на території ПАТ «ММК ім. Ілліча». Однак, доказів направлення позивачу зазначених повідомлень, як то передбачено п. 13.13 Договору, відповідачем не надано.

Крім того, із змісту вказаних актів та повідомлень про порушення (їх дат) вбачається, що жодного відношення до виконаних Субпідрядником робіт за спірними актами виконаних робіт від 31.12.2021 №1 та від 31.01.2022 №№ 290, 291, 294, 295, 296 вказані документи не мають.

Отже, посилання відповідача на утримання із вартості виконаних за спірними актами робіт сум штрафів є необґрунтованим, підстави для зменшення суми заборгованості відповідача за цими актами на суми штрафів відсутні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 242604,54 грн. заборгованості за Договором є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

За порушення грошового зобов`язання позивач нарахував відповідачу 9340,59 грн. пені, 7677,00 грн. 3% річних та 44120,90 грн. інфляційних витрат (з урахуванням зменшення розміру позовних вимог).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пунктом 4 статті 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно зі ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань (далі Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

При цьому, статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Отже, визначальним для строку нарахування штрафних санкцій є наявність в умовах договору, визначеного за домовленістю сторін правочину, іншого порядку, ніж той, що законодавець передбачив у вказаній нормі.

Позивачем вимога про стягнення 9340,59 грн. пені за загальний період з 02.03.2022 по 22.05.2023 заявлена на підставі п. 13.2 Договору, згідно з яким, у разі порушення строку оплати виконаних робіт Генпідрядник сплачує Підряднику пеню у розмірі 0,01% від несплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня. Пеня нараховується за весь період прострочення.

Отже, положення договору містять вказівку на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановлений ч. 6 ст. 232 ГК України, тому підстави для застосування цієї норми відсутні.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, з урахуванням дат прострочення оплати за спірними актами, з урахуванням додаткової угоди № 6, суд встановив, що за заявлений позивачем період розмір пені становить 9340,59 грн., як і визначено позивачем. При цьому розмір пені не перевищує подвійної облікової ставки НБУ за відповідні періоди. Вимога про стягнення пені задовольняється в сумі 9340,59 грн.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за загальний період з 02.03.2022 по 22.05.2023, з урахуванням дат прострочення оплати за спірними актами, з урахуванням додаткової угоди № 6, суд визнав його правильним, вимога про стягнення з відповідача 3% річних задовольняється судом в заявленій сумі 7677,00 грн.

При перевірці розрахунку позивача за вимогою про стягнення втрат від інфляції суд виходив з наступного:

Індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України Про індексацію грошових доходів населення у наступному місяці.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 надала наступні роз`яснення:

- сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця;

- якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці;

- методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

1) час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

2) час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат за визначений позивачем загальний період: березень 2022 року березень 2023 року, виходячи із прострочених сум заборгованості за спірними актами, з урахуванням додаткової угоди № 6, суд встановив, що за заявлений позивачем період сума інфляційних втрат складає 44120,90 грн., як і визначено позивачем. Вимога про стягнення інфляційних втрат задовольняється в цій сумі.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Відповідач визнані судом обґрунтованими позовні вимоги не спростував, доказів, які могли б свідчити про своєчасне виконання ним зобов`язання по оплаті вартості виконаних робіт, або звільнення його від такого обов`язку, не надав.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Судовий збір на підставі пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Наведені позивачем у попередньому (орієнтовному) розрахунку судових витрат 45000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу судом не розподіляються, оскільки позивач вказав на надання доказів понесення цих витрат протягом п`яти днів з моменту прийняття рішення.

Також, суд констатує наявність підстав для повернення з Державного бюджету суми зайво сплаченого судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України Про судовий збір. Так, пунктом 1 статті 4 вказаного Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Зокрема, згідно пп. 2 п.2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судом розглянуті вимоги про стягнення з відповідача 303743,23 грн. (з урахуванням прийнятого судом зменшення розміру позовних вимог), тобто, предметом розгляду даної справи є вимога майнового характеру, за розгляд якої належить до сплати 1,5 відсотки ціни позову, що складає 4556,15 грн.

Згідно наданих до позову та до заяви про збільшення розміру позовних вимог платіжних доручень № 17 від 19.09.2022, № 25 від 10.10.2022, № 51 від 10.01.2023 та квитанції № 32528798800006755386 від 21.04.2023 позивачем сплачено 43490,78 грн. судового збору, отже, сума зайво сплаченого судового збору складає 38934,63 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

В поданій 26.07.2023 через систему Електронний суд позивач просив повернути суму надмірно сплаченого судового збору.

Отже, сума зайво сплаченого ТОВ Будівельне підприємство Монтажсталь судового збору в розмірі 38934,63 грн. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету, про що судом буде винесено відповідну ухвалу.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Метінвест-Промсервіс (Південне шосе, буд. 72, м. Запоріжжя, 69008; ідентифікаційний код 39641616) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Будівельне підприємство Монтажсталь (юридична адреса: просп. Перемоги, буд. 131, прим. 3, м. Київ, 03179, адрес для листування: вул. Донецьке шосе, буд. 7, м. Дніпро, 49080, ідентифікаційний код 42884999) 242604,54 грн. (двісті сорок дві тисячі шістсот чотири грн. 54 коп.) основного боргу, 9340,59 грн. (дев`ять тисяч триста сорок грн. 59 коп.) пені, 7677,00 грн. (сім тисяч шістсот сімдесят сім грн. 00 коп.) 3% річних, 44120,90 грн. (сорок чотири тисячі сто двадцять грн. 90 коп.) інфляційних втрат та 4556,15 грн. (чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят шість грн. 15 коп.) судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У зв`язку із запровадженням воєнного стану на території України, веденням бойових дій на території Запорізької області, інтенсивними ракетними та артилерійськими обстрілами м. Запоріжжя у період з 26.07.2023 по 17.08.2023, що загрожувало життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів та працівників суду в умовах збройної агресії проти України, повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 18.08.2023.

Суддя В.В. Левкут