Рішення

від 21.08.2023 по справі 910/8173/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.08.2023Справа № 910/8173/23

За позовом Приватного підприємства "КАЛИНТОРГ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ БУДІВНИЦТВА ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ"

про стягнення 269 548,2 грн

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Ратківська А.Р.

Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "КАЛИНТОРГ" (далі - позивач, ПП "КАЛИНТОРГ") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ БУДІВНИЦТВА ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ" (далі - відповідач, ТОВ "УКБР") про стягнення 269 548,20 грн заборгованості на підставі Договору № 730 від 01.12.2021, з яких: 175 972,41 грн основного боргу, 51 649,98 грн інфляційних нарахувань, 7 468,44 грн 3% річних, 34 457,37 грн пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 позовну заяву ПП "КАЛИНТОРГ" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №910/8173/23, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2023 закрито провадження у справі № 910/8173/23 в частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 140 972,41 грн у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.08.2023 у справі № 910/8173/23 (повне рішення складено 09.08.2023) позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ БУДІВНИЦТВА ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ" на користь Приватного підприємства "КАЛИНТОРГ" 35 000,00 грн основного боргу, 34 457,37 грн пені, 51 649,98 грн інфляційних втрат, 7 463,90 грн 3 % річних та 3 234,58 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

11.08.2023 в системі "Електронний суд" сформована та 14.08.2023 зареєстрована в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення, відповідно до якої позивач просить суд прийняти додаткове рішення у справі №910/8173/23, яким стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 56 954,82 грн (далі - заява про ухвалення додаткового рішення).

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення та додані до неї докази, суд

УСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 3 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Оскільки розгляд справи № 910/8173/23 здійснювався судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання), розгляд заяви позивача про ухвалення додаткового рішення здійснюється відповідно до ч. 3 ст. 244 ГПК України в тому самому порядку.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи (ч. 3 ст. 124 ГПК України).

З матеріалів справи вбачається, що безпосередньо у позовній заяві позивачем наведено попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, який складається з суми судового збору в розмірі 3 234,58 грн та з суми витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, в фіксованому розмірі 30 000,00 грн та гонорару успіху в розмірі 10% від ціни позову. Позивач також зазначив, що докази на підтвердження витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката будуть надані суду в порядку, визначеному ГПК України.

При ухваленні рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2023 у справі № 910/8173/23, суд відповідно до приписів ст. 238 ГПК України вирішив питання стосовно розподілу судових витрат в частині судового збору, поклавши судовий збір у сумі 3 234,58 грн на відповідача.

При ухваленні рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2023 у справі № 910/1366/23, суд також вирішив питання стосовно розподілу витрат відповідача на професійну правничу допомогу, поклавши понесені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу на відповідача.

Водночас, стосовно витрат позивача на професійну правничу допомогу, проаналізувавши наявні в матеріалах справи станом на час ухвалення рішення докази, суд дійшов висновку, що "позивачем не було подано доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу у сумі 30 000,00 грн та 10% від ціни позову в якості відшкодування гонорару успіху, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування таких витрат позивача на професійну правничу допомогу".

Отже, станом на час ухвалення рішення, у суду були відсутні підстави для відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу. Однак, з огляду на зроблену позивачем у позовній заяві заяву про те, що документи на обгрунтування понесених судових витрат (правнича допомога) будуть надані до суду у строки, визначені ГПК України, судом не вирішено питання про судові витрати в частині витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Виходячи з приписів ч. 1, 3 ст. 124, ч. 8 ст. 129, ч. 1 ст. 244, ч. 1, 8 ст. 252 ГПК України та зроблену позивачем у позовній заяві відповідну заяву, суд відзначає, що позивач мав право подати докази на підтвердження розміру судових витрат (в частині витрат на професійну правничу допомогу) у порядку та строки, визначені ч. 8 ст. 129 ГПК України.

За приписами ч. 1 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться (ч. 8 ст. 252 ГПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Судом враховано, що оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів - не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні. Водночас в даному випадку до правовідносин сторін підлягає застосуванню інша вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Відповідний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 06.10.2020 у справі № 922/376/20.

Рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/8173/23 ухвалено 09.08.2023, а заява про ухвалення додаткового рішення з вимогою про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 56 954,82 грн та доданими до неї доказами сформована в системі "Електронний суд" 11.08.2023, тобто в межах встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України строку на її подання.

Приписами ст. 126 ГПК України встановлено:

1. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

2. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

3. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

5. У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

6. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України, згідно приписів якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом із тим, у частині 5 статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Критерії, визначені частиною четвертою статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у загальній сумі 56 954,82 грн позивачем було подано такі документи (з урахуванням документів, доданих до заяви про ухвалення додаткового рішення):

- Договір № 2405/23 про надання правової допомоги від 24.05.2023, укладений між ПП "КАЛИНТОРГ" (клієнт, позивач) та адвокатом Скрипчуком Микитою Євгеновичем (адвокат);

- Додаток №1 до Договору про надання правової допомоги № 2405/23 від 24.05.2023;

- ордер серія АЕ №1201490 від 24.05.2023, виданий адвокатом, що здійснює адвокатську діяльність індивідуально на надання правничої (правової) допомоги ПП "КАЛИНТОРГ";

- Акт приймання-передачі наданих послуг від 09.08.2023 на суму 56 954,82 грн;

Відповідно до п. 1.1. Договору № 2405/23 про надання правової допомоги від 24.05.2023 визначено, що Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання з представництва інтересів та захисту прав Клієнта щодо участі в розгляді справи за позовом Клієнта до ТОВАРИСТВА 3 ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ БУДІВНИЦТВА ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ» (далі - ТОВ «УКБР») про стягнення заборгованості за договором №730 від 01 грудня 2021 року, а Клієнт зобов?язується прийняти надані послуги та оплатити їх та фактичні витрати, необхідні для виконання цього Договору.

Відповідно до п. 4.1. Договору № 2405/23 про надання правової допомоги від 24.05.2023 визначено, що порядок оплати і вартість послуг Виконавця, що надаються в рамках реалізації цього Договору, визначається в додатку № 1 до Договору і є його невід?ємною частиною.

Згідно з п. 1 додатку № 1 до Договору № 2405/23 про надання правової допомоги від 24.05.2023, розмір гонорару Адвоката за правову допомогу по даному Договору є фіксованим та складає 30 000 (тридцять тисяч) гривень.

Умовами п.3 додатку № 1 до Договору № 2405/23 про надання правової допомоги від 24.05.2023 встановлено, що оплата гонорару Адвоката здійснюється Клієнтом в наступному порядку: 30 000 (тридцять тисяч) гривень протягом 30 (тридцяти) банківських днів з моменту прийняття судом рішення по справі.

Відповідно до п. 4 додатку № 1 до Договору № 2405/23 про надання правової допомоги від 24.05.2023 належним виконанням даного Договору в частині представництва інтересів Клієнта в суді слід вважати отримання рішення суду на користь Клінта.

Додатково до розміру гонорару Адвоката визначеного в пункті 1 даного Додатку №1 до Договору Клієнт за результатом розгляду справи, що є предметом цього Договору, зобов?язується сплатити «гонорар успіху». Вказаний «гонорар успіху» складає 10 (десять) відсотків від загальної суми яка буде стягнута судом на користь Клієнта за судовим рішенням. У разі якщо Відповідачем відповідна сума коштів сплачена після подання позовної заяви або після відкриття провадження судом, «гонорар успіху» розраховується від ціни позову, тобто сума добровільно сплачена Відповідачем після відкриття провадження враховується під час визначення гонорару успіху (п. 5 додатку № 1 до Договору № 2405/23 про надання правової допомоги від 24.05.2023).

Згідно з п. 6 додатку № 1 до Договору № 2405/23 про надання правової допомоги від 24.05.2023, «гонорар успіху» підлягає сплаті Клієнтом протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати набрання відповідним судовим рішенням законної сили.

Судом встановлено, що сторони склали та підписали Акт приймання-передачі наданих послуг від 09.08.2023 на суму 56 954,82 грн, згідно якого адвокат надав, а позивач прийняв правничі послуги у вигляді підготовки та поданні позовної заяви до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ БУДІВНИЦТВА ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ» про стягнення заборгованості за договором №730 від 01 грудня 2021 року, підготовки розрахунку штрафних санкцій до позовної заяви, підготовки та подачі заяви про зменшения позовних вимог у справі №910/8173/23 у фіксованому розмірі 30 000,00 грн та гонорар успіху 10% від суми задоволених позовних вимог у розмірі 26 954,82 грн.

Вирішуючи питання щодо можливості стягнення витрат на професійну правничу допомогу, яка є "гонораром успіху", суд виходить з такого.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Велика Палата Верховного Суду зазначала про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зауважила, що за наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями у присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22.02.2005 у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70- 72).

З урахуванням наведеного, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 27.09.2022 у справі № 910/3547/21.

Позивач заявив до стягнення з відповідача у складі витрат на професійну правничу допомогу 26 954,82 грн «гонорару успіху» на підставі п. 5 додатку № 1 до Договору.

Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення "гонорару успіху", у справі яка розглядається, є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат. Стягнення заявленої суми має співвідноситися із виконаною роботою щодо представництва інтересів у суді та досягнення обумовленого між сторонами успішного результату.

У зв`язку із наведеним, суд бере до уваги, що справа № 910/8173/23 не є справою значної складності, враховуючи характер спірних правовідносин, на користь чого свідчить і те, що позивачем, окрім позовної заяви та заяви про зменшення розміру позовних вимог, не подавались жодні інші заяви по суті спору, зокрема відповідь на відзив, заперечення.

Отже, суд вважає, що клопотання позивача щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу в частині стягнення 26 954,82 грн ("гонорар успіху") не відповідає критерію розумності, такі витрати не мають характеру необхідних, не співрозмірні із виконаною роботою під час розгляду Господарським судом міста Києва справи № 910/8173/23, а їх відшкодування за відсутності достатнього обгрунтування з огляду на обставини цієї справи матиме надмірний характер.

Надавши оцінку наявним в матеріалах справі доказам, беручи до уваги ступінь складності справи та виконані адвокатом роботи (надані послуги), принципи справедливості та верховенства права, співмірності та розумності судових витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є частково обґрунтованими та з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн.

Керуючись ст. 74, 86, 123, 126, 129, 233, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Вимоги Приватного підприємства "КАЛИНТОРГ" про розподіл витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ БУДІВНИЦТВА ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ" (Україна, 01013, місто Київ, ВУЛИЦЯ ПРОМИСЛОВА, будинок 4, ідентифікаційний код 36483094) на користь Приватного підприємства "КАЛИНТОРГ" (Україна, 08623, Київська обл., Васильківський р-н, селище міського типу Калинівка, ВУЛИЦЯ ЗАЛІЗНИЧНА, будинок 158, ідентифікаційний код 35325899) 30 000,00 грн (тридцять тисяч гривень 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

3. У задоволенні решти вимог відмовити.

4. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку, передбаченому ст. 253, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткового рішення складено 21.08.2023.

Суддя Оксана ГУМЕГА