Рішення

від 21.08.2023 по справі 911/1461/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" серпня 2023 р. м. Київ Справа № 911/1461/23

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АНФАС" (08112, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Капітанівка, вул. Дачна, буд. 1В)

та до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 203458,52 грн. заборгованості за договором про надання банківських послуг - кредитної лінії № МБ-КІЕ-ГЛ-КФ-954/КЛ-1 від 28.06.2022 р. та договором поруки № МБ-КІЕ-П-КФ-954/1 від 28.06.2022 р., у тому числі - 191000,00 грн. основного боргу, 12458,52 грн. процентів за користування кредитом,

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" (далі - АТ "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК", позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АНФАС" (далі - ТОВ "АНФАС", відповідач 1) та ОСОБА_1 (далі - відповідач 2) про солідарне стягнення 203458,52 грн. заборгованості за договором про надання банківських послуг - кредитної лінії № МБ-КІЕ-ГЛ-КФ-954/КЛ-1 від 28.06.2022 р. та договором поруки № МБ-КІЕ-П-КФ-954/1 від 28.06.2022 р., у тому числі - 191000,00 грн. основного боргу, 12458,52 грн. процентів за користування кредитом.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем 1 своїх зобов`язань за кредитним договором № МБ-КІЕ-ГЛ-КФ-954/КЛ-1 від 28.06.2022 р. в частині повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом. Також позивач зазначає про укладення з ОСОБА_1 договору поруки № МБ-КІЕ-П-КФ-954/1 від 28.06.2022 р., за яким відповідач 2 як поручитель зобов`язався перед банком у повному обсязі солідарно відповідати за порушення відповідачем 1 взятих на себе зобов`язань, що випливають з кредитного договору № МБ-КІЕ-ГЛ-КФ-954/КЛ-1 від 28.06.2022 р. Згідно умов кредитного договору № МБ-КІЕ-ГЛ-КФ-954/КЛ-1 від 28.06.2022 р. позивач надав кредит відповідачу 1, проте, ТОВ "АНФАС" не виконало належним чином свої зобов`язання за зазначеним договором, укладеним з позивачем, у визначені строки не погасило заборгованість із повернення кредитних коштів та зі сплати відсотків за користування кредитом, у зв`язку з чим позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів 191000,00 грн. основного боргу, 12458,52 грн. процентів за користування кредитом, а також судовий збір.

Беручи до уваги характер спірних правовідносин, предмет, підстави позову і обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, зважаючи на заявлену позивачем у даному спорі ціну позову, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд дійшов висновку, що справа за поданою Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "АНФАС" та до ОСОБА_1 про стягнення 203458,52 грн. заборгованості за договором про надання банківських послуг - кредитної лінії № МБ-КІЕ-ГЛ-КФ-954/КЛ-1 від 28.06.2022 р. та договором поруки № МБ-КІЕ-П-КФ-954/1 від 28.06.2022 р., у тому числі - 191000,00 грн. основного боргу, 12458,52 грн процентів за користування кредитом, підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.06.2023 р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи № 911/1461/23 постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Копія вказаної ухвали суду отримана позивачем 16.06.2023 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0600028729895, відповідачем 1 - 21.06.2023 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0600028731830. Вручення відповідачу 2 поштового відправлення № 0600028732020 не відбулося, і конверт повернувся на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Згідно з ч. 10 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України судові рішення вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 232 ГПК України, ухвала є судовим рішенням.

Поряд з цим, п. 99 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 р., встановлено, що рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка"), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Частиною 6 ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення, зокрема, є: день вручення судового рішення під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

В силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Відповідно до абз. 1 п. 116 Правил надання послуг поштового зв`язку, зокрема, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.

Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику (абз. 1 п. 117 Правил).

Отже, встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, а також строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас, законодавство України, в тому числі - ГПК, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема, позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

У разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Поряд з тим слід зазначити, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку - суду. Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 р. у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 р. у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 р. у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 р. у справі № 24/260-23/52-б, від 19.05.2021 р. у справі № 910/16033/20.

Суд також зазначає, що у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З урахуванням наведеного, відповідач 2 не був позбавлений можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Київської області від 12.06.2023 р. у справі № 911/1461/23 в Єдиному державному реєстрі судових рішень, яка опублікована та доступна до вільного перегляду.

У строк, встановлений ч. 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, клопотань від сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 161 ГПК України до заяв по суті справи належать відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив.

Відзиву на позов чи інших пояснень або заперечень щодо позовних вимог відповідачем до матеріалів справи не подано.

З огляду на зазначене, у відповідності з приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає дану справу за наявними в ній на час ухвалення рішення матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

28.06.2022 р. між Акціонерним товариством "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АНФАС" (клієнт) був укладений Генеральний договір про надання банківських послуг № МБ-КІЕ-ГЛ-КФ-954/1, відповідно до п. 2.2 якого банк зобов`язався надати клієнту банківські послуги, а клієнт зобов`язався належним чином виконати зобов`язання, що встановлені в цьому договорі, договорах та Правилах надання банківських послуг за активними банківськими операціями корпоративних клієнтів малого бізнесу, що розміщуються на інтернет-сайті банку (за електронною адресою: https://www.pumb.ua), в тому числі - своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату банківської послуги.

Умовами п. 1.1 Генерального договору встановлено суму генерального ліміту в розмірі 5000000,00 грн. та дату закінчення строку дії генерального ліміту - 27.05.2032 р.

Згідно з п. 2.1 Генерального договору, термін "Правила" використовується в цьому договорі в наступному значенні: типові Правила надання банківських послуг за активними банківськими операціями корпоративних клієнтів малого бізнесу, що розміщуються на інтернет-сайті банку (за електронною адресою: https://www.pumb.ua/) (надалі за текстом - Правила). Всі інші терміни, що використовуються в Генеральному договорі, мають значення, наведені у Правилах.

У відповідності з п. 2.2 Генерального договору та п. 3.1 Правил, банк надає клієнту банківські послуги, а клієнт приймає банківські послуги та зобов`язується належним чином виконувати зобов`язання, що встановлені в Генеральному договорі, Правилах та договорах про надання банківських послуг, у тому числі - своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату банківських послуг.

У відповідності з п. 3.1 та п. 3.2 Генерального договору підписанням Генерального договору клієнт підтверджує своє ознайомлення та повну, безумовну, остаточну безстрокову і безвідкличну згоду з усіма умовами Правил. З моменту укладання Генерального договору Правила стають його невід`ємною частиною. Підписанням Генерального договору клієнт підтверджує отримання ним у день підписання Генерального договору (за обраним ним способом) тексту Правил.

Згідно з розділом І Правил надання банківських послуг за активними банківськими операціями корпоративних клієнтів малого бізнесу, початком розрахункового періоду є дата першого надання кредиту та/або перший банківський день після 24 числа місяця (з його урахуванням), датою закінчення розрахункового періоду є перший банківський день після 24 числа місяця (без його урахування) або день, що передує даті повернення всієї суми заборгованості за кредитом.

У відповідності з п. 2.1 Правил, ці Правила регулюють відносини між банком та клієнтами, з якими укладено Генеральні договори про надання банківських послуг, щодо надання, використання та повернення кредитних коштів, здійснення оплати банківських послуг. Правила затверджуються банком, підписуються від імені банку уповноваженою особою та містять типові умови надання банківських послуг.

Погодження клієнтом цих Правил здійснюється шляхом укладення Генерального договору про надання банківських послуг. Належним чином підписаний клієнтом Генеральний договір про надання банківських послуг розглядається сторонами як приєднання клієнта до умов Правил (п. 2.2 Правил).

Відповідно до пп. 11.2.9 п. 11.2 Правил, нарахування процентів за кредитом здійснюється у валюті банківської послуги за фактичну кількість днів користування кредитом в розрахунковому періоді, виходячи з 365 днів у році, якщо банківську послугу надано у національній валюті України, або 360 днів у році, якщо банківську послугу надано у іншій валюті.

За умовами пп. 11.2.10 п. 11.2 Правил, проценти за користування кредитом нараховуються банком щоденно на суму залишку заборгованості клієнта за банківською послугою на кінець операційного дня.

Згідно з пп. 11.2.11 п. 11.2 Правил, нараховані проценти за відповідний розрахунковий період сплачуються клієнтом щомісячно не пізніше 25 числа кожного місяця включно. У разі, якщо дата сплати процентів або комісійної винагороди припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, датою сплати процентів/комісійної винагороди встановлюється наступний банківський день.

Закінчення строку надання банківської послуги не звільняє клієнта від обов`язку сплачувати на користь банку проценти за користування банківською послугою за весь час прострочення клієнтом погашення заборгованості за банківською послугою (пп. 11.2.12 п. 11.2 Правил).

У відповідності з пп. 11.2.13 п. 11.2 Правил, у випадку прострочення погашення заборгованості за банківською послугою клієнт сплачує проценти за неправомірне користування коштами у розмірі, що дорівнює розміру процентної ставки на прострочену заборгованість, визначеному договором про надання банківської послуги, які нараховуються за кожний календарний день прострочення на суму заборгованості, строк погашення якої настав, з дати виникнення заборгованості до дати її погашення. Порядок нарахування та сплати аналогічний порядку для процентів на строкову заборгованість.

У рамках Генерального договору, 28.06.2022 р. між Акціонерним товариством "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АНФАС" (клієнт) було укладено договір про надання банківської послуги - кредитної лінії № МБ-КІЕ-ГЛ-КФ-954/КЛ-1, відповідно до розділу І якого ліміт банківської послуги становить 318400,00 грн.; дата припинення чинності ліміту банківської послуги - 25.12.2022 р. включно; розмір процентної ставки - 23% річних; розмір ставки на прострочену заборгованість - 23% річних.

Розділом І договору, окрім іншого, визначено, що позичальник зобов`язується використати кредит виключно за таким цільовим призначенням: на рефінансування кредитної заборгованості за договором № МБ-КІЕ-Ов-10253 від 29.09.2020 р.

ТОВ "АНФАС" звернулося до АТ "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" із заявою на отримання кредитних коштів від 30.06.2022 р., за змістом якої клієнт просив надати кредитні кошти згідно умов договору № МБ-КІЕ-ГЛ-КФ-954/КЛ-1 від 28.06.2022 р. в сумі 316850,87 грн.

АТ "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" перерахувало на рахунок ТОВ "АНФАС" 316850,87 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № TR.59292369.71030.27112 від 30.06.2022 р., з призначенням платежу «рефінанс кредитні кошти за договором № МБ-КІЕ-ГЛ-КФ-954/КЛ-1 від 28/06/2022 за позикою ТОВ «АНФАС»».

Як зазначає банк у позовній заяві, починаючи з 28.12.2022 р., заборгованість товариства за основною сумою кредиту є простроченою та станом на 02.05.2023 р. складала 191000,00 грн.

27.02.2023 р. на адресу позичальника банком була направлена вимога № КНО-61.1.3.5/39 від 26.02.2023 р. про погашення простроченої заборгованості за Генеральним договором № МБ-КІЕ-ГЛ-КФ-954/1 від 28.06.2022 р. Вимога отримана позичальником, що підтверджується трекінгом поштового відправлення № 6508205416418.

Відповідь на вимогу отримано не було, заборгованість не сплачено.

У забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 28.06.2022 р., АТ "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) було укладено договір поруки № МБ-КІЕ-П-КФ-954/1, відповідно до п. 1.1 якого поручитель поручається перед кредитором за виконання зобов`язань в повному обсязі, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки, витрат кредитора, боржника - ТОВ «АНФАС» за основним зобов`язанням, до складу якого входить: Генеральний договір про надання банківських послуг № МБ-КІЕ-ГЛ-КФ-954/1 від 28.06.2022 р., з Генеральним лімітом - 5000000,00 грн., дата закінчення строку дії Генерального ліміту - 27.05.2032 р.

Пунктом 2.1 договору поруки передбачено, що в разі порушення зобов`язання боржником, у тому числі - невиконання та/або неналежного виконання боржником основного зобов`язання у строки, визначені договором, з якого випливає основне зобов`язання, поручитель зобов`язаний в перший день порушення боржником основного зобов`язання (або певної його частини) виконати таке основне зобов`язання (або певну його частину) незалежно від факту направлення йому кредитором відповідної вимоги. При цьому кредитор не зобов`язаний підтверджувати буд-яким чином факт порушення основного зобов`язання боржником.

Порука за цим договором припиняється у разі виконання основного зобов`язання в повному обсязі (п. 4.1 договору поруки).

27.02.2023 р. банк на адресу поручителя ОСОБА_1 направив вимогу за № КНО-61.1.3.5/40 від 26.02.2023 р. щодо виконання зобов`язань за договором поруки № МБ-КІЕ-П-КФ-954/1 від 28.06.2022 р. Вимога отримана поручителем особисто, що підтверджується трекінгом поштового відправлення № 6508205416434.

Однак, зазначена вимога залишилась без виконання.

Враховуючи те, що у добровільному порядку банку не було сплачено відповідну заборгованість, останній і звернувся до суду з даним позовом, предметом якого є вимога банку про солідарне стягнення з відповідачів, як боржника і поручителя, 191000,00 грн. основного боргу, 12458,52 грн. процентів за користування кредитом,

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань.

Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодуксу України.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до частини 2 цієї ж статті до відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

За приписами ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Поряд з цим, відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Стаття 554 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі (частини 1, 2 статті 543 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вбачає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на таке.

Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг - кредитної лінії № МБ-КІЕ-ГЛ-КФ-954/КЛ-1 від 28.06.2022 р. виконав належним чином, на виконання договору надав відповідачу кредит в розмірі 316850,87 грн., що підтверджується платіжною інструкцією, копія якої наявна в матеріалах справи; відповідач 1 заборгованість по кредиту у повному обсязі не погасив, що вбачається з наявних матеріалів справи, внаслідок чого заборгованість відповідача 1 перед позивачем за договором про надання банківських послуг - кредитної лінії № МБ-КІЕ-ГЛ-КФ-954/КЛ-1 від 28.06.2022 р. станом на момент судового розгляду справи складає 191000,00 грн., що підтверджується долученими до справи доказами та не спростовано відповідачем 1.

З матеріалів справи слідує, що відповідачі свої обов`язки, які визначено умовами зазначених вище правочинів, належним чином не виконали.

Вказану обставину відповідачами не спростовано, доказів здійснення сплати суми заборгованості, заявленої до стягнення у даній справі, до матеріалів останньої станом на час прийняття рішення не надано.

Враховуючи те, що своєчасне повернення відповідних коштів є одним з основних обов`язків відповідачів, належне виконання якого вимагається законом та договорами, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо солідарного стягнення з відповідачів заборгованості за кредитом у розмірі 191000,00 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідачів 12458,52 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Як зазначалося вище, згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У договорі про надання банківських послуг - кредитної лінії № МБ-КІЕ-ГЛ-КФ-954/КЛ-1 від 28.06.2022 р. було встановлено процентну ставку 23% річних.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок процентів за період з 29.12.2022 р. до 02.05.2023 р. у розмірі 12458,52 грн., суд вбачає його арифметично вірним та обґрунтованим, у зв`язку з чим вимога банку про солідарне стягнення з відповідачів процентів у вказаному розмірі підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" про солідарне стягнення з відповідачів 1, 2 заявлених до стягнення сум у повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідачів в рівних частинах по 1525,94 грн. з кожного, оскільки солідарне стягнення судового збору приписами Господарського процесуального кодексу не передбачено.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "АНФАС" (08112, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Капітанівка, вул. Дачна, буд. 1В, код 35121911) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, код 14282829) 191000 (сто дев`яносто одну тисячу) грн. 00 коп. основного боргу, 12458 (дванадцять тисяч чотириста п`ятдесят вісім) грн. 52 коп. процентів.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АНФАС" (08112, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Капітанівка, вул. Дачна, буд. 1В, код 35121911) на користь Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, код 14282829) 1525 (одну тисячу п`ятсот двадцять п`ять) грн. 94 коп. судового збору.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, код 14282829) 1525 (одну тисячу п`ятсот двадцять п`ять) грн. 94 коп. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Рішення підписане 21.08.2023 р.

Суддя В.М. Бабкіна