Ухвала

від 21.08.2023 по справі 911/2548/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"21" серпня 2023 р., м. Київ Справа № 911/2548/23

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Громадської організації Садове товариство "Руслан" (08640, Київська обл., Фастівський р-н, село Мала Солтанівка, код ЄДРПОУ 35438831)

про визнання недійсними та скасування рішення правління та рішення загальних зборів,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Громадської організації Садове товариство "Руслан" про визнання недійсними та скасування рішення правління та рішення загальних зборів.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Таким чином, оскільки заявлений позов містить ознаки корпоративних спорів та виникає з відносин, що пов`язані з управлінням юридичною особою - cпір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Суд вважає за необхідне акцентувати увагу позивача на вимогах, які ГПК України ставить до позовів у господарських справах. Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Дослідивши позов, суд встановив, що позивач у розділі VI описової частини позовної заяви, який іменується "Особисте зобов`язання про відсутність інших спорів" вказала наступне: " ОСОБА_1 надає суду власне письмове підтвердження, що мною не подано іншого позову до Громадської організації «Садове товариство «Руслан» про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів членів Громадської організації «Садове товариство «Руслан» оформлене протоколом №1 від 29.04.2023 року про затвердження рішення правління щодо виключення ОСОБА_1 з членів ГО СТ "Руслан" та рішення (оформлене протоколом №6) правління ГО СТ "Руслан" від 14.11.2021 про виключення ОСОБА_1 з членів садового товариства."

Здійснивши перевірку долучених до позову доказів, суд з`ясував, що незважаючи на наведені позивачем відомості, ним додано до позовної заяви рішення у справі № 911/1392/22. Відповідно, з цього вбачається, що в провадженні Господарського суду Київської області перебувала справа № 911/1392/22 за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації Садове товариство "Руслан" про визнання недійсними та скасування рішення правління організації та зобов`язання вчинити дії. У справі № 911/1392/22 судом прийнято рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. З тексту рішення № 911/1392/22, яке набрало законної сили та не є скасованим в апеляційному порядку, вбачається, що предметом розгляду тієї справи були вимоги позивача про визнання недійсними та скасування рішення правління Громадської організації Садове товариство "Руслан" від 14.11.2021, що оформлене протоколом № 6.

В той же час, позивачем при поданні нового позову не доведено до відома суду, який розглядає позов про те, що судом у межах іншого провадження вже розглядалися такі вимоги, які в силу тих чи інших підстав залишені без задоволення, а лише формально дотримано вимоги до позовної заяви.

Варто зазначити, що рішенням у справі № 911/1392/22 вже дана оцінка рішенню правління, що оформлене протоколом №6, яке позивач повторно просить визнати недійсним та скасувати. Судом в межах справи № 911/1392/22 чітко зазначено, що таке рішення правління носить виключно рекомендаційний характер. Про це позивачем не зазначено, натомість, подано новий позов, метою якого є переоцінка обставин прийняття спірного протоколу, який вже був досліджений судом у межах справи справи № 911/1392/22. Оскільки позивачем не зосереджено увагу суду на рішенні у справі № 911/1392/22, ним також і не наведено підстав, якими б можна було обгрунтувати повторне подання такого позову до того самого суду, з тих самих підстав, з тими ж вимогами, що виникають з тих самих правовідносин та обгрунтовуються тими ж доказами, заявлені до того ж позивача.

Суд вважає, що формальне дотримання визначених у статті 162 ГПК України вимог до позовної заяви у цьому випадку є ненаданням повних відомостей про спірні правовідносини та вважається введенням суду в оману.

Частиною 4 статті 42 ГПК України визначено, що за введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.

За положеннями частини 2 статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до частини 3 цієї ж статті у випадку невиконання учасником справи його обов`язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Також статтею 42 ГПК України учасникам справи надано право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Пунктом 11 частини 3 статті 2 ГПК України закріплено, що до основних засад господарського судочинства віднесено неприпустимість зловживання процесуальними правами.

У статті 43 ГПК України конкретизовано, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. У частині 2 цієї статті закріплено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.

Частиною 4 статті 43 на суд покладено обов`язок вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Суд вважає за можливе попередити позивача про неприпустимість введення суду в оману, шляхом подання тверджень про відсутність інших спорів з тим самим предметом та з тих самих підстав у разі, якщо це не відповідає дійсності, що може бути визнано зловживанням процесуальними правами та порушенням вимог до позовної заяви, принципів господарського судочинства та суперечитиме завданням судочинства.

Частиною 3 статті 43 визначено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Враховуючи викладені вище обставини та норми процесуального кодексу, суд вважає за можливе повернути позивачу позовну заяву про визнання недійсними та скасування рішення правління та рішення загальних зборів, зважаючи на зазначення в ній недостовірних відомостей про наявність аналогічного позову з таким же предметом спору, а також відсутність обгрунтування про необхідність перегляду позову, що включає вимоги про скасування рішення правління, не в межах справи № 911/1392/22 судом апеляційної інстанції або перегляд справи за нововиявленими обставинами, а шляхом подання такого ж позову до того ж самого відповідача тим самим позивачем, об`єднавши такі вимоги з новою вимогою про скасування рішення загальних зборів. Суд у цьому випадку керується частиною 3 статті 43 ГПК України, визнаючи те, що подання цієї позовної заяви з наведеними в ній вимогами та обгрунтуваннями є необгрунтованим зловживанням процесуальними правами сторони, коли у сторони відповідача виникає необхідність в межах іншого провадження здійснювати захист своїх інтересів щодо питання, яке вже розглядалося судом раніше.

Окремо суд вказує, що подання позовної заяви є формою реалізації права на позов. Водночас право подання позовної заяви, як будь-яке суб`єктивне право, яким є міра свободи, тобто міра можливої поведінки правомочної особи у правовідносинах, має межі свого здійснення. Об`єктивним критерієм визначення межі здійснення суб`єктивного права є неможливість використання його на шкоду правам інших осіб. Таке використання свого права вважається зловживанням.

Також суд повідомляє, що викладені у цій ухвалі обставини, мають бути взяті до уваги заявником у випадку наміру повторно звернутися до суду з вимогами про скасування рішень правління та/або загальних зборів відповідача. Позивач не позбавлений можливості задля захисту своїх прав подати до суду окремий позов про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів, яким затверджено рішення правління, а також звернутися до суду з заявою про повернення частини судового збору, що був сплачений за вимогу немайнового характеру про визнання недійсним та скасування рішення правління відповідача.

Принагідно, суд звертає увагу позивача про неправильно зазначену адресу відповідача "село Мала Салтанівка", коли дійсне найменування цього населеного пункту є Мала Солтанівка.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 42, 43, 132, 234 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Довести до відома позивача про неприпустимість введення суду в оману шляхом формального зазначення про відсутність інших позовів з тим самим предметом, з тих самих підстав, між тими самими сторонами за умови існування такого позову.

2. Визнати, що подання позовної заяви у наведеній редакції є зловживаннями процесуальними правами сторони позивача, яка не повідомила суд про наявність іншого позову з тотожними вимогами та не навела жодних підстав для розгляду заявлених вимог повторно в межах різних проваджень судом першої інстанції.

3. Повернути ОСОБА_1 позовну заяву про визнання недійсними та скасування рішення правління та рішення загальних зборів.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 ГПК України.

Ухвала суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені ст. ст. 254-256 ГПК України.

Ухвалу підписано 21.08.2023.

Суддя А.Ф. Черногуз