Постанова

від 20.12.2023 по справі 911/2548/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2023 р. Справа № 911/2548/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Владимиренко С.В.

Пономаренка Є.Ю.

розглянувши в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Київської області від 21.08.2023 (повний текст ухвали підписано 21.08.2023) (суддя Черногуз А.Ф.)

у справі № 911/2548/23 Господарського суду Київської області

за позовом ОСОБА_1

до Громадської організації Садового товариства "Руслан"

про визнання недійсними та скасування рішення правління та рішення загальних зборів

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.08.2023 у справі № 911/2548/23 доведено до відома позивача про неприпустимість введення в оману шляхом формального зазначення про відсутність інших позовів з тим самим предметом, з тих самих підстав, між тими самими сторонами за умови існування такого позову; визнано, що подання позовної заяви у наведеній редакції є зловживанням процесуальними правами сторони позивача, яка не повідомила суд про наявність іншого позову з тотожними вимогами та не навела жодних підстав для розгляду заявлених вимог повторно в межах різних проваджень судом першої інстанції; повернуто ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) позовну заяву про визнання недійсними та скасування рішення правління та рішення загальних зборів на підставі ч. 3 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем при поданні позову не доведено до відома суду, який розглядає позов, про те, що судом у межах іншого провадження (справа № 911/1392/22) вже розглядалися такі вимоги, які в силу тих чи інших підстав залишені без задоволення, а лише формально дотримано вимоги до позовної заяви.

При цьому, як зазначив місцевий господарський суд, рішенням у справі № 911/1392/22 вже дана оцінка рішенню правління, що оформлене протоколом № 6, яке позивач повторно просить визнати недійсним та скасувати. Судом у межах справи № 911/1392/22 чітко вказано, що таке рішення правління носить виключно рекомендаційний характер. Про це позивачем не зазначено, натомість, подано новий позов, метою якого є переоцінка обставин прийняття спірного протоколу, який вже був досліджений судом у межах справи № 911/1392/22. Позивачем не зосереджено увагу суду на рішенні у справі № 911/1392/22, ним також і не наведено підстав, якими б можна було обґрунтувати повторне подання такого позову до того самого суду, з тих самих підстав, з тими ж вимогами, що виникають з тих самих правовідносин та обґрунтовуються тими ж доказами, заявлені до того ж відповідача.

Таким чином, за висновком суду першої інстанції, формальне дотримання визначених у статті 162 ГПК України вимог до позовної заяви у цьому випадку є ненаданням повних відомостей про спірні правовідносини та вважається введенням суду в оману.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 21.08.2023 у справі № 911/2548/23, якою було повернуто позовну заяву ОСОБА_1 у справі № 911/2548/23, а справу направити для розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норма процесуального права, перешкоджає подальшому провадженню у справі та призвела до неправильного вирішення справи.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 (колегія суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Владимиренко С.В., Пономаренко Є.Ю.) задоволено клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 21.08.2023 у справі № 911/2548/23 та поновлено ОСОБА_1 зазначений строк; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 21.08.2023 у справі № 911/2548/23; постановлено розгляд апеляційної скарги здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання); встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 20.11.2023.

Зважаючи на воєнний стан в Україні та тривалі повітряні тривоги, зазначена апеляційна скарга розглядається судом апеляційної інстанції в розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, забезпечення можливості реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав та вирішення справи.

Позиції учасників справи

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу проти апеляційної скарги заперечує і просить суд залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

ОСОБА_1 звернулася з даним позовом до Громадської організації Садового товариства "Руслан" (далі - С/Т "Руслан") про визнання недійсними та скасування рішення загальних зборів членів С/Т "Руслан", оформленого протоколом № 1 від 29.04.2023 про затвердження рішення правління щодо виключення ОСОБА_1 із членів С/Т "Руслан"; визнання недійсним та скасування рішення правління С/Т "Руслан", оформленого протоколом № 6 від 14.11.2021, про виключення ОСОБА_1 із членів садового товариства.

Як встановлено судом першої інстанції і свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 у розділі VI описової частини позовної заяви, який іменується "Особисте зобов`язання про відсутність інших спорів" вказала наступне: "Позивач ОСОБА_1 надає суду власне письмове підтвердження, що мною не подано іншого позову до Громадської організації "Садове товариство "Руслан" про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів членів Громадської організації "Садове товариство "Руслан" оформлене протоколом №1 від 29 квітня 2023 року про затвердження рішення правління щодо виключення ОСОБА_1 з членів ГО "СТ "Руслан" та рішення (оформлене протоколом №6) правління ГО СТ "Руслан" від 14 листопада 2021 року про виключення ОСОБА_1 з членів садового товариства.".

Здійснивши перевірку долучених до позовної заяви доказів, суд першої інстанції з`ясував, що незважаючи на наведені ОСОБА_1 відомості, нею додано до позовної заяви рішення у справі № 911/1392/22. Відповідно, з цього вбачається, що в провадженні Господарського суду Київської області перебувала справа № 911/1392/22 за позовом ОСОБА_1 до С/Т "Руслан" про визнання недійсними та скасування рішення правління організації та зобов`язання вчинити дії. У справі № 911/1392/22 судом прийнято рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. З тексту рішення № 911/1392/22, яке не скасовано та набрало законної сили, вбачається, що предметом розгляду тієї справи були вимоги позивача про визнання недійсними та скасування рішення правління С/Т "Руслан" від 14.11.2021, що оформлене протоколом № 6.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції зазначив, що позивачем при поданні нового позову не доведено до відома суду, який розглядає позов, про те, що судом у межах іншого провадження вже розглядалися такі вимоги, які в силу тих чи інших підстав залишені без задоволення, а лише формально дотримано вимоги до позовної заяви.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно зі ст. 2 та ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Водночас, порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права - ГПК України.

У ст. 162 ГПК України викладено вимоги до позовної заяви, яка подається до господарського суду.

Так, відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно з ч.ч. 2, 4 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.

Пунктом 11 частини третьої статті 2 ГПК України закріплено, що до основних засад господарського судочинства віднесено неприпустимість зловживання процесуальними правами.

У статті 43 ГПК України конкретизовано, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша). У частині другій цієї статті закріплено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.

Частиною четвертою статті 43 ГПК України на суд покладено обов`язок вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Отже, зловживання процесуальними правами - це процесуальне правопорушення, яке характеризується умисними недобросовісними діями учасників господарського процесу (їх представників), що призводять до порушення процесуальних прав інших учасників процесу, з метою перешкоджання господарському судочинству, що є підставою для застосування судом процесуальних санкцій (позбавлення права на процесуальну дію або застосування судом інших негативних юридичних наслідків, передбачених законом).

При цьому колегія суддів зазначає, що у вирішенні питання про визнання тих чи інших дій зловживанням процесуальними правами позиція учасника справи є важливою, але не вирішальною, оскільки законодавець відносить відповідні повноваження до виключної компетенції судів.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 58/505 та від 28.04.2020 у справі № 910/6245/19.

Як правильно зауважив суд першої інстанції, подання позовної заяви є формою реалізації права на позов. Водночас право подання позовної заяви, як будь-яке суб`єктивне право, яким є міра свободи, тобто міра можливої поведінки правомочної особи у правовідносинах, має межі свого здійснення. Об`єктивним критерієм визначення межі здійснення суб`єктивного права є неможливість використання його на шкоду правам інших осіб. Таке використання свого права вважається зловживанням.

У позовній заяві, поданій у даній справі, позивач надала суду власне письмове підтвердження, що нею не подано іншого позову до С/Т "Руслан" про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів членів С/Т "Руслан", оформленого протоколом № 1 від 29.04.2023 про затвердження рішення правління щодо виключення ОСОБА_1 з членів С/Т "Руслан" та рішення (оформленого протоколом № 6) правління С/Т "Руслан" від 14.11.2021 про виключення ОСОБА_1 із членів садового товариства.

Разом із тим, як зазначено вище, при перевірці долучених до позовної заяви доказів, суд першої інстанції з`ясував, що незважаючи на наведені ОСОБА_1 відомості, нею додано до позовної заяви рішення у справі № 911/1392/22, з якого вбачається, що в провадженні Господарського суду Київської області перебувала справа № 911/1392/22 за позовом ОСОБА_1 до С/Т "Руслан " про визнання недійсним та скасування рішення правління С/Т "Руслан" від 14.11.2021, що оформлене протоколом № 6. За результатами розгляду вказаної справи судом прийнято рішення від 11.04.2023 про відмову у задоволенні позову повністю, яке не скасовано та набрало законної сили.

При цьому суд першої інстанції правильно зауважив, що рішенням у справі № 911/1392/22 вже дана оцінка рішенню правління, що оформлене протоколом № 6, яке позивач повторно просить визнати недійсним та скасувати. Так, судом у межах справи № 911/1392/22 чітко вказано, що таке рішення правління носить виключно рекомендаційний характер. Про це позивачем не зазначено, натомість подано новий позов, метою якого є переоцінка обставин прийняття спірного протоколу, який вже був досліджений судом у межах справи № 911/1392/22. Позивачем не зосереджено увагу суду на рішенні у справі № 911/1392/22, ним також не наведено підстав, якими б можна було обґрунтувати повторне подання такого позову до того самого суду, з тих самих підстав, з тими ж вимогами, що виникають з тих самих правовідносин та обґрунтовуються тими ж доказами, заявлені до того ж відповідача.

З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що формальне дотримання визначених у ст. 162 ГПК України вимог до позовної заяви у цьому випадку є ненаданням повних відомостей про спірні правовідносини та вважається введенням суду в оману.

У зв`язку із цим, місцевий господарський суд слушно попередив позивача про неприпустимість введення суду в оману шляхом подання тверджень про відсутність інших спорів з тим самим предметом та з тих самих підстав у разі, якщо це не відповідає дійсності, що може бути визнано зловживанням процесуальними правами та порушенням вимог до позовної заяви, принципів господарського судочинства та суперечитиме завданням судочинства.

Згідно з ч. 3 ст. 43 ГПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Зважаючи на зазначення в позовній заяві недостовірних відомостей (незазначення про наявність аналогічного позову з таким же предметом спору), а також відсутність обґрунтування про необхідність перегляду позову, що включає вимоги про визнання недійсним та скасування рішення правління С/Т "Руслан", оформленого протоколом № 6 від 14.11.2021, про виключення ОСОБА_1 із членів садового товариства не в межах справи № 911/1392/22 судом апеляційної інстанції або перегляду справи за нововиявленими обставинами, а шляхом подання такого ж позову до того ж самого відповідача тим самим позивачем, об`єднавши такі вимоги з новою вимогою про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів членів С/Т "Руслан", місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для повернення позовної заяви ОСОБА_1 на підставі ч. 3 ст. 43 ГПК України.

Разом із тим, суд першої інстанції слушно зауважив, що позивач не позбавлений можливості задля захисту своїх прав подати до суду окремий позов про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів, яким затверджено рішення правління.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі скаржниці було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладені обставини, ухвала Господарського суду Київської області від 21.08.2023 у справі № 911/2548/23 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, і підстав для її скасування чи зміни не вбачається.

За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 відсутні.

Судові витрати

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 271, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 21.08.2023 у справі № 911/2548/23 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді С.В. Владимиренко

Є.Ю. Пономаренко