Рішення

від 21.08.2023 по справі 916/2147/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" серпня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2147/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І., розглянувши без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження матеріали (вх.№2219/23)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Еколєк (49000, м. Дніпро, вул. Криворізька, буд.12, офіс 1, код ЄДРПОУ 40762018)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Ізіімпорт (65048, м. Одеса, вул. Канатна, буд.42, офіс 202, код ЄДРПОУ 44436489)

про стягнення 180 579,11 грн, -

ВСТАНОВИВ

22.05.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю Еколєк звернулось до Господарського суду Одеської області з позовної заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Ізіімпорт, в якій просить суд стягнути з відповідача 180 579,11 грн, у тому числі: 170 100 грн попередньої оплати за непоставлений товар, 7 613,04 грн інфляційних витрат, 2 866,07 грн 3% річних, а також суму судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу №02/09 від 02.09.2022 в частині поставки, узгодженого сторонами у специфікації №1 від 02.09.2022, товару, за який ТОВ Еколєк здійснив повну оплату, у зв`язку з чим позивач вимагає повернення суми попередньої оплати.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.05.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Еколєк залишено без руху та встановлено позивачу строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

15.06.2023 до Господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява про усунення недоліків(вх.№19749/23), згідно якої позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2147/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Вказаною ухвалою суду було визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження п`ять днів з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі та запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору.

Ухвала Господарського суду Одеської області про відкриття провадження у справі від 20.06.2023 була надіслана позивачу до його електронного кабінету, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 20.06.2023, яка міститься у матеріалах справи.

Відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю Ізіімпорт ухвала суду про відкриття провадження у справі від 20.06.2023 була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу: 65048, м. Одеса, вул. Канатна, буд.42, офіс 202, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №336935043555, сформованого судом.

Як вбачається з матеріалів справи, надіслана відповідачу рекомендованим листом з позначкою "Судова повістка" ухвала про відкриття провадження у справі була повернута поштовою установою на адресу суду з відбитком календарного штемпелю на конверті та відміткою "адресант відсутній за вказаною адресою", про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення (вх.№14547/23 від 07.07.2023).

Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, оскільки ухвала суду про відкриття провадження у справі направлена судом за належною адресою відповідача і повернута поштою, суд доходить висновку, що відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.

Згідно з ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що, суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

02.09.2022 між ТОВ Ізіімпорт (постачальник) та ТОВ Еколєк (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №02/09, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язався прийняти товар та оплатити на умовах, визначених договором.

Згідно п.1.2 договору, найменування (специфікація) товару, його кількість та ціна товару вказується у первинних облікових документах. Сторони погодили вважати під первинним обліковим документом накладну або її різновид видаткова накладна чи товарно-транспортна накладна, які являються невід`ємною частиною даного договору. Загальна вартість товару визначається як сума вартостей товару за всіма накладними складеними у період дії даного договору та підписаними сторонами.

Відповідно до п.5.1 договору, продукція має бути поставлена покупцеві не пізніше за термін, вказаний в специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору. Про дату готовності продукції до відвантаження постачальник повідомляє покупця факсом або електронною поштою, або у інший зручний для обох сторін спосіб, а покупець після отримання такого повідомлення зобов`язаний забезпечити прийняття продукції не пізніше ніж за 3 дні з моменту повідомлення або, у разі потреби, погоджувати з постачальником іншу дату її отримання.

Згідно п. 5.2 договору, строк поставки: 30 календарних днів від підписання специфікації обома сторонами, допустимі 15 календарних днів можливі форс-мажорні обставини. У разі не поставки товару повернення коштів. Умови постачання: продукція поставляється на умовах DDP склада покупця Нова Пошта відділення (у відповідності з Правилами тлумачення торгових термінів Incoterms в редакції 2010р).

Відповідно до п.6.5 договору, оплата за договором робиться шляхом переказу безготівкових грошових коштів 100 % вартостей товару, згідно рахунку постачальника, впродовж трьох банківських днів з моменту отримання рахунку від постачальника.

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2022 року (п. 13.9 договору) .

Також, 02.09.2022 між ТОВ Ізіімпорт (постачальник) та ТОВ Еколєк (покупець) було укладено специфікацію № 1 до договору поставки № 002/09 від 02.09.2022, відповідно до якої сторони узгодили найменування, кількість та вартість товару, а саме: «Гребінець від бліх», у кількості 10 000 шт, загальна вартість товару 170 100 грн. Строк поставки: 30 календарних днів від підписання специфікації обома сторонами, допустимі 15 календарних днів можливі форс-мажорні обставини.

02.09.2022 відповідачем було сформовано рахунок №000000032 від 02.09.2022 для здійснення позивачем оплати за товар: «Гребінець від бліх», у кількості 10 000 шт, на загальну суму 170 100 грн.

В свою чергу, позивачем було сплачено відповідачу грошові кошти у сумі 170 100 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №1066 від 05.09.2022 в сумі 140 000 грн та 393 від 06.09.2022 в сумі 30 100 грн, із призначенням платежів: «оплата за гребінець зг.рах №32 від 02.09.2022р».

19.01.2023 позивачем на адресу ТОВ Ізіімпорт було направлено претензію, відповідно до якої, посилаючись на укладання між сторонами договору купівлі-продажу №02/09 від 02.09.2022, ТОВ Еколєк зазначив, що станом на 19.01.2023 відповідачем не здійснено поставку сплаченого ТОВ Еколєк товару, у зв`язку з чим вимагав протягом семи календарних днів повернути грошові кошти у загальному розмірі 170 100 грн. Зазначена претензія залишилась без відповіді.

З огляду на непоставку товару, позивач і звернувся до Господарського суду Одеської області з даним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Ізіімпорт про стягнення 170 100 грн попередньої оплати за непоставлений товар, 7 613,04 грн інфляційних витрат та 2 866,07 грн 3% річних.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено матеріалами справи, 02.09.2022 між ТОВ Ізіімпорт (постачальник) та ТОВ Еколєк (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №02/09, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язався прийняти товар та оплатити на умовах, визначених договором.

Відповідно до ст. 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.5.1 договору, продукція має бути поставлена покупцеві не пізніше за термін, вказаний в специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору.

02.09.2022 між ТОВ Ізіімпорт (постачальник) та ТОВ Еколєк (покупець) було укладено специфікацію № 1 до договору поставки № 002/09 від 02.09.2022, відповідно до якої сторони узгодили найменування, кількість та вартість товару, а саме: «Гребінець від бліх», у кількості 10 000 шт, загальна вартість товару 170 100 грн. Строк поставки: 30 календарних днів від підписання специфікації обома сторонами, допустимі 15 календарних днів можливі форс-мажорні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до п.6.5 договору, оплата за договором робиться шляхом переказу безготівкових грошових коштів 100 % вартостей товару, згідно рахунку постачальника, впродовж трьох банківських днів з моменту отримання рахунку від постачальника.

Як встановлено матеріалами справи, на виконання умов договору № 002/09, 02.09.2022 відповідачем було сформовано рахунок №000000032 від 02.09.2022 для здійснення позивачем оплати за товар: «Гребінець від бліх», у кількості 10 000 шт, на загальну суму 170 100 грн.

На виконання п. 6.5 договору, ТОВ Еколєк перерахувало відповідачу 170 100 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №1066 від 05.09.2022 в сумі 140 000 грн та № 393 від 06.09.2022 в сумі 30 100 грн, із призначенням платежів: «оплата за гребінець зг.рах №32 від 02.09.2022р».

Відповідно до ст. 538 Цивільного кодексу України, виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Згідно ч. 1 ст. 663 ЦК України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності з ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

При цьому, відповідачем не було поставлено товар у кількості та строки, передбачені специфікацією № 1 від 02.09.2021, укладеною між сторонами до договору поставки № 002/09 від 02.09.2022.

Відповідно до частини 2 статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю, а у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно, тобто, або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Правова природа перерахованої суми, як попередньої оплати, визначається не лише її визначенням у платіжному документі та датою платежу, а також наявністю зустрічного зобов`язання контрагента по поставці товару на цю суму відповідно до умов договору. Так, реалізація покупцем права на вимогу про повернення суми попередньої оплати означає, що він відмовився від прийняття виконання неналежно виконаного зобов`язання. Отже, після пред`явлення покупцем на власний вибір продавцю вимоги про повернення сплачених коштів в якості передплати, зобов`язання останнього по поставці товару припиняється, проте у нього виникає грошове зобов`язання з повернення коштів.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено матеріалами справи, 19.01.2023 позивачем на адресу ТОВ Ізіімпорт було направлено претензію, відповідно до якої останній зазначив, що станом на 19.01.2023 відповідач не здійснив поставку сплаченого ТОВ Еколєк товару, у зв`язку з чим вимагав протягом семи календарних днів повернути грошові кошти у загальному розмірі 170 100 грн.

Зазначена вимога була направлена на адресу ТОВ Ізіімпорт 65048, м.Одеса, вул. Канатна, буд.42, офіс 202, однак, повернута поштою 30.01.2023, із відміткою у довідці поштової установи адресант відсутній за вказаною адресою, що підтверджується наявними в матеріалах справи: описом вкладання від 19.01.2023, квитанцією від 19.01.2023 та поштовим конвертом АТ Укрпошта.

Вищевикладене дає підстави стверджувати, що після направлення претензії у відповідача, в силу вимог ст. 530 та ст. 693 ЦК України, виникло зобов`язання повернути позивачу сплачені, в якості попередньої оплати, грошові кошти в строк 26.01.2023. Однак, як встановлено судом, відповідачем таких дій вчинено не було.

З врахуванням відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт поставки позивачу товару на суму 170 100 грн, ТОВ Ізіімпорт на виконання своїх зобов`язань щодо поставки, визначеної в рахунку на оплату №000000032 від 02.09.2022, приймаючи до уваги, що попередню оплату, сплачену позивачем за товар у розмірі 170 100 грн. не повернуто, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача зазначеної суми обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних нарахувань, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідно до ст.253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Як встановлено вище судом, датою виникнення зобов`язання у відповідача повернути сплачені грошові кошти в якості попередньої оплати є 26.01.2023, отже у позивача право щодо нарахування відповідачу 3% річних та інфляційних нарахувань виникло з 27.01.2023.

Перевіривши розрахунки позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 2 866,07 грн та інфляційних витрат в сумі 7 613,04 грн, за період з 17.10.2022 по 09.05.2023, судом встановлено його помилковість, з огляду на невірне визначення початкової дати виникнення у відповідача зобов`язання повернути позивачу сплачені, в якості попередньої оплати грошові кошти, з огляду на що судом здійснено самостійно перерахунок 3% річних та інфляційних нарахувань, за період з 27.01.2023 по 09.05.2023 на суму 170 100 грн, відповідно до якого сума 3 % річних складає 1 440,02 грн та сума інфляційних нарахувань складає 4 107,78 грн.

Таким чином, суд доходить висновку, що стягненню з відповідача підлягають 3 % річних в розмірі 1 440,02 грн та інфляційних нарахувань в розмірі 4 107,78 грн.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд вважає за доцільне частково задовольнити позовні вимоги зі стягненням з відповідача на користь позивача 170 100 грн - попередньої оплати, 1 440,02 грн 3% річних та 4 107,78 грн - інфляційних витрат.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, судові витраті щодо сплати судового збору, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ізіімпорт (65048, м. Одеса, вул. Канатна, буд.42, офіс 202, код ЄДРПОУ 44436489) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Еколєк (49000, м. Дніпро, вул. Криворізька, буд.12, офіс 1, код ЄДРПОУ 40762018) 170 100 (сто сімдесят тисяч сто) грн - попередньої оплати, 1 440 (одну тисячу чотириста сорок) 02 грн 3% річних, 4 107 (чотири тисячі сто сім) грн 78 коп - інфляційних витрат та 2 364 (дві тисячі триста шістдесят чотири) грн 71 коп - витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Мостепаненко Ю.І.

Повний текст рішення складено 21 серпня 2023 р.

Суддя Ю.І. Мостепаненко