Рішення

від 21.08.2023 по справі 460/11828/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

21 серпня 2023 року м. Рівне№460/11828/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М.Недашківської, розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Авто-Транс» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Авто-Транс» (далі позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області (далі відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №023537 від 25.04.2023.

Заяви по суті справи.

Позовна заява обґрунтована тим, що контролюючим органом протиправно винесена Постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №023537 від 25.04.2023, якою застосований штраф у розмірі 34000,00 грн, оскільки: під час рейдової перевірки інспекторам забезпечено доступ до цифрового тахографа та надано роздруківки на паперових носіях за березень 2023 року, як визначено статтею 53 Закону України «Про автомобільний транспорт»; контролюючий орган повідомив позивача про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 02.05.2023, проте оскаржуване рішення прийняте 25.04.2023 без участі уповноваженої особи автомобільного перевізника, який підготував письмові пояснення та подав їх 02.05.2023, прибувши на розгляд справи. Вказане у сукупності свідчить про протиправність рішення. Просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відзив на позовну заяву обґрунтований тим, що за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт щодо автомобільного перевізника винесена Постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №023537 від 25.04.2023 виконання резидентами України міжнародних перевезень вантажів без документів, перелік яких визначений статтею 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме відсутність роздруківки на паперовому носії інформації про час роботи та відпочинку водія за період з 00:00 год 03.03.2023 до 07:50 год 03.03.2023, з 19:03 год 07.03.2023 по 13:34 год 17.03.2023, з 15:59 год 17.03.2023 по 14:53 год 21.03.2023, з 13:21 год 21.03.2023 по 01:27 год 23.03.2023. Вказане є безмовною підставою для притягнення автомобільного перевізника до відповідальності у порядку абзацу 6 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Також відповідач вказує, що процедурні порушення щодо прийняття оскаржуваного рішення не є суттєвими такі є формальними, а їх можливе допущення не є самостійною підставою для визнання протиправним рішення. Просив відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

Ухвалою суду від 16.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 11.08.2023 (у зв`язку з перебуванням судді Недашківської К.М. у щорічній оплачуваній відпустці, 11.08.2023 за наслідками повторного автоматизованого розподілу картки додаткових матеріалів у справі №460/11828/23 матеріали щодо забезпечення позову передано для розгляду судді Дорошенко Н.О.) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Авто-Транс» про забезпечення позову задоволено; зупинено стягнення за виконавчим документом - постановою Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області від 25.04.2023 №023537 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Авто-Транс» адміністративно-господарського штрафу в сумі 34000,00 грн, до набрання законної сили судовим рішенням у справі №460/11828/23.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

Посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті (Відділ державного нагляду (контролю) у Волинській області) на а/д М-19 132 км зупинений транспортний засіб марки DAF XF 105.460 номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 .

Під час перевірки інспекторам надана, зокрема, міжнародна ТТН (CMR) автомобільний перевізник Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід-Авто-Транс».

Транспортний засіб марки DAF XF 105.460 номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 обладнаний цифровим тахографом (дана обставина підтверджена сторонами та не заперечується).

Посадовими особами контролюючого органу складений Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 31.03.2023 №354553 (далі Акт перевірки), яким установлено порушення, відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (абзац 6 частини 1): виконання резидентами України міжнародних перевезень вантажів без документів, перелік яких визначений статтею 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме відсутність роздруківки на паперовому носії інформації про час роботи та відпочинку водія за період з 00:00 год 03.03.2023 до 07:50 год 03.03.2023, з 19:03 год 07.03.2023 по 13:34 год 17.03.2023, з 15:59 год 17.03.2023 по 14:53 год 21.03.2023, з 13:21 год 21.03.2023 по 01:27 год 23.03.2023.

У графі «Пояснення водія про причини порушень» Акта перевірки зазначено: при кожному вставленні карти в тахограф, тахограф на польській мові, можливо помилково щось вів, так як не розумію польської мови, більше порушень не маю».

Водій транспортного засобу ознайомлений з Актом перевірки, про що свідчить його підпис із зазначенням ПІБ.

Розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт, керівником Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області винесена Постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 25.04.2023 №023537 (далі Постанова №023537), якою постановлено стягнути з позивача адміністративно-господарський штраф у розмірі 34000,00 грн, за допущення порушення статті 53 Закону України «Про автомобільний транспорт» - перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 53 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржуваного рішення Постанови №023537, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає таке.

Нормативно-правовим актом, який визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту є Закон України «Про автомобільний транспорт» №2344-III від 05.04.2001 (далі Закон №2344-III).

Статтею 1 Закону №2344-III визначено, що автомобільний перевізник це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід-Авто-Транс» є автомобільним перевізником, про що свідчить міжнародна ТТН (CMR).

Міжнародні перевезення пасажирів і вантажів перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом з перетином державного кордону (стаття 1 Закону №2344-III).

За приписами статті 18 Закону №2344-III, з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані:

організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України;

здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху;

забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;

здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

Відповідно до частини першої статті 34 Закону №2344-III, автомобільний перевізник повинен:

виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів;

утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимогстатті 21цього Закону;

забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут;

забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв;

організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод;

забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства;

забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту;

забезпечувати безпеку дорожнього руху;

забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

За приписами частини третьої статті 53 Закону №2344-III, при виконанні міжнародних перевезень вантажів резиденти України повинні мати:

дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення;

дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових (габаритних) обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків;

свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу;

сертифікат відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України;

документи на вантаж.

Відповідно до частини четвертої статті 59 Закону №2344-III, резиденти України, які здійснюютьміжнародні перевезення пасажирів чи вантажів, повинні мати передбачену законодавством документацію та забезпечувати всі види обов`язкового страхування, передбачені законодавством України.

Відповідно до частини сьомої статті 53 Закону №2344-III, у транспортних засобах, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів та/або вантажів, установлюються і використовуються контрольні пристрої тахографи.

За правилами частини восьмої статті 53 Закону №2344-III, водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, статті 18 Закону №2344-ІІІ та з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв колісних транспортних засобів Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за №811/18106 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі Положення №340).

Згідно пункту 1.3 Положення №340 вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).

Відповідно до пунктів 6.1, 6.3 Положення №340, автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення. Водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.

Відповідно до пункту 6.4 Положення №340, графік змінності водіїв, відомість обліку робочого часу та відпочинку водіїв зберігаються у Перевізника. У разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, Перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності (додаток 4). Водії зберігають бланк підтвердження діяльності протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення. Перевізники зберігають бланк підтвердження діяльності протягом 12 місяців.

Згідно з пунктом 7.1 Положення №340, органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України.

Пунктом 7.2 Положення №340 визначено, що головний орган, на який покладається забезпечення безпеки дорожнього руху, здійснює перевірку встановленого режиму праці і відпочинку водіїв відповідно до чинного законодавства України.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №385 від 24.06.2010 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.10.2010 за № 946/18241) (далі Інструкція №385).

Відповідно до пункту 1.3. Інструкції №385, ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

У пункті 1.1. Інструкції №385 чітко визначено, що цю Інструкцію розроблено відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (994_016) (далі - ЄУТР), Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року N 153 (993_025) про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України «Про автомобільний транспорт» (2344-14), «Про дорожній рух» (3353-12).

Тобто вимоги Інструкції №385 стосуються усіх автомобільних перевізників, в тому числі резидентів, які здійснюють міжнародні перевезення вантажів.

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції №385:

контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;

картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі;

тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Відповідно до пункту 3.3. Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994_016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу

цифровим тахографом;

у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

За приписами пункту 3.5 Інструкції №385 перевізники:

забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий);

зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Відповідно до пункту 3.6 Інструкції №385, перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку:

правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР);

наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку;

дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа;

дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом;

наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа;

строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Так, Актом перевірки установлено порушення: виконання резидентами України міжнародних перевезень вантажів без документів, перелік яких визначений статтею 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме відсутність роздруківки на паперовому носії інформації про час роботи та відпочинку водія за період з 00:00 год 03.03.2023 до 07:50 год 03.03.2023, з 19:03 год 07.03.2023 по 13:34 год 17.03.2023, з 15:59 год 17.03.2023 по 14:53 год 21.03.2023, з 13:21 год 21.03.2023 по 01:27 год 23.03.2023.

Суд наголошує, що відповідно до статті 53 Закону №2344-ІІІ, водій транспортного засобу, зобов`язаний допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Тобто стаття 53 Закону №2344-ІІІ чітко визначає обов`язок надання водієм транспортного засобу роздрукованої на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водія, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи.

Законодавець чітко встановив обов`язок водія надати при перевірці відповідному державному органу особисту картку для цифрового тахографу та щоденний реєстраційний листок режиму праці та відпочинку водія (роздруківка даних роботи цифрового тахографа), а транспортного підприємства забезпечити їх наявність у такого водія.

Позивач зазначає, що під час перевірки водій транспортного засобу, на виконання вимог законодавства, допустив до перевірки тахографа посадових осіб контролюючого органу, та надав на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водія за березень 2023 року.

Позивач також надав суду роздруківку інформації про роботу та відпочинок водіїв по водію ОСОБА_1 .

Інформації щодо не допуску інспекторів до перевірки тахографа Акт перевірки не містить.

Роздруківка інформації про роботу та відпочинок водія ОСОБА_1 свідчить про те, що він здійснював перевезення за березень 2023 року: 09.03.2023, 17.03.2023, 21.03.2023, 23.03.2023, 24.03.2023, 31.03.2023.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 3.3. Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: у разі використання цифрового тахографа - використовує особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом.

При цьому Акт перевірки не містить жодних обґрунтувань контролюючого органу про те, що за спірні дати (зазначені в Акті перевірки) водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, тобто здійснював перевезення.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що у випадку, якщо у певні дні водій не здійснював перевезення товару, то мають бути тому відповідні докази.

Суд відхиляє такі доводи відповідача та зазначає, що водій транспортного засобу, який обладнаний цифровим тахографом та використовує картку водія, не має обов`язку надавати інспекторам докази того, що у певні дні від не здійснював перевезення товару, оскільки уся інформація щодо руху КТЗ фіксується в автоматичному режимі.

Доказів того, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом у спірні періоди, зазначені в Акті перевірки, відповідачем не надано.

Суд констатує, що оскаржуване рішення Постанова №023537 не відповідає критерію «обґрунтованості».

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України №475/97-ВР від 17.07.1997; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.

За приписами статті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 (далі Порядок №1567).

Відповідно до пункту 25 Порядку №1567, справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. У разі виявлення вчиненого іноземним перевізником порушення посадова особа складає відповідний акт та приймає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, а інформацію про виявлені порушення та адміністративно-господарський штраф надсилає центральному органові виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.

За правилами пункту 26 Порядку №1567, справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

Відповідно до пункту 27 Порядку №1567, у разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно здодатком 5.

З матеріалів справи слідує, що контролюючий орган сформував Повідомлення про розгляд справи на 02.05.2023, та надіслав такий документ на офіційну електронну адресу перевізника.

При цьому, автомобільний перевізник підготував письмові пояснення щодо описаних в Акті перевірки висновків про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Письмові пояснення подані контролюючому органу 02.05.2023.

Проте, прибувши 02.05.2023 на розгляд справи про порушення чинного законодавства в сфері автомобільного транспорту, з метою надання пояснень та заперечень проти Акта перевірки, керівнику підприємства пред`явлено оскаржувану Постанову №023537.

Надавши оцінку вказаним обставинам, суд констатує факт порушення суб`єктом владних повноважень порядку розгляду справи та прийняття рішення: згідно Повідомлення про розгляд справи справа підлягала розгляду 02.05.2023, натомість оскаржувана Постанова №023537 винесена раніше 25.04.2023.

Доказів формування контролюючим органом Повідомлення про розгляд справи саме на 25.04.2023 не надано, тобто справа про порушення чинного законодавства в сфері автомобільного транспорту не могла розглядатися 25.04.2023, а відтак, і не могла бути винесена на таку дату оскаржувана Постанова №023537.

«Прийняття рішення з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення» цей критерій випливає з принципу гласності прийняття рішень.

Суб`єкт владних повноважень повинен застосовувати його, приймаючи рішення, що матиме вплив на права, свободи чи інтереси особи, особливо, якщо це рішення може мати несприятливі наслідки для особи. Особа, щодо якої приймають рішення, має право бути вислуханою суб`єктом владних повноважень: вона може наводити обставини та докази на їх підтвердження, правові аргументи тощо.

Принцип гласності також вимагає від суб`єкта владних повноважень забезпечити особі доступ до інформації про обставини, які можуть бути покладені в основу рішення.

Принцип гласності включає право особи на допомогу з боку суб`єкта владних повноважень у вигляді роз`яснення її прав, процедур тощо, а також право на захист, право мати представника, право знати про рішення, прийняте суб`єктом владних повноважень.

Оскільки позивач був повідомлений про розгляд справи про порушення чинного законодавства в сфері автомобільного транспорту саме на 02.05.2023, тому останній скористався своїм правом на підготовку письмових пояснень (заперечень), які були подані 02.05.2023; уповноважений представник підприємства прибув на розгляд справи, проте був позбавлений можливості реалізувати своє право на «участь у процесі прийняття рішення», отримавши вже раніше винесену Постанову №023537 від 25.04.2023.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вказує, що винесення постанови без участі представника автомобільного перевізника, не позбавляє особу права спростувати вину у суді, що своєю чергою, не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Суд відхиляє такі доводи відповідача та зазначає, що Порядок №1567 визначає право контролюючого органу на прийняття відповідного рішення у разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника (пункт 27).

Проте таке право виникає у контролюючого органу лише за умови якщо уповноважену особу автомобільного перевізника належним чином повідомлено про дату, час і місце розгляду справи про порушення чинного законодавства в сфері автомобільного транспорту про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

У даному ж випадку прийняття оскаржуваної Постанови №023537 відбулося 25.04.2023, натомість уповноважену особу автомобільного перевізника повідомлено про розгляд справи на 02.05.2023.

Прийняття контролюючим органом рішення про застосування до автомобільного перевізника адміністративно-господарського штрафу відбувається виключно у день, на котрий призначено розгляд справи.

Описані обставини щодо порушення процедури прийняття рішення не є малозначними та не являються «дефектними» порушеннями.

За приписами абзацу 6 частини першої статті 60 Закону №2344-III, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: виконання резидентами та/або нерезидентами Україниміжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначенихстаттею 53цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд зазначає, що контролюючим органом не обґрунтовані правові підстави для прийняття оскаржуваної Постанови №023537; не надано належних та допустимих доказів порушення автомобільним перевізником вимог статті 53 Закону №2344-III; суб`єктом владних повноважень порушено процедуру прийняття рішення порушення процедури у даному випадку не є «формальними».

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного рішення Постанови №023537 у порядку статті 77 КАС України, а тому права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень.

За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 2684 грн 00 коп, сплачена відповідно до Платіжної інструкції від 11.05.2023 №1292.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Авто-Транс» (вулиця Володимира Стельмаха, 32, місто Рівне, 33018; код ЄДРПОУ 41711734) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області (вулиця Відінська, 8, місто Рівне, 33023; код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 25 квітня 2023 року №023537.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Авто-Транс» суму судового збору у розмірі 2684 грн 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Державної служби України з безпеки на транспорті.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 21 серпня 2023 року

Суддя К.М. Недашківська