Рішення

від 21.08.2023 по справі 520/14349/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2023 р. Справа № 520/14349/23

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІТ ФІНАНС" до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОФІТ ФІНАНС", з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківської області №8479410/38278669 від 23.03.2023 р., №8479408/38278669 від 23.03.2023 р. про відмову в реєстрації податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні складені Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ ФІНАНС» №4 від 28.02.2023 р., №10 від 28.02.2023 р. датою їх подання на реєстрацію.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що прийняті комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області рішення №8479410/38278669 від 23.03.2023 р., №8479408/38278669 від 23.03.2023 р. про відмову в реєстрації податкових накладних є незаконними, необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню в судовому порядку.

Копію ухвали про відкриття провадження було надіслано сторонам до їх Електронних кабінетів в системі "Електронний суд" та ними отримано, що підтверджено довідками про доставку електронних листів (Т.2 а.с. 60 - 61).

Представником ГУ ДПС в Харківській області через систему "Електронний суд" подано відзив на позов з доданими документами (Т.2 а.с. 69 - 78), в якому він заперечував проти задоволення позовних вимог зазначивши, що до контролюючого органу у підтвердження вчинення господарської операції та настання обставин, з якими закон пов`язує виникнення податкових зобов`язань та права виписки податкових накладних, позивачем надано повідомлення з документами у підтвердження реальності здійснення господарських операції. Враховуючи викладене вище, ТОВ Сучасні Системи Пакування по податкових накладних, стосовно яких виникли спірні правовідносини, не надано первинних документів необхідних для реєстрації податкових накладних визначених в п. 5 Порядку, для підтвердження відсутності наявності ризику за податковими накладними, а саме не надано специфікації, довіреності та документи щодо транспортування ТМЦ, а отже рішення комісії Головного управління ДПС в Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято відповідно до чинного законодавства. Позивачем на розгляд комісії, відповідно до оскаржуваних рішень, не надано додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлень про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку. Також, не надано на розгляд комісії розрахункових документів, актів звірок. Отже, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Представником ДПС України відзиву на позов у встановлений судом строк до суду не надано, причин поважності його неподання відповідачем не повідомлено, також не надано до суду клопотання про продовження строку подання до суду відзиву на позов.

Згідно положень ч.4 ст. 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до ч.6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОФІТ ФІНАНС" пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та набуло статусу юридичної особи.

Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області у відношенні підприємства було прийнято рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8479410/38278669 від 23.03.2023 р., №8479408/38278669 від 23.03.2023 р. (Т.1 а.с. 30 - 31, 137 - 138).

Отримавши оскаржувані рішення Головного управління ДПС у Харківській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної №8479410/38278669, №8479408/38278669 від 23.03.2023 р., позивач їх оскаржив в адміністративному порядку шляхом направлення до ДПС України скарг, зокрема скарг від 28.03.2023 вих. №2803-2 та від 28.03.2023 №2803-1, разом з доданими до них документами, вказаних в додатках до скарг (по 19 додатка до кожної скарги) (Т.1 а.с. 32 - 36, 139 - 143).

Квитанціями №2 підтверджено надсилання вищевказаних скарг до ДПС України (Т.1 а.с. 37, 144).

Проте, рішеннями ДПС України №32087/38278669/2, 332093/38278669/2 від 04.04.2023 року скарги товариства залишено без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін (Т.1 а.с. 38, 145).

Вважаючи рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області неправомірним, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Згідно підпунктів "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Із матеріалів справи вбачається, позивачем виписано податкову накладну №4 від 28.02.2023 р. на суму 107 763,00 грн. (в тому числі ПДВ 17 960,50 грн. (Т.1 а.с. 20 - 21), а також податкову накладну №10 від 28.02.2023 р. на суму 868 424,64 грн. (в тому числі ПДВ 144 737,44 грн. (Т.1 а.с. 127 - 128).

Квитанцією від 06.03.2023 року підтверджено, що податкову накладну №4 від 28.02.2023 р. подано до контролюючого органу 06.03.2023 року, реєстраційний номер документа: 9041719023 (Т.1 а.с. 22).

Квитанцією від 06.03.2023 року також підтверджено, що податкову накладну №10 від 28.02.2023 р. подано до контролюючого органу 06.03.2023 року, реєстраційний номер документа: 9041462568 (Т.1 а.с. 129).

Однак, позивач отримав від контролюючого органу квитанції від 06.03.2023 року, в яких вказано, що відповідно до п.201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 77.39 дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Т.1 а.с. 22, 129).

Тобто, жодні конкретні пропозиції щодо необхідних документів в квитанціях відсутні.

Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року №1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).

Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до вимог пункту 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку №1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 №520 (далі по тексту - Порядок №520).

Відповідно до пунктів 2, 3, 4, 5, 6, 7, 9, 11 Порядку №520, прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за № 959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку: або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування; або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за № 959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Аналізуючи вище зазначені положення суд зазначає, що законодавець визначив два етапи реєстрації податкових накладних: перший це зупинення реєстрації податкової накладної який є проміжним перед прийняттями рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та другий, це сам етап прийняття рішення податковим органом.

Виходячи зі змісту вказаних норм, суд приходить до висновку, що рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної приймається за результатами оцінки наданих підприємством документів.

Судом встановлено, що позивачем виписано податкову накладну №4 від 28.02.2023 р. на суму 107 763,00 грн. (в тому числі ПДВ 17 960,50 грн. (Т.1 а.с. 20 - 21), а також податкову накладну №10 від 28.02.2023 р. на суму 868 424,64 грн. (в тому числі ПДВ 144 737,44 грн. (Т.1 а.с. 127 - 128).

Квитанцією від 06.03.2023 року підтверджено, що податкову накладну №4 від 28.02.2023 р. подано до контролюючого органу 06.03.2023 року, реєстраційний номер документа: 9041719023 (Т.1 а.с. 22).

Квитанцією від 06.03.2023 року також підтверджено, що податкову накладну №10 від 28.02.2023 р. подано до контролюючого органу 06.03.2023 року, реєстраційний номер документа: 9041462568 (Т.1 а.с. 129).

Однак, позивач отримав від контролюючого органу квитанції від 06.03.2023 року, в яких вказано, що відповідно до п.201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 77.39 дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Т.1 а.с. 22, 129).

Тобто, жодні конкретні пропозиції щодо необхідних документів в квитанціях відсутні.

Після зупинення реєстрації податкових накладних, позивач направляв до Головного управління ДПС у Харківській області, Київська ДПІ повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 08.03.2023 року №15, а також повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 07.03.2023 року №14. В повідомленнях вказано про направлення також додатків (21 додаток до повідомлення від 08.03.2023 року №15 та 27 додатків до повідомлення від 07.03.2023 року №14) (Т.1 а.с. 23, 130).

Також, позивач направляв до контролюючого органу, зокрема, письмові пояснення від 08.03.2023 року вих. №0803/2022 щодо ПН №4 від 28.02.2023 р., а також письмові пояснення від 07.03.2023 року вих. №0703/2023 щодо ПН №10 від 28.02.2023 р.

Разом з поясненнями платником податків направлялись додаткові документи, вказані в додатках до пояснень (по 12 додатків до кожного з пояснень) (Т.1 а.с. 24 - 25, 131 - 132).

Направлення до контролюючого органу вищевказаних повідомлень, пояснень та доданих до них документів підтверджено квитанціями №2 (Т.1 а.с. 26, 133).

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області направлено повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.03.2023 року №8427374/38278669 та №8427372/38278669, якими запропоновано надати копії документів на підтвердження інформації, зазначеної в ПН, розрахункові документи та / або банківські виписки з особових рахунків (Додаток 2 Порядку №260 пункт 9) (а.с. 27 - 29, 134 - 136).

З приводу отримання повідомлень про необхідність надання додаткових пояснень, в позовній заяві представник позивача зазначив, що товариство не мало додаткових документів, крім вже наданих на розгляд комісії 07.03.2023 р. та 08.03.2023 р. Крім того згідно з абз. 6 п. 9 «Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого Наказом МФУ № 520 від 12.12.2019 р., платник податку має право (а не обов`язок) подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування.

Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області у відношенні підприємства було прийнято рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8479410/38278669 від 23.03.2023 р., №8479408/38278669 від 23.03.2023 р. (Т.1 а.с. 30 - 31, 137 - 138).

Отримавши оскаржувані рішення Головного управління ДПС у Харківській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної №8479410/38278669, №8479408/38278669 від 23.03.2023 р., позивач їх оскаржив в адміністративному порядку шляхом направлення до ДПС України скарг, зокрема скарг від 28.03.2023 вих. №2803-2 та від 28.03.2023 №2803-1, разом з доданими до них документами, вказаних в додатках до скарг (по 19 додатка до кожної скарги) (Т.1 а.с. 32 - 36, 139 - 143).

Квитанціями №2 підтверджено надсилання вищевказаних скарг до ДПС України (Т.1 а.с. 37, 144).

Проте, рішеннями ДПС України №32087/38278669/2, 332093/38278669/2 від 04.04.2023 року скарги товариства залишено без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін (Т.1 а.с. 38, 145).

В спірних рішеннях контролюючим органом зазначено про ненадання платником податків копій первинних документів.

Суд зазначає, що первинні документи та пояснення стосовно здійсненої господарської операції позивачем було надано до контролюючих органів регіонального та центрального рівнів, що підтверджується повідомленням щодо надання пояснення та копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також поясненнями, які містяться в матеріалах справи, що в свою чергу спростовує твердження відповідача про ненадання позивачем первинних документів щодо транспортування, відомостей про виробничі потужності, калькуляції витрат, складських документів, про що зазначено в спірних рішеннях, а також інформацію в квитанціях про зупинення реєстрації ПН в ЄРПН.

Судом встановлено, що платником податків надано до податкового органу первинні документи які на його переконання є належними та достатніми для підтвердження здійснення ним господарських операцій.

Доказів наявності ознак фіктивності в діяльності контрагенту /контрагентів позивача, нікчемності або недійсності угоди / угод, укладеної (их) позивачем або відсутності реального характеру операції матеріали справи не містять, а відповідачами таких доказів до суду не надано.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, надані позивачем до контролюючого органу, а також до суду, первинні бухгалтерські документи, зокрема підтверджують вчинення господарської операції та настання обставин, з якими закон пов`язує виникнення податкових зобов`язань та права виписки податкових накладних позивачем.

З приводу того, що позивачу відмовлено в реєстрації ПН з огляду на ненадання достатніх документів на підтвердження здійснення господарської операції, що стало підставою для складання та направлення на реєстрацію ПН, про що зазначено в квитанціях про зупинення реєстрації ПН та оскаржуваних в цій справі рішеннях, а також ненадання банківських виписок та актів звірок, суд звертає увагу, що в постановах від 07 грудня 2022 року по справі №500/2237/20 та від 16 лютого 2023 року по справі №380/7648/22 Верховний Суд зазначив, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

Отож предметом розгляду повинна бути є стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд звертає увагу, що разом з позовною заявою позивачем також надано до суду копії первинних документів на підтвердження здійснення господарських операцій, в результаті чого, керуючись вимогами п. 201.10 ст. 201 ПК України, позивачем подано податкові накладні для їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Незважаючи на подані документи, податковим органом регіонального рівня прийнято оскаржуване рішення про відмову у реєстрації вказаної податкової накладної.

Слід зазначити, що при вирішенні питання про реєстрацію податкових накладних адміністративний суд не досліджує зміст господарських правовідносин. Завдання суду полягає у дослідженні документів первинного бухгалтерського обліку в аспекті їх належності для цілей підтвердження реальності господарських операцій. Необхідність підтвердження реальності господарських операцій переслідує публічно-правові цілі - встановлення належності виконання платниками податків визначених законодавством податкових обов`язків.

Суд також звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції (ях) про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Також в квитанціях, якими зупинено реєстрацію ПН, запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, в квитанціях про зупинення реєстрації ПН не зазначено переліку документів, які потрібно надати позивачу до контролюючого органу, які б були достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також, суд вважає за необхідне наголосити, що до суду належних та допустимих, достатніх та достовірних в розумінні приписів ст. ст. 73-76 КАСУ доказів включення позивача до переліку ризикових не надано, як і не надано протоколу проведення засідання комісії регіонального рівня з вказаного питання та прийняття відповідного рішення.

Натомість, у квитанціях контролюючий орган фактично вдається до цитування пункту 1 Критерії ризиковості здійснення операцій, зазначених у Додатку № 3 Порядку № 1165.

Вживання податковим органом загального посилання на пункту 1 Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Слід зазначити, що загальне зазначення в квитанціях про зупинення реєстрації ПН щодо надання документів призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію (їв) зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Таким чином, недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкових накладних щодо оформлення квитанцій прямо вказує на те, що рішення, які прийнято на наступному етапі, тобто рішення комісії про відмову у реєстрації податкової (них) накладної (них), теж не є законним.

Така правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 23 жовтня 2018 року по справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року по справі №0940/1240/18, від 10 квітня 2020 року по справі №819/330/18, яка враховується судом при вирішенні даної справи відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України.

Суд також звертає увагу на те, що у випадку загальної вказівки щодо необхідності подати документи у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний саме в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття необґрунтованого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Верховний Суд у постанові від 3 листопада 2021 року у справі №360/2460/20 за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Вказане також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеного в постанові від 16 лютого 2023 року по справі № 380/7648/22, яка також враховується судом при вирішенні даної справи відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України.

Суд також зазначає, що суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів, наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

Таким чином, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Відтак, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем як суб`єктом владних повноважень наявності достатніх правових підстав для зупинення реєстрації поданої позивачем податкової накладної.

Частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи, що зупинення реєстрації податкової накладної відбулося не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а також прийняття негативних для платника податків рішень, відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним рішення, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області є протиправним та підлягає скасуванню в судовому порядку.

Пунктом 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, окрім іншого, визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням. (пункт 20 Порядку № 1246).

У рішенні від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейським судом з прав людини зазначено, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Водночас, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів" зазначено, що ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

У відповідності з пунктів 2, 10 частини 2 статті 245 КАС України, суд в порядку адміністративного судочинства може визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт чи окремі його положення, а також прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання ДПС України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних ПН, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області та ДПС України солідарно по 2584,00 грн. з кожного, оскільки оскаржуване рішення винесено Головним управлінням ДПС у Харківській області, яке позивач оскаржив в адміністративному порядку шляхом подання до ДПС України скарг, за результатами розгляду яких ДПС України прийняло рішення про залишення скарг без задоволення, а оскаржуваних рішень - без змін.

З приводу клопотання про відшкодування понесених позивачем витрат на правничу допомогу при розгляді даної справи, суд зазначає наступне.

Положеннями ст. 139 КАС України передбачено стягнення судових витрат стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 134 КАС України).

Згідно з ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Відповідно до ч. 6 ст. 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", визначено, що інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Відповідно до п.п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Таким чином, до правової допомоги належать консультації та роз`яснення з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься у постанові Верховного Суду від 31.07.2018 року по справі № 820/4263/17.

Також, згідно ч.2 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 15 лютого 2022 року у справі №280/569/21, що враховується судом при вирішенні питання відшкодування понесених позивачем витрат на правничу допомогу.

Як свідчать матеріали справи, між Адвокатським бюро "Віталія Гордейчука" в особі директора Гордейчука В.В. (Адвокатське бюро) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОФІТ - ФІНАНС" (Клієнт) 29.05.2023 року укладено договір про надання правової допомоги, за умовами якого предметом цього договору є правова допомога, що надається Адвокатським бюро шляхом: надання усної та/або письмової консультації, телефонної консультації, складання юридичних висновків, довідок, адвокатських запитів; здійснення захисту та представництва інтересів у кримінальних справах та під час проведення слідчих дій в рамках досудового розслідування; здійснення представництва інтересів в судах загальної юрисдикції в усіх без виключенню інстанціях; складання процесуальних та інших документів; представництва в органах судової і виконавчої влади, органах місцевого самоврядування, органах державної реєстрації актів цивільного стану Міністерства юстиції України, Державній казначейській служба України, Державній аудиторській службі України, Державній інспекції України з питань праці, Державній фіскальній службі України та Пенсійному фонді України, а також їхніх територіальних органах, інших органах та в інших зносинах з суб`єктами владних повноважень їх посадовими особами; представництва інтересів Клієнта в бізнес-переговорах, в інших заходах (конференціях, зборах, зустрічах, тощо); вчинення інших юридично значущих дій від імені та в інтересах Клієнта.

Згідно п.3.8 розділу ІІІ Договору, оплата послуг здійснюється протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з моменту отримання Клієнтом виставленого рахунку на оплату, який виставляється на підставі відомостей Акту наданих послуг. У разі ініціювання переговорної процедури передбаченої п.3.11 даного Договору, оплата послуг здійснюється протягом 15 п`ятнадцяти) календарних днів після завершення переговорної процедури та направлення нового рахунку на оплату.

Адвокатським бюро виставлено рахунок на оплату № 1 від 21.06.2023 року, в якому зазначено найменування наданих Адвокатським бюро в рамках договору про надання правової допомоги року послуг, а саме:

1) Аналіз рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області №8479410/38278669 від 23.03.2023р., №8479408/38278669 від 23.03.2023 р. про відмову в реєстрації податкових накладних №4 від 28.02.23 р., №10 від 28.02.23 р. та первинних документів для спростування такого рішення у судовому порядку - 8000,00 грн. (2 год.) з розрахунку 4000 грн. / год.;

2) Написання та подання позову до Харківського окружного адміністративного суд (справа №520/14349/23) щодо оскарження рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області №8479410/38278669 від 23.03.2023 р., №8479408/38278669 від 23.03.2023 р. про відмову в реєстрації податкових накладних №4 від 28.02.23 р., №10 від 28.02.23 р. - 12000,00 грн. (3 год.) з розрахунку 4000 грн. / год.

Всього: 20000,00 грн.

Також, сторонами договору про надання правової допомоги підписано Акт наданих послуг №1 від 21.06.2023 року, в якому зазначено загальну тривалість витраченого Виконавцем часу на надання правової допомоги - 5 годин, а також загальну вартість всіх наданих адвокатських послуг - 20000,00 грн.

Платіжною інструкцією №2069 від 22.06.2023 року підтверджено перерахування Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОФІТ-ФІНАНС" в безготівковій формі на банківський рахунок АБ "Віталія Гордейчука" 20 000,00 грн., призначення платежу: оплата за договором про надання правової допомоги.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення. Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 134 КАС України).

Представник відповідача подав до суду клопотання, в якому заперечував щодо відшкодування за його рахунок суми понесених витрат на правничу допомогу та просив суд зменшити суму до відшкодування, оскільки сума 20 000,00 грн. є надмірною.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

В той час, при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268) (постанова Верховного Суду від 15 лютого 2022 року у справі №280/569/21).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Вищевказаний висновок також узгоджується з правовою позицією Верховного суду, висловленою в постанові від 23.04.2019 року по справі №826/9047/16.

На підставі вищевикладеного, а також враховуючи суть виконаних послуг в рамках договору про надання правової допомоги, характер самого спору, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правову допомогу у сумі 10 000,00 грн.

Таким чином, заявлене клопотання представника позивача про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІТ ФІНАНС" (вул. Леся Сердюка, буд. 38, м. Харків, 61184, код ЄДРПОУ 38278669) до Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393), Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області №8479410/38278669, №8479408/38278669 від 23.03.2023 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних №4 від 28.02.2023 року, №10 від 28.02.2023 року, складених Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОФІТ ФІНАНС" - датою їх подання на реєстрацію - 06.03.2023 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495) та Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІТ ФІНАНС" (код ЄДРПОУ 38278669) 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн. 00 коп. у відшкодування судових витрат солідарно з кожного з відповідачів по 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704) та Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІТ ФІНАНС" (код ЄДРПОУ 38278669) 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп. солідарно з кожного з відповідачів по 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. у відшкодування витрат на правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Шевченко О.В.