Постанова

від 08.08.2023 по справі 300/161/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2023 рокуЛьвівСправа № 300/161/23 пров. № А/857/12091/23Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Гудима Л.Я., Затолочного В.С.,

з участю секретаря судового засідання Гриньків І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «СИВУЛЯ» на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 червня 2023 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «СИВУЛЯ» до Івано-Франківської митниці про визнання протиправним та скасування рішення митного органу, -

суддя (судді) в суді першої інстанції Боршовський Т.І.,

справу розглянуто в порядку письмового провадження,

місце ухвалення рішення м. Івано-Франківськ,

дата складання повного тексту рішення: не зазначена,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «СИВУЛЯ» (далі ПП «СИВУЛЯ») звернулося в суд з позовом до Івано-Франківської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про визначення коду товару № КТ-UA206000-0002-2023 від 06.01.2023.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 червня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що відповідачем доведено правомірність свого рішення.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення норм матеріального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що в митній декларації № 23UA206070000045UO від 04.01.2023 позивачем визначено код товару згідно УКТ ЗЕД 4418 89 00 00 та зазначено такий опис товару: «Конструкційні будівельні вироби з деревини. Теслярські будівельні конструкції, склеєні в щит з двох ламелей, стругані, з хвойних порід деревини (ялина). Schnitholz Flankenverleimt. Розміри: 34/44*205*3000 мм, вологість: 12+/-2%. Кількість: 49,842 куб.м. Являє собою вибір з лемелей із бруса розпиляного шляхом тангентального розпилу і призначений для використання при виробництві великогабаритних CLT панелей, які використовуються для будівництва багатоповерхових будинків. Виробник ПП «СИВУЛЯ». Відповідач прийняв рішення від 06.01.2023 № КТ-UA206000-0002-2023 про визначення коду товару, згідно якого код УКТ ЗЕД 44188900 змінено на код УКТ ЗЕД 4407122000. Представник позивача зазначив, що класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює декларант, а митний орган здійснює контроль за такою класифікацією та може самостійно визначити код задекларованого товару лише у тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта.

Крім того зазначає, що 09.01.2023 отримав від спеціалізованої установи Івано-Франківської торгово-промислової палати експертний висновок №В-4, яким експерт-товарознавець підтвердив належність товару апелянта до коду згідно УКТ ЗЕД 4418 89 00 00.

Вважає, що суд не врахував, що опис товарної позиції 4418 більш конкретно описує товар апелянта, ніж опис товарної позиції 4407, товар апелянта склеєний по ширині, а не торцями, що не відповідає вимогам товарної позиції 4407.

Звертає увагу на помилковість висновків суду, що апелянт погодився з рішенням відповідача, оскільки здійснив подальше оформлення товарів за кодом, визначеним відповідачем та безпідставне застосування ним до спірних правовідносин положення ДСТУ 2148-93 «Пилопродукція».

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі контракту № 3 купівлі-продажу від 13.05.2019, укладеного ПП «СИВУЛЯ» як продавцем та фірмою SC MCM HANDELS SRL як покупець, позивач здійснив вивезення в митному режимі «експорт» за межі митної території України в Республіку Австрія товар: «Конструкційні будівельні вироби з деревини. Теслярські будівельні конструкції, склеєні в щит з двох ламелей, стругані, з хвойних порід деревини (ялина). Schnitholz Flankenverleimt. Розміри: 34/44*205*3000 мм, вологість: 12+/-2%. Кількість: 49,842 куб.м. Є виробом з лемелей із бруса розпиляного шляхом тангентального розпилу і призначений для використання при виробництві великогабаритних CLT панелей, які використовуються для будівництва багатоповерхових будинків. Виробник ПП «СИВУЛЯ».

Так, 04.01.2023 ТОВ «Орхідея» в інтересах позивача подало до Івано-Франківської митниці електронну митну декларацію № 23UA206070000045UO від 04.01.2023, в якій задекларовано для митного оформлення товар, який вивозиться в митному режимі «експорт» за межі митної території України, а саме: «Конструкційні будівельні вироби з деревини. Теслярські будівельні конструкції, склеєні в щит з двох ламелей, стругані, з хвойних порід деревини (ялина). Schnitholz Flankenverleimt. Розміри: 34/44*205*3000 мм, вологість: 12+/-2%. Кількість: 49,842 куб.м. Представляє собою вибір з лемелей із бруса розпиляного шляхом тангентального розпилу і призначений для використання при виробництві великогабаритних CLT панелей, які використовуються для будівництва багатоповерхових будинків. Виробник ПП «СИВУЛЯ» (а.с. 13-14).

В зазначеній митній декларації декларант самостійно визначив код товару згідно УКТ ЗЕД 44188900.

Декларантом одночасно із митною декларацією було надано відповідачу такі документи: рахунок-фактура № 36 від 15.12.2022 (а.с. 15); автотранспортна накладна № 11857 від 04.01.2023 (а.с. 58); зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу № 3 від 13.05.2019 (а.с. 16); доповнення до зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу № 3 від 04.01.2022 (а.с. 17); інші некласифіковані документи опис від 05.01.2022.

Під час проведення митних формальностей за митною декларацією № 23UA206070000045UO від 04.01.2023, автоматизованою системою аналізу і управління ризиками згенеровано форми митного контролю: « 202-1» - проведення часткового митного огляду з розкриттям до 20% пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортних засобів даних, зазначених у митній декларації; « 203-1» - проведення повного митного огляду - з розкриттям до 100 пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації; « 911-1» - забезпечення ідентифікації товарів та/або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки.

04.01.2023 відповідно до акту про проведення огляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу проведено частковий митний огляд (а.с. 43).

05.01.2023 проведено повний митний огляд із залученням спеціаліста ОСОБА_1 (а.с. 44).

За результатами повного митного огляду складено висновок спеціаліста за № 1 від 05.01.2023 (а.с. 52).

06.01.2023 відповідач направив декларанту електронне повідомлення про необхідність надання додаткових документів, які необхідні для розгляду питання правильності класифікації товару згідно з УКТ ЗЕД. Також надати відповідно до статті 69 МК України офіційний висновок експерта щодо характеристик товару, визначальних для їх класифікації. У висновку має бути висвітлено питання: чи є товар теслярським виробом; технологію виготовлення товару; можливе застосування виробів тощо ?

У відповідь на повідомлення Івано-Франківської митниці позивач 06.01.2023 направив інформаційний лист, в якому описано товар, процес його виготовлення та подальшого використання (а.с. 59).

Відділом ВКТ та МТР Івано-Франківської митниці прийнято рішення від 06.01.2023 № КТ-UA206000-0002-2023 про визначення коду товару, згідно висновку якого: «Виріб з деревини хвойних порід (ялина європейська) постійного профілю, який виготовлено шляхом склеювання двох дощок по довжині країв/крамок (склеєні по ширині). Дошки попередньо оброблені в розмірі по ширині та товщині, без проведення операції торцювання. Розміри: 34/44*205*3000 мм, вологість: 12+/-2%, кількість: 49,842 куб.м. Призначені для виготовлення конструктивних будівель СLT панелей». Визначено код товару УКТ ЗЕД 4407122000 (а.с. 53).

09.01.2023 експерт Івано-Франківської торгово-промислової палати І.Пожар на замовлення ПП «СИВУЛЯ» склав експертний висновок № В-4, згідно якого товар: «Теслярські будівельні конструкції, склеєні в щит з двох ламелей, стругані, з хвойних порід деревини (ялина), які пройшли термічну обробку-сушку до +/- 12% вологості, оптимізовані (без дефектів), склеєні по довжині, шліфовані з чотирьох сторін, розмірами 34/44*205*3000 мм», визначено за кодом УКТ ЗЕД 4418890000. Вказаний висновок містить примітку, що за всі документи несе відповідальність замовник, а результати експертизи носять довідково-інформаційний характер (а.с. 19-20).

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції і вважає його таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що відповідно до ч. 1 ст. 246 Митного кодексу України (надалі МК України) метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до частини першої статті 248 коментованого Кодексу митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Як передбачено ч.ч. 1, 6 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Статтею 1 Закону України «Про митний тариф України» від 19.10.2022 № 2697-ІХ, який набрав чинності з 01.01.2023, встановлено, що Митний тариф України є невід`ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Указом Президента України № 466/2002 від 17.05.2002 «Про приєднання до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів» Україна приєдналась до вказаної системи.

Згідно з статтею 8 МК України державна митна справа здійснюється на основі виключних повноважень митних органів України щодо здійснення митної справи.

Відповідно до статті 67 МК України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду.

Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності регламентовано статтею 68 МК України.

Так, ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Ведення УКТ ЗЕД передбачає:

1) відстеження та облік змін і доповнень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів, пояснень та інших рішень щодо її тлумачення, що приймаються Всесвітньою митною організацією;

2) підготовку пропозицій щодо внесення змін до УКТ ЗЕД;

3) деталізацію УКТ ЗЕД на національному рівні та введення додаткових одиниць виміру;

4) забезпечення однакового застосування всіма митними органами правил класифікації товарів;

5) прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТ ЗЕД у складних випадках;

6) розроблення пояснень і рекомендацій до УКТ ЗЕД та забезпечення їх опублікування;

7) своєчасне ознайомлення суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності з рішеннями та інформацією (крім тих, що є конфіденційними) щодо питань класифікації товарів та про застосування УКТ ЗЕД;

8) здійснення інших функцій, необхідних для ведення УКТ ЗЕД.

Класифікація товарів регламентована статтею 69 МК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Так, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв`язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються митними органами виключно у разі, якщо прийняте митним органом рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

Таким чином, ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Водночас, Порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 428.

Пунктами 2-4 вищевказаного Порядку, УКТ ЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України», що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів.

УКТ ЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації з урахуванням Комбінованої номенклатури Європейського Союзу.

Функції з ведення УКТ ЗЕД здійснюються Держмитслужбою.

Відповідно до пунктів 12-16 вищевказаного Порядку пояснення до УКТ ЗЕД розробляються та затверджуються Держмитслужбою з урахуванням змін, які вносяться Всесвітньою митною організацією до пояснень до Гармонізованої системи та Європейським Союзом до пояснень до Комбінованої номенклатури. У разі потреби Держмитслужба розробляє пояснення до кодів товарів, що деталізовані на національному рівні.

Держмитслужба розробляє та затверджує перехідні таблиці до УКТЗЕД з урахуванням перехідних таблиць до Гармонізованої системи та Комбінованої номенклатури.

Пояснення та перехідні таблиці до УКТЗЕД оприлюднюються на офіційному веб-сайті Держмитслужби.

Форма рішення про визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та порядок його прийняття митними органами визначаються Мінфіном.

На офіційному веб-сайті Держмитслужби оприлюднюються знеособлено рішення про визначення коду товару згідно з УКТЗЕД, опубліковуються методичні рекомендації та інші роз`яснення з питань класифікації товарів згідно з УКТЗЕД.

Відповідно до пункту 2 Розділу ІІІ Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщаються через митний кордон України, затвердженого наказом МФУ від 30.05.2012 №650 (далі - Наказ №650) посадові особи ПМО чи митного поста, ВМП здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів. Обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів при митному оформленні, визначається на основі результатів застосування системи управління ризиками.

Згідно вимог пункту 4 Розділу ІІІ Наказу №650 контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності: опису товару в митній декларації процедурі декларування згідно з вимогами статті 257 Кодексу; відомостей про товар та коду товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, з врахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Кодексу; заявленого коду товару відомостям, наведеним у базі даних «Класифікаційні рішення» програми «Інспектор 2006» ЄАІС.

При цьому, така відповідність поділяється на три категорії: а) ідентичні товари; б) подібні (аналогічні) товари; в) товари, які не підпадають під вимоги підпунктів а та б абзацу четвертого цього пункту, але мають схожі: характеристики, які є визначальними для класифікації товару; призначення або принцип дії яких є основним для класифікації товару; перевірки відповідності заявленого опису товару та коду товару згідно з УКТ ЗЕД відомостям, наведеним у ПРК, у разі якщо до митного контролю та митного оформлення разом з пакетом документів надається ПРК.

Пунктом 5 Розділу ІІІ Наказу № 650 передбачено, що у разі неможливості однозначно перевірити правильність класифікації товару на підставі задекларованих відомостей відповідно до вимог статті 69 Кодексу декларант або уповноважена ним особа письмово повідомляється про необхідність надання додаткових документів чи відомостей, необхідних для підтвердження задекларованого ним коду товару згідно з УКТЗЕД.

При електронному декларуванні посадова особа ВМП або ПМО чи митного поста за допомогою АСМО створює та передає декларанту або уповноваженій ним особі засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення про необхідність подання документів, які підтверджують класифікацію товару.

Відповідно до пункту 6 Розділу ІІІ Наказу № 650 у разі відмови у наданні декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів чи відомостей посадовою особою митного органу здійснюються митні формальності за наявними документами та відомостями з використанням довідкової інформації. При проведенні цих митних формальностей або підтверджується код товару, або надається відмова в митному оформленні та за наявності достатньої інформації виноситься Рішення.

Згідно з пунктом 7 Розділу ІІІ Наказу №650 у разі письмового підтвердження декларантом або уповноваженою ним особою готовності надати додаткові документи чи відомості перевірка правильності класифікації товару згідно з УКТЗЕД проводиться після їх надання.

Строк надання додаткових документів чи відомостей не повинен перевищувати 10 календарних днів. Строк проведення митного оформлення визначається з дати надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів чи відомостей і не повинен перевищувати строки, установлені статтею 255 Кодексу.

Строк митного оформлення у разі взяття проб (зразків) товарів визначається з урахуванням вимог статті 255 Кодексу.

Строк прийняття Рішення про класифікацію товару не повинен перевищувати 10 календарних днів. За умови необхідності залучення спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або іншої експертної установи (організації) загальний строк прийняття Рішення не повинен перевищувати 30 календарних днів.

Пунктом 9 Розділу ІІІ Наказу №650 визначено, що якщо для вирішення питання класифікації товару виникає потреба в спеціальних знаннях з різних галузей науки, техніки, мистецтвознавства тощо або у використанні спеціального обладнання і техніки, то митний орган може звернутися до спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або до іншої експертної установи (організації).

Залучення спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або іншої експертної установи (організації) здійснюється у разі:

виникнення необхідності ідентифікації або лабораторної перевірки характеристик товарів, визначальних для їх класифікації;

виникнення складних питань при класифікації товарів згідно з УКТЗЕД, вирішення яких потребує експертних досліджень.

Відповідно до пункту 10 Розділу ІІІ Наказу №650 узяття проб (зразків) товарів здійснюється відповідно до вимог статті 356 Кодексу. Операції з узяття проб (зразків) товарів здійснюються відповідно до вимог статті 357 Кодексу.

Результати досліджень доводяться до підрозділу митного органу, який ініціював процедуру взяття проб (зразків) товарів.

Згідно з пунктом 11 Розділу ІІІ Наказу № 650 у разі виникнення складного випадку класифікації товару ПМО або митним постом готується запит до ВМП у паперовому або електронному вигляді.

Запит має бути обґрунтований і містити такі відомості: причина подання запиту до ВМП, позиція ПМО чи митного поста з відповідного питання класифікації товару та пропозиції щодо запропонованого коду товару згідно з УКТЗЕД.

У разі надання ПМО або митним постом такого запиту до ВМП у паперовому вигляді разом із запитом передаються завірені штампом Під митним контролем оригінали або копії: митної декларації, згідно з якою заявлено товар до митного контролю та митного оформлення; документів, наданих разом з митною декларацією; акта про проведення митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у разі його проведення); акта про взяття проб (зразків) товарів (оригінал і копія) у разі проведення взяття проб і зразків.

У разі надання ПМО чи митним постом такого запиту до ВМП в електронному вигляді запит та перелічені вище документи передаються за формою АСМО.

Пунктом 13 Розділу ІІІ Наказу № 650 класифікація товарів за запитами ПМО або митного поста здійснюється посадовими особами ВМП на основі документів та відомостей, які передаються до ВМП разом із запитом.

Відповідно до пункту 14 Розділу ІІІ Наказу № 650 рішення приймається посадовими особами ВМП або уповноваженими особами ПМО чи митного поста на підставі встановлених характеристик товару, які є визначальними для класифікації товару, згідно з Основними правилами інтерпретації УКТЗЕД.

У разі неможливості однозначно перевірити правильність класифікації товару на підставі задекларованих відомостей посадовою особою ВМП письмово повідомляється про необхідність надання додаткових документів чи відомостей, необхідних для підтвердження задекларованого коду товару згідно з УКТЗЕД. При цьому виконуються процедури відповідно до пунктів 6, 7, 8 цього розділу.

У пункті 4 Рішення Висновок зазначаються встановлений десятизначний код товару згідно з УКТЗЕД та опис товару відповідно до відомостей, які мають міститись у графах 31 та 33 митної декларації. При цьому у разі відсутності зміни коду товару згідно з УКТЗЕД Рішення не приймається.

Рішення реєструється та вноситься до бази даних Класифікаційні рішення програми Інспектор 2006 ЄАІС та до центральної бази даних ЄАІС в порядку встановленим розділом IV цього Порядку.

Інформація у графі 31 митної декларації Вантажні місця та опис товарів/Маркування та кількість/Номери контейнерів/Кількість та розпізнавальні особливості в частині опису товару та графі 33 митної декларації Код товару повинна відповідати інформації, зазначеній у пункті 4 Рішення Висновок, а реєстраційний номер Рішення зазначається у графі 44 митної декларації Додаткова інформація/Подані документи/Сертифікати і дозволи.

Якщо посадовими особами ВМП, уповноваженими особами ПМО чи митного поста приймається Рішення, яке не відповідає інформації, заявленій декларантом у митній декларації, то ця митна декларація не може використовуватися для митного оформлення класифікованого товару.

Згідно з пунктом 15 Розділу ІІІ Наказу №650 рішення оформлюється за допомогою програмно-інформаційного комплексу Інспектор-2006 ЄАІС за формою, наведеною в додатку 5 до цього Порядку, та реєструється відповідно до розділу IV цього Порядку.

Рішення підписується посадовою особою ВМП або уповноваженою особою ПМО чи митного поста, яка його приймала, з проставленням на ньому відбитка номерного штампа Правильність класифікації перевірено, а також керівником ВМП або ПМО, чи митного поста, чи особами, які виконують їх обов`язки, або особою, уповноваженою наказом митного органу.

Рішення друкуються у двох примірниках. Один примірник ПМО чи митним постом видається або надсилається поштою декларанту або уповноваженій ним особі, другий - з відміткою декларанта або уповноваженої ним особи про отримання або повідомлення про вручення залишається у справах митного органу (пункт 17 Розділу ІІІ Наказу №650).

Водночас, відповідно до правила 1 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД: для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп, якщо цими назвами не передбачено іншого.

Згідно з вимогами правила 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень, положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації.

З огляду на вищевказані положення, митний орган здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД, а в разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності, яка затверджена законом України «Про Митний тариф України» містить шість Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД.

Для цілей вирішення спору щодо класифікації товару апелянта слід застосувати такі правила інтерпретації УКТ ЗЕД:

Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:

(а) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;

У разі якщо згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(а) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де подається більш загальний його опис.

(с) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (а) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

6. Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Оскільки апелянт класифікував свій товар за кодом згідно УКТ ЗЕД 4418 89 00 00, а Відповідач за кодом 4407 12 20 00, то ключовим для вирішення спору є вирішення питання про класифікацію товару саме між цими двома кодами згідно з УКТ ЗЕД.

Разом з тим, один і другий код товару на рівні товарних підпозицій (4418 89 та 4407 12) має опис «інші». Таким чином враховуючи правило 1, 3(а) та 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД для вирішення питання про класифікацію цього товару потрібно проводити порівняння саме на рівні товарних позицій 4407 та 4418. Виходячи з правила 3(а) Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, залежно від того яка із цих двох товарних позицій містить більш детальний опис товару, то до тієї товарної позиції і має бути віднесений товар Апелянта.

У Поясненнях до УКТ ЗЕД до товарної позиції 4407 вказано, що до цієї товарної позиції також не включаються: (1) вироби столярні та теслярські будівельні деталі (товарна позиція 4418).

Відтак, необхідно спочатку розглядати можливість класифікації товару у товарній позиції 4418 і тільки після невідповідності товару вимогам, які описані у товарній позиції 4418, потрібно переходити до розгляду позиції 4407.

Згідно абзаців 1-4, 6 Пояснень до товарної позиції 4418 УКТ ЗЕД до цієї товарної позиції включаються дерев`яні вироби, включаючи вироби дерев`яні мозаїчні чи інкрустовані, які використовують у будівництві будь-яких споруджень і т.д., як у складеному, так і розібраному вигляді (наприклад, виготовлені із шипами, пазами, шипами типу ластівчин хвіст чи іншими аналогічними з`єднаннями для складання) незалежно від того, чи мають вони такі металеві деталі як петлі, замки і т.п.

Вироби цієї товарної позиції можуть виготовлятись із звичайної деревини або з деревностружкових або подібних плит, деревноволокнистих плит, шаруватої або пресованої деревини (див. Примітку 3 до цієї групи).

Термін вироби столярні стосується більше будівельних виробів (таких як двері, вікна, ставні, сходи, дверні чи віконні рами), тоді як термін вироби теслярські застосовується до дерев`яних виробів (таких як балки, крокви і розпірки покрівлі), які використовують як конструкційні елементи чи у процесі зведення опор, риштувань і т.д., і включає опалубку для бетонування. Проте панелі з клеєної фанери, навіть якщо їх поверхня була оброблена для використання як опалубки, включаються до товарної позиції 4412.

До теслярських будівельних конструкцій також відносять шаруватоклеєні лісоматеріали (глулам), тобто будівельний лісоматеріал, одержуваний під час склеювання декількох шарів деревини, причому напрямки волокон у шарах, переважно, повинні бути паралельні. У вигнутих деталях шари розташовуються таким чином, щоб прикладене навантаження було спрямоване перпендикулярно до площини кожного шару; шари прямої балки із шаруватої деревини розташовані в паралельних площинах.

До цієї товарної позиції також включаються суцільні блоки, планки, фриз і т.д., зібрані в підлогові панелі (включаючи паркетні панелі) або щити, з окантовкою або без неї. Також до цієї товарної позиції включають підлогові панелі або щити, що складаються з блоків, планок, фризу тощо, зібраних на підкладці з одного або більше шарів деревини, відомих як "шаруваті" паркетні підлогові панелі. Верхній шар (шар зношення), як правило, виготовлений з двох або більше рядів планок, що складають панель. Ці панелі чи щитки можуть бути шпунтовані по краях для полегшення складання.

З наявних у справі доказів видно, що товар апелянта являє собою дві попередньо оброблені (розрізані та стругані) дошки, які склеєні по ширині (тобто у два шари), які спеціально помарковані люмінісцентним маркером для подальшого виготовлення СLТ панелей. Тобто фактично товар апелянта являє собою щит/балку (склеєну по ширині з двох дощок), яка використовується як конструкційний елемент для виготовлення СLТ панелей. Таким чином, виходячи з термінології, яка використовується у Поясненнях до товарної позиції 4418 УКТ ЗЕД товар апелянта є теслярською будівельною конструкцією.

У абзаці 3 пояснень до товарної позиції 4407 вказано, що вироби цієї товарної позиції можуть бути обтесані (незалежно від того, чи закруглюються під час цього кути, утворені двома суміжними ребрами), відшліфовані чи з`єднані торцями (наприклад, з`єднані у шип) (див. загальні положення до цієї групи).

У поясненнях до загальних положень групи 44 зазначено, що до цієї групи включаються необроблена деревина, напівфабрикати з деревини та вироби з деревини в цілому. Ці продукти можна приблизно згрупувати таким чином: (2) Розпиляні, колоті, обтесані, стругані, лущені, шліфовані, з`єднані у шип деревинні матеріали, наприклад, із шиповим з`єднанням (тобто з`єднані шляхом склеювання торцями коротких сортиментів деревини з метою одержання матеріалів більшої довжини, при цьому з`єднання нагадує переплетені пальці), а також деревинні матеріали постійного профілю (товарні позиції 4407 - 4409).

Тобто з наведених пояснень слід зробити висновок, що до товарної позиції 4407 включаються деревні матеріали з`єднані торцями для збільшення їх загальної довжини.

Натомість товари апелянта склеєні по ширині. Такий характер з`єднання не охоплюється поясненнями до товарної позиції 4407.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що для цілей класифікації товарів першочерговим джерелом нормативного регулювання є УКТ ЗЕД, яка затверджена законом України «Про Митний тариф України» та Пояснення до УКТ ЗЕД, затверджені Держмитслужбою.

Разом з тим, положення ДСТУ не є частиною законодавства з питань митної справи та не можуть відігравати визначальну роль для класифікації товарів.

Крім того, у п.3 оскаржуваного рішення відповідача про визначення коду товару, ДСТУ не вказаний серед документів, якими керувався відповідач при прийнятті цього рішення. Тобто при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач не застосовував ДСТУ.

Відтак, помилковим є висновок суду першої інстанції про необхідність застосування до спірних відносин положення ДСТУ 2148-93 «Пилопродукція».

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову Приватного підприємства «СИВУЛЯ».

Таким чином, враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення позовних вимог Приватного підприємства «СИВУЛЯ» про визнання протиправним та скасування рішення про визначення коду товару № КТ-UA206000-0002-2023 від 06.01.2023.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема, у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Колегія суддів, керуючись статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, якою неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального права встановлено підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції.

У силу вимог частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту першого частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до статей 1, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну допомогу адвоката надано копію договору про надання правової допомоги від 26 червня 2023 року, копію рахунку на оплату за надані послуги №30/06/23 від 30.06.2023, копію платіжної інструкції №30/06/2023 від 30.06.2023.

Правова допомога адвоката позивачу відповідно до рахунку на оплату за надані послуги №30/06/23 від 30.06.2023, яка складається з: підготовки і подання апеляційної скарги в розмірі 15 000,00 грн.

Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною сьомою статті 134 КАС України передбачено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що розрахунок правничої допомоги у розмірі 20000 грн завищений у співвідношенні до обсягу наданих позивачу послуг.

Аналізуючи викладене, беручи до уваги положення КАС України, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що розмір витрат зазначений позивачем, не є пропорційний, а тому розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду вважає, що відшкодуванню підлягають судові витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн, оскільки такий розмір витрат є цілком обґрунтованим, а також співмірний з виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Частиною 1 статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Апеляційним судом встановлено, що згідно платіжного доручення №12 від 16 січня 2023 року Приватне підприємство «СИВУЛЯ» сплатило судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2684 грн та згідно платіжної інструкції №410 від 30 червня 2023 року Приватне підприємство «СИВУЛЯ» сплатило судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 4026 грн.

Враховуючи зазначені обставини та вимоги статті 139 КАС України, з Івано-Франківської митниці слід за рахунок її бюджетних асигнувань стягнути на користь Приватного підприємства «СИВУЛЯ» зазначені судові витрати.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «СИВУЛЯ» задовольнити.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 червня 2023 року у справі № 300/161/23 скасувати та прийняти нову постанову, якою позов Приватного підприємства «СИВУЛЯ» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Івано-Франківської митниці про визначення коду товару від 06січня 2023 року № КТ-UA206000-0002-2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці (ЄДРПОУ 43971364) на користь Приватного підприємства «СИВУЛЯ» (ЄДРПОУ 13656357) судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні та апеляційної скарги в розмірі 4026 (чотири тисячі двадцять шість) гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку виключно у випадках, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. М. Довгополов судді Л. Я. Гудим В. С. Затолочний Повне судове рішення у зв`язку з перебуванням судді Затолочного В.С. у відпустці складено 21.08.2023.