Постанова

від 21.08.2023 по справі 420/9619/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 420/9619/20

адміністративне провадження № К/990/1958/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 420/420/9619/20

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПБМ ГАЗ» до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду (суддя Свида Л. І.) від 13 вересня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів Бітова А. І., Лук`янчук О. В., Ступакової І. Г.) від 07 грудня 2021 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У вересні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ПБМ ГАЗ» (далі - ТОВ «ПБМ ГАЗ») звернулося до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень від 07 липня 2020 року:

- № 00012343207, яким до позивача застосовані штрафні санкції в розмірі 500 000 грн за порушення статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального»;

- № 00012333207, яким до позивача застосовані штрафні санкції в розмірі 240 000 грн за порушення пп. 230.1.2 п. 230.1 статті 230, п. 12 підрозділу 5 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України (далі - ПК України);

- № 00012313207, яким до позивача застосовані штрафні санкції в розмірі 66 000 грн за порушення пп. 230.1.3 п. 230.1 статті 230, п. 21 підрозділу 5 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, пп. 5, 6, 7 "Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівномірів-лічильників рівня пального в резервуарах, передачі облікових даних з них електронними засобами зв`язку до контролюючих органів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 року № 891.

2. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що ним здійснюється діяльність, пов`язана з виробництвом промислових газів, зокрема, здійснюється переробка газу для виробництва холодоагентів, які використовуються в холодильному устаткуванні. Для здійснення господарської діяльності позивач придбав в 2019-2020 році скраплений газ, який є пальним та на підставі ліцензії здійснює його тимчасове зберігання в ємностях до переробки, однак такий склад не є акцизним складом, оскільки він не відповідає критеріям, передбаченим пп. 14.1.6 п. 14.1 статті 14 ПК України. Придбаний газ повністю переробляється підприємством в холодоагент та вироблений продукт поставляється позивачем своїм контрагентам. Податковим органом проведена фактична перевірка позивача без виходу за адресою здійснення господарської діяльності та встановлені порушення щодо здійснення оптової реалізації пального без наявності ліцензії, не обладнання ємностей для зберігання пального витратомірами лічильниками та не передавання даних з цих лічильників до відповідних реєстрів, однак позивач зазначає, що не здійснює реалізацію пального, холодоагент не є пальним, позивач не має акцизного складу, а тому висновки акту перевірки є безпідставними.

3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року, позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 07 липня 2020 року № 00012343207.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 07 липня 2020 року № 00012333207.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 07 липня 2020 року № 00012313207.

Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ТОВ «ПБМ ГАЗ» сплачений судовий збір у розмірі 12 090 грн.

Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ТОВ «ПБМ ГАЗ» витрати на проведення експертизи у розмірі 57 000 грн.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС в Одеській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

5. Ухвалою Верховного Суду від 27 січня 2022 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.

6. 15 лютого 2022 року до Верховного Суду до Верховного Суду надійшов відзив від ТОВ «ПБМ ГАЗ», в якому позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

6.1 Також позивачем було заявлено клопотання про закриття касаційного провадження у цій справі на підставі пункту 5 частини першої статті 339 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилається скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

7. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності ТОВ «ПБМ ГАЗ» є діяльність за кодом КВЕД 20.11 "Виробництво промислових газів". Фактично товариство здійснює діяльність з переробки газу вуглеводневого скрапленого та виробництва з нього холодоагентів, які використовуються в холодильному устаткуванні, а саме, є його діючою речовиною з переносу та поглинання тепла.

9. З 2019 року позивач здійснює діяльність з виробництва екологічних холодоагентів для національного споживання та для експорту в треті країни, які дозволені до виробництва та імпорту в Україні.

10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Головним управлінням ДПС в Одеській області в період з 28 травня 2020 року по 05 червня 2020 року проведена фактична перевірка господарської одиниці, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 30, офіс 1, суб`єкт господарської діяльності ТОВ "ПБМ ГАЗ", з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, за результатами якої складений акт перевірки від 09 червня 2020 року № 1101/15-32-32-07/33311787.

11. Зазначеною перевіркою встановлено, що позивачем здійснювалася оптова торгівля пальним за кодами УКТЗЕД: 2901100010, 2711121 без наявності відповідної ліцензії при наявності акцизного складу у позивача, чим порушені вимоги статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".

Крім того, в порушення вимог пп. 230.1.2, 230.1.3 п. 230.1 статті 230, п.п. 12, 21 підрозділу 5 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, пп. 5, 6, 7 "Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівномірів-лічильників рівня пального в резервуарах, передачі облікових даних з них електронними засобами зв`язку до контролюючих органів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 року № 891, ємності для зберігання пального не обладнані витратомірами-лічильниками на місці відпуску пального наливом з акцизного складу та рівномірами-лічильниками рівня таких товарів у резервуарах, а також дані з таких лічильників не передані до відповідного реєстру.

12. Позивач не погодився з правомірністю висновків акту фактичної перевірки від 09 червня 2020 року № 1101/15-32-32-07/33311787 та подав заперечення на цей акт до Головного управління ДПС в Одеській області, однак податковим органом висновки акту залишені без змін.

13. 07 липня 2020 року, на підставі висновків акту фактичної перевірки від 09 червня 2020 року №1101/15-32-32-07/33311787, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 00012343207, яким до позивача застосовані штрафні санкції в розмірі 500 000 грн за порушення статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального»;

- № 00012333207, яким до позивача застосовані штрафні санкції в розмірі 240 000 грн за порушення пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230, п. 12 підрозділу 5 розділу ХХ Перехідних положень ПК України;

- № 00012313207, яким до позивача застосовані штрафні санкції в розмірі 66 000 грн. за порушення пп. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230, п. 21 підрозділу 5 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, пп.5, 6, 7 "Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівномірів-лічильників рівня пального в резервуарах, передачі облікових даних з них електронними засобами зв`язку до контролюючих органів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 року № 891.

14. Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення від 07 липня 2020 року протиправними, прийнятими з порушенням норм чинного законодавства, позивач звернувся до суду з цим позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

15. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що холодоагент, який виробляє позивач та реалізує своїм контрагентам, не є пальним та для його реалізації не потрібна ліцензія на здійснення оптової торгівлі пальним.

15.1 Також суди попередніх інстанцій зауважили, що відповідачем зроблений висновок щодо реалізації позивачем пального виходячи з реєстрації позивачем податкових накладних на реалізацію холодоагентів із зазначенням кодів УКТЗЕД: 2901100010, 2711121900, які відносяться до підакцизної групи товарів-пального, зокрема, бутан, ізобутан, пропан, однак сам факт реєстрації податкових накладних з такими кодами УКТЗЕД не свідчить про здійснення торгівлі позивачем пальним, а надані до суду докази спростовують висновок відповідача про те, що холодоагент є пальним та є підакцизною групою товарів.

15.2 Крім того, суди зазначили про те, що позивач може зберігати одночасно пальне у розмірі 98,726 м.3, протягом 2019-2020 років позивач отримав пальне для переробки в розмірі 48,684 м.3, все пальне позивач переробляє в холодоагенти, тобто, використовує для промислової переробки і не здійснює реалізацію та зберігання пального на користь третіх осіб, а тому позивач не має акцизного складу та, відповідно, не має його реєструвати, встановлювати лічильники та подавати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

16. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у цій справі.

17. Підставою касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій скаржником зазначено пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

17.1 Так, скаржник зазначає про те, що при вирішені справи судами попередніх інстанцій не було враховано висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 05 липня 2021 року у справі № 320/3824/20.

17.2 Також скаржник зауважує, що будь-яких висновків Верховного Суду щодо можливості використання положень пп. 14.1.6 п. 14.1 статті 14 ПК України у разі, якщо об`єм придбаного підприємством пального є більшим, ніж об`єм паливних баків техніки підприємством - не існує.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

19. Щодо правомірності прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення № 00012343207, яким до позивача застосовані штрафні санкції в розмірі 500 000 грн за порушення статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», то слід зазначити таке.

20. Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.

21. Згідно частини другої статті 17 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» у разі оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у розмірі 500 000 грн.

22. У ході проведеної перевірки відповідачем було установлено здійснення позивачем, в порушення вимог статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», оптової торгівлі пальним за кодами УКТЗЕД: 2901100010, 2711121 без наявності відповідної ліцензії при наявності акцизного складу у позивача.

22.1 Зазначений висновок зроблено відповідачем виходячи з реєстрації позивачем податкових накладних на реалізацію холодоагентів із зазначенням кодів УКТЗЕД: 2901100010, 2711121900, які відносяться до підакцизної групи товарів-пального, зокрема, бутан, ізобутан, пропан.

23. Водночас задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій, серед іншого, виходили з того, що холодоагент, який позивач виробляє та реалізує своїм контрагентам, не є пальним та для його реалізації не потрібна ліцензія на здійснення оптової торгівлі пальним.

24. Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

25. Так, у ході розгляду справи судами попередніх інстанцій установлено, що позивачем здійснюється переробка газу для виробництва холодоагентів, які використовуються в холодильному устаткуванні.

26. Виробництво екологічного холодоагенту відбувається шляхом переробки газу вуглеводневого скрапленого, що підтверджується Технологічними Умовами ТУ У 20.1-33311787-001:2019 "Холодоагенти вуглеводневі. Технічні умови", погодженими висновками державної санітарно-епідеміологічної експертизи Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

27. Для виробництва холодоагенту позивачем протягом 2019-2020 років було придбано скраплений газ за наступними договорами: за договором постачання від 15 лютого 2017 року № 401/Г, укладеним з ТОВ «ГАЗ ПОСТАЧАННЯ», позивачем придбано 11,001 тону скрапленого газу, який отриманий останнім за видатковою накладною № 33131 від 09 жовтня 2019 року; за договором постачання від 01 квітня 2020 року № 383/Г, укладеним з ТОВ "ПОЛТАВА ГАЗТРЕЙД", позивачем придбано 13,001 тону скрапленого газу, який отриманий останнім за видатковою накладною № 11512 від 03 квітня 2020 року.

28. Оскільки скраплений газ є пальним та певний час до переробки зберігається у ТОВ «ПБМ ГАЗ», позивачем відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» була отримана ліцензія на право зберігання пального реєстраційний № 15210414201900040 від 31 липня 2019 року, видана ГУ ДФС в Одеській області. Строк дії ліцензії на зберігання пального - до 31 липня 2024 року, місце зберігання за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Базова, 6.

29. У матеріалах справи також містяться накладні-вимоги від 23 жовтня 2019 року № 13 та від 03 квітня 2020 року № 6, а також накладні на передачу готової продукції від 23 жовтня 2019 року №11 та від 10 квітня 2020 року № 1, які свідчать про передачу скрапленого газу зі складу для переробки на виробничих потужностях позивача, передачу виготовленої продукції холодоагенту для зберігання на склад до його реалізації. Процес переробки здійснюється за Технологічним регламентом виробництва холодоагентів вуглеводневих 74.9-33311787-001:2019, затвердженим на підприємстві та погодженим висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

30. Крім того, згідно наявних у матеріалах справи договорів купівлі-продажу та поставки, накладних, митної декларації, убачається, що виготовлена позивачем продукція холодоагент R-290, холодоагент R-600а, холодоагент R-1270 поставлена в 2019-2020 роках на адресу СП "Полтавська газонафтова компанія", ПАТ "Укпостач", ТОВ "General Consult" (Республіка Казахстан), ПАТ "Природні ресурси".

31. Також позивачем протягом 2020 року здійснювалася реалізація холодоагентів і іншим контрагентам, зокрема, ПАТ "Видобувна компанія "УКРНАФТОБУРІННЯ", ДП "Каталіз і екологія", ТОВ КТД "ХОЛОД".

32. На підтвердження того факту, що кінцевий продукт виробництва (холодоагент), який виробляє ТОВ «ПБМ ГАЗ», не є пальним, позивачем було надано експертні висновки ДП "Український науково-дослідний інститут медицини транспорту" № 945/16 від 27 серпня 2020 року та від 21 жовтня 2019 року № 1168/16, №1497/16 від 20 грудня 2020 року, з яких убачається, що холодоагенти R-290, R600а не підпадають під вимоги ДСТУ EN 589:2017, ДСТУ 4047-2001, ДСТУ ГОСТ 27577:2005, не мають характерного запаху та заборонені до використання в якості пального.

33. Крім того, згідно висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів холодоагенти ПРОПІЛЕН R1270, ІЗОБУТАН R600а, ПРОПАН R290 мають сферу застосування холодильні та криогенні установки, тобто, цей товар застосовується як частина холодильної техніки, а не пальне.

34. Згідно відповіді на адвокатський запит Одеської національної академії харчових технологій убачається, що холодоагенти R290, R600а використовуються в якості речовини для переносу тепла у парокомпресійних холодильних машинах та використання їх як палива є недоцільним.

35. Також позивачем було надано експертний висновок № 04/ХТ від 20 січня 2021 року Східноєвропейської асоціації виробників технічних газів "СІГМА", згідно якого використання холодоагентів як палива не можливе в зв`язку з не відповідністю їх вимогам безпечності, які ставляться до палива та через економічну недоцільність використання холодоагентів як палива.

36. Крім того, позивачем було замовлено проведення судово-товарознавчої експертизи у цій справі та отримано висновок експертизи № 529 від 11 березня 2021 року.

37. Згідно із зазначеним висновком холодоагенти R290, R600а не відповідають вимогам ДСТУ EN 589:2017, ДСТУ 4047-2001, ДСТУ ГОСТ 27577:2005 через відсутність запаху та мінімально необхідної частки меркаптанової сірки, вони не можуть бути використані в якості пального для двигунів внутрішнього згоряння, або як пальне для комунально-побутового чи промислового споживання. Холодоагенти, що виробляються позивачем призначені для переносу тепла в компресійному машинному холодильному устаткуванні. Холодоагенти R290, R600а є частиною холодильних та криогенних установок, а тому відповідають коду УКТЗЕД 8418 99 90 10, вони заборонені для використання в якості пального.

38. Позивачем також замовлено проведення товарознавчої експертизи в цій справі та отримано висновок експерта № 1/04-21 ТЕ.

39. Згідно із зазначеним висновком холодоагенти R290, R600а, що виробляються позивачем, не відповідають вимогам ДСТУ EN 589:2017, ДСТУ 4047-2001, ДСТУ ГОСТ 27577:2005, їх використання в якості пального є неможливим, недозволеним та недоцільним, а тому вони не є пальним або паливом, а є іншим товаром.

40. Відповідно до ДСТУ ІSO 817:2012 призначення холодоагенту є перенесення тепла в компресійному машинному холодильному устаткуванні, відповідно до Технічних умов на виготовлення холодоагенту використання холодоагенту в якості моторного або іншого пального категорично забороняється в зв`язку з відсутністю одорантів.

41. При цьому, за ДСТУ EN 589:2017 "Палива автомобільні. Газ нафтовий скраплений", ДСТУ 4047-2001 "Гази вуглеводневі скраплені паливні для комунально-побутового споживання", ДСТУ ГОСТ 27577:2005 "Газ природний паливний компримований для двигунів внутрішнього згоряння" паливо має містити меркаптанову сірку, яка виконує функцію одоранту в пальному, паливо повинно мати фізико-хімічні показники неприємний і характерний запах.

42. Також, позивачем надана до суду відповідь на адвокатський запит ДП "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту споживачів", з якої вбачається, що холодоагенти застосовуються для переносу тепла у механічних холодильних системах, технічного регламенту щодо вимог та оцінки відповідності холодоагентів у якості пального не має в Україні і сертифікація холодоагентів в якості пального не передбачена, їм не відомо про використання холодоагенту у якості пального, тощо.

43. Отже, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що наявні в матеріалах справи докази спростовують доводи відповідача про те, що холодоагент є пальним та є підакцизною групою товарів.

44. Також колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що сам факт реєстрації податкових накладних з такими кодами УКТЗЕД не свідчить про здійснення торгівлі позивачем пальним.

45. Крім того, у ході проведеної перевірки відповідачем не встановлено реалізацію позивачем придбаного у контрагентів скрапленого газу.

46. При цьому, згідно відповідей від контрагентів позивача (ПрАТ "УКПОСТАЧ", СП "Полтавська газонафтова компанія", ПАТ "Природні ресурси") на адвокатські запити, останні придбали саме холодоагент у позивача для використання у власній господарській діяльності в холодильному обладнанні.

47. Щодо правомірності прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень № 00012333207 та № 00012313207, то слід зазначити таке.

48. Відповідно до пп. 14.1.6 п. 14.1 статті 14 ПК України акцизний склад це, зокрема, приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

49. Згідно пп. 230.1.2 п.230.1 статті 230 ПК України акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

50. Відповідно до пп. 230.1.3. п. 230.1 статті 230 ПК України розпорядники акцизних складів зобов`язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі у цьому розділі - обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С.

Дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв`язку у формі електронних документів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

51. Статтею 128-1 ПК України передбачена відповідальність за порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, зокрема, за необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі; незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового.

52 Водночас згідно пп. "б" п. 14.1.6 п. 14.1 статті 14 ПК України не є акцизним складом, зокрема, приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

53. У ході розгляду справи судами попередніх інстанцій установлено, що позивач може зберігати одночасно пальне у розмірі 98,726 м3.

54. Також судами попередніх інстанцій установлено, що протягом 2019-2020 років позивач отримав пальне для переробки в розмірі 48,684 м3, все пальне позивач переробляє в холодоагенти, тобто, використовує для промислової переробки та не здійснює реалізацію та зберігання пального на користь третіх осіб.

55. Отже, загальний максимальний обсяг зберігання сировини на складі позивача не перевищує 200 м3 - ліміт, який передбачено нормою пп. 14.1.6. п.14.1. статті 14 ПК України.

56. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що у позивача відсутній акцизний склад у розумінні пп. 14.1.6 п. 14.1 статті 14 ПК України, а тому він не має його реєструвати, встановлювати лічильники та подавати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального.

57. Крім того, відповідачем не було доведено, що територія здійснення господарської діяльності позивачем підпадає під визначення акцизного складу та не доведено правомірність накладення на позивача штрафних санкцій.

58. При цьому, судами попередніх інстанцій було установлено, що відповідачем взагалі не проводилася фактична перевірка за місцем здійснення господарської діяльності позивача та всі висновки зроблені виходячи з наданих позивачем документів та даних реєстрів податкового органу.

59. Ураховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

60. Водночас доводи касаційної скарги зазначені висновки судів попередніх інстанцій не спростовують.

61. Крім того, колегія суддів Верховного Суду зауважує, що судова практика, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, є нерелевантною обставинам цієї справи.

61.1 Так, у справі № 320/3824/20, на яку скаржник посилається у касаційній скарзі, ключовим питанням, яке підлягало вирішенню з огляду на зміст спірних правовідносин щодо оскарження податкових повідомлень-рішень про нарахування штрафів по акцизному податку на спирт, є належність виробленого позивачем денатурованого етилового спирту (етанол як складник бензину) до підакцизних товарів та товарів, виробництво та обіг яких підпадає під регулювання Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», зокрема, до товарної позиції 2207 або 2208 відповідно до УКТ ЗЕД.

61.2 У зазначеній справі Верховний Суд дійшов висновку про те, що позивач порушив вимоги податкового законодавства при виробництві і реалізації етанолу як складника бензину без реєстрації як платника акцизного податку, а також не здійснивши реєстрацію акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, не обладнавши і не зареєструвавши витратоміри в Єдиному державному реєстрі витратомірів - лічильників обсягу виробленого спирту етилового.

62. З приводу доводів скаржника про відсутність висновку Верховного Суду щодо можливості використання положень пп. 14.1.6 п. 14.1 статті 14 ПК України у разі, якщо об`єм придбаного підприємством пального є більшим, ніж об`єм паливних баків техніки підприємством, то колегія суддів зауважує, що зазначена правова норма не стосується спірних правовідносин, вона не була підставою заявлених позовних вимог та судами попередніх інстанцій не застосовувалась.

63. Також касаційна скарга не містить належного обґрунтування доводу скаржника про те, що розмір судових витрат на проведені експертиз не є співмірним зі складністю цієї справи.

64. Отже, доводи й аргументи заявника касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду справи.

65. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

66. Переоцінка встановлених судами обставин справи, а також додаткова перевірка доказів, не входить в межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України.

67. Здійснивши касаційний перегляд справи, суд касаційної інстанції вважає, що підстави для закриття касаційного провадження у цій справі відсутні, оскільки, як вбачається зі змісту ухвали Верховного Суду від 27 січня 2022 року, підстави, з яких було відкрито касаційне провадження у цій справі, потребували перевірки Верховним Судом, а тому клопотання ТОВ «ПБМ ГАЗ» задоволенню не підлягає.

VI. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

68. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

69. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

70. Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

VII. ВИСНОВКИ ЩОДО РОЗПОДІЛУ СУДОВИХ ВИТРАТ

71. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

72. Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ПБМ ГАЗ» про закриття касаційного провадження - відмовити.

Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року у справі № 420/420/9619/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов