Постанова

від 16.08.2023 по справі 383/1232/22

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 серпня 2023 року м. Кропивницький

справа № 383/1232/22

провадження № 22-ц/4809/870/23

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач),

судді Карпенко О.Л., Чельник О.І.,

за участю секретаря судового засідання Сорокіної Н. В.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ;

відповідач Кетрисанівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 19 квітня 2023 року (суддя В.В. Бондаренко.),-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Бобринецького районногосуду Кіровоградськоїобласті з позовом до Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом.

В обґрунтування позову вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина на земельну ділянку № НОМЕР_1 , кадастровий номер 3520886900:02:000:0234, загальною площею 5,66 гектарів з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Солонцюватської сільської ради Бобринецького району (Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району) Кіровоградської області.

24.11.2011 року секретарем виконавчого комітету Солонцюватської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області Шевченко Л.І. від імені ОСОБА_2 був посвідчений заповіт за № 79, яким заповів позивачу вказану земельну ділянку. Про існування заповіту позивач не знав, оскільки не був родичем померлого та разом з ним не проживав. Дізнався про заповіт лише у жовтні 2019 року від працівників Солонцюватської сільської ради.

Померлий ОСОБА_2 проживав один, одруженим не був, дітей не мав, у зв`язку з чим після посвідчення заповіту віддав його на збереження до Солонцюватської сільської ради.

Солонцюватська сільська рада позивачеві повідомила, що про наявність заповіту працівники забули, оскільки ніхто до них не звертався, так як інших спадкоємців у померлого немає, маючи намір прийняти спадщину, позивач звернувся до державного нотаріуса Бобринецької районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області, однак, постановою від 21.12.2019 року за №868/02-31 державний нотаріус Дроздова О.П. відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказану земельну ділянку через те що:

-заповіт складено за допомогою загальноприйнятих технічних засобів (надруковано) секретарем виконкому сільської ради, але перед підписом не зазначено про те, що заповіт вголос прочитано заповідачем;

-нотаріусу не надано документ, що посвідчує право власності на земельну ділянку;

-пропущений шестимісячний строк встановлений законодавством на прийняття спадщини.

Посилаючись на вищевикладені обставини та положення ст. 63 Закону України «Про нотаріат», пункти 2.2 та 3.2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 ОСОБА_1 вважає, що пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, а тому просить визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном один місяць.

Короткий зміст рішення суду

Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 19 квітня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської областіпро визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ,відмовлено повністю.

Суд дійшов висновку, що зазначені позивачем обставини для надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини не є об`єктивними, непереборними, супроводжувались істотними труднощами, які перешкоджали у встановлений законом строк звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини в порядку статті 1270 ЦК України.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

Не погоджуючись з судовим рішення, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу якою просить скасувати рішення та ухвалити нове про задоволення позову. Вказав на обставини, які перешкодили своєчасно звернутися з заявою про прийняття спадщини. Зокрема, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подана позивачем 22 травня 2023 року.

05 червня 2023 року відкрито провадження у даній справі, встановлено строк для подачі відзиву.

29 червня 2023 року закінчено підготовчі дії, справу призначено до розгляду в Кропивницькому апеляційному суді на 16 серпня 2023 року, про що постановлено відповідну ухвалу.

У відповідності до вимог ЦПК України учасників справи належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи (а.с.133-134).

Позиції сторін в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції

В судовому засіданні позивач та його представник адвокат Антонов А.А. підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги, наполягали на її задоволенні та скасуванні рішення суду першої інстанції.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, що відповідно до ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та представника позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає за наступного.

Суд першої інстанції встановив такі неоспорювані обставини

ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Трудолюбівка Бобринецького району Кіровоградської області помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого повторно 06.12.2019 року (а.с.46).

Часом відкриття спадщини ОСОБА_2 є день його смерті, тобто ІНФОРМАЦІЯ_2 .

До складу спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 , входить земельна ділянка площею 5,66 гектарів, кадастровий номер 3520886900:02:000:0234, що розташована на території Солонцюватської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області і належить спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-КР №020336, виданого 29.03.2002 року Бобринецькою районною державною адміністрацією, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №26-215ч, що підтверджується копією вказаного державного акту (а.с.17).

Згідно копії довідки, виданої старостою ОСОБА_3 на бланку Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області за вихідним №48 від 07.04.2022 року, відповідно журналу записів нотаріальних дій з 2001 по 2011 роки (запис № 79 від 24.11.2011 року) посвідчений секретарем виконавчого комітету Солонцюватської сільської ради Шевченко Л.І. заповіт ОСОБА_2 відносно ОСОБА_4 (оригінал якої міститься в матеріалах цивільної справи №383/162/22, провадження 2/383/154/22 на а.с.81 (а.с. 93).

Згідно заповіту від 24 листопада 2011 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Солонцюватської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області Шевченко Л.І., зареєстрованого в реєстрі за №79, ОСОБА_2 на випадок смерті вказану земельну ділянку заповідав ОСОБА_1 , що підтверджується його копією (а.с.49). Згідно посвідчувального напису секретаря Л.І.Шевченко заповіт складений зі слів заповідача ОСОБА_2 , який до підписання прочитаний вголос заповідачем ОСОБА_2 і власноручно підписаний в її присутності. З тексту заповіту вбачається, що він складений за допомогою загальноприйнятих технічних засобів.

За інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 58792218, виданої 18.12.2019 року, заповіт ОСОБА_2 посвідчено 24.11.2011 року та зареєстровано в реєстрі нотаріальних дій за №79 в Солонцюватській сільській раді Бобринецького району Кіровоградської області, зареєстрований у Спадковому реєстрі 13.11.2012 року за №53707001 (а.с.47).

18.12.2019 року позивач звернувся до Бобринецької державної нотаріальної контори Кіровоградської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 (а.с.43).

Після смерті ОСОБА_2 Бобринецькою державною нотаріальною конторою Кіровоградської області 18.12.2019 року заведена спадкова справа № 207-2019 на підставі заяви позивача про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 18.12.2019 року, що підтверджується її копією (а.с.43-53). За змістом спадкової справи вбачається, що заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, зокрема ОСОБА_1 , не подавались. Інші особи із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 до нотаріальної контори не зверталися.

Згідно з довідкою Солонцюватської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області від 10.12.2019 року, №120, яка міститься в матеріалах спадкової справи, ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 і помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 1980 року до дня смерті проживав в житловому будинку за адресою: Кіровоградська область, Бобринецький район, с. Трудолюбівка. На час смерті проживав один (а.с.48).

Постановою державного нотаріуса Бобринецької державної нотаріальної контори Кіровоградської області Дрозової О.П. від 21.12.2019 року, вих. №868/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 5,66 га, розташовану на території Солонцюватської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки заповіт складено за допомогою загальноприйнятих технічних засобів (надруковано) секретарем виконкому сільської ради, але перед підписом не зазначено про те, що заповіт вголос прочитано заповідачем та не надано документ, що посвідчує право власності заповідача на земельну ділянку, вказано у заповіті. Також нотаріусом встановлено, що ОСОБА_1 спадщину після смерті ОСОБА_2 не прийняв, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась, за даними довідки про місце реєстрації спадкодавець на момент смерті проживав один, склад спадкового майна не підтвердив (а.с.49-50).

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

Спір виник, з приводу реалізації права на прийняття спадщини, предмет звернення визначити додатковий строк для прийняття спадщини, який пропущений, на думку позивача, з поважної причини

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової падати у цивільних справах керується нормами права, які застосовуються до спірних правовідносин, та висновками Верховного Суду щодо їх застосування.

Зокрема, згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

Аналіз вказаних норм закону дає підстави для висновку, що прийняття спадщини є вольовою дією спадкоємця, за виключенням тих випадків, коли спадщина вважається прийнятою спадкоємцем через пряму вказівку закону та за умови, що він не відмовився від її прийняття.

Право на прийняття спадщини є строковим, а перебіг цього строку починається з часу відкриття спадщини й спливає через шість місяців. Впродовж цього строку, спадкоємець має право прийняти спадщину або відмовитися від її прийняття. Якщо він не вчиняє жодної із цих дій, закон визнає його таким, що спадщину не прийняв, тобто не набув відповідних прав та обов`язків спадкодавця.

Проте, законодавець допускає можливість існування таких обставин, які перешкоджають волевиявленню спадкоємця на прийняття спадщини у відведений для цього законом строк. За таких обставин не вчинення спадкоємцем дій направлених на набуття спадщини знаходяться поза його волею.

Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон надає йому можливість за домовленістю зі спадкоємцями, які прийняли спадщину, подати заву про прийняття спадщини поза межами шестимісячного строку і не залежно від поважності причин та тривалості пропуску такого строку,

Якщо ж така згода відсутня, він має право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви, але при цьому зобов`язаний довести поважність причин пропуску строку.

Отже, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

При цьому поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця саме на вчинення дій із прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд першої інстанції, врахувавши обґрунтування позову, зокрема, підстави пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини, абсолютно правильно виснував, що вони не свідчать про поважність причин.

При вирішенні справи вірно застосовані норми права та відповідні висновки, так п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Підсумовуючи, апеляційний суд погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що позивач без поважних причин пропустив строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, обставин непереборності чи труднощів для своєчасності реалізації прав, не встановлено.

Відповідно до правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 522/17925/16, від 17 грудня 2021 року у справі № 369/6254/19-ц - оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Доводи позивача складаються з того, що він про заповіт, який на його ім`я склав за життя ОСОБА_2 не знав, хоча спадщина відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 . Приблизно в березні-квітні 2019 року (як вказано особисто позивачем в позові) голова Солонцюватської сільської ради Рябоконь Ольга Іванівна та секретар вказаної сільради ОСОБА_5 повідомили йому, що знайшли заповіт ОСОБА_2 , складений на його користь.

Отримавши заповіт, він його разом зі свідоцтвом про смерть та державним актом надав при зверненні до державного нотаріуса для вирішення питання щодо оформлення земельної ділянки, однак нотаріус йому відмовила з декількох підстав, в тому числі через закінчення строку для прийняття спадщини. Про заповіт позивач до 2019 року не знав.

Прийнявши до уваги підстави пропущеного ОСОБА_1 визначеного законом строку, суд першої інстанції правильно виснував про відсутність підстав для визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Так як шестимісячний строк для прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2 закінчився 26 квітня 2013 року, врахуючи необізнаність сторони про існування заповіту до 2019 року, то отримавши постанову нотаріуса 21 грудня 2019 року про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, ОСОБА_1 тільки 19.12.2022 року звернувся до суду з даним позовом, тобто через два роки одинадцять місяців з моменту відмови нотаріусом.

Сам факт звернення до нотаріуса у грудні 2019 року не свідчить про підставність строку реалізації права, який обґрунтовано можна було пов`язати з часом обізнаності про складений заповіт.

Суд враховує час відкриття спадщини та коли позивач довідався про заповіт, а тому акцентує увагу, що цей строк значно пропущений з часу, коли особа вже дізналася про заповіт, березень-квітень 2019 року. Звернення до нотаріуса і отримання відмови не перериває строк реалізації права, не вираховується з березня/квітня 2019 року до грудня 2019 року (заява до нотаріуса, який становить біля восьми місяців), а об`єктивно оцінюються обставини несвоєчасності прийняття спадщини з часу коли особа дізналася про заповіт.

Враховуючи обставини, доводи та докази позивача, висновок суду не може бути іншим з огляду на підставу та обґрунтування вимог.

Про судові витрати

Відповідно до ст. 141 ЦПК України перерозподіл судових витрат не відбувається.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

У зв`язку з тим, що суд повно встановив обставини, що вплинули на правильність вирішення справи, відповідно до приписів ст. 375 ЦПК України, рішення суду не підлягає скасуванню, відтак апеляційна скарга не може бути задоволена.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375,381,382,383,384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 19 квітня 2023 року,- без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено 18 серпня 2023 року.

Головуючий суддя Л. М. Дьомич

Судді О.Л.Карпенко

О.І. Чельник