Ухвала

від 03.08.2023 по справі 2-196/06

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.08.2023 Справа №2-196/06

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Герчаківської О. Я.,

з участю секретаря судового засідання Крук А. В.,

представника заявниці,

адвоката Вавріва В. Б.,

(в режимі відеоконференції)

розглянувши клопотання представника заявниці ОСОБА_1 , адвоката Вавріва Віталія Богдановича про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 21 лютого 2006 року у справі № 2196/06 у цивільній справі за позовом приватного підприємства «Торговий дім Тернопіль» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Представник заявниці ОСОБА_1 , адвокат Ваврів В. Б. звернувся до суду із клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 21 лютого 2006 року у цивільній справі № 2196/06 за позовом приватного підприємства «Торговий дім Тернопіль» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення шкоди.

Покликався на те, що 22 березня 2023 року за заявою ОСОБА_1 про прийняття спадщини приватний нотаріус Ваврів О. Б. відкрила спадкову справу № 03/2023 після смерті ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

При перевірці відомостей з єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна приватним нотаріусом 27 червня 2023 року було сформовано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 337101749, де на 5 сторінці було виявлено запис про обтяження нерухомого майна належного ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 23 травня 2006 року серії АМ № 022120, прийнятої Державною виконавчою службою м. Тернополя № 2.

Приватний нотаріус усно поінформував ОСОБА_1 , яка є донькою та єдиним спадкоємцем майна померлої ОСОБА_3 про наявність в реєстрі запису про арешт нерухомого майна та їй було роз`яснено, що нотаріальна дія з видачі свідоцтв про право на спадщину за законом зупиняється до вирішення питання про зняття арешту з спадкового майна.

ОСОБА_1 звернулась до Відділу ДВС м. Тернополя для з`ясування причин і підстав накладення арешту на нерухоме майно її матері ОСОБА_3 .

Листом № 69585 від 10 липня 2023 року Відділ ДВС м. Тернополя повідомив, що за даними автоматизованої системи виконавчих проваджень у відділі перебувала на виконанні ухвала Тернопільського міськрайонного суду від 21 лютого 2006 року № 2196 про забезпечення позову, якою було вирішено для забезпечення позову ПП «Торговий дім «Тернопіль» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення 33 587 грн шкоди накласти арешт на нерухоме майно ОСОБА_3 , яка проживає в АДРЕСА_1 .

Також цим же листом Відділ ДВС м. Тернополя повідомив, що 08 травня 2007 року державний виконавець закінчив виконавче провадження в зв`язку з повним виконанням вказаної вище ухвали суду, внісши відповідне обтяження до реєстру і рекомендував звернутись до суду для зняття арешту, оскільки в нього відсутні підстави передбачені законом самостійно поновити виконавче провадження і вилучити запис про арешт з реєстру.

ОСОБА_1 було отримано в Тернопільському міськрайонному суді копію ухвали про забезпечення позову від 21 лютого 2006 року (суддя Свачій І. М., справа № 21962006 р.) і копію рішення Тернопільського міськрайонного суду від 27 квітня 2006 року (суддя Свачій І. М., справа № 21962006 р.) з відмітками про набрання ними чинності.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 27 квітня 2006 року задля забезпечення виконання якого приймалась ухвала про забезпечення позову від 21 лютого 2006 року набрало законної сили 09 травня 2006 року.

Відповідно до ч. 7 ст. 158 Цивільного процесуального кодексу України «у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи...»

Незважаючи на сплив вже більш ніж дев`яносто днів, з моменту набрання рішенням Тернопільського міськрайонного суду законної сили, заходи забезпечення позову діють до сьогодні ухвала про забезпечення позову не скасована та наявний запис в реєстрі про арешт нерухомого майна померлої ОСОБА_3 , що перешкоджає єдиному спадкоємцю, ОСОБА_1 , оформити свої спадкові права на спадкове майно.

При підготовці даного клопотання було виявлено, що в ухвалі Тернопільського міськрайонного суду про забезпечення позову від 21 лютого 2006 року в імені ОСОБА_3 виявлено описку, а саме зазначено Стефанії, хоч відповідно до покажчика скорочених та здрібніло пестливих варіантів імен є варіантом одного і того ж імені. Поряд з тим інші ідентифікуючі ОСОБА_3 дані вказані правильно, зокрема адреса її місця проживання.

Відповідно до інформації з ВПспецрозділ від 05 липня 2023 року наданої Відділом ДВС м. Тернополя по виконавчому провадженню № 29410142, за яким проводилось виконання виконавчого листа Тернопільського міськрайонного суду від 20 серпня 2006 року № 2196/2006 виданого на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду від 27 квітня 2006 року воно завершене повністю на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» через фактичне повне виконання рішення.

Відповідно до статуту ПП «ОПТТОРГРЕСУРС», затвердженого рішенням засновника (власника) № 2 від 12 січня 2015 року отриманого на сайті https://usr.minjust.gov.ua воно є правонаступником всіх прав та обов`язків ПП «Торговий дім» Тернопіль», яке було перейменоване.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 55, 158 Цивільного процесуального кодексу України, заявниця просила суд:

залучити до участі у справі правонаступника позивача Приватне підприємство «ОПТТОРГРЕСУРС» замість перейменованого ПП «Торговий дім «Тернопіль»;

залучити до участі в справі правонаступника відповідача: ОСОБА_1 замість померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 ;

заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 21 лютого 2006 року (суддя Свачій І. М. справа № 21962006 р.) скасувати і зняти арешт з нерухомого майна належного ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , яка проживала в АДРЕСА_1 );

У судовому засіданні представник заявниці, адвокат Ваврів В. Б. підтримав викладене у клопотанні. Пояснив, що заявниця не може оформити спадщину, бо є запис про накладення арешту.

Відповідачка у справі № 2196/06 ОСОБА_2 надіслала до суду листа, в якому повідомила про те, що обізнана зі змістом клопотання, яке розглядається судом, вважає його обґрунтованим та підтримує. Просить проводити розгляд клопотання без її участі, а про прийняте рішення повідомити її у встановленому порядку.

Директор ПП «Оптторгресурс», яке є правонаступником ПП «Торговий дім «Тернопіль» ОСОБА_4 надіслав суду заяву, у якій повідомив, що колишня працівниця ОСОБА_3 сплатила підприємству кошти згідно рішення суду і на цей час ПП «Оптторгресурс» до ОСОБА_3 фінансових претензій немає.

Інші учасники справи про розгляд клопотання повідомлялися, однак у судове засідання не з`явилися, що не є перешкодою для його вирішення.

Заслухавши пояснення представника заявниці, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову слід відмовити з наступних мотивів.

Суд встановив, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 27 квітня 2006 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь приватного підприємства «Торговий дім Тернопіль» 16 793 грн 52 коп. матеріальної шкоди, спричиненої недостачею товарноматеріальних цінностей та 167 грн 52 коп. сплаченого державного мита.

ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у сім`ї ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , що вбачається із свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 09 березня 1983 року відділом ЗАГСу Тернопільського міськвиконкому.

За змістом свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції 27 листопада 2012 року, ОСОБА_5 27 листопада 2012 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 . Прізвище дружини після реєстрації шлюбу: ОСОБА_8 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла у віці 66 років згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 14 жовтня 2022 року Тернопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області ПівденноЗахідного міжрегіональної управління Міністерства юстиції (м. ІваноФранківськ).

Як вбачається із витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 71877573 від 22 березня 2023 року, після смерті ОСОБА_3 заведено спадкову справу № 70422714, номер у нотаріуса 03/2023.

14 липня 2023 року приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Ваврів О. Б. видано довідку про склад спадкоємців № 21/0116, згідно якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , є єдиним спадкоємцем за законом померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , 1956 року народження, реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_1 (спадкова справа 03/2023).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 337101749 від 27 червня 2023 року, квартира за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 51,5 кв.м. належить на праві власності ОСОБА_3 . На підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АМ № 022120 від 23 травня 2006 року, винесеної Державною виконавчою службою у м. Тернополі № 2, на невизначене майно, нерухоме майно на суму 33587 грн накладено обтяження.

Із статуту ПП «ОПТТОРГРЕСУРС», затвердженого рішенням засновника (власника) № 2 від 12 січня 2015 року вбачається. що воно є правонаступником всіх прав та обов`язків ПП «Торговий дім» Тернопіль» (п. 1.1.).

Листом № 69585 від 10 липня 2023 року відділ державної виконавчої служби у місті Тернополі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повідомлено, що згідно перевірки бази даних автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено, що на виконанні у Другому відділі державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції перебувало виконавче провадження згідно ухвали від 21 лютого 2006 року № 2196, виданої Тернопільським міськрайонним судом про: для задоволення позову про стягнення 33587 грн боргу накласти арешт на майно ОСОБА_3 , яка проживає в АДРЕСА_1 . 08 травня 2007 року державним виконавцем Відділу винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, у зв`язку з повним виконанням ухвали від 21 лютого 2006 року № 2196, виданої Тернопільським міськрайонним судом. Враховуючи ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», Відділ державної виконавчої служби у м. Тернополі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції не має законних підстав для вилучення обтяження AM № 022120.

Як слідує із витягу з ВПспецрозділ від 25 червня 2023 року, виконавче провадження №3237102 щодо виконання виконавчого листа № 2196/2006 від 20 серпня 2006 року завершено 08 травня 2007 року. Для задоволення позову про стягнення 33587 грн боргу накладено арешт на майно ОСОБА_3 , яка проживає в АДРЕСА_1 .

Як вбачається із витягу з ВПспецрозділ від 05 липня 2023 року, виконавче провадження №29410142 щодо виконання виконавчого листа № 2196/2006 від 20 серпня 2006 року завершено на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 (фактичне повне виконання рішення).

Частиною першою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України).

Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи (ч. 1 ст. 158 ЦПК України).

За змістом ч.ч. 7, 8 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Згідно п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

З вищенаведених норм процесуального закону та роз`яснень слідує, що із заявою про скасування заходів забезпечення позову може звернутися лише учасник справи, яким відповідно до положень ст.ст. 42, 48 ЦПК України є позивач, відповідач, третя особа.

ОСОБА_1 не була учасником розгляду справи № 2196/06, вона є спадкоємницею за законом майна померлої відповідачки ОСОБА_3 , а відтак жодного процесуального статусу у справі не має. Отож, звернутися до суду із заявою у порядку ч. 1 ст. 158 ЦПК України не може, оскільки рішення суду набрало законної сили та було виконане у примусовому порядку.

Щодо прохання заявниці залучити її до участі у справі як правонаступницю замість померлої ОСОБА_3 , то суд звертає увагу на наступне.

Процесуальне правонаступництво це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

Згідно ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будьякій стадії судового процесу.

Судовий розгляд, яким справа вирішується по суті, закінчується ухваленням рішення суду іменем України,

Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія у виниклих правовідносинах розпочалася після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчилася фактичним виконанням судового рішення.

У постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що: «Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

Заміна судом сторони у справі на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, а тому потребує розгляду підстав поновлення виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим.

Ураховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони у справі (стягувача у виконавчому документі), є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництво, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі.

За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні підстави для процесуального правонаступництва.

Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб), врегульовані положеннями розділу VI ЦПК України.

У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (ч.ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України).

Статтею 15 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Заявниця не є стороною виконавчого провадження № 29410142, яке закінчено 12 червня 2014 року у зв`язку з фактичним повним виконанням рішення суду, та з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому ст. 442 ЦПК України, яка містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення та застосовується разом із положеннями ст. 55 ЦПК України.

Такий висновок суду узгоджується із позицією Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17.

Відтак, зважаючи на те, що у справі № 2196/06 закінчилась стадія судового розгляду, виконавче провадження завершене у зв`язку з фактичним повним виконанням рішення, у суду відсутня процесуальна можливість залучити до участі у справі правонаступника ОСОБА_1 у порядку ст. 55 або ст. 442 ЦПК України.

З огляду на вищевикладене, у задоволенні клопотання представника заявниці ОСОБА_1 , адвоката Вавріва В. Б. про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 21 лютого 2006 року у справі № 2196/06 у цивільній справі за позовом приватного підприємства «Торговий дім Тернопіль» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення шкоди слід відмовити.

Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних та кримінальних справ в пункті 9 Постанови Пленуму № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 03 червня 2016 року, вказав, що заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає цивільну справу (частина третя статті 154 ЦПК). При цьому із заявою про скасування заходів забезпечення позову (накладення арешту на майно або грошові кошти) може звернутись лише особа, щодо якої такі заходи забезпечення позову вжито, тобто сторона у справі чи третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору (частина четверта статті 154 ЦПК). Інша особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй, а не стороні у справі, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (стаття 60 Закону про виконавче провадження).

Так, згідно ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції станом на дату розгляду клопотання) особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

З огляду на те, що ОСОБА_1 не була і не може набути статусу учасника справи, то для неї визначений інший порядок ефективного захисту своїх спадкових прав.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Отже, системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 643/3614/17 дійшла висновку про те, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції (пункт 37).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Оскільки заявниця ОСОБА_1 не може бути залучена стороною у справі№ 2196/06 чи стороною виконавчого провадження, то законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту її порушеного права, яке може бути захищене в порядку позовного провадження шляхом подання позову про визнання права власності на спадкове майно і зняття із нього арешту, відповідачами у якому мають бути особи, в інтересах яких накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна.

Аналогічний висновок викладене у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2023 року у справі № 463/2924/22.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158, 247, 260, 261, 352354 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання представника заявниці ОСОБА_1 , адвоката Вавріва Віталія Богдановича про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 21 лютого 2006 року у справі № 2196/06 у цивільній справі за позовом приватного підприємства «Торговий дім Тернопіль» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення шкоди відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 04 серпня 2023 року.

Головуючий суддя О. Я. Герчаківська