Постанова

від 16.08.2023 по справі 712/229/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1292/23Головуючий по 1 інстанціїСправа №712/229/23 Категорія: 311000000 Пироженко В.Д. Доповідач в апеляційній інстанції Нерушак Л. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2023 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого Нерушак Л.В. ( суддя - доповідач )

Суддів Бородійчука В.Г., Василенко Л.І.

За участю секретаря Ярошенка Б.М.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ;

відповідач КЗ «Черкаський обласний український академічно-драматичний театр імені Т.Г. Шевченка Черкаської обласної ради»;

особа, яка подає апеляційну скаргу представник КЗ «Черкаський обласний український академічно-драматичний театр імені Т.Г. Шевченка Черкаської обласної ради» - адвокат Смоляр А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу представника Комунального закладу «Черкаський обласний український академічно-драматичний театр імені Т.Г. Шевченка Черкаської обласної ради» - адвоката Смоляра Андрія Олександровича на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 червня 2023 року, постановлене під головуванням судді Пироженка В.Д. у залі № 214 Соснівського районного суду м. Черкаси, 06.06.2023 року о 15 год. 50 хв., у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Черкаський обласний український академічно-драматичний театр імені Т.Г. Шевченка Черкаської обласної ради» про визнання бездіяльності протиправною скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, -

в с т а н о в и в :

13.12.2022 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом доКомунального закладу «Черкаський обласний український академічно-драматичний театр імені Т.Г.Шевченка Черкаської обласної ради» про визнання бездіяльності протиправною скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Позивач ОСОБА_1 позовні вимоги обґрунтовує тим,що, починаючи з вересня 2017 року він працював уКЗ «Черкаський обласний український академічно-драматичний театр імені Т.Г. Шевченка Черкаської обласної ради» на різних посадах.

Із травня 2021 року на базі КЗ «Черкаський обласний український академічно-драматичний театр імені Т.Г.Шевченка Черкаської обласної ради» створено та функціонує освітньо-культурний центр.

Для адміністрування діяльності освітньо - культурного центру, театру та партнерів з?явилася виробнича-необхідність у залученні додаткового відповідального працівника.

Наказом № 93-к від 01.09.2021 року ОСОБА_1 було прийнято на роботу та призначено на посаду старшого адміністратора.

Відповідно до попередніх домовленостей та погодженій посадовій інструкції, до сфери діяльності позивача ОСОБА_1 входили повноваження в частині адміністрування та координації діяльності освітньо - культурного центру, працівників театру, партнерів та відвідувачів центру. Позивачу було визначено не повний робочий день та встановлено режим роботи відповідно до режиму роботи освітньо-культурного центр: понеділок вихідний, вівторок-субота з 16 год. до 19 год.; неділя з 11 год. до 13 год. та з 16 год. до 19 год.

У позові ОСОБА_1 , вказує, що 01.11.2022 року в.о. директора художнього керівника КЗ Черкаський обласний український академічно-драматичний театр імені Т.Г.Шевченка Черкаської обласної ради» ОСОБА_2 в усній формі попросив позивача надати пояснення щодо результатів роботи ОСОБА_1 за 28.10.2022 року.

В подальшому, 04.11.2022 року позивача ознайомили із наказом № 138-к від 04.11.2022 року «Про оголошення догани», в якому ОСОБА_1 , старшому адміністратору театру, за порушення трудової дисципліни (відсутність на роботі 28.10.2022 року) оголошено догану.

Оголошення догани вказаним наказом відбулося з порушенням норм чинного законодавства, вважає позивач, так як йому не було надано належним чином завірену копію наказу, акту про факт відсутності працівника на робочому місці. Пізніше з?ясувалось, що головний адміністратор ОСОБА_3 , інженер з ОП ОСОБА_4 та голова профкому ОСОБА_5 28.10.2022 року склали акт, яким засвідчили факт відсутності ОСОБА_1 на робочому місці більше три години без поважних причин.

Позивач вказує, що неодноразово звертався до ОСОБА_2 із запитами про надання йому інформації, а саме: копії наказу/розпорядження про призначення Паскало на посаду, та його посадову інструкцію/контракт на підтвердження повноважень ОСОБА_2 , оскільки з весни 2022 року ОСОБА_2 виконує обов`язки директора художнього керівника КЗ «Черкаський обласний український академічно-драматичний театр імені Т.Г.Шевченка Черкаської обласної ради», але зборів колективу для представлення нового директора не проводили, ніхто з керівництва обласної ради нового керівника колективу не представляв (йому про такі збори не відомо), на офіційному сайті Черкаської обласної ради наказ/розпорядження про його призначення не оприлюднено.

ОСОБА_1 просив надати йому копію відео з камер спостереження за 28.10.2022 року, оскільки у оскаржуваному ним наказі вказується, що позивач був відсутній на робочому місці 28.10.2022 року, а відео з камер дасть чітке підтвердження чи заперечення даного факту. Однак, відповіді на свої запити він не отримав.

Позивач ОСОБА_1 вважає, що він якісно та старанно виконував взяті на себе зобов`язання. За час своєї діяльності освітньо - культурний центр показав неймовірні результати роботи, працювали курси іноземних мов, заняття йоги, аеробіки, китайської гімнастики, сучасних та бальних танців, а також інші заходи в межах діяльності центру.

Із часу створення і до грудня 2022 року у освітньо - культурному центрі було проведено 1437 заходів, які сумарно відвідало 21364 особи.

Тому позивач вважає, що у діях в.о. директора КЗ «Черкаський обласний український академічно-драматичний театр імені Т.Г.Шевченка Черкаської обласної ради» ОСОБА_2 чітко прослідковується бездіяльність та службова недбалість.

У зв`язку з вище викладеним, ОСОБА_1 просить визнати бездіяльність в.о. директора КЗ «Черкаський обласний український академічно-драматичний театр імені Т.Г.Шевченка Черкаської обласної ради» Паскалова Р.Л. протиправною, та зобов`язати його скасувати наказ № 138-к від 04.11.2922 року «Про оголошення догани ОСОБА_1 , як необґрунтований та протиправний. Стягнути з відповідача на його користь 15992,40 грн. судових витрат, з яких 992,40 грн. судового збору та 15000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 06.06.2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано наказ в.о. директора художнього керівника КЗ «Черкаський академічний обласний український музично-драматичний театр імені Т.Г. Шевченка Черкаської обласної ради» № 138-к від 04.11.2022 року «Про оголошення догани ОСОБА_1 ». В іншій частині позову позивачу відмовлено.

Стягнуто з КЗ «Черкаський академічний обласний український музично-драматичний театр імені Т.Г. Шевченка Черкаської обласної ради» (Код ЄДРПОУ 02225915 м. Черкаси бульвар Шевченка , 234) на користь держави судовий збір в сумі 1073,60 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач КЗ «Черкаський обласний український академічно-драматичний театр імені Т.Г. Шевченка Черкаської обласної ради» через свого представника адвоката Смоляра А.О. оскаржив рішення суду в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник вказує, що суд першої інстанції помилково дійшов до висновку, що Акт про факт відсутності працівника на робочому місці від 28.10.2022 року не є беззаперечним доказом в розумінні вимог законодавства, та факти, встановлені, у вказаних документах повинні бути доведені належними, допустимими та достовірними доказами.

Разом з тим, в апеляційній скарзі зазначається, що висновки про те, що оскаржуваний наказ ґрунтується лише на акті про факт відсутності позивача ОСОБА_1 на робочому місці від 28.10.2022 року та інших доказах не надано, що скаржник вважає, є не коректним. \

Та обставина, що акт був виготовлений ОСОБА_3 , а потім підписаний іншими особами, які були попереджені, що мають його підписати, в разі не появлення позивач на робочому місці, ніяким чином не вказує на його недостовірність і не може на це вказувати, вважає представник скаржника.

Висновок суду в частині того, що покази свідків ОСОБА_3 є суперечливими, ставляться скаржником під сумнів, оскільки скаржник вказує, що суд не вказав, в чому їх суперечливість.

Так, зі слів свідків встановлено, що ОСОБА_1 , 28.10.2022 року не був на своєму місці та у відведений йому робочий час не виконував своїх безпосередніх обов`язків.

В апеляційній скарзі представник КЗ «Черкаський обласний український академічно-драматичний театр імені Т.Г. Шевченка Черкаської обласної ради» через свого представника адвоката Смоляр А.О. просить рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 червня 2023 року в частині скасування наказу про притягнення його до дисциплінарної відповідальності скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Відзив на адресу Черкаського апеляційного суду на апеляційну скаргу не надходив.

Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Сторони належним чином повідомлені про дату, час місце розгляду справи, що підтверджується даними судових повісток про вручення, які повернулись на адресу суду, але особисто в судове засідання апеляційного суду не з?явились, направивши своїх представників.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників відповідача та позивача, які з?явились в суд апеляційної інстанції, підтримавши свої вимоги, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши доводи скаржника, апеляційний суд вважає що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу, що рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині задоволених позовних вимог, а саме: в частині про скасування наказу № 138-к від 04.11.2022 року, а тому в іншій частині вимог рішення суду першої інстанції судом апеляційної інстанції не перевіряється та не переглядається відповідно положень до частини першої статті 367 ЦПК України.

Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно ст. 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності.

Вирішуючи спірта ухвалюючирішення про частковезадоволення позовнихвимог позивача ОСОБА_1 провизнаннябездіяльності протиправноюскасування наказупро притягненнядо дисциплінарноївідповідальності, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог лише в частині вимог щодо скасування наказу про оголошення догани, вказавши, що дисциплінарний проступок визначається, як винне невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов?язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії ( бездіяльність ) працівника, порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків, вина працівника, наявність причинного зв`язку між діями ( бездіяльністю ) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що при винесенні оспорюваного наказу відповідача, не з`ясовано наявність вини в діях позивача. Так, районний суд оцінив наданий відповідачем акт про факт відсутності позивача на робочому місці протягом трьох годин та дійшов висновку, що вказаний документ не є беззаперечним доказом в розумінні вимог законодавства, а такі факти вважає суд, повинні бути доведені належними, допустимим та достовірними доказами.

Суд першої інстанції також послався на показання свідків, допитаних в судовому засіданні, вказавши, що показання свідків є суперечними, а свідки, зазначені в акті від 28.10. 2022 року, підписи яких містяться в акті, та які заявлені відповідачем в якості свідків для надання пояснень, не з?явились в судове засідання для дачі пояснень безпосередньо суду.

За таких встановлених обставин, районний суд дійшов висновку, що відповідач не підтвердив факт не перебування позивача 28.10. 2022 року на робочому місці, тому задовольнив вимогу про скасування наказу відповідача про оголошення догани позивачу.

Районний суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги позивача щодо визнання бездіяльності в.о. директора театру Паскалова Р.Л. протиправною, оскільки відсутні докази, підтверджуючі бездіяльність в.о. директора театру, та не вказано позивачем, в чому саме така бездіяльність полягає.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх такими, що відповідають обставинам справи та вимогам закону, оскільки судом першої інстанції встановлено дійсні обставини справи, дано належну оцінку зібраним доказам, правильно застосовано норми матеріального права, не допущено порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, та ухвалено у справі законне і обґрунтоване рішення, підстав для скасування якого, апеляційний суд не вбачає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено обов`язок сторін доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Однією з основних засад судочинства, визначених п.8 ч.3 ст. 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

Як вбачаєтьсяз матеріалівсправи тавстановлено судомпершої інстанції згіднонаказу № 93-к від 01.09.2021 року ОСОБА_1 прийнятий на посаду старшого адміністратора з 02.09.2021 року з неповним робочим днем:понеділок вихідний, вівторок-субота з 16 год. до 19 год.; неділя з 11 год. до 13 год. та з 16 год. до 19 год. з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу з окладу згідно штатного розпису, збільшеного на коефіцієнт підвищення за «академічний» (1,2%).

28 жовтня 2022 року головним адміністраторомКЗ «Черкаський обласний український академічно-драматичний театр імені Т.Г. Шевченка Черкаської обласної ради» ОСОБА_3 , інженером з охорони праці КЗ «Черкаський обласний український академічно-драматичний театр імені Т.Г. Шевченка Черкаської обласної ради» ОСОБА_4 , головою профспілкового комітету КЗ «Черкаський обласний український академічно-драматичний театр імені Т.Г. Шевченка Черкаської обласної ради» Вігран Н.М. складено Акт про відсутність 28.10.2022 року на робочому місці ОСОБА_1 у його робочий час більше, ніж 3 (три) години без поважних причин.

Наказом № 138-к від 04.11.2022 року «Про оголошення догани ОСОБА_1 » оголошено догану старшому адміністратору ОСОБА_1 за порушення трудової дисципліни (відсутність на роботі 28.10.2022 року).

Позивач ОСОБА_1 з наказом про оголошення йому догани не погодився, вважає його протиправними, безпідставним, необґрунтованим та таким, що підлягає до скасування, оскільки жодних дисциплінарних проступків він не вчиняв, будь-яких порушень трудової дисципліни не допускав, та вказує, що 28.10.2022 року він був на роботі.

Правовідносини, які виникли між сторонами справи на підставі вище наведених фактичних обставин, мають таке правове регулювання.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає, або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

У відповідності до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення згідно до стаття 147 КЗпП України.

Так, суд першої інстанції вірно послався, що зміст вказаної норми закону вказує на те, що порушення трудової дисципліни - це невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов?язків. Догана є дисциплінарним заходом особистого немайнового характеру.

Порушенням трудової дисципліни є невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов?язків, зокрема: правил внутрішнього трудового розпорядку; посадових інструкцій; положень, наказів та розпоряджень власника, якщо вони мають законний характер.

Вина, як одна з ознак порушення трудової дисципліни, є цілком необхідною для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.

Таким чином, догана є заходом дисциплінарного стягнення за вчинений працівником дисциплінарний проступок (порушення трудової дисципліни чи правил внутрішнього трудового розпорядку).

Виходячи з правової природи інституту дисциплінарної відповідальності, при притягненні працівника до даного виду відповідальності, адміністрація повинна навести конкретні факти допущеного ним невиконання, або неналежного виконання, покладених на нього трудових обов?язків.

Згідно із роз`ясненнями Верховного Суду України, викладеними уПостанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду трудових спорів»при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни необхідно з?ясувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом, передбачені ст.147-149КЗпП Україниправила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок, попередня робота працівника тощо. У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов?язково має бути вказано, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Роботодавець має право вимагати від працівника виконання лише тих трудових обов?язків, які обумовлені між ними і застосовувати дисциплінарну відповідальність за вчинення працівником проступку, тобто не просто за виявлення факту порушення трудової дисципліни, а за наявності встановленої особи працівника, яка порушила трудові обов?язки, її вини, характеру порушення трудової дисципліни, шкідливих наслідків виявленого правопорушення, встановлення причинного зв?язку між правопорушенням та шкідливими наслідками.

Підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов?язків, закріплених нормами трудового права, а саме : у КЗпП України, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця. При цьому, наявність вини, як однієї з ознак порушення трудової дисципліни, є обов?язковою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.

Дисциплінарний проступок визначається, як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов?язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника, порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов?язків, вина працівника, наявність причинного зв?язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов?язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Як встановлено судом першої інстанції згідно наказу № 93-к від 01.09.2021 року про прийняття на роботу ОСОБА_1 вбачається, що ОСОБА_1 повинен був працювати за наступним графіком: понеділок вихідний, вівторок-субота з 16 год. до 19 год.; неділя з 11 год. до 13 год. та з 16 год. до 19 год.

Отже, 28.10.2021 року (четвер) ОСОБА_1 мав би працювати з 16 год. до 19 год., тобто його робочий день становив три години.

Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадативід порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власникабо уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягненьза порушення трудової дисципліни судам необхідно з?ясовувати, у чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власникомабо уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

Такі правові висновки відображено у постанові Верховного Суду від 25.10.2022 року у справі № 487/1491/21.

Також у постанові Верховного Суду України від 19.10.2016 року у справі№ 6-2801цс15 зроблено правовий висновок про те, що пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення. Однак правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з?ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі, з урахуванням письмового пояснення працівника.

Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов?язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в судовому засіданні позивачем 02.11.2022 року надано пояснювальну записку, в якій ОСОБА_1 зазначає, що 28.10.2022 року він з`явився на робочому місці близько 12-00 год., оскільки мав попередню домовленість із журналістами телеканалу «1+1».

Протягом 16.00-17.00 год. перебував у магазину «Епіцентр» стосовно придбання миючих та гігієнічних засобів по списку потреб театру, наданому йому завідуючим господарством театру. О 17.00 год. він зустрічав відвідувачів на занятті «Англійської мови». Протягом 17.00 год. 18.30 год. мав зустріч із партнерами, домовлявся про купівлю необхідних театру миючих засобів. О 18.30 год. - 19.30 год. перебував у театрі, слідкував за порядком на занятті за стретчингу, мав розмову з головним адміністратором театру ОСОБА_6 та адміністратором освітньо - культурного центру Драч А.

Колегія суддів апеляційного суду приймає до уваги те, що саме на роботодавцеві лежить обов?язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов?язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Неможливо притягнути працівника до дисциплінарної відповідальності, доки не доведена роботодавцем його вина, і працівник не зобов?язаний сам доводити свою невинуватість.

Колегія суддів апеляційного суду враховує, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України та, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України.

При цьому, належність доказів правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об`єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.

Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму.

Допустимість доказів означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК Україниобов`язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи згідно ст.76 ЦПК України.

Задовольняючи позовні вимоги про скасування оспорюваного наказу, суд першої інстанції виходив з того, що при винесенні останнього, відповідачем не з`ясовано наявність вини в діях позивача, з чим і погоджується колегія суддів апеляційного суду.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції відповідач, на підтвердження вчинення ОСОБА_1 порушень трудової дисципліни згідно наказу № 138-к від 04.11.2022 року посилається на Акт про факт відсутності працівника на робочому місці від 28.10.2022 року, яким на переконання відповідача, зафіксовано порушення вчинене ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді старшого адміністратора.

Позивач у позовній заяві посилається на те, що він правопорушення, яке зазначено в оскаржуваному ним наказі, не вчиняв.

Як вбачається з посадової інструкції старшого адміністратора (а.с.52), одним із пунктів в обов`язки останнього входить представлення освітньо - культурного центру у контактах із працівниками театру, партнерами, відвідувачами, установами та організаціями усіх форм власності.

Відповідно до п. 3.2 вказаної вище інструкції, основним місцем роботи старшого адміністратора є приміщення (кабінет) № 104 комунального закладу (згідно плану першого поверху), але для виконання поставлених задач діяльності освітньо - культурного центру може використовувати інші приміщення (кабінети) комунального закладу.

Пунктом 24постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06 листопада 1992 року № 9встановлено, що прогул це відсутність працівника на роботі протягом усього робочого дня, або більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин. Не є поважними причинами відсутності працівника на роботі, зокрема, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов?язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу.

Отже, відсутність працівника на роботі без поважних причин (прогул) за своєю природою є грубим порушенням трудової дисципліни і, як наслідок, тягне накладення одного з видів дисциплінарного стягнення догану або звільнення.

Саме по собі виявлення відсутності працівника на роботі не достатньо. Такий факт має бути зафіксовано. Про факт відсутності працівника на роботі, керівник підприємства повідомляється доповідною запискою одного з працівників.

У доповідній записці має бути вказано про те, що працівник відсутній на робочому місці та на підприємстві. Доповідна записка подається керівнику безпосередньо в день не з?явлення працівника на роботі.

Відсутність працівника на роботі може бути також зафіксовано актом про відсутність працівника на роботі.

Законодавство не встановлює вимог до форми акту, тому він подається у довільній, простій письмовій формі та підписується не менше, ніж двома працівниками. В акті має бути зафіксовано відсутність працівника на робочому місці та на підприємстві.

Аналогічно із доповідною запискою, акт необхідно оформити безпосередньо в день не з?явлення працівника на роботі.

Кожне підприємство зобов?язано вести табель обліку робочого часу. В табелі позначаються як відпрацьовані дні, так і неявки працівників.

Форма табелю обліку робочого часу (типова форма № П-5) затверджена Наказом Державного комітету статистики України «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» від 05.12.2008 № 489.

В табелі має бути зафіксовано відсутність працівника на робочому місці.

Табель обліку робочого часу заповнюється щоденно. Відмітку про відсутність працівника на роботі необхідно проставити в день його не з?явлення на роботі, а в подальшому проставляти кожного робочого дня, коли він не з?являється на роботі.

Отримання доповідної записки є підставою для проведення службового розслідування. Під час службового розслідування мають бути вжиті заходи для з?ясування причин відсутності працівника на роботі (телефонні дзвінки, надсилання листів працівнику, отримання від працівника письмових пояснень тощо).

У наказі має бути викладено доручення про проведення службового розслідування та з?ясування причин відсутності працівника на роботі, призначено виконавців та визначено строки проведення службового розслідування.

Наказ видається керівником підприємства в день отримання доповідної записки.

Вимога про надання працівником письмових пояснень щодо причин відсутності на роботі оформлюється, зазвичай, розпорядженням або наказом керівника підприємства.

Працівника необхідно ознайомити з таким розпорядженням (наказом) під особистий підпис. У разі і подальшого не з?явлення працівника на роботу - дане розпорядження (наказ) слід надіслати на адресу реєстрації його місця проживання, а також на адресу його фактичного проживання (якщо воно відомо та відрізняється від адреси реєстрації). Надсилати рекомендується цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

У розпорядженні (наказі) має бути викладена вимога до працівника про надання письмових пояснень щодо причин відсутності на роботі, а також, за наявності, документів, які підтверджуються поважність таких причин. У розпорядженні (наказі) необхідно визначити строки для надання пояснень та документів.

За результатами службового розслідування складається акт, у якому відображаються результати вжитих заходів для з?ясування причин відсутності працівника на роботі.

В акті мають бути викладені конкретні причини відсутності працівника на роботі або вказано про те, що з?ясувати причини не вдалось.

Акт за результатами службового розслідування складається наступного робочого дня після спливу строку, наданого працівникові для надання письмових пояснень та документів щодо причин відсутності на роботі.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов?язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов?язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що наказ № 138-к від 04.11.2022 року «Про оголошення догани ОСОБА_1 », не відповідає вимогам трудового законодавства, так як у ньому не з`ясовано всіх обставин вчинення працівником дисциплінарного проступку.

Зокрема, в ньому не вказано, в які саме години 28.10.2022 року мало місце порушення ОСОБА_1 трудових обов`язків: самовільне залишення робочого місця та відсутність на робочому місці без повідомлення керівництва лікарні (час залишення робочого місця, час повернення на робоче місце).

При цьому, на спростування позовних вимог відповідачем не надано суду табель обліку роботи за жовтень 2022 року про відсутність позивача на робочому місці.

В цілому ж, із наявних в матеріалах справи доказів, вбачається, що відповідачем не було з`ясовано обставини, чи самовільно ОСОБА_1 покидав робоче місце , чи діяв в інтересах КЗ «Черкаський обласний український академічно-драматичний театр імені Т.Г. Шевченка Черкаської обласної ради» в межах своїх повноважень.

Разом з тим, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, який дійшов до вірного та обґрунтованого висновку, що КЗ «Черкаський обласний український академічно-драматичний театр імені Т.Г. Шевченка Черкаської обласної ради» не довів факту, що ОСОБА_1 не перебував 28.10.2022 року на робочому місці.

З цих підстав апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції у вказаній справі про наявність порушень трудового законодавства при притягненні позивача до дисциплінарної відповідальності згідно оспорюваного наказу.

Докази та обставини, на які посилається скаржник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом апеляційної інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки під час їх дослідження та встановлення судом першої інстанції дотримані норми матеріального та процесуального права.

Судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразова відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанції просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

Суд першої інстанціївірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам в їх сукупності, правильно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, і дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції ухвалив обґрунтоване рішення про часткове задоволення позовних вимог в частині скасування наказу № 138-к від 04.11.2022 року «Про оголошення догани ОСОБА_1 », тому відсутні підстави для зміни чи скасування рішення суду згідно доводів та вимог апеляційної скарги, які не спростовують висновків суду, тому не підлягають задоволенню апеляційним судом.

З вище викладеного не вбачається, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення допущено порушення норм матеріального чи процесуального права, залишено не розглянутими обставини, що мають значення для справи, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції згідно доводів та вимог апеляційної скарги.

Виходячи з викладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що постановлене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами не вбачається, оскільки доводи апеляційної скарги не є суттєвими, носять суб`єктивний характер, не відповідають обставинам справи, і правильності висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки апеляційна скарга представника КЗ «Черкаський обласний український академічно-драматичний театр імені Т.Г. Шевченка Черкаської обласної ради» - адвоката Смоляра А.О. не підлягає до задоволення, а рішення суду залишається без змін, то судові витрати за розгляд апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника Комунальногозакладу «Черкаськийобласний українськийакадемічно-драматичнийтеатр іменіТ.Г.Шевченка Черкаськоїобласної ради»-адвоката СмоляраАндрія Олександровича залишити без задоволення.

Рішення Соснівськогорайонного судум.Черкаси від06червня 2023року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції, Верховного Суду, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту постанови, в порядку та за умов, визначених цивільно процесуальним законодавством.

Повний текст постанови складений 21.08.2023 року.

Головуючий Л.В. Нерушак

Судді В.Г. Бородійчук

Л.І. Василенко