Постанова

від 16.08.2023 по справі 712/229/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1312/23Головуючий по 1 інстанціїСправа № 712/229/23 Категорія: 311000000 Пироженко В.Д. Доповідач в апеляційній інстанції Нерушак Л. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2023 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого Нерушак Л.В. ( суддя - доповідач )

Суддів Бородійчука В.Г., Л.І. Василенко

За участю секретаря Ярошенка Б.М.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ;

відповідач КЗ «Черкаський обласний український академічно-драматичний театр імені Т.Г. Шевченка Черкаської обласної ради»;

особа, яка подає апеляційну скаргу представник КЗ «Черкаський обласний український академічно-драматичний театр імені Т.Г. Шевченка Черкаської обласної ради» - адвокат Смоляр А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу представника Комунального закладу «Черкаський обласний український академічно-драматичний театр імені Т.Г. Шевченка Черкаської обласної ради» - адвоката Смоляра Андрія Олександровича на додаткове рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 червня 2023 року, постановлене під головуванням судді Пироженка В.Д. у залі № 214 Соснівського районного суду м. Черкаси, 26.06.2023 року о 16 год.05 хв., у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Черкаський обласний український академічно-драматичний театр імені Т.Г. Шевченка Черкаської обласної ради» про визнання бездіяльності протиправною скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, -

в с т а н о в и в :

13.12.2022 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом доКомунального закладу «Черкаський обласний український академічно-драматичний театр імені Т.Г.Шевченка Черкаської обласної ради» про визнання бездіяльності протиправною скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 06.06.2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Скасовано наказ в.о. директора художнього керівника КЗ «Черкаський академічний обласний український музично-драматичний театр імені Т.Г. Шевченка Черкаської обласної ради» № 138-к від 04.11.2022 року «Про оголошення догани ОСОБА_1 ».

В іншій частині позову позивачу відмовлено.

08.06.2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про винесення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на правову допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Черкаський обласний український академічно-драматичний театр імені Т.Г. Шевченка Черкаської обласної ради» про визнання бездіяльності протиправною, скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача витрати на правову допомогу понесені ним в сумі 15 000 гривень.

Додатковим рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 26.06.2023 року доповнено рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 06.06.2023 рокуза позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Черкаський обласний український академічно-драматичний театр імені Т.Г.Шевченка Черкаської обласної ради» про визнання бездіяльності протиправною, скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Стягнуто з КЗ «Черкаський академічний обласний український музично-драматичний театр імені Т.Г. Шевченка Черкаської обласної ради» (Код ЄДРПОУ 02225915 м. Черкаси бульвар Шевченка, 234) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 8000 гривеньпонесених витрат на правову допомогу.

В іншій частині позивачу відмовлено.

Не погоджуючись з додатковим рішенням суду першої інстанції від 26.06.2023 року, представник КЗ «Черкаський обласний український академічно-драматичний театр імені Т.Г. Шевченка Черкаської обласної ради» через свого представника адвоката Смоляра А.О. оскаржив рішення суду в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем не додано до матеріалів справи об`єктивних доказів понесених ним судових витрат, та не надано доказів, що він передавав кошти адвокату у вказаній сумі.

В апеляційній скарзі представник КЗ «Черкаський академічний обласний український музично-драматичний театр імені Т.Г. Шевченка Черкаської обласної ради» - адвокат Смоляр А.О. просить скасувати додаткове рішення від 26.06.2023 року щодо стягнення коштів за надання позивачеві правової допомоги, як незаконне.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення позивача та його представника, пояснення представника відповідача, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Додаткове рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам, оскільки додатковим рішенням вирішувалося питання судових витрат щодо стягнення судових витрат за надання правової допомоги позивачу адвокатом під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Стягуючи з КЗ «Черкаський академічний обласний український музично-драматичний театр імені Т.Г. Шевченка Черкаської обласної ради» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн., суд першої інстанції виходив з того, що наявні підстави для часткового відшкодування відповідачу витрат на правничу допомогу, враховуючи договір про надання правничої допомоги адвокатом Ремша Д.С., акт виконаних робіт поданий адвокатом, та враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених відповідачем витрат, у зв`язку з чим суд першої інстанції частково задовольнив заяву ОСОБА_1 .

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку, що сума судових витрат відповідача на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з позивача складає 8000 гривень, що відповідатиме частковому задоволенню позовних вимог позивача.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, вважає його такими, що відповідає обставинам справи та вимогам закону, принципу розумності та справедливості, судом недопущено порушеннянорм процесуальногоправа приприйнятті додатковогорішення,а томувідсутні підставидля зміничи скасуваннядодаткового рішеннязгідно доводівта вимогапеляційних скарг.

Відповідно дост. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями12,81 ЦПК Українипередбачено обов`язок сторін доводити ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно дост. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Однією з основних засад судочинства, визначених п.8 ч.3 ст. 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі, гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов?язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26 лютого 2015 року, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30 березня 2004 року, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведе, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір є обґрунтованим.

При визначенні суми конкретного відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічні висновки, викладені також у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що загальний розмір витрат задоволений судом в розмірі 8000 грн. відповідає принципу співмірності виконаній роботі адвоката відповідача, та при цьому, судом враховано часткове задоволення позовних вимог позивача.

З врахуванням вище викладеного, враховуючи складність справи та обсяг необхідних послуг, наданих адвокатом під час розгляду справи у суді першої інстанції час, витрачений адвокатом на надання відповідних послуг, а також співмірність розміру судових витрат із ціною позову, колегія суддів апеляційного суду вважає, що судом правомірно стягнуто витрати за надання професійної правничої допомоги під час розгляду справи в суді першої інстанції у розмірі 8000 грн.

Зокрема, слід вказати, що факт понесення витрат на правову допомогу підтверджується квитанцією 9308-0397-3865-7923 від 08.06. 2023 року згідно якої ОСОБА_1 сплатив адвокату Ремші Д. 15000 грн. за надання правової допомоги згідно договору про правову допомогу від 01 грудня 2022 року (а.с.167).

Відповідно до акту виконаних робіт від 07 червня 2023 року до договору про надання правової допомоги від 01 грудня 2022 року (а.с.166), адвокат Ремша Д. надав, а клієнт прийняв послуги, передбачені договором про надання правової допомоги від 01.12.2022 року (а.с.162-165), та є аналогічними виконаній адвокатом роботі, яка зазначена у вищевказаному детальному описі, на загальну суму 15000 гривень. Сторони не мають у вказаній частині одна до одної жодних претензій. Клієнт оплатив надані послуги згідно договору про правову допомогу в розмірі 15000 гривень.

Таким чином, на виконання умов договору про надання правової допомоги від 01 грудня 2022 року адвокатом виконані роботи на загальну суму 15000 гривень, під час розгляду справи у суді першої інстанції досягнуто бажаного для клієнта результату, а тому визначена сума гонорару в повній мірі відповідає складності наданих адвокатом послуг, часу, витраченим на їх виконання, ціною позову та значенням справи для клієнта, вказував позивач у заяві.

Колегія суддів апеляційного суду вважає за важливе вказати, що обов?язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно доводів апеляційної скарги відповідача вимоги не визнаються щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу на користь позивача та просять відмовити повністю у задоволенні судових витрат на користь позивача.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення розміру судових витрат на правничу допомогу, в розмірі 8000 гривень із відповідача на користь позивача.

Доводи скаржника, які наведені в апеляційній скарзі щодо стягнення витрат на правничу допомогу на користь позивача є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню оскільки, не доведено належними, допустимими та доказами того факту, що сума в розмірі 8000 грн. не відповідає співмірності виконаній роботі адвоката позивача.

Наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи були також предметом дослідження суду першої інстанції з наданням належної правової оцінки всім фактичним обставинам даної справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги обставини справи, норми права, наявні в матеріалах справи докази щодо підтвердження витрат на правничу допомогу, керуючись нормами ст. 141 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги щодо скасування додаткового рішення судупершої інстанції, яким вирішено питання судових витрат в частині стягнення коштів за надання правничої допомоги адвокатом, та прийняттянового рішення про відмовуустягненні судових витрат.

З вище викладеного не вбачається, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного додаткового рішення допущено порушення норм матеріального чи процесуального права, висновки суду стосуються лише питання стягненнясудових витрат за надання правничої допомоги адвокатом, які не були вирішені судом при ухваленні рішення по суті розглянутих позовних вимог, яким частково задоволено вимоги позивача, а тому суд відповідно до вимог закону при частковому задоволенні позовних вимог позивача стягнув частково судові витрати з відповідача на користь позивача додатковим рішенням.

З огляду на вище викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що постановлене у справі додаткове рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами не вбачається, оскільки доводи апеляційних скарг не є суттєвими, носять суб`єктивний характер, не відповідають обставинам справи, і правильності висновків суду не спростовують, тому додаткове рішення суду першої інстанції щодо вирішення питання стягнення судових витрат слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст. ст. 270, 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника Комунального закладу «Черкаський обласний український академічно-драматичний театр імені Т.Г. Шевченка Черкаської обласної ради» - адвоката Смоляра Андрія Олександровича залишити без задоволення.

Додаткове рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 червня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції, Верховного суду протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту постанови, в порядку та за умов, визначених цивільно процесуальним законодавством.

Повний текст постанови складений 21.08.2023 року.

Головуючий Л.В. Нерушак

Судді В.Г. Бородійчук

Л.І. Василенко