Рішення

від 17.08.2023 по справі 621/2826/21

ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

621/2826/21

2/621/72/23

РІШЕННЯ

іменем України

17 серпня 2023 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області:

головуючий - суддя Овдієнко В. В.

секретарі судового засідання - Горобець Н. М., Сердюченко М. І., Білоусова А. А., Пєтряєва А. Є.

позивач - ОСОБА_1 ,

представники позивача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

відповідач 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Примаск-Автоексперт",

відповідач 2 - ОСОБА_4 ,

відповідач 3 - ОСОБА_5 ,

представник відповідача 3 - ОСОБА_6 ,

відповідач 4 - ОСОБА_7 ,

третя особа - ОСОБА_8 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_9 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Примаск-Автоексперт", ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 про визнання договорів комісії та купівлі-продажу транспортного засобу недійсними, про витребування автомобіля, третя особа: ОСОБА_8 ,

у с т а н о в и в:

16.09.2021 представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою, а 07.12.2021 та 22.03.2023 з уточненими позовними заявами, в останній редакції, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Примаск-Автоексперт", ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , третя особа - ОСОБА_8 , з наступними вимогами: визнати недійсним договір комісії № 6218/19/010804 від 08.05.2019 транспортного засобу Honda civic, 2017 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 , укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Примаск-Автоексперт" та ОСОБА_10 ; визнати недійсним договір купівлі-продажу № 6341/2021/2978319 від 11.12.2021 транспортного засобу Honda civic, 2017 року випуску, державний номер НОМЕР_3 , номер кузова: НОМЕР_2 , укладений між ОСОБА_4 (продавець) та ОСОБА_7 (покупець); витребувати у ОСОБА_7 транспортний засіб Honda civic, 2017 року випуску, державний номер НОМЕР_4 , номер кузова: НОМЕР_2 , стягнути з відповідачів судові витрати.

На обґрунтування позову зазначив, що у власності ОСОБА_11 перебував транспортний засіб Honda civic, 2017 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 .

У 2019 році ОСОБА_12 звернувся до громадянина України ОСОБА_8 з проханням продати вказаний автомобіль, оскільки сам ОСОБА_12 на той час перебував у США, а з ОСОБА_8 у них були довірчі стосунки.

Вартість Honda civic, 2017 року випуску, на той час становила приблизно 15 000 доларів США. За цією ціною ОСОБА_12 та ОСОБА_8 і домовились продати автомобіль, що підтверджується перепискою ОСОБА_11 та ОСОБА_8 , відповідно до якої останній зазначає, що за 15 000 доларів США автомобіль буде проданий швидше.

Користуючись довірою ОСОБА_11 , ОСОБА_8 запропонував йому оформити на нього та його довірену особу довіреність, і надіслав йому паспортні дані. ОСОБА_12 надав ОСОБА_8 довіреність, в якій була відсутня інформація щодо вартості автомобіля, за яку ОСОБА_8 та ОСОБА_5 було доручено продати автомобіль, вважаючи, що останні будуть дотримуватися усних домовленостей щодо продажу автомобілю за реальною вартістю.

Користуючись цією обставиною, ОСОБА_5 переоформив транспортний засіб на ОСОБА_4 , уклавши з нею договір купівлі-продажу № 6218/19/010804 та договір комісії № 6218/19/010804 від 08.05.2019, відповідно якого транспортний засіб Honda civic, 2017 року випуску, був проданий всього за 49 500 грн.

Те, що транспортний засіб, який належав позивачу був реально проданий саме за 15 000 доларів США підтверджується тим, що 08.05.2019 ОСОБА_5 розмістив з ІР-адреси: НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 , вул. Римарська, 2, м. Харків) на сайті Авто.rіа оголошення (https://auto.ria/com/uk/auto_Honda_civic_24266447.html) про продаж вказаного автомобілю саме за оговореною з ОСОБА_13 ціною у 15 000 доларів США (395 100 грн згідно офіційного курсу станом на 08.05.2019), а не 49 500 грн.

Згідно відповіді на адвокатський запит від 15.04.2021 продавець: Vadim; Е-mail: ІНФОРМАЦІЯ_4; tel. НОМЕР_7 ; зареєстрований в Авто.rіа ще з 2017 року, оголошення здійснене з адреси АДРЕСА_1 , тобто це є реальний аккаунт ОСОБА_5 .

Те, що це оголошення стосується саме автомобілю, який належав ОСОБА_14 підтверджується відповіддю на адвокатський запит від 15.04.2021 та фотографією з оголошення, на якому зафіксовано Vin код вказаного транспортного засобу.

Уклавши договір комісії вказаного транспортного засобу за заниженою ціною (49 500 грн), ні ОСОБА_5 ні ОСОБА_8 коштів ОСОБА_14 так і не повернули, на телефонні дзвінки ОСОБА_8 не відповідає. Про продаж транспортного засобу стало відомо лише після здійснення адвокатських запитів.

Вказаними діями щодо продажу автомобілю за заниженою вартістю ОСОБА_14 завдана матеріальна шкода у розмірі різниці між реальною вартістю продажу - 395 100 грн та вартістю продажу, вказаною у договорі купівлі-продажу - 49 500 грн, що становить 345 600 грн., оскільки на цей час заявник має право стягнути з особи, яка продала транспортний засіб лише суму, яка була зазначена в договорі купівлі-продажу № 6218/19/010804 від 08.05.2019.

Договір комісії та договір купівлі-продажу укладені на надзвичайно невигідних для ОСОБА_11 умовах. Укладення договору купівлі-продажу транспортного засобу від імені ОСОБА_11 за ціною 49 500 грн не відповідало його внутрішній волі. ОСОБА_8 та ОСОБА_5 не повідомляли ОСОБА_11 про намір укласти договір за ціною 49 500 грн.

ОСОБА_5 уклав договір купівлі-продажу від імені ОСОБА_11 , нібито на підставі довіреності, повного тексту якої у позивача не збереглося, оскільки вона була направлена ОСОБА_8 . Реєстрація довіреності в Єдиному державному реєстрі довіреностей вчиняється безпосередньо довірителем, а не консульською посадовою особою. Між тим, позивач заяви про реєстрації жодних довіреностей не підписував та нікого не уповноважував на ці дії, тому в будь-якому випадку укладення договору комісії від 08.05.2019 відбулось з перевищенням повноважень без будь-яких правових підстав.

Як вбачається зі змісту вказаної довіреності, ОСОБА_12 уповноважив ОСОБА_8 та ОСОБА_5 на розпорядження (керування, в тому числі з правом виїзду за кордон, продажем, зняттям з обліку в реєстраційних органах, проходженням техогляду та інше) транспортного засобу, однак повірені особи не наділяються повноваженнями визначати всі умови відповідного договору самостійно та на власний розсуд, в тому числі не уповноважувалися на укладення договору комісії, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Воля власника автомобіля - ОСОБА_11 не була спрямована на укладення із ТОВ "Примаск-Автоексперт" договору комісії, тому вчинений комісіонером договір купівлі-продажу автомобіля від власного імені в інтересах комітента є недійсним з підстав дефекту волі продавця на підставі ч. 3 ст. 203, ст. 215 ЦК України.

Крім того, договір комісії транспортного засобу № 6218/19/010804 від 08.05.2019 містить явні ознаки його фіктивності: 1) очевидно неринкова (несправедлива) ціна у порівнянні з реальною (справедливою) вартістю відчужуваного ТЗ, що не мала об`єктивних передумов, та істотна незбалансованість інших умов договору; 2) наявність прихованого мотиву учасників Правочину та кінцевого бенефіціара (відповідача) уникнути відповідальності за продаж ТЗ за ціною, що не відповідала ринковій.

Передача транспортного засобу у власність покупця за плату, що є в рази меншою за ринкову, жодним чином не відповідає внутрішній волі ОСОБА_15 . Він не уповноважував ОСОБА_5 на укладення договору комісії та договору купівлі- продажу від свого імені на таких умовах, не надавав їм повноважень самостійно та на власний розсуд визначати умови договору комісії.

Отже ціна договору комісії та договору купівлі-продажу є їх істотною умовою. Саме особі, яку представляють, належить право оцінювати, чи відповідає укладений з перевищенням повноважень правочин її інтересам. З цією метою закон надає їй можливість схвалити укладений правочин.

Схвалення правочину можливе у різних формах. По-перше, якщо особа, яку представляють, прямо заявила про це. По-друге, шляхом конклюдентних дій, які свідчать про прийняття до виконання правочину.

В даному випадку відсутні підстави вважати, що ОСОБА_12 в будь-якій формі схвалив укладений з перевищенням повноважень правочин, оскільки від його імені до органу Національної поліції було подано заяву відразу після того, як йому стало відомо про факт укладання договору купівлі-продажу.

Таким чином, з огляду на те, що ОСОБА_12 не знав про вчинення правочину від його імені, укладення договору не відповідало його внутрішній волі, і як сторона договору ОСОБА_12 заперечує його дійсність, такий договір має бути визнано судом недійсним.

Договір комісії транспортного засобу укладено від імені ОСОБА_11 у результаті зловмисної домовленості його представника - ОСОБА_5 з другою стороною договору - директором ТОВ "Примаск-Автоексперт" Чижовим В. Е.

Підтвердженням цієї зловмисної домовленості є сама ціна, яка була занижена майже в десять разів від реальної вартості автомобілю. Крім того, обставина укладення договору комісії одночасно з договором купівлі-продажу також свідчить про цю домовленість, оскільки в такому випадку Комісіонер навіть і не виконував умови договору щодо пошуку покупця на вказаний в ньому транспортний засіб. Ціна вказана в п. 2.3. щодо винагороди комісіонера у розмірі 100 грн, також свідчить про його фіктивність, що дає підстави вважати його укладеним за зловмисною домовленістю, метою якої було позбавлення права довірителя вимагати відшкодування збитків з повірених, так як при укладенні договору комісії, комісіонер його укладає від свого імені, тобто претензії щодо повернення ОСОБА_14 суми продажу ТЗ повинні пред`являтись саме до комісіонера, який не має будь-якого власного майна.

Також, підтвердженням цієї зловмисної домовленості є те, що ОСОБА_5 в інтернеті подавав оголошення щодо продажу ТЗ позивача за реальною ціною у розмірі 15 000 доларів США, а також те, що в подальшому ОСОБА_4 двічі також подавала оголошення про продаж автомобілю за ціною 14 500 доларів США, що свідчить що сторони договору комісії і договору купівлі-продажу від 08.05.2019 домовились вказати в цих договорах занижену суму у розмірі 49 500 грн.

Враховуючи, що ОСОБА_5 , уклавши договір комісії транспортного засобу від імені ОСОБА_11 , грошових коштів йому так і не повернув, метою цих осіб при вчиненні правочину було не вираження волі ОСОБА_11 , а особисте збагачення.

У відповіді на ухвалу суду від 29.09.2021 територіальний сервісний центр МВС № 6350 повідомив, що згідно з бази даних ЄДРТЗ МВС станом на 30.09.2021 власником транспортного засобу Honda civic, 2017 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 є громадянка України ОСОБА_4 , яка придбала вищезазначений автомобіль в ТОВ "Примаск-Автоексперт" згідно договору купівлі-продажу № 6218/19/010804 від 08.05.2019, надано сам договір та акт огляду реалізованого транспортного засобу.

У відповіді на ухвалу суду про витребування доказів територіальний сервісний центр МВС № 6350 надав копію договору комісії № 6218/19/010804 від 08.05.2019, укладеного між ТОВ "Примаск-Автоексперт" та ОСОБА_13 від імені якого договір підписав нібито ОСОБА_5 , так як його дані містяться у преамбулі договору.

Із наданих документів вбачається, що сторонами договору купівлі-продажу № 6218/19/010804 від 08.05.2019 є ТОВ "Примаск-Автоексперт", яке діяло від імені ОСОБА_11 на підставі договору комісії від цієї ж дати, та громадянка України ОСОБА_4 .

З відповіді регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській області вбачається, що 11.12.2021 після отримання позовних матеріалів ОСОБА_4 продала транспортний засіб Honda civic, 2017 року випуску, державний номер НОМЕР_3 , номер кузова: НОМЕР_2 ОСОБА_7 за 49 000 грн.

Враховуючи відсутність волі власника транспортного засобу на укладення щодо нього договору комісії та договору про його відчуження за ціною 49 500 грн, вважав, що його слід витребувати у останнього набувача.

Таким чином, незаконно відчужений транспортний засіб підлягає витребуванню від покупця на користь позивача, а договір купівлі-продажу № 6341/2021/2978319 від 11.12.2021 є недійсним в силу недійсності договору комісії та договору купівлі-продажу від 08.05.2019.

Зазначені обставини змусили позивача звернутись за захистом своїх прав до суду з цим позовом.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 21.09.2022 відкрито провадження по справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи та призначено судовий розгляд на 20.10.2021.

20.10.2021 у зв`язку з першою неявкою відповідача ОСОБА_5 відкладено судовий розгляд.

07.12.2021 за клопотанням представника позивача ОСОБА_3 відкладено судовий розгляд.

07.12.2021 від представника позивача - адвоката Кійка О. до суду надійшло клопотання про витребування доказів.

03.02.2022 в судовому засіданні задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_3 , змінено з відповідача на третю особу ОСОБА_5 , залучено до участі у справі відповідачів ТОВ "Примаск-Автоексперт", ОСОБА_4 , третю особу ОСОБА_8 , прийнято до розгляду змінену позовну заяву та відкладено судовий розгляд.

21.03.2022 за клопотанням представника позивача ОСОБА_2 відкладено судовий розгляд.

18.05.2022 від представника позивача - адвоката Кійка О. до суду надійшло клопотання про витребування доказів.

20.05.2022 у зв`язку з участю судді в періодичному навчанні суддів місцевих загальних судів з метою підтримання кваліфікації відкладено судовий розгляд.

05.08.2022 відкладено судовий розгляд у зв`язку з відпусткою судді.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 13.09.2022 задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_2 про витребування доказів від ТОВ "Примаск-Автоексперт" та від Територіального сервісного центру МВС № 6350.

13.09.2023 за клопотанням представника позивача ОСОБА_3 відкладено судовий розгляд.

25.10.2022 судовий розгляд відкладено, у зв`язку з відсутністю електропостачання в приміщенні суду.

23.11.2022 за клопотанням представника позивача ОСОБА_2 відкладено судовий розгляд.

23.01.2023 за клопотанням представника позивача ОСОБА_3 відкладено судовий розгляд.

23.02.2023 за клопотанням представника позивача ОСОБА_2 відкладено судовий розгляд.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 23.03.2023 клопотання представника позивача ОСОБА_2 задоволено, залучено до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_7 , змінено з третьої особи на співвідповідача ОСОБА_5 , прийнято до розгляду змінену позовну заяву ОСОБА_9 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Примаск-Автоексперт", ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 про визнання договорів комісії та купівлі-продажу транспортного засобу недійсними, про витребування автомобіля, третя особа: ОСОБА_8 , продовжено строк розгляду справи та розгляд цивільної справи відкладено.

21.04.2023 розгляд справи відкладено, у зв`язку з відрядженням судді.

01.05.2023 за клопотанням відповідача 3 ОСОБА_5 розгляд справи відкладено.

12.06.2023 за клопотанням представника відповідача 3 ОСОБА_6 відкладено судовий розгляд.

06.07.2023 за клопотанням представника відповідача 3 ОСОБА_6, відповідача 2 ОСОБА_4 , представника позивача ОСОБА_2 розгляд справи відкладено.

26.07.2023 від відповідача 3 ОСОБА_5 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_14 у повному обсязі.

На обґрунтування відзиву зазначив, що ОСОБА_12 йому надав довіреність на продаж, зняття з обліку, передачу в оренду Honda civic, 2017 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 .

Звертаючись до суду із вказаним позовом, позивач послалася на те, що на підставі довіреності він, як власник автомобіля доручив, зокрема, йому представляти його інтереси щодо розпорядження (продавати за ціну та на умовах на власний розсуд, обміняти, зняти з обліку в установах Державтоінспекції, передати в оренду та позичку) та експлуатування цього автомобіля. Тобто, вказаною довіреністю позивач надав йому право відчужити належний йому автомобіль.

За наведених обставин, видаючи довіреність, позивач в такий спосіб здійснив волевиявлення щодо відчуження майна, надавши довіреній особі, йому, право розпоряджатися автомобілем, що включало в себе право продажу автомобіля на умовах на розсуд довірених.

Беручи до уваги, що вказана довіреність недійсною не визнавалася і на час укладення договору комісії від 08.05.2019 чинності не втратила, то позивач, в особі ОСОБА_5 , уклавши договір комісії, у такий спосіб реалізував право на відчуження власного автомобіля.

Спірний автомобіль вибув з володіння власника - позивача ОСОБА_11 за його волею, що не спростовано відповідними доказами, тому таке майно не підлягає витребуванню від добросовісного набувача на підставі віндикаційного позову.

Якщо власник неналежним чином поставився до вибору особи, якій він передав річ, у даній справі автомобіль по довіреності, посвідченій нотаріально, передано позивачем ОСОБА_5 у володіння та користування, він позбавляється права вимагати повернення речей від добросовісного набувача, але йому надається можливість вимагати відшкодування збитків від особи, яка не повернула річ.

Оскільки позивач добровільно передав свій автомобіль у користування та володіння ОСОБА_5 , доручення ніким не оспорюється та доказів того, що автомобіль вибув з його власності поза його волею не надано, то позовні вимоги ОСОБА_11 заявлено безпідставно тому задоволенню не підлягають (том 3 а. с. 1-7).

26.07.2023 від відповідача 2 ОСОБА_4 , до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просила відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_14 у повному обсязі, а також розглянути справу за її відсутності.

На обґрунтування відзиву зазначила, що на підставі договору купівлі-продажу № 6218/19/010804 від 08.05.2019 з ТОВ "Примаск-Автоексперт", вона стала власницею автомобіля Honda civic, 2017 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , який в подальшому відчужила ОСОБА_7 на підставі оскаржуваного договору.

Конструкція, за якою добросовісний набувач втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний і надмірний тягар.

Факт незаконного відчуження та допущення продажу майна не може породжувати правових наслідків для добросовісного набувача.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 15 березня 2023 року по справі №725/1824/20.

Стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання "справедливого балансу" в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

Конструкція, за якою добросовісний набувач втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний і надмірний тягар. Факт незаконного відчуження та допущення продажу майна не може породжувати правових наслідків для добросовісного набувача.

З урахуванням обставин цієї справи задоволення вимог про витребування з володіння відповідача транспортного засобу становитиме непропорційне втручання у право на мирне володіння майном, що є порушенням статті 1 Першого протоколу до Конвенції (том 3 а. с. 12-13).

26.07.2023 за клопотанням представника позивача ОСОБА_2 відкладено судовий розгляд.

17.08.2023 представник позивача ОСОБА_2 під час судового рпозгляду підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у заявах по суті.

Представник відповідача 3 ОСОБА_5 - ОСОБА_6 під час судового розгляду заперечувала проти позову, просила відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у відзиві. Вважала, що позивачем не надано доказів недійсності спірних договорів комісії та купівлі-продажу.

Відповідач 2 - ОСОБА_4 на судовий розгляд не прибула, що не перешкоджає судовому розгляду за її відсутності, оскільки у відзиві вона просила розглядати справу за її відсутності.

Представник відповідача 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Примаск-Автоексперт", відповідач 4 ОСОБА_7 , третя особа ОСОБА_8 не повідомили про причини повторної неявки в судове засідання, будь-яких заяв по суті справи чи з процесуальних питань не подавали.

Суд не має відомостей про причину повторної неявки представника відповідача 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Примаск-Автоексперт", відповідача 4 ОСОБА_7, третьої особи ОСОБА_8 , які повідомлялися про дату, час і місце судового засідання у порядку, визначеному ЦПК України, будь-яких заяв, у тому числі відзиву, не подавали, що дало підстави вирішити справу на підставі наявних у ній даних.

Вислухавши представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача 3 ОСОБА_6 , дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Частинами 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до статей 76-81 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Під час судового розгляду встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

З Витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання № 6334-1860271-2018 від 31.07.2018, паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, НОМЕР_8 , орган видачі - 6334, дата оформлення 05.04.2018, довідки Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області № 219 від 20.09.2021 вбачається, що ОСОБА_5 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 (том 1 а. с. 12, 13, 23).

Згідно Витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання № 6324-1752946-2018 від 27.06.2018, паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, НОМЕР_9 , орган видачі - 6324, дата оформлення 21.06.2018, третя особа ОСОБА_8 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 (том 1 а. с. 67, 68).

На підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_10 , виданого ТСЦ 8044, дата реєстрації 17.10.2018, ОСОБА_1 був власником автомобіля Honda civic Седан-В, 2017 року випуску, колір - червоний, VIN НОМЕР_11 (том 1 а. с. 12).

З копії довіреності, фрагмент якої додано до позовної заяви, вбачається, що ОСОБА_8 та ОСОБА_5 уповноважені представляти інтереси довірителя перед третіми особами в державних, громадських, господарських та інших підприємствах, установах, організаціях, незалежно від їх підпорядкування та форм власності, у територіальних сервісних центрах, регіональних сервісних центрах МВС, Головному сервісному центрі МВС, митних органах, Центрах надання адміністративних послуг, з усіх питань пов`язаних з розпорядженням (керуванням, в тому числі з правом виїзду за кордон, продажем, зняттям з обліку в реєстраційних органах, проходженням техогляду, здачею в оренду, страхуванням), належний йому - транспортним засобом, марки Honda, модель civic, тип загальний легковий - загальний седан-В, колір червоний, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_2 , 2017 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_10 , видане ТСЦ 8044, дата реєстрації 17.10.2018 (том 1 а. с. 16).

Вказаний фрагмент довіреності не містить відомостей про особу довірителя та її нотаріальне посвідчення. Водночас, враховуючи, що копія цього документа надана суду позивачем ОСОБА_13 , цією довіреністю ОСОБА_8 та ОСОБА_5 уповноважені представляти інтереси власника транспортного засобу, марки Honda, модель civic, тип загальний легковий - загальний седан-В, колір червоний, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_2 , 2017 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_10 , видане ТСЦ 8044, дата реєстрації 17.10.2018), є підстави вважати, що ця довіреність видана саме ОСОБА_10 .

З листа Департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ № 71/36-570/1-36631 від 31.03.2023 вбачається, що консульські установи України вчиняють нотаріальні дії, визначені статтею 38 Закону України "Про нотаріат", Положенням про порядок учинення нотаріальних дій в дипломатичних представництвах та консульських установах України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України, Міністерства закордонних справ України від 27.12.2004 № 142/5/310, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.12.2004 за № 1649/10248, та іншими нормативно-правовими актами у зазначеній сфері. Консульські установи України не мають доступу до Єдиного реєстру довіреностей (далі - Єдиний реєстр), а тому не володіють інформацією про реєстрацію довіреності ОСОБА_11 в Єдиному реєстрі. Порядок створення, ведення та користування Єдиним реєстром, встановлено Положенням про Єдиний реєстр довіреностей, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України 28.12.2006 № 111/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.12.2006 за № 1378/13252 (далі - Положення). Відповідно до п. 2.2. Положення, реєстрація довіреностей (їх дублікатів), посвідчених посадовими особами, перерахованими статті 38 (у разі відсутності доступу до Єдиного реєстру), а також відомості про припинення їх дії, здійснюється в Єдиному реєстрі за заявою довірителя про реєстрацію таких довіреностей. Заява про реєстрацію зазначених довіреностей надається Реєстратору безпосередньо довірителем. У разі, неможливості подачі заяви на реєстрацію довіреності безпосередньо довірителем підпис довірителя на такій заяві повинен бути засвідчений підписом та печаткою особи, яка посвідчила довіреність (том 2 а. с. 141).

Позивач ОСОБА_1 не оспорював факт видачі цієї довіреності, її дійсність, а також і повноважень ОСОБА_5 щодо розпорядження транспортним засобом на підставі цієї довіреності.

З копії Договору комісії № 6218/19/010804 від 05.04.2018, укладеного між ТОВ "Примаск-автоексперт" (надалі Комісіонер") та ОСОБА_10 , в особі ОСОБА_5 (надалі Комітент"), копії паспорта ОСОБА_11 вбачається: п. 1.1. Комісіонер зобов`язався за дорученням комітента за комісійну плату вчинити за рахунок комітента від свого імені один/ або декілька правочинів щодо продажу транспортного засобу (який підпадає під визначення вживаного транспортного засобу відповідно п. 189.3 ст. 189 Податкового кодексу України): марка, модель Honda civic Седан-В, 2017 року випуску, колір - червоний, VIN НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_12 , зареєстрованого за власником (комітентом за Договором комісії) транспортного засобу 17.10.2018, за ціною, не нижче узгодженої сторонами, а саме 49 500 грн; п. 1.2. Належним виконанням комісіонером своїх обов`язків за цим Договором вважається вчинення комісіонером правочину /укладання договору купівлі-продажу із покупцем) щодо продажу ТЗ в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Зазначені обов`язки комісіонера вважаються виконаними з моменту набрання чинності відповідним правочином; п. 4.1. У випадку порушення Договору, сторона несе відповідальність, визначену цим Договором, та (або) чинним в Україні законодавством; п. 5.1. Усі спори, що виникають з цього Договору або пов`язані із ним, вирішуються шляхом переговорів між сторонами; п. 5.2. Якщо відповідний спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку відповідно до чинного в Україні законодавства; п. 6.1. Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами; п. 6.2. Строк дії Договору закінчується з моменту належного виконання сторонами всіх взятих на себе зобов`язань за цим Договором; п. 6.3 Зміни та доповнення до Договору оформлюються письмово, підписуються сторонами та стають його невід`ємною частиною; п. 6.4. Договір може бути розірваний за взаємною згодою сторін у письмовій формі. У разі розірвання цього Договору сторони не звільняються від своїх боргових зобов`язань; п. 6.5. В усьому іншому, що не передбачено цим Договором, сторони керуються чинним законодавством України (том 1 а. с. 89-90, 120-121, 187).

Договір комісії від імені ОСОБА_9 підписаний ОСОБА_5 , факт підписання цього договору саме ОСОБА_5 під час судового розгляду підтвердила його представник ОСОБА_6 .

На підставі Договору купівлі-продажу транспортного засобу № 6218/19/010804, укладеного 08.05.2019 між ТОВ "Примаск-Автоексперт" та ОСОБА_4 , згідно бази даних ЄДРТЗ МВС станом на 30.09.2021, власником транспортного засобу марки Honda civic, 2017 року випуску, номерний номер НОМЕР_3 , VIN-код: НОМЕР_2 була громадянка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (том 1 а. с. 37, 38-39).

З листа Головного сервісного центру МВС № 31/158аз від 10.12.2020 вбачається, що згідно з інформацією, яка міститься в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів (ЄДР ТЗ), станом на 08.12.2020, автомобіль Honda civic, 2017 року випуску, VIN НОМЕР_2 , був перереєстрований 08.05.2019 у ТСЦ 3 6350 з ОСОБА_9 на нового власника на підставі договору купівлі-продажу від 08.05.2019 № 6218/19/010804, оформленого ТОВ "Примаск-Автоексперт". Інформація про те, що саме укладав від імені ОСОБА_9 договір купівлі-продажу в ЄДР ТЗ відсутня. Зазначена вартість автомобіля в ЄДР ТЗ 49 500 грн 00 коп. Крім того, документи, які стали підставою для проведення реєстраційних операцій з транспортними засобами, зберігаються в органі, що здійснював реєстраційні дії. Термін зберігання таких документів, відповідно до наказу МВС від 10.01.2014 № 5 дск, складає три роки з моменту здійснення відповідної реєстраційної операції (том 1 а. с. 8).

З листа територіального сервісного центру МВС № 6350 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській області Головного сервісного центру МВС № 31/20/50-57 від 05.02.2021 вбачається, що згідно бази даних НАІС 08.05.2019 автомобіль марки Honda civic, 2017 року випуску, vin-код НОМЕР_2 був перереєстрований з ОСОБА_9 на нового власника на підставі договору купівлі-продажу № 6218/19/010804 та договору комісії № 6218/19/010804 від 08.05.2019, укладених та підписаних в ТОВ "Примаск-Автоексперт", в якому вказана вартість 49 500 грн. Підстави проведення реєстрації транспортних засобів містять конфіденційну інформацію та зберігаються в архівах територіальних сервісних центрів у прошитому, пронумерованому, опечатаному вигляді протягом трьох років, згідно наказу МВС України від 10.01.2014 № 5 ДСК. У зв`язку з цим надати копію договору купівлі-продажу № 6218/19/010804 від 08.05.2019, на підставі якого був перереєстрований транспортний засіб марки Honda civic, 2017 року випуску не надається можливим. Отримання копій матеріалів можливо у встановленому порядку визначеному у КПК України (том 1 а. с. 7).

За відомостями з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів від 23.01.2023, сформованого засобами ІС "Електронний кабінет водія" вбачається, що транспортний засіб Honda civic, 2017 року випуску, VIN код ТЗ: НОМЕР_2 , власників - 3, остання реєстрація ТЗ 11.12.2021, місце проведення останньої реєстрації ТСЦ 6341, остання операція з ТЗ - перереєстрація ТЗ на нового власника по Договору укладеному в ТСЦ (том 2 а. с. 46).

З листа Територіального сервісного центру МВС № 6350 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській області Головного сервісного центру МВС № 31/20/20-52 від 08.02.2023 вбачається, що надання інформації з Єдиного реєстру транспортних засобів здійснюється відповідно "Порядку доступу посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, адвокатів, нотаріусів до Єдиного державного реєстру транспортних засобів стосовно зареєстрованих транспортних засобів, їх власників та належних користувачів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 260. Підстави проведення реєстраційних дій з транспортними засобами містять конфіденційну інформацію та зберігаються у підшитому, опечатаному, пронумерованому вигляді у підрозділі, що проводив реєстраційні дії з транспортним засобом протягом трьох років. Кабінетом Міністрів України затверджено Постанову від 11 листопада 2009 року № 1200 "Про затвердження Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери", згідно якої доручення від продавця вилучається суб`єктом господарювання під час взяття автомобіля на комісію. В сервісному центрі відсутня довіреність щодо продажу транспортного засобу Honda civic, 2017 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 , та інформація щодо того, хто саме підписував договір комісії, адже договір підписується не в присутності адміністратора ТСЦ МВС. Рекомендовано звернутися до суб`єкта господарювання, який здійснював комісійну торгівлю ТОВ "Примаск-Автоексперт", код згідно з ЄДРОПУ 37366015 (том 2 а. с. 50).

З листа Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській області (Філія ГСЦ МВС) Головного сервісного центру МВС № 31/20-785 від 07.03.2023, роздруківки реєстраційних карток ТЗ з Єдиного державного реєстру транспортних засобів та підстави проведення реєстраційних операцій від 11.12.2021 вбачається, що згідно Єдиного державного реєстру транспортних засобів легковий автомобіль Honda civic, 2017 року випуску, номер кузова: НОМЕР_2 , червоного кольору, VIN НОМЕР_2 , було зареєстровано 17.10.2018 на ім`я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_13 . На транспортний засіб оформлено свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_10 та закріплено номерні знаки НОМЕР_1 . Реєстраційні дії здійснено за технологічною операцією "172 - Первинна реєстрація легкових ТЗ, які ввезено з-за кордону". У митних документах зазначено вартість ТЗ - 104 772 грн 16 коп. 08.05.2019 транспортний засіб перереєстровано за технологічною операцією "308 - Перереєстрація на нового власника за Договором купівлі-продажу (СГ) на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_14 . На підставі Договорів комісії та купівлі-продажу транспортного засобу 6218/19/010804, оформлених 08.05.2019 у ТОВ "Примаск-Автоексперт". У Договорі купівлі-продажу транспортного засобу 6218/19/010804 зазначено вартість ТЗ - 49 500 грн 00 коп. На транспортний засіб оформлено свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_15 та закріплено номерні знаки НОМЕР_3 . 11.12.2021 автомобіль перереєстровано за технологічною операцією "315 - Перереєстрація ТЗ на нового власника по Договору, укладеному в ТСЦ" на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_16 . На підставі договорів комісії та купівлі-продажу транспортного засобу 6341/2021/2978319, оформленого у присутності адміністратора ТСЦ 6341 РСЦ ГСЦ МВС в Харківській області 11.12.2021. У Договорі купівлі-продажу транспортного засобу зазначено вартість ТЗ - 49 000 грн 00 коп. На транспортний засіб оформлено свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_17 та закріплено номерні знаки НОМЕР_4 . Підстави проведення реєстраційних дій зберігалися в архіві підрозділу, що проводив реєстраційні дії з транспортним засобом, у прошитому, пронумерованому та опечатаному вигляді протягом трьох років і на теперішній час знищено (том 2 а. с. 77-89).

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За положеннями частин першої та другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Таким способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Згідно з частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частин першої та другої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно змісту статті 1011 ЦК України комісіонер діє в чужих інтересах, але від власного імені, тобто є самостійною стороною у правочині.

Згідно з ст. 1014 ЦК України комісіонер зобов`язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов`язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Відповідно до ст. 659 ЦК України продавець зобов`язаний попередити покупця про всі права третіх осіб на товар, що продається (права наймача, право застави, право довічного користування тощо). У разі невиконання цієї вимоги покупець має право вимагати зниження ціни або розірвання договору купівлі-продажу, якщо він не знав і не міг знати про права третіх осіб на товар.

Згідно приписів ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до частин першої та другої статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Категорії публічного порядку застосовується не до будь-яких правовідносин у державі, а лише щодо суттєвих основ правопорядку. З огляду на зазначене, можна зробити висновок, що публічний порядок - це публічно-правові відносини, які мають імперативний характер і визначають основи суспільного ладу держави. Отже, положеннями статті 228 ЦК України визначено перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок.

У пункті 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" судам роз`яснено, що такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об`єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об`єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об`єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Позивачем не надано доказів того, що при укладені оспорюваних правочинів в їх сторін була наявна вина, яка виражалася у намірі порушити публічний порядок, доказами якої може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Отже, належними та допустимими доказами не підтверджено порушення публічного порядку при укладенні між ТОВ "Примаск-Автоексперт" і ОСОБА_5 , який діяв він імені та в інтересах ОСОБА_9 , спірного правочину.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (стаття 215 ЦК України).

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Частина третя статті 203 ЦК України визначає загальні вимоги до волевиявлення учасника правочину, яке повинне відповідати внутрішній волі та бути вільним від факторів, що викривляють уявлення особи про зміст правочину при формуванні її волевиявлення чи створюють хибне бачення існування та змісту волевиявлення. Підстави недійсності правочинів, коли внутрішня воля особи не відповідає правовим наслідкам укладеного правочину, визначено у статтях 229-233 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 232 ЦК України правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним. Довіритель має право вимагати від свого представника та другої сторони солідарного відшкодування збитків та моральної шкоди, що завдані йому у зв`язку із вчиненням правочину внаслідок зловмисної домовленості між ними.

У пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" судам роз`яснено, що для визнання правочину недійсним на підставі статті 232 ЦК України необхідним є встановлення умислу в діях представника: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявність домовленості представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя. При цьому не має значення, чи одержав учасник такої домовленості яку-небудь вигоду від здійснення правочину, чи правочин був вчинений з метою завдання шкоди довірителю.

Главою 17 ЦК України унормовано правовідносини представництва при здійсненні правочинів.

Відповідно до частин першої та третьої статті 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Як визначено у частині третій статті 238 ЦК України, представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Згідно зі статтею 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє.

Відповідно до частин першої та другої статті 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

З огляду на положення статей 237-239, 241 ЦК України для визнання недійсним договору, укладеного представником з третьою особою, з підстави порушення установленого обмеження повноважень щодо представництва, не має самостійного юридичного значення факт перевищення повноважень органом чи особою, яка виступає від імені довірителя, як і сам по собі факт скасування довіреності представнику, який у період її чинності здійснював свої права та виконував обов`язки за цією довіреністю.

Такий договір може бути визнаний недійсним із зазначених підстав у тому разі, якщо буде встановлено, що сама третя особа, контрагент повіреного за договором, діяв недобросовісно і нерозумно. Тобто третя особа знала або за всіма обставинами, проявивши розумну обачність, не могла не знати про обмеження повноважень щодо представництва чи про припинення дії довіреності, виданої представнику власника майна, який укладає договір від його імені.

Таким чином, для визнання недійсним договору з тієї підстави, що його було укладено представником власника майна з перевищенням повноважень, необхідно встановити, по-перше, наявність підтверджених належними і допустимими доказами обставин, які свідчать про те, що представник такої особи діяв недобросовісно або нерозумно. При цьому тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці контрагента за договором несе позивач. По-друге, дії сторін такого договору мають свідчити про відсутність реального наміру його укладення і виконання.

До подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах: від 27 червня 2018 року у справі N 668/13907/13-ц, провадження N 14-153 цс 18; від 22 жовтня 2019 року у справі N 911/2129/17, провадження N 12-45 гс 19.

Ураховуючи викладене, відсутні належні докази на підтвердження того, що ОСОБА_5 діяв всупереч інтересам довірителя, ОСОБА_9 , а також наявність домовленості представника позивача з представником ТОВ "Примаск-Автоексперт" виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя. Також, відсутні докази недобросовісності та нерозумності у поведінці представника ТОВ "Примаск-Автоексперт" та ОСОБА_4 при укладенні спірних правочинів.

Відомості переписки ОСОБА_11 та ОСОБА_8 щодо можливої вартості продажу автомобілю (том 1 а. с. 15), Звіт № 310323 ТК з визначення ринкової вартості рухомого майна (том 2 а. с. 157-173), Звіту № 310323-1 ТК з визначення ринкової вартості рухомого майна (том 2 а. с. 175-189), інформація з листа ТОВ "Інтернет-реклама РІА" від 20.04.2021 щодо оголошення про продаж автомобіля марки Honda civic, 2017 року випуску, на сайті AUTO.RIA.com (том 1 а. с. 9-11, 14), інформація з листа ТОВ "Інтернет-реклама РІА" від 25.01.2023 щодо оголошення про продаж автомобіля марки Honda civic, 2017 року випуску, з номерним знаком НОМЕР_1 на сайті AUTO.RIA.com (том 2 а. с. 48-49) зазначені обставини не підтверджує, а лише свідчить про відмінність ціни відчуженого майна від його можливої ринкової вартості, а також і від вартості, що була зазначена у митних документах під час реєстрації транспортного засобу 17.10.2018 на ім`я ОСОБА_9 (104 772 грн 16 коп. за вказаною вище інформацією, яка надана Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в Харківській області Головного сервісного центру МВС № 31/20-785 від 07.03.2023). При цьому, відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Довіреність видана позивачем на ім`я ОСОБА_5 добровільно, на день укладення останнім договорів комісії та купівлі-продажу не скасована, позивачем не оскаржувалася, у встановленому законом порядку недійсною не визнавалась.

Відсутні будь-які відомості щодо наявності у зазначеній довіреності обмежень щодо повноважень чи обов`язку представника погоджувати будь-які дії з позивачем. У ОСОБА_5 був відсутній обов`язок погоджувати з позивачем укладення спірних договорів та погодження ціни продажу його майна, тобто повірений діяв у межах наданих йому повноважень, без їх перевищення. Само по собі відчуження повіреним рухомого майна за ціною нижче ринкової не свідчить про перевищення ним своїх повноважень.

Також, не встановлено відсутності у ОСОБА_5 , який діяв в інтересах позивача, реального наміру укладення та виконання спірних правочинів.

Таким чином, позивачем належними та допустимими доказами не доведено, що є його процесуальним обов`язком (статті 12, 81 ЦПК України), існування при укладенні спірних правочинів зловмисної домовленості між ОСОБА_5 , з однієї сторони, та представником ТОВ "Примаск-Автоексперт" або ОСОБА_4, з другої сторони, і недобросовісності дій останніх та виникнення через це несприятливих наслідків для ОСОБА_9 , як довірителя.

За таких обставин, у задоволенні позовної заяви ОСОБА_9 до ТОВ "Примаск-Автоексперт", ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 про визнання недійсними договору комісії № 6218/19/010804 від 08.05.2019 щодо транспортного засобу Honda civic, 2017 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 , укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Примаск-Автоексперт" та ОСОБА_10 , та договору купівлі-продажу № 6341/2021/2978319 від 11.12.2021 вказаного транспортного засобу, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , а також про витребування у ОСОБА_7 вказаного транспортного засобу належить відмовити.

Відповідно до положень статей 133, 141 ЦПК України, оскільки у задоволенні позову належить відмовити, понесені позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 211, 223, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

в и р і ш и в:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_9 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Примаск-Автоексперт", ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 з вимогами: про визнання недійсним договору комісії № 6218/19/010804 від 08.05.2019 щодо транспортного засобу Honda civic, 2017 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 , укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Примаск-Автоексперт" та ОСОБА_10 ; про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 6341/2021/2978319 від 11.12.2021 транспортного засобу Honda civic, 2017 року випуску, державний номер НОМЕР_3 , номер кузова: НОМЕР_2 , укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 ; про витребування у ОСОБА_7 транспортного засобу Honda civic, 2017 року випуску, державний номер НОМЕР_4 , номер кузова: НОМЕР_2 , - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_13 .

Відповідач 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Примаск-Автоексперт", місцезнаходження: вул. Кутузівська, буд. 19/1, с. Циркуни, Харківський район, Харківська область, 62441, код ЄДРПОУ:37366015.

Відповідач 2 - ОСОБА_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_14 .

Відповідач 3 - ОСОБА_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_18 .

Відповідач 4 - ОСОБА_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_16 .

Третя особа - ОСОБА_8 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_19 .

Повне рішення складене 22.08.2023.

Головуючий: В. В. Овдієнко