Постанова

від 24.07.2023 по справі 297/1120/21

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 297/1120/21

П О С Т А Н О В А

Іменем України

24 липня 2023 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі

головуючого судді КОНДОРА Р.Ю.

суддів КОЖУХ О.А., КУШТАНА Б.П.

за участю секретаря ГУСОНЬКИ З.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді цивільну справу № 297/1120/21

за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк»

до ОСОБА_1 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача державний реєстратор відділу державної реєстрації Тячівської міської ради Закарпатської області Лазар Діана Василівна,

про визнання протиправним і скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно та поновлення записів про державну реєстрацію обтяжень нерухомого майна,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Берегівського районного суду від 18 січня 2023 року, повний текст якого складено 7 лютого 2023 року, головуючий суддя Михайлишин В.М., -

встановив:

Заявою від 06.05.2021, що надійшла до Берегівського районного суду 11.05.2021, Акціонерне товариство «Альфа-Банк» звернулося до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_1 мотивуючи таким.

24.03.2006 Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 уклали договір кредиту № 08/299/12, за яким кредитор надав позичальникові кредит у сумі 14000,00 дол. США (кредитний договір № 1).

17.04.2008 між цими ж сторонами укладено договір кредиту № 08/299/22, за яким кредитор надав позичальникові кредит у сумі 75000,00 дол. США (кредитний договір № 2).

З метою забезпечення належного виконання зобов`язання за кредитним договором між кредитором та іпотекодавцем ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір від 17.04.2008 № 08/299/22, за яким іпотекодавець передав у іпотеку: земельну ділянку площею 0,0787 га, кадастровий номер 2110200000:01:056:0006, цільове призначення: для обслуговування житлового будинку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , і житловий будинок з надвірними спорудами та прибудовами за цією ж адресою.

14.06.2010 Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк».

У зв`язку із значною заборгованістю ОСОБА_1 за кредитним договором банк був змушений розпочати процедуру стягнення на іпотечне майно. 25.10.2011 приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу Вімертом В.І. видано виконавчий напис № 1310, яким вирішено звернути стягнення на вищевказаний предмет іпотеки.

У жовтні 2019 року ПАТ «Укрсоцбанк» було приєднано до АТ «Альфа-Банк», до якого як до правонаступника перейшли всі права кредитора та іпотекодержателя за договорами, укладеними з ОСОБА_1 .

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.12.2020 замінено стягувача ПАТ «Укрсоцбанк» у виконавчому написі № 1310, вчиненому 25.10.2011, на АТ «Альфа-Банк».

АТ «Альфа-Банк» пред`явило вказаний виконавчий напис приватному виконавцю виконавчого округу Закарпатської області Ярошевському Д.А. до примусового виконання.

Однак, постановою приватного виконавця від 29.03.2021 виконавчий напис був повернутий стягувачу, оскільки предмет іпотеки, на який звернено стягнення, не належить іпотекодавцю. Банку стало відомо, що державним реєстратором Тячівської міської ради Закарпатської області Лазар Д.В. здійснено незаконну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер: 41669597 від 18.06.2018) щодо предмета іпотеки. Відповідач і третя особа зняли заборони відчуження з нерухомого майна, виключили записи про іпотеку, здійснили реєстраційні дії по відчуженню нерухомого майна на користь іншої особи.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна предмет іпотеки на підставі договору дарування належить ОСОБА_2 .

Всупереч вимогам закону та умовам договору іпотеки про заборону відчуження предмета іпотеки без згоди іпотекодержателя державний реєстратор Лазар Д.В. прийняла незаконне рішення, яким позбавила іпотекодержателя можливості примусово звернути стягнення на предмет іпотеки. Банк не звертався до державного реєстратора із заявою про припинення іпотеки (зняття заборони в реєстрі іпотек), а реєстратор не мав необхідних документів і правових підстав для державної реєстрації переходу права власності на предмет іпотеки. Правочин, вчинений із порушенням таких вимог, є недійсним.

Посилаючись на ці обставини, на норми ЦК України, Законів України «Про іпотеку», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», на норми інших актів законодавства щодо зобов`язань, іпотеки, державної реєстрації речових прав, діючи на захист своїх прав кредитора та іпотекодержателя АТ «Альфа-Банк» просило:

визнати протиправним і скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 41669597 від 18.06.2018, державний реєстратор Лазар Діана Василівна Тячівської міської ради;

поновити в державному реєстрі запис про іпотеку 26679037 від 17.04.2008 та заборони, які були скасовані державним реєстратором Лазар Д.В. Тячівської міської ради, на: земельну ділянку площею 0,0787 га, кадастровий номер 2510200000:01:056:0006, цільове призначення якої для обслуговування житлового будинку, та розташований на ній житловий будинок з приналежними надвірними спорудами та прибудовами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Судові витрати позивач просив покласти на відповідача ОСОБА_1

18.01.2023 до Берегівського районного суду надійшло клопотання позивача про необхідність врахування зміни найменування юридичної особи позивача з АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк», що до нього був доданий витяг зі Статуту Акціонерного товариства «Сенс Банк», затвердженого позачерговими Загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» 12.08.2022, погодженого НБУ 12.09.2022), з якого випливає, що найменування банку змінено з «Акціонерне товариство «Альфа-Банк»» на «Акціонерне товариство «Сенс Банк»», код ЄДРПОУ та юридична адреса АТ «Сенс Банк» залишилися незмінними, відповідно, код: 23494714, адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100 (а.с. 174-180).

Рішенням Берегівського районного суду від 18.01.2023 позов задоволено:

визнано протиправним і скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 41669597 від 18.06.2018, державний реєстратор Лазар Д.В. Тячівської міської ради;

поновлено в державному реєстрі запис про іпотеку 26679037 від 17.04.2008 та заборони, які були скасовані державним реєстратором Лазар Д.В. Тячівської міської ради на земельну ділянку площею 0,0787 га, кадастровий номер 2510200000:01:056:0006, цільове призначення якої для обслуговування житлового будинку, та розташований на ній житловий будинок з приналежними надвірними спорудами і прибудовами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ;

стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» судовий збір у розмірі 2270,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із його обґрунтованості та доведеності, з того, що обраний позивач у належний спосіб просив захистити його право, що внаслідок відчуження предмета іпотеки без згоди іпотекодержателя було порушене, державним реєстратором було проведено процедуру припинення обтяження іпотечного майна з порушенням вимог закону, а відповідачем доводи та підстави позову не були спростовані.

Відповідач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Печунка В.О., оскаржив рішення суду як незаконне та необґрунтоване. Доводи скарги зводяться до такого.

Позивач обрав неналежний спосіб захисту свого права, оскільки у правовідносинах, що виникли, належним та ефективним способом захисту прав власника є витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикація).

Назва позову «про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, поновлення порушених прав, визнання договору дарування та договору іпотеки недійсними» не відповідає предмету позову, яким є «визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та поновити в державному реєстрі запис про іпотеку та заборони, які були скасовані державним реєстратором Лазар Д.В., на земельну ділянку площею 0,0787 га, кадастровий номер 2510200000:01:056:0006, та розташований на ній житловий будинок з приналежними надвірними спорудами».

Підставою позову є зняття обтяжень з предмета іпотеки у зв`язку з відчуженням нерухомого майна на користь ОСОБА_2 відповідно до повідомлення банку про погашення кредиту, якого банк не подавав. Однак, ніяких доказів такого відчуження, а також неподання банком відповідного повідомлення у справі немає. Про підроблення документа може свідчити тільки вирок суду, що набрав законної сили, якого в справі немає.

Враховуючи, що спірне майно було відчужене ОСОБА_2 , він як власник нерухомого майна мав бути відповідачем за пред`явленим позовом, тоді як він не брав участі в справі. Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в ньому.

Крім того, якщо майно відчужене за договором, то такий договір є правомірним доти, доки не визнаний судом недійсним. Без визнання недійсним договору, на підставі якого відбулася оспорена реєстрація, така не може бути визнана незаконною.

Відповідач ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, в позові відмовити.

Заслухавши доповідь судді, розглянувши справу за правилами ст. 372 ч. 2 ЦПК України за відсутності учасників процесу, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи сторін, оцінивши докази в сукупності суд приходить до такого.

Відповідно до ст. 3 ч.ч. 1, 3, ст. 4 ч. 1, ст.ст. 12, 13, 43, 49 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; особа на власний розсуд розпоряджається своїми правами щодо предмета спору; провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Сторонами у справах позовного провадження є позивач - особа, яка вважає, що її право порушене і яка пред`явила вимогу про захист порушеного права, і відповідач - особа, яку відповідно до принципу диспозитивності цивільного процесу визначає позивач і яка, виходячи із заявленої тим правової позиції, порушує (не визнає, оспорює, заперечує) його право та має відповідати за позовом (ст. 42 ч. 1, ст.ст. 48, 51 ЦПК України).

Позов може бути пред`явлений до кількох відповідачів, кожен із яких щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно (ст. 32 ч. 1 і ст. 50 ч. 1 відповідних редакцій ЦПК України).

Предметом позову є матеріально-правовий зміст позовних вимог, задоволення пред`явлених вимог є метою позивача, результатом реалізації права на отримання шляхом ухвалення судом рішення конкретно визначеного цими вимогами матеріального блага. Підставами позову є факти і обставини, якими обґрунтовуються вимоги позивача. Підстави та предмет позову взаємопов`язані, предмет позову обумовлюється підставами позову, випливає з них, ці елементи позову не можуть розглядатися окремо один від одного. Право позивача вимагати з передбачених законом підстав задоволення позову і, відповідно, право відповідача на захист від позову можуть бути належно реалізовані сторонами за умови пред`явлення конкретних, чітко сформульованих вимог, що не допускають множинного тлумачення, припущень ані щодо власне самих вимог, ані щодо підстав, якими вони обґрунтовуються, ані щодо відповідача, до якого вони пред`явлені.

Особа розпоряджається своїми процесуальними правами та здійснює своє право на захист вільно, на власний розсуд; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій; цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона зобов`язана належно довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, включно з тими, які власне обґрунтовують як право на пред`явлення вимог (право на позов), так і право на пред`явлення вимог до конкретного відповідача (відповідачів) та обов`язок такого конкретного відповідача (відповідачів) відповідати за пред`явленим до нього позовом; обов`язок доказування позову лежить на позивачеві; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст.ст. 12, 13, 43, 49, 76-82 ЦПК України).

Оскільки розгляд справи покладається на суд першої інстанції, який розглядає справу в межах пред`явлених позивачем вимог, а в апеляційному порядку здійснюється перевірка судового рішення, яким закінчено провадження в справі, під час апеляційного розгляду справи суд не вправі за відсутності для того належних підстав змінювати склад позивачів, відповідачів у справі, зміни у складі учасників процесу допустимі лише у прямо передбачених цивільним процесуальним законом випадках, зокрема, при правонаступництві, якщо таке має місце після ухвалення рішення судом першої інстанції (ст. 23 ч. 1, ст. 24 ч. 1, ст. 55 ч. 1, ст. 56 ч.ч. 2, 3, 6, ст.ст. 351, 352, ст. 368 ч. 1 ЦПК України).

Таким чином, по захист своїх порушених прав може до суду звернутися саме особа, права якої порушені, і може це зробити не в будь-який спосіб, а в той, що передбачений законом, правомірній вимозі належного позивача (позивачів) відповідає обов`язок належного відповідача (відповідачів) усунути порушення права.

Вимоги позову можуть бути задоволені за умов, коли вони ґрунтуються на підставах належно пред`явленого позову, відповідають вимогам закону, договору та є щодо належного відповідача (відповідачів) доведеними у спосіб, передбачений цивільним процесуальним законом (ст.ст. 89, 263-265 ЦПК України).

Апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ст. 367 ч. 1 ЦПК України).

З матеріалів справи вбачається таке.

17.04.2008 Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Альфа-Банк» (у подальшому - Акціонерне товариство «Сенс Банк») уклав із ОСОБА_1 договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 08/299/22, за яким кредитор надав позичальникові кредит у сумі 75000,00 дол. США на строк до 16.04.2023 зі сплатою за користування коштами процентів за ставкою 14% річних (а.с. 9-15).

Виконання позичальником зобов`язань за цим кредитним договором, а також за договором від 17.04.2008 про надання невідновлювальної кредитної лінії № 08/299/22/1 було забезпечено іпотекою належних ОСОБА_1 житлового будинку та призначеної для його обслуговування земельної ділянки площею 0,0787 га, кадастровий номер 2110200000:01:056:0006, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , про 17.04.2008 АКБ «Укрсоцбанк» був укладений із ОСОБА_1 іпотечний договір № 08/299/22, посвідчений приватним нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу Похил Н.М. за реєстровим № 2668 (а.с. 16-19).

При посвідченні іпотечного договору була також установлена заборона відчуження предмета іпотеки до припинення договору іпотеки, зареєстрована приватним нотаріусом Похил Н.М. за № 2669.

Іпотечний договір від 17.04.2008 № 08/299/22 містить умову про обов`язок іпотекодавця без письмової згоди іпотекодержателя, що оформляється додатковою угодою до договору, не відчужувати предмет іпотеки, а також не передавати його в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування (п. 2.1.4.).

З постанови приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Д.А. від 29.03.2021 у виконавчому провадженні № НОМЕР_4 про повернення виконавчого документа стягувачеві АТ «Альфа-Банк» випливає, що банк пред`являв до примусового виконання виконавчий напис, виданий приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу Вімертом В.І. 25.10.2011 за реєстровим № 1310, яким у рахунок погашення боргу ОСОБА_1 за кредитним договором від 17.04.2008 № 08/299/22 у розмірі 17945,74 дол. США (гривневий еквівалент 143129,84 грн) зверталося стягнення на вищевказаний предмет іпотеки (а.с. 20-21).

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, Реєстр прав власності на нерухоме майно, Державний реєстр іпотек, Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за даними інформаційної довідки від 16.04.2021 № 253064860 містить відомості щодо об`єктів нерухомого майна, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , про те, що:

іпотека земельної ділянки з кадастровим номером 2110200000:01:056:0006, що була зареєстрована 17.04.2008 за записом про іпотеку 26679037, припинена на підставі рішення державного реєстратора Тячівської міської ради Закарпатської області Лазар Д.В. від 18.06.2018, індексний номер 41669597, рішення прийняте на підставі листа-повідомлення від 30.05.2018 за № 3371/18 Директора зі стягування кредитів члена правління ПАТ «Укрсоцбанк» Атанова А.А. , державна реєстрація припинення іпотеки здійснена 18.06.2018;

обтяження земельної ділянки з кадастровим номером 2110200000:01:056:0006 (заборона відчуження), що було зареєстроване 17.04.2008 за записом про обтяження 26678938, припинене на підставі рішення державного реєстратора Тячівської міської ради Закарпатської області Лазар Д.В. від 18.06.2018, індексний номер 41669501, рішення прийняте на підставі листа-повідомлення від 30.05.2018 за № 3372/18 Директора зі стягування кредитів члена правління ПАТ «Укрсоцбанк» Атанова А.А., державна реєстрація припинення обтяження здійснена 18.06.2018 (а.с. 26-37).

Під час апеляційного розгляду справи державна реєстрація речових прав і обтяжень щодо об`єктів нерухомого майна, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 (житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями і спорудами та земельна ділянка площею 0,0787 га з кадастровим номером 2110200000:01:056:0006), перевірялася додатково і отриманими на запит суду до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідями від 23.07.2023 № 154737 і № 154738 установлено таке:

11.07.2018 нотаріусом Берегівської державної нотаріальної контори Романович І.В. зареєстровано право власності на житловий будинок та на земельну ділянку за ОСОБА_2 на підставі посвідчених 11.07.2018 цим же державним нотаріусом договорів дарування відповідно, № 2-3251 (житловий будинок) і № НОМЕР_1 (земельна ділянка), номери записів про право власності: НОМЕР_2 (житловий будинок) і НОМЕР_3 (земельна ділянка);

24.10.2018 приватним нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу Мирончук О.В. на підставі посвідченого 24.10.2018 за реєстровим № 3968 цим же приватним нотаріусом договору іпотеки зареєстровано:

іпотеку житлового будинку за записом про іпотеку 28534134;

заборону на нерухоме майно (житловий будинок) за записом про обтяження 28533818;

іпотеку земельної ділянки за записом про іпотеку 28534041;

заборону на нерухоме майно (земельна ділянка) за записом про обтяження 28533984;

іпотекодавець, особа, майно/права якої обтяжуються - ОСОБА_2 ;

іпотекодержатель, обтяжувач - ОСОБА_4 ;

підстава для іпотеки та обтяжень - забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 за договором позики на суму 50000000,00 грн, укладеним 20.10.2018 із ОСОБА_4 .

У справі містяться оригінали листів-повідомлень від 30.05.2018 за №№ 3371/18, 3372/18, 3373/18, 3374/18 за підписами директора зі стягування кредитів члена правління ПАТ «Укрсоцбанк» Атанова А.А. , що були надані державному реєстратору Тячівської міської ради Закарпатської області Лазар Д.В. і при листі від 23.11.2022 № 0639 (а.с. 158) на виконання ухвали суду першої інстанції про витребування доказів були надіслані до суду (а.с. 159-162).

Цими адресованими державному реєстратору листами-повідомленнями ПАТ «Укрсоцбанк» повідомляло, що 29.05.2018 керівництвом банку прийнято рішення наддати дозвіл добровільно реалізувати позичальнику заставне майно, тому банк просив виключити іпотеку та заборону з «Державного реєстру речових прав нерухомого майна» щодо об`єктів нерухомого майна, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 (житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями і спорудами та земельна ділянка площею 0,0787 га з кадастровим номером 2110200000:01:056:0006), які є предметом іпотеки за іпотечним договором від 17.04.2008 № 08/299/22 і належать ОСОБА_1 .

Виконавчий напис, виданий приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу Вімертом В.І. 25.10.2011 за реєстровим № 1310, був 29.03.2021 приватним виконавцем Ярошевським Д.А. повернутий стягувачу на підставі ст. 37 ч. 1 п. 2 Закону України «Про виконавче провадження» - у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Право власності та інші речові права підлягають захисту, захист права особи, яка має речове право на чуже майно, у тому числі і від власника майна, здійснюється за тими ж правилами, що і захист права власності, власник, особа, яка має відповідне речове право на чуже майно, може, зокрема, вимагати визнання свого права, припинення дії, яка порушує право, зміни, припинення правовідношення, відновлення становища, яке існувало до порушення, усунення будь яких перешкод у здійсненні свого права, суд може захистити цивільне право іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (ст.ст. 16, 386, 391, 396 ЦК України, інші норми законодавства).

На час укладення 17.04.2008 банком договору іпотеки № 08/299/22 з ОСОБА_1 законом були встановлені, зокрема, такі правила щодо іпотеки:

ЦК України:

право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації; порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом (ст. 182 ч.ч. 1, 4);

в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (ст. 572 ч. 1);

застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду (ст. 574 ч. 1);

іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи; правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом (ст. 575 ч.ч. 1, 3);

застава нерухомого майна підлягає державній реєстрації у випадках та в порядку, встановлених законом (ст. 577 ч. 2);

право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - з моменту його нотаріального посвідчення (ст. 585 ч. 1);

заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором (ст. 586 ч. 2);

у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави;

за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором (ст. 589 ч.ч. 1, 2);

у разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані (ст. 593 ч. 2);

Закон України «Про іпотеку» (Закон № 898-IV):

пріоритет - переважне право однієї особи відносно права іншої особи на те ж саме нерухоме майно;

вищий пріоритет - пріоритет, встановлений раніше будь-якого іншого пріоритету стосовно одного й того ж нерухомого майна;

нижчий пріоритет - пріоритет, встановлений пізніше пріоритету будь-якого іншого пріоритету стосовно одного й того ж нерухомого майна (ст. 1);

іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду;

взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення;

у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки; якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки;

пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки; зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації (ст. 3 ч.ч. 1, 2, 5, 6);

обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством (ст. 4 ч. 1);

іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя: зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди), розташованої на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення цієї земельної ділянки; передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку; відчужувати предмет іпотеки (ст. 9 ч. 3);

відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку (ст. 17 ч. 3);

у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна навіть у випадку, якщо до відома набувача не доведена інформація про обтяження майна іпотекою;

особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права та несе всі його обов`язки за іпотечним договором в обсязі та на умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки (ст. 23 ч.ч. 1, 2);

рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді;

право іншої особи з вищим пріоритетом щодо строкового користування нерухомим майном, набутим у власність іпотекодержателем, зберігає чинність відповідно до умов договору, яким обумовлено таке користування; права та вимоги третіх осіб на предмет іпотеки, набутий у власність іпотекодержателем, які мають нижчий пріоритет, ніж вимога іпотекодержателя, втрачають чинність (ст. 37 ч.ч. 2, 4).

На час реєстрації ОСОБА_2 права власності за договорами дарування від 11.07.2018 за №№ 2-3251 та 2-3252 на нерухоме майно, що 17.04.2008 на підставі договору № 08/299/22 передавалося в іпотеку банку, передачі цих об`єктів нерухомості в іпотеку ОСОБА_4 та набуття останнім прав іпотекодержателя щодо земельної ділянки та розташованого на ній житлового будинку в період з 11.07.2018 по 24.10.2018 правила щодо іпотеки були врегульовані загалом так само, з уточненнями та змінами, пов`язаними з тим, що з 01.01.2013 державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень здійснюється на підставі Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (Закон № 1952-IV).

Зокрема, у ЦК України термін «обмеження» речових прав замінено на термін «обтяження» цих прав (ст. 182 ч. 1), уточнено, що право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - з моменту його нотаріального посвідчення, крім випадків, установлених законом (ст. 585 ч. 1) і т.ін. Установлені Законом № 898-IV правила у відповідній частині залишилися без істотних змін.

На час пред`явлення АТ «Альфа-Банк» у 2021 році позову, що розглядається, та на час його вирішення судами першої та апеляційної інстанцій вищевказані законодавчі акти не зазнали у відповідній частині змін щодо суті регулювання таких правовідносин і лише уточнялися та доповнювалися щодо певних їх аспектів.

Зокрема, Закон № 898-IV у чинній редакції був доповнений положенням про те, що право власності (спеціальне майнове право) іпотекодержателя на предмет іпотеки виникає з моменту державної реєстрації права власності (спеціального майнового права) іпотекодержателя на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя чи відповідного застереження в іпотечному договорі (ст. 37 ч. 3 відповідної редакції Закону).

Безпосередньо процедура державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень урегульована Законом № 1952-IV і виданими відповідно до нього нормативними актами, якими передбачено: обов`язковість державної реєстрації речових прав нерухоме майно та їх обтяжень, до яких належить й іпотека; виникнення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації, з моменту такої реєстрації; гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, можливості використання цих відомостей як достовірних у спорі з третіми особами; визнання дійсності речових прав, що виникли до 01.01.2013 і були зареєстровані відповідно до законодавства, що діяло до цієї дати, тощо (ст. 1 ч. 1, ст. 2 ч. 1, ст. 3 ч.ч. 1, 2, 3, ст. 4 ч. 1 п. 2, ст. 5 ч. 1, ст. 12 ч. 5 та інші норми вказаного Закону).

АТ «Альфа-Банк» (на час розгляду справи - АТ «Сенс Банк») пред`явило позов про визнання протиправним і скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно та поновлення записів про державну реєстрацію обтяжень нерухомого майна до ОСОБА_1 , який на момент пред`явлення цього позову не є власником об`єктів нерухомого майна (відповідно, житлового будинку та земельної ділянки, розташованих по АДРЕСА_1 ), а тому є неналежним відповідачем у справі.

Власником нерухомого майна, яке 17.04.2008 на підставі договору № 08/299/22 передавалося в іпотеку банку, на час пред`явлення позову та вирішення справи судом є ОСОБА_2 , який, крім того, реалізував своє право власника і передав житловий будинок і земельну ділянку в іпотеку ОСОБА_4 на забезпечення своїх власних грошових зобов`язань. Речові права ОСОБА_4 як іпотекодержателя та обтяжувача зареєстровані. Зважаючи на правову позицію банку в спірних правовідносинах, позивачем заперечується правомірність набуття ОСОБА_2 права власності на нерухоме майно, що перебувало в іпотеці, як такого.

Заявленими вимогами позивач поставив питання по суті про визнання за ним права, реалізація якого тягне виникнення у ОСОБА_2 прав і обов`язків іпотекодавця, а ОСОБА_4 позбавляє в усякому разі пріоритету як іпотекодержателя щодо одного й того ж нерухомого майна, своє право іпотеки на яке вважає первинним АТ «Сенс Банк».

Правомірність державної реєстрації речового права презюмується, наявність чинної і як такої обов`язкової для всіх державної реєстрації права власності на житловий будинок і земельну ділянку, розташовані по АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 , а права іпотеки щодо цього нерухомого майна - за ОСОБА_4 на час пред`явлення позову та вирішення його судом підлягала врахуванню як позивачем при пред`явленні позову, так і судом першої інстанції при вирішенні питання щодо можливості задоволення вимог банку.

Відтак у справі, що розглядається, відповідно до реальних її обставин та пред`явлених вимог має місце спір про право цивільне між АТ «Сенс Банк» і ОСОБА_2 та ОСОБА_4 щодо відповідних речових прав на нерухоме майно, результатами вирішення якого в разі задоволення позову є виникнення у ОСОБА_2 прав і обов`язків іпотекодавця, зміна (зниження) пріоритету ОСОБА_4 щодо іпотеки, а кінцевим результатом може стати припинення іпотеки. Між банком, власником нерухомого майна та зареєстрованим наразі іпотекодержателем щодо цього майна з різним, у силу відповідних обставин, у різних осіб пріоритетом права іпотеки щодо одного й того ж нерухомого майна, при встановленні якого ключове значення має державна реєстрація речового права, є спір щонайменше стосовно пріоритету на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки, у якому АТ «Сенс Банк» кінцевим підсумком вважає свій пріоритет вищим порівняно з пріоритетом ОСОБА_4 .

Особа, яка має зареєстроване речове право на нерухоме майно, не може бути позбавлена права і можливості на належній стадії процесу та в належному процесуальному статусі захищати своє право, заперечувати проти задоволення вимог, які впливають на підстави набуття речового права на нерухоме майно, на легітимність і обсяг цього права тощо.

Попри такі умови і фактичну наявність спору з ОСОБА_2 і ОСОБА_4 , які з огляду на підстави, предмет позову та відомі позивачу в необхідній мірі на час пред`явлення позову обставини є належними відповідачами, по суті - основними відповідачами щодо права іпотеки, позивач на власний розсуд розпорядився своїми процесуальними правами та пред`явив і підтримував позов лише до ОСОБА_1 . Участі в справі в якості відповідачів ОСОБА_2 і ОСОБА_4 не брали, тоді як спір безпосередньо стосується їхніх цивільних прав і обов`язків, майнових прав та інтересів як власника нерухомого майна та іпотекодержателя, за якими зареєстровані відповідні речові права щодо нерухомого майна, на яке фактично в якості первісного іпотекодержателя претендує позивач АТ «Сенс Банк». Фактичний спір у тому числі й із ОСОБА_2 і ОСОБА_4 підтверджується матеріалами справи, змістом аргументації своїх правових позицій учасниками справи тощо.

Суд першої інстанції маючи у справі відповідні дані суті спірних правовідносин у контексті суб`єктного складу сторін у справі не врахував. Тим часом, саме сторона у справі повинна доводити обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, і саме відповідачу належить право визнати позов повністю або частково, укласти мирову угоду, реалізувати за наявності для того підстав інші права, притаманні саме відповідачу (ст. 12 ч. 3, ст.ст. 43, 49, 81, 193, 206, 207 ЦПК України).

Тож позов не був пред`явлений, а справу не було вирішено щодо належних відповідачів: ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , які є наразі, відповідно, власником нерухомого майна (предмета іпотеки) та іпотекодержателем щодо нерухомого майна - житлового будинку і земельної ділянки, розташованих по АДРЕСА_1 , та мають зареєстрованій речові права на це майно.

Суд не мав процесуальних підстав за відсутності належних відповідачів для вирішення спору як щодо їхніх прав, так і щодо прав позивача АТ «Сенс Банк» і відповідача ОСОБА_1 по суті, що, крім іншого, може тягти наслідки, які випливають із положень ст. 352 ч. 1 ЦПК України. Таке вирішення справи є неправильним у процесуальному розумінні, рішення суду не відповідає вимогам ст.ст. 89, 263-265 ЦПК України, вищенаведені обставини виключали можливість реального вирішення спору через відсутність у справі належних відповідачів, без яких про законність розв`язання спору щодо права іпотеки не йдеться.

Питання обґрунтованості позову по суті, його доведеності, наявності підстав для визнання та захисту права, на існування якого посилається позивач, щодо інших обставин наразі значення не мають і вирішуватися не можуть.

За умовами справи на стадії апеляційного провадження викладені обставини не можуть бути змінені, а порушення норм закону не можуть бути усунені чи виправлені. Вирішення справи щодо неналежного відповідача або відсутність у справі на стадії її розгляду судом першої інстанції необхідного для вирішення спору належного відповідача (відповідачів) є за приписами ст. 376 ч. 3 п. 4 ЦПК України обов`язковою підставою для скасування рішення суду з ухваленням нового судового рішення. Доводи апеляції про пред`явлення позову не до всіх належних відповідачів знайшли своє підтвердження.

Виходячи з викладеного, з урахуванням положень ст. 367 ч. 1 ЦПК України та на підставі ст. 376 ч. 1 п. 4, ч. 2, ч. 3 п. 4 цього Кодексу апеляцію з урахуванням саме наведених вище обставин слід задовольнити, ухвалене з порушенням норм процесуального права рішення суду скасувати, у задоволенні позову відмовити з процесуальних підстав - внаслідок непред`явлення його до всіх належних відповідачів, через що судом було прийнято рішення про права, свободи, та інтереси осіб, які не були залучені до участі у справі в передбаченому цивільним процесуальним законом статусі.

Керуючись ст. 367 ч. 1, ст. 374 ч. 1 п. 2, ст. 376 ч. 1 п. 4, ч. 2, ч. 3 п. 4, ст. 382 ЦПК України, апеляційний суд -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити,

рішення Берегівського районного суду від 18 січня 2023 року скасувати,

у позові Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про визнання протиправним і скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно та поновлення записів про державну реєстрацію обтяжень нерухомого майна відмовити.

Стягнути з АТ «Сенс Банк» на користь ОСОБА_1 1611,00 грн на відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду. Повне судове рішення складене 18 серпня 2023 року.

Судді