Постанова

від 21.08.2023 по справі 905/942/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2023 року м. Харків справа №905/942/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий, суддя-доповідач Попков Д.О. судді Стойка О.В., Істоміна О.А.секретар судового засідання Лутаєва К.В. за участю представників: від позивача Левицька А.В. (адвокат); від відповідача 1 Міхно М.Г. (адвокат) від відповідача 2 не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Еко-Фарм №1, м. Маріуполь Донецької області на рішення господарського суду Донецької області ухвалене 06.06.2023 (повний текст підписано 07.06.2023) у справі №905/942/22 (суддя Чернова О.В.) у м. Харкові за позовом Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк, м. Київ до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю Еко-Фарм №1, м. Маріуполь Донецької області, 2. ОСОБА_1 , м. Маріуполь Донецької області про солідарне стягнення 748766,88грн., з яких 690532,02грн. заборгованість за кредитом; 58234,86грн. заборгованість за відсотками з користування кредитом

В С Т А Н О В И В:

І. Короткий зміст вимог і рішення суду першої інстанції:

1. Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», м. Київ (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до ЕКО-ФАРМ № 1, м. Маріуполь Донецької області (далі Відповідач 1) та ОСОБА_1 , м. Маріуполь Донецької області (далі Відповідач 2) з вимогами про солідарне стягнення заборгованості в розмірі 748766,88грн., у тому числі:

- 690532,02грн. заборгованості за кредитом, наданим банком в межах договору банківського обслуговування № MRVKLOK116506 від 17.05.2021, забезпечений порукою відповідно до договору поруки № MRVKLOK116506/DP від 17.05.2021, який укладено між Позивачем та Відповідачем 2.

- 58234,86грн. відсотків за користування кредитними коштами, нарахованих за порушення зобов`язань за договором банківського обслуговування № MRVKLOK116506 від 17.05.2021.

2. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 09.12.2022 було відкрито провадження у справі №905/942/22 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

3. Рішенням Господарського суду Донецької області від 06.06.2023 у справі №905/942/22 позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю Еко-Фарм № 1, м. Маріуполь Донецької області та ОСОБА_1 , м. Маріуполь Донецької області про солідарне стягнення 748766,88грн, з яких 690532,02грн заборгованість за кредитом; 58234,86грн заборгованість за відсотками з користування кредитом були задоволені повністю.

4. Означене рішення суду обґрунтоване доведеністю матеріалами справи факту неналежного виконання Відповідачем зобов`язань за договором банківського обслуговування № MRVKLOK116506 від 17.05.2021, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість за кредитом в розмірі 748766,88грн., тоді як укладання банком зі ОСОБА_1 договору поруки № MRVKLOK116506/DP від 17.05.2021 зумовило солідарне стягнення з Відповідачів означеної заборгованості.

ІІ. Короткий зміст вимог та узагальнених доводів апеляційної скарги:

5. Товариство з обмеженою відповідальністю Еко-Фарм №1, м. Маріуполь Донецької області, не погодившись з ухваленим рішенням суду, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Донецької області від 06.06.2023 у справі №905/942/22 скасувати в повному обсязі та винести Постанову, якою відмовити Акціонерному товариству Комерційний банк «Приватбанк» в задоволенні позовних вимог.

6. Підставами для задоволення апеляційних вимог Скаржник зазначає:

6.1. ТОВ «ЕКО-ФАРМ №1» втратило основні фонди, оборотні активи та товар, а оскільки підприємство не має інших активів, ніж у місті Маріуполь, а тому не має можливості й здійснювати господарську діяльність та сплачувати свої зобов`язання за укладеними договорами. Апелянт наголошує на тому, що неможливість сплачувати зобов`язання обумовлена форс-мажорними обставинами, які підтверджено загально оприлюдненим листом Торгово-Промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1.

6.2.неприпустимість застосування до спірних правовідносин висновків, зазначених у постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі № 913/785/17 та від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, оскільки в період формування позиції Верховного Суду та розгляду вище зазначених справ не було воєнних дій в містах України, не було окупації та облоги міст, не було тотального знищення інфраструктури, житлових будинків та підприємств, не було поквартальних бомбувань, тому практика Верховного Суду не є тотожною, оскільки не враховані особливості ситуації в якій опинилось підприємство;

6.3. Саме за рахунок вторгнення Росії на територію України та безпосередньо до міста Маріуполь ТОВ «ЕКО-ФАРМ № 1» не має можливості здійснювати господарську

діяльність та сплачувати свої зобов`язання за Договором овердрафтового кредитування.

ІІІ. Узагальнені доводи та заперечення Позивача:

7. Акціонерним товариством комерційний банк Приватбанк в межах визначеного апеляційним судом строку надано відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого останнє проти її задоволення заперечує, наголошуючи на законності і обґрунтованості оскаржуваного рішення суду, зазначаючи, що:

7.1. Сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 25.11.2021 у справі № 905/55/21, від 21.09.2022 у справі № 911/589/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.

7.2. Правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 30.05.2022 у справі № 922/2475/21, де Верховний Суд констатує, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановлений) характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Такі обставини, як введення воєнного стану самі по собі не є абсолютними форс- мажорними обставинами, які позбавляють відповідача виконати свої грошові зобов`язання.

7.3. Лист ТПП України від 28.02.2022, на який посилається відповідач, не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, контракту, угоди тощо, виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин, у зв`язку з чим не може вважатися сертифікатом відповідно до вимог Закону та Регламенту. Позивач не може погодитися з позицією відповідача про те, що зазначений лист засвідчує залежність виконання ним грошових зобов`язань за спірним договором із початком воєнної агресії про яке йдеться в листі ТТП, крім того умовами договору не передбачено, що достатнім доказом існуванням форс-мажорних обставин є лист (сертифікат) Торгово-Промислової палати України.

7.4. Через обставини непереборної сили, які впливала на виконання обов`язків, можливе тільки звільнення від відповідальності за невиконання, а не від виконання основного зобов`язання в цілому.

IV. Щодо процедури апеляційного провадження:

8. У відповідності до вимог ст.32 та ч.1 ст.260 Господарського процесуального кодексу України за протоколом автоматизованого розподілу від 26.06.2023 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: Попков Д.О. (головуючий, суддя-доповідач), Істоміна О.А., Стойка О.В.

9. Ухвалою від 06.07.2023 вказана судова колегія відкрила апеляційне провадження у справі №905/942/22, а ухвалою від 25.07.2023, після проведення підготовчих дій, призначила розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Еко-Фарм №1, у судовому засіданні на 21.08.2023 о 09:30 з повідомленням учасників справи.

Крім того, даною ухвалою було відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Еко-Фарм №1, м. Маріуполь Донецької області про надання доказу, який не був наданий до суду першої інстанції (сертифікату Донецької торгово-промислової палати № 1400-23-3245 від 17.07.2023).

10. Враховуючи викладене в п.п.8, 9 цієї постанови, та відсутність визначених ст.ст.38, 39 Господарського процесуального кодексу України підстав для відводу/самовідводу членів судової колегії, сформована судова колегія Східного апеляційного господарського суду у складі Попков Д.О. (головуючий, суддя-доповідач), Істоміна О.А., Стойка О.В. відповідає вимогам «суду, створеним відповідно до закону» у розумінні п.1 ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р.

11. Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась у протоколі судового засідання у відповідності до вимог ст.ст.222, 223 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням п.17.7. його Перехідних положень в порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.270 цього Кодексу.

12. У судове засідання 21.08.2023 уповноважений представник Скаржника (Відповідача 1) підтримав доводи і вимоги апеляційної скарги, усно додавши, що факт отримання кредитних коштів не заперечується, тоді як Позивач проти апеляційної скарги заперечив, підтримуючи позицію, викладену у відзиві на апеляційну скаргу.

Уповноважений представник Відповідача 2, попри вжиті заходи з належного і своєчасного повідомлення, у судове засідання не з`явився, що, за висновком судової колегії, не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

13. Згідно із вимогами ст.269 Господарського процесуального кодексу України справа переглядається апеляційним судом за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, якщо під час розгляду не буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

V. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини:

14. Як встановлено місцевим судом та вбачається з наявних матеріалів справи, 17.05.2021 між Акціонерним товариством Комерційний банк Приватбанк (далі Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕКО-ФАРМ № 1 (далі Відповідач 1) укладено кредитний договір № MRVKLOK116506 (далі - Договір) з використанням електронного цифрового підпису.

Відповідно до п. А.1 Договору вид кредиту відновлювальна кредитна лінія.

15. Згідно з п.А.2 Договору передбачено, що ліміт цього Договору: 703885,01грн, в тому числі на наступні цілі:

- у розмірі 700000,00грн на поповнення обігових коштів для подолання наслідків COVID-19 (виплата заробітної плати працівникам, оплата орендних та комунальних платежів, оплата послуг з охорони виробничих та офісних приміщень суб`єкта підприємництва, оплата податків, зборів та інших передбачених законодавством обов`язкових платежів, витрати на інші цілі, необхідні для збереження робочого стану основних засобів та збереження товарів, матеріалів і запасів суб`єкта підприємництва, збільшення кількості та асортименту лікарських засобів та виробів медичного призначення);

- у розмірі 3885,01грн на сплату страхових платежів у випадку та у порядку, передбачених п.п. 2.1.5, 2.2.12 цього Договору;

- у розмірі 0.00грн для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяження рухомого майна шляхом перерахування за реквізитами, зазначеними в п.2.1.1 цього Договору.

Забороняється використання кредитних коштів для погашення кредитів і відсотків або іншої заборгованості за кредитними договорами, виплати дивідендів, надання матеріальної допомоги.

16. Згідно з п. А.2.1 Договору передбачено, що Позичальник погашає повністю до нуля заборгованість по цьому Договору через транзитний рахунок, зазначений у п.А.4 цього Договору, у термін до 180 днів з моменту її виникнення.

17. Відповідно до п. А.3 Договору термін повернення кредиту 16.05.2024. Зазначений термін може бути змінений згідно з п.п.А.12, 2.3.2, 2.4.1 цього Договору (п. 1.2 Договору).

18. У п. А.4 Договору визначено, що рахунок для обслуговування кредиту: рахунок

НОМЕР_1 (в гривнях), отримувач АТ КБ Приватбанк.

19. Згідно з п. А.5 Договору зобов`язання позичальника забезпечуються: договором іпотеки № MRVKLOK116506/DІ від 17.05.2021 (коефіцієнт ліквідності предмету іпотеки 0.6); договором № MRVKLOK116506/DP від 17.05.2021.

20. Відповідно до п. А.6 Договору за користування кредитом Позичальник сплачує проценти у розмірі 12% річних.

21. Пунктом А.8 Договору датою сплати процентів є 01-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання цього Договору, якщо інше не передбачено п.7.3 цього Договору. У випадку несплати процентів у зазначений термін вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання цього Договору згідно з п.2.3.2 цього Договору).

22. Згідно з п. 1.1 Договору Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А.1 цього Договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п. А.2 цього Договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п. 2.1.2 цього Договору, в обмін на зобов`язання Позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим Договором терміни. Відновлювальна кредитна лінія надається Банком для здійснення Позичальником платежів, пов`язаних з його господарською діяльністю, шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника з подальшим перерахуванням на адресу одержувачів.

23. Пунктом 2.1.2 Договору сторони визначили, що Банк зобов`язується надати кредит шляхом перерахування кредитних коштів на підставі розрахункових документів Позичальника на цілі, відмінні від сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяження рухомого майна, у межах суми, обумовленої п. 1.1 цього Договору, а також за умови виконання Позичальником зобов`язань, передбачених п. 2.2.1, 2.2.13 цього Договору.

24. Відповідно до п.п. 2.2.2, 2.2.3, пп.2.2.3.1 Договору Позичальник зобов`язується сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п. 4.1, 4.3 цього Договору; повернути кредит у терміни, встановлені п. А.3, 1.2, 2.3.2 цього Договору; погашати заборгованість за кредитом у терміни, встановлені п.п. А.2.1, 2.2.16, 2.2.17 цього Договору.

25. Відповідно до п.2.2.16 Договору у випадку виконання Банком доручення Позичальника зі сплати страхових платежів згідно з п. 2.1.5 цього Договору, перерахована у межах виконання цього доручення сума кредиту повинна бути погашена Позичальником у першу дату сплати процентів, зазначену в п.п.4.2, 4.3 цього Договору, наступну за датою перерахування коштів, якщо інше не передбачене відповідним Договором про внесення змін до цього Договору.

26. Приписами пункту 2.3.2 Договору визначено, що при настанні будь-якої з подій, зокрема, порушенні Позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами Договору, в т.ч. у випадку порушення цільового використання кредиту, Банк має право на свій розсуд:

а) змінити умови цього Договору зажадати від Позичальника дострокове повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов`язань за цим Договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При цьому згідно зі ст. 212, 611, 651 ЦКУ за зобов`язаннями, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються такими, що наступили у зазначену у повідомленні дату. У цю дату клієнт зобов`язується повернути банку суму кредиту в повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов`язання за цим Договором;

б) розірвати цей договір у судовому порядку. При цьому в останній день дії Договору позичальник зобов`язується повернути Банку суму кредиту в повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов`язання за цим договором;

в) достроково розірвати цей Договір та вимагати повернення коштів/погашення заборгованості у разі, коли здійснення ідентифікації та/або верифікації позичальника, у тому числі встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), є неможливим; якщо у суб`єкта первинного фінансового моніторингу виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені; у випадку відмови позичальника у наданні інформації щодо структури власності, з якої можливо встановити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів);

г) згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України, ст. 188 Господарського кодексу України здійснити одностороннє розірвання договору з відправленням Позичальнику повідомлення. У зазначену в повідомленні дату цей договір вважається розірваним. При цьому в останній день дії договору Позичальник зобов`язується повернути банку суму кредиту в повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов`язання за цим договором. Одностороння відмова від цього договору не звільняє клієнта від відповідальності за порушення зобов`язань за цим договором.

27. Відповідно до п. 4.1 Договору за користування кредитом у період з списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п. 1.2, 2.2.3, 2.2.3.1, 2.2.16, 2.2.17, 2.3.2, 2.4.1 цього Договору позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п.п. А.6, А.6.1, А.6.2 цього Договору.

28. Згідно з п. 4.2 Договору відповідно до ст. 212 Цивільного кодексу України у випадку порушення Позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених п.п. 2.2.3.1, 2.2.16, 2.2.17 цього Договору, Позичальник сплачує банку проценти у розмірі, зазначеному у п.п. А.7, А.7.1, А.7.3 цього Договору.

29. Сплата процентів за користування кредитом, передбачених п. 4.1 цього Договору, здійснюється у дату сплати процентів. Дата сплати процентів зазначена у п. А.8 цього Договору (п. 4.3 Договору).

30. Відповідно до п. 4.10 Договору розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щоденно з дати списання коштів з позичкового рахунку. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту на суму залишку заборгованості по кредиту.

31. Згідно із п. 4.8 Договору нарахування процентів та комісій здійснюється на дату сплати процентів, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів на рік, а також комісія та пеня розраховуються виходячи з 360 днів на рік. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не враховується.

32. Відповідно до п. 6.1, 6.2 Договору цей договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення електронного цифрового підпису усіма його сторонами. Права та обов`язки сторін за цим Договором у частині п. 4.4 цього Договору настають з моменту підписання цього Договору, в решті частин з моменту надання Позичальником розрахункових документів на використання кредиту у межах зазначених у них сум, та діють до повного виконання зобов`язань сторонами за цим Договором.

33. Договір підписаний уповноваженими представниками шляхом накладення електронного підпису без зауважень.

34. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 17.05.2021 між ОСОБА_1 (далі Поручитель) та Акціонерним товариством Комерційний банк Приватбанк (далі Кредитор) укладено договір поруки № MRVKLOK116506/DP (далі Договір поруки), відповідно до п. 1.1 предметом якого є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання зобов`язань Товариством з обмеженою відповідальністю ЕКО-ФАРМ №1 (далі Боржник) за кредитним договором №MRVKLOK116506 від 17.05.2021 з:

- повернення кредиту з лімітом 703885,01грн, наданого у вигляді відновлювальної кредитної лінії, у тому числі у розмірі 700000,00грн на поповнення обігових коштів для подолання наслідків COVID-19 (виплата заробітної плати працівникам, оплата орендних та комунальних платежів, оплата послуг з охорони виробничих та офісних приміщень суб`єкта підприємництва, оплата податків, зборів та інших передбачених законодавством обов`язкових платежів, витрати на інші цілі, необхідні для збереження робочого стану основних засобів та збереження товарів, матеріалів і запасів суб`єкта підприємництва, збільшення кількості та асортименту лікарських засобів та виробів медичного призначення); у розмірі 3885,01грн на сплату страхових платежів у випадку та у порядку, передбачених п.п. 2.1.5, 2.2.12 цього Договору, з погашенням повністю до нуля заборгованості по Кредитному договору через транзитний рахунок, зазначений у п. А.4 у термін до 180 днів з моменту її виникнення, відповідно з п.А.2.1 Кредитного договору, з кінцевим терміном повернення кредиту 16.05.2024, відповідно до умов п. А.3 Кредитного договору;

- сплати процентів за користування кредитом у розмірі 12% річних, починаючи з дати списання коштів з позичкового рахунку у дату сплати процентів, якою є 01-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання Кредитного договору.

35. Пунктом 1.2 Договору поруки сторони визначили, що Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язань за кредитним договором у тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед Кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

36. Згідно з п. 1.5 Договору поруки у випадку невиконання Боржником зобов`язань за кредитним договором, Боржник та Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.

37. У випадку невиконання Боржником якого-небудь зобов`язання, передбаченого п. 1.1 цього Договору, Кредитор має право направити Поручителю вимогу із зазначенням невиконаного(их) зобов`язання (зобов`язань). Не направлення Кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права Кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе Поручителем зобов`язання або вимагати від Поручителя виконання взятих на себе зобов`язань іншими способами. Поручитель відповідає перед Кредитором як солідарний Боржник у випадку невиконання Боржником зобов`язань за кредитним договором, незалежно від факту направлення чи не направлення Кредитором Поручителю передбаченої даним пунктом вимоги (п. 2.1.2 Договору поруки).

38. Відповідно до п. 4.1 Договору поруки сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення договору. У випадку виконання Боржником або Поручителем всіх зобов`язань за кредитним договором цей договір припиняє свою дію.

39. На виконання умов Кредитного договору позивач надав відповідачу 1 кредит, перерахувавши 19.05.2021 на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКО-ФАРМ №1 грошові кошти у розмірі 700000,00грн, що підтверджується випискою з рахунку за період з 17.05.2021 по 12.10.2022.

Відповідач 1 не заперечує факт отримання грошових коштів за Кредитним договором.

40. В матеріалах справи міститься виписка з рахунку за період з 17.05.2021 по 12.10.2022 відповідно до якої відповідач 1 здійснив погашення кредиту у загальному розмірі 9467,98грн, а саме 25.08.2021 у розмірі 1599,31грн, 03.09.2021 у розмірі 6492,93грн, 25.11.2021 у розмірі 1375,74грн. За розрахунком позивача, розмір заборгованості за кредитом становить 690532,02грн. Докази погашення заборгованості у розмірі 690532,02грн відсутні.

41. З наданої Банком до місцевого суду виписки по рахунку за період з 17.05.2021 по 12.10.2022 щодо нарахування процентів за користування кредитом, вбачається, що залишок заборгованості по процентам становить 58465,04грн, з них 55702,91грн за період до 01.10.2022 становить залишок заборгованості по простроченим процентам.

42. Вказані в п.п.14-41 цієї постанови обставини підтверджуються матеріалами справи та сторонами не оспорюються. Своєю чергою, матеріали справи не містять доказів сплати Позивачу заборгованості по процентах Відповідачем 1.

43. Посилаючись на порушення Відповідачем 1 умов Кредитного договору щодо своєчасної оплати кредиту та процентів, позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКО-ФАРМ № 1, м. Маріуполь Донецької області та ОСОБА_1 , м. Маріуполь Донецької області про солідарне стягнення 748766,88грн, з яких 690532,02грн заборгованість за кредитом; 58234,86грн заборгованість за відсотками з користування кредитом.

44. З огляду на характер та зміст заявлених позовних вимог, розгляд означеного спору місцевим судом здійснювався у світлі приписів, насамперед, регламентуючих кредитні правовідносини, правовідносини з поруки, а також загальних норм, що регулюють виконання грошових зобов`язань.

VІ. Оцінка апеляційного суду:

45. За змістом ст.ст.4, 5 Господарського процесуального кодексу України, ст.15 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України правомірність і обґрунтованість задоволення позовних вимог вимагає наявності та доведеності наступної сукупності елементів: наявність у Позивача захищуваного суб`єктивного права/охоронюваного законом інтересу, порушення (невизнання або оспорювання) такого права/інтересу з боку визначеного Відповідача та належність (адекватність характеру порушення та відповідність вимогам діючого законодавства) застосованого способу судового захисту. Відсутність або недоведеність будь-якого із вказаних елементів, що становлять предмет доказування для Позивача, унеможливлює задоволення позову.

46. Сутність розглянутого спору полягає у спонуканні Відповідачів до примусового виконання порушених (несплачених та прострочених у виконанні) зобов`язань за кредитом, наданим Позивачем в межах договору банківського обслуговування № MRVKLOK116506 від 17.05.2021, а також відсотків за користування кредитними коштами, нарахованих за порушення зобов`язань за означеним договором (враховуючи договір поруки № MRVKLOK116506/DP від 17.05.2021).

47. Беручи до уваги правову природу розглядуваних між сторонами правовідносин, кореспондуючі права та обов`язки їх сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням відповідних положень Цивільного та Господарського кодексів України щодо чинності правочинів/договорів та відповідних норм щодо забезпечення виконання зобов`язань порукою, положеннями відносно кредитного договору та виконання грошових зобов`язань.

Вказане зумовлює погодження апеляційного суду із правильністю визначення місцевим судом належного до застосування до спірних правовідносин законодавства.

48. Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

49. Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст.202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

50. Приписами ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 означеного Кодексу). Кредитний договір укладається у письмовій формі, а недодержанням письмової форми договору зумовлює його нікчемність (ст.1055 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.1056-1 Цивільного кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

51. У відповідності до ст.554 Цивільного кодексу України порушення боржником забезпеченого порукою зобов`язання зумовлює солідарну відповідальність боржника і поручителя перед кредитором.

Обсяг відповідальності поручителя визначається умовами договору поруки.

52. Зміст апеляційного перегляду полягає у ревізії висновків суду першої інстанції про законність і обґрунтованість заявлених позовних вимог про солідарне стягнення грошових коштів з Відповідачів (позичальника та поручителя) у світлі аргументів Скаржника (Відповідач 1/Позичальник), які за своєю суттю полягають у такому: відсутність необхідності підтвердження зупинення господарської діяльності, відсутності актів та грошових коштів підприємства позичальника (1); підтвердження наявності форс-мажорних обставин для позичальника безвідносно до сертифікату ТПП через здійснення господарської діяльності у м. Маріуполь, яке перебувало в облозі з березня по травень 2022 року і у подальшому було окуповане, через що апелянт втратив активи (2); відсутність адаптації законодавства України до воєнних дій та тимчасової окупації міст, введення воєнного стану та впливу цих чинників на господарську діяльність зруйнованих підприємств (3).

53. Оскільки за своїм змістом всі висловлені апелянтом аргументи зводяться до необхідності врахування загальновідомих у розумінні ч.3 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за висновком апеляційного суду обставин, пов`язаних із військовими подіями, захопленням та руйнуванням м. Маріуполь, які у контексті правової кваліфікації мають значення для встановлення наявності/відсутності формальних обставин (ст. 617 Цивільного кодексу України) та вини (ст. 614 Цивільного кодексу України) у незаперечуваному за змістом процесуальних документів Відповідачів та підтвердженому доказово факті прострочення виконання Позичальником грошового зобов`язання перед банком за кредитним договором, оскільки насамперед слід визначитися із принциповою можливістю юридичного впливу означених обставин на результати розгляду заявлених вимог.

53.1. Наразі, заявлені Банком та задоволені місцевим судом позовні вимоги полягали у стягненні заборгованості за кредитом та нарахованими відсотками за користування, що опосередковує такий спосіб судового захисту, як спонукання до примусового виконання обов`язків в натурі (п.5 ч.2 ст. 16 Цивільного кодексу України), адже саме таке зобов`язання набувається позичальником відносно отримання кредитних коштів (факт надання позивачем доказово підтверджений та не оспорюється) згідно ч.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України.

53.2. Грошова природа зобов`язання Позичальника та Поручителя перед Банком зумовлює застосовність ст. 625 Цивільного кодексу України у разі прострочення виконання відповідного обов`язку у розумінні ст.ст. 610, 612 цього Кодексу, в контексті якої категорія «борг» є застосовною не тільки до відсотків за користуванням кредитом (не сплачених своєчасно), але й тіла кредиту у світі положень п.2.3.2 Кредитного договору (щодо права Банку вимагати дострокового повернення кредиту), ст.1050 Цивільного кодексу України (застосовується до розглядуваних кредитних відносин в силу ч.2 ст. 1054 цього Кодексу) та врахованої місцевим судом релевантної практики застосування відповідних норм матеріального права Верховним судом (Постанова Верховного Суду від 17.02.2021 у справі №750/13632/18, від 02.02.2022 у справі №743/2121/19 та Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №310/11534/13-ц).

53.3. Співставлення статей 614 та 617 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що невиконання внаслідок непереборної сили (форс-мажору) є окремим випадком відсутності вини боржника, адже зі змісту процесуальних документів Відповідачів та матеріалів справи не визначається, що у розглядуваному випадку може йти мова про відсутність взагалі прострочення боржника через прострочення кредитора (ч. 4 ст. 612 Цивільного кодексу України) більш того, враховуючи механізм виконання грошових зобов`язань Позичальником перед Банком у вигляді безготівкових розрахунків (а.с.а.с. 24-38 т.1) апеляційний суд не вбачає підстав припускати прострочення кредитора (Банку) у розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України.

53.4. Своєю чергою, для розглядуваних грошових зобов`язань спеціальним (пріоритетним у застосуванні) по відношенню до ст. 617 Цивільного кодексу України є припис ст. 625 цього Кодексу проте, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання та на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу.

Оскільки у розглядуваному випадку мова не йде про застосування заходів відповідальності, а про виконання самого обов`язку, остільки форс-мажорні обставини в принципі за існуючого і застосованого до спірних правовідносин правового регулювання не можуть мати наслідком відхилення заявлених позовних вимог, що підтверджує слушність відповідних заперечень Позивача проти апеляційної скарги (п.7.4. цієї постанови).

Це усуває потребу в оцінці і встановлені як доведеності відповідних обставин, так і причинно-наслідкового зв`язку з виконанням розглядуваних зобов`язань. Те саме стосується і обставин припинення господарської діяльності Відповідача 1 та втрати ним активів у м. Маріуполі.

53.5. Тією мірою, що грошове зобов`язання номіноване у гривні, яка є національною валютою України (ст. 99 Конституції України), монопольну емісію якої здійснює НБУ (п.2 ст.7 Закону України «Про Національний Банк України»), наявність діючої банківської системи в Україні (навіть з урахування згадуваних Скаржником обставин, які стосуються його господарської діяльності у м. Маріуполі) зумовлює юридичну неспроможність тези Апелянта про припинення розглядуваного зобов`язання на підставі ст. 607 Цивільного кодексу України.

54. Викладені у п. 53 цієї постанови міркування суду апеляційної інстанції зумовлюють висновок про те, що аргументи Відповідача 1 жодною мірою не спростовують правильності висновків суду першої інстанції про обґрунтованість позивних вимог:

54.1. Доводи апелянта, щодо балансування змінених після 24.02.2023 майнових інтересів сторін, пов`язаних із різними масштабами діяльності сторін, були б дотичними у випадку розгляду спору (до моменту реалізації Банком права на дострокове повернення кредиту) про зміну умов кредитного договору через істотну зміну обставин на підставі ст. 652 Цивільного кодексу України, однак такі позовні вимоги (зустрічні) у межах цієї справи не заявлялися, а у контексті спонукання до виконання грошових зобов`язань такі доводи за наявним нормативно-правовим регулюванням не дають підстав для відхилення позовних вимог.

54.2. Колегія апеляційного суду у цілому не заперечує слушності тези Апелянта про те, що діюче законодавство не передбачає спеціальних застережень/правил, які б передбачали інший підхід до вирішення питання про необхідність виконання грошових зобов`язань суб`єктів господарювання, які здійснювали свою господарську діяльність у м. Маріуполі, перед Банком (мораторій, списання, реструктуризація тощо), без урахування бажання останнього. Втім, відсутність належних законних підстав у світлі ч. 2 ст.19 Конституції України унеможливлює у розглядуваному випадку самостійне, нелегітимне з точки зору приписів статті 1 ратифікованою Україною Першого протоколу Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950р. «втручання» суду у право Банку «мирного володіння своїм майном (наданими кредитними коштами), що не обмежує сторін за наявності відповідної згоди в укладенні мирової угоди. Апеляційний суд також враховує здійснене місцевим судом застереження про право Відповідачів ініціювати у порядку статті 239 Господарського процесуального кодексу України розгляд питання про відстрочення або розстрочення виконання рішення, питання про що не піднімалося Відповідачами у суді першої інстанції до моменту ухвалення оскаржуваного рішення.

55. Відтак, оскільки доводи і вимоги апеляційної скарги не підтверджують ухвалення переглядуваного рішення із порушеннями, які ст.277 Господарського процесуального кодексу України визначені у якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення суду, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Еко-Фарм №1 залишається без задоволення, а переглядуване рішення без змін.

56. Такий результат апеляційного перегляду зумовлює висновок про відсутність підстав для перерозподілу судових витрат, понесених сторонами у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, та віднесення у порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі спати судового збору за подання апеляційної скарги на рахунок Скаржника. Інших судових витрат (ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України) сторонами не заявлялися у порядку ч. 1 ст. 124 цього Кодексу, що усуває необхідність їх розподілу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.74, 76, 78, 129, 269, 270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Еко-Фарм №1, м.Маріуполь Донецької області на рішення Господарського суду Донецької області від 06.06.2023 (повний текст підписано 07.06.2023) у справі №905/942/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Донецької області від 06.06.2023 (повний текст підписано 07.06.2023) у справі №905/942/22 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, віднести на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Еко-Фарм №1, м.Маріуполь Донецької області.

4. Постанова набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту, з урахуванням порядку подання касаційної скарги, передбаченого п.17.5. Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 21.08.2023 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 22.08.2023.

Головуючий, суддя-доповідач Д.О. Попков

Суддя О.В. Стойка

Суддя О.А. Істоміна