Ухвала

від 02.10.2023 по справі 905/942/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

У Х В А Л А

02.10.2023 Справа № 905/942/22

Господарський суд Донецької області у складі судді Чернової О.В., за участю секретаря судового засідання Замай Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО-ФАРМ №1» б/н від 01.09.2023 та ОСОБА_1 б/н від 01.09.2023 про відстрочення виконання рішення у справі

за позовом: Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», м. Київ

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО-ФАРМ №1», м. Маріуполь Донецької області,

відповідача 2: ОСОБА_1 , м. Маріуполь Донецької області

про стягнення 748766,88грн, з яких 690532,02грн заборгованість за кредитом; 58234,86грн заборгованість за відсотками з користування кредитом,

за участю уповноважених представників сторін:

від позивача: Левицька А.В.;

від відповідачів (в режимі відеоконференції): Міхно М.Г.;

У проваджені судді Господарського суду Донецької області Чернової О.В. знаходиться справа №905/942/22 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», м. Київ до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО-ФАРМ №1», м. Маріуполь Донецької області, відповідача 2: ОСОБА_1 , м. Маріуполь Донецької області про стягнення 748766,88грн, з яких 690532,02грн заборгованість за кредитом; 58234,86грн заборгованість за відсотками з користування кредитом.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 06.06.2023, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.08.2023, позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО-ФАРМ №1», м. Маріуполь Донецької області, ОСОБА_1 , м. Маріуполь Донецької області про солідарне стягнення 748766,88грн, з яких 690532,02грн заборгованість за кредитом; 58234,86грн заборгованість за відсотками з користування кредитом, задоволено. Вирішено стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО-ФАРМ №1» м. Маріуполь Донецької області та ОСОБА_1 , м. Маріуполь Донецької області на користь Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк 748766,88грн, з яких 690532,02грн заборгованість за кредитом, 58234,86грн заборгованість за відсотками з користування кредитом, та судовий збір у розмірі 11231,50грн.

04.09.2023 через підсистему «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО-ФАРМ №1» надійшла заява б/н від 01.09.2023 про відстрочення виконання рішення, за змістом якого просить відстрочити виконання рішення Господарського суду Донецької області від 06.06.2023 у справі №905/942/22 терміном на 1 рік до 05.06.2024.

04.09.2023 через підсистему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 надійшла заява б/н від 01.09.2023 про відстрочення виконання рішення, за змістом якого просить відстрочити виконання рішення Господарського суду Донецької області від 06.06.2023 у справі №905/942/22 терміном на 1 рік до 05.06.2024.

Ухвалою господарського суду від 11.09.2023 прийнято заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО-ФАРМ №1» б/н від 01.09.2023 та ОСОБА_1 б/н від 01.09.2023 про відстрочення виконання рішення до розгляду в судовому засіданні на 02.10.2023 о 14:00 год.

29.09.2023 через підсистему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

29.09.2023 електронною поштою від представника позивача надійшли заперечення на заяву про відстрочення виконання рішення, за змістом яких просить відмовити у задоволенні відповідних заяв.

У судове засідання 02.10.2023 з`явився представник позивача, заперечує щодо задоволення заяв про відстрочення виконання рішення, та в режимі відеоконференції з`явився представник відповідачів, підтримує заяви про відстрочення судового рішення.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали заяв представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО-ФАРМ №1» б/н від 01.09.2023 та ОСОБА_1 б/н від 01.09.2023 про відстрочення виконання рішення, оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 210 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКО-ФАРМ №1» є місто Маріуполь Донецької області, основний вид діяльності роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах.

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта за пошуком щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО-ФАРМ №1» (код ЄДРПОУ 38720419) зареєстровано іпотеку №41973346 від 17.05.2021; предмет іпотеки приміщення 136 в будинку АДРЕСА_1 ; іпотекодержатель АТ КБ «Приватбанк», іпотекодавець ТОВ «Екоіллічпродукт», боржник ТОВ «ЕКО-ФАРМ №1».

Згідно з Сертифікатом Донецької торгово-промислової палати №1400-23-3245 від 17.07.2023 про форс-мажорні обставини засвідчено Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕКО-ФАРМ №1» форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року; бойові дії на території Донецької області; тимчасова окупація м. Маріуполь та неможливість здійснювати господарську діяльність щодо обов`язку (зобов`язання) здійснити погашення заборгованості (станом на 12.10.2022) у розмірі 748766,88грн у термін з 24.02.2022 за кредитним договором №MRVKLOK116506 від 17.05.2021, які унеможливлюють його виконання в зазначений термін. Період настання форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили): дата настання 24 лютого 2022 року, дата закінчення тривають на 17 липня 2023 року.

До матеріалів заяви долучено повідомлення АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-220706/116 від 06.07.2022 про відмову від підтримання ділових відносин/відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин/розірвання договору і закриття рахунку, за змістом якого визначено, що після спливу 30 днів від дати направлення повідомлення банк здійснює договірне списання коштів з рахунку клієнта для погашення заборгованості/невиконаних зобов`язань, що підлягають сплаті банку за укладеними договорами банківських послуг, у розмірах, визначених цими договорами, а залишок коштів на рахунках перераховує на окремий аналітичний балансовий рахунок для подальшого обліку та повернення коштів під час звернення до банку; після здійснення завершальних операцій поточний рахунок закривається, договір банківського обслуговування вважається розірваним.

Відповідач 1 вказує, що втратив основні фонди, оборотні активи та товар, які знаходилися у місті Маріуполь, тому не має можливості здійснювати господарську діяльність та сплачувати свої зобов`язання, що підтверджено Сертифікатом Донецької торгово-промислової палати №1400-23-3245 від 17.07.2023 про форс-мажорні обставини. Також відповідач 1 зазначає про відсутність будь-яких відкритих рахунків підприємства у зв`язку з відсутністю господарської діяльності, відсутністю грошових коштів та не перереєстрацією підприємства з окупованої території. Щодо доказів можливості виконання рішення суду в майбутньому, то відповідач 1 вказує на наявність нерухомого майна, за рахунок якого, після звільнення міста Маріуполя з окупації, у відповідача 1 буде можливість виконати свої зобов`язання перед банком. З огляду на викладене, відповідач 1 просить відстрочити виконання рішення Господарського суду Донецької області від 06.06.2023 у справі №905/942/22 терміном на 1 рік до 05.06.2024.

Відповідно до наказу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО-ФАРМ №1» №10к від 02.07.2021 відповідач 2 ОСОБА_1 прийнята на роботу до підприємства на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО-ФАРМ №1».

Під час судового розгляду судом встановлено, що за інформацією Головного управління Державної міграційної служби України місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ; та за інформацією Національної соціальної сервісної служби України Тернавська Тетяна Валентинівна з 31.03.2022 перебуває на обліку внутрішньо переміщених осіб органів соціального захисту населення Галицького району міста Львова; фактичне місце проживання/адреса листування: АДРЕСА_3 . Відповідачем 2 долучені до матеріалів заяви довідки ВПО, сформовані у застосунку «Дія».

З матеріалів заяви вбачається, що на утриманні відповідача 2 перебувають дві неповнолітні дитини, що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження.

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_1 володіє речовими правами на майно, яке знаходиться у м. Маріуполь та м. Волноваха Донецької області, м. Ялта Автономної Республіки Крим.

Відповідно до повідомлення АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-220706/108 від 06.07.2022 про відмову від підтримання ділових відносин/відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин/розірвання договору і закриття рахунку відповідача 2 повідомлено про закриття поточних/депозитних рахунків після здійснення завершальних операцій та розірвання договору банківського обслуговування.

Матеріали заяви містять повідомлення АТ «ПУМБ» №КНО-61.1.1/104 від 22.05.2023 про договірне списання грошових коштів з рахунку поручителя, у якому зазначено, що 17.05.2023 з поточних рахунків поручителя ОСОБА_1 , відкритих у АТ «ПУМБ», було списано грошові кошти всього в сумі 122880,30грн в рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ «ЕКОІЛЛІЧПРОДУКТ» за генеральним договором про надання гарантій №MPL-Г-7978 від 06.02.2023. Вказана обставина підтверджується також довідками про операції №8410273333, №8410273690.

Відповідно до довідок Пенсійного фону України (форми ОК-5, ОК-7) відомості про застраховану особу ОСОБА_1 у 2022-2023 роках відсутні.

До матеріалів справи долучені скріншоти з банківських застосунків.

Відповідач 2 зазначає, що втратила майно та активи, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, не має джерел доходу, крім соціальних виплат, у зв`язку з чим не може виконати свої зобов`язання перед банком. Вказує, що володіє нерухомим майном у м. Маріуполь, за рахунок якого, після звільнення міста Маріуполя з окупації, зможе виконати зобов`язання перед банком. З огляду на викладене, відповідач 2 просить відстрочити виконання рішення Господарського суду Донецької області від 06.06.2023 у справі №905/942/22 терміном на 1 рік до 05.06.2024.

Позивач заперечує щодо задоволення заяв відповідачів про відстрочення виконання рішення, оскільки введення воєнного стану в України не є універсальною причиною для звільнення від оплати стягнутої заборгованості, наведені у заявах обставини не підтверджено належними доказами, відповідачами не доведено, що позивач перебуває в кращому становищі порівняно з відповідачами. Крім того, у зв`язку з оскарженням рішення, рішення не набирало законної сили більше ніж два місяці, що, за позицією позивача, є фактичним відстроченням його виконання. З моменту прийняття рішення відповідачами не вчинено жодних дій, спрямованих на добровільну сплату заборгованості перед позивачем. Позивач також вказує на наявність у відповідача 2 іншого нерухомого майна, яке не перебуває у м. Маріуполі, а також на наявність у відповідача 2 транспортних засобів.

За висновками суду заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО-ФАРМ №1» б/н від 01.09.2023 та ОСОБА_1 б/н від 01.09.2023 про відстрочення виконання рішення не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Статтею 129 Конституції України унормовано, що обов`язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства.

У відповідності до ст. 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, а контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Європейський суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.

Конституційним Судом України у п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012 зазначено, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною 4 вказаної статті передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Частиною 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення наявність яких робить його виконання неможливим, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Суд зауважує, що відстрочка або розстрочка виконання рішення допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи, при чому, такі обставини мають свідчити про неможливість або реальне ускладнення виконання рішення.

Тобто законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Винятковість обставин, які мають бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

При цьому положення Господарського процесуального кодексу України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, з огляду на що, суд повинен оцінити докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 цього Кодексу, відповідно до якої суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, оцінки доводів боржника та заперечень кредитора, зокрема, й щодо його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Подібна за своїм змістом правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №910/1180/19 та від 03.09.2020 у справі №905/30/16.

На державу покладено позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чижов проти України», заява №6962/02). За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції («Корнілов та інші проти України», заява №36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть строк у два роки та сім місяців не був визнаний надмірним і не вважався таким, що суперечить вимозі стосовно його розумної тривалості, передбаченої у статті 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі «Крапівницький та інші проти України», заява №60858/00).

Подібний висновок наведено в постанові Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №910/1180/19.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру», а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Отже питання про відстрочення виконання рішення суду має вирішувати із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, суд повинен дослідити та оцінити доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.

Суд зауважує, що відстрочка виконання рішення є правом суду.

Судом встановлено, що місцезнаходженням відповідача 1 та місце реєстрації відповідача 2 є місто Маріуполь Донецької області.

06.12.2022 постановою Кабінету Міністрів України №1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», серед іншого установлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

22.12.2022 наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від №224 від 17.08.2023) вся територія Маріупольського району Донецької області включена до переліку територіальних громад, які тимчасово окуповані з 05.03.2022.

Таким чином, станом на 02.10.2023 вся територія Маріупольського району Донецької області, у тому числі місто Маріуполь, перебуває у тимчасовій окупації та під фактичним контролем Російської Федерації.

Крім того ці обставини в силу приписів частини 3 статті 75 Господарського процесуального кодексу України є загальновідомими та такими, що не підлягають доведенню.

Так, відповідач 1 вказує про припинення діяльності підприємства та втрату основних фондів, оборотних активів та товарів, однак, суду не надано належних доказів про вказані обставини, зокрема, відповідні накази підприємства про зупинення діяльності, бухгалтерські довідки, довідки про залишок товарів, довідки про відкриті рахунки підприємства та про залишки коштів на таких рахунках, докази звернення до правоохоронних органів по факту знищення (пошкодження) майна та інше.

Сертифікат Донецької торгово-промислової палати №1400-23-3245 від 17.07.2023 про форс-мажорні обставини не є достатнім доказом на підтвердження факту неможливості виконати судове рішення та належним доказом на підтвердження відсутності грошових коштів на банківських рахунках підприємства та майна.

Суд звертає увагу, що згідно з приписами закону та усталеною судовою практикою форс-мажорні обставини, які засвідчені сертифікатом торгово-промислової палати, звільняють від відповідальності за невиконання зобов`язання, а не від виконання зобов`язання в цілому.

Відповідач 2 на підтвердження відсутності коштів надав суду довідки Пенсійного фонду України (форми ОК-5, ОК-7), з яких вбачається відсутність внесення страхових внесків та нарахування доходів у період 2022-2023 рік.

Однак за змістом заяви вказано, що відповідач 2 отримує соціальні виплати, в матеріалах заяви відсутня інформація про розмір таких виплат, а також докази на підтвердження вказаної обставини.

Поряд з цим, належних доказів відсутності грошових коштів на банківських рахунків відповідача 2 не надано. Повідомлення АТ «ПУМБ» не містить інформації про залишок грошових коштів на рахунках, а надані скріншоти з банківських застосунків не дозволяють ідентифікувати їх належність відповідачу 2.

Твердження відповідача 2 про те, що на її утриманні знаходиться 2 неповнолітні дитини, не підтверджено належними доказами, зокрема, довідкою про склад сім`ї.

Крім того, відповідачем 2 не спростовано інформацію про наявність на праві власності рухомого майна, а також відсутні пояснення щодо наявності у відповідача 2 нерухомого майна у м. Львові.

Наведені обставини зумовлюють висновок про недоведеність відповідачем 2 наявності скрутного фінансового становища, що унеможливлює виконання рішення суду.

Також відповідачами не доведено обставин щодо можливості виконати судове рішення через рік, або обставин того, що відстрочення виконання рішення суду призведе до покращення фінансового стану відповідачів.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачами достатніми та належними доказами наявності виключних обставин, що унеможливлюють виконання судового рішення, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяв відповідачів про відстрочення виконання рішення.

Сторони мають право повторно звернутися до суду з заявою про відстрочення виконання судового рішення за наявності достатніх та належних доказів.

Керуючись статтями 331, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяв представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО-ФАРМ №1» б/н від 01.09.2023 та ОСОБА_1 б/н від 01.09.2023 про відстрочення виконання рішення відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлений статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Чернова

У судовому засіданні 02.10.2023 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст ухвали складено та підписано 03.10.2023.